Європейська мовна спілка (EBU) оголосила про суттєві зміни в правилах голосування на пісенному конкурсі Євробачення.
Організація заявляє, що нововведення мають підвищити рівень довіри, прозорості та захистити конкурс від можливих маніпуляцій. Відповідна інформація оприлюднена на офіційному сайті EBU.
За новими правилами вводяться обмеження на впливові рекламні кампанії, у тому числі організовані третіми сторонами, зокрема урядами. Учасникам та національним мовникам заборонено брати участь у таких кампаніях або підтримувати їх -інакше вони можуть отримати санкції.
EBU також зменшує максимальну кількість голосів, які можна віддати глядачу через інтернет, SMS або телефон: з 20 до 10.
У півфіналах запроваджують ту саму модель голосування, що й у фіналі: 50% оцінює журі, 50% -глядачі. Кількість членів журі збільшать з п’яти до семи, причому щонайменше двоє з них мають бути віком від 18 до 25 років. Усі члени журі підписуватимуть офіційну декларацію про незалежність та неупередженість.
Окрему увагу приділять боротьбі з шахрайством: буде запроваджено технічні інструменти для виявлення скоординованого чи підозрілого голосування та посилено моніторинг поведінкових аномалій під час підрахунку голосів.
Усі нові правила набудуть чинності з 2026 року. EBU зазначає, що ці зміни мають зміцнити довіру публіки та зробити конкурс більш прозорим і справедливим.
Позначка: Голосування
-
Євробачення змінює правила: EBU вводить нові обмеження на голосування
-
Конгрес США схвалив законопроєкт для припинення шатдауну
Конгрес Сполучених Штатів схвалив законопроєкт для завершення шатдауну, відновлюючи роботу американського уряду, яка була паралізована впродовж 43 днів. За даними кореспондента Укрінформу, законодавча ініціатива направлена на підпис президенту Дональду Трампу.
Проєкт отримав підтримку 222 членів Палати представників, тоді як 209 проголосували проти. Серед прихильників було шестеро демократів, а двоє республіканців виступили із запереченнями.
Цей компромісний документ забезпечує фінансування урядових структур до січня, а також передбачає три окремі бюджетні закони, що охоплюють програми у сферах сільського господарства, будівництва військової інфраструктури, підтримки ветеранів і діяльності законодавчих органів на більшу частину 2026 року.
Закон також гарантує повернення на роботу працівників, звільнених упродовж шатдауну, із виплатою заробітної плати за цей період.
Раніше повідомлялося, що Сенат схвалив законопроєкт щодо відновлення функціонування федерального уряду, зробивши вирішальний крок у завершенні найтривалішого шатдауну в історії США.
Раніше глава США Дональд Трамп заувив, що шатдаун не завдає шкоди економіці Сполучених Штатів.
-
Палата представників США планує припинити шатдаун – ЗМІ
Палата представників США планує голосувати за законопроєкт, який припинить шатдаун уряду та забезпечить фінансування його роботи. Республіканці готують компромісний закон для цього. Конгресмени повертаються до Вашингтона, незважаючи на проблеми з транспортом, щоб взяти участь у голосуванні. Сенат уже ухвалив закон щодо відновлення роботи уряду, що є важливим кроком до завершення найпродовженішого шатдауну в історії США. Очікується, що президент Трамп підпише цей закон після його ухвалення обома палатами Конгресу.
-
Рада збільшила виплати сім’ям полеглих героїв
Верховна Рада прийняла закон, який передбачає збільшення щомісячної грошової виплати для членів сімей загиблих осіб з особливими заслугами перед Батьківщиною. Виплата тепер становитиме півтора мінімальних заробітних плат. За проєкт закону №13164 проголосували 259 депутатів. Документ також передбачає, що якщо є два чи більше членів сімей загиблих осіб з особливими заслугами перед країною, виплата буде розподілятись між ними рівними частинами. Це рішення спрямоване на регулювання виплати грошової допомоги для сімей загиблих осіб з високими заслугами перед Україною.
-
Усупереч протестам: Сейм Латвії схвалив вихід зі Стамбульської конвенції
Сейм Латвії після тривалих дебатів схвалив закон про денонсацію Стамбульської конвенції, яка спрямована на боротьбу з насильством щодо жінок та домашнім насильством. За це рішення проголосували 56 депутатів опозиційних партій, а проти виступили 32 депутати урядових партій. Під час голосування були масові протести у Ризі, де понад 5000 людей виражали свою незгоду з цим рішенням. Дипломати 15 європейських країн висловили серйозне занепокоєння та закликали Латвію не вийти з конвенції. Президенту Латвії зараз належить ухвалити рішення щодо підписання цього закону. Якщо Латвія скасує участь у конвенції, вона стане другою країною після Туреччини, яка це зробила.
-
В Нідерландах почались дострокові парламентські вибори
Голосування на дострокових парламентських виборах почалося в Нідерландах у середу, 29 жовтня. Виборчі дільниці у Нідерландах будуть відкриті з 7:30 до 21:00 за місцевим часом. Деякі спеціальні дільниці можуть відкриватися раніше, однак закриття після 21:00 не допускається. Про це повідомляє місцеве медіа NU.nl.
Дострокові вибори в країні спровокувало рішення лідера ультраправої Партії свободи (PVV) Герта Вілдерса вийти з чотирипартійної коаліції через недостатні заходи з протидії міграції.
