Стратегія Ірану та право Європи на недовіру Ключові події цієї історії розгорнулися у середині березня 2026 року. Зокрема, 15-17 березня президент США Дональд Трамп публічно закликав країни НАТО та партнерів сформувати коаліцію для військової присутності в регіоні Перської затоки.
Адже Іран поступається США та НАТО у традиційній військовій силі, перебуває під санкціями, має обмежені ресурси, тому він будує оборону за принципом “якщо нас атакують – наслідки будуть непропорційно болючими для всіх”.
Нині це виражається не лише в блокаді Ормузу, а й в ударах по країнах Затоки та намаганні перекрити обхідні шляхи транспортування нафти (нафтопровід ОАЕ до порту Фуджейра, Petroline саудитів, а також через єменських хуситів – Баб-ель-Мандебську протоку, інфраструктуру у Червоному морі). Аналітики це називають “стратегією скунса”.
Однак вже 16-18 березня стало очевидно, що більшість європейських урядів не готові підтримати заклик Трампа.
Серед держав, які прямо або фактично відмовилися від участі: Німеччина, що заявила про повну відсутність намірів брати участь у військовій операції; Франція, котра виступила за альтернативні, невійськові формати забезпечення безпеки. А також і Велика Британія, що відмовилася від участі у війні, хоча й залишила простір для обмеженої співпраці.
При цьому Іспанія та Італія наголосили на дипломатичних методах врегулювання, а Греція, Нідерланди та інші країни ЄС теж висловили скепсис або ж відмову від військової участі Також на рівні Європейського Союзу не було досягнуто консенсусу щодо розширення місій чи створення нової військової операції.
Між тим колишній командувач французького Іноземного легіону та високопосадовець НАТО, генерал Мішель Яковлефф, як заважує у своєму пості військовий блогер Олександр Онищенко, видав критику на адресу Трампа, порівнявши його заклики до європейців негайно приєднатися до війни в Ірані з “купівлею дешевих квитків на Титанік після зіткнення з айсбергом”.
Ось п’ять причин, чому світ каже Трампу “ні”, за версією генерала. По-перше, Трамп не розуміє, як працюють альянси. Він не може одноосібно почати бомбардування, а потім просто “запросити” союзників на окрему підтанцовку. При цьому у США спостерігається відсутність стратегії, ніхто не розуміє кінцевої мети операції: що це – зміна режиму, стримування чи примус до переговорів? Сам Трамп мовчить, окрім того, спостерігається хаос замість координації. “Неможливо планувати військову операцію через твіти, що змінюються щохвилини. Для участі в бойових діях союзникам потрібні чітко прописані цілі, а не істерики капслоком у соцмережах”, – додає Яковлефф. До того ж, Трамп неодноразово кидав союзників, як тільки це ставало йому політично вигідним. “Ормузька криза оголила суперечності всередині НАТО. Коли Іран заблокував протоку і ціни на нафту злетіли, Трамп раптово звернувся до союзників по Альянсу – того самого, який він роками підривав і зневажав.Європейці відмовили, і мають для цього вагомі підстави. Вони не тлумачать цю ситуацію як випадок, що підпадає під статтю 5 Статуту НАТО”, – пише з цього приводу й директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос. За його словами, європейці до того ж не є критично залежними від нафти, що проходить через Ормуз (лише 4–5%).Й, до, речі, у них “живою залишається пам’ять про провали в Іраку та Афганістані”. Що це означає для України? Що ж, контекст взаємної недовіри тут є вирішальним, визнає Семиволос. Трамп намагався анексувати Гренландію, нав’язує Україні капітуляційну угоду, знімає санкції з Росії. За таких умов вимога солідарності виглядає для європейців як маніпуляція, а не як партнерство.
