Російська компанія Лукойл повідомила про форс-мажор на іракському нафтовому родовищі Західна Курна-2 через санкції від США та Великої Британії. Це означає, що умови для нормальної роботи нафтового родовища ускладнені, і якщо причини форс-мажору не будуть усунені протягом шести місяців, Лукойл може припинити виробництво та вийти з проєкту. Іракська державна нафтова компанія вже скасувала відвантаження сирої нафти з родовища, що може призвести до подальших проблем для Лукойлу.
Позначка: Лукойл
-
США відмовили “маріонетці Кремля” в купівлі активів Лукойлу
Уряд США відмовився видати дозвіл на купівлю закордонних активів компанії Gunvor, яка є міжнародним нафтотрейдером, у найбільшої приватної нафтогазової компанії Росії Лукойл. Причиною цього рішення став конфлікт в Україні, а також зв’язки Gunvor з Росією. Представники Gunvor відкликали свою пропозицію про купівлю активів Лукойлу, але водночас назвали заяву американського Мінфіну “дезінформуючою та хибною”. США ввели санкції проти Росії в 2014 році, а Gunvor вирішив купити активи Лукойлу, що викликало занепокоєння у США. Американське агентство Bloomberg зазначило, що вони досліджують зв’язки нафтотрейдера з президентом Росії Путіним.
-
Акції Лукойлу впали на тлі зриву угоди щодо закордонних активів
Міжнародний нафтовий трейдер Gunvor відмовився від угоди з купівлі закордонних активів російської компанії Лукойл після того, як Мінфін США назвав Gunvor “маріонеткою Кремля” та заявив, що компанія не отримає ліцензію на бізнес доти, доки Путін продовжує війну в Україні. Gunvor відреагував, назвавши заяву Мінфіну США дезінформацією та неправдивою, заявивши, що завжди був відкритим про свою діяльність і власників, дистанціюється від Росії та публічно засуджує війну в Україні. Відмовившись від угоди, Gunvor впав на Мосбіржі на 4,23%. Російська компанія Лукойл планувала продати свої закордонні активи Gunvor, але тепер питання про завод у Бургасі залишається відкритим.
-
У Болгарії готують продаж бургаського заводу Лукойл
У Болгарії готується законопроєкт, який надасть уряду можливість взяти під контроль та продати нафтопереробний завод у Бургасі, що належить російській компанії Лукойл. Це рішення призначене для захисту заводу від американських санкцій. Бургаський завод є єдиним нафтопереробним підприємством у країні та важливим активом російської компанії, який став під загрозу після введення санкцій США та Британії проти двох найбільших нафтових компаній Росії. Згідно з інформацією від Mediapool, законопроєкт передбачає призначення спеціального керівника, який матиме право продати завод без залучення або опозиції з боку Лукойл. Лідер правлячої партії ГЕРБ та колишній прем’єр-міністр Бойко Борисов заявив, що законопроєкт буде внесено до парламенту найближчим часом. Експерти вважають, що цей крок має забезпечити енергетичну безпеку країни, уникнути кризи у постачанні та знизити ризик вторинних санкцій. Раніше Лукойл оголосив про намір продати свої закордонні активи швейцарській компанії Gunvor, але поки неясно, чи охоплює ця угода завод у Бургасі.
-
У Волгограді вкотре палає НПЗ
У ніч на четвер, 6 листопада, у місті Волгоград, Росія, стався напад на місцевий НПЗ – Лукойл Волгограднєфтєпереробка. За інформацією з Telegram-каналів та відео з пожежею, можна зрозуміти, що подія спричинила численні пошкодження та постраждалих. Також повідомляється, що система ППО Панцирь отримала пошкодження, в результаті чого було пошкоджено багатоповерховий будинок. Волгоградський НПЗ є найбільшим виробником паливно-мастильних матеріалів у Південному федеральному окрузі Російської Федерації.
-
Президент Болгарії наклав вето на закон стосовно Лукойлу
Президент Болгарії Румен Радев відхилив закон про інвестиції, який передбачав умови для можливого продажу активів російської компанії Лукойл в країні. Згідно з новими правилами, угоди з майном і корпоративними правами компаній, що належать до Лукойлу, могли здійснюватися лише за рішенням уряду та після позитивного висновку Державного агентства Національна безпека. Проте президент вважає, що такий закон ставить уряд у залежність від агентства національної безпеки, що порушує конституцію. Тому він повернув закон на обговорення до парламенту.
-
У Липецьку і Кстово серія вибухів, палає НПЗ – ЗМІ
У промисловому Липецьку в ніч на 4 листопада 2025 року було зафіксовано вибухи. За повідомленнями місцевих жителів у соціальних мережах, у місті спрацювала система повітряної тривоги.
Попередні дані свідчать про спалахи у кількох районах після серії вибухів. Проте офіційних заяв від місцевої влади або Міністерства оборони Росії ще не було.
Місцеві телеграм-канали поширюють відеоматеріали, на яких видно роботу сирен, а також чути вибухи.
Очевидці стверджують, що тривога тривала кілька хвилин. Причини подій та їх наслідки наразі встановлюються.
Крім цього, жителі Кстово Нижегородської області також повідомили про вибухи. За попередньою інформацією, приліт прийшовся по НПЗ Лукойл.
Місцеві у соцмережах почали скаржитися на різкий запах гуми.
Дещо раніше у місті Рильськ внаслідок удару чотирьох безпілотників сталася аварія на електропідстанції, що призвело до знеструмлення понад 16 тисяч споживачів у кількох районах – Рильському, Глушковському та Кореневському. Про це повідомили місцеві джерела та губернатор регіону.
