Антикор

Позначка: Економіка

  • Бюджетна “діра” в російському бюджеті встановила рекорд з часів пандемії

    Бюджетна “діра” в російському бюджеті встановила рекорд з часів пандемії

    Федеральний бюджет Росії в 2025 році четвертий рік поспіль був зведений з дефіцитом: доходи уряду виявилися нижчими за витрати на 5,645 трильйона рублів. Про це звітував російський Мінфін у понеділок, 19 січня.

    Проти 2024 року (3,471 трлн рублів) “діра” в бюджеті РФ зросла у 1,6 раза, тоді як у відносному вимірі – 2,6% ВВП, встановивши рекорд із 2020 року (3,8% ВВП).

    Нафтогазові доходи РФ за рік обвалилися на 24% – до 8,393 трлн рублів. Російьский бюджет формували з розрахунку, що ціна нафти становитиме $70 за барель, однак через посилення санкцій у грудні вона впала нижче $40, а середня ціна за рік становила $52. Ненафтогазові доходи зросли на 13% у річному вимірі – до 28,807 трлн рублів, втім, виявилися нижчими за початковий план Мінфіну РФ майже на 552 млрд рублів.

    Доходи всієї бюджетної системи Росії – включно з регіональними бюджетами, Пенсійним фондом і фондом ОМС – майже не зростають третій рік поспіль, наголошують економічти. Торік вони становили 91 трлн рублів, роком раніше – 89 трлн, у 2023 році – 87 трлн.

    Фактичні надходження за ключовими статтями виявилися значно нижчими за план через “погіршення економічних умов”. Темпи зростання економіки сповільнилися майже до нуля, корпоративні прибутки почали скорочуватися, тоді як доходи від зовнішньої торгівлі просіли через посилення санкцій.

    У результаті замість скорочення дефіцит бюджету РФ збільшився і за співвідношенням до розміру економіки увійшов до числа рекордних за минулі два десятиліття.

    Раніше повідомлялося, що ціни на партії російської нафти з відвантаженням із портів Чорного моря та Тихого океану впали до мінімуму з початку війни проти України. Центробанк РФ спрогнозував падіння економіки

  • Російська економіка входить у фазу “дорогих грошей” – розвідка

    Російська економіка входить у фазу “дорогих грошей” – розвідка

    У 2026 році економіка Російської Федерації потрапляє у період “дорогих грошей” через війну з Україною та макроекономічну нестабільність. Висока вартість капіталу змушує компанії скорочувати інвестиції та контролювати оборотний капітал. Підвищена ставка ПДВ ускладнює розрахунки, а також зростає конкуренція на ринку праці і проблеми у логістиці. Компанії змушені зосередитися на виживанні, юридичній обороні та мінімізації ризиків, що може призвести до деградації економіки в майбутньому.

  • Мінекономіки оцінило зростання ВВП України за рік

    Мінекономіки оцінило зростання ВВП України за рік

    Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства прогнозує зростання реального ВВП України на 2,2% у 2025 році. Уточнилося, що економіка країни минулого року працювала в умовах атак на енергетичну інфраструктуру та інші складності. Проте підтримку зростанню забезпечили різні галузі, такі як внутрішня торгівля, будівництво, переробна промисловість, виробництво оборонної продукції, фармацевтика, металургія та будівельні матеріали. Міністр Соболев відзначив важливу роль державних програм підтримки бізнесу та інвестицій у відновлення інфраструктури. Також вказано на позитивний вплив програм відновлення та розвитку бізнесу за підтримки міжнародної фінансової допомоги, а також на зростання споживання домогосподарств через підвищення зарплат. У структурі промисловості збільшувалася роль галузей з вищою доданою вартістю, таких як машинобудування. Але деякі фактори, як ракетні атаки на інфраструктуру та складності в сільському господарстві, сповільнювали економічний розвиток.

  • Арабські країни відмовили Трампа атакувати Іран – ЗМІ

    Арабські країни відмовили Трампа атакувати Іран – ЗМІ

    Президент США Дональд Трамп зм’якшив свою позицію стосовно можливої військової операції проти Ірану під впливом арабських країн, таких як Саудівська Аравія, Катар і Оман. Ці країни відмовляють Трампу від удару на Іран, оскільки бояться негативних наслідків для регіону, зокрема зростання цін на нафту та газ. Дипломатичні зусилля, включаючи переговори між Іраном і США, допомогли знизити напругу в Перській затоці. Саудівська Аравія заявила, що не дозволить використовувати свій повітряний простір для ударів на Іран, а Тегеран запевнив, що не буде страт протестувальників. Трамп також підтримав протести в Ірані та обіцяв допомогу.

