Позначка: Економіка

  • Трамп: США введуть 100% мита на імпорт із Китаю

    Трамп: США введуть 100% мита на імпорт із Китаю

    США запроваджують 100% мита на китайські товари та вводять експортний контроль на критично важливе програмне забезпечення. Про це стало відомо з допису президента США Дональда Трампа на платформі Truth Social.

    Нові торговельні обмеження набудуть чинності 1 листопада 2025 року, хоча можливе впровадження й раніше, якщо Китай здійснюватиме “подальші агресивні кроки” в торговельній політиці.

    Також із цього дня почне діяти експортний контроль на всі види критичного програмного забезпечення. За словами Трампа, ці заходи є відповіддю на “надзвичайно агресивну позицію” Пекіна.

    “Щойно стало відомо, що Китай зайняв надзвичайно агресивну позицію у сфері торгівлі, направивши світу вкрай ворожий лист, в якому заявив, що з 1 листопада 2025 року запровадить масштабний експортний контроль практично на всю продукцію, що виробляється ним, а також на деякі товари, вироблені не ним”, – мовиться у дописі.

    Трамп зазначив, що США не залишили це без уваги. Він прокоментував це як безпрецедентний крок у міжнародній торгівлі та серйозну моральну проблему для міждержавних відносин.

    Вашингтон вирішив діяти незалежно, вводячи 100% мита лише від імені своєї країни без взаємних очікувань від інших держав.

    На завершення Трамп підкреслив, що подібні заяви з боку Китаю свідчать про довгострокову підготовку до таких кроків, і що це рішення вже стало частиною історії.

    Нагадаємо, президент США Дональд Трамп скасував зустріч із главою Китаю Сі Цзіньпіном і пригрозив Пекіну великими митами через обмеження експорту рідкоземельних металів.

    КНР запроваджує портовий збір для суден під прапором США

  • У Метінвесті розповіли, що потрібно для подвоєння виробництва

    У Метінвесті розповіли, що потрібно для подвоєння виробництва

    Українська промисловість потребує нормальних умов для роботи й доступного капіталу, адже підприємства будуються на десятки років, а цикл експлуатації обладнання становить 30-40 років. Про це сказав начальник управління координації зовнішніх проєктів офісу гендиректора групи Метінвест Сергій Скорбун під час виступу на Західноукраїнському бізнес-форумі в Івано-Франківську, повідомила пресслужба компанії у середу, 8 жовтня.
    Вказано, що Скорбун взяв участь у панелі Сильна промисловість – драйвер економічного зростання. Під час виступу він зазначив, що попереду зелена трансформація – декарбонізація виробництва сталі з мінімальними викидами CO₂, що потребує мільярдних інвестицій і переходу на електросталеплавильні технології.
    “Для цього потрібні гарантії безпеки та доступний капітал. Потрібне сприяння держави в тому, щоб міжнародні організації фінансували великі українські промислові підприємства, які готові інвестувати”, – сказав Сергій Скорбун.
    Він підкреслив, що основа для сильної промисловості – величезні українські запаси залізорудної сировини, якої майже немає в Європі.
    “Для зеленого переходу європейцям потрібні DRI-окатки, які ми можемо виробляти, але це потребує сотень мільйонів доларів інвестицій. І потенційно Європа зацікавлена в українській сировині. Це створює сильну синергію між Україною та Європою, яку можна розвивати в майбутньому”, – пояснив він.
    Скорбун додав, що стабільна промислова і тарифна політика, залучення міжнародного фінансування та державні гарантії безпеки дадуть змогу подвоїти виробництво і зробити промисловість основою повоєнного економічного відновлення України.
    За його словами, один працівник у металургії створює до восьми робочих місць у суміжних секторах – транспорті, енергетиці, машинобудуванні, сервісах. У гірничодобувній галузі цей показник становить 1:4. Тому кожне робоче місце в індустрії – це мультиплікатор економічної стабільності.

  • Долар досяг двомісячного максимуму на тлі проблем в інших валют

    Долар досяг двомісячного максимуму на тлі проблем в інших валют

    Долар наблизився до двомісячного максимуму, бо фіскальні та економічні проблеми у Азіатсько-Тихоокеанському регіоні та Європі негативно вплинули на валюти країн-конкурентів. Про це повідомляє Bloomberg.
    Індекс спотового долара Bloomberg зріс на 0,2%, наблизившись до найвищого рівня з початку серпня. За даними азійських трейдерів, цьому сприяли хедж-фонди, які купували більше опціонів проти євро та єни.
    Після падіння до найнижчого рівня за понад два роки у вересні, американська валюта останніми днями “відновилася”, бо низка негативних факторів в інших країнах переважує будь-який негативний вплив від припинення роботи уряду США.
    Євро постраждав від політичної нестабільності у Франції. Єна впала на тлі спекуляцій про те, що ймовірний новий лідер Японії може сприяти повільнішому темпу підвищення процентних ставок та більшій фіскальній експансії.
    Долар США має додатковий поштовх, адже новозеландський долар впав до шестимісячного мінімуму після того, як центральний банк знизив процентні ставки більше, ніж чекалося, і сигналізував про готовність до подальшого зниження.