В останньому опитуванні перед виборами ультраправа PVV, яка була лідером симпатій виборців, втратила позиції.
Аналіз Ipsos I&O показав, що на перше місце у виборах можуть претендувати три нідерландські політсили: PVV, альянс лівих і Зелених GL– PvdA, а також прогресивна партія D66. Їм усім прогнозують по 23 місця у 150-місній нижній палаті парламенту Нідерландів.
Християнські демократи, згідно з прогнозом, матимуть 19 місць – на одне менше, ніж у попередньому опитуванні, правоцентристська VVD екс-премʼєра Марка Рютте – 17 місць, а ультраправа JA21 – 11 місць.
Оскільки жодна партія не має шансів на здобуття абсолютної більшості в 76 місць, ймовірно, будуть розглядатися різні нові коаліції. -
Аргентина голосує на виборах до парламенту
Лідер Аргентини Хав’єр Мілеї постає перед вирішальним моментом свого президентства, коли виборці оцінюють його дворічну адміністрацію на тлі політичної та економічної кризи та звинувачень у втручанні його союзника Дональда Трампа у справи країни. Сьогодні у країні тривають вибори до парламенту. Про це пповідомяє The Guardian.
Поганий результат на проміжних виборах стане серйозним ударом для Мілеї, котрий прийшов до влади у грудні 2023 року, обіцяючи “нову еру миру та процвітання” шляхом скорочення витрат і приборкання інфляції.
Мілею вдалося трохи приборкати інфляцію, втім нині 55-річний колишній телевізійний ведучий постає перед низкою криз, включно з корупційними скандалами за участю його сестри та голови апарату Каріни Мілеї, а також іншого союзника, нібито пов’язаного з наркоторговцем, і обвалом національної валюти, песо.
У серпні Мілея закидали камінням розлючені виборці, а у вересні його партія La Libertad Avanza зазнала нищівної поразки на виборах у Буенос-Айресі, де мешкає 40% населення Аргентини.
Президент США, котрий є найпотужнішим союзником Мілея, запропонував йому фінансову підтримку до $40 млрд. Водночас Трамп попередив, що може скасувати пакет допомоги у разі поганого результату на виборах.
Політолог Густаво Кордоба прогнозує, що виборці “покарають Мілея за економічні труднощі”, адже близько 60% аргентинців не можуть забезпечити себе наявними доходами.
Найімовірніше, результат буде змішаним: Мілей зможе збільшити представництво своєї партії у Конгресі та завершити термін, втім, подальші трансформації країни стануть надзвичайно складними.
Як відомо, торік восени уряд Аргентини оголосив про розпуск Федеральної адміністрації державних доходів та її заміну новим “спрощеним” органом – Агентством зі збору податків та митного контролю.
Реформи Мілея “вивели” борг Аргентини з небезпечної зони – ЗМІ -
Хорватія повертає обов’язкову військову службу
Парламент Хорватії ухвалив рішення про повернення обов’язкової військової служби на тлі зростання напруженості в Європі через російсько-українську війну. Про це повідомляє AP, у п’ятницю, 24 жовтня.
Законодавці підтримали зміни до законодавства 84 голосами, тоді як 11 проголосували “проти” та 30 – утрималися. Служба триватиме два місяці й передбачатиме “базову військову підготовку”.
Рішення означає повернення до призову, який було призупинено у 2008 році, коли Хорватія перейшла на контрактну армію.
У Міністерстві оборони пояснили, що мета програми – навчити молодь базових навичок і знань, необхідних у кризових ситуаціях, щоб вони могли сприяти національній безпеці.
До кінця року влада розпочне медичні огляди юнаків, народжених у 2007 році. Призовники отримуватимуть зарплату, а ті, хто відмовиться від військової служби, зможуть обрати цивільну альтернативну.
Повернення призову відбувається на тлі зміцнення обороноздатності країни, тоді як у Європі зростають побоювання, що російсько-українська війна може поширитися далі. -
EBU відклала голосування щодо участі Ізраїлю в Євробаченні-2026
Організатори Євробачення вирішили відкласти голосування щодо участі Ізраїлю у конкурсі у 2026 році через нестабільну ситуацію на Близькому Сході. Під час онлайн-зустрічі, де мали прийняти рішення, голосування скасували. Питання про участь Ізраїлю розглянуть на грудневій асамблеї організації. Ще не відомо, чи відбудеться голосування на цьому засіданні. Раніше участь Ізраїлю в Євробаченні була спірною через конфлікт в Газі. Однак після оголошення перемир’я ситуація у регіоні полегшилася: у п’ятницю воно вступило в силу, а в понеділок угруповання ХАМАС звільнило 20 живих ізраїльських заручників на обмін на палестинських в’язнів, яких тримали в ізраїльських тюрмах.
-
Військові Мадагаскару взяли владу у свої руки після втечі президента
Президент Мадагаскару Анрі Радзуеліна розпустив парламент після спроби опозиції розпочати процес імпічменту проти нього. Він заявив про готовність до діалогу для вирішення кризи у країні. Опозиція закликала до імпічменту президента, але результат залежатиме від голосування депутатів. Сенат призначив нового лідера, який виконуватиме обов’язки президента у разі його відставки. Збройні сили Мадагаскару оголосили про захоплення влади після того, як президент покинув країну французьким військовим літаком.