Нідерланди профінансують кібербезпеку України за британською програмою

Нідерланди вирішили виділити додаткові кошти для підвищення кіберзахисту України. Міністр закордонних справ Нідерландів оголосив про надання 10 мільйонів євро для участі в британській кіберініціативі, яка спрямована на підтримку України у боротьбі з російськими кібератаками. Ці кошти допоможуть зміцнити захист інформаційних систем країни та розвинути кіберможливості. Крім того, Нідерланди також підтримують Україну в інших сферах, зокрема енергетиці та обороні, виділивши кошти на термінові ремонти, закупівлю обладнання, газ для стабільного енергопостачання та виробництво дронів.

Німеччина розмістить тисячі дронів на кордоні з РФ

Влада Німеччини має намір виділити 900 млн євро трьом оборонним компаніям на поставку 12 000 бойових дронів, якими буде забезпечена німецька бригада в Литві. Усі три компанії співпрацюють із Збройними силами України. Про це пише Financial Times.

Контракти по 300 млн євро кожен після затвердження бюджетним комітетом Бундестагу повинні отримати два стартапи і важковаговик німецької оборонної індустрії Rheinmetall, найбільший виробник озброєнь у Європі, розповіли троє обізнаних із ситуацією осіб. Rheinmetall, котра співпрацює з американським виробником дронів Anduril та ізраїльською компанією UVision, тільки у вересні представила свій перший бойовий дрон. Натомість стартапи Helsing і Stark спеціалізуються на безпілотних технологіях.

Helsing – найбільший стартап у європейському оборонному секторі, котрий оцінюється у 12 млрд євро на підставі залучених інвестицій, зокрема від засновника Spotify Деніеля Ека. За минулий рік компанія, зокрема, оголосила про плани постачити Україні 6000 ударних дронів і придбала німецького виробника літаків Grob Aircraft. Серед інвесторів Stark – венчурний фонд Sequoia Capital і мільярдер, венчурний інвестор Пітер Тіль, співзасновник PayPal і Palantir. В Україні працює команда Stark, котра займається розробками та тестуванням безпілотних технологій.

Дрони, які поставлять три виробники, планують відправити до Литви, де Німеччина навесні 2025 року вперше після Другої світової війни розмістила війська біля російських кордонів. Бронетанкова бригада Бундесверу, яка до 2027 року має налічувати 5000 солдатів, дислокована у Литві на постійній основі.

Потреба забезпечити східний фланг НАТО безпілотниками, здатними як відбивати російські провокації, так і завдавати ударів, стала особливо очевидною у минулі місяці. Проникнення російських безпілотників зафіксували в Польщі та Румунії, також БпЛА неодноразово з’являлися у Німеччині, Данії, Норвегії і Бельгії.

Влада Німеччини виділяє рекордні кошти на оборону, щоб, як заявив у травні канцлер Фрідріх Мерц, створити “найсильнішу конвенційну армію в Європі”.
Раніше повдомляли, що ЄС не вистачає можливостей для виявлення безпілотників. Для формування повноцінної мережі на суші та на морі, здатній як відстежувати, так і знищувати цілі, знадобиться не менше року.
Німеччина скерує €10 млрд на дрони

Україна матиме 150 літаків Gripen – Зеленський

Україна розраховує на 150 бойових літаків Gripen. Перші з них мають бути вже наступного року. Про це повідомив президент Володимир Зеленський на своєму каналі в Telegram.
Зеленський поінформував, що разом зі Швецією Україна значно збільшить свою бойову авіацію. Він наголосив, що це амбітне завдання, і його треба виконати.
“Ми розраховуємо на 150 таких літаків для України, і перші мають зʼявитися наступного року”, – написав президент.
Глава держави додав, що Gripen для України є частиною гарантій безпеки, що зможуть захистити українське небо на 100%.
“Такої масштабної угоди щодо бойової авіації для України ще не було. Історичне досягнення. Працюємо, щоб повністю реалізувати. Швеціє, дякую”, – підсумував Зеленський.
Раніше голова держави заявив, що шведські винищувачі Gripen є пріоритетними для української армії. Перші поставки можуть відбутися вже в наступному році.

