Литва переходить від поодиноких інженерних рішень до створення трирівневої, глибоко ешелонованої оборонної системи з протитанковими ровами, блокпостами та інфраструктурою для протиповітряного захисту. Про це повідомив заступник міністра національної оборони Литви Томас Годляускас, передає УНН.
“Сьогодні ми переходимо від ідеї індивідуальних інженерних контрмобільних заходів, яка була розроблена досі, до розробки єдиної лінії глибоко ешелонованої оборони”, – зазначив він.
План передбачає три ешелони захисту. Перший – до трьох кілометрів від державного кордону з протитанковими ровами, “зубами дракона” та мінними полями. Другий – у радіусі до 20 км з укріпленими опорними пунктами та блокованими плацдармами. Третій – до 50 км із меліоративними ровами, мостами, підготовленими до бомбардування, та деревами вздовж шляхів, призначеними для вирубки.
Литва інтегрує план із Балтійською оборонною лінією Латвії та Естонії. Польський проєкт Східний щит планується пов’язати на військово-оперативному рівні вже восени.
Особливу увагу приділено протиповітряній обороні: системи ППО, боротьба з безпілотниками та радіоелектронна протидія отримають сотні мільйонів євро інвестицій. Загальна програма розрахована на десять років і потребує 1,1 млрд євро, з яких 800 млн призначено на будівництво шахт та укріплень.
Раніше повідомляли, що уряд Литви ухвалив рішення про встановлення додаткового фізичного бар’єра на кордоні з Білоруссю та Росією в болотистій місцевості.
Як ми вже писали, Литва встановлює фортифікаційні споруди на кордоні з Білоруссю.
Позначка: Захист
-
Литва формує трирівневу лінію оборони на кордоні
-
Над дорогами Сумщини зводять “антидронові тунелі”
На Сумщині 47 окрема інженерна бригада ЗСУ облаштовують “антидронові тунелі” – спеціальні конструкції з рибальської сітки, що захищають військові та цивільні маршрути від атак FPV-дронів. Генштаб оприлюднив фотозвіт процесу у суботу, 9 серпня.
“Антидронові тунелі” – спеціально облаштовані конструкції з натягнутих сіток, які дозволяють безпечно переміщати особовий склад, військову техніку, озброєння, поранених, а також цивільний транспорт у прифронтових районах. Вони створюють бар’єр від дронів-камікадзе.
Найефективнішим матеріалом для побудови таких безпечних коридорів є рибальська сітка, оскільки вона міцна та малопомітна для операторів ворожої техніки.
“Для облаштування укриття з боковим і верхнім захистом необхідна значна кількість сітчастого матеріалу. Об’єм покриття залежить від довжини та розмірів конструкції, тому загальна площа може сягати кількох тисяч квадратних метрів. Враховуючи стандартні параметри сітки, потрібно заготовити чималу кількість погонних метрів”, – розповідає капітан Віталій Кособуцький, котрий нині перебуває з особовим складом бригади на виконанні завдань.
Подібні споруди ще називають “коридорами життя”, оскільки служать для зменшення вогневого впливу FPV-дронів.
За словами Кособуцького, військові інженери спорудили у прикордонні десятки кілометрів коридорів, деякі з яких дозволяють рух тралів з технікою.
У Генштабі відзначили, що у сучасних умовах війни це один з найефективніших методів забезпечення захищеної логістики, зважаючи на те, що FPV-дрони здатні точно вражати цілі навіть у відкритому просторі.
Тож, з огляду на зростаючу загрозу з боку дронів, такі споруди є критично важливим елементом сучасної оборонної інфраструктури України. -
Уряд посилив захист викривачів корупції у війську
У середу, 6 серпня, Кабінет Міністрів підтримав законопроєкт, який надає додаткові права та захист військовослужбовцям, які розкривають випадки корупції або пов’язані з нею порушення. За нововведеннями в законі, військовослужбовцям дозволено надсилати повідомлення про корупцію до спеціальних підрозділів або осіб, вибирати канали для цього, включаючи напрямий звернення до Національного агентства з питань запобігання корупції. Крім того, їм не потрібно буде повідомляти про виявлені факти безпосередньому начальнику. Мета цих змін – забезпечити більшу прозорість у Збройних Силах, забезпечити безпечний механізм повідомлення про корупцію та відсторонення від переслідувань чи тиску для кожного військовослужбовця.
