Позначка: Дипломатичні відносини

Росія відмовилась звільнити будівлю консульства у Гданську

Польський Гданськ не може перейняти будівлю колишнього консульства Росії, адже посольство РФ заявило, що там “буде перебувати адміністративно-технічний працівник посольства”. Про це повідомляє RMF24 в понеділок, 22 грудня.

19 листопада глава МЗС Польщі Радослав Сікорський повідомив про відкликання дозволу на функціонування російського консульства в Гданську. До півночі 23 грудня консульство має бути закрите, а його співробітники мають покинути територію Польщі.

Посольство Росї надіслало листа до міського управління Гданська, в якому повідомило, що в будівлі консульства “буде проживати адміністративно-технічний працівник посольства”. У зв’язку з цим влада Гданська не може перейняти цей об’єкт. Консульству РФ належить два об’єкта нерухомості, власником яких є Державне казначейство. “Твердження російської сторони про те, що нерухомість належить їм, є помилковими і не відповідають дійсності”, – заявила віцемер Гданська Емілія Лодзінська.

Російські дипломати займали консульство з післявоєнних часів. У 1951 році Народна Республіка Польща та Радянський Союз підписали угоду про безкоштовне користування будівлею. Після розпаду СРСР нерухомість перейшла у власність Державного казначейства.

Росіяни протягом десятиліть ставилися до вілли на вулиці Баторія як до своєї власності. Вони не платили за користування будівлею, незважаючи на те, що з 2013 року місто почало нараховувати плату відповідно до вказівок МЗС. Гданськ оцінив заборгованість за 2013-2023 роки приблизно в 5,5 млн злотих (близько 1,3 млн доларів).

Нагадаємо, Польща вирішила закрити консульство Росії у Гданську у відповідь на дві диверсії на залізниці між Любліном і Варшавою. Після цього Росія відкликала згоду на роботу генерального консульства Польщі в Іркутську.

Адміністрація Трампа відкликає майже 30 послів – ЗМІ

Адміністрація президента США Дональда Трампа відкликає 29 дипломатів з посад послів та інших високих посад в посольствах з метою переформатувати дипломатичну позицію США за кордоном. Про це повідомляє АР з посиланням на представників Державного департаменту, які говорили на умовах анонімності.
За їх словами, минулого тижня керівники місій у щонайменше 29 країнах були поінформовані про те, що їхні повноваження завершаться в січні.
Всі вони обійняли посади за часів адміністрації Джо Байдена, але пережили першу чистку на початку другого терміну Трампа, яка була спрямована головним чином на політичних призначенців. Ситуація змінилася минулої середи, коли вони почали отримувати повідомлення від чиновників у Вашингтоні про майбутнє звільнення.
Зазначається, що ті, кого торкнулися кадрові зміни, не втрачають своїх посад у дипломатичній службі, але повернуться до Вашингтона для виконання інших завдань, якщо вони цього бажають, заявили чиновники.
Як пише видання, посли працюють на розсуд президента, хоча зазвичай вони залишаються на своїх посадах упродовж трьох-чотирьох років.
Державний департамент відмовився коментувати конкретні цифри або кількість послів, яких це стосується, але виправдав ці зміни, назвавши їх “стандартним процесом у будь-якій адміністрації”. Там зазначили, що посол є “особистим представником президента, і президент має право забезпечити, щоб у цих країнах працювали особи, які просувають програму “Америка перш за все”.
Як відомо, Африка є континентом, який найбільше постраждав від відставок: послів з 13 країн відсторонено від посад у Бурунді, Камеруні, Кабо-Верде, Габоні, Кот-д’Івуарі, на Мадагаскарі, в Маврикії, Нігері, Нігерії, Руанді, Сенегалі, Сомалі та Уганді.
На другому місці – Азія, де зміни послів торкнулися шести країн: Фіджі, Лаосу, Маршаллових островів, Папуа-Нової Гвінеї, Філіппін та В’єтнаму.
Чотири країни в Європі – Вірменія, Македонія, Чорногорія та Словаччина, по дві країни на Близькому Сході (Алжир та Єгипет), в Південній та Центральній Азії (Непал та Шрі-Ланка) і в Західній півкулі (Гватемала та Суринам).

Президент призначив нового посла у Сербії

Президент Володимир Зеленський призначив Олександра Литвиненка послом у Сербії. Про це мовиться в указі глави держави №866/2025.
“Призначити ЛИТВИНЕНКА Олександра Валерійовича Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Сербія”, – зазначено у тексті документа.
Попереднім указом №865/2025 Президент звільнив Володимира Толкача з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Сербія.

Скандал через Тайвань: Китай заборонив японські морепродукти

Китай оголосив повну заборону на імпорт японських морепродуктів через загострення відносин з Японією. Напруга між країнами почалася після заяви прем’єр-міністра Японії про можливу військову відповідь на китайську атаку на Тайвань. Китай вимагає відкликати заяви та закликає своїх громадян утриматися від подорожей до Японії, що викликає масові скасування поїздок. У свою чергу, Японія закликає своїх громадян у Китаї підвищити безпеку. Китай пояснює заборону на імпорт японських морепродуктів необхідністю моніторингу водних випусків з АЕС Фукусіма. Токіо стверджує, що заяви свого прем’єра відповідають офіційній позиції уряду.

Китай вимагає від прем’єра Японії відмовитися від своїх слів про Тайвань

Згідно з висловленнями речниці МЗС Китаю, майбутні відносини між Японією та Китаєм залежать від того, чи відкличе голова уряду Японії Санае Такаїчі свої недавні заяви про Тайвань, які обурили китайський народ. Чиновниця вважає, що Такаїчі втрутилась у внутрішні справи Китаю, порушила принцип “одного Китаю” та пошкодила взаємодію між країнами. Загострення відносин розпочалося після висловлення Такаїчі, де вона висловила думку, що напад Китаю на Тайвань може загрожувати Японії. Відповідь Китаю була дипломатичним демаршем та навіть загрозами генерального консула КНР в Осаці.