Наліт БпЛА: у Підмосков’ї стався блекаут
-
Китай і Туреччина “бойкотують” нафту з Росії – ЗМІ
Найбільші нафтопереробні заводи Туреччини почали купувати більше неросійської нафти у відповідь на останні західні санкції проти Росії. Про це повідомляє Reuters, посилаючись на знайомі з ситуацією джерела.
Туреччина, Індія та Китай купують майже всю сиру нафту, яку експортує Росія. Морські поставки в КНР цього року тримаються близько 1-1,5 млн. барелів на день, в Індію – 1,2-1,8 млн. барелів на день, до Туреччини – близько 300 тисяч барелів. Четвертим покупцем залишається Сирія, проте постачання досить мізерні – 35 тисяч барелів на добу, свідчать оцінки Bloomberg.
Турецькі нафтопереробні заводи тепер роблять кроки, аналогічні китайським та індійським, що свідчить про результати зусиль США, Європейського союзу та Великобританії щодо обмеження продажів російської нафти.
На додачу до цього, китайські нафтопереробні заводи згортають імпорт російської нафти через санкції адміністрації Дональда Трампа, під які потрапили Роснефть та Лукойл, зазначає Bloomberg.
Китайські державні Sinopec та PetroChina вже скасували серію закупівель сировини з РФ і продовжують залишатися осторонь. До них приєдналися невеликі приватні НПЗ, які побоюються потрапляння під санкції, як це вже сталося з Shandong Yulong Petrochemical.
“Страйк покупців” торкнувся майже 45% російського нафтового експорту до Китаю, оцінює Rystad Energy. Під “бойкот” потрапив далекосхідний сорт ESPO, через що ціни на нього падають.
Через американські санкції, які торкнулися двох найбільших нафтових компаній Росії, закупівлі російської нафти призупинили кілька індійських НПЗ, включаючи Mangalore Refinery and Petrochemicals, HPCL-Mittal Energy та Reliance Industries. Проте найбільший у країні нафтопереробник Indian Oil після короткої паузи відновив імпорт сорту Urals у компаній, які не потрапили під санкції.
Слідом проблеми у нафтовиків виникли на ринку Туреччини. За словами джерел, один із найбільших турецьких нафтопереробних заводів, SOCAR Turkey Aegean Refinery, що належить азербайджанській компанії SOCAR, нещодавно закупив чотири партії сирої нафти в Іраку, Казахстану та інших неросійських виробників з постачанням у грудні.
У січні-жовтні Туреччина імпортувала близько 669 тис. барелів сирої нафти на добу, з яких 47% припали на російську нафту.
Тим часом після заяви ОПЕК+ про припинення зростання видобутку наступного року нафту почала дорожчати. -
Лукойл оголосив про продаж іноземних активів
Російська нафтова компанія Лукойл оголосила про намір продати міжнародні активи після того, як проти неї та її дочірніх підприємств запровадили санкції США. Про це повідомила пресслужба компанії.
“У зв’язку із запровадженням обмежувальних заходів проти компанії та її дочірніх підприємств деякими державами, компанія оголошує про свій намір продати свої міжнародні активи. Розгляд пропозицій від потенційних покупців розпочато”, – йдеться у заяві.
У Лукойлі зазначили, що продаж відбуватиметься в межах ліцензії, виданої Управлінням з контролю за іноземними активами (OFAC) Мінфіну США. За необхідності компанія планує звернутися щодо продовження дії ліцензії, аби забезпечити безперебійну роботу міжнародних активів до завершення угод. Лукойл займається розвідкою, видобутком, переробкою, маркетингом і дистрибуцією нафти та газу як у Росії, так і за кордоном.
-
ЗМІ пояснили, чи запрацюють нові санкції США проти Росії
Думка ринку нафти полягає в тому, що західні санкції проти російського експорту не дуже ефективні, бо ринок швидко знаходить способи зберігати потік поставок. Будь-які нові заходи лишень ненадовго підштовхують ціни нагору, після чого ефект розсіюється на тлі практично безперервних потоків. Про це повідомляє у своєму матеріалі інформаційне агентство Reuters.
Історія може повторитися і з санкціями Трампа проти Лукойлу та Роснефти, оголошеними на тому тижні.
Два нафтові гіганти РФ виробляють близько 5% світового видобутку нафти — приблизно 5,3 млн. барелів на добу, з яких на експорт йде близько 3,5 млн. б/с. Світовий бенчмарк Brent у моменті підскочив майже на 9% після оголошення нових заходів, досягнувши 24 жовтня 3-тижневого піку $66,78 за барель.
Стрибок відчутний, але не такий, яким міг бути, якби ринок серйозно чекав на ризик втрати до 3,5 млн б/д на морському ринку.
ЗМІ припускає, що російські експортери зможуть обійти нові санкції, задіявши тіньовий флот танкерів, посередників та банківські схеми, які не використовують долар США.
Водночас нові санкції підвищують ризики для переробників у Китаї та Індії – єдиних великих покупців російської нафти. Імовірно, вони вимагатимуть більших знижок, щоб продовжувати імпорт.
Крім того, використання тіньового флоту та трейдерів-посередників збільшує вартість доставки російської нафти. Відключення російських нафтових компаній від доларової банківської системи також накладає додаткові витрати.
Західні санкції поки що не помітно впливають на готовність президента Володимира Путіна завершити конфлікт, і навряд чи призведуть до істотного скорочення обсягів експорту. Але вони ускладнюють Росії продаж нафти, а прибуток на барель може знизитися.
Багато залежатиме від того, чи вдасться Трампу укласти торгові угоди з Індією та Китаєм і чи ввійде російська нафта до пакету переговорів.
Поки що російська нафта, швидше за все, продовжить текти на ринок. Головний ризик для ринку в тому, що вона все більше перетворюється на політичний інструмент в умовах широкої розбудови світової торгівлі при Трампі.