Тому союзники США по НАТО й діють за принципом “не підсилюй поразку”. Для пояснення його Яковлефф нагадав американську військову доктрину: якщо стратегія провальна, не треба вливати в неї нові ресурси. “Слідувати за Трампом у цю бійню безглуздо. Результат: Японія, Австралія, Велика Британія та ЄС офіційно відмовили. Тим часом ціни на нафту летять у космос, Путін заробляє додаткові мільярди, страхові компанії не страхують танкери в Ормузькій протоці, а Трамп залишився у повній міжнародній ізоляції у війні, яку сам же роздмухав”, – резюмує він. Втім загадковий “Бандерівець на службі Держдепу” (щось, вірогідно, на кшталт “леді Віслдаун” зі славнозвісних Бріджертонів) днями повідомив у Facebook, що між генсеком НАТО Марком Рютте та держсекртетарем США Марко Рубіо нібито відбулася розмова, присвячена Україні та Ірану, де сторони дійшли згоди щодо етапів можливого ухвалення на рівні НАТО рішення про деблокаду Ормузької протоки. “Держсекретар погодився з тим, що рішення про спільну місію на рівні НАТО повинно ухвалити виключно після консультацій всередині Альянсу у спосіб, прописаний у Статуті. Сторони домовилися про “безперебійне та без затримок” функціонування програми PURL та наголосили на необхідності подальшої підтримки України… Сторони дійшли згоди у питанні необхідності майбутньої тісної координації майбутніх військових операцій у рамках НАТО між усіма членами Альянсу. Держсекретар США визнав, що одноосібне рішення США атакувати Іран було ухвалене в обхід прописаних у статуті НАТО процедур і наперед такої практики необхідно позбутися”, – зауважує джерело. Вірогідність цього частково підтверджується заявою Рютте про те, що союзники в НАТО обговорюють, як розблокувати Ормузьку протоку, яка є ключовим маршрутом для світового експорту нафти, повідомляє CNN 18 березня.
Втім для нас найважливішим є український фільтр, зауважує Семиволос. І тут ми теж маємо добрі новини. “Вони (європейці – ред.) дивляться на все крізь призму України. Довша війна з Іраном означає більше грошей для Путіна і менше ракет Patriot для Києва”, – констатує експерт. При цьому війна у Перській затоці поки не зачепила і не зачепить до кінця березня процес постачання зброї до України, у тому числі ракет-перехоплюівачів до системPatriot. І якщо операція США та Ізраїлю закінчиться у першій декаді квітня, то Україна майже напевно не відчує її наслідків у сфері постачання зброї з США, переконаний Яковлефф.
Ірина Носальська
Місяць: Березень 2026
Режисерка Хлої Чжао відкрила збір для порятунку тварин в Україні
Режисерка оскарівського фільму Гамнет Хлої Чжао ініціювала благодійний збір коштів для українських зооволонтерів. Вона запропонувала незвичний формат – віртуальну “чашку чаю” у форматі онлайн-зустрічі. Про це зірка повідомила в Instagram.
Щоб долучитися, охочі мають взяти участь в аукціоні. Той, хто зробить найбільшу ставку, отримає можливість поспілкуватися з режисеркою протягом години через Zoom. Аукціон триватиме до 28 березня, а всі виручені кошти передадуть громадській організації Порятунок тварин Харків.
Ця організація працює з 2016 року та займається евакуацією і порятунком тварин. Після початку повномасштабної війни волонтери значно розширили свою діяльність – рятують тварин не лише з Харкова, а й з Донеччини, Сумщини та інших прифронтових регіонів. Зокрема, вони брали участь у порятунку тварин під час затоплення після підриву Каховської ГЕС.
У Харкові організація має власну ветеринарну клініку, реабілітаційний центр для котів і приміщення для перетримки собак, а також інші об’єкти для догляду за тваринами. Волонтери регулярно звертаються по допомогу – збирають кошти на корм і медикаменти та шукають тимчасові домівки для врятованих тварин. Посмотреть эту публикацию в Instagram
У Кривому Розі викрили підпільне виробництво алкоголю
У Кривому Розі викрили підпільне виробництво алкоголю. Правоохоронці вилучили понад 2 тонни фальсифікату, який міг становити загрозу для життя та здоров’я людей.
Підпільний цех з щомісячним прибутком у пів мільйона гривень працював на території промзони у Кривому Розі. Реалізовували фальсифікат на території області як гуртовими партіями, так і вроздріб, зокрема невеликим магазинам та кафе.
Налагодив “бізнес” мешканець регіону, який залучив ще чотирьох чоловіків. Кожен відповідав за свій напрямок: одні закуповували сировину для виготовлення фальсифікату та здійснювали розлив, інші – транспортували й збували готовий “товар” серед перевірених “клієнтів”.
