Геополитика – Антикор

Пісторіус розкритикував підхід Трампа до Путіна та війни в Україні

Президент США Дональд Трамп помилився в розрахунках своє стратегії щодо російського диктатора Володимира Путіна і завершення війни РФ проти України. Про це заявив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус, повідомляє Bloomberg.
За його словами, Трамп послав неправильні сигнали в спробах досягти припинення вогню між Україною і Росією.
“На жаль, американський президент вплинув на перебіг війни і на самовпевненість Путіна, коли розстелив перед ним червону доріжку і вітав його як друга на Алясці, одночасно повністю згорнувши військову підтримку України”, – піідкреслив міністр оборони ФРН.
Пісторіус також звернув увагу, що Трамп припустився тактичної помилки в мирних переговорах щодо України, коли виключив можливість членства України в НАТО.
“Американський президент, на жаль і без необхідності, дуже рано прибрав питання членства в НАТО з порядку денного. Це був би один із пунктів, який можна було використати для переговорів з інших питань”, – пояснив свою думку посадовець.
Водночас він пообіцяв, що Німеччина продовжить військову та фінансову допомогу Україні.
“На полі бою майже немає значущих зрушень. Але куди гірше те, що, поки Путін вдає, що веде переговори. Триває війна терору проти українських мирних жителів. Тому так важливо, щоб ми не послаблювали нашу підтримку України. І якщо подивитися на стан російської економіки, зараз якраз дуже вдалий час продовжувати обраний курс”, – резюмував Пісторіус.

Путін організував експансію РПЦ в Африці – ЗМІ

Російська православна церква посилює свою експансію в Африці та допомагає російському диктатору Володимиру Путіну “закріпитися” в регіоні. Останній створив у своїй адміністрації відділ, який координуватиме взаємодію та політику Росії з особисто обраними ним країнами, зокрема, африканськими. Про це повідомляє інформаційне агентство Bloomberg, що посилається на два обізнаних джерела.
Менш ніж за три роки РПЦ розширила свою присутність в Африці з чотирьох до 34 країн, збільшила кількість священнослужителів до 270 та зареєструвала 350 парафій та громад станом на червень 2024 року, згідно з її власними останніми даними.
РПЦ в Африці орієнтується на спільноти, де релігія та соціальний консерватизм відіграють велику роль у повсякденному житті. У ПАР це передусім білі, які говорять африкаанс, яких залучають консервативні цінності РПЦ.
Російські православні церкви намагаються збільшити в себе кількість парафіян програмами робіт з сільськими чорношкірими громадами.
Мета цієї експансії — “спробувати залучити до своєї орбіти більше країн”, говорить Том Саузерн, директор зі спеціальних проектів Центру інформаційної стійкості.
Згідно з дослідженням отця Євангелоса Тіані, кенійського священика Грецької православної церкви, РПЦ приваблює вищими зарплатами, обіцянками побудувати церкви та швидким просуванням по службі.
СРСР активно працював в Африці, підтримуючи країни континенту в боротьбі за незалежність та забезпечуючи їх зброєю. Проте після краху комунізму зв’язки ослабли, але Путін почав їх знову налагоджувати, особливо після захоплення ним Криму та війни на Донбасі в 2014 році.
Водночас із нарощуванням в Африці “м’якої сили” з метою залучити місцеві країни до своєї орбіти Росія рекрутує молодих жінок на завод зі збирання бойових дронів та обманом заманює африканців на війну проти України.
У ПАР у кампанії із залучення на український фронт співвітчизників брала участь навіть Дудузіле Зума, дочка колишнього президента країни Джейкоба Зуми, яка також є депутатом парламенту. Стосовно неї порушена кримінальна справа, кілька пов’язаних з нею людей, які брали участь у цій кампанії, було заарештовано.
Слід зауважити, що нині найбільшим торговим партнером країн Африки, що лежать на південь від Сахари є Китай. Росія ж займає 33-е місце, поступаючись ОАЕ, США, Японії та восьми європейським країнам.

