Позначка: Євросоюз

Каллас про освистування Венса на Олімпіаді: Це європейську гордість

Глава європейської дипломатії Кая Каллас назвала “європейською гордістю” освистування віце-президента США Джей Ді Венса, що приїхав у Італію на зимові Олімпійські ігри у Мілані. Про це повідомляє Euronews. Під час відкриття Олімпійських ігор на стадіоні Сан-Сіро в Мілані Венс разом із дружиною Ушею зазнали гучного освистування та викриків з трибун, коли на короткий час з’явилися на великому екрані, розмахуючи прапорами США.

“Я переконана, що ми чули багато не дуже приємних слів від Сполучених Штатів щодо Європи. Звичайно, європейська публіка також має свою гордість, європейську гордість. Це вона чудово продемонструвала”, – заявила Каллас, коментуючи реакцію європейців на візит Венса.

Нагадаємо, у жовтні 2025 року кортеж віцепрезидента США потрапив під уламки 155-мм снаряду, що передчасно вибухнув під час заходу на честь 250-річчя американської морської піхоти. 5 січня невідомий атакував резиденцію Джей Ді Венса, розташовану в американському штаті Огайо. Підозрюваного затримали.

ЄС готує план часткового вступу України до 2027 року – ЗМІ

Євросоюз розробляє план “часткового” членства України ще до завершення всіх реформ і повноправного вступу. Ініціатива перебуває на ранній стадії, проте в Брюсселі вже обговорюють п’ять ключових кроків реалізації цього сценарію. Про це повідомляє американське видання Politico.
Згідно з попередніми напрацюваннями, Україна могла б поступово здобувати права та обов’язки членства ще під час виконання критеріїв вступу. У Брюсселі цю концепцію неофіційно називають “зворотним розширенням” – вона передбачає включення країни до інституцій ЄС на початку процесу реформ, а не після його завершення.
У ЄС наголошують, що план не передбачає спрощення вимог до реформ, але має стати політичним сигналом підтримки Україні та іншим країнам-кандидатам, чиє просування гальмується війною або політичними суперечками всередині блоку.
Головною перешкодою для просування ініціативи є позиція прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана. Останній, як відомо, давно та досить наполегливо виступає проти вступу України до ЄС.
Утім, європейські столиці розглядають різні варіанти подолання блокування з боку Будапешта – від сподівання результатів виборів в Угорщині до можливого використання політичних механізмів тиску в межах ЄС.
Крок 1: Підготовка України до переговорів
ЄС вже надає Україні неформальні рекомендації щодо переговорних “кластерів” – юридичних етапів на шляху до членства, щоб Київ міг швидше просуватися в процесі інтеграції.
Зокрема, він надав Києву детальну інформацію щодо трьох із шести кластерів переговорів. На неформальній зустрічі міністрів європейських справ на Кіпрі в березні ЄС хоче надати українській делегації детальну інформацію про інші кластери, щоб можна було розпочати роботу і над ними
Водночас у Брюсселі наголошують, що послаблень у вимогах до реформ не передбачається.
Крок 2: Запровадження “полегшеного” членства
У ЄС розглядають модель так званого “зворотного розширення”, яка передбачає приєднання країни до інституцій блоку на ранньому етапі з поступовим здобуттям прав і обов’язків членства.
Утім, ідея має своїх противників у ЄС. Зокрема, у Німеччині проти ідеї створення кількох рівнів членства в ЄС. Там побоюється, що країнам, які приєднаються до блоку, не будучи до цього готовими, будуть обіцяти речі, які Брюссель не зможе виконати.
Крок 3: Вирішення питання з позицією Угорщини
Однією з головних перешкод залишається опір Віктора Орбана. Як пише Politico, жоден з чиновників, з якими спілкувалось видання, не вірить у те, що Орбан змінить свою думку щодо України після виборів. Тому від того, чи виграє Орбан на виборах, чи програє, будуть залежати подальші кроки в ЄС щодо вступу в Україну.
Крок 4: Залучення міжнародного політичного тиску
У випадку, якщо Орбан виграє на виборах, у ЄС можуть задіяти 4 кроку.
Мова про те, що у 20-пунктному мирному плані президента США Дональда Трампа передбачено вступ України до ЄС до 2027 року. Тому є надія, що Трамп натисне на Орбана, залежного від думки першого.
Крок 5: Крайні механізми ЄС
Якщо всі політичні домовленості не спрацюють, у ЄС розглядають можливість застосування процедур, які можуть обмежити право окремих країн блокувати рішення щодо розширення блоку: позбавити Угорщину права голосу.
У разі, якщо навіть Трамп не зможе вплинути на Орбана, у ЄС розглядають можливість повернути на стіл переговорів статтю 7 договору ЄС проти Угорщини. Вона застосовується у випадку, якщо країна вважається такою, що ризикує порушити основні цінності блоку.
Згадана стаття є найсерйознішою політичною санкцією, яку може накласти ЄС. Вона призупиняє права члена, включаючи права щодо прийняття нових країн до складу ЄС.
ЄС нині не має наміру йти на такий крок, вважаючи, що це буде на руку Орбану напередодні квітневих виборів.
Раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виключив можливість вступу України до Європейського Союзу в 2027 році.
Вступ в ЄС: у Зеленського зробили заяву щодо строків

