Організація Об’єднаних Націй планує скоротити 20% персоналу у своїх офісах та агентствах через фінансову кризу. Це рішення стосується понад 60 підрозділів ООН, включаючи гуманітарні та політичні офіси, а також структури, що працюють у сферах підтримки біженців, гендерної рівності, міжнародної торгівлі, екології та розвитку міст. Ці скорочення відбудуться в рамках реформ генсека ООН Антоніу Гутерріша, який планує зменшити бюджет організації на 15-20%. Це означає звільнення близько 14 тисяч посад. Пропозиції щодо скорочень потрібно подати до 13 червня, а їх врахують у бюджеті на 2026 рік. Деякі країни-члени ООН, зокрема США, не сплатили свої внески в повному обсязі, що призвело до припинення допомоги та фінансування проектів ООН.
Позначка: Фінансування
-
Фіцо поскаржився на ідею Мерца позбавити Словаччину виплат
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо вважає, що заяви канцлера Німеччини Фрідріха Мерца про можливе позбавлення Словаччини та Угорщини фінансування з фондів Євросоюзу через їхню позицію щодо Росії є абсолютно неприйнятними. Фіцо вважає, що незалежна позиція його країни щодо Росії має свою підставу та базується на інтересах Словаччини. Він також наголосив, що така риторика Мерца є контрпродуктивною та може призвести до подальших проблем у відносинах між країнами Європейського союзу. Канцлер Мерц раніше запропонував позбавити фінансування з єврофондів ті країни, які блокують спільні санкції проти Росії, але Фіцо вважає, що це неправильний шлях до досягнення єдності та співпраці в Європейському союзі.
-
Балтія планує підвищити оборонні витрати до 5% ВВП
Міністри оборони країн Балтії – Естонії, Латвії та Литви – підтвердили свою готовність збільшити видатки на оборону до 5% валового внутрішнього продукту з 2026 року. Вони також обговорили будівництво Балтійської лінії оборони та погодилися про спільний підхід до залучення європейського фінансування для цього проєкту. Особливу увагу приділили діяльності російського тіньового флоту в Балтійському морі, що свідчить про необхідність посиленого моніторингу. Німеччина також підтримує зміцнення східного флангу НАТО, нарощуючи чисельність своєї бойової танкової бригади в Литві до 5000 військовослужбовців до кінця 2027 року.
-
На виробництво артилерії залучили 2/3 коштів – Зеленський
Президент Володимир Зеленський розповів, що більшість коштів для виробництва артилерійських снарядів вже зібрано. Також Україна отримає гроші на створення дронів. Зеленський також зазначив, що країна готується до участі у зустрічі “великої сімки” та подякував МЗС. У березні президент заявив про намір збільшити виробництво зброї, зокрема дронів, а єврокомісар Андрюс Кубілюс підтвердив виділення частини коштів з плану ReArm Europe для військової підтримки України.
-
Зеленський: Україна має 2/3 коштів на артилерію
Президент Володимир Зеленський оголосив, що більшість коштів для виробництва артилерійських снарядів вже зібрано. Також український уряд отримає фінансування для створення дронів. Зеленський висловив подяку Міністерству закордонних справ за підтримку. У березні президент повідомив про плани збільшити виробництво зброї в Україні, зокрема дронів, і європейський комісар підтвердив виділення частини коштів на військову підтримку України.
-
Трамп урізав фінансування науки до найнижчого рівня за 35 років
Національний науковий фонд США (NSF), який фінансує базові дослідження в університетах, знижує темпи видавання нових грантів найповільніше принаймні з 1990 року. У 2025 році фінансування нових наукових проєктів скоротилося більш ніж на $1 млрд у порівнянні з показником за останнє десятиліття. Це призвело до зупинення понад 1600 грантів на суму близько $1,5 млрд. Скорочення вплинули на різні сфери, включаючи комп’ютерні науки, біологію, фізику, інженерію, кліматичні дослідження та STEM-освіту. Критики стверджують, що такі дії загрожують науковому майбутньому країни та можуть завдати економічної шкоди. Молоді вчені, аспіранти та початківці викладачів особливо постраждали від цих скорочень. Фінансування освітніх STEM-програм впало на 80%, а кількість стипендій для аспірантів скоротилася вдвічі. Деякі політики в Конгресі вважають такі дії незаконними та політично мотивованими, але інші підтримують ці скорочення.
-
Євродепутати закликають ЄС заморозити усе фінансування Угорщини
Низка депутатів Європарламенту направила звернення до керівництва ЄС із закликом заморозити все фінансування для Угорщини через подальше обмеження свобод, підрив демократії та недотримання законодавства і цінностей ЄС, повідомляє LRT.