Оперативники провели майже чотири десятки обшуків у фігурантів, під час яких, серед іншого, вилучили понад дві тонни фальсифікованого алкоголю у бочках і тетрапакуванні, а також обладнання для виготовлення та пакування продукції.
Відповідно до експертних досліджень, весь “асортимент” не відповідав вимогам державних стандартів та міг становити потенційну загрозу життю і здоров’ю споживачів.
Організатору та чотирьом учасникам злочинної групи оголосили підозру у незаконному виготовленні підакцизних товарів за ч. 3 ст. 28, ч. 1 та ч. 3 ст. 204 Кримінального кодексу України.
Нині вирішується питання щодо обрання підозрюваним запобіжних заходів.
У Черкасах розпочався довгоочікуваний сезон весняного рибальства
На берегах Дніпра у Черкасах збираються десятки містян, для яких риболовля – це не лише вилов, а передусім емоційне відновлення та можливість поспілкуватися з однодумцями. Місцеві жителі охоче діляться своїми секретами успіху, використовуючи особливі принади з незвичними ароматами та делікатні снасті, щоб відчути те саме заповітне клювання, яке дарує наснагу та життєву енергію.
Попри великий ажіотаж і значну концентрацію людей на популярних ділянках берега, інспектори Черкаського рибоохоронного патруля продовжують тримати ситуацію під контролем. Рибоохоронці нагадують, що навіть під час активного кльову важливо залишатися свідомими, дотримуватися норм вилову та відповідально ставитися до водних біоресурсів.
Детальніше – у відеосюжеті телеканалу «Суспільне Черкаси».
Україна може збільшити посіви ріпаку через війну в Ірані
Україна може наростити площі посіву ріпаку на третину – до 1,5 млн гектарів, якщо конфлікт в Ірані триватиме. Про це заявив Reuters заступник міністра економіки України Тарас Висоцький.
Зростання світових цін на пальне підвищує попит на сировину для біодизелю.
Ціни на пальне різко зросли після ударів США та Ізраїлю по Ірану 28 лютого. Це спричинило побоювання стосовно подальшого подорожчання, якщо війна триватиме.
Україна є одним із провідних виробників і експортерів ріпаку в Європі. Основними покупцями є країни ЄС, котрі використовують його для виробництва олії та біодизелю.
“Якщо ця ситуація триватиме, то так, аграрії збільшать площі під ріпак і можуть досягти 1,5 млн гектарів восени, що на 400 тис. гектарів більше, ніж зараз”, – зазначив Висоцький. Водночас він визнав, що “так швидко збільшити площі посівів на таку кількість упродовж одного року складно”.
За словами заступника міністра, у фермерів ще є час визначитися, які культури замінити на ріпак. Україна є провідним європейським виробником кукурудзи, пшениці, соняшнику та ячменю. Під зернові та олійні культури відводять понад 20 млн гектарів.
Додаткові 400 тис. гектарів можуть дати щонайменше 1 млн тонн ріпаку. В Україні вирощують озимий ріпак, який сіють восени, а збирають на початку літа наступного року.
Нагадаємо, Україна у січні експортувала 5,0 млн тонн агропромислової продукції, що на 0,8% менше проти грудня 2025 року. Водночас експорт зернових зріс на 13%.
Поляки просять дозволити імпорт ріпаку з України
Нацбанк зберіг облікову ставку на рівні 15%
Національний банк України (НБУ) залишив облікову ставку на рівні 15% річних. Про це повідомляється на сайті регулятора у четвер, 19 березня.
“НБУ відтерміновує подальше пом’якшення процентної політики з огляду на ризики посилення інфляційного тиску та погіршення інфляційних очікувань… У разі збереження ризиків для цінової динаміки НБУ утримається від подальшого пом’якшення процентної політики, а за їх посилення – буде готовий підвищити облікову ставку та вжити додаткових заходів”, – вказано в повідомленні.
Нацбанк зауважив, що інфляційні очікування домогосподарств відчутно погіршилися, імовірно, на тлі складної ситуації в енергетиці на початку року, а також одночасного здорожчання низки товарів щоденного споживання, таких як пальне і сирі продукти харчування.
“Подальша траєкторія інфляції може бути вищою, ніж прогнозувалося, зокрема через подорожчання енергоресурсів на тлі війни на Близькому Сході”, – зазначив регулятор.
