Банки Киргизстану країни почали жорстко обмежувати розрахунки з російськими компаніямипісля запроваджених Штатами санкцій. Про це повідомляє The Moscow Times у понеділок, 21 липня.
Обмеження розрахунків із Росією почалося ще наприкінці минулого року, а в останні місяці ситуація різко загострилася: зросли строки обробки платежів, підвищилися комісії, а в деяких випадках перекази взагалі зупинилися.
За даними за минулий рік, на Росію припадало 93% усіх транскордонних переказів у Киргизстан ($2,8 млрд) і 83% виведення коштів із країни ($370 млн).
Великі банки Киргизстану ще у 2024 році призупинили перекази на адресу російських банків. Мова про Бакай Банк, Демір Банк, Дос-Кредобанк, Керемет Банк, Банк Азії, Оптіма Банк, Елдік Банк (РСК Банк), Киргизкоммерцбанк, MBANK і Киргизький інвестиційно-кредитний банк.
Національний банк Киргизстану пояснив, що комерційні банки зобов’язані дотримуватись законів щодо боротьби з фінансуванням тероризму та відмиванням коштів. Це передбачає перевірку клієнтів у межах політики “Знай свого клієнта” (KYC) і надання документів, що підтверджують законність операцій та джерело коштів.
Причиною обмежень стало посилення нагляду з боку Нацбанку Киргизстану на тлі ризику вторинних санкцій з боку США. Навесні 2025 року в Киргизстані був призначений єдиний банк для рублевих операцій – “Капітал банк Центральної Азії”, який наразі обробляє основну частину транскордонних переказів, за винятком окремих спеціальних режимів.
За даними Frank Research, нововведення призвели до різкого збільшення строків проведення розрахунків – з одного дня до трьох. Крім того, комісії зросли вдвічі і тепер становлять 1,5–3%. Деякі російські компанії вже відмовилися від схем за участю киргизьких банків через необхідність надання повного пакета документів, що підтверджують постачання товару на територію Киргизстану. Без таких підтверджень перекази блокуються.
Ситуація для росіян ускладнилася після включення киргизького Керемет Банку до санкційного списку США в січні 2025 року. Міністерство фінансів США звинуватило банк у сприянні обходу обмежень, запроваджених проти Росії. За даними відомства, Керемет Банк взаємодіяв із російським банком ПСБ, який перебуває під санкціями з 2022 року за фінансування оборонної промисловості РФ.
Додаткову увагу до банку привернула угода, в межах якої у 2024 році компанія, пов’язана з молдавсько-російським бізнесменом Іланом Шором, придбала у Мінфіну Киргизстану контрольний пакет акцій Керемет Банку. Шор перебуває під санкціями США та ЄС, а також у міжнародному розшуку.
Киргизстан став одним із головних хабів для паралельного імпорту з Європи до Росії: за перші півтора року війни країна збільшила імпорт із ЄС на 64,4%. Часто товари з Німеччини, Нідерландів, Італії та інших європейських країн навіть не потрапляли на територію Киргизстану, натомість одразу прямували до Росії.
Раніше Киргизстан припинив обслуговування російських карток Мир.
У Киргизстані виявили криптобіржу РФ для обходу санкцій – FT
Позначка: Заборона
-
Киргизстан блокує розрахунки з РФ через санкції США
-
Прем’єр анонсувала мораторій на перевірки бізнесу
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 20 липня анонсувала річний мораторій на перевірки й обмеження перевірок податкової та митниці. Про це глава уряду повідомила у неділю.
За її словами, уряд спільно з силовими структурами та за координацією РНБО готує рішення, яке дасть бізнесу більше свободи.
“Планується річний мораторій на перевірки. Це питання вже обговорене з Президентом Володимиром Зеленським – його доручення чітке: дати більше свободи внутрішнім економічним силам. Це означає також продовження детінізації економіки, забезпечення рівних умов, які вигідні білому бізнесу”, – зазначила глава Кабміну.
Окрім того, розпочали аудит кримінальних справ проти бізнесу. У пріоритеті закриття безпідставних проваджень, що блокують підприємницьку діяльність. Нові справи санкціонуватимуть лише генеральний прокурор або керівники обласного та районного рівня.
Також, додала Свириденко, паралельно будуть обмежені перевірки податкової та митниці. Окремо посилять контроль за законністю слідчих дій. Перевірки будуть лише у секторах із високим ризиком, а добросовісні підприємства отримають захист.
Наступного тижня планується запуск грантів на виробництво боєприпасів і вибухових речовин.