  • Економіка Німеччини вийшла з рецесії

    Економіка Німеччини вийшла з рецесії

    У 2025 році економіка Німеччини після двох років рецесії показала зростання – валовий внутрішній продукт збільшився на 0,2% порівняно з попереднім роком. Незважаючи на це, ситуація залишається складною, оскільки ВВП країни ще не досяг рівня 2019 року через високі ціни на енергоресурси, війну в Україні та структурні зміни в промисловості. Економісти прогнозують більш виражене зростання у майбутні роки, зокрема у 2026 році очікують досягнення 1% зростання, а повне відновлення очікується не раніше 2027 року. Державні інвестиції в інфраструктуру та оборону мають важливе значення у цьому процесі. Також варто відзначити, що німецький експорт до України зрос на третину у першому півріччі минулого року.

  • Глава МВФ прибула з візитом у Київ – ЗМІ

    Глава МВФ прибула з візитом у Київ – ЗМІ

    Директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва прибула до Києва для проведення високорівневих переговорів. Під час візиту вона планує зустрітися з президентом України, прем’єр-міністром, головою центрального банку та керівниками підприємств. Деталі візиту трималися в секреті через проблеми безпеки. Глава МВФ має родинні зв’язки з Україною, а останній раз вона відвідала країну у лютому 2023 року. У листопаді 2025 року Україна та МВФ уклали попередню угоду про кредитування на $8,2 мільярдів доларів, проте фінансування залежить від виконання ряду умов, включаючи ухвалення бюджету та підтримку фінансування від донорів.

  • Україна збільшила виробництво чавуну і металопродукції – ЗМІ

    Україна збільшила виробництво чавуну і металопродукції – ЗМІ

    У 2025 році українська металургійна галузь збільшила виробництво чавуну на 11,2% і товарного металопрокату на 4,8%, але виплавка сталі зменшилася на 2,2%. За аналізом GMC Center, це свідчить про структурні зміни у галузі, адаптацію до ринкових умов та зростання попиту на чавун. Обсяги виробництва все ще нижчі, ніж до війни, але збереження попиту на чавун може підтримати галузь. Прогнозують, що у 2026 році випуск сталі залишиться на нейтральному рівні, але є ризики через нові тарифні квоти ЄС та нестабільне енергопостачання.

  • Ціни на золото і срібло оновили рекордні максимуми

    Ціни на золото і срібло оновили рекордні максимуми

    Світові ціни на золото та срібло злетіли до рекордних максимумів на початку нового робочого тижня. Про це повідомляє Reuters у понеділок, 12 січня.
    Так, спотова ціна на золото станом на 11:30 за Києвом зросла на 2,34% до $4606,10 за трійську унцію. Раніше під час сесії вони піднімалися до рекордних $4612,70 за унцію.
    “На тлі подій в Ірані, можливого втручання США, а також можливого кримінального розслідування проти голови ФРС Джерома Пауелла ф’ючерси на американські фондові індекси пішли в мінус, що стало зеленим світлом для зростання золота”, – заявив Тім Уотерер, головний аналітик з KCM Trade.
    Напередодні Джером Пауелл заявив, що адміністрація Дональда Трампа погрожувала йому кримінальним звинуваченням через свідчення в Конгресі, що голова ФРС назвав “приводом” для подальшого тиску на центральний банк, щоб той знизив ставки. Це призвело до зниження долара та ф’ючерсів на акції США.
    Срібло злетіло в ‍ціні на 6,17% до $84,2350 за унцію, теж оновивши історичний максимум. “Якщо ситуація не зміниться, то, на мою думку, срібло скоро спрямується до $90 за унцію, – зазначила Соні Кумарі з ANZ. – Зберігається невизначеність у політиці і почали діяти нові обмеження, ‍введені урядом Китаю, ‍ефекту від яких ми поки що не побачили”. Паладій подорожчав на 3,50% до $1935 за унцію, а платина – на 4,13% до $2391.

