Єврозона уникне рецесії, попри ціни на енергоносії – BofA

Передбачається, що єврозона уникне рецесії попри різкий енергетичний шок, проте зростання залишатиметься слабким через тиск високих цін на нафту та газ, що стримуватиме економічну активність і сповільнить дезінфляцію. Про це свідчить звіт BofA Global Research.

Банк знизив прогноз зростання єврозони до 0,6% цього року та 1,0% наступного, описуючи перспективи як “великий шок”, спричинений цінами на енергоносії, і водночас зазначивши, що “технічної рецесії вдалося уникнути”, втім, “відновлення буде слабким”.

Перегляд прогнозу базується на припущеннях щодо енергоресурсів. Ціна на нафту марки Brent очікується близько $100 за барель до кінця 2026 року, а голландський газ TTF – близько €80 протягом наступної зими.

У звіті зазначається, що “деякі постійні збитки енергопостачання не дозволять швидко скоригувати світові ціни на енергоносії”, що чинитиме тиск на економіку навіть у разі ослаблення геополітичної напруженості. Прогноз зростання враховує загальну втрату 90 базисних пунктів порівняно з попередніми оцінками. Очікується, що поведінка домогосподарств пом’якшить первинний вплив: “споживачі компенсують первинний ефект шляхом зниження норми заощаджень” у другому кварталі року.

Попри уникнення рецесії, прогнозується, що обсяг виробництва залишатиметься нижче траєкторії, існуючої до шоку, і “послідовне відновлення з 4 кварталу 2026 року, ймовірно, буде слабким”, що свідчить про збереження слабкості економіки.

Прогнозується, що інфляція зросте до 3,3% цього року, перш ніж знизиться до 2,1% наступного, водночас нафта викличе швидке зростання, а ціни на газ додадуть стійкості.

У звіті зазначається, що “зниження інфляції відтерміновується”, і прогнозується, що загальна інфляція впаде нижче 2% лише у другому півріччі 2027 року, а базова – до кінця того ж року.

Очікується, що Європейський центральний банк реагуватиме жорсткішою політикою в короткостроковій перспективі. BofA прогнозує підвищення ставок на 25 базисних пунктів у червні та липні, у результаті чого депозитна ставка досягне 2,50%, перш ніж почнеться її зниження в червні 2027 року. У звіті відзначається: “ЄЦБ нервує”, що відображає занепокоєння стосовно інфляційних ризиків.

Динаміка на рівні окремих країн акцентує нерівномірну схильність до шоку. Німеччина розглядається як “найуразливіша”, прогноз зростання знижений до 0,3%, тоді як для Італії прогнозується 0,2%, що відображає більш високу чутливість до енергоносіїв.

Очікується, що Франція та Іспанія впораються краще завдяки енергетичним структурам та політичним заходам, хоча обидві країни постали перед повільнішим зростанням та вищою інфляцією.

Базовий сценарій передбачає, що шок залишиться обмеженим цінами, без дефіциту постачання.

Проте, аналітики попереджають, що сильніший енергетичний шок може змінити прогноз, відзначаючи, що вищі ціни на нафту та газ “штовхнуть єврозону до рецесії”.

Раніше стало відомо, що війна на Близькому Сході призведе до зростання інфляції та уповільнення світового економічного зростання.
Війна на Близькому Сході: МВФ закликав готуватися до “немислимого”

Резерви України зменшились вдруге поспіль

Міжнародні резерви України у березні зменшилися на $2,75 млрд, або на 5% і станом на 1 березня становили майже $52 млрд. Про це повідомив Національний банк України у вівторок, 7 квітня.
“Така динаміка зумовлювалася валютними інтервенціями Національного банку та борговими виплатами країни в іноземній валюті. Ці операції були лише частково компенсовані надходженнями від міжнародних партнерів та від розміщення валютних облігацій внутрішньої державної позики (далі – валютні ОВДП)”, – йдеться у повідомленні.
За даними регулятора, у березні він продав на валютному ринку $4,774 млрд, а на валютні рахунки уряду у Нацбанку надійшло $3,046 млрд.
Найбільшими були надходження від МВФ – $1,521 млрд, через рахунки Світового банку – $1,474, тоді як від валютних ОВДП вони склали $50,5 млн.
За обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті було виплачено у березні $123,3 млн. Також Україна сплатила $260 млн для МВФ.
Нацбанк також інформує, що переоцінка фінансових інструментів у результаті подорожчання долара до інших валют та здешевлення золота зменшили у березні резерви на $656 млн.
“Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,5 місяця майбутнього імпорту… Попри зменшення, обсяг міжнародних резервів є достатнім для збереження стійкості валютного ринку”, – запевнили в НБУ.

