Позначка: Експорт

Україна увійшла до лідерів світових експортерів меду

Україна посіла 3 місце серед світових експортерів меду у 2024 році, поставивши на зовнішні ринки 85,8 тис. тонн продукції. Про це інформує Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ) у вівторок, 19 серпня.
Український мед, попри складнощі повномасштабної війни, продемонстрував стійку позитивну динаміку у торгівлі.
Нині ТОП-5 найбільших світових експортерів меду у 2024 році має такий вигляд:

  • Китай з обсягом 169,6 тис. т;
  • Індія – 94,8 тис. т;
  • Україна – 85,8 тис. т;
  • Аргентина – 78,1 тис. т;
  • В’єтнам – 48,2 тис. т.

    • Аналітики відзначають, що мед – ймовірно, один із небагатьох компонентів українського аграрного експорту, котрий не постраждав від блокування морських портів російськими військами, оскільки в основному споживачі – європейські країни.
    Раніше квоти щодо цього продукту для безмитного ввезення, котрі виділялися в межах Угоди про асоціацію з ЄС, вичерпувалися українськими експортерами за лічені дні – іноді це ставалося вже 4 січня. Після скасування мит та зборів з українського експорту Європейським Союзом, в українські бджолярі мали рентабельні експортні можливості.
    Найбільшими покупцями українського меду стали:

  • Німеччина – 18,9 тис. т.
  • США – 12,1 тис. т.
  • Польща – 9,7 тис. т.
  • Франція – 9,6 тис. т.
  • Бельгія – 7,1 тис. т.

    • Крім цього, український мед був присутній також на ринках Туреччини, Британії, Японії, Швейцарії, Канаді, Катарі, Йорданії тощо.
    Разом з тим, фахівці попереджають, що у 2025 році знову введені квоти створюють додаткові перешкоди на шляху експорту меду в ЄС.
    “Хоча квоти значно перевищують попередні, вони все ще не покривають весь експортний потенціал України. Тим не менш, це важливий крок, який допомагає українським виробникам зберегти конкурентоспроможність на європейському ринку, який залишається ключовим для збуту українського меду”, – зазначили в УКАБ.

    У Росії частка тіньових розрахунків за експорт перевищила 53%

    Частка рубля в оплаті російського експорту в червні досягла рекордних 55,5%, повідомив Центробанк РФ. Вперше за підсумками кварталу частка рубля у розрахунках за експорт перевищила половину і становила 53,3%. Про це пише The Moscow Times в п’ятницю, 15 серпня.

    Добавка приблизно 40% виникла через необхідність обходити санкції. Розрахунки ускладнилися, США загрожують вторинними санкціями банкам країн, які допомагають Росії в цьому, і перехід на національні валюти – вимушений захід. Розрахунки у них менш помітні для західних регуляторів.
    Зазначається, що для обслуговування російської зовнішньої торгівлі довелося збудувати окрему інфраструктуру, фактично – альтернативну систему міжнародних розрахунків. Вона працює у двох паралельних контурів: усередині російських банків перераховуються рублі, а в іноземних – юані чи інші валюти. Там, де вдається, ці потоки замикаються: рублі, отримані від російських імпортерів, йдуть на оплату російського експорту.

    За оцінкою ЦБ Росії, експорт у червні становив 32,8 млрд доларів, у другому кварталі 100 млрд доларів, а за півріччя 196,1 млрд доларів. Частка рубля у розрахунках у першому кварталі була 46,5%. Таким чином, приблизно 40% тіньових розрахунків у рублях за російські товари та послуги могли становити близько 13 млрд доларів за місяць, 40 млрд доларів за II квартал, а третина таких платежів у першому кварталі становлять 31 млрд доларів. Разом виходить 71 млрд доларів за півроку.

    Основна частина розрахунків тепер проводиться у рублях у “внутрішньому контурі” та у валюті у “зовнішньому”. Частка рубля збільшилася головним чином за рахунок зниження частки валют “дружніх” країн: вона у червні вперше за два роки опустилася нижче за 30% (29,9%). До війни вона становила близько 2%. На валюти “недружніх” країн припало 14,6%.

    У розрахунках за імпорт частка рубля більше половини із грудня 2024 року, у II кварталі вона становила рекордні 54,6%. Аналітики Райффайзенбанку називають це важливою причиною скорочення попиту валюту.