-
Зеленський анонсував посилення захисту звільнених з полону
Президент України Володимир Зеленський оголосив про підготовку законопроєкту, який передбачає захист і належне відновлення для українців, які були звільнені з російського полону. Він також наголосив на важливості реабілітації після полону, гарантуванні прав і соціальній адаптації для цих людей. Зазначено, що вже реалізуються рішення, які виробив Координаційний штаб, і готується законопроєкт, що передбачає захист і відновлення для бійців, які постраждали в полоні. Також було оголошено про підготовку нових обмінів полоненими. Україна і Росія вже провели шість обмінів полоненими, а також шість етапів повернення тіл загиблих. Кількість звільнених українців була названа президентом Зеленським.
-
Мовний омбудсман зафіксував понад 500 порушень за пів року
У першій половині 2025 року мовний омбудсмен зафіксував 524 випадки порушень закону про державну мову. Цю інформацію оприлюднила пресслужба мовного омбудсмана у п’ятницю, 1 серпня. За даними секретаріату мовного омбудсмена, до 15 липня було завершено 521 перевірку, і ще 135 тривають. У результаті проведених заходів було виявлено 524 порушення, складено 388 протоколів про адміністративні правопорушення та видано 136 попереджень суб’єктам підприємницької діяльності. Основні порушення були виявлені у сферах користувацьких інтерфейсів (36% від загальної кількості), обслуговування споживачів (26%) та інформації для загального ознайомлення (22%). Найбільше порушень було виявлено в Києві, Одеській, Харківській та Дніпропетровській областях.
-
На Запорізькому напрямку з’явився антидроновий тунель
У Запорізькій області почали зводити захисні тунелі для прикриття доріг від атак ворожих FPV-дронів. Перший такий об’єкт уже завершили на одному з найнебезпечніших напрямків – Оріхівській трасі. Про це поінформував начальник Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров, повідомляє Zprz.city.
“Ми побудували першу антидронову дорогу на Оріхівській трасі – її протяжність 6,5 кілометра. Це лише початок. У нас амбітний план – понад 200 кілометрів захищених шляхів у межах області”, – зазначив Федоров.
Проєкт реалізується за кошти Спільного оборонного фонду. У роботах задіяні військові, котрі поділилися власним бойовим досвідом для розробки конструкції.
Тунелі дозволяють безпечніше транспортувати особовий склад, спорядження та евакуювати поранених. Для цивільних це означає менші ризики під час руху прифронтовими дорогами.
Останнім часом FPV-дрони стали однією з головних загроз. Вони здатні швидко і прицільно вражати як техніку, так і живу силу, особливо на відкритих ділянках доріг. Тож нові захисні споруди – відповідь на реалії сучасної війни. -
Уряд призначив мовного омбудсмена
Уряд призначив Олену Івановську на посаду Уповноваженого із захисту державної мови. Цю новину оголосив Тарас Мельничук, представник Кабміну у Верховній Раді. Призначення відбулося 15 липня. До цього критикували кандидатурі Павла Полянського та Івановської через їхній відсутній досвід у правозахисній сфері чи захисті державної мови. Нагадаю, що 2 липня уряд звільнив Тараса Кременя з посади Уповноваженого із захисту державної мови після завершення його п’ятирічного терміну. Призначення Івановської було здійснене на основі відкритого голосування.