Конфлікт через Тайвань: Японія відправляє дипломата в Китай

Японія намагається згладити конфлікт з Китаєм, спричинений заявами про можливу загрозу для безпеки країни в разі втручання Китаю у ситуацію з Тайванем. Один з керівників МЗС Японії вирушає до Китаю, щоб пояснити позицію Токіо та спробувати знизити напругу. Це сталося після висловлювань прем’єр-міністра Японії про можливу військову відповідь на агресію Китаю. Ці заяви спровокували реакцію Пекіна, який попередив Японію про “нищівну” поразку в разі втручання у ситуацію з Тайванем. Також Китай радить своїм громадянам утриматися від поїздок до Японії. Президент Тайваню вважає, що Китай тисне на Японію та закликає світову спільноту уважно стежити за ситуацією. Тайвань відкидає претензії Пекіна на свою суверенітет.

Україна понизила дипломатичні відносини з Кубою

Міністерство закордонних справ України прийнято рішення понизити рівень дипломатичних відносин та закрити посольство у Кубинській Республіці. Про це повідомив очільник відомства Андрій Сибіга у соцмережі Х в середу, 29 жовтня.

“Ми пам’ятаємо побажання кубинського президента “успіху” Путіну в його агресивній війні проти України. Ми добре це почули. Цього року ми вирішили закрити наше посольство в Гавані та понизити рівень наших дипломатичних відносин”, – написав він.

Сибіга звинуватив владу Куби в бездіяльності у відповідь на масовий набір кубинських громадян до російської армії.

“Небажання Гавани зупинити масове відправлення своїх громадян на російську війну проти України є співучастю в агресії і має бути засуджено найрішучіше. Україна завжди буде протистояти такій практиці і захищати цілі та принципи Статуту ООН”, – наголосив міністр.

У Молдові відклали акредитацію посла РФ через його неналежну поведінку

Затримка з акредитацією російського посла у Кишеневі пов’язана з “поведінкою, яка не відповідає дипломатичним нормам”. Про це заявив тимчасово виконуючий обов’язки міністра закордонних справ Молдови Міхай Попшой, передає Point.md.
“Це посол (Росії – ред.) узгоджений, але не акредитований. Існує певна невизначеність, пов’язана із його статусом. Він поводиться так, ніби вже акредитований, але водночас необхідно враховувати дипломатичні звичаї та практику, а окремі його дії не завжди відповідають цим нормам. Посол, який не подав вірчі грамоти главі держави, має обмежені повноваження”, – зазначив він.
За його словаи, “двосторонні відносини між Молдовою та Росією безпосередньо залишили слід через російську агресію проти дружньої сусідньої держави – України”.
“Як керівник дипломатії Республіки Молдова, я бажаю, щоб у нас були добрі стосунки з усіма країнами, але ми не можемо залишатися байдужими, коли відбуваються такі жахіття поруч із нами, які безпосередньо нас торкаються. Сподіваємося, що мир незабаром повернеться до нашого регіону і що Російська Федерація повернеться до виконання своїх міжнародних зобов’язань, включаючи Статут ООН, дотримуючись міжнародного права. А доти нам потрібно пристосовуватися до нинішніх реалій”, – заявив тимчасово виконуючий обов’язки міністра закордонних справ Молдови.

Росіяни кружляють навколо Трампа – глава Фінляндії

Москва сьогодні намагається вплинути на президента США Дональда Трампа. Про це європейських союзників президент Фінляндії Александр Стубб, повідомляє The Telegraph.
За його словами, “росіяни кружляють навкруг Трампа”, намагаючись переконати його прийняти плани російського диктатора Володимира Путіна щодо припинення війни в Україні.
Під час зустрічі “коаліції охочих” Стубб закликав партнерів України продовжувати активний діалог із Білим домом, щоб “ворог не був єдиним, хто говорить із Трампом”.
Він зазначив, що Трамп тепер задоволений роллю Європи у його зусиллях з припинення війни, проте навколо нього знову з’явилися російські емісари.
Його застереження пролунало після того, як так званий переговорник Путіна Кирило Дмитрієв прибув до Вашингтона, щоб спробувати послабити нові американські санкції проти Роснафти та Лукойлу.
Європейські союзники побоюються, що Москва прагне схилити Трампа до підтримки ідеї припинення вогню в Україні в обмін на територіальні поступки Києва.
The Telegraph зазначає, Трамп уже скасував заплановану зустріч із Путіним у Будапешті, коли той відмовився від компромісу щодо вимоги передати Росії частину Донбасу.

Тайвань запустив для союзників “дипломатію дронів”

Тайвань планує запустити ініціативу “Дипломатія дронів”, яка передбачає постачання безпілотників країнам-дипломатичним союзникам та однодумцям у Європі, що мають військові загрози з боку Росії. Ініціатива буде реалізована у два етапи: спочатку будуть постачатися цивільні безпілотники для використання у сільському господарстві, логістиці та інших галузях, а потім – військові безпілотники із можливістю використання у бойових операціях. Поставки будуть призначені для країн Азії-Тихоокеанського регіону та Європи, зокрема Японії, Філіппін, Естонії, Латвії, Литви, Польщі, Чехії та Німеччини. Точні строки початку поставок поки не визначені, але МЗС Тайваню планує обговорити це питання з Міністерством економіки наступного тижня.