Україна та група офіційних кредиторів з країн G7 та Паризького клубу підписали меморандум про взаєморозуміння щодо відтермінування виплат за державним та гарантованим державою боргом України до 2030 року. Про це 17 квітня повідомило Міністерство фінансів 17 квітня.
Меморандум продовжує попередні домовленості 2022 та 2023 років. Документ передбачає відтермінування платежів за державним та гарантованим державою боргом, що підлягали сплаті у період з лютого 2026 року.
Обслуговування і погашення боргу буде відтерміновано до кінця лютого 2030 року, що узгоджується з новою програмою Міжнародного валютного фонду.
Як повідомляється, виплата відтермінованих сум здійснюватиметься після завершення цього періоду рівними піврічними платежами протягом 2035-2039 років, із передбаченою капіталізацією відсотків.
“Відтермінування платежів створює можливість спрямувати вивільнені фінансові ресурси на першочергові потреби держави, зокрема фінансування оборони, соціальної сфери та відновлення економіки”, – зазначив міністр фінансів Сергій Марченко.
Категорія: Новини бізнесу
Курс євро злетів до нового рекорду в Україні
Національний банк України знизив курс гривні відносно долара і євро в останній робочий день тижня. Про це свідчать дані на сайті регулятора у п’ятницю, 17 квітня.
Так, офіційний курс долара у понеділок становитиме 43,8943 гривень (+0,2575). У свою чергу курс теж зріс і становитиме 51,7667 гривень (+0,3451). Це новий історичний максимум і вже третій на потоном тижні. Попередній рекорд був зафіксований 16 квітня на рівні 51,33 гривень.
На міжбанківському ринку американська валюта підскочила на 21 копійку і тепер перебуває на рівні 44,04-44,07 грн/долар купівля-продаж, свідчать дані порталу Minfin.
В обмінних пунктах середній курс долара перебуває на рівні 43,90-44,10 грн, а євро − 51,80-52,20 грн.
Раніше стало відомо, що минулого тижня обсяг продажу валюти на міжбанку впав до 765 млн доларів – це мінімальний показник з середини лютого.
В Нацбанку вважають контрольованою ситуацію на міжбанківському ринку, попри те, що конфлікт на Близькому Сході призвів до зростання попиту на валюту та зростання курсу долара не тільки в Україні, але й у світі.
Тим часом ЗМІ повідомляли, що МВФ тисне на Україну з вимогою девальвувати гривню. Девальвація може призвести до зростання номінальних доходів бюджету. Однак прогнозовані вигоди є обмеженими, стверджували джерела.
Батько Ілона Маска озвучив кількість біткоїнів у гаманцях сина
Україна рекордно наростила експорт м’яса птиці
За результатами березня Україна відвантажила на зовнішні ринки 43,47 тис. тонн м’яса птиці, що є найвищим показником за обсягом із січня 2022 року. Про це повідомила асоціація Союз птахівників України з посиланням на митну статистику.
Згідно даних митної статистики український експорт м’яса птиці у березні становив 43,47 тис.т., що на 5,3% більше ніж у лютому 2026 року (41,08 тис.т).
Водночас, у грошовому вимірі експорт зменшився на 3,8% і становив 85,05 млн доларів.
Як зазначається, середня експортна ціна реалізації становила 1,96$, що в першу чергу повязано з подальшим зниженням цін на міжнародних ринках.
Головними покупцями українського м’яса птиці в першому кварталі були Нідерланди (18,9%), Велика Британія (12,4%), Словаччина (10,1%) та ОАЕ (7,9%).
Частка експорту до країн ЄС в І кварталі від загального обсягу експорту становила 35,8% (42,4 тис.тонн).
Тоді як у грошовому еквіваленті частка експорту до країн ЄС за перші три місяці 2026 року становила майже половину валютної виручки (46,4%).
В НБУ прогнозують зростання інфляції не менш як на 1,5%
Заступник голови НБУ Володимир Лепушинський заявив, що вУкраїні інфляція у 2026 році може бути на 1,5 – 2,8% більшою через подорожчання пального, спричинене війною на Близькому Сході. Про це він сказав під час дискусії Центру економічної стратегії, повідомляє Національний банк.
За його словами, загалом прямий вплив на інфляцію від зростання цін на паливо в цьому році може бути від 0,5 до 1 відсоткового пункту, а вторинні ефекти – майже вдвічі вищі. Тобто інфляція у 2026 році може бути на 1,5 – 2,8% більшою, ніж якби війни на Близькому Сході не булою
Зокрема, березневе подорожчання палива, спричинене війною на Близькому Сході, додало до інфляції в Україні 0,4 відсоткових пункти (в. п.). Як наслідок розворот інфляційного тренду, який очікувався ближче до середини року, стався раніше. Інфляція у березні прискорилась до 7,9%.
