Росія намагається впоратися з паливною кризою, яка виникла через дронові атаки на її нафтопереробні заводи. Це призвело до збільшення імпорту пального та підвищення цін на бензин у країні. Уряд РФ намагається стабілізувати ситуацію на ринку палива, але ця криза відображає загальну деградацію енергетичної моделі країни. Дронові атаки України на російські НПЗ спричинюють значний вплив на російську економіку, змушуючи країну експортувати більше сирої нафти та збільшувати витрати на ремонт пошкоджених об’єктів. Ці атаки також впливають на логістику та забезпечення російської армії, ускладнюючи її дії в рамках війни в Україні.
Категорія: Новини політики
-

Росія пропонує локальне припинення вогню для ремонтних робіт на ЗАЕС
За останні три тижні Запорізька атомна електростанція працює на аварійних дизель-генераторах через відсутність зовнішнього електропостачання. Російський постпред у Відні, Михайло Ульянов, заявив, що до кінця тижня можуть розпочатися роботи з відновлення ліній електропередачі на станцію. Для цього потрібно домовитися про припинення вогню в зоні ремонту. МАГАТЕ допомагає у вирішенні конфлікту між Росією та Україною. Запорізька АЕС – найбільша в Європі, з шістьма енергоблоками. Росія захопила станцію у 2022 році, а в 2024-му режим холодної зупинки було введено. Україна звинувачує РФ в обстрілах, які завдали шкоди лініям електропередачі, але росіяни перекладають відповідальність на Україну.
-

Росія змінила тактику використання бронетехніки на фронті – ISW
Останнім часом російська армія змінила свою тактику використання бронетехніки в Україні. Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) відзначили, що російські війська провели три механізовані штурми у Донецькій області розміром з роту та батальйон. Це може бути пов’язано зі зміною погодних умов та намаганням досягти успіхів на східному напрямку. Війська РФ вирішили здійснювати атаки в дощову та туманну погоду, щоб ускладнити операції українських безпілотників проти них.
-

В ООН відреагували на обстріл Росією гумконвою на Херсонщині
Гуманітарний координатор в Україні Матіас Шмале осудив російські удари по транспортним засобам ООН в Херсонській області. Група гуманітарних працівників, включаючи представників ВООЗ та УКГС ООН, виконувала місію по доставці допомоги до постраждалих від війни громад. Під час обстрілу дві вантажівки з маркуванням ООН та Всесвітньої продовольчої програми були пошкоджені. Шмале підкреслив, що гуманітарні працівники мають бути захищені від таких атак згідно з міжнародним гуманітарним правом. Він закликав припинити удари з використанням дронів та дотримуватися міжнародного гуманітарного права для захисту життя мирних жителів та гуманітарних працівників. Вже раніше було зафіксовано ракетний удар по групі гуманітарних працівників на Чернігівщині, в результаті якого постраждали вісім осіб.
-

Затримано агента РФ, який скоригував удар по Харкову
У Харкові було затримано російського агента, який використовував ударні дрони для атаки у місті 5 червня. Ця новина була оголошена місцевою прокуратурою. Під час атаки було пошкоджено будинки, ліцей, магазини та автомобілі, серед постраждалих були навіть діти. Агент збирав інформацію про наслідки атаки та передавав її своєму куратору. Чоловік був затриманий під час підготовки нових атак, коли він вдома планував нові цілі. Йому пред’явлено звинувачення у державній зраді, за що йому загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.
-

Ініціатива голови фінкомітету Ради може позбавити пенсій українців – нардеп
Народний депутат України Олексій Гончаренко заявив, що ініціатива голови фінансового комітету Верховної Ради Данила Гетманцева може призвести до позбавлення українців пенсій. Гетманцев пропонує створити реєстр дропперів, до якого потраплять ті, хто передає свої банківські картки іншим особам. Людину, яка буде внесена в цей реєстр, обмежать у фінансових операціях, і вона навіть може бути позбавлена пенсії. Гончаренко вважає, що такі заходи не сприятимуть довірі громадян до держави і можуть негативно позначитися на молоді. Гетманцев пояснив, що мета цієї ініціативи – зупинити фінансові злочини, де використовуються чужі банківські картки. Якщо законопроєкт буде прийнятий, особа, яка передала свою картку, буде обмежена у фінансових операціях.
-