В Єврокомісії зробили заяву стосовно розширення ЄС

Європейська комісарка з питань розширення Марта Кос окреслила основні виклики та завдання на шляху країн-кандидатів до вступу до блоку та закликала до повноцінного членства України лише після впровадження всіх реформ. Про це свідчить на Конференції з питань майбутнього розширення ЄС у Таллінні в п’ятницю, повідомляє Укрінформ.
“Лишень кілька років тому загальна громадська підтримка розширення в наших державах-членах становила 37%. Сьогодні, через війну в Україні, вона зросла до 56%. Це великий стрибок. Однак це зростання приховує значні відмінності в нашому Союзі”, – сказала комісарка.
За її словами, геополітичні зміни зробили середовище для розширення набагато більш ворожим.
“Наша модель розширення вимагає часу, стабільності та поступових реформ. Але сьогоднішнє геополітичне середовище нестабільне та часто має примусовий характер”, — сказала Кос.
У цьому контексті вона окреслила п’ять ключових елементів, які необхідно враховувати.
По-перше, жодних спрощень у реформах.
“Боротьба з корупцією та розбудова демократичних інституцій залишаються основою розширення ЄС. Повне членство в ЄС ніколи не може відбуватися на шкоду цим фундаментальним реформам”, – вважає вона.
По-друге, вона застерегла від потенційних “троянських коней”.
“Урок, отриманий з 2004 року, полягає в тому, що нам потрібні гарантії, які забезпечать дотримання правил новими членами та цілісність нашого Союзу, навіть через 5, 10 чи 20 років”, – сказала єврокомісарка.
По-третє, ЄС мусить бути готовим до нових країн-членів.
«Нам потрібно знати, яким буде вплив майбутнього розширення на ключові сфери політики, наш бюджет та наші структури управління. Наші громадяни запитують, що розширення означає для них? Для їхньої моделі соціального захисту? І як це вплине на наші демократичні принципи та верховенство права?», – сказала комісарка.
Четвертий елемент полягає в необхідності набагато швидше здобути схвалення майбутніх громадян ЄС.
“Ми стикаємося із зовнішніми силами, які хочуть підірвати та дестабілізувати Європу, і ми бачимо внутрішні рухи в наших країнах-кандидатах, які помилково зображують процес розширення як глухий кут”, – вважає Марта Кос.
П’ятим елементом є справедливий та сталий мир в Україні та готовність ЄС до нього, наголосила вона.
“Хоча ми не можемо передбачати результат поточних мирних переговорів, ми знаємо, що це створить нову реальність у Європі в цілому. Це ставить важливі питання перед усіма нами: чи готові ми зробити те, що вимагатиме така нова реальність?”, – сказала вона.
У цих дискусіях інтеграція України до ЄС – на тлі виконання мирної угоди та, можливо, далекосяжних гарантій безпеки – безперечно, принесе нові імпульси, вважає єврокомісарка.
Коли це станеться, каже Кос, ЄС має бути готовим подолати потребу в часі для повного впровадження цих фундаментальних реформ та необхідність рішучих дій для забезпечення сталого миру в Україні та Європі.
Вступ до ЄС наперед. Істерика Угорщини

В Європі масово втрачають довіру до США – опитування

Жителі європейських країн втрачають довіру до США як до союзника в межах НАТО. Причиною таких змін в оцінках європейців стали зазіхання президента Дональда Трампа на Гренландію, а також зростання напруженості між Вашингтоном та іншими європейськими столицями. Про це свідчать дані масштабного дослідження у 13 державах Європи, яке замовив аналітичний центр Європейська рада з міжнародних відносин (ECFR), повідомляє у своїй статті Європейська правда.
У більшості держав, де відбулося опитування, лишень 10–15% громадян вважають США союзником.
У трьох з 11 держав НАТО, де проводилося опитування, понад чверть респондентів бачать США союзником. Мова про Польщу, Британію й Угорщину.
Порівняно з 2024 роком довіра до США як до союзника у країнах, де проводили дослідження, впала усюди. У Данії, яка зіткнулася з претензіями президента Дональда Трампа на Гренландію, падіння є найбільшим – з 30% у 2024-му до 15% у 2025-му.
Україна з показником у 18% перебуває в лавах країн з “проамериканськими” настроями в Європі.
Дослідження також зафіксувало зростання кількості тих, хто називає США суперником, супротивником чи ворогом. Зокрема, у Німеччині, Франції та Іспанії по 28% людей назвали США суперником або супротивником.
“Напруження всередині НАТО має або владнатися в осяжному майбутньому, або, за браком довіри, Альянсу доведеться пройти через внутрішні зміни… Трамп тепер відкрито позиціонує Сполучені Штати саме як суперника решти держав НАТО та як їхнього потенційного супротивника”, – резюмується в статті.
ECFR проводила дослідження у листопаді 2025 року в 11 європейських державах НАТО: Велика Британія, Німеччина, Франція, Італія, Іспанія, Польща, Данія, Естонія, Португалія, Угорщина, Болгарія, а також у двох державах поза Альянсом – в Україні та Швейцарії.

