Позначка: Голосування

У Дії стартувало онлайн-голосування за народні номінації MUZVAR AWARDS 2025

Українці отримали змогу обрати переможців музичної премії MUZVAR AWARDS 2025 просто через застосунок Дія. Онлайн-голосування відкрито вперше для цієї премії. Про це йдеться на порталі застосунку.

Підтримати своїх фаворитів можна у двох категоріях: Move to Reality | Найкраща нова пісня та FanPlace | Найактивніший фан-клуб.

В інших номінаціях переможців визначає журі.

Голосування триватиме до 12:00 9 березня, брати участь можуть усі охочі від 14 років. Для цього потрібно зайти в розділ Сервіси → Опитування у застосунку Дія.

Імена переможців оголосять під час церемонії нагородження, яка відбудеться 14 березня у Палаці спорту.

Нагадаємо, раніше стало відомо, хто представлятиме Україну на Євробаченні.

Victoria Niro розкрила, скільки заробила на хіті Питань нема

Уряд Франції пережив два вотуми недовіри

Французький уряд успішно подолав два вотуми недовіри, ініційовані після того, як на початку лютого Кабінет Міністрів ухвалив новий закон про енергетику в обхід голосування – на тлі багаторічних розбіжностей у парламенті стосовно цього питання. Про це повідомляє Reuters.

За вотум недовіри, ініційований ультраправою партією Національне об’єднання, проголосували 140 депутатів при необхідному мінімумі 289 голосів. Другий вотум, запропонований ліворадикальним рухом Непокорена Франція, підтримали всього 108 парламентаріїв.

На початку лютого Франція представила давно відтерміновану енергетичну стратегію, котра передбачає зниження цільових показників у галузі відновлюваних джерел енергії та послаблення тиску на державну компанію Electricité de France, скасовуючи вимогу щодо закриття 14 атомних реакторів.

Лише три тижні тому уряд Себастьяна Лекорню зберіг повноваження після голосування щодо двох вотумів недовіри, поданих у зв’язку з ухваленням бюджету на 2026 рік.
Як відомо, Себастьєн Лекорню був повторно призначений премʼєр-міністром Франції, щоб, за його власними ж словами, подолати політичну кризу в країні. Для того, щоб зберегти уряд, Лекорню пішов на низку поступок соціалістам. Перш за все він запропонував призупинити непопулярну пенсійну реформу до президентських виборів у 2027 році.

Ісландія планує відновити переговори щодо вступу в ЄС

Ісландія вже у серпні має намір провести референдум стосовно відновлення переговорів про вступ до ЄС. Про це повідомляє Politico з посиланням на поінформованих співрозмовників.

Тож ніближчими тижнями парламент країни має оголосити дату голосування.
Рішення активізувати питання пояснюють змінами у сфері безпеки та новою політикою розширення Європейського Союзу. У Брюсселі паралельно обговорюють механізми прискореної інтеграції окремих країн-кандидатів.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час зустрічі з прем’єр-міністеркою Ісландії Кріструн Фростадоттір у Брюсселі наголосила, що партнерство “забезпечує стабільність у нестабільному світі”.

Ісландія подала заявку на вступ до ЄС у 2009 році на піку фінансової кризи, коли збанкрутували три найбільші банки країни. У 2013 році уряд призупинив переговори, а в 2015-му попросив зняти з країни статус кандидата.
Якщо більшість громадян підтримає відновлення переговорного процесу, Ісландія потенційно зможе просунутися до членства швидше за інших кандидатів, оскільки країна входить до Європейської економічної зони та Шенгенської зони. Окрім того, до призупинення процесу країна встигла закрити 11 із 33 переговорних розділів.
Раніше стало відомо, що уряд Ісландії виділить майже 2 млн євро на снаряди для України в межах чеської ініціативи. Також Ісландія виділила близько 500 тисяч євро на придбання спорядження для українських військовослужбовиць.
У Ісландії затвердили довгострокову підтримку України

У Фінляндії не підтримали легалізацію канабісу

Парламент Фінляндії (Eduskunta) відхилив громадянську ініціативу щодо легалізації канабісу. Рішення ухвалили у середу 145 голосами проти 18. Про це повідомляє Yle у середу, 18 лютого.

Голосування відповідало позиції парламентського комітету з правових питань, який у грудні минулого року рекомендував відхилити ініціативу. Комітет обґрунтував позицію, зокрема, висновками Інституту охорони здоров’я та соціального забезпечення.

Згідно з дослідженням THL, канабіс може спричиняти залежність і пов’язаний із різними ризиками для здоров’я, хоча за багатьма показниками є менш шкідливим, ніж низка інших психоактивних речовин.

