Позначка: Голосування

  • У справі про хабарі за голосування фігурують понад 30 депутатів Слуги народу

    У справі про хабарі за голосування фігурують понад 30 депутатів Слуги народу

    Наприкінці 2025 року НАБУ та САП повідомили про викриття злочинної групи народних депутатів, які систематичо одержували неправомірну вигоду за голосування в парламенті.

    Про це повідомляє “Судовий репортер”.

    Підозрюваними виявилися пʼятеро депутатів від партії влади — «Слуги народу».  Запобіжні заходи обирали за зачиненими дверима. 

    Юрію Кісєлю суд визначив запобіжний захід у виді застави — 40 мільйони гривень,  Ігор Негулевському — 30 мільйонів, Євгену Пивовару і Михайлу Лабі — по 20 мільйонів, Ользі Савченко — 16,6 мільйона.

    З матеріалів судової справи відомо, що Національне антикорупційне бюро зареєструвало кримінальне провадження ще в грудні 2021 року.

    За версією обвинувачення, злочинна група зʼявилася не пізніше кінця 2021-го і її очолила невстановлена особи з керівництва фракції «Слуга Народу». 

    У звʼязку з повномасштабним вторгненням Російської федерації в Україну діяльність організованої групи була тимчасово призупинена. Але в серпні 2022-го роздачу неправомірної вигоди народним депутатам, начебто, відновили.

    Учасниками групи вважаються пʼятеро підозрюваних депутатів і ще як мінімум 30 інших парламентарів.

    У межах групи існував розподіл на підгрупи, одну з яких, за версією слідства, координував Кісєль. У месенеджері WhatsApp створили групу, в яку Кісєль і його довірена особа надсилали таблички щодо виконання депутатами своїх зобовʼязань. Депутати могли вносити свої зауваження та виправлення, якщо дані в табличці відображалися некоректно.

    За даними НАБУ, в різні періоди щомісячна сума неправомірної вигоди для нардепів становила від 2 до 20 тисяч доларів США. Причому з вересня по листопад 2022 року розмір винагороди складав 2 тисячі доларів, а з серпня 2025 року — 5 тисяч доларів.

    Детективи стверджують, що зафіксували передачу і розподіл коштів від Кісєля до інших народних депутатів 5 листопада і 4 грудня 2025 року.

    За даними слідства, організатор групи передав 85 тисяч доларів США для голосування депутатами «за» або «проти» конкретних законопроєктів пленарному засіданні 23 жовтня 2025 року.

    5 листопада 2025 року Кісєль, нібито, зустрівся з іншим нардепом від «Слуги народу» і віддав йому не менше ніж 20 тисяч доларів для нього та інших депутатів. 

    У групі в WhatsApp Кісєль повідомив учасникам групи порядок денний засідання парламенту на 4, 5 і 6 листопада 2025 року. В таблиці в графі «Пропозиція», навпроти конкретного законопроєкту були помітки «підтримати» (зеленим кольором) або  «відхилити» (червоним кольором). 

    Потім 4 грудня 2025-го Кісєль, за матеріалами справи, отримав від організатора через довірену особу ще близько 60 тисяч доларів. Далі він за вже описаним раніше алгоритмом передав 45 тисяч доларів іншому нардепу, який розподілив гроші між іншими депутатами. При цьому один депутат отримав 10 тисяч доларів — виплату за листопад і ще борг за серпень.

    За даними НАБУ, Кісєль міг отримати загалом 145 тисяч доларів США неправомірної вигоди.

    Підозра обґрунтовується протоколами аудіо- та відеоконтролю.

    Зокрема, зафіксовано зустріч 19 листопада 2025 року Кісєля з іншими нардепами. На цій зустрічі, начебто, обговорювалися нарахування неправомірної вигоди в випадку відсутності депутата на засіданнях Верховної ради поважних причин і виплата коштів за відвідування засідань за минулий місяць. 

    1 грудня 2025-го Кісєль з іншим народним депутатом, нібито, спілкувалися про відсоток відвідувань засідань Верховної і нарахування коштів за це. А 3 грудня ще з якимось нардепом обговорювалась «компенсація» відвідування засідань за попередній місяць.

    Протоколом за результатами НСРД, нібито, підтверджується факт отримання коштів та їх розподіл між учасниками організованої групи.

    Серед іншого записані розмови фігурантів про необхідність знищення даних у телефоні і ймовірність виявлення в кабінеті засобів прослуховування

    У матеріалах справи також є копія протоколу допиту якогось свідка від 30 грудня 2025 року, котрий розповів про систематичність передачі неправомірної вигоди народним депутатам ще з листопада 2019 року. Свідок повідомив, що з квітня 2024 року цим уже займався саме Кісєль
    — передавав гроші іншим депутатам та інформував у групі в WhatsApp про голосування за конкретні законопроєкти.