ЄС готує Україні членські права – ЗМІ

Вступ України до Європейського Союзу закладають в майбутню угоду про припинення війни. Наразі розглядаються різні варіанти членства, повідомляє у понеділок, 9 лютого, Bloomberg з посиланням на джерела.
Зазначається, що одним з розглянутих варіантів є надання Україні захисту, який супроводжує вступ до ЄС, а також негайний доступ до деяких прав членства в блоці. За словами джерел, Євросоюз надасть Україні чіткий графік кроків, які їй необхідно зробити для просування в рамках офіційної процедури вступу.
Джерела, також розповіли журналістам, що обговорюються продовження існуючого шляху вступу України до ЄС або введення перехідного періоду і поступове членство в процесі.
Представник Європейської комісії в розмові з журналістами підтвердив, що вступ України до ЄС є частиною обговорення майбутньої мирної угоди.
В агентстві нагадали, що проект 20-пунктного мирного плану, над яким Україна працювала в основному з США, передбачає вступ країни до ЄС у 2027 році. Більш того, згідно з планом, Київ повинен отримати деякі привілеї членства в блоці в проміжний період.

Україна втратить до $5 млрд через нове екомито Європи – ЗМІ

Українська металургія ризикує втратити мільярди доларів і ключовий ринок збуту через повноцінне запровадження в Євросоюзі механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM). Про це пише LIGA.net.
Вказано, що нове екологічне мито вже почало діяти і для України. І попри те, що наша держава має право на відтермінування, домовитися про нього поки не вдалося.
Про перші наслідки вже заявляють металургійні підприємства. Зокрема, АрселорМіттал Кривий Ріг закрив один із прокатних цехів, пояснивши це зростанням витрат через CBAM. Податок у ЄС може сягати 86-100 євро за тонну викидів, тоді як в Україні плата за викиди становить близько 30 грн за тонну.
За оцінкою GMK Center, Україна може втратити до $5 млрд експортних доходів протягом п’яти років. Проблема в тому, що більшість українських заводів працюють на застарілому обладнанні, а можливостей для швидкої модернізації в умовах війни немає.
Експерти наголошують: єдиний реальний шлях зменшити CBAM-платежі – масштабна модернізація. Але, за словами аналітика Dragon Capital Дениса Сакви, повна декарбонізація потребує мільярдних інвестицій і років роботи – наразі для українських компаній це недоступно.
Ситуацію ускладнює і структура експорту: близько 80% українського металу постачається саме до ЄС, а металургія разом із гірничодобувною галуззю формує близько 7% ВВП, 15% експорту та до 30% вантажообігу транспорту. У компанії Метінвест зазначають: українські виробники перебувають у гірших умовах, ніж інші експортери до ЄС, і не мають альтернативних потужностей для перерозподілу продукції з високими викидами на треті ринки.
У компанії наголошують: для України критично важливо добитися від ЄС особливого або перехідного режиму застосування CBAM.