НБУ також наголосив, що є невизначеність щодо подальшого розвитку ситуації, упродовж останніх місяців посилилися ризики, пов’язані із загостренням геополітичної конфронтації у світі.
“Якщо війна на Близькому Сході буде тривалою, світові ціни на енергоресурси з високою ймовірністю суттєво відхилятимуться від траєкторії прогнозу НБУ. Це, з одного боку, додатково посилюватиме інфляційний тиск в Україні. З іншого, – збільшуватиме спроможність Росії продовжувати повномасштабну війну”, – прогнозує центробанк.
В НБУ додали, що актуальними є й інші ризики проінфляційного характеру:
“Однак, ураховуючи дедалі більшу залученість європейської спільноти до українських питань, зберігається також імовірність реалізації і позитивних сценаріїв. Вони, зокрема, пов’язані з посиленням військової й фінансової підтримки партнерів та досягненням суттєвого прогресу в забезпеченні справедливого й тривалого миру для України”, – резюмував цетробанк.
Як відомо, у січні НБУ вперше за 10 місяців змінив облікову ставку, знизивши її до 15%. Перед цим регулятор тричі поспіль підвищував її. Останнє підняття було у березні. До цього Нацбанк утримував її півроку на рівні 13%, до якого вона була знижена з 25% з липня 2023 року в сім етапів. Облікова ставка – еквівалент вартості грошей в економіці. За цією ставкою НБУ надає кошти комерційним банкам, а ті, у свою чергу, кредитують фізосіб та юридичних осіб. Отже, облікова ставка впливає на вартість кредитних ресурсів. Підвищення облікової ставки говорить про зростання рівня інфляції та падіння темпів економічного зростання в країні.
Морози “відсіяли” імпортерів дизпалива та змінили напрямки постачань
У грудні-лютому імпорт дизельного пального в Україну сягнув 1,72 млн т. Це на 27% більше, ніж минулорічної зими та трохи поступається результатом сезону 2022/23 років (1,77 млн т). Про це повідомила Консалтингова група А-95. За словами експертів, причиною збільшення постачань стали аномальні морози та масові відключення електроенергії через атаки Росії. Ці фактори також вплинули на зміну паливних потоків.
Низькі температури змусили трейдерів шукати більш морозостійкі марки, які здебільшого виробляються на НПЗ північно-східної Європи та США. Частка імпорту через західний кордон таким чином зросла до 63% від загального імпорту проти 54% минулої зими, яка була більш теплою. В січні 2026 року показник становив 76%, в той час як з Півдня надійшло всього 24% постачань.
Найбільшим постачальником стала Польща – 755 тис. т або 44% загального обсягу. Частка польського концерну ORLEN, який відправляв пальне зі своїх НПЗ в Польщі й Литві, склала 515 тис. т.
На другому місці – Греція – 24% (409 тис. т), звідки постачали переважно в грудні 2025 року, коли не було сильних морозів.
Особливістю сезону стали рекордні обсяги “арктичної” марки дизпалива з підвищеною морозостійкістю. Цього разу було поставлено близько 250 тис. т, що на третину більше, ніж тогоріч (188 тис. т), і більш ніж у 4 рази більше, ніж позаминулого сезону (58 тис. т). Найбільшими постачальниками “арктики” стали Укрнафта (162 тис. т), ОККО (45 тис. т) та WOG (37 тис. т). “Минула зима стала справжнім іспитом. Особливістю стала підвищена потреба у морозостійких марках дизпального, імпорт яких став рекордним за всю історію спостережень. Ринок гідно склав цей іспит, більш того, увійшов у дуже турбулентний березень з запасами, які дозволили стримати зростання цін внаслідок початку війни в Ірані”, – заявив директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн.
Через обмежені джерела постачання морозостійких марок пального скоротилася кількість імпортерів дизпального, яка в середньому склала 113 компаній проти 139 минулої зими.
За підсумком зимового сезону ТОП-10 імпортерів забезпечило 77% обсягів дизпального або 1,32 млн т.