Лепушинський зауважив, що на інфляцію впливає й цілий комплекс інших чинників: деякі її пришвидшують, деякі – стримують. Тому остаточну оцінку НБУ представить в новому макропрогнозі.
Прямий вплив на ВВП України наразі є обмеженим, але вторинні ефекти можуть бути відчутнішими. Йдеться передусім про вичерпання запасів зброї у світі, потрібних Україні, та збільшення доходів росії. Дорожча нафта не вирішить глобально проблеми російської економіки, але дасть додатковий ресурс.
Водночас Національний банк вже відреагував на ризики, зберігши облікову ставку на незмінному рівні у березні, хоча прогнозувалося її зниження. Подальша реакція буде залежати, у тому числі від стійкості інфляційних очікувань. Якщо ризики збережуться, НБУ відтермінує цикл зниження облікової ставки, якщо зростуть – готовий її підвищити.Також НБУ підтримуватиме стійкість валютного ринку.
Нафта впала більш ніж на 10% на новинах з Ірану
Світові ціни на нафту різко впали на повідомленнях про відновлення проходу комерційних судів через Ормузьку протоку. Про це свідать дані торгів у п’ятницю, 17 квітня.
Так, станом на 17:00 за Києвом червневі ф’ючерси на нафту марки Brent подешевшали на лондонській біржі ICE Futures на $10,62 (10,60%), – до $88,77 за барель.
Травневі ф’ючерси на сорт WTI впали в ціні на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі NYMEX на $10,23 (10,80%), – до $84,46 за барель.
Раніше у п’ятницю глава МЗС Ірану Аббас Аракчі оголосив про відкриття Ормузької протоки для всіх комерційних судів завдяки набуттю чинності режиму припинення вогню в Лівані.
Напередодні президент США Дональд Трамп оголосив про перемир’я на 10 днів між Ізраїлем та Ліваном. Ліванське угруповання Хезболла, яке влада країни не контролює, також визнало перемир’я, але заявило, що “його дії залежатимуть від розвитку подій”. А в Держдепі США уточнили, що ізраїльська сторона утримається від наступальних операцій у Лівані, проте залишить за собою право відповідати на “неминучі напади”.
Путін вимагає збільшення вартості всієї землі РФ до 1 квадрильйона рублів
Російський диктатор Володимир Путін поставив перед своїм правлячим режимом завдання збільшити кадастрову вартість всієї землі та нерухомості Росії до більш як одного квадрильйона рублів до 2030 року. Про це заявив віце-прем’єр РФ Марат Хуснуллін, повідомляє російське провладне видання Коммерсант.
“Це величезний механізм, який дозволяє економіку країни рухати швидше”, – заявив чиновник.
Він додав, що таке рішення важливе сьогодні, коли країна перебуває під санкціями за війну проти України.
За його даними, загальна капіталізація Росії на початок 2026 року становила 920 трлн руб., але при цьому в 30 регіонах відбулося зниження показника, тому з цим “треба розібратися”.
Голова Росреєстру Олег Скуфінський зазначив, що службі для виконання цього завдання необхідно продовжувати виявляти правовласників та уточнювати межі земельних ділянок.
За останні п’ять років кількість об’єктів без прав скоротилася на 24 млн (залишається ще 23,8 млн), а ділянок без встановлених кордонів – на 14 млн (іще 15 млн – з невстановленими кордонами).
У Росреестрі пояснили ЗМІ, що пропонується “нова модель управління ресурсами, що стане здатністю зростання капіталізації земель, об’єкти нерухомості і землі, що не використовуються і використовуються неефективно, будуть активніше виявлятися і залучатися в оборот.
Володимир Єрьомкін, старший науковий співробітник лабораторії структурних досліджень ІПЕД Президентської академії, заявив, що з погоні за цифрами може вийти так, що “зростання” показників буде тільки на папері.
Deutsche Bank визнав, що порушив санкції ЄС для російських клієнтів
Німецкий Deutsche Bank повідомив фінансові регулятори Німеччини про виявлення порушень санкційних правил ЄС, пов’язаних з обмеженнями для російських клієнтів. Про це пише британська газета Financial Times з посиланням на обізнане джерело.
Відомо, що санкції ЄС забороняють банкам приймати понад 100 000 євро від російських громадян, резидентів та юридичних осіб, зареєстрованих у Росії. Проте в роздрібному підрозділі банку було викрито випадки прийому депозитів на суму понад 100 000 євро від фізичних осіб, які підпадають під такі обмеження.
Deutsche Bank створив спеціальну групу для перевірки своїх механізмів контролю у зв’язку з посиленням у лютому режиму застосування санкцій у Німеччині, яка дозволила виявити порушення.