В уряді підтверджують, що діалог із Єврокомісією триває, а українська сторона аналізує документи щодо впливу механізму на економіку. Також планується зустріч із єврокомісаром з питань клімату Вопке Гукстрою. Однак конкретні строки поки не називають. Тим часом до можливих втрат готуються не лише металурги: під дію CBAM також потрапляють цементна, хімічна галузі, виробники алюмінію та електроенергії.
“Без системних рішень і фінансової підтримки ризик втрати ринку ЄС може перерости у масштабні економічні наслідки для країни”, – попереджають журналісти.
Відомо, що у новій пропозиції Єврокомісії щодо посилення механізму CBAM досі не передбачено винятку для України, попри війну. У ЄК заявили, що вплив СВАМ на українську економіку буде “мінімальним”. Але ці оцінки є відірваними від реальності, каже директор GMK Center та голова Комітету промислової екології EBA Станіслав Зінченко: Україна залишається найбільшим експортером CBAM-товарів до ЄС за фізичними обсягами. Загалом же CBAM-товари забезпечують близько 2% українського ВВП.
У свою чергу амбасадор українського бізнесу, економічний експерт Андрій Забловський заявляв, що попри формальну відмову Єврокомісії відтермінувати введення екомита СВАМ для України, наша держава все ще має повне і законне право на таке відтермінування, тож має активізувати переговори з Єврокомісією, щоб це право реалізувати.
Раніше ЗМІ повідомляли, що європейське мито CBAM почало витісняти Україну з ринку ЄС, адже було створено додаткові адміністративні та фінансові бар’єри.
А згідно з оцінками Федерації роботодавців України, через дію СВАМ вже у 2026 році Україна може втратити 4,6% ВВП. Також Україну чекає зменшення податкових надходжень та соціальних внесків до бюджетів та фондів усіх рівнів унаслідок скорочення ділової активності – воно може становити $2,8 млрд у 2026 році, і сягнути $3,6 млрд у 2034 році. СВАМ (англ. Carbon Border Adjustment Mechanism) — це європейське мито на імпорт товарів, під час виробництва яких виділяється багато CO₂ (наприклад, сталі, цементу чи електроенергії). Його ввели в межах Європейської зеленої угоди, щоб підштовхнути промисловість ЄС швидше переходити на чистіші технології. Ідея проста: європейські заводи витрачають великі гроші на екологічні вимоги, а імпорт із країн без таких правил – ні. Тож СВАМ має вирівняти умови, щоб виробники в ЄС не програвали конкуренцію дешевшому імпорту. Механізм був розроблений Єврокомісією у 2019-2020 роках та ухвалений у 2022 році.
В середині липня 2025 року Україна подала до Єврокомісії запит на відтермінування від СВАМ для українських експортерів, а також всі необхідні для цього документи. Проте станом на 1 січня відповідне рішення в Брюсселі так і не ухвалили. Таким чином від початку року український бізнес при експорті до ЄС змушений сплачувати “вуглецеве мито”.