“Це – підтримка оборонної промисловості та локалізація критичних виробництв. Деталі вже після рішення Уряду. Проєкт координують Михайло Федоров і Денис Шмигаль”, – зазначила прем’єрка.
Додатково уряд запускає експериментальний проєкт “Проектуй і будуй”. На переконання Свириденко, він дозволить швидше будувати чи відновлювати житло, лікарні, школи та іншу важливу інфраструктуру.
Зауважимо, раніше Володимир Зеленський доручив підготувати рішення про введення тривалого мораторію на проведення перевірок бізнесу в країні. -
Чехія заборонила пропаганду комунізму і прирівняла його до нацизму
Чехія заборонила пропаганду комуністичної ідеології. Відповідні поправки до кримінального кодексу країни підписав президент Петр Павел. Про це пише видання Euractiv.
Комунізм тепер фактично прирівнюється до нацизму і за його пропаганду вводиться покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років. Це стосується всіх, хто “створює, підтримує чи пропагує нацистські, комуністичні чи інші рухи, які явно спрямовані на придушення прав і свобод людини або розпалювання расової, етнічної, національної, релігійної чи класової ненависті”.
Поправки були розроблені з ініціативи чеських наукових установ, зокрема Інститут вивчення тоталітарних режимів. Там наголошували, що в країні необхідно скоригувати “правовий дисбаланс”.
Компартія Чехії та Моравії (КПЧМ), очолювана депутатом Європарламенту Катержиною Кінцевою, засудила цей захід влади. Там заявили, що це нібито спроба “залякати критиків чинного режиму”.
Партія не представлена в чеському парламенті, але згідно з останніми опитуваннями, альянс Досить, в якому вона перебуває, може набрати 5% голосів на виборах у жовтні. Як саме нові поправки позначаться на діяльності КПЧМ, нині не зрозуміло. -
У Криму окупаційна влада ввела нові заборони для ЗМІ
В окупованому Криму запроваджено заборону на публікацію матеріалів, які можуть розкрити місця розташування ППО, військової техніки, наслідки вибухів чи влучань дронів і ракет. Про це повідомляється у Telegram-каналі так званого “глави” Криму Сергія Аксьонова.
Відповідний указ нібито був прийнятий для забезпечення громадської безпеки, охорони військових та інших важливих об’єктів. -
В Україні викрито масштабну схему збуту вітчизняних ліків в Росію
Українська поліція розкрила велику фармацевтичну схему, в якій брали участь український олігарх та його спільники. Ця схема передбачала виробництво та продаж українських ліків на території Росії. Зловмисники отримували фармакопейні зразки, необхідні для контролю якості лікарських засобів, і передавали їх російським виробникам. Олігарху це дозволяло отримувати незаконні прибутки, уникнувши негативних наслідків ведення бізнесу на території РФ. Спільники організатора перевели документацію та технології українських компаній до Росії, де виробляли ліки під українським брендом. Після того як Україна заборонила експорт ліків, олігарх створив компанію-нерезидента за кордоном, через яку росіяни продовжували отримувати необхідну документацію. Поліція провела обшуки в офісах та приміщеннях причетних осіб, і оголосила підозру олігарху та його спільникам за кількома статтями Кримінального кодексу. Тривають подальші дії з встановлення всіх причетних осіб до злочину та арешту активів.
-
Закон у Фінляндії поставив табу на нерухомість росіянам і білорусам
У Фінляндії набув чинності закон, який забороняє громадянам Росії та Білорусі купувати нерухомість з міркувань національної безпеки. Закон набрав чинності у вівторок, про що повідомив міністр оборони Фінляндії. Цей захід був впроваджений перед війною Росії проти України для посилення безпеки країни. Також Фінляндія може блокувати угоди з нерухомістю, якщо стороною є особи з держав, що становлять загрозу. Фінляндія також очолюватиме будівництво 10 тисяч бомбосховищ для населення України протягом десяти років.
-
Меру Кишинева заборонили в’їзд у країни ЄС – ЗМІ
Меру столиці Молдови Кишинева Іону Чебану на п’ять років заборонено в’їзд до Румунії та інших держав Шенгенської зони. Про це повідомляє видання Ziarul de Gardă, посилаючись на офіційні джерела в Румунії.
Румунська влада вважає, що Чебан “становить загрозу національній безпеці Румунії”.
Поки що ні сам Чебан, ні представники його пресслужби не надали коментарів з цього приводу. Чебан почав свою політичну кар’єру в Партії комуністів Республіки Молдова (ПКРМ), від якої в 2011 році став депутатом.