Блокада Ормуза: глава МЕА заявив про нову нафтову катастрофу

Порушення глобальних поставок енергоносіїв, викликане блокадою Іраном Ормузької протоки, перевершує будь-яку попередню кризу в історії, включаючи нафтові шоки 1970-х років. Про це заявив uлава Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) Фатіх Біроль, повідомляє Reuters у вівторок, 7 квітня.

“Світ ніколи не стикався з порушенням енергопостачання такого масштабу”, – сказав він, охарактеризувавши нинішню кризу як “серйознішу, ніж кризи 1973, 1979 і 2022 років разом узяті”.
Іран практично повністю перекрив рух через Ормузьку протоку після ударів Ізраїлю та США, через яку зазвичай проходить близько п’ятої частини світової нафти та газу, що призвело до різкого зростання цін на енергоносії.

Ціни на нафту продовжили зростати й 7 квітня з наближенням крайнього терміну, встановленого президентом США Дональдом Трампом для Ірану з відкриття протоки. Американський лідер погрожує завдати ударів по іранській інфраструктурі у разі відмови Тегерана виконати вимогу.
Нафта марки Brent зросла на 0,2% до 110,01 доларів за барель, американська нафта WTI піднялася на 0,3% до 112,75 доларів за барель, продовживши зростання з попередньої сесії.

Глава МЕА заявив, що наслідки відчують розвинені економіки, включаючи країни ЄС, Японію та Австралію, але попередив, що країни, що розвиваються, стикаються з найбільшою загрозою, зіткнувшись із поєднанням різкого зростання цін на нафту і газ, вищих цін на продовольство та широкого прискорення інфляції.

Нагадаємо, у березні країни-члени МЕА почали вивільнення аварійних нафтових запасів. Найбільшими внесками відзначилися США та Японія.

Індія відновила закупівлю нафти у Венесуели

Індія готується імпортувати найбільший обсяг нафти з Венесуели за майже шість років. Це допоможе третьому за величиною імпортеру сирої нафти у світі замістити близькосхідні сорти, повідомляє Bloomberg.

За даними Kpler, цього місяця на західне узбережжя Індії прямує понад 12 млн барелів – це максимум із лютого 2020 року. Водночас вантажі, які прибудуть у квітні, ймовірно, були законтрактовані ще до перебоїв на Близькому Сході, що свідчить про довгостроковий стратегічний зсув, а не ситуативне рішення, зазначає аналітик Суміт Рітолія.

Індія, котра імпортує близько 90% нафти, шукає альтернативи після того, як війна в Ірані порушила постачання через Ормузьку протоку. Венесуела видобуває схожі сірчисті сорти, і раніше Індія була одним із ключових покупців, поки торгівлю не обмежили санкції США.

Танкер Ottoman Sincerity класу Suezmax, який перевозить майже 1 млн барелів нафти марки Boscan (завантаженої через перевалку біля острова Аруба), вже прибув до порту Сікка компанії Reliance Industries.

Раніше Індія відновила закупівлю нафти в Ірану на тлі конфлікту на Близькому Сході та блокади Ормузької протоки.

Також ЗМІ повідомили, що оператор найбільшого у світі нафтопереробного комплексу, індійська компанія Reliance Industries, придбала 5 млн барелів іранської нафти.