Норму про обмеження вкладів у сумі 100 000 євро ЄС запровадив ще на ранніх етапах санкцій у відповідь на війну РФ проти Україні.
Торік у грудні ЄС вніс Росію до чорного списку країн з високим ризиком відмивання грошей та фінансування тероризму. В силу це рішення набуло 29 січня цього року. Воно посилює перевірки фінансових транзакцій, пов’язаних із Росією та росіянами.
Deutsche Bank повідомив, що “постійно аналізує” свої бізнес-процеси, пов’язані з дотриманням санкцій, і вживає заходів щодо виявлення хиб та помилок.
Відновлення нафтовидобутку після війни в Ірані може зайняти до двох років
Відновлення значної частини видобутку нафти і газу, перерваного війною в Ірані, може зайняти до двох років. Такий прогноз озвучив виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) Фатіх Бірол, повідомляє Bloomberg.
Глава МЕА наголосив, що повернення до довоєнних показників відбуватиметься дуже повільно. Причиною є фізичні пошкодження інфраструктури: внаслідок бойових дій у регіоні Перської затоки постраждали нафтові родовища, нафтопереробні заводи та трубопровідні системи.
“У суспільстві існує переконання, що в ту саму хвилину, коли ми побачимо відкриту протоку… ми миттєво повернемося до довоєнного рівня виробництва. На мій погляд, це глибоко помилкова й оманлива думка”, – заявив Бірол.
Ситуація з постачанням скрапленого природного газу виглядає ще більш песимістично. За оцінками МЕА, відновлення сектору може відставати від нафтового: нормалізація роботи частини експортних СПГ-терміналів, які зазнали прямих пошкоджень унаслідок ракетних атак, потребуватиме понад двох років.
Якщо конфлікт затягнеться, найсильніше постраждають країни, що розвиваються, які є імпортерами енергоносіїв, передусім в Азії та Африці, попередив очільник МЕА.
Нагадаємо, напередодні світові ціни на нафту впали на тлі надій і сподівань, що переговори Ірану зі США та Ізраїлем відновляться, що допоможе розблокуванню Ормузької протоки. Нафта відреагувала на заяви Трампа зниженням цін
Ощадбанк ініціював новий арбітраж проти Росії
Ощадбанк передав до міжнародного арбітражу позов проти Росії через захоплені активи в тимчасово окупованих регіонах України. Про це повідомила пресслужба державної фінустанови в п’ятницю, 17 квітня.
Вказано, що позов був офіційно ініційований 7 квітня. Він стосується захоплених активів та втрачених можливостей для роботи в Донецькій, Луганській, Херсонській та Запорізькій областях.
Ще у липні 2025 року банк надіслав Росії офіційне повідомлення про спір, але відповіді не надійшло. Після цього справу передали до міжнародного суду.
“Цей позов – наступний крок у притягненні держави-агресора до фінансової відповідальності за збитки у чотирьох регіонах України”, – зазначив голова правління Ощадбанку Юрій Каціон.
У банку нагадали, що в справі щодо Криму вже виграно арбітраж на 1,1 млрд доларів. Понад 1,3 млрд доларів – загальна сума вимог з урахуванням відсотків.
Також Ощадбанк домігся арешту російського майна у Франції на десятки мільйонів євро.
Перший танкер з нафтою пройшов Ормузьку протоку після блокади США
Танкер під прапором Пакистану став першим, який увійшов до Перської затоки, і вийшов через Ормузьку протоку з вантажем сирої нафти відтоді, як 13 квітня почалася блокада США. Про це повідомляє Bloomberg у п’ятницю, 17 квітня.
Танкер Shalamar пройшов трохи південніше іранського острова Ларак і пізно ввечері 16 квітня вийшов в Оманську затоку з приблизно 450 тисячами барелів сирої нафти, завантаженої в Об’єднаних Арабських Еміратах.
Морська блокада США тепер вимагає від судновласників отримувати дозвіл і від іранської, і від американської сторони, щоб перевозити нафту та інші товари з Перської затоки у світ.
Хоча минулого тижня тріо супертанкерів із неіранською нафтою змогло вийти, протягом останніх семи тижнів через Ормузьку протоку пройшло небагато інших суден із таким вантажем.
До останнього кроку США іранський флот продовжував повільно проходити через протоку, перевозячи в березні майже 1,7 млн барелів сирої нафти на добу. Тепер цей потік майже зупинився, поки обидві сторони розглядають можливість нового раунду переговорів.
Напередодні повідомлялося, що два судна, пов’язані з Іраном, які перебувають під американськими санкціями, пройшли через Ормузьку протоку і увійшли до Перської затоки, ймовірно, за новим маршрутом. Блокада Ормузу: прояв відчаю Трампа чи новий козир у перемовинах