ЄС розглядає цілковиту блокаду російських танкерів

Європейський Союз розглядає пропозицію цілковитої заборони морських послуг для російських нафтових танкерів у межах посилення санкцій проти РФ. Про це заявила речниця Європейської комісії Паула Пінью, передає Укрінформ.
Пінью наголосила, що ЄС змінив оцінку потенційних ризиків для стабільності нафтового ринку, що раніше призвело до того, що ЄС обрав обмеження цін на російську нафту замість повної заборони на морські послуги для російських танкерів.
“Це явно посилення санкцій. Досі, навіть з урахуванням обмеження цін, експорт російської нафти все ще є можливим. Із забороною на морські перевезення будь-який експорт нафти з Росії стане ще складнішим, тому логіка саме така, не вдаючись зараз у подробиці”, – додала речниця.
Також ЄС вестиме переговори з G7 щодо того, щоб сім держав погодилися з повною забороною на морські послуги для російських нафтових танкерів, аби зробити санкції “більш ефективними”.
Разом з тим, речники Єврокомісії не розкрили жодних подробиць 20 пакету санкцій, який мають прийняти найближчим часом.
Досі ЄС дозволяв такі послуги, втім виключно для танкерів, котрі перевозять нафту, що реалізується в межах цінового ліміту, прийнятого G7.

Єврокомісія оприлюднила 20 пакет санкцій проти РФ

Єврокомісія презентувала проєкт 20 пакета санкцій Євросоюзу проти Росії. Про це йдеться у заяві президента ЄК Урсули фон дер Ляєн, оприлюдненій в п’ятницю, 6 лютого.
“Новий пакет санкцій охоплює енергетику, фінансові послуги та торгівлю. Щодо енергетики ми запроваджуємо повну заборону на морські послуги для російської сирої нафти”, – йдеться в заяві.
Очікується, що цей захід “ще більше скоротить доходи Росії від енергоносіїв і ускладнить пошук покупців для її нафти”.
“Оскільки судноплавство є глобальним бізнесом, ми пропонуємо запровадити цю повну заборону в координації з партнерами-однодумцями після рішення G7”, – зазначила фон дер Ляєн.
Єврокомісія вносить до списку ще 43 судна, що входять до складу тіньового флоту. Тепер їх загальна кількість сягне 640.
ЄС також ускладнить Росії придбання танкерів, які будуть використовуватися для тіньового флоту, та додає заборони на надання технічного обслуговування та інших послуг для танкерів для СПГ та криголамів, щоб ще більше зашкодити проєктам експорту газу.
“Це доповнює нашу заборону на імпорт скрапленого газу, узгоджену 19-м пакетом та Регламентом RepowerEU”. – йдеться в заяві.
Другий блок заходів – обмеження для банківської системи Росії та її здатності створювати альтернативні платіжні канали для фінансування економічної діяльності.
“Ми вносимо до списку ще 20 російських регіональних банків, і ми вживатимемо заходів проти криптовалют, компаній, які ними торгують, та платформ, що уможливлюють торгівлю криптовалютами, щоб закрити шлях для обходу санкцій”, – заявила очільниця Єврокомісії.
За її словами, санкції також націлені на декілька банків у третіх країнах, залучених до сприяння незаконній торгівлі підсанкційними товарами.
Третій блок заходів – це нові заборони на товари та послуги – від гуми до тракторів та послуг з кібербезпеки, на суму понад 360 млн євро.
“Ми також запроваджуємо нові заборони на імпорт металів, хімікатів та критично важливих мінералів, які ще не перебувають під санкціями, на суму понад 570 млн євро. І ми запроваджуємо подальші експортні обмеження на предмети та технології, що використовуються для військових зусиль Росії, такі як матеріали, що використовуються для виробництва вибухівки. Ми пропонуємо квоту на аміак для обмеження існуючого імпорту”, – вказано в заяві.
Фон дер Ляєн переконана, що санкції ЄС працюють, тому вони будуть діяти принаймні “поки Росія не розпочне серйозні переговори з Україною щодо справедливого та міцного миру”.

РФ веде підпільні контакти з лідерами ЄС – Лавров

Росія має таємні контакти з деякими лідерами Європи. Сторони говорять про закінчення російської війни проти України. Про це заявив очільник російського МЗС Сергій Лавров, передають росЗМІ в п’ятницю, 6 лютого.

“Не буду приховувати, у нас є контакти з деякими лідерами Європи. Вони дзвонять, просять про ці розмови не оголошувати. Деякі навіть тут з’являються. І так підпільно контактують”, – сказав міністр.