Окрему думку до висновку комітету подали депутати Атте Гар’янне (партія Зелені) та Джессі Йокелайнен (Союз лівих сил). Вони запропонували провести комплексне дослідження розвитку галузі, а також оцінити наслідки та можливі моделі регулювання легалізації канабісу.

Петиція на підтримку легалізації канабісу, зареєстрована у 2022 році, навесні 2023 року зібрала необхідні 50 тис. підписів. Автори пропонували дозволити вживання, зберігання, виробництво та продаж канабісу з віковими обмеженнями, а також запровадити його оподаткування. На їхню думку, державне регулювання могло б ефективніше зменшити шкоду, пов’язану з уживанням наркотиків.

Рада підтримала законопроєкт про обов’язкову евакуацію

Верховна Рада ухвалила законопроєкт №12353, котрий визначає порядок її проведення, категорії населення, що підлягають евакуації, та умови розміщення й життєзабезпечення евакуйованих. Про це мовиться на сайті парламенті у вівторок, 10 лютого.

За документ у другому читанні проголосували 259 депутатів.
Своїм рішенням парламент удосконалив законодавство, що діє у галузі цивільного захисту, правового режиму воєнного стану та сімейного права. Очікується також підвищення ефективності реалізації держполітики з питань організації заходів з евакуації населення.
Зокрема, пропонується встановити, що обов’язкова евакуація проводитиметься з територій, визначених урядом в установленому порядку. Рішення щодо проведення прийматиметься за пропозицією військового командування на відповідній території обласними та Київською міською військовими адміністраціями.
Водночас обов’язкова евакуація може бути як загальною, так і частковою – для окремих категорій населення, які за віком чи станом здоров’я не здатні самостійно вжити заходів щодо збереження життя або здоров’я, у тому числі дітей, осіб з інвалідністю, осіб похилого віку та інших категорій населення.
“Однією з основних цілей Закону є захист життя та здоров’я дітей у разі загрози їхній безпеці. Мова, зокрема, про врегулювання питання проведення обов’язкової евакуації дітей у примусовий спосіб”, – зазначили у пресслужбі.
Документ містить норми про розміщення та життєзабезпечення евакуйованого населення, а також евакуацію матеріальних і культурних цінностей. Евакуйовані громадяни мають право на тимчасове житло з фондів для проживання.
Закон зобов’язує Кабінет Міністрів протягом трьох місяців з дня його опублікування забезпечити прийняття та приведення нормативно-правових актів, необхідних для його реалізації.

Рада погодила нові правила для “зеленої” енергетики

Верховна Рада ухвалила проєкт закону про вдосконалення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел. Законопроєкт №13219 у другому читанні підтримали 247 народепів, передає Укрінформ.
Документ передбачає продовження терміну дії аукціонів з розподілу квот підтримки відновлюваної енергетики до 31 грудня 2034 року.
Водночас на період до 31 грудня 2029 року передбачене впровадження механізму підтримки для переможців аукціонів з розподілу квот підтримки відновлюваної енергетики у вигляді “чистої” премії замість контрактів на різницю.
Для гарантування реалізації проєктів енергетики з ВДЕ як додаткова альтернатива банківської гарантії впроваджується фінансове забезпечення, надане безпосередньо “Гарантованому покупцю”.
Тоді як банківська гарантія зменшиться: до укладення договору переможця аукціону з “Гарантованим покупцем” – з 15 євро до 10 євро за кожний кіловат потужності; при продовженні строку будівництва та введення об’єкта в експлуатацію – з 30 до 10 євро за кожний кіловат потужності. Це має зменшити фінансове навантаження на учасників аукціону.
Окремо передбачене допустиме відхилення фактичної встановленої потужності об’єкта в межах 10% величини потужності, щодо якого переможець аукціону набув право на підтримку.

Стало відомо, коли Європарламент голосуватиме за 90 млрд євро для України

Депутати Європарламенту у середу, 11 лютого, планують проголосувати за надання Україні кредиту на 90 мільярдів євро для фінансування військових витрат.Про це повідомила голова Європарламенту Роберта Метсола, передає Politico.
Як відомо, голосування щодо кредиту було заплановано на кінець цього місяця, але його перенесли на раніше.
“Між політичними групами досягнуто згоди”, – заявила речниця парламенту Дельфін Колар перед відкриттям пленарного засідання.
Правоцентристська Європейська народна партія, лівоцентристські соціалісти і демократи та ліберальна партія “Оновити Європу” погодилися прискорити голосування, що дозволить Комісії залучити кошти на міжнародному ринку боргових зобов’язань за підтримки довгострокового бюджету ЄС.
Підтримка трьох груп означає, що голосування – в тому числі щодо змін до бюджету ЄС і існуючого механізму фінансування України – отримає необхідну для прийняття більшість голосів.