Лекорню пояснив своє несподіване повернення на посаду
Новопризначений прем’єр-міністр Франції Себастьєн Лекорню, який нещодавно подав у відставку, а згодом повернувся на посаду очільника уряду, розповів про мотиви свого несподіваного рішення. Про це у суботу, 11 жовтня, повідомляє РБК-Україна з посиланням на DPA.
Лекорню обійняв посаду прем’єра лише чотири тижні тому, проте 6 жовтня подав у відставку через напружену ситуацію в новому уряді. Цей крок спровокував серйозну політичну кризу в країні. Утім, вже 10 жовтня стало відомо, що він повертається до виконання своїх обов’язків.
Пояснюючи своє рішення, глава уряду зазначив, що його головною метою є подолання непростої ситуації, яка впливає на країну.
“Моїм єдиним пріоритетом є допомога у виході з цього важкого становища,” – зазначив Лекорню.
Прем’єр-міністр наголосив, що першочергово планує представити державний бюджет на наступний рік, аби уникнути додаткових ускладнень. Лише після цього він зосередиться на вирішенні внутрішніх проблем уряду.
Себастьєн Лекорню також уточнив, що має сформувати новий склад кабінету міністрів до 13 жовтня та не виключив можливості співпраці з лівими політичними силами.
“І тоді або політичні сили допоможуть мені в цьому, і ми будемо працювати разом, або ні”, – підсумував він.
Раніше, 6 жовтня, Себастьян Лекорню подав заяву про відставку. У відповідь на це президент попросив його організувати останній раунд переговорів з політичними силами.
Втім, уже 10 жовтня Франція знову пережила значні кадрові зміни в керівництві. Президент Макрон прийняв рішення повернути Лекорню на пост глави уряду, хоча той раніше висловлював бажання залишити виконавчу владу. Лекорню погодився залишитися на посаді прем’єра.
-

Удари РФ по інфраструктурі: посли G7 зібралися на термінову зустріч
Посли G7 10 жовтня провели термінову зустріч з міністеркою енергетики Світланою Гринчук та представниками енергосектора, щоб обговорити допомогу через російські атаки на енергетичну та цивільну інфраструктуру. Про це йдеться у повідомленні групи послів країн G7 в Україні.
У зустрічі також взяли участь представники НАК Нафтогаз України, Укренерго, Енергоатому.
Учасники обговорили російські атаки на енергетичну та цивільну інфраструктуру та підтримку України у протидії подальшим ударам і вирішенні найнагальніших потреб. -

ЄС погодив план відмови від російських енергоносіїв до 2028 року
Посли країн ЄС погодили продовження реалізації плану блоку, який передбачає повну відмову від імпорту російської нафти та газу до 2028 р. Коли має бути ухвалено закон та чи є в середині блоку країни, що прагнуть цього уникнути. Суть плану Посли країн ЄС погодили план повної відмови блоку від російського палива до 2028 р. Це стало першим політичним кроком до ухвалення відповідного закону, який уряди країн-членів розглядатимуть 20 жовтня.
Окремо ЄС також веде переговори щодо нового пакету санкцій, який може передбачати заборону імпорту російського зрідженого природного газу (ЗПГ) уже з 2027 р. – на рік раніше від основного графіка. “Надходження від викопного палива підтримують військову економіку Росії. Ми хочемо скоротити ці доходи. Отже, ми забороняємо імпорт російського ЗПГ на європейські ринки. Настав час перекрити кран.”,- сказала Урсула фон дер Ляєн, президентка Єврокомісії. -