Уряд виділив 6 млрд на відновлення енергоінфраструктури та залізниці

Уряд України виділив 6 мільярдів гривень для зміцнення обороноздатності країни. Ці кошти підуть на будівництво захисних споруд для критично важливих об’єктів, таких як енергетика, транспорт і системи життєзабезпечення. Гроші розподілені між різними міністерствами і обласними державними адміністраціями, щоб забезпечити швидке зведення захисних споруд і безперебійну роботу інфраструктури в разі потенційної загрози.

Енфілд став свідком поразки своїх господарів

У неділю, 19 жовтня, англійська Прем’єр-ліга стала свідком сенсаційного поєдинку на полі Ліверпуля.

У єдиноборстві зійшлися два гранди чемпіонату – Ліверпуль і Манчестер Юнайтед.

Центральний матч восьмого туру АПЛ проходив на стадіоні Енфілд.

Футболісти МЮ відразу ж, на 2-й хвилині матчу, розписалися у воротах суперників. Такий швидкий гол став можливим завдяки зусиллям Мбемо, який, зігравши в один дотик, учинив гольовий випад, залишивши голкіпера мерсисайдців Мамардашвілі доїдати облизня.

До перерви команди здійснювали обмін атаками повсюдно: у відповідь на кожну атакувальну дію однієї команди слідувала атака з боку їхніх суперників.

Взаємну феєрію наступальних дій можна проілюструвати, зокрема, ударами Гакпо і Фернандіша, які м’ячем кожен потрапили у штангу.

У другому таймі Ліверпуль узяв у свої руки ініціативу, якої в цьому матчі було предостатньо в обох сторін. Але прагнення зрівняти рахунок у грі додавало сил господарям поля.

Забити ніяк не виходило.

Лише на 78-й хвилині зустрічі їхні старання увінчалися успіхом: своє завдання вести напад Гакпо виконав на сто відсотків.

Однак гравців Ліверпуля засмутив подальший розвиток подій на полі.

Затягнені труднощі з реалізацією голеьових моментів ніяк не вплинули на бажання їхніх суперників і собі виграти матч.

До кінця довів розпочате командою діло Магвайр, гравець захисту, який закинув м’яч у сітку воріт команди суперника, вигравши верхову дуель у протистоянні з гравцем Ліверпуля.

І в залишкові 10 хвилин, тобто аж до кінця поєдинку, манкуніанці просто не дозволили господарям поля відібрати в них сенсаційну перемогу. Гравцям Ліверпуля, незважаючи на здійснений фінальний штурм, уникнути поразки не вийшло.

Статистика матчу Ліверпуль – Манчестер Юнайтед восьмого туру чемпіонату Англії

Ліверпуль – Манчестер Юнайтед – 1:2

Голи: Гакпо, 78 – Мбемо, 2, Магвайр, 84

Очікувані голи (xG): 2.75 – 1.25
Володіння м’ячем: 63% – 37%
Удари: 19 – 12
Удари у площину: 6 – 4
Кутові: 9 – 4
Фоли: 8 – 14

в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp

Дрони РФ: ЄС обговорив план оборонної готовності

Європейський Союз обговорив питання оборонної готовності, зокрема збільшення співпраці з Україною через зростання випадків порушення повітряного простору європейських країн дронами. Міністри оборони країн-членів ЄС обговорили стратегію на майбутнє, яка має забезпечити оборонну готовність до 2030 року. Основні аспекти включають усунення прогалин у військових можливостях, концентрацію ресурсів на загальноєвропейських проєктах та зміцнення співпраці з Україною. Важливу роль у безпеці Європи від дронів відіграє співпраця з українськими партнерами. Стратегія ЄС не замінює НАТО, але доповнює його роботу, допомагаючи членам у реалізації спільних оборонних проєктів. ЄС також розробив підхід до захисту східного флангу, включаючи “стіну” проти дронів, що є одним із ключових пріоритетів.

Рахункова палата провела аудит проекту щодо захисту енергооб’єктів

Рахункова палата повідомила, що на фінансування проєкту захисту критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору в Україні заплановано 35,9 млрд грн на 2023-2024 роки. З цієї суми фактично надійшло 29,97 млрд грн, а використано лише 18,71 млрд грн. Аудит показав, що проєкт мав недоліки у проєктному менеджменті, системі моніторингу та звітування. Також були виявлені проблеми з фінансуванням та недобудовою фортифікаційних споруд. Рахункова палата рекомендувала уряду та Агентству відновлення внести зміни для покращення виконання проєкту.

