Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства прогнозує зростання реального ВВП України на 2,2% у 2025 році. Уточнилося, що економіка країни минулого року працювала в умовах атак на енергетичну інфраструктуру та інші складності. Проте підтримку зростанню забезпечили різні галузі, такі як внутрішня торгівля, будівництво, переробна промисловість, виробництво оборонної продукції, фармацевтика, металургія та будівельні матеріали. Міністр Соболев відзначив важливу роль державних програм підтримки бізнесу та інвестицій у відновлення інфраструктури. Також вказано на позитивний вплив програм відновлення та розвитку бізнесу за підтримки міжнародної фінансової допомоги, а також на зростання споживання домогосподарств через підвищення зарплат. У структурі промисловості збільшувалася роль галузей з вищою доданою вартістю, таких як машинобудування. Але деякі фактори, як ракетні атаки на інфраструктуру та складності в сільському господарстві, сповільнювали економічний розвиток.
Позначка: Економіка
Арабські країни відмовили Трампа атакувати Іран – ЗМІ
Президент США Дональд Трамп зм’якшив свою позицію стосовно можливої військової операції проти Ірану під впливом арабських країн, таких як Саудівська Аравія, Катар і Оман. Ці країни відмовляють Трампу від удару на Іран, оскільки бояться негативних наслідків для регіону, зокрема зростання цін на нафту та газ. Дипломатичні зусилля, включаючи переговори між Іраном і США, допомогли знизити напругу в Перській затоці. Саудівська Аравія заявила, що не дозволить використовувати свій повітряний простір для ударів на Іран, а Тегеран запевнив, що не буде страт протестувальників. Трамп також підтримав протести в Ірані та обіцяв допомогу.
Економіка Німеччини вийшла з рецесії
У 2025 році економіка Німеччини після двох років рецесії показала зростання – валовий внутрішній продукт збільшився на 0,2% порівняно з попереднім роком. Незважаючи на це, ситуація залишається складною, оскільки ВВП країни ще не досяг рівня 2019 року через високі ціни на енергоресурси, війну в Україні та структурні зміни в промисловості. Економісти прогнозують більш виражене зростання у майбутні роки, зокрема у 2026 році очікують досягнення 1% зростання, а повне відновлення очікується не раніше 2027 року. Державні інвестиції в інфраструктуру та оборону мають важливе значення у цьому процесі. Також варто відзначити, що німецький експорт до України зрос на третину у першому півріччі минулого року.
Глава МВФ прибула з візитом у Київ – ЗМІ
Директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва прибула до Києва для проведення високорівневих переговорів. Під час візиту вона планує зустрітися з президентом України, прем’єр-міністром, головою центрального банку та керівниками підприємств. Деталі візиту трималися в секреті через проблеми безпеки. Глава МВФ має родинні зв’язки з Україною, а останній раз вона відвідала країну у лютому 2023 року. У листопаді 2025 року Україна та МВФ уклали попередню угоду про кредитування на $8,2 мільярдів доларів, проте фінансування залежить від виконання ряду умов, включаючи ухвалення бюджету та підтримку фінансування від донорів.
Україна збільшила виробництво чавуну і металопродукції – ЗМІ
У 2025 році українська металургійна галузь збільшила виробництво чавуну на 11,2% і товарного металопрокату на 4,8%, але виплавка сталі зменшилася на 2,2%. За аналізом GMC Center, це свідчить про структурні зміни у галузі, адаптацію до ринкових умов та зростання попиту на чавун. Обсяги виробництва все ще нижчі, ніж до війни, але збереження попиту на чавун може підтримати галузь. Прогнозують, що у 2026 році випуск сталі залишиться на нейтральному рівні, але є ризики через нові тарифні квоти ЄС та нестабільне енергопостачання.
Ціни на золото і срібло оновили рекордні максимуми
Світові ціни на золото та срібло злетіли до рекордних максимумів на початку нового робочого тижня. Про це повідомляє Reuters у понеділок, 12 січня.