Франція відкрила консульство у Гренландії

Франція у п’ятницю відкриває консульство у Гренландії. Генеральний консул республіки Жан-Ноель Пуар’є перебуває у столиці острова Нууку. Про це повідомляє Franceinfo.

“Я прибув із чітким мандатом вислухати думку гренландців щодо майбутнього їхньої країни”, – зазначив Пуар’є.

Відкриття консульства відбувається на тлі напруженості у відносинах зі Сполученими Штатами через спроби президента США Дональда Трампа анексувати автономну територію Данії.

У Гренландії зареєстровано лише вісім громадян Франції, однак генеральний консул матиме розширені повноваження для надання підтримки науковцям і підприємствам, зацікавленим у співпраці з островом. Пуар’є пояснив, що його робота “не обмежуватиметься лише консульською діяльністю”.

“Я тут також для того, щоб підтримувати французькі інтереси та французьке співробітництво, яке має довгу історію. І, звісно, щоб краще зрозуміти все, що відбувається на цій території, у всіх галузях”, – пояснив дипломат.

Повідомляється, що він надаватиме підтримку нечисленним туристичним компаніям, присутнім на острові, а також французьким ученим з університету та Науково-дослідного центру. Крім того, працюватиме “у двосторонній співпраці з Гренландією” над “картографуванням мінерального потенціалу надр” території.
Такий крок є “політичним сигналом, що свідчить про прагнення посилити присутність у Гренландії”, зауважи раніше очільник французького МЗС Жан-Ноель Барро.

Раніше президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон здобуде контроль над Гренландією у той чи інший спосіб. На його думку, США, “можливо, доведеться вибрати” між реалізацією амбіцій щодо взяття під контроль Гренландії та збереженням НАТО.
Зауважио, що згідно з даними опитування, бажання президента США Дональда Трампа щодо взяття Гренландії під контроль підтримують лишень 17% американців.
Франція відправила в Гренландію військовий контингент

Лавров поскаржився на “витіснення” компаній РФ з Венесуели

Російські компанії почали витісняти з Венесуели після повалення режиму екс-президента країни Ніколаса Мадуро. Про це поскаржився глава російського МЗС Сергій Лавров в інтерв’ю RT.
Він не уточнив, про які компанії йдеться, але натякнув, що це відбувається з руки Вашингтона.
За його словами, попри переговори про завершення війни в Україні, США ввели санкції проти Лукойлу та Роснафти, а також погрожують митом тим країнам, які купують російські енергоносії.
Росія почала значно інвестувати у Венесуелу в 2000-х рр., за часів президента Уго Чавеса, який отримав від Кремля $2,2 млрд на закупівлю російської зброї. У 2010-х рр. великим кредитором Венесуели стала Роснефть, яка в обмін отримала частки в нафтовидобувних проектах.
Reuters полічив, що з 2006 до 2017 року Кремль виділив загалом $17 млрд венесуельському уряду, а також державній нафтовій компанії країни PDVSA.
У республіці діяло п’ять спільних із Росією підприємств, говорив посол країни в РФ Хесус Рафаель Саласар. За даними аналітичної компанії Kpler, Росія до кінця 2025 обігнала США і стала основним постачальником нафти для нафтохімічної промисловості Венесуели.
Як відомо, в ніч проти 3 січня американські військові захопили Ніколаса Мадуро з його дружиною і вивезли їх до США, де їм звинуватили в “наркотероризмі”.
Президент США Дональд Трамп заявив, що управлятиме Венесуелою, поки в країні не відбудеться перехід влади.
Після цього глава Держдепу Марко Рубіо зазначав, що тимчасовий лідер Венесуели Делсі Родрігес пообіцяла відкрити енергетичний сектор країни для американських компаній.

