Керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз висловив занепокоєння тим, що Європейське вуглецеве мито СВАМ, яке почне діяти з 2026 року, може сильно вразити економіку України. Він зазначив, що ця декарбонізація для Євросоюзу є способом захисту внутрішнього ринку, а не лише екологічним питанням. Водовіз підкреслив, що введення цього мита може призвести до значного зменшення ВВП України на 5% у 2026 році та навіть на 10% у 2030 році. Він закликав уряд швидко діяти та звернутися до ЄС з пропозицією відтермінувати введення цього мита через складну економічну ситуацію в Україні. Також було зазначено, що українські підприємства постраждають через відсутність грантів на декарбонізацію, які отримують металургійні компанії Європи. Одним із рішень, які можна розглянути, є створення прозорої системи торгівлі квотами на викиди вуглецю, щоб підтримати українські підприємства у процесі декарбонізації.
Позначка: Економіка
-
Голова ВЕФ назвав загрози для світової економіки
Президент Всесвітнього економічного форуму Борґе Бренде висловив обурення щодо того, що світова економіка може стати свідком нової фінансової нестабільності через три “бульбашки”, які розширюються на ринках одночасно. Він наголосив на ризиках, пов’язаних із криптовалютами, штучним інтелектом та зростаючим боргом у багатьох країнах. Бренде також попередив про можливі соціальні проблеми, які може викликати розвиток штучного інтелекту, зокрема, відсутність робочих місць у бек-офісах. Однак він зазначив, що технологічні зміни можуть призвести до підвищення продуктивності та покращення добробуту у суспільстві.
-
Європа переживає економічний реверс – ЗМІ
Держави південної Європи вражають своїми успіхами, випереджаючи країни півночі регіону. Економіки Іспанії та Греції демонструють помітно вищі темпи зростання, що можна частково пояснити ефектом від програм жорсткої економії, які раніше впроваджувалися в цих країнах, які колись вважали слабкими ланками ЄС. Про це в понеділок, 3 листопада, пише Semafor.
За даними видання, цьогоріч Іспанія зафіксувала 3,5% економічного зростання, Греція – 2,3%, тоді як Франція досягла лише 0,7%, а Німеччина – 0,2%. На додачу, у південних державах спостерігається скорочення бюджетного дефіциту, у той час як у північних країнах він стає більшим, хоча й стартував із нижчих показників.
Як зазначається, цей успіх південних країн значною мірою обумовлений розвитком туризму та активним залученням інвестицій. Греція та Кіпр переживають будівельний бум, що також сприяє зростанню. Водночас північ Європи стикається з труднощами у впровадженні бюджетних скорочень. Наприклад, у Великій Британії уряд відклав плани скорочення витрат на соціальні програми, зокрема виплат за інвалідністю, а у Франції за останній рік уже тричі змінювався кабінет міністрів через несприйняття суспільством жорстких бюджетних заходів.
Раніше повідомлялося про стрімке економічне зростання Польщі, яка навіть в умовах агресивної політики Росії та її погроз продовжує міцніти як стратегічна опора Європейського Союзу. Вперше з часу свого приєднання до ЄС у 2004 році Польща стала лідером за темпами економічного зростання на континенті.
ЄК оцінила рух України в ЄС: відданість і є нюанси
-
Заборгованість всіх держав світу наближається до рекордних рівнів
У звіті МВФ вказано, що глобальна заборгованість держав зростає швидше, ніж очікувалося, і це може мати серйозні наслідки для світової економіки загалом та для України зокрема. За прогнозами, до 2029 року сукупний державний борг перевищить 100% світового ВВП, що є рекордним показником з 1948 року. Найбільше зростання боргу показують розвинені країни, зокрема США, де очікується зростання від 120% до 144% ВВП. Це може призвести до фінансових проблем і обмеження можливостей урядів реагувати на економічні кризи. Україна також стикається з великим державним боргом, який перевищує 100% ВВП через фінансування воєнного дефіциту. Це становить загрозу для стабільності країни та може ускладнити її фінансове майбутнє.
