До Китаю прибув вже другий за останній час російський танкер, який перевозить скраплений природний газ. Про це повідомляє Reuters.
Зазначається, що російський танкер-газовоз “Схід” стояв на якорі біля терміналу ЗПГ у порту Тешань у південно-західній провінції Гуансі в Китаї. Танкер під російським прапором із вантажем 150 000 кубометрів ЗПГ був завантажений на заводі Arctic LNG 2 у Гидані на півночі Сибіру 19 липня.
Це другий вантаж із санкціонованого проекту, доставлений до Китаю після того, як наприкінці серпня на термінал ЗПГ у Бейхаї прибув танкер Arctic Mulan, який також перебуває під санкціями.
Як відомо, видобуток у рамках арктичного проекту розпочався у грудні 2023 року, проте постачання газу відстають від графіка через брак газовозів льодового класу та західні санкції. Arctic LNG 2, 60% акцій якого належать російській компанії “Новатек”, мав стати одним із найбільших у країні заводів ЗПГ із цільовою продуктивністю 19,8 млн тон на рік, але санкції перекреслили його перспективи.
Як повідомляється, наразі ще два танкери з російським газом пришвартовані на півострові Камчатка на Далекому Сході Росії, а третій знаходиться у Південно-Китайському морі між Тайванем та островом Хайнань.
Позначка: Китай
-

КНР приймає танкери “тіньового флоту” РФ – ЗМІ
-

Україна не розглядає Китай як гаранта безпеки – МЗС
Україна не розглядає Китай гарантом безпеки та закликає Пекін підтвердити на практиці свою заявлену позицію про невтручання у війну і непричетність до підтримки Росії. Про це заявив речник МЗС Георгій Тихий у п’ятницю, 5 вересня.
“Ми не бачимо ці країни потенційними гарантами безпеки для України, тому що Росія – це країна-агресор. Росія атакувала Україну і не може бути гарантом безпеки для України як такою. І Китай ми не розглядаємо гарантом безпеки для України. В першу чергу ми говоримо про Коаліцію охочих”, – наголосив Тихий.
Він додав, що Китаю варто дотримуватися заявленої нейтральної позиції.
“Тому що, кожен раз, коли ми знаходимо компонент у російському дроні, вироблений у Китаї, коли в полон до Сил оборони України потрапляють громадяни Китаю, коли ми бачимо розслідування від журналістів, то вірити тому, що ця позиція відповідає реальному стану речей усе складніше і складніше”, – зазначив речник.
Раніше очільник МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що у Москві начебто “підтримують” надання гарантій безпеки Україні. А державами-гарантами можуть виступити постійні члени Ради Безпеки ООН, серед яких Росія і Китай.
Тим часом представник МЗС КНР Го Цзякунь спростував інформацію ЗМІ про нібито готовність Китаю до участі в можливому міжнародному миротворчому контингенті в Україні.
Зеленський зробив різку заяву щодо Китаю -

Китай відмовився інвестувати в газовий проєкт РФ – розвідка
Китай відмовився інвестувати в проєкт російського Газпрому на трубу завдовжки 2,6 тисячі кілометрів. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
Зазначається, що згоди на новий газопровід, який міг би компенсувати Газпрому близько п’ятої частини втраченого експорту до Європи, Кремль домагається від Китаю вже майже 20 років.
Під час зустрічі в Пекіні сторони обмежилися лише меморандумом про наміри – контракт на постачання газу досі не уклали.
Як повідомляється, фінансувати проєкт на трубу завдовжки 2,6 тис. км Газпром буде змушений самостійно. Остаточна ціна ще не узгоджена: Китай наполягає на рівні внутрішніх російських тарифів – 120-130 доларів за тисячу кубів, натомість Москва пропонує діапазон 265-285 доларів – аналогічно Силі Сибіру-1.
Будівництво оцінюється у 25 млрд доларів і значно посилить фінансовий тиск на Газпром, який фактично субсидує китайських споживачів.
За даними розвідки, на сьогодні газовий бізнес російської корпорації залишається збитковим. Торік її втрати становили 11,6 млрд доларів, у першій половині цього року сягнули вже 134 млн дол.
Як відомо, грошові резерви Газпрому скорочуються третій рік поспіль: із 33 млрд доларів на початку 2022 року до 6,7 млрд доларів у червні 2025-го. Після новини про підписання меморандуму акції Газпрому різко впали, а капіталізація знизилася на 1,24 млрд доларів. -