Німеччина скерує €10 млрд на дрони

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив на засіданні міністрів оборони країн НАТО, що Німеччина витратить 10 млрд євро на розробку безпілотників. Він також заявив, що країна буде реагувати рішуче, якщо Росія випробує німецькі кордони. Німеччина також запропонує взяти на себе провідну роль у системі протиповітряної оборони ЄС. Пісторіус також повідомив, що Німеччина розмістить винищувачі у Польщі для патрулювання. ЄС виявив недоліки у виявленні безпілотників і для створення повноцінної мережі для захисту знадобиться не менше року.

Підрив аміакопроводу: деталі від Сил підтримки ЗСУ

Сили підтримки ЗСУ повідомили, що через артилерійський обстріл 9 жовтня російська армія завдала пошкоджень обладнанню сателітного поста секціонування на лінійній частині магістрального аміакопроводу Одеса – Тольятті. Інформація про це надійшла у п’ятницю, 10 жовтня, від відділу комунікацій Командування Сил підтримки.

Повідомляється, що після припинення транспортування рідкого аміаку в 2014 році на цій ділянці залишалася лише невелика кількість технічного аміаку. Станом на 12.00 10.10.2025 року за даними від підрозділів Сил оборони України на напрямку погіршення якості повітря або наявності запаху аміаку не фіксується.

Зазначається, що обстежити місце пошкодження зараз неможливо, оскільки трубопровід розташований на лінії бойових зіткнень. Для збору інформації підрозділи радіаційної, хімічної та біологічної розвідки використовують безпілотні літальні апарати.

Водночас командири всіх рівнів впроваджують заходи для захисту особового складу в умовах потенційного хімічного зараження. Поточна ситуація не має суттєво впливати на виконання завдань, поставлених перед Силами оборони України.

Ситуація ретельно моніториться фахівцями сил спостереження і контролю радіаційного, хімічного та біологічного захисту.

Міністерство оборони Росії того ж дня представило відео з підривом аміакопроводу, звинувативши українську армію в організації інциденту. За версією країни-агресора, ця атака мала на меті стримати російський наступ.

Нагадаємо, поблизу населеного пункту Русин Яр у Донецькій області в четвер, 9 жовтня, стався потужний вибух на ділянці аміакопроводу Тольятті-Одеса.

Від хімзброї постраждали тисячі військових – ЗСУ

Зеленський зробив заяву щодо ударів РФ по енергооб’єктах

Протягом останнього місяця з 1550 російських ударів по Чернігівщині, Сумщині і Полтавщині ворогу вдалося здійснити лишень 160 уражень об’єктів енергоструктури. Про це заявив президент Володимир Зеленський під час розмови з журналістами в четвер, 9 жовтня.
“Щодо енергетики. Що було за останній місяць? По Чернігівщині, Сумщині і Полтавщині було 1550 ударів і 160 уражень. Я хотів би, щоб усі розуміли, як ми збиваємо – доволі ефективно. І я вдячний всім нашим захисникам неба. Безумовно, ми маємо постійно збільшувати і покращувати результати. Але збивають. І збивають сильно. 1550 ударів і 160 уражень – це дуже серйозна робота”, – наголосив голова держави.
За його словами, Україна серйозно працює над захистом енергооб’єктів, але “не вистачає систем протиповітряної оборони”.
“Додаткове фінансування постійно знаходиться і є збільшення. Ви також повинні розуміти, що перехоплювачі – це не лише, наприклад, мати 500 або 1000 на добу. Те, що ми повинні зробити, і це буде зроблено. Їх вже немало, але питання від виробників, що стосується систем. Тобто питання в кількості систем запусків відповідних дронів. Треба їх наростити”, – відповів голова держави.
Перехоплювачі вже добре себе зарекомендували.
“Наприклад, лінія на Чернігівщині. Була доповідь на Ставці щодо одного з ударів – 36 “шахідів” залітало, 22 збивалося перехоплювачами. Тобто загалом кількість збиттів збільшується, кількість систем буде збільшуватися. Працюємо над цим”, – зазначив Зеленський.
Він підсумував, що загроза для електрики зрозуміла.