Британський уряд планує розширити право голосу для 16-річних на всіх виборах. Ця ініціатива має на меті підвищити явку виборців, зокрема серед молоді. Такі зміни вирівняють Велику Британію з Шотландією та Уельсом, де вже дозволено 16-річним голосувати на місцевих виборах. Крім того, уряд планує внести реформи у систему політичних пожертвувань, зокрема, зробити більш жорстким контроль за внесками від непідзвітних організацій та уникнути використання фіктивних компаній. Також планується дозволити голосувати за допомогою банківських карток, водійських прав та карток ветеранів.
Позначка: Голосування
-
У Британії планують знизити вік для голосування до 16 років
Уряд Великої Британії планує розширити виборчі права, дозволяючи 16-річним голосувати на всіх виборах. Ця ініціатива має на меті підняти явку на виборах, яка зараз є дуже низькою. Дослідження показали, що молодь голосує активніше, ніж особи, які отримують право голосу у 18 років. Крім того, уряд також планує встановити більш жорсткі правила щодо політичних пожертвувань та уникнути фіктивних компаній у політиці. Нововведення також охоплює можливість голосувати за допомогою банківських карток, водійських прав та карток ветерана.
-
Перша “велика перемога” Трампа: Сенат підтримав скорочення бюджету
Сенат США проголосував за скорочення федерального бюджету на 9 мільярдів доларів, що стало першою голосною політичною перемогою президента Дональда Трампа. За це рішення проголосували 51 сенатор, проти – 48. Хоча ця перемога не є великою з урахуванням розміру бюджету, республіканці вважають її важливим кроком до фінансової розсудливості. Пакет документів направлено до Палати представників для остаточного голосування після 12-годинного засідання. Раніше Трамп не зміг ухвалити пакет пропозицій щодо скасування резолюцій на суму 15 мільярдів доларів, але ця перемога в Сенаті вважається важливим досягненням.
-
Рада призначила Свириденко прем’єр-міністром
У четвер, 17 липня, Верховна Рада призначила Юлію Свириденко на посаду прем’єр-міністра України. За її кандидатуру проголосували 262 народних депутати, 22 були проти, 26 утрималися, а 22 не голосували. Голосування показало підтримку Свириденко з боку різних фракцій, зокрема, Слуга народу, Платформа за життя та мир, За майбутнє, та інші. Таким чином, Юлія Свириденко стала другою жінкою в історії незалежної України, яка очолила уряд, і першою за останні 15 років.
-
Рада підтримала виплату ₴15 млн родинам загиблих у полоні військових
Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який регулює отримання грошової допомоги родинам військових, які загинули у полоні або померли у російських застінках. Раніше проблемою було те, що судмедексперти встановлювали причину смерті військових, які поверталися з полону, і часто фіксували загибель від хвороб, а не від дій на полі бою. Тепер родини отримають державну допомогу у розмірі не менше 15 мільйонів гривень, незалежно від причини смерті. Допомога також буде призначатися в разі поранень або травм, що призвели до часткової втрати працездатності. Закон також передбачає збільшення видатків на оборону.
-
Рада дозволила військові контракти 60+
Українська Верховна Рада прийняла законопроєкт №13229, який дозволяє громадянам віком 60 років і старше добровільно укладати контракти на проходження військової служби. Законопроєкт передбачає, що під час воєнного стану особи віком 60+ можуть підписати однорічні контракти зі згоди командира частини. Для офіцерів віком 60+ потрібне погодження від Генерального штабу ЗСУ. Ці громадяни можуть бути прийняті на різні посади, включаючи рядових, сержантів, старшин або офіцерів, якщо вони були звільнені після 1 січня 2015 року. Контракт може бути перерваний, якщо військовослужбовець не пройшов випробування або не відповідає вимогам служби. Цей закон прийняли, щоб допомогти збільшити кількість військовослужбовців.
-
Зворотній результат: чим голосування по фон дер Ляйєн допоможе Україні
“Ці кислі обличчя не вселяють довіри” Відповідне голосування проти президента ЄК Урсули фон дер Ляєн ініціював депутат Європарламенту Георге Піперя, обраний від ультраправої партії Альянс за союз румунів (AUR). Його підтримала невелика група інших ультраправих депутатів.
Притягнутою за вуха підставою для цього кроку Піпері (не забуваймо про спробу протягнути проросійських правих у Румунії до влади)стала хвиля обурення “недостатньо прозорим” листуванням президента Єврокомісії із генеральним директором фармацевтичної компанії Pfizer Альбертом Бурлою під час переговорів щодо закупівлі вакцини проти COVID-19.
Інші звинувачення у бік Урсули фон дер Ляєн включають нібито можливе нецільове витрачання коштів після пандемії COVID-19 та начебто спробу Єврокомісії пропагувати власну “зелену політику” шляхом фінансування неурядових організацій.
Втім сам Піперя все-таки визнавав, що його пропозиція мала небагато шансів на схвалення – й у цьому аж ніяк не помилився.
А президент Єврокомісії під час дебатів у Європарламенті 7 липня різко розкритикувала цю ініціативу, заявивши, що вона “взята безпосередньо з найстарішого посібника екстремістів, поляризуючи суспільство, підриваючи довіру до демократії хибними твердженнями”.