Адміністрація Трампа вела таємні перемови з канадськими сепаратистами – ЗМІ

Представники адміністрації президента США Дональда Трампа провели кілька таємних зустрічей з лідерами групи Проект процвітання Альберти (APP). Прибічники групи виступають за відокремлення цієї провінції від Канади. Про це заявило Financial Times, посилаючись на обізнані джерела.
З квітня 2025 року чиновники Держдепартаменту США тричі зустрічалися з ультраправими сепаратистами у Вашингтоні, пише ЗМІ.
В лютому планується ще одна зустріч, на якій лідери APP мають намір запросити кредит у розмірі 500 млрд доларів, щоб профінансувати потреби провінції на випадок проведення референдуму про незалежність.
“США дуже надихнуті ідеєю вільної та незалежної Альберти”, – зазначив юридичний консультант АРР Джефф Рат, який був присутній на зустрічах і додав, що в нього “набагато міцніші відносини” з адміністрацією Трампа, ніж у прем’єр-міністра Канади Марка Карні. Канадська провінція Альберта розташована у західній частині Канади та межує на півдні з американським штатом Монтана. У 1905 році вона була включена до складу країни нарівні з іншими 12 територіями. Столиця провінції – місто Едмонтон, а найбільше – Калгарі. Основу економіки становлять видобуток нафти та газу, сільське господарство та туризм. Альберта – найбільше джерело іноземної нафти на американському ринку.
У грудні 2025 року виборча комісія Альберти схвалила петицію APP про винесення на референдум питання можливості виходу зі складу Канади. Схвалення дає право розпочати збирання підписів за проведення загального голосування.
Як відомо, після повернення до Білого дому Трамп неодноразово говорив, що Канада “має стати 51-м штатом США”.
Додамо, що на тлі таких заяв, Трамп також не раз презирливо називав колишнього прем’єр-міністра Джастіна Трюдо та нового прем’єра Марка Карні “губернаторами”.

Адміністрація Трампа вела перемови з канадськими сепаратистами

Лідери ЄС ухвалили висновки про відносини зі США

Лідери держав Європейського Союзу під час неформального засідання ухвалили висновки щодо стосунків між ЄС та США. У документі зазначено, що Європа і Америка є давніми союзниками і партнерами, і вони мають будувати відносини на основі доброзичливості та поваги. ЄС також підтримує безпеку Арктики через співпрацю в межах НАТО. Лідери висловили підтримку Королівству Данія та Гренландії і зауважили про відсутність нових тарифів США на продукцію з Європи. ЄС заявив, що буде захищати свої інтереси від будь-яких форм примусу та має необхідні засоби для цього. Також були висловлені сумніви стосовно статуту Ради миру і обіцянка працювати над мирним планом для Гази за умови виконання Радою миру своїх обов’язків як перехідної адміністрації. Наступна зустріч лідерів ЄС запланована на 12 лютого і буде присвячена зміцненню Єдиного ринку в новому геоекономічному контексті.

Франція відправила в Гренландію військовий контингент

Франція разом з кількома країнами-союзниками НАТО вирішила відправити свій військовий контингент до Гренландії на спільні навчання. Президент Франції Еммануель Макрон оголосив про це в соцмережі, повідомивши, що перші військові вже в дорозі, а інші вирушать за ними. Після цього відбулося екстрене засідання Ради оборони під керівництвом президента Макрона. Обговорювалися американські погрози щодо Гренландії та ситуація з протестами в Ірані. Франція вирішила мобілізувати військовий загін для розгортання на Гренландії на прохання Данії. Це рішення було прийняте після зустрічі у Вашингтоні, під час якої Данія відмовилася від поглядів США щодо Гренландії. Франція планує відправити гірські війська, які мають досвід роботи в арктичних умовах. У Раді оборони Франції обговорюються стратегічні питання з безпеки країни.