Трамп заявив про “втрату” Росії та Індії
Росія та Індія відійшли до сфери впливу Китаю. Про це написав президент США Дональд Трамп у у власній соцмережі Truth Social в п’ятницю, 5 вересня.
“Схоже, що ми втратили Росію та Індію: вони опинилися у найглибшого, найпохмурішого Китаю. Китаю. Нехай у них буде успішне та тривале спільне майбутнє”, – зазначив він.
Також Трамп під публікацією розмістив фотографію, на якій зображені разом російський правитель Володимир Путін, голова КНР Сі Цзіньпін та прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді. Фото: скріншот Раніше цього тижня Трамп у саркастичній манері побажав Китаю Сі Цзіньпіню гарного святкування 80 річниці перемоги у війні з Японією. Принагідно він заявив, що Сі, а також російський і північнокорейський диктатори, які були присутні на параді у Пекіні, готують змову проти США.
Після цього у Кремлі висловили сподівання, що слова Трампа про “змову” між РФ, КНР і КНДР проти Сполучених Штатів були використані у переносному розумінні, тому що “ніхто не будує жодних змов”.
А в Китаї запевнили, що їхня співпраця з іншими країнами “не спрямована проти третіх сторін”. При цьому Китай і Росія мають намір будувати “більш справедливу та рівноправну систему глобального управління”, зазначили в Пекіні. -

Путін непереконав Сі розблокувати розрахунки через китайські банки
Проблема платежів через китайські банки для російських компаній після посилення санкцій США зберігається. Про це заявив на Східному економічному форумі віцепрезидент Норнікеля Антон Берлін, повідомляє Reuters.
Хоча Путін двічі за останній рік зустрічався з Сі Цзіньпіном, а російські посадовці запевняли, що труднощі в трансграничних розрахунках усунені, насправді платежі продовжують зависати в банках на тижні.
“Як тільки виходить якийсь новий пакет санкцій, неважливо, навіть якщо він ніяким боком не стосується нашої продукції, нашої компанії, китайські банки беруть паузу на 2-3-4 тижні, їм треба вивчити текст, і платежі просто зависають”, – сказав Берлін (цитується Reuters).
Він додав, що китайські банки також не відкривають акредитив для російського товару.
Берлін пояснив, що юридично обов’язкові санкції відіграють меншу роль, значно більше проблем пов’язано з добровільними обмеженнями, які учасники ринку накладають на себе.
За його словами, вирішення проблеми може зайняти не менше двох років. Для цього потрібно підвищити секретність міжнародних транзакцій Росії або створити міжнародну платіжну систему, незалежну від Заходу.
Раніше повідомляли, що китайський Heihe Rural Commercial Bank, який потрапив під санкції ЄС, припинив приймати платежі з Росії. -

В Китаї обмежили пошук за запитом “150 років” після розмови Сі та Путіна
Популярна китайська соцмережа Weibo зацензурувала пошук за запитом “150 років” після розмови лідера Китаю Сі Цзіньпіна та російського диктатора Володимира Путіна про “життя до 150 років”. Про це повідомляє The Washington Post.
Одночасно пости про життя до цього віку різко зросли на інших китайських платформах соціальних мереж у середу та четвер після розмови лідерів Китаю та РФ в мікрофоні.
Одна з компаній навіть використала популярність теми для просування своїх медичних послуг.
Ідея дожити до 150 років згадувалася в останні роки китайськими державними ЗМІ, які спекулювали на досягненнях в охороні здоров’я та технологіях. -

У Китаї прокоментували заяву Трампа про “змову”
Cпівпраця Китаю з іншими країнами “не спрямована проти третіх сторін”. Про це на брифінгу у четвер, 4 вересня, сказав речник МЗС КНР Ґо Цзякунь у відповідь на заяву американського президента Дональда Трампа про те, що Китай, Росія і КНДР плетуть змову проти США.
“Китай ніколи не переслідує жодну третю сторону під час розвитку дипломатичних відносин з будь-якою країною”, – зявив він.
За словами речника, Пекін запросив іноземних гостей, щоб “візначити 80 річницю перемоги китайського народу у Війні опору японським загарбникам та у Всесвітній антифашистській війні, а також щоб разом із миролюбними країнами та народами зберігати історію,.. дорожити миром і творити майбутнє”.
Коментуючи окремо візит глави Кремля Володимира Путіна до Китаю, дипломат зазначив, що Пекін і Моска мають намір разом будувати “більш справедливу та рівноправну систему глобального управління”. -

ЗМІ пояснили, нащо були стерті “сліди” присутності Кім Чен Ина в Китаї
Команда Кім Чен Ина стерла всі “сліди” перебування північнокорейського лідера в Пекіні після зустрічі з російським диктатором Володимиром Путіним. Про це повідомляє Reuters.
Співробітники КНДР, після переговорів Кім Чен Ина з Путіним, ретельно прибрали всі предмети, до яких торкався Кім. Ба більше – вони протерли спинку та підлокітники крісла, журнальний столик поруч, а склянку, якою користувався Кім, прибрали.
ЗМІ зазначає, що такі заходи є частиною суворого протоколу безпеки, спрямованого на недопущення витоку інформації про стан здоров’я північнокорейського керівника.
На відео, опублікованому кремлівським репортером Олександром Юнашевим, видно, як два співробітники Кіма прибирають кімнату в столиці Китаю після понад двогодинної зустрічі з Путіним.
Північнокорейська делегація залишалася відданою звичному протоколу і знищила всі можливі “сліди” перебування свого лідера, попри теплі прощання між Кімом і Путіним після офіційної частини переговорів.
Японська газета Nikkei, посилаючись на розвідку Південної Кореї та Японії, зазначає, що Кім їхав у Пекін зі своїм власним туалетом у знаменитому зеленому поїзді, щоб уникнути можливості аналізу його біологічних зразків.
Подібні заходи Північна Корея застосовує вже багато років. Ще у 2019 році після саміту з Дональдом Трампом у Ханої охоронці Кіма годинами блокували та прибирали його готельний номер, включно з виносом матраца.
У 2018 році під час зустрічі з тодішнім президентом Південної Кореї Мун Чже Іном північнокорейська охорона дезінфікувала стілець і стіл перед тим, як Кім на нього сів.
Аналогічні процедури зафіксували і перед його самітом з Путіним у 2023 році, коли охоронці навіть просканували крісло металошукачем.Північнокорейські співробітники, які супроводжували Кім Чен Ина, знищують "сліди" його перебування. pic.twitter.com/YaMhgrQkb2— Максим (@lipcansmaks1) September 4, 2025 Як ми вже писали, Сі Цзіньпін, Володимир Путін та Кім Чен Ин – поговирили на тему того, як дожити до 150 років або й досягти безсмертя.
Кім Чен Ин пообіцяв “прекрасне життя” родинам вбитих солдатів -