  • Держстат оцінив рівень інфляції за рік

    Держстат оцінив рівень інфляції за рік

    У грудні 2025 року зростання споживчих цін в Україні уповільнилось до 0,2% проти попереднього місяця. А в річному вимірі темпи інфляції сповільнилися до 8%, повідомив Держстат у п’ятницю, 9 січня.
    Відомство нагадало, що у грудні 2024 року зростання споживчих цін становило 1,4%, тому у річному вимірі інфляція за підсумками грудня цього року зменшилася до 8% з 9,3% за підсумками листопада та виявилася нижчою за інфляцію за 2024 рік, яка становила 12%.
    Зазначається, що у грудні базова інфляція також впала до 0,1% з 0,3% у листопаді та 0,6% у жовтні. З урахуванням того, що в грудні-2024 вона становила 1,3%, у річному вимірі базова інфляція уповільнилася за підсумками року також до 8% з 9,3% за підсумками листопада та 10,2% за підсумками жовтня.
    На споживчому ринку в грудні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої в цілому не змінилися. При цьому на 5,6-0,7% зросли ціни на яйця, продукти переробки зернових, рибу та продукти з риби, хліб, соняшникову олію, сало, овочі, яловичину, молоко.
    Водночас на 4,1-0,2% знизилися ціни на фрукти, цукор, м’ясо птиці, свинину, рис, кисломолочну продукцію, безалкогольні напої, масло.
    Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 1,0%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 1,9%.
    Одяг і взуття подешевшали на 3,9%, зокрема, взуття – на 4,4%, одяг – на 3,6%.
    Ціни на транспорт зросли на 0,7% в основному через подорожчання проїзду в залізничному пасажирському транспорті на 1,3% і палива та мастил на 1,1%.

  • Рекордний курс долара: чому падає гривня

    Рекордний курс долара: чому падає гривня

    Національний банк України на четвер, 8 січня, встановив офіційний курс долара на рівні 42 гривні 71,55 копійки. Це вже третє поспіль оновлення історичного мінімуму нашої національно валюти щодо американської цього тижня. Чому гривня зараз переживає послаблення – далі у сюжеті. Тенденція знецінення гривні Поступове знецінення української валюти почалось з початку тижня. Так, в понеділок, 5 січня, після підсумків торгів вперше цього року було зафіксовано новий мінімум – на 6 січня курс становив 42 гривні 42,08 копійки за долар. На 7 січня офіційний курс склав 42 гривні 56,34 копійки за долар.
    За інформацією Bloomberg, на українському міжбанківському ринку станом на 7 січня торгова сесія завершилася на позначці 42 гривні 87 копійок за долар. Таким чином, офіційний курс гривні вперше змінився після тривалого періоду стабільності, який тривав понад 14 місяців – із 21 липня 2022 року курс залишався на позначці 36 гривень 57 копійок за долар. Курс долара і євро Станом на 8 січня на готівковому ринку України спостерігається тенденція до зростання курсів основних валют.
    За даними моніторингу Мінфін, середні котирування становлять: долар купують за 42,65 грн, а продають 43,25; євро можна купити за 50,53, а продати за 49,80. Таким чином, на готівковому ринку середній курс долара зріс на 20 копійок у купівлі та на 30 копійок у продажу. Євро подорожчало на 25 копійок у купівлі та продажу.
    В обмінниках курс продажу долара подекуди сягає 43,65 грн, а євро – 50,85 грн.
    У ПриватБанку курс купівлі долара становить приблизно 42,56 грн, євро – 49,80 грн. Ощадбанк пропонує подібні умови з невеликою різницею в маржі. Чому гривня б’є антирекорди Незважаючи на те, що Нацбанк встановив рекордний офіційний курс долара, коливання вартості американської валюти та євро наприкінці та на початку року мають передусім сезонний характер, розповів директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
    За його словами, така ситуація відбувається майже щороку й пов’язана з бюджетним циклом: значна частина державних виплат припадає на останні тижні грудня. Ці кошти поступово розходяться по економіці – доходять до бізнесів і громадян, які, зокрема, спрямовують їх на імпорт, купівлю валюти для розрахунків або заощаджень.
    Додатковий фактор, за словами Вишлінського, – це різдвяно-новорічні поїздки за кордон. Експерт зазначає, що навіть в умовах війни частина українців подорожує або їде до сімей, що перебувають за межами країни. Це збільшує попит на валюту через банківські розрахунки з іноземними фінансовими установами.
    “Якщо зростання курсу відбувається навіть на 50 копійок при курсі долара 42-43 гривні, то ця різниця становить близько одного відсотка. Це суттєво менше, ніж можливі денні коливання, наприклад, курса євро щодо долара”, – розповів Вишлінський в ефірі Радіо Хартія.
    Загалом у своїх прогнозах на 2026 рік українські експерти прогнозують, що гривня перебуватиме під тиском і нагадують, що в державному бюджеті середньорічний курс закладено на рівні 45,7 грн/дол, проте стрімкого зростання курсу долара аналітики не очікують.