Зазначається, що через уряд Угорщини під керівництвом Віктора Орбана постійно конфліктує з ЄС, через що вже було заморожено мільярди євро. Підставами стало поводження з прохачами притулку та підозри в корупції.
У листі депутати зауважили, що Угорщина не лише не прагне покращень – спостерігається “подальша тривожна регресія”. Зокрема, автори згадали про нещодавній закон щодо заборони ЛГБТК-реформ у Будапешті та реформи, спрямовані на підрив незалежності судів.
“Продовжувати фінансувати корумпований режим, який відкрито підриває європейські цінності, – неприйнятно. Тому ми закликаємо негайно припинити будь-яке фінансування Угорщини, використовуючи всі доступні правові інструменти”, – йдеться у зверненні парламентарів.
Зазначається, що лист був ініційований фракцією Зелених. Проте підписи під ним поставили і представники інших фракцій Європарламенту, зокрема правоцентристської Європейської народної партії, центристської партії “Оновимо Європу”, а також – соціал-демократичної СДП. Загалом лист підписали 26 депутатів. -
Гарвардському університету заборонили приймати іноземців
22 травня адміністрація президента Дональда Трампа оголосила про відкликання сертифікації Гарвардського університету в рамках Програми студентів та обміну (SEVP), що фактично забороняє закладу приймати нових іноземних студентів. Про це повідомляє AP у четвер, 22 травня.
Це рішення також зобов’язує понад 6 800 іноземних студентів, котрі вже навчаються в Гарварді, перевестися до інших навчальних закладів або залишити США, інакше вони втратять свій легальний статус.
Міністерство внутрішньої безпеки США, очолюване Крісті Ноем, звинуватило Гарвард у створенні небезпечного середовища, зокрема через випадки антисемітського насильства та нібито співпрацю з Комуністичною партією Китаю. Університету було надано 72 години для надання записів, включаючи відеоспостереження, пов’язаних з поведінкою іноземних студентів під час протестів.
Гарвард рішуче засудив це рішення, назвавши його незаконним та таким, що підриває академічну місію університету та добробут його спільноти. Університет також вказав на те, що це є частиною ширшої ескалації напруженості між адміністрацією Трампа та вищими навчальними закладами щодо автономії університетів та свободи вираження поглядів. -
Україна пропонує Європі пряме фінансування ЗСУ
Україна запропонувала Європі новий формат підтримки ЗСУ – пряме фінансування, що дозволить зробити допомогу більш ефективною і швидкою. Про це повідомив міністр фінансів України Сергій Марченко.
За його словами, на зустрічах фінансового блоку G7 у Канаді відбулися насичені переговори з міністрами фінансів кількох країн партнерів, керівництвом МВФ, а також обговорення відновлення та інвестиційного потенціалу України з бізнесом Канади.
Міністр наголосив, що сесія G7 пройшла з чіткими сигналами щодо продовження підтримки України.
“Ключова тема, яку піднімали з партнерами – шляхи забезпечення фінансових потреб України на 2026 рік”, – зазначив Марченко.
Міністр додав, що наразі триває діалог щодо можливості інтеграції українського військового потенціалу в оборонну систему Європи.
“Впевнений, що таке рішення має ряд стратегічних переваг для України, зокрема збереження фінансової стабільності у 2026 році й надалі, а для ЄС – убезпечення від потенційної російської агресії. Адже українська армія має весь необхідний для цього досвід”, – заявив Марченко.
За його словами, Україна пропонує участь партнерів у фінансуванні українських збройних сил, інтеграцію української армії в оборонну систему Європи.
“Витрати на забезпечення українських збройних сил для безпеки Європи становитимуть невелику частку ВВП ЄС. Вона може бути розподілена між країнами, які готові доєднатися до ініціативи, і включена до розрахунку оборонних витрат відповідно до зобов’язань цих країн перед НАТО”, – повідомив міністр.
Марченко зауважив, що враховуючи військові ризики, Європа вже шукає шляхи зміцнення оборони, зокрема через збільшення чисельності військового персоналу.
“Але розбудова подібного потенціалу потребуватиме років і значних ресурсів. Інтеграція українських збройних сил – дієве рішення, що має економічні переваги для країн-партнерів”, – зазначив він.
Марченко наголосив, що підтримка України – це інвестиція в стабільність Європи, а посилення обороноздатності – не політичний вибір, а нагальна потреба.
“Діяти треба вже сьогодні, щоб бути сильними в майбутньому. Продовжуємо системну роботу з партнерами задля забезпечення справедливого та стійкого миру для України”, – заявив міністр.
Як відомо, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну кошти, що надавали ЄС були направлені на підтримку українського бюджету, а саме покривали соціальні виплати та бюджетні платежі й не могли використовуватися на потреби Сил оборони. Тим часом на армію були спрямовані усі кошти, які заробляла Україна.