Абсолютна більшість ТОП-10 імпортерів продемонструвала збільшення постачань у порівнянні з минулорічним зимовим сезоном. Найстрімкішу динаміку показали Д.Трейдинг, ЗПЕК та Укрнафта. “Робота взимку була вкрай напруженою і навіть екстремальною. Зокрема, замерзли польські порти, а одна з наших цистерн зійшла з колії у Польщі через обледеніння. Але наразі ми маємо набаго більш напружену ситуацію, коли немає ясності ані по обсягах, ані по ціні ресурсу. Між тим переговори тривають і я впевнений, що українські постачальники забезпечать ресурсом ринок і у березні, і у квітні”, – зазначив генеральний директор та співвласник групи компаній ЗПЕК Олег Чикида.
У музеї Переяслава розкрили таємницю весільних ікон XIX століття
У Національному історико-етнографічному заповіднику Національний історико-етнографічний заповідник Переяслав під час оцифрування колекції вдалося встановити, кому належали вінчальні ікони XIX століття – подружжю Терлецьких, які одружилися ще у 1876 році, повідомляє Proslav.
Під час роботи з цифровим архівом фахівці змогли розшифрувати написи на звороті старовинних ікон. Саме це дозволило ідентифікувати їхніх власників – Петра та Олександру Терлецьких.
Йдеться про парні ікони Ісус Христос та Мати Божа Одигітрія, які були створені не пізніше 1876 року та традиційно дарувалися на весілля. Як з’ясували дослідники, подружжя вінчалося 4 лютого 1876 року в Полтаві.
У музеї наголошують, що це рідкісний випадок, коли музейні експонати допомагають відновити історію конкретної родини через понад століття.
Фахівці також зазначають, що традиція дарування парних ікон на весілля має візантійське коріння і була широко поширена в православному світі.
Оцифрування музейних фондів триває й надалі – це дозволяє не лише зберегти культурну спадщину, особливо в умовах війни, а й відкривати нові історичні деталі, які раніше залишалися невідомими.
Мерц назвав умову для “розблокування” Ормузької протоки
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц переконаний: будь-які дії щодо забезпечення безпеки судноплавства в Ормузькій протоці можливі тільки після завершення бойових дій та за наявності міжнародного мандата. Про це він заявив журналістам перед початком саміту Європейської ради в Брюсселі, пише Укрінформ.
“Ми зможемо і будемо готові долучитися лише тоді, коли стихне зброя. Тоді, однак, ми також будемо в тісному обміні – не тільки з Ізраїлем, а й із країнами Перської затоки, які також дивляться на Німеччину і які я відвідав на початку року. І тоді ми зможемо зробити дуже багато, аж до відкриття морських шляхів і забезпечення їх свободи”, – наголосив канцлер.
За його словами, це має робитися “не під час продовження бойових дій, а лиш тоді, коли бойові дії будуть припинені”.
“Для цього також потрібен міжнародний мандат, якого поки що в нас немає. І тому перед нами ще багато кроків, перш ніж ми взагалі зможемо подумати про таку тему”, – наголосив Мерц.
Канцлер Німеччини також привітав сигнали з боку президента США щодо готовності до завершення операції проти Ірану, зауваживши, що це залежить від відмови Тегерану від ядерної програми, припинення підтримки тероризму та готовності до переговорів.
Зауважимо, Ормузька протока фактично закрита з моменту початку авіаударів США та Ізраїлю по Ірану. Тегеран попереджав, що “спалюватиме” всі іноземні судна, які спробують пройти через Ормузьку протоку.
Пентагон пізніше заявив, що Ормузька протока не закрита. Однак згодом виявлось, що це не зовсім так.
Додамо, що на тлі цієї плутанини, президент США Дональд Трамп заявив, що США не потребують допомоги країн НАТО у війні проти Ірану. Утім, раніше він закликав західні країни направити військові кораблі дв Ормузьку протоку. Проте союзники прохолодно сприйняли ініціативу президента США.
Іран пропонує новий протокол для Ормузької протоки
Англійський провал: чотири клуби АПЛ вибули з Ліги чемпіонів
За інформацією статистичного акаунта OptaJoe в Х, англійські клуби встановили антирекорд у Лізі чемпіонів. Зазначається, що на стадії 1/8 фіналу змагання Челсі, Манчестер Сіті, Ньюкасл і Тоттенгем не змогли продовжити боротьбу, і лише Арсенал дійшов до 1/4. Відомо, що це вперше, коли чотири команди з однієї країни вилетіли на одній стадії ЛЧ.