Водночас і палкий прибічник кремлівського диктатора Путіна, прем’єр Угорщини Віктор Орбан напередодні розгляд вотуму недовіри фон дер Ляєн звідкісь набрався зухвалості, аби закликати Урсулу піти у відставку. “Завтра в Європейському парламенті буде бурхливий день. Депутати Європарламенту голосуватимуть за те, чи повинна Урсула фон дер Ляєн продовжувати очолювати брюссельську бюрократію… Пані президентко, лідерство – це відповідальність. Час іти!” – йшлося у його заяві у соцмережі X. При цьому Данія, що починає головування в ЄС, вимагає застосувати увесь правовий арсенал вже проти самої Угорщини – за порушення основних цінностей блоку. Зокрема, йдеться про застосування статті 7, так званого “ядерного варіанту” проти Будапешту, пише Politico. “Ми продовжуємо спостерігати порушення (з боку Угорщини – ред.) фундаментальних цінностей. Ось чому ми продовжимо процедуру за статтею 7 та слухання щодо Угорщини”, – заявила журналістам міністр європейських справ Данії Марі Б’єрре в Орхусі, де представники Європейської комісії нещодавно перебували з візитом. -
Орбан закликав лідерку Єврокомісії піти у відставку
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан закликав президентку Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн піти у відставку. Його заява у середу, 9 липня, у соцмережі X з’явилася напередодні запланованого в Європарламенті голосування щодо вотуму недовіри Єврокомісії, ініційованого групою ультраправих парламентарів.
“Завтра в Європейському парламенті буде бурхливий день. Депутати Європарламенту голосуватимуть за те, чи повинна Урсула фон дер Ляєн продовжувати очолювати брюссельську бюрократію… Пані президентко, лідерство – це відповідальність. Час іти!” – написав Орбан.
Вотум недовіри ініціював румунський ультраправий депутат Георге Піперя, він звинувачує фон дер Ляєн у відсутності прозорості щодо текстових повідомлень, які вона надсилала голові фармацевтичної компанії Pfizer під час переговорів щодо вакцин проти Covid.
Президентка Єврокомісії під час дебатів у Європарламенті 7 липня різко розкритикувала цю ініціативу, заявивши, що вона “взята безпосередньо з найстарішого посібника екстремістів, поляризуючи суспільство, підриваючи довіру до демократії хибними твердженнями”.
Ініціативу румунського євродепутата підтримала частина ультраправих, зокрема партія Орбана. Водночас найбільша сила в Європарламенті, Європейська народна партія (ЄНП) фон дер Ляєн, категорично відкинула вотум недовіри Єврокомісії, а лідер групи Манфред Вебер назвав це марною тратою часу.
Голосування було призначене минулого тижня після того, як пропозиція зібрала 72 підписи, одну десяту від 720 місць у Європарламенті, де в липні минулого року фон дер Ляєн була переобрана 401 голосом. Для ухвалення вотуму недовіри потрібно дві третини голосів.
Заява угорського прем’єра з’явилася через день після того, як Європейська комісія в щорічному звіті заявила, що Угорщина не досягла “жодного прогресу” у виконанні низки вимог, спрямованих на боротьбу з корупцією, зміцнення громадянського суспільства і забезпечення незалежності ЗМІ.
Віктор Орбан давно має суперечки з Брюсселем, який критикує Будапешт за віступ від демократії. -
У Словенії проведуть референдум щодо витрат на оборону
Парламент Словенії підтримав пропозицію Лівої партії про проведення консультативного референдуму щодо збільшення витрат на оборону. Про це напередодні повідомило місцеве видання Delo.si.
Вказано, що пропозицію щодо референдуму підтримали дві з трьох партій словенської коаліції – Ліві та соціал-демократи, а також дві менші опозиційні партії. Загалом вони дали 46 голосів “за”, при тому що у складі парламенту 90 депутатів.
На референдум планується винести таке формулювання: “Чи підтримуєте ви збільшення витрат Словенії на оборону до 3% ВВП на рік, що становить приблизно 2,1 млрд євро, до 2030 року?”.
Наразі неввідомо, коли саме відбудеться голосування. Парламент має ухвалити окрему постанову про його проведення. У будь-якому разі результати консультативного референдуму не мають обовʼязкової сили.
Премʼєр-міністр Роберт Голоб, чий Рух Свобода проголосував проти пропозиції колег по коаліції, після цього анонсував ініціювання референдуму “щодо членства Словенії в НАТО”.
“Є тільки два шляхи: або ми залишаємося в Альянсі і платимо членські внески, або виходимо з Альянсу. Все інше – це популістське введення громадян в оману”, – заявив Голоб. -
Європарламент вирішить долю Єврокомісії 10 липня – ЗМІ
Європейський парламент вирішив розглянути питання про відсторонення Європейської комісії під керівництвом Урсули фон дер Ляєн. Обговорення відбудеться у понеділок, 7 липня, у Страсбурзі, а голосування заплановане на четвер, 10 липня. Парламент спочатку обговорить роботу фон дер Ляєн на посаді президентки Єврокомісії, а потім проголосує за її відставку. Важливою темою сесії також стане вшанування 30-ї річниці геноциду в Сребрениці. Урсула фон дер Ляєн буде присутня на дебатах особисто.