Так, спотова ціна на золото станом на 11:30 за Києвом зросла на 2,34% до $4606,10 за трійську унцію. Раніше під час сесії вони піднімалися до рекордних $4612,70 за унцію.
“На тлі подій в Ірані, можливого втручання США, а також можливого кримінального розслідування проти голови ФРС Джерома Пауелла ф’ючерси на американські фондові індекси пішли в мінус, що стало зеленим світлом для зростання золота”, – заявив Тім Уотерер, головний аналітик з KCM Trade.
Напередодні Джером Пауелл заявив, що адміністрація Дональда Трампа погрожувала йому кримінальним звинуваченням через свідчення в Конгресі, що голова ФРС назвав “приводом” для подальшого тиску на центральний банк, щоб той знизив ставки. Це призвело до зниження долара та ф’ючерсів на акції США.
Срібло злетіло в ціні на 6,17% до $84,2350 за унцію, теж оновивши історичний максимум. “Якщо ситуація не зміниться, то, на мою думку, срібло скоро спрямується до $90 за унцію, – зазначила Соні Кумарі з ANZ. – Зберігається невизначеність у політиці і почали діяти нові обмеження, введені урядом Китаю, ефекту від яких ми поки що не побачили”. Паладій подорожчав на 3,50% до $1935 за унцію, а платина – на 4,13% до $2391.
Держстат оцінив рівень інфляції за рік
У грудні 2025 року зростання споживчих цін в Україні уповільнилось до 0,2% проти попереднього місяця. А в річному вимірі темпи інфляції сповільнилися до 8%, повідомив Держстат у п’ятницю, 9 січня.
Відомство нагадало, що у грудні 2024 року зростання споживчих цін становило 1,4%, тому у річному вимірі інфляція за підсумками грудня цього року зменшилася до 8% з 9,3% за підсумками листопада та виявилася нижчою за інфляцію за 2024 рік, яка становила 12%.
Зазначається, що у грудні базова інфляція також впала до 0,1% з 0,3% у листопаді та 0,6% у жовтні. З урахуванням того, що в грудні-2024 вона становила 1,3%, у річному вимірі базова інфляція уповільнилася за підсумками року також до 8% з 9,3% за підсумками листопада та 10,2% за підсумками жовтня.
На споживчому ринку в грудні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої в цілому не змінилися. При цьому на 5,6-0,7% зросли ціни на яйця, продукти переробки зернових, рибу та продукти з риби, хліб, соняшникову олію, сало, овочі, яловичину, молоко.
Водночас на 4,1-0,2% знизилися ціни на фрукти, цукор, м’ясо птиці, свинину, рис, кисломолочну продукцію, безалкогольні напої, масло.
Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 1,0%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 1,9%.
Одяг і взуття подешевшали на 3,9%, зокрема, взуття – на 4,4%, одяг – на 3,6%.
Ціни на транспорт зросли на 0,7% в основному через подорожчання проїзду в залізничному пасажирському транспорті на 1,3% і палива та мастил на 1,1%.
Рекордний курс долара: чому падає гривня
Національний банк України на четвер, 8 січня, встановив офіційний курс долара на рівні 42 гривні 71,55 копійки. Це вже третє поспіль оновлення історичного мінімуму нашої національно валюти щодо американської цього тижня. Чому гривня зараз переживає послаблення – далі у сюжеті. Тенденція знецінення гривні Поступове знецінення української валюти почалось з початку тижня. Так, в понеділок, 5 січня, після підсумків торгів вперше цього року було зафіксовано новий мінімум – на 6 січня курс становив 42 гривні 42,08 копійки за долар. На 7 січня офіційний курс склав 42 гривні 56,34 копійки за долар.
За інформацією Bloomberg, на українському міжбанківському ринку станом на 7 січня торгова сесія завершилася на позначці 42 гривні 87 копійок за долар. Таким чином, офіційний курс гривні вперше змінився після тривалого періоду стабільності, який тривав понад 14 місяців – із 21 липня 2022 року курс залишався на позначці 36 гривень 57 копійок за долар. Курс долара і євро Станом на 8 січня на готівковому ринку України спостерігається тенденція до зростання курсів основних валют.
