Звіт американського Інституту вивчення війни (ISW) свідчить про те, що Москва намагається використовувати ядерні погрози та економічні стимули для нормалізації відносин з Вашингтоном, але відкидає переговори з Україною та затягує війну. Російський заступник міністра закордонних справ Сергій Рябков висловив сподівання, що третій раунд американо-російських обговорень відбудеться до кінця осені. Він також зазначив, що Москва очікує відповідь від президента США Дональда Трампа щодо пропозиції Володимира Путіна про продовження Договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь – ІІІ (START). Росія наголосила, що США повинні вибирати між стабілізацією відносин чи новою гонкою озброєнь. У той же час, речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія не може планувати контакти на високому рівні з Україною через зупинку переговорного процесу з боку Києва.
Позначка: Дипломатичні відносини
Зеленський анонсував “напружений тиждень”
Президент України Володимир Зеленський оголосив про підготовку до “тижня дипломатії”, під час якого він планує зустрітися зі майже двадцятьма лідерами країн світу. Зустрічі заплановані на той час, коли в Нью-Йорку відбудеться Генеральна Асамблея ООН. Зеленський також повідомив про намір зустрітися з президентом США Дональдом Трампом. Під час цього тижня також планується саміт щодо повернення українських дітей, які були викрадені Росією. Президент закликав світ налаштуватися на сильні дії, наголосивши на важливості сили для миру. Зеленський також зазначив, що Європейський Союз погодив 19 пакетів санкцій проти РФ, і Україна сподівається на їх швидке затвердження.
Нові посли трьох країн почали роботу в Україні
У суботу, 20 вересня, Німеччина, Норвегія та Чехія представили нових посолів в Україні. Президент Володимир Зеленський прийняв вірчі грамоти від посадовців цих країн і обговорив питання співпраці в сфері безпеки та оборони. Цей момент вважається офіційним початком їхньої дипломатичної роботи. Новим послом Норвегії став Ларс Хансен, Любош Весела очолив посольство Чехії, а Гайко Томс представлятиме Німеччину в Україні.
Зеленський прийняв вірчі грамоти від послів Кіпру, Латвії та Пакистану
Президент України Володимир Зеленський прийняв нових послів Кіпру, Латвії та Пакистану. Під час зустрічі з кожним із них він висловив подяку за підтримку суверенітету та незалежності України. Зеленський обговорив з послами питання санкцій проти Росії, співпрацю в рамках Євросоюзу та підтримку України на міжнародній арені. Також було вказано на важливість гуманітарної допомоги та розвитку співпраці в різних сферах.
Вірменія і Туреччина поновили переговори про нормалізацію відносин
Представники Вірменії та Туреччини проводять зустріч на вірменській території з метою нормалізації відносин між країнами. Спецпредставники обговорюють можливість відкриття кордону, відновлення дипломатичних відносин та інші питання. Переговори відбуваються після війни у Нагірному Карабасі у 2020 році. Також обговорюється важливість Зангезурського коридору для сполучення регіону з Центральною Азією та іншими тюркськими державами.
У Польщі озвучили умову покращення взаємин з Україною
У президента Польщі Кароля Навроцького наголосили на необхідності врегулювання історичних суперечностей із боку Києва. Про те, що без конкретних дій України в цьому напрямку буде складно досягти прогресу у двосторонніх стосунках, заявив керівник Офісу міжнародної політики при канцелярії президента Польщі Марчин Пшидач в інтерв’ю виданню Sieci у понеділок, 1 вересня.
Пшидач підкреслив, що Польща зробила для України багато, особливо у вирішальні моменти, і зараз має право очікувати відповідних кроків у важливих питаннях. Він зазначив про важливість розблокування місць пам’яті на Волині, назвавши це одним із ключових аспектів: якщо таких дій не буде, покращення відносин стане малоймовірним.
Окремо посадовець наголосив: Польща більше не планує ігнорувати історичну правду. За його словами, навіть ексгумацію на відповідних місцях в Україні можуть проводити інші держави, що викликає нерозуміння серед поляків.
Висловлюючись про недавнє вето президента Польщі щодо закону про підтримку українців та емоційну реакцію Києва, Пшидач зауважив, що Україна повинна усвідомлювати важливість мати союзників, особливо сусідніх, та уникати дій, які можуть їх відштовхувати. Він додав, що українцям варто пам’ятати про ціну польської допомоги і не сприймати її як належну чи гарантовану.
На завершення він наголосив, що Польща має право очікувати певної взаємності у вирішенні важливих для неї питань.
Нещодавно президент Польщі Кароль Навроцький у роковини початку Другої світової війни виступив із заявою щодо вимог репарацій від Німеччини.
Через терни до зірок: як залагодити стосунки України та Польщі
Австралія висилає іранського посла через антисемітські атаки
Прем’єр-міністр Австралії Ентоні Албаніз заявив, що уряд має достатньо розвідданих, котрі свідчать про причетність Ірану до щонайменше двох нападів на єврейські об’єкти у країні. Про це мовиться у спільній заяві прем’єр-міністра, глави МЗС Пенні Вонг та голови МВС Тоні Берка.
“З моменту жахливих подій 7 жовтня 2023 року ми стали свідками низки жахливих антисемітських нападів на єврейську громаду Австралії. Уряд звернувся до Організації безпеки та розвідки Австралії, Австралійської федеральної поліції з проханням розслідувати ці інциденти насамперед, оскільки їм не має бути місця в Австралії. Наразі зібрано достатньо достовірних розвідувальних даних, щоб дійти глибоко тривожного висновку, що уряд Ірану керував принаймні двома з цих нападів”, – зазначили у заяві.