Демократи заблокували швидкий вихід США з шатдауну

У США демократи в Палаті представників повідомили Республіканській партії про небажання брати участь у прискореній процедурі ухвалення пакета фінансування уряду. Це помітно ускладнило плани спікера Палати Майка Джонсона, спрямовані на швидке відновлення роботи уряду після часткового шатдауну. Про це в неділю, 1 лютого, пише The Hill.

Як повідомляє видання, республіканська партія планувала провести голосування за спеціальною процедурою, яка пришвидшує ухвалення законів, однак вимагає підтримки двох третин депутатів Палати представників, у тому числі й демократів. Після відмови останніх реалізація цього плану стала неможливою.

Тепер обговорення пакета фінансування, ймовірно, буде організовано за звичайною процедурою, яка займає більше часу. У такому разі республіканцям знадобиться повна внутрішня єдність, враховуючи їхню мінімальну більшість у Палаті представників.

Демократи наголошують, що не погодяться на додаткове фінансування ICE, поки не буде впроваджено зміни до роботи служби. Вони закликають обмежити повноваження відомства після серії інцидентів, зокрема загибелі громадян під час операцій федеральних агентів у Міннеаполісі. Серед пропозицій – заборона використання масок агентами, обов’язкове носіння нагрудних камер та скорочення агресивних патрулювань.

У свою чергу, республіканці звинувачують демократів у політичному маніпулюванні. Конгресмен Чіп Рой стверджує, що ця позиція блокує фінансування уряду, хоча компроміс уже був знайдений.

Раніше повідомлялося, що у США настане частковий шатдаун: через дії агентів Міграційної служби ICE у штаті Міннесота сенатори-демократи провалили голосування за пакет фінансування, необхідний для продовження роботи уряду. Однак передбачалося, що він буде лише частковим і не зупинить повністю роботу уряду, адже низка установ мала погоджений кошторис.

Нагадаємо, 24 січня федеральні агенти імміграційної служби в Міннеаполісі застрелили місцевого жителя. Це вже другий випадок смертельної стрілянини за участі федеральних агентів у Міннеаполісі за останній місяць. Раніше широкий суспільний резонанс викликала справа Рене Гуд, яка також завершилася загибеллю людини.

Євродепутати не підтримали вотум недовіри Єврокомісії

Європейський парламент у Страсбурзі відхилив вотум недовіри Єврокомісії, який був внесений групою Патріоти за Європу через торговельну угоду між ЄС та країнами Меркосур. За цим рішенням проголосували 390 депутатів, підтримали 165, а ще десять утрималися. Політична група Патріоти за Європу оскаржувала угоду, яка була схвалена державами-членами ЄС 9 січня та підписана 17 січня в Парагваї. Для внесення вотуму недовіри необхідно щонайменше 72 члени Європарламенту. Голосування проводиться поіменно, для прийняття рішення потрібна більшість у дві третини голосів, що представляють більшість складу парламенту.

Трамп роздасть жителям Гренландії по $1 млн за приєднання до США – ЗМІ

Президент США Дональд Трамп заявив, що погодив “межі майбутньої угоди” про контроль над Гренландією. Він має намір запропонувати жителям острова гроші за згоду на приєднання до Сполучених Штатів. Про це повідомляє британський таблоїд Daily Mail в четвер, 22 січня.
Трамп провів переговори з генсеком НАТО Марком Рютте. Потім стало відомо про скасування мит США для кількох європейських країн і нові плани стосовно Гренландії.
Трамп розглядає можливість запропонувати жителям Гренландії (населення 57 000 осіб) по 1 мільйону доларів кожному, якщо вони проголосують за приєднання до Сполучених Штатів, стверджує ЗМІ.
Минулої ночі військові офіцери НАТО обговорювали угоду, згідно з якою Данія поступиться Штатам “невеликими ділянками” гренландської території, де останні зможуть будувати свої військові бази.
За даними The New York Times, урядовці порівняли цю пропозицію з військовими базами Великої Британії на Кіпрі, які вважаються суверенними британськими територіями.
Трамп заявив журналістам, що це “найбільш довгострокова угода”, а щодо строків дії угоди, то він їх оцінив як “нескінченні”.
“Нескінченно. Нема обмежень за часом. Ця угода назавжди”, – запевнив голова Білого дому.