В обмінниках триває зміцнення гривні

Курс гривні продовжив зміцнення відносно долара і євро в обмінних пунктах. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку у вівторок, 7 квітня.
Так, середній курс продажу долара знизився до 43,60 гривні (-5 копійок). Курс продажу євро впав на 4 копійки – 50,65 гривні, свідчать дані порталу Minfin.
Сьогодні в обмінниках купують долар у середньому по 43,49 гривні (-1 копійка), а євро – по 50,45 гривні (+2 копійки).
Тим часом на міжбанку американська валюта зросла на 7 копійок і перебуває на рівні 43,55-43,58 грн/долар купівля-продаж.
У понеділок Нацбанк знизив офіційний курс долара на 7 копійок – до 43,58 гривень. Курс євро підвищився на 1 копійку – до 50,32 гривень.

У Мінекономіки оцінили темпи посівної кампанії

В Україні станом на 6 квітня засіяно ярими зерновими та зернобобовими культурами 828,3 тис. га, що становить 14% від прогнозу на поточний рік. Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.
Зазначається, що темпи польових робіт за останній тиждень зросли у 1,8 раза: аграрії засіяли 366,9 тис. га проти 281,3 тис. га у попередній звітний період. Водночас поточні показники на 10,5% поступаються темпам минулого року, коли станом на 4 квітня 2025 року було засіяно 926 тис. га.
У Мінекономіки уточнили, що наразі у країні ячменем засіяно 420,9 тис. га (56% від плану), горохом – 186,1 тис. га (68%), пшеницею – 111,1 тис. га (60%) та вівсом – 86,5 тис. га (63%). Сівба кукурудзи та гречки поки не розпочиналася, площа під просом становить 0,3 тис. га.
Крім того, триває сівба технічних культур, якими вже засіяно 60,7 тис. га. Зокрема, соняшником засіяно 18,3 тис. га (0,4% від прогнозу), соєю – 0,05 тис. га (1%), цукровими буряками – 42,3 тис. га (21%).
Як повідомляється, в Україні станом на 4 квітня 2025 року було засіяно 926 тис. га ярих зернових і зернобобових культур, зокрема, ячменю – 551,8 тис. га, пшениці – 116,5 тис. га, гороху – 164,3 тис. га та вівса – 82,3 тис. га, соняшнику – 33 тис. га, сої – 2,6 тис. га, цукрових буряків – 64,8 тис. га.
За прогнозом Мінекономіки, в Україні у 2026 році загальна площа посівів ярих зернових та зернобобових складе 6,002 млн га. Основну частку традиційно займатиме кукурудза – 4,418 млн га. Серед технічних культур під соняшник заплановано відвести 5 млн га, під сою – 2,04 млн га, під цукрові буряки – 197,2 тис. га.

Трафік суден через Ормузьку протоку досяг найвищого рівня – ЗМІ

Трафік суден через Ормузьку протоку зріс до найвищого рівня з початку війни проти Ірану, адже дедалі більше країн укладають з Іраном угоди про безпечний прохід. Про це повідомляє Bloomberg.
За вихідні протокою пройшло 21 судно, що є найвищим дводенним показником з початку березня, коли інтенсивність руху почала зменшуватися. З цих суден 13 попрямували в Аравійське море.
Більшість із них належали Ірану, але в неділю через протоку пройшов танкер з іракською нафтою, після того як Іран заявив, що зробить виняток для цієї країни.
Індія, яка домовилася про вихід деяких суден і навіть уперше за багато років прийняла іранський скраплений газ, забезпечила прохід восьми своїх танкерів із цим паливом.
На тому тижні два контейнеровози, пов’язані з Китаєм, здійснили прохід з другої спроби. Також пройшли два судна, пов’язані з Японією.
Пройшли і судна, пов’язані з Китаєм, Туреччиною, Грецією й Таїландом.
Уряд Ірану нині просуває закон, що регулює його контроль над протокою та збори за прохід, що, за словами судновласників, формалізує своєрідну систему оплати, яка діє вже кілька тижнів. Тегеран заявив, що повністю розблокує роботу Ормузької протоки лиш тоді, коли збори, які він стягує з суден за транзит, зможуть покрити військові збитки.
Сьогодні більшість суден, що мають дозвіл на прохід, обрали маршрут, який, схоже, їм вказує Тегеран, прокладаючи його поблизу узбережжя Ірану. Однак дедалі більше суден почали обирати шлях уздовж протилежного узбережжя.
Раніше Іран повідомив, що забезпечить дозвіл на проходження кораблів, які транспортують товари першої необхідності, через заблоковану протоку.
Ормузьку протоку намагаються пройти перші танкери з катарським ЗПГ