    Російський експорт падає п’ятий місяць поспіль – Bloomberg

    У червні експорт Росії скорочувався п’ятий місяць поспіль. Причиною стало зниження цін на нафту, що негативно впливає на торгівлю. Про це у четвер, 14 серпня, повідомило агентство Bloomberg.
    Згідно з даними ЦБ Росії, опублікованими в четвер, експорт за кордон знизився приблизно на 8% порівняно з минулим роком після майже 10%-го падіння у травні. У другому кварталі експорт впав на 5,9% порівняно з тим самим періодом минулого року, що відповідає темпам скорочення, зафіксованим у першому кварталі.
    Цей спад відображає тиск на зовнішню торгівлю Росії через погіршення ситуації на товарних ринках. У липні Центральний банк зазначив, що падіння цін було основним чинником цього скорочення.
    Ціни на експортну нафту Росії, яка на початку року коштувала понад 70 доларів за барель, у другому кварталі в середньому становили 56 доларів за барель, за оцінками банку.
    Очікується, що ціни знизяться ще більше в другій половині року через погіршення балансу попиту та пропозиції, зокрема через прискорення зростання видобутку в рамках ОПЕК+.
    Центральний банк тепер прогнозує середню ціну на нафту Росії цього року на рівні 55 доларів за барель, знижуючи попередній прогноз у 60 доларів.
    Проте останні санкції ЄС, що називаються “одними з найсильніших”, поки що не мали значного впливу. Кроки президента США Дональда Трампа проти покупців російської нафти і загрози нових тарифів не призвели до значних збоїв у потоках, пише Bloomberg.
    Знижка на російську нафту щодо світових цін звузилась до найнижчого рівня з початку війни в Україні, попри спроби ЄС знизити граничну ціну на російську нафту з 60 доларів за барель.
    Напередодні повідомлялося, що РФ змушена знижувати ціну на нафту після втрати ринку в Індії.
    Також стало відомо, що доходи Росії від експорту нафти впали на 20%, що стало наслідком низки факторів, таких як зниження світових цін на енергоносії, посилення податкового тиску та вплив міжнародних санкцій.

    Торговий дефіцит України перевищив $18,5 млрд

    За перші шість місяців 2025 року Україна експортувала товарів на 20,0 млрд доларів, що на 4,2% менше проти аналогічного періоду минулого року. Імпорт становив 38,6 млрд дол. Про це повідомила Державна служба статистики.
    “За І півріччя 2025р. експорт товарів становив 20044,9 млн.дол., або 95,8% порівняно із І півріччям 2024р., імпорт – 38557,1 млн.дол., або 115,6%”, – мовиться у повідомленні.
    Негативне сальдо за півріччя становило 18,51 млрд дол., тоді як у першому півріччі 2024-го – 12,43 млрд дол. Коефіцієнт покриття експортом імпорту знизився до 0,52 проти 0,63 роком раніше.
    Зовнішньоторговельні операції здійснювалися з партнерами з 221 країни світу.
    Найактивніше протягом півріччя Україна нарощувала проти періоду минулого року експорт електричних машин – на 12,9% (до 1,25 млрд дол.), чорних металів – на 5,0% (до 1,54 млрд дол.), жирів та олій тваринного або рослинного походження – на 2,6% (до 3,16 млрд дол.).
    Тоді як експорт зернових культур скоротився на 24,2% проти першого півріччя 2024 року (до 3,99 млрд дол.).
    Зауважується, що основний приріст імпорту до показника минулого року забезпечили постачання електричних машин – на 70,7% (на загальну суму 5,56 млрд дол.), палива мінерального, нафти і продуктів переробки – на 21% (5,14 млрд дол.), засобів наземного транспорту, крім залізничного, – на 7,7% (4,19 млрд дол.), ядерних реакторів, котлів і машин – на 7,3% (3,35 млрд дол.).