  • Чисті резерви України оновили історичний рекорд

    Чисті резерви України оновили історичний рекорд

    За підсумками вересня міжнародні резерви України зросли і станом на 1 жовтня становили $46 млрд 518 млн, що на 1,1%, або на понад $480 млн більше, ніж місяць тому. Про це напередодні повідомив Нацбанк.
    У свою чергу Інтерфакс-Україна уточнює, що чисті міжнародні резерви у вересні збільшилися на $710 млн, або 2,3% та досягли рекордного рівня у $32,19 млрд, побивши попередній рекорд $32,04 млрд за результатами квітня цього року.
    “Така динаміка зумовлена надходженнями від міжнародних партнерів на тлі зменшення обсягів чистого продажу валюти Національним банком на валютному ринку”, – йдеться у повідомленні.
    За даними НБУ, на валютні рахунки уряду в вересні надійшло понад $2,9 млрд. З них:

  • $1,4 млрд – через рахунки Світового банку;
  • $1,2 млрд – від ЄС в межах ініціативи країн G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA);
  • $300 млн – від розміщення ОВДП.
  • За обслуговування та погашення державного боргу у валюті було виплачено понад $563 млн. Крім того, Україна сплатила МВФ $254,4 млн.
    Також НБУ продав з резервів на міжбанку майже $2,3 млрд, що на 15% менше, ніж у серпні.
    Окрім того, у серпні завдяки переоцінці вартість фінансових інструментів збільшилася на $690 млн.
    Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,1 місяця майбутнього імпорту, – йдеться у повідомленні.
    Таким чином резерви України зросли другий місяць поспіль і впритул наблизились до рекорду. Як відомо, він був зафіксований у травні – $46,68 млрд.
    А на початку серпня повідомлялося про зниження резервів України на $2 млрд.

  • Економіку Росії чекає трирічний застій – Світовий банк

    Економіку Росії чекає трирічний застій – Світовий банк

    Світовий банк погіршив прогноз зростання ВВП Росії. Очікується, що до 2028 року економічне зростання в РФ не перевищить 1%. Про це йдеться у звіті СБ.

    На 2025 прогноз був знижений з 1,4%, очікуваних у червні, до 0,9%. Водночас було знижено прогноз на 2026 рік – з 1,2% до 0,8%, а на 2027 рік – з 1,2% до 1%. У 2024 році зростання ВВП Росії, за оцінкою Світового банку, становило 4,3%. Уповільнення економіки Росії – це не “кероване охолодження”, як кажуть в уряді, а вхід до застою випливає з оновленого прогнозу СБ.

    Погіршено більшість основних параметрів. Світовий банк очікує скорочення інвестицій вже за підсумками цього року (на 0,4%), наступного року вони зменшаться на 0,2% і повернуться до зростання лише 2027 р. (1,1%). Уповільниться зростання споживання, особливо приватного – воно зростатиме трохи більше ніж на 1% на рік.

    Експерти Світового банку не бачать факторів, які б дозволили уникнути застою економіки Росії. Ціни на нафту впали, а з ними експорт та доходи бюджету. Державні витрати при цьому стабілізувалися – більше не варто сподіватися на бюджетний стимул, а приватний попит та інвестиції підриваються високими ставками. До того ж, дефіцит кадрів продовжить обмежувати зростання.

    СБ не поділяє оптимізму влади Росії щодо скорочення бюджетного дефіциту. Мінфін РФ очікує на “дірку” 2,6% ВВП цього року та її поступового зниження до 1,6% у наступному та 1,2-1,3% у 2027-2028 рр. За прогнозом СБ, цього року дефіцит становитиме 2,9% ВВП, а наступні два роки буде трохи менше – 2,7% ВВП. Наприкінці вересня до Держдуми Росії внесли законопроект про коригування бюджету на 2025 рік, у якому було запропоновано збільшити дефіцит бюджету з 1,7 до 2,6% ВВП. За підсумками року він складе 5,73 трлн рублів замість 3,79 трлн, що раніше прогнозувалися.