-
Експорт нафти РФ впав до мінімуму з 2022 року – ЗМІ
У жовтні постачання російських нафтопродуктів морем досягло найнижчого рівня з початку 2022 року. Обсяги експорту скоротилися через атаки українських дронів на нафтопереробні заводи та зростання міжнародних санкцій. За даними Vortexa Ltd., середні постачання складали 1,89 млн барелів на добу, що є мінімальним показником. Експорт дизельного палива частково збільшився, але загальний обсяг експорту нафтопродуктів продовжив зменшуватися. Атаки на термінал в Усть-Лузі спричинили зниження постачань мазуту та сирої нафти. Ризики для експорту збільшилися через довгі рейси до Азії та нові санкції США проти російських нафтових компаній. Російські експортери змушені адаптувати маршрути та графіки постачань. Українські військові ударили по російських нафтопереробних заводах, що призвело до паливної кризи в Росії.
-
Сі заявив Трампу, що Китай “готовий протистояти будь-яким викликам”
Голова Китаю Сі Цзіньпін висловив впевненість у стійкості китайської економіки та її здатності протистояти різним проблемам під час переговорів з президентом США Дональдом Трампом. Він наголосив, що економіка Китаю показує добрі темпи розвитку, зростання в перші три квартали цього року становило 5,2%, а обсяг торгівлі зріс на 4%. Сі також зазначив, що Китай має потенціал впоратися з будь-якими викликами та ризиками, проте виступає за загальний розвиток всіх країн і не має наміру конкурувати за світове панування. Він закликав до співпраці та обміну можливостями розвитку між країнами.
-
Уряд РФ констатував уповільнення економіки третій квартал поспіль
В Росії спостерігається сповільнення темпів економічного зростання вже третій квартал поспіль. За даними Мінекономрозвитку, у липні-вересні російський ВВП збільшився лише на 0,6% порівняно з попереднім роком. Це значно менше, ніж у попередні квартали. Наприклад, у другому кварталі зростання склало 1,1%, у першому – 1,4%, а у четвертому минулого року – 4,5%. Промисловість також відчула сповільнення зростання, зокрема виробництво продуктів харчування, одягу, взуття та меблів зменшилося. Навіть металургія вперше з 2022 року потрапила в рецесію. Зараз уряд Росії змушений вживати жорстких заходів економії, оскільки доходи скорочуються, а економічне зростання припинилося. Планується підвищення ПДВ та радикальна податкова реформа, що може негативно вплинути на малий бізнес. Експерти прогнозують падіння російського ВВП на наступний рік на 2%.
-
Оновлена торговельна угода Україна-ЄС набула чинності
Набула чинності оновлена торговельна угода між Україною та Європейським союзом. Про це повідомила Європейська комісія в прес-релізі, опублікованому в середу, 29 жовтня.
“Відсьогодні ЄС та Україна матимуть вигоду від покращеної, стабільної, справедливої та постійної торговельної системи з набранням чинності Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) між ЄС та Україною”, – мовиться в повідомленні.
Оновлена ПВЗВТ забезпечує додаткову, взаємовигідну лібералізацію торгівлі, водночас повністю враховуючи чутливість певних сільськогосподарських секторів ЄС.
“Вона дуже відчутно ілюструє непохитну відданість ЄС підтримці України. Водночас вона обмежує імпорт чутливої сільськогосподарської продукції в ЄС”, – наголошується в заяві.
Оновлена угода спрямована на розширення торговельних потоків. Угода забезпечує баланс між забезпеченням чіткої системи правил для підтримки вирішальної торгівлі України з ЄС.
“Для найбільш чутливих товарів, таких як цукор, птиця, яйця, пшениця, кукурудза та мед спостерігається лиш незначне збільшення порівняно з початковою Угодою про повну та всеохоплюючу зону вільної торгівлі. Для інших продуктів було внесено покращення на користь обох сторін, виходячи з наших взаємодоповнюючих ринків. І, нарешті, для деяких нечутливих продуктів було погоджено повну лібералізацію”, – деталізували в ЄК.
Ще одним важливим напрямком зазначено узгоджені стандарти виробництва: новий доступ до ринку обумовлений поступовим приведенням України до стандартів виробництва ЄС, таких як добробут тварин, використання пестицидів та ветеринарних препаратів.