  • Президент Уганди усьоме переміг на виборах

    Президент Уганди усьоме переміг на виборах

    Угандійський президент Йовері Мусевені, який керує країною з 1986 року, виграв вибори вже в сьомий раз. На цей раз він набрав 76,25% голосів, перемігши головного опонента – музиканта та лідера опозиції Бобі Вайна, який отримав 19,85% голосів. Після голосування Мусевені заявив, що очікує перемогу з результатом 80%, якщо не буде шахрайства. Опозиція не визнала результатів виборів, заявивши про виборчі фальсифікації. Перед виборами у країні було повністю відключено інтернет. Також були повідомлення про тиск на опозицію та використання силових методів. У цілому, ситуація нагадує минулорічні вибори, коли також були проблеми з чесністю голосування.

  • Рада не підтримала скасування відстрочки для студентів 25+

    Рада не підтримала скасування відстрочки для студентів 25+

    У Верховній Раді не підтримали поправку до законопроєкту, яка мала скасувати відстрочку від мобілізації для студентів, які почали навчання після 25 років. Цю новину повідомив нардеп Олексій Гончаренко. За включення поправки до закону проголосували лише 137 депутатів, хоча для прийняття потрібно було 226 голосів. Поправку представляв член комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський, який аргументував її необхідністю, вказуючи на зловживання правом на відстрочку від призову на військову службу. Наразі діючі правила стосовно відстрочки для студентів залишаються без змін.

  • НАБУ провело обшуки в офісі однієї з партій Верховної Ради – ЗМІ

    НАБУ провело обшуки в офісі однієї з партій Верховної Ради – ЗМІ

    Національне антикорупційне бюро та Спеціальна антикорупційна прокуратура проводять обшуки в офісі однієї з партій. Про це НАБУ та САП повідомили в Telegram.
    Джерела Української правди заявили, що мовиться нібито про партію Батьківщина та про офіс в Києві на вулиці Турівській.
    У НАБУ повідомили, що разом із САП викрили керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради України на пропозиції неправомірної вигоди кільком народним депутатам, які належать до фракцій, не очолюваних цією особою, за голосування “за” або “проти” конкретних законопроєктів.
    Попередня кваліфікація: Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі (ч. 4 ст. 369 КК України).
    Деталі обшуків обіцяють оприлюднити згодом.
    Як ми вже писали, НАБУ і САП під час спецоперації під прикриттям викрили організовану злочинну групу, до складу якої входили чинні народні депутати України.
    НАБУ провело обшуки у податковій

  • У Дії стартувало голосування за десятого фіналіста Нацвідбору-2026

    У Дії стартувало голосування за десятого фіналіста Нацвідбору-2026

    Суспільне Мовлення розпочало голосування у застосунку Дія для визначення десятого учасника Національного відбору на Євробачення-2026. Під кінець фіналу змагаються шість пісень, які раніше не потрапили до шортліста. Голосування триватиме до 13 січня і відкрите для всіх від 14 років. Фінал відбору відбудеться 7 лютого. Серед учасників, за яких можна голосувати, є Khayat, Karyotype, Mon Fia, Anstay, Марта Адамчук та Oks.

  • НАБУ та САП викрили злочинну групу з нардепами

    НАБУ та САП викрили злочинну групу з нардепами

    Під час спецоперації НАБУ і САП виявили організовану злочинну групу, до складу якої входили чинні народні депутати України. Учасники групи отримували хабарі за голосування в парламенті. Ця інформація була оприлюднена САП у їх Telegram-каналі. Наголошується, що це не пов’язано з “Міндічгейтом”. Слідство підтверджує, що депутати отримували неправомірну вигоду за свої голоси у Верховній Раді.