Нині Чебан є лідером партії Рух національної альтернативи (MAN). У 2019 році він переміг на виборах мера Кишинева завдяки підтримці проросійських соціалістів, але потім вийшов з партії. Наприкінці 2021 року він створив власну політичну силу.
Чебан раніше виступав проти євроінтеграції Молдови. У 2014 році він заявляв: “Мене не влаштовує підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Молдова хоче в Митний союз”.
Під час другого мандата раптово змінив риторику і став висловлюватися на підтримку європейської інтеграції.
Документ, підготовлений США в 2022 році, включав очолюваний ним рух MAN до числа структур, через які Росія намагається впливати на політичну ситуацію в Молдові.
Як відомо, в Кишиневі 4 липня відбувся перший саміт Молдова-ЄС за участі керівництва країни та керівництва Євросоюзу.
Саміт Молдова-ЄС засудив війну РФ і вимагає вивести війська з Придністров’я -
У Києві та області заборонили рух фур і вантажівок
У Києві та в Київській області 9 липня запровадили обмеження руху для великого вантажного транспорту. Про це повідомила Патрульна поліція.
Зазначається, що обмеження руху (заборону на пересування) вантажного транспорту було введено задля збереження дорожнього покриття через високі температурні показники повітря.
Заборона стосується транспорту фактичною масою понад 24 т; навантаженням на вісь понад 7 т.
Повідомляється, що перечекати спекотний період водії можуть на майданчиках для тимчасової стоянки: в смугах відведення автомобільних доріг; біля об’єктів дорожнього сервісу.
Також зазначається, що обмеження руху для водіїв великовагових транспортних засобів запроваджено на таких автодорогах:- М-01 Київ – Чернігів – Нові Яриловичі;
- М-03 Київ – Харків – Довжанський;
- М-05 Київ – Одеса.
-
Остання група інспекторів МАГАТЕ залишила Іран
Група інспекторів Міжнародного агентства з атомної енергії виїхала з Ірану і повернулася до штаб-квартири в Відні після перебування в Тегерані під час нещодавнього збройного конфлікту. Цю інформацію агентство повідомило на платформі X у п’ятницю, 4 липня. У Тегерані залишилася остання група представників МАГАТЕ. Є занепокоєння щодо безпеки інспекцій після ударів США. У Ірані працювали 274 фахівці МАГАТЕ, які контролювали ядерні об’єкти країни, зокрема високозбагачений уран. Іран не вийшов з Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, але може призупинити свої зобов’язання за умови порушення його прав.
-
У Вірменії розглядають заборону російського телемовлення
Спікер парламенту Вірменії Ален Сімонян висловив думку, що необхідно серйозно розглянути можливість заборони трансляції російських телеканалів на території країни. Про це у вівторок, 1 липня, повідомляє державне інформаційне агентство країни Armenpress та Mamul.am.
Цю заяву він зробив у контексті суперечливої ситуації, що виникла після висловлювань російських ЗМІ на підтримку бізнесмена Самвела Карапетяна. Ці заяви вже засуджені вірменською владою.
Сімонян прокоментував, що деякі російські телевізійні програми негативно впливають на відносини між Вірменією та Росією. Він також припустив, що певні групи можуть намагатися втручатися у внутрішні справи країни через підтримку з боку Карапетяна. Засновник компанії Ташир звинувачується у публічних закликах до узурпації влади та незаконного привласнення урядових повноважень – це звинувачення базується на зробленій ним 17 червня заяві.
Слідчий комітет Вірменії відкрив кримінальну справу за відповідною статтею Кримінального кодексу. На думку правоохоронців, висловлювання Карапетяна є порушенням закону. Під час інтерв’ю він натякав на готовність до дій у разі провалу політичних лідерів, апелюючи до захисту історичної спадщини та Церкви.
Політичний контекст ускладнюється заявами міністра закордонних справ Вірменії Арарата Мірзояна, який засудив коментарі російських громадських діячів і політиків щодо ситуації навколо Карапетяна. Мірзоян вважає, що подібні висловлювання порушують суверенітет Вірменії та є прямим втручанням у її внутрішні справи. Особливу увагу привернули слова, які прозвучали в програмі Вечір із Соловйовим, що транслювалася 17 червня, – за словами Мірзояна, це були образливі висловлювання та необґрунтовані оцінки на адресу вірменського керівництва.
Сімонян підсумував, що обмеження російського телемовлення могло б стати адекватною відповіддю на втручання та маніпуляції, які надходять через інформаційний простір.
Між тим конфлікт між Азербайджаном і Росією набирає обертів. Раніше повідомляолся, що в Баку відбулися затримання сімох російських громадян.