    РФ змушена знижувати ціну на нафту після втрати ринку в Індії – розвідка

    Росія намагається переорієнтувати нафтовий експорт після різкого скорочення постачань до Індії. При цьому головна надія покладається на Китай. Про це у середу, 13 серпня, повідомила Служба зовнішньої розвідки України.
    Зазначається, що Москва намагається переорієнтувати нафтовий експорт після різкого скорочення поставок до Індії, пропонуючи Китаю нафту марки Urals зі знижкою близько 1,50 долара за барель від Brent.
    З липня державні Indian Oil Corporation та Bharat Petroleum Corporation Limited зупинили імпорт російської нафти, замінивши його закупівлями щонайменше 22 млн барелів у постачальників із Близького Сходу і США для відвантаження у вересні–жовтні.
    Однак, у СЗРУ наголосили, що Пекін своїми замовленнями не зможе повністю компенсувати втрачені обсяги, оскільки Urals не є базовим сортом у структурі китайського імпорту через віддаленість російських портів і високі логістичні витрати. Крім того, китайські державні компанії утримуються від масштабного нарощування закупівель через ризик нових санкцій США.
    За оцінками СЗРУ, у короткостроковій перспективі Росія зможе замістити лише частину втраченого індійського попиту за рахунок поодиноких контрактів з КНР та дрібніших азійських покупців. Змушені дисконти на Urals посилять тиск на експортну виручку, поглиблюючи дефіцит федерального бюджету РФ.

    Nvidia та AMD віддаватимуть США долю доходів від продажу чипів у Китаї

    Компанії Nvidia та AMD уклали угоду з урядом США, згідно з якою вони згодні перераховувати уряду 15% від доходів від продажу своїх чипів у Китаї в обмін на експортні ліцензії. Ця угода стала можливою після зустрічі керівника Nvidia з президентом Трампом. Це безпрецедентна угода, оскільки раніше жодна американська компанія не погоджувалася на такі умови. Відповідно до угоди, Nvidia передає 15% від продажу чипа H20, а AMD – від моделі MI308. Компанії стверджують, що діють в межах закону, і ця угода вписується в стратегію Трампа щодо уникнення тарифів та обмежень шляхом фінансових або виробничих поступок. Аналітики оцінюють, що до 2025 року Nvidia могла б продати у Китаї близько 1,5 млн чипів H20 на суму близько $23 млрд.

    Експорт Німеччини до України зріс на 30%

    У першому півріччі німецький експорт до України збільшився майже на третину, до понад 4,6 мільярда євро. У той же час український експорт до Німеччини зменшився на 4,5% і склав трохи більше ніж 1,5 мільярда євро. Голова Комітету з питань східноєвропейських економічних відносин Катріна Клаас-Мюльхойзер наголосила, що підтримка та відновлення України залишаються важливими завданнями для європейської політики та бізнесу, як довгострокове зобов’язання перед майбутньою державою-членом ЄС.

    Скасування “торгового безвізу” з ЄС збільшило дефіцит торгівлі в Україні

    Україна стикається зі збільшенням дефіциту торгівлі після скасування Асоціації з Європейським Союзом. За даними Державної митної служби, за перше півріччя 2025 року Україна імпортувала товарів на 45,9 мільярдів доларів, а експортувала на 23,2 мільярда доларів. Втрати від скасування “торгового безвізу” з ЄС оцінюються великими сумами. НБУ прогнозує втрати в розмірі близько 700 мільйонів доларів на цей рік. Україна планує змінити політику експорту сільськогосподарської продукції, зосереджуючись на внутрішній переробці харчових продуктів. Також шукає нових торгових партнерів, зокрема в країнах Близького Сходу, Африки та Південно-Східної Азії. Україна веде переговори з країнами, які можуть забезпечити нові можливості для експорту.

    Україна продала мільйон тонн пшениці нового врожаю

    За даними Мінагрополітики, станом на 8 серпня від початку маркетингового року 2025/26 Україна експортувала 2,135 млн тонн зернових і зернобобових культур, включаючи 1 млн тонн пшениці. Це менше, ніж у попередньому році, коли на цей час було експортовано 4,962 млн тонн. Зокрема, відвантажено 1,091 млн тонн пшениці, 329 тис. тонн ячменю, 706 тис. тонн кукурудзи. Експорт борошна склав 5 тис. тонн, з яких 4,8 тис. тонн – пшеничного. Новий врожай становить близько 20 млн тонн, обмолочено 47% засіяних площ, і прогнозують низький урожай пшениці за останні 13 років.

    Україна втратить купу грошей через нову торгову угоду з ЄС

    Україна втратить 700 млн дол. цього року через припинення торгових преференцій з ЄС. Що можна зробити, аби покращити торгівлю? Україна зазнає великих збитків Попри те, що нові торгові правила з боку ЄС щодо України не є настільки поганими для нашої країни, як побоювались експерти, Україна все ж таки втратить величезні кошти через скасування торгового безвізу.