За оцінками австралійської спецслужби ASIO, Іран стоїть за підпалом ресторану Lewis’ Continental Kitchen у Сіднеї 20 жовтня 2023 року та атакою на синагогу Adass Israel у Мельбурні 6 грудня 2023 року. Також імовірно, що Тегеран координував інші напади.
“Це надзвичайно небезпечні акти агресії, організовані іноземною державою на австралійській землі”, – наголосили у заяві.
Уряд Австралії повідомив, що:
У заяві відзначили, що ці дії є сигналом неприпустимості антисемітизму та спроб іноземного втручання в австралійське суспільство.
Раніше стало відомо, що Ізраїль готується до поновлення війни з Іраном, якщо Тегеран спробує відновити свою ядерну програму. Він також покладається на підтримку Сполучених Штатів Америки.
Іран не добито: чи повернеться війна на Близький Схід
Удари по Дружбі шкодять Україні – МЗС Словаччини
Занепокоєння щодо атак Збройних сил України на нафтопровід Дружба, яким російська нафта транспортується до Словаччини, висловив міністр закордонних справ Словаччини Юрай Бланар. Він зазначив, що такі дії не лише суперечать інтересам його країни, але й можуть спричинити дефіцит дизельного палива в самій Україні. Про це Бланар заявив в ефірі програми Politika 24 на телеканалі JOJ.
За його словами, словацький нафтопереробний завод Slovnaft постачає бензин та дизель Україні, і в Києві мають на це зважати.
“На частку Slovnaft припадає 10% щомісячного споживання дизеля в Україні. Цю інформацію мій український колега (Андрій Сибіга, – ред.) взяв до уваги і сказав, що буде її далі комунікувати”, – заявив Бланар.
Глава словацької дипломатії також планує провести додаткові переговори з українським віцепрем’єром з питань європейської інтеграції, наголосивши на важливості збереження енергетичної інфраструктури для обох сторін. Він підкреслив, що, попри складну ситуацію для України, атаки на інфраструктуру можуть завдати шкоди її власним інтересам, створивши ризик нестачі палива всередині країни.
Бланар нагадав, що ще в січні Європейський Союз закликав усі сторони конфлікту дотримуватися принципу недоторканності енергетичних об’єктів. У цьому контексті Словаччина разом з Угорщиною вже зверталися до європейської дипломатії з відкритим листом, вимагаючи забезпечення безпеки енергопостачання.
Нагадаємо: в Європейській комісії заявили, що уважно слідкують за тимчасовим припиненням постачання нафти по трубопроводу Дружба до Словаччини та Угорщини після ударів ЗСУ по нафтоперекачувальній станції Унєча і не вбачають у припиненні постачання російської нафти енергетичної небезпеки для ЄС.
Як відомо, в ніч на 13 серпня ЗСУ атакували нафтоперекачувальну станцію Унєча в Брянській області РФ. Однак згодом пошкоджену діляну полагодили, й Угорщина поспішила подякувати Росії “за оперативність”.
Утім, ремонт виявився марним, а подяка – завчасною, бо 21 серпня українські військові повторно атакували нафтоперекачувальну станцію Унєча в Брянській області РФ.
У Білорусі заявили про “розвиток контактів” із США
Мінськ розвиває контакти з Вашингтоном. Про це заявив журналістам тимчасовий повірений у справах Білорусії у США Павло Шидловський, пише БелТА в понеділок, 28 липня.
“Наш діалог з американською стороною продовжується, необхідні контакти знайдено, вони розвиваються”, – сказав він. Шидловський зазначив, що посольство веде також діалог з американськими громадськими організаціями, гуманітарною спільнотою, експертною спільнотою. “Тобто спостерігається певний інтерес до Білорусі. Але дипломатія любить тишу, тому на цьому етапі більше сказати не можу”, – додав дипломат.
Відповідаючи на питання про можливість взаємної акредитації послів, Шидловський зазначив, що “на даному етапі Білорусь веде діалог з американською адміністрацією, необхідні контакти встановлені та підтримуються, але конкретно ця тема поки що не знаходиться на порядку денному”. США призупинили діяльність свого посольства в Мінську у 2022 році. Білоруське керівництво підтримало агресію Росії проти України і дозволило використовувати військову інфраструктуру й повітряний простір для вторгнення російської армії й обстрілу міст України.
Лукашенко використовує мігрантів для тиску на ЄС – СЗР
Білоруський диктатор Олександр Лукашенко використовує територію своєї країни для транзиту нелегальних мігрантів з Африки, Близького Сходу та Афганістану в Європу для тиску на країни ЄС. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
“Політичні режими, які мають досвід використання мігрантів як геополітичного інструменту, знову опиняються в центрі уваги”, – зазначили в розвідці.
Лукашенко намагається переправляти через білоруську територію нелегалів до Польщі. Частина потоків прибуває з Лівії – напряму або через Росію, що вказує на координацію між Мінськом і Москвою.
Сценарій повторює кризу 2021 року, коли режим Лукашенка організував масове проникнення мігрантів на кордони ЄС, намагаючись обміняти зниження напруги на зняття санкцій.
В СЗРУ додали, що цей шантаж не спрацював: обмеження тільки посилилися, а дипломатична ізоляція Мінська – поглибилася.
Попри тотальну залежність від Кремля, Лукашенко діє гнучко. Сьогодні він продовжує заробляти на транзиті мігрантів, але уникає відвертої ескалації, щоб не втратити залишки політичних контактів у Європі, зокрема з Угорщиною, яка послідовно виступає проти міграції.