За даними моніторингу Мінфін, середні котирування становлять: долар купують за 42,65 грн, а продають 43,25; євро можна купити за 50,53, а продати за 49,80. Таким чином, на готівковому ринку середній курс долара зріс на 20 копійок у купівлі та на 30 копійок у продажу. Євро подорожчало на 25 копійок у купівлі та продажу.
В обмінниках курс продажу долара подекуди сягає 43,65 грн, а євро – 50,85 грн.
У ПриватБанку курс купівлі долара становить приблизно 42,56 грн, євро – 49,80 грн. Ощадбанк пропонує подібні умови з невеликою різницею в маржі. Чому гривня б’є антирекорди Незважаючи на те, що Нацбанк встановив рекордний офіційний курс долара, коливання вартості американської валюти та євро наприкінці та на початку року мають передусім сезонний характер, розповів директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
За його словами, така ситуація відбувається майже щороку й пов’язана з бюджетним циклом: значна частина державних виплат припадає на останні тижні грудня. Ці кошти поступово розходяться по економіці – доходять до бізнесів і громадян, які, зокрема, спрямовують їх на імпорт, купівлю валюти для розрахунків або заощаджень.
Додатковий фактор, за словами Вишлінського, – це різдвяно-новорічні поїздки за кордон. Експерт зазначає, що навіть в умовах війни частина українців подорожує або їде до сімей, що перебувають за межами країни. Це збільшує попит на валюту через банківські розрахунки з іноземними фінансовими установами.
“Якщо зростання курсу відбувається навіть на 50 копійок при курсі долара 42-43 гривні, то ця різниця становить близько одного відсотка. Це суттєво менше, ніж можливі денні коливання, наприклад, курса євро щодо долара”, – розповів Вишлінський в ефірі Радіо Хартія.
Загалом у своїх прогнозах на 2026 рік українські експерти прогнозують, що гривня перебуватиме під тиском і нагадують, що в державному бюджеті середньорічний курс закладено на рівні 45,7 грн/дол, проте стрімкого зростання курсу долара аналітики не очікують.
Економіка України зростала повільніше за очікування: що буде далі
Український реальний ВВП у 2025 році зрос на 2%, що виявилося меншим, ніж очікувалося через удари російських агресорів. Українські підприємці почали стикатися з проблемами пошуку робочої сили та з відтоком молоді за кордон. Підвищення цін на сировину та матеріали також ускладнило ситуацію. Проте сектори сільського господарства, машинобудування та металургії показали позитивні результати. У 2026 році прогнозують зростання реального ВВП на рівні 4,5%, але це залежить від інтенсивності бойових дій та обсягів зовнішньої допомоги. МВФ оптимістично налаштований, тоді як Світовий банк прогнозує зростання лише на 2%. НБУ передбачає зростання економіки до 4,3% завдяки зниженню безпекових ризиків та адаптації до воєнних викликів. Інфляція також має сповільнитися. Основними ризиками для прогнозів є тривалість війни та руйнування енергетичної інфраструктури.
Економіка Росії заходить у глухий кут
Експерти підкреслюють, що економіка Росії знаходиться у складному стані, що може призвести до рецесії. Модель економіки, яка базувалася на бюджетному накачуванні, імпортозаміщенні та примусовому кредитуванні, вичерпала себе. Висока ключова ставка ЦБ РФ ускладнює доступ до кредитів для підприємств, що призводить до стагнації у виробництві. Промисловість виразно зменшує обсяги виробництва, що свідчить про системну проблему. Аналітики прогнозують початок активної фази рецесії вже до липня 2026 року. Збільшення фінансової вразливості підприємств може призвести до серйозних проблем у російській економіці. Українські експерти також зазначають, що промислове виробництво РФ пішло в мінус, що свідчить про занепад економіки. Війна та управлінська неадекватність влади зумовлюють загострення кризи в країні. Економічне охолодження може суттєво позначитися на здатність Росії вести тривалу війну з Україною, оскільки рецесія ускладнить фінансування воєнних заходів та призведе до економічної нестабільності.