Антикор

Позначка: Геополитика

  • Кремль використовує Газпром для впливу на Киргизстан – ЦПД

    Кремль використовує Газпром для впливу на Киргизстан – ЦПД

    Кремль використовує енергетичні ресурси для посилення свого впливу на Киргизстан. Про це у четвер, 27 листопада, повідомляє Центр протидії дезінформації при РНБО України на своєму Telegram-каналі.

    Зокрема зазначається, що під час візиту президента Росії Володимира Путіна до Киргизстану, компанія Газпром заявила про виділення понад 400 мільйонів доларів на програму газифікації регіонів цієї країни.

    Згідно з повідомленням, в російському уряді стверджують, що виконання цього проєкту дозволить збільшити рівень газифікації Киргизстану до 42%. Також планується участь Росії у будівництві електростанцій, включно зі спорудженням першої атомної електростанції.

    Центр протидії дезінформації наголошує, що російська пропаганда представляє ці проєкти як символ “величі Росії” і приклад “взаємовигідного партнерства”. Однак фактично Москва використовує енергетичний сектор як інструмент геополітичного тиску.

    На думку експертів, Кремль через співпрацю у сфері енергетики прагне посилити економічну залежність пострадянських країн від Російської Федерації. Використовуючи енергетику як “геополітичну зброю”, Росія намагається прив’язати держави до своїх енергоносіїв і змушувати ці країни приймати політичні рішення на її користь шляхом енергетичного шантажу.

    Раніше повідомлялося, що нафтогазові доходи російського бюджету у 2025 році скоротилися на 2 трлн рублів. Про це повідомив главі РФ Володимиру Путіну на зустрічі очільник Федеральної податкової служби Данило Єгоров.

    Росія та Китай підписали угоду про будівництво газопроводу Сила Сибири 2

  • Реальні закупки золота Китаєм перевищують офіційні в 10 разів – ЗМІ

    Реальні закупки золота Китаєм перевищують офіційні в 10 разів – ЗМІ

    Китай міг у 2025 році закупити вдесятеро більше золота, ніж офіційно повідомлялося. Скупка велася для заміни доларів у валютних резервах та могла сприяти стрімкому зльоту цін на золото, яке з початку року подорожчало на 55%. Про це повідомляє видання Financial Times.
    Всесвітня рада з золота (WGC) полічила, що у 2022-2024 роках центробанки щорічно купували для резервів понад 1000 тонн. Цього року цифра нині перевищує 600 тонн.
    У Китаї програму купівлі золота реалізує Державне валютне управління (SAFE), підрозділ Народного банку Китаю; цього року воно офіційно придбало 25 тонн. Але здійснювати покупки можуть також посередники SAFE, суверенний китайський інвестфонд CIC і навіть військові.
    За підрахунками Societe Generale, насправді Китай міг купити цього року близько 250 тонн. Такий обсяг перевищує третину від усіх покупок цьогорічними центробанками.
    Societe Generale проаналізував торгові дані, зокрема, постачання золота до Китаю з Лондона – головного ринку золотих злитків, які вважають за краще зберігати центробанки.
    Китай купує золото в межах стратегії дедоларизації, намагаючись знизити частку долара у своїх резервах, вважають аналітики.
    Тієї ж стратегії йдуть і багато інших центробанків. За останнє десятиліття частка золота в резервах за межами США зросла з 10% до 26%, і тепер воно посідає друге місце після доларів.
    При цьому центробанки були головною рушійною силою на ринку золота після початку війни в Україні, вважає Йон Трісі, видавець інвестиційного бюлетеня Fuller Treacy Money: заморожування російських валютних резервів спонукало їх диверсифікувати вкладення, щоб уникнути надмірної залежності від долара та казначейських облігацій.
    Як мив же писали, на тлі рекордного зростання цін на золото в торговельному центрі Global Harbor у Шанхаї з’явився перший в місті автомат для переробки ювелірного золота.
    У Китаї виявили запаси золота вартістю близько 83 млрд доларів

  • США “відпрацювали” бомбові удари неподалік кордону РФ в Арктиці

    США “відпрацювали” бомбові удари неподалік кордону РФ в Арктиці

    Американський стратегічний бомбардувальник B-2 випробував нове протикорабельне озброєння на півночі Норвегії, близько до російського кордону в Арктиці. Літак скинув високоточні бомби у Норвезькому морі, проводячи навчання поруч із військово-морською групою США та їхніх союзників по НАТО у Баренцевому морі. B-2 використовував модифіковані керовані боєприпаси QUICKSINK для ураження надводних цілей. Норвезькі військові брали участь у операції, задіявши чотири винищувачі F-35 та патрульний літак P-8. Це навчання є частиною зусиль США у протистоянні морським загрозам від Росії та Китаю. Американці активно розвивають програми створення нових протикорабельних ракет та модернізованих бомб. Випробування в Норвегії стали третіми для цього типу озброєння на B-2.