Сміттєвий колапс: Росія потопає у відходах і планує їх вивозити в Україну
Обіцянки на папері Служба зовнішньої розвідки України повідомила, що в Росії щонайменше тридцятьом регіонам бракує полігонів для утилізації твердих побутових відходів, тож там вирішили ще на три роки продовжити термін експлуатації звалищ – до 2029 року. Раніше цей термін уже продовжували з 2023 до 2026 року.
Найбільший дефіцит потужностей спостерігається у віддалених регіонах, зокрема в Амурській області, Якутії, Камчатському та Красноярському краях. У багатьох із них абсолютно немає куди дівати відходи, а в суворих кліматичних умовах будівництво нових полігонів надзвичайно дороге і довготривале.
У розвідці також повідомили, що закриття старих сміттєзвалищ у 2026 році може спричинити “сміттєвий колапс”, однак для будівництва нових немає коштів через “соціально-економічну ситуацію” в країні. Залишкова місткість полігонів, збудованих у 2022-2025 роках, буде вичерпана вже до 2030 року.
Наприкінці 2023-го звалища в РФ займали площу в понад чотири мільйони гектарів – територію, яку можна порівняти з площею таких країн, як Нідерланди чи Швейцарія.
Ще в 2018 році Путін обіцяв до 2024 року побудувати в Росії щонайменше 200 сміттєпереробних заводів, проте, як і більшість його “національних проєктів”, ця обіцянка залишилася лише на папері. Незважаючи на гучні заяви про екологічну реформу, країна-агресор й досі потопає у власних відходах. Що символічно стало ще одним доказом розкладання імперії. Вітрина “русского мира” Тим часом Центр протидії дезінформації заявив, що на тимчасово окупованих територіях Донецької області погіршилася ситуація з вивезенням побутових відходів. Двори, парки, зони відпочинку перетворилися на стихійні сміттєзвалища, що призводить до різкого збільшення популяції щурів і загрози поширення інфекційних захворювань. “Люди скаржаться, що комунальні служби працюють неефективно, сміття не вивозять місяцями, а окупаційна влада штрафує місцевих мешканців за нібито неправильне його викидання. Ситуація з водопостачанням та каналізацією також критична, опалювальний сезон на Донеччині теж під загрозою. Економічний занепад, зруйнована інфраструктура, комунальний колапс, екологічна криза, повна байдужість до населення стали вітриною “русского мира” на тимчасово окупованих територіях”, – зауважили експерти центру. Пропагандистський наратив про нібито нечуване “відновлення” та “процвітання” під окупаційною владою має на меті виправдати агресію проти України, яка буцімто вчиняла геноцид щодо жителів Донеччини. Але насправді лише РФ, яка розпочала агресивну війну, повністю відповідальна за гуманітарну катастрофу, яка спіткала колись успішний промисловий регіон. Тепер він дуже нагадує деякі “исконно русские земли”.
Активісти руху “Жовта Стрічка” уточнили, що за неправильне викидання відходів базові штрафи становлять від 2 до 5 тисяч рублів (у гривнях це від 1 008,47 до 2 524,23), у випадку повторного порушення цей штраф збільшується. А якщо утвориться стихійне звалище, окупаційна влада обіцяє на тих, кого підозрюватимуть у цьому, заводити кримінальну справу. “Тобто замість того, щоб забезпечити регулярне вивезення відходів, окупаційна адміністрація перекладає відповідальність на місцевих жителів. І це на тлі того, що всі чудово знають: у багатьох містах і селах сміття не забирають місяцями, контейнери стоять переповнені, багато щурів, є постійна загроза розповсюдження інфекцій.А що робити мешканцям сіл? Купувати сміттєвози і вивозити сміття власноруч?”,- риторично запитують учасники руху, додаючи, що таким чином окупанти вкотре демонструють власну неспроможність забезпечити базові потреби людей на захоплених ними населених пунктів України. Окуповані території перетворюють на звалища Щоб розчистити захаращену сміттям Росію, окупанти планують вивозити відходи на тимчасово захоплені території України.
Як повідомили в Центрі національного спротиву, російський уряд понад два роки тому опублікував постанову про субсидування закупівель та постачання спеціалізованої техніки й обладнання для сміттєвих звалищ на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей на 1,3 млрд рублів. Це свідчить про те, що загарбники хочуть перетворити захоплені українські землі на сміттєзвалища для російських відходів. “Заявлені 1,3 мільярда рублів нібито мають витратити на сміттєві контейнери та спецтехніку. Проте фактично будуть використовувати техніку та обладнання, викрадені з українських комунальних підприємств на тимчасово окупованих територіях. А кошти будуть відмиті через підставні компанії, підконтрольні особисто главі уряду РФ Мішустіну”, – наголосили в “Спротиві”. У Центрі прав людини ZMINA нагадують, що сміттєва криза в Росії – це систематична екологічна проблема, що склалася у сфері поводження з твердими комунальними відходами ще наприкінці 2010-х років. У 2017 році через це в РФ навіть відбувались акції – так звані сміттєві протести.
Проте й досі значну частину російського сміття відправляють на звалища та полігони без будь-якого сортування, що призвело до того, що в Росії гниє понад 30 млрд тонн відходів, тому майже всі російські звалища невдовзі будуть переповнені.
Через це окупаційна влада використовує тимчасово окуповані території України як полігон для сміття з РФ. Донецький регіон уже перетворено на місце для скидання відходів з Ростовської області. Таким чином половину токсичного сміття туди завезено саме з Росії. І на тимчасово окупованій Донеччині просто неба “зберігається” 3,62 млн тонн шкідливих відходів, обсяги яких продовжують зростати.
До слова, екологи підрахували, що збитки довкіллю та екосистемам України, завдані від початку повномасштабного вторгнення армії країни-агресора вже сягнули понад 2 трлн грн. Ці оцінки охоплюють забруднення ґрунту та води, викиди в атмосферу, знищені та заміновані ліси й поля тощо. Однак експерти наголошують, що це лише попередні підрахунки.
Галина Гірак