Сі Цзіньпін доручив Фіцо просувати інтереси Китаю в ЄС
Лідер КНР Сі Цзіньпін подякував Словаччині за “прихильність”до Китаю, а також висловив надію, що Братислава й надалі помагатиме Пекіну в “зміцненні відносин” з Євросоюзом. Про це він заявив словацькому прем’єр-міністру Роберту Фіцо, який був присутній на військовому параді в Пекіні, повідомляє Reuters.
Китай покладає надії, що окремі країни ЄС відстоюватимуть його інтереси на тлі введених Брюсселем мит на китайські електромобілі. Слід зауважити, що Словаччина виявилася однією з п’яти країн Євросоюзу, які виступили проти цих заходів.
Сі Цзіньпін гадає, що Словаччина справить “позитивну” роль у просуванні діалогу між Китаєм і ЄС.
Слід зазначити, що Фіцо раніше заявляв про плани щодо переведення відносин з Китаєм у “швидкісний режим”.
Словаччина, як і Угорщина, прагне залучити інвестиції китайських компаній, орієнтованих на європейський ринок. Проте на відміну від Будапешта, Братислава поки що не змогла здобути значні вигоди від співпраці з КНР. Лиш торік відносини вдалося вивести на рівень стратегічного партнерства.
Як відомо, Роберт Фіцо підтвердив, що вже у п’ятницю, 5 вересня, зустрінеться з президентом України Володимиром Зеленським.
Єврокомісія відреагувала на зустріч Фіцо з Путіним в Пекіні -

Китай не підтвердив заяви РФ про газопровід – ЗМІ
У Китаї так і не підтвердили заяви російського диктатора Володимира Путіна про нібито укладену угоду щодо газопроводу Сила Сибіру-2, якою Росія постачала б газ до Китаю. Про це у середу, 3 вересня, пише The Moscow Times.
Про те, що трубопровід, який обговорюється майже 20 років, нарешті буде побудований, у вівторок повідомив голова Газпрому Олексій Міллер. За його словами, у процесі візиту Путіна до Китаю було підписано “юридично зобов’язуючий меморандум”. Зазначалося, що із врахуванням діючих труб обсяги поставок газу зростуть до 106 млрд кубометрів на рік.
У середу заяви Міллера повторив Путін.
“Нарешті, знайшли консенсус сторони, що переговорюються”, – сказав він, завершуючи візит. “Все-таки Газпром одна з наших провідних компаній. У нього з’являються, розширюються нові ринки. В цілому це через Монголію у нас буде 50 млрд (кубометрів). В цілому вийде понад 100 мільярдів кубічних метрів газу”, – сказав Путін.
Однак за три дні поїздки Путіна підтвердження від Китаю так і не було, зазначає The Washington Post. Нічого не сказав про трубопровод Сі Цзіньпін, мовчить про нього й китайська CNPC – покупець газу Газпрому.
Китайські держЗМІ також про газові угоди не писали, зазначає Financial Times. В офіційному комюніке щодо підсумків переговорів Сі, Путіна і Президента Монголії Ухнаагійна Хурелсуха інфраструктуру та енергетичні проекти Сила Сибіру-2 не згадуються.
Заяви Росії про газопровід були “дещо передчасними”, зазначає Віктор Гао, голова Китайського інституту енергетичної безпеки: “Це скоріше (сигнал) про наміри.
“Юридично зобов’язуючий меморандум без ціни і термінів не є фінальною угодою”, – згоден Олександр Габуєв, директор Carnegie Russia Eurasia Center.
“Реальною угодою”, за його словами, стала домовленість качати більше газу по наявних трубах – Силі Сибіру-1 (додатково 6 млрд кубометрів) і Далекосхідному маршруту (2 млрд). Що стосується Сили Сибіру-2, то Китай сигналізував “так, ми зацікавлені, ми приймаємо маршрут через Монголію – але давайте поговоримо про ціну та умови”, пояснив Габуєв FT.
Напередодні повідомлялося, що Путін випросив у Сі експорт північних оленів до Китаю.