Китай відкрив свій ринок для борошна з України

Україна та Китай підписали угоду, яка відкриває можливість експорту українського пшеничного борошна на китайський ринок. Про це повідомив голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Сергій Ткачук на своїй сторінці у Facebook.
Протокол укладено між Держпродспоживслужбою та Генеральною митною адміністрацією Китаю.
Він визначає чіткі вимоги до всіх етапів виробництва і постачання продукції, зокрема від вирощування пшениці до експорту готового борошна, включно із забезпеченням простежуваності та дотриманням санітарних і фітосанітарних норм.
Відкриття ринку Китаю створює для українських виробників нові можливості, зокрема доступ до одного з найбільших ринків світу, розвиток переробки та збільшення експорту продукції з доданою вартістю.
Мова не тільки про розширення географії експорту, а й про поступовий перехід від сировинної моделі до експорту готової продукції.

Два танкери з Катару не наважилися перетнути Ормузьку протоку – ЗМІ

Два танкери Al Daayen та Rasheeda, що перевозили зріджений природний газ (СПГ) з Катару відмовилися від спроби вийти з Перської затоки через Ормузьку протоку. Про це повідомляє Bloomberg, посилаючись на дані з відстеження суден.
Al Daayen все ще вказує Китай – найбільший покупець СПГ у Катарі – як свій наступний пункт призначення.
Однак пункти призначення не є остаточними, і судна можуть будь-коли змінити свій вказаний порт заходу.
Нині жоден завантажений СПГ-танкер не проходив через Ормузьку протоку з моменту початку ударів США та Ізраїлю по Ірану наприкінці лютого.
Катар доставив у Кувейт дві партії СПГ протягом останніх кількох тижнів, свідчать дані, зібрані аналітичною компанією Kpler.
Транзит через Ормузьку протоку став би “ковтком свіжого повітря” для Катару, який торік доставив майже п’яту частину всього СПГ, підсумовує ЗМІ.

РФ поширює в Африці свою систему криптовалютних платежів – ЗМІ

Кремлівський правлячий режим раніше намагався створити в Москві міжнародний фінансовий центр. Тепер, будучи відрізаною від світової фінансової системи через санкції за вторгення в Україну, Росія намагається побудувати систему альтернативних криптоплатежів в Африці. Про це повідомляє російське провладне видання Ведомости.
Криптовалютна мережа A7, якою керує молдовський банкір-втікач Ілан Шор, який обікрав і мало не довів до банкрутства Молдову, та Пробізнесбанк, що фінансує російський ВПК, шукає персонал для роботи в африканських країнах, пише Financial Times.
В розміщеному оголошенні пропонується посада менеджера з проектів у бізнесі, що створюється “з нуля” в західноафриканській державі Того. У відеороликах A7 також розповідає, що відкрила офіс у Нігерії минулої осені та оголосила про відкриття філії у Зімбабве.
Оплата здійснюється за допомогою криптовалюти A7A5, забезпеченого рублями стейблкоїну, який у Росії має офіційний статус цифрового фінансового активу.
Щоправда, поки що незрозуміло, чи справді A7 веде якусь діяльність в африканських офісах, в інтернеті про неї практично нема інформації. Кілька осіб, пов’язаних із криптовалютами в Нігерії та Зімбабве, сказали FT, що нічого не знають про A7. У Зімбабве вона єдиний раз згадується у статті місцевої газети The Herald.
Росія намагається зміцнити та розширити свій вплив в Африці, налаштовуючи жителів континенту проти західних країн за допомогою антиімперіалістичної та антиколоніальної пропаганди. Вона підтримала кілька військових режимів, які здійснили перевороти у своїх країнах.
Як відомо, Росія також веде активну рекрутингову кампанію, заманюючи африканців на війну з Україною за допомогою брехливих обіцянок добре оплачуваної роботи.
Раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що проти України на боці РФ воюють понад 1700 громадян з країн Африки.