-
Притулок у Нідерландах для українців здорожчає удвічі
Уряд Нідерландів вирішив підвищити щомісячну плату для українців, які перебувають у притулках. З жовтня сума зросте зі 105 євро на місяць до 244 євро. Про це у п’ятницю, 4 липня, повідомляє RTL з посиланням на міністерку з питань притулку та міграції Мону Кейзер.
Як пояснила Кейзер, збільшення особистої плати спрямоване на покриття витрат, пов’язаних із експлуатацією притулку, таких як газ, вода та електроенергія. Ця ініціатива має на меті скоротити різницю у фінансових зобов’язаннях між українськими біженцями та шукачами притулку з інших країн.
Як зазначає RTL, наразі самотній українець сплачує 105 євро щомісяця, однак вже в жовтні ця сума зросте до 244 євро. Для сімей із двома неповнолітніми дітьми максимальний платіж визначатиметься залежно від їх обставин і може становити до 488 євро на місяць.
На початку 2025 року уряд країни скоротив розмір компенсації за розміщення біженців з 61 до 44 євро на добу. Водночас, згідно з даними чотирьох найбільших міст Нідерландів – Амстердама, Роттердама, Утрехта і Гааги – фактичні витрати на одного біженця становлять від 55 до 60 євро на день.
Раніше повідомлялося, що ЄС розглядає можливість продовження Директиви про тимчасовий захист для українців ще на рік, до березня 2027 року, але це може бути останнє продовження через правові обмеження.
Переселенців перевірять: які підстави є для цього і що виявлятимуть
-
Кабмін звільнив Кременя з посади мовного омбудсмена
Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про звільнення Тараса Кременя з посади Уповноваженого із захисту державної мови у зв’язку із завершенням п’ятирічного строку його повноважень. Про це повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук у середу, 2 липня.
Згідно з рішенням уряду, звільнення набуде чинності 8 липня. Саме тоді спливає каденція Кременя, котрий перебував на посаді мовного омбудсмена з липня 2020 року.
Відповідно до законодавства, кандидатури на посаду Уповноваженого із захисту державної мови можуть подавати Міністерство культури та інформаційної політики, Міністерство юстиції та Уповноважений Верховної Ради з прав людини.
Призначення здійснює Кабмін на основі відкритого рейтингового голосування.
Раніше у Раді закликали Уповноваженого з прав людини Дмитра Лубінця повторно подати Кременя для призначення на новий термін.
Як ми вже писали, Володимир Зеленський також анонсував зміни деяких кадрових позицій, зокрема, в дипломатичному корпусі.
Мовний омбудсман заявив про уповільнення українізації -
Швеція виділила ₴590 млн на кібербезпеку України
Швеція виділила понад 590 мільйонів гривень на кібербезпеку України в межах міжнародної ініціативи Талліннського механізму. Кошти спрямують на модернізацію ІТ-інфраструктури. Про це інформує Міністерство цифрової трансформації у середу, 2 липня.
“Шведське агентство з міжнародного розвитку Sida – Styrelsen för Internationellt Utvecklingssamarbete виділяє новий пакет допомоги в межах Талліннського механізму – міжнародної ініціативи, яка координує допомогу від 11 країн-партнерів у зміцненні кіберстійкості”, – зазначили у повідомленні.
У пресслужбі уточнили, що кошти спрямують на оновлення ІТ-інфраструктури, посилення захисту цифрових продуктів та навчання співробітників ключових держустанов.
Лише за 2024 рік понад 2 000 кібератак здійснили на публічний сектор і держоргани. У Мінцифри додали, що завдяки підтримці Sida реалізовуватимуть проєкти, щоб “цифрова держава працювала безперебійно, а українці користувалися онлайн-сервісами за будь-яких умов”.
Фінансування Sida безпосередньо надходитиме через Estonian Centre for International Development – урядовий фонд Естонії, який відповідає за управління та реалізацію проєктів міжнародного розвитку й гуманітарної допомоги.
Раніше стало відомо, що Швеція виділить близько 1,7 млрд шведських крон на гуманітарну підтримку України.