  • Світовий банк оновив прогноз щодо ВВП України

    Світовий банк оновив прогноз щодо ВВП України

    Згідно з новим прогнозом Світового банку, економічне зростання України у 2026 році залишиться на рівні 2%, а збільшиться до 5% лише у 2027 році. Таке сповільнення економіки пов’язане з тривалим російським вторгненням, яке впливає на інвестиції та бізнес-активність. Негативний вплив на експорт сільськогосподарської продукції також спричинений несприятливими погодними умовами та обмеженнями на експорт до Євросоюзу. Проте експерти вважають, що перспективи для розвитку нових секторів, таких як інформаційні технології, цифрові галузі, логістика, енергетика та будівництво, є досить обіцяними і можуть сприяти зростанню зайнятості. Крім того, оборонна промисловість та пов’язані з нею галузі також можуть отримати позитивні зрушення завдяки технологічному прогресу та підвищеному попиту.

  • Вартість золота вперше в історії перевищила $4000

    Вартість золота вперше в історії перевищила $4000

    Світові ціни на золото встановили новий рекорд, перевищивши психологічний рубіж у $4000 за унцію. Це сталося внаслідок політичних криз у США та Франції. У США сенатори не змогли ухвалити законопроєкт, що призвів до шатдауну, тоді як у Франції прем’єр-міністр пішов у відставку. Попит на золото зростає в умовах нестабільності на світових ринках, оскільки цей метал вважається безпечним активом. Також очікується, що Федеральна резервна система США знизить ключову процентну ставку, що послабить долар і зробить золото привабливішим для вкладників.

  • Євро “ослаб” через політичну кризу у Франції

    Євро “ослаб” через політичну кризу у Франції

    Французькі ринки зазнали падіння через несподівану відставку прем’єр-міністра Себастьєна Лекорню. Інвестори вважають, що для вирішення політичної кризи в країні можуть бути необхідні нові вибори. Це призвело до зростання прибутковості французьких облігацій і зниження індексу CAC 40. Евро також втратило вартість відносно долара. Політична нестабільність у Франції вже спричинила декілька відставок прем’єр-міністрів і позначилася на економіці країни. Наразі ключовою проблемою є ухвалення бюджету через роз’єднаний парламент, який вимагає скорочень витрат і підвищення податків для боротьби з дефіцитом. Експерти попереджають, що такі події можуть негативно вплинути не лише на французьку економіку, а й на всю Єврозону. Кредитний рейтинг Франції також знаходиться під питанням через нестабільність в країні.

  • У Росії розвалюється “поштовий гігант”

    У Росії розвалюється “поштовий гігант”

    У Службі зовнішньої розвідки України заявили, що в “Пошті Росії” відбувається масове звільнення працівників через низькі зарплати. У різних містах Росії операторам і листоношам пропонують дуже маленьку оплату праці, яка практично не відрізняється від мінімального рівня. Наприклад, у Липецьку оператор отримує 22 тисячі рублів, а листоноша – 16 тисяч рублів. На офіційному сайті “Пошти Росії” є понад 7 тисяч вакансій, але відгуки колишніх працівників свідчать про погані умови праці та низьку оплату. “Пошта Росії” стала символом проблем у російській системі, де немає адекватної оплати праці навіть для працівників поштового відділення.

  • Ділова активність бізнесу у РФ впала до мінімуму з 2022 року – ЦПД

    Ділова активність бізнесу у РФ впала до мінімуму з 2022 року – ЦПД

    Ділова активність російського бізнесу у вересні стрімко впала. Індекс PMI, який відображає стан промисловості та сфери послуг, скоротився до 46,6 пункту, що є мінімумом з жовтня 2022 року. Про це у суботу, 4 жовтня, повідомив Центр протидії дезінформації (ЦПД).
    Як зазначається, це вказує на фактичний спад економічної активності: у промисловості він триває вже четвертий місяць поспіль, а у сфері послуг зафіксовано найгірший результат з грудня 2022 року.
    “Через подорожчання кредитів, підвищення податків та західні санкції проти рф компанії стикаються з різким зростанням витрат. Водночас перекласти ці витрати на кінцевого споживача стає дедалі складніше: ціни зростають повільніше, ніж собівартість”, – зазначається у повідомленні.
    За інформацією ЦПД, в умовах повномасштабної війни проти України у Росії відбувається перерозподіл ресурсів на користь оборонки, тоді як “мирний” бізнес опиняється в стані стагнації.
    У ЦПД наголосили, що попри оптимістичні урядові прогнози, реальні показники демонструють, що російська економіка перебуває у глибокому застої.