  • У ГУР пояснили плани РФ на закінчення війни

    У ГУР пояснили плани РФ на закінчення війни

    Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомило, що Росія має намір вирішити “українське питання” до 2026 року і це відображено в її стратегічних планах. Генерал-майор Вадим Скібіцький зазначив, що рішення Росії обумовлене великими економічними втратами, оскільки витрати на воєнні дії становлять значну частку федерального бюджету, що шкодить ключовим галузям економіки. Українська розвідка також звертає увагу на позицію Білорусі, де Олександр Лукашенко намагається утримати баланс між Заходом та Москвою. Російське керівництво розуміє, що подовження війни може призвести до втрат геополітичного впливу і загрожує їхній конкурентоспроможності. Крім того, економічна ситуація у Росії ускладнюється дефіцитом робочої сили, демографічними проблемами та залежністю від цін на нафту. Це може примусити Кремль змінити свою стратегію, наприклад, шукати пом’якшення санкцій або компромісів для стабілізації економіки. У п’ятницю, 15 серпня, президент США Дональд Трамп планує зустрітися з російським лідером Володимиром Путіним на військовій базі в Алясці.

  • У ГУР розкрили плани РФ на закінчення війни

    У ГУР розкрили плани РФ на закінчення війни

    Генерал-майор Вадим Скібіцький з Головного управління розвідки Міністерства оборони України повідомив, що Росія планує вирішити “українське питання” до 2026 року через великі економічні втрати, що виникають внаслідок війни. Російське керівництво розуміє, що тривала війна може позбавити їх геополітичного впливу, тому можливо змінить свою стратегію для стабілізації економіки та політичного балансу. Також увага зосереджується на позиції Білорусі, яка намагається зберегти нейтралітет у відносинах з Заходом та Росією. Соціально-економічна ситуація у Росії ускладнюється дефіцитом робочої сили, демографічними проблемами та залежністю від цін на нафту. У цій зв’язку, можливо, що Кремль буде шукати шляхи пом’якшення санкцій або досягнення компромісів для стабілізації ситуації. Також згадується про заплановану зустріч президента США Трампа з російським лідером Путіним на Алясці.

  • Країни НАТО посилюють морську присутність в Арктиці

    Країни НАТО посилюють морську присутність в Арктиці

    Морська оперативна група НАТО знаходиться в Арктиці та Крайній Півночі, щоб продемонструвати відданість Альянсу безпеці в цьому стратегічно важливому регіоні. Участь у групі беруть кораблі та літаки з Постійної морської групи НАТО 1 для забезпечення безпеки та контролю в районі. Це свідчить про зростання міжнародного інтересу до Арктики через розтанення морського льоду, що відкриває нові шляхи для судноплавства й доступ до ресурсів. НАТО посилює обізнаність для кращого реагування на непередбачені ситуації. Спільно з регіональними союзниками та партнерами вони працюють на збереження безпеки морських шляхів. Сім країн-членів Альянсу, що мають територію в Полярному колі, грають ключову роль у забезпеченні безпеки в Арктиці. SNMG1 – одна з чотирьох постійних морських оперативних груп НАТО, які допомагають зміцнювати співпрацю між військово-морськими силами Альянсу.

  • Розвідка Британії: РФ замінила “вагнерівців” Африканським корпусом в Малі

    Розвідка Британії: РФ замінила “вагнерівців” Африканським корпусом в Малі

    Кремль продовжує усувати загрозу з боку групи Вагнер після заколоту 2023 року. Про це повідомляє Міноборони Британії в соцмережі X (Twitter).
    Військове відомство РФ в червні 2025 року повністю вивело групу Вагнер з Малі та замінило її Африканським корпусом.
    Новий контингент становить близько 2000 військовослужбовців, тоді як раніше на території країни діяло до 2500 тисяч бойовиків Вагнера.
    Росія перекинула понад 100 одиниць важкого озброєння. Включно з основними бойовими танками, РСЗВ і тактичними бомбардувальниками, що суттєво посилило російську військову присутність. Після заколоту Вагнера в червні 2023 року влада Росії переглянула свою тактику. ПВК Вагнера з допоміжної сили МО РФ перетворилася на пряму загрозу режиму.
    Москва відтоді послідовно заміщує бойовиків Вагнера державними структурами. Зокрема, так вже сталося в Сирії в 2023 році, потім у Лівії в 2024 році, а тепер і в Малі.