“Україна щорічно звітуватиме про свій прогрес у цьому відношенні. Цей підхід відповідає логіці процесу вступу України до ЄС та прийняття acquis ЄС”, – наголошується в пресрелізі.
Обидві сторони домовилися про вивчення заходів, спрямованих на допомогу українським експортерам у виході на їхні традиційні ринки в третіх країнах. -
Росія починає скорочувати військове виробництво – ЦПД
У Челябінській області РФ Ашинський металургійний завод закриває цех із виробництва нержавіючої сталі. Він є одним із найбільших виробників спецсплавів для військово-промислового комплексу Росії, повідомив Центр протидії дезінформації при РНБО.
“Один із найбільших виробників спецсплавів для військово-промислового комплексу Росії – Ашинський металургійний завод (АМЗ) у Челябінській області – закриває цех із виробництва нержавіючої сталі та звільняє понад 300 працівників. В інших підрозділах підприємства також є проблеми – людей відправляють у неоплачувані відпустки або переводять на скорочений графік”, – йдеться у повідомленні.
У ЦПД зазначили, що скорочення на АМЗ свідчить про поширення проблем і на російську військову економіку. Починаючи з вересня, військово-промисловий комплекс, який упродовж останніх трьох років був головним драйвером російської економіки завдяки величезним бюджетним вливанням, почав різко втрачати позиції. Економісти пояснюють це виснаженням бюджету та скороченням державних замовлень.
У Центрі підкреслили, що закриття цеху Ашинського заводу є показовим сигналом: Кремль більше не може безкінечно фінансувати війну. Навіть оборонні підприємства не витримують перевантаження, спричиненого війною. ВПК, який упродовж повномасштабного вторгнення утримував економіку від падіння, тепер поступово перетворюється на її баласт. -
ЦБ прогнозує найгірше з 1990-х років падіння економіки РФ
Російська економіка вперше з середини 1990-х років може скоротитися два роки поспіль, інфляція розженеться до 10-річного рекорду, громадянам доведеться різко скоротити споживання, а бізнесу – інвестиції.Таким є “ризиковий сценарій” Центрального банку РФ щодо розвитку економіки, який включає падіння цін на нафту до $30-35 та посилення західних санкцій.
Центробанк опублікував “Основні напрями єдиної державної грошово-кредитної політики на 2026 рік і період 2027 і 2028 років”. За прогнозами, російський ВВП знижується на 2,5-3,5% наступного року і ще 2-3% через рік. При цьому на піку – у четвертому кварталі 2026 року – темпи спаду досягають 6-7%.
Економіка в такому сценарії втрачає $108 млрд експортних доходів у 2026 році та ще $51 млрд у 2027-му. У результаті їхній загальний обсяг опускається до $255 млрд – найнижчого рівня з 2005 року. Для порівняння: минулого року на експорті Росія заробила $434 млрд, а цього року отримає $414 млрд (за прогнозом ЦП).
Як зазначає ЦБ, “ризиковий” сценарій передбачає посилення зовнішньоторговельних протиріч, наростання процесів деглобалізації, суттєвіше, ніж у базовому сценарії, підвищення імпортних мит у світі та різке зниження темпів зростання найбільших економік.
Інфляція у цьому сценарії прискорюється до 10,5-12,5% (найвищого рівня з 2005 року), а Центробанк змушений знову підвищувати ключову ставку – до 17,5-19,5% у 2026 році та 18-20% у 2027-му.
Обсяги приватного споживання домогосподарств скорочуються на 0,5-1,5% в перший рік кризи, та на 6-7% в другий. Бізнес радикально скорочує інвестиції – на 11-13% у 2026 році та ще 5-7% у 2027-му.
На додаток до погіршення умов торгівлі посилення санкційного тиску призведе до розширення дисконту на російські товари, а також до скорочення експорту та видобутку нафти. При цьому на тлі значного падіння сировинних цін на нафту це призведе до інтенсивного використання ліквідної частини ФНБ, що створює ризики швидкого вичерпання коштів фонду за підсумками 2026 року.
Уряд у цих умовах буде змушений запустити секвестр бюджету, скорочуючи витрати “у відносному вираженні”.