  • Кіпр обіцяє зробити підтримку України пріоритетом свого головування в ЄС

    Кіпр обіцяє зробити підтримку України пріоритетом свого головування в ЄС

    Президент Кіпру Нікос Христодулідіс пообіцяв, що його країна зробить підтримку України пріоритетом свого головування у Раді Європейського Союзу, якепочнеться з 1 січня.
    Про це Христодулідіс заявив у неділю, презентуючи пріоритети кіпрського головування у Раді ЄС у першій половині 2026 року.
    Кіпрський лідер наголосив, що вторгнення Росії в Україну найяскравішим чином продемонструвало необхідність зміцнення європейської архітектури безпеки, оборонної готовності Європейського Союзу, його здатності захищати своїх громадян та інтереси.
    “Протягом наступних шести місяців підтримка України залишатиметься пріоритетом для кіпрського головування. Звичайно, не могло бути інакше, з огляду на те, що ми, Кіпр, Республіка Кіпр, маємо безпосереднє уявлення про те, що означає вторгнення, що означає окупація, що означає порушення основних принципів і прав”, – наголосив він.
    Кіпрське головування, пообіцяв Христодулідіс, буде сприяти швидкому впровадженню “білої книги” про майбутнє європейської оборони та супутньої “дорожньої карти” для досягнення оборонної готовності ЄС до 2030 року.
    “Ми будемо діяти з реалізмом та амбіціями. Ми повністю переконані, що Європа може і повинна відповісти на виклики нашого часу”, – заявив Христодулідіс.
    Головування у Раді ЄС відбувається на ротаційній основі, за якої кожна держава-член ЄС по черзі головує в Раді Європейського Союзу протягом шести місяців. Кіпрське головування замінить данське 1 січня 2026 року.
    Держава, яка головує, організовує та головує на засіданнях Ради ЄС (крім Ради із закордонних справ), формує порядок денний і визначає пріоритети на пів року, веде переговори між країнами ЄС.

  • Мільярдер-астронавт Айзекман очолив NASA

    Мільярдер-астронавт Айзекман очолив NASA

    Сенат США у середу затвердив кандидатуру мільярдера та астронавта Джареда Айзекмана на посаду адміністратора NASA при президентові Дональді Трампі. Про це повідомляє Reuters.

    За його призначення проголосували 67 сенаторів, тоді як проти висловилися 30.

    Айзекман стане 15-м керівником космічного агентства США та очолить структуру з близько 14 тисячами співробітників. NASA нині реалізує свою наймасштабнішу програму – повернення людей на Місяць у межах місії Artemis з подальшою перспективою польотів на Марс.
    Айзекман передбачає переосмислення акценту на відправці місій на Марс на додаток до зусиль щодо місячної місії Artemis, а також більшу залежність від приватних компаній, таких як SpaceX, для економії коштів платників податків та стимулювання конкуренції у приватному секторі.
    Деякі сенатори заявили, що вони стурбовані близькістю Айзекмана до Маска, чия компанія має контракти NASA на близько 15 мільярдів доларів.

    Маск виступав за кандидатуру Айзекмана ще у 2024 році.
    Тим часом республіканці Сенату та деякі демократи наголосили на терміновості місячної гонки NASA з Китаєм, який прагне відправити своїх астронавтів на поверхню Місяця до 2030 року. NASA постає перед “нестабільною” ціллю – 2028 рік, використовуючи свою ракету Space Launch System та гігантську ракету SpaceX Starship, яка знаходиться в розробці, як посадковий модуль.

    Тимчасовий виконувач обов’язків керівника NASA Шон Даффі привітав Айзекмана з призначенням та заявив про мету повернути США на Місяць у 2028 році.

  • Генасамблея ООН перенесла резолюцію про порушення прав людини на ТОТ

    Генасамблея ООН перенесла резолюцію про порушення прав людини на ТОТ

    Генеральна Асамблея ООН відтермінувала голосування за резолюцію стосовно порушень прав людини на тимчасово окупованих територіях України на четвер. Про це повідомляє Укрінформ.
    Як зазначається, голосування за низку резолюцій, зокрема й українську, перенесли на іншу дату, оскільки Генасамблея не вклалася у відведений час.
    Затримки з розглядом проєктів резолюцій спричинені переважно позицією Сполучених Штатів, які вимагають голосування за кожен проєкт із соціальної та гуманітарної проблематики, де є згадка про Цілі сталого розвитку, гендерні питання, а також інклюзивність, різноманітність і рівність.
    Раніше загальні документи ухвалювалися консенсусом, проте США виступають проти включення цих питань до будь-яких документів ООН.
    Тож нині колишні так звані консенсусні резолюції ухвалюються переважною більшістю голосів, проти виступають США, Ізраїль і часом Аргентина.
    Розгляд документа очікується в другій половині дня 18 грудня (після 22:00 за київським часом).

  • Спроба імпічменту Трампа “об’єднала” республіканців і частину демократів

    Спроба імпічменту Трампа “об’єднала” республіканців і частину демократів

    Деякі демократи проголосували разом з республіканцями під час спроби голосування за імпічмент президента США Дональда Трампа. Це рішення спровокувало обурення серед інших демократів, які вважають, що використання імпічменту як політичного інструменту неприпустиме. Однак вони також не хочуть, щоб їх сприймали як прихильників Трампа. Голосування було ініційоване демократом Елом Гріном, який вважає, що Трамп зловживає своєю владою. Лідер республіканців у Палаті представників Стів Скеліз запропонував відхилити пропозицію Гріна про імпічмент, і це рішення було підтримане більшістю голосів. Незважаючи на це, демократи продовжують вносити статті про імпічмент проти членів уряду Трампа.