При цьому Лавров зазначив, що заяви європейських лідерів під час таких закритих, конфіденційних контактів нічим не відрізняються від того, що вони говорять публічно.

“Ті самі заклики: давайте закінчувати (війну Росії проти України – ред.), треба щось робити”, – сказав глава МЗС РРФ.

Лавров зазначив, що Європа зайняла “безкомпромісну позицію”, яка полягає в тому, що потрібна “стратегічна поразка Росії”.

“(Їхня позиція – ред.) Україна не може програти, Росія не може перемогти, інакше Європа втратить обличчя. І все те, що вони роблять зараз, – не допустити, зірвати ті переговори, які начебто намітилися між нами і американцями, і тепер ось до них підключаються українські представники”, – заявив глава МЗС Росії. Раніше стало відомо, що 3 січня дипломатичний радник президента Франції Емманюель Бонн зустрівся з російськими посадовцями в Москві. У січні Емманюель Макрон заявив, що європейцям варто відновити прямі переговори з правителем РФ, якщо останні зусилля США щодо мирного врегулювання в Україні не принесуть результату.

Президент Єврокомісії здійснить візит в Україну

Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн здійснить візит в Україну з нагоди четвертої річниці з початку війни Росії проти українського народу. Про це сказала головний речник ЄК Паула Піньйо, повідомляє Інтерфакс-Україна у вівторок, 3 лютого.
“Вчора президент фон дер Ляєн поспілкувалася з президентом Зеленським, як вони це регулярно роблять. Ви могли бачити, що президент фон дер Ляєн прийняла запрошення відвідати Україну, щоб відзначити чотири роки початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну”, – заявила вона.
Піньйо розповіла, що цей візит буде “оновленим і повторюваним знаком солідарності Європейського Союзу з Україною та нашої рішучості та єдності перед обличчям триваючої агресії Росії”.
Станом на сьогодні деталі візиту не відомі. Більше інформаці буде надано згодом.
Минулого тижня повідомлялося, що група єврокомісарів прибуде з візитом до Києва до четвертих роковин повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому. Про це повідомила єврокомісар з питань розширення ЄС Марта Кос.
ЗМІ дізнались зміст “плану процвітання” для України

Україна оголосила КВІР терористичною організацією

Україна підтримує іранський народ, який готовий боротися за свою свободу, а тому визнає Корпус вартових ісламської революції (КВІР) терористичною організацією. Про це йдеться у вечірньому відеозверненні президента України Володимира Зеленського.
“Увесь світ бачить, що відбувається в Ірані, яка кількість убивств і як іранський режим вкладався в розповсюдження війни та насильства в регіоні та світі. Україна не забуде жодного з тисяч шахедів, які б’ють по наших містах і селах, по наших людях”, – наголосив голова держави.
Він додав, що нині тривають офіційні європейські процедури щодо фіксації статусу КВІР як терористичної організації: Україна вже пройшла цей шлях.
“Фактично погоджено рішення Євросоюзу про визначення терористичною однієї з основних організацій режиму в Ірані – так званого Корпусу вартових ісламської революції. Ми в Україні вже ухвалили таке рішення, для нас це питання закрите”, – додав президент.
Президент України зауважив, що всі терористи у світі заслуговують на однакове ставлення і засудження – жоден з них не має виграти.

Зеленський і глава ЄК обговорили три питання

Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з gрезидентом Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. Вони обговорили три ключові питання, повідомила пресслужба українського лідера в понеділок, 2 лютого.
Так, Зеленський подякував за вагому енергетичну підтримку України з боку ЄС. Найближчим часом очікуються ще поставки генераторів і додаткового енергетичного обладнання.
У свою чергу Урсула фон дер Ляєн поінформувала про фіналізацію 20 пакета санкцій проти Росії.
“Бачимо, що вже відбувається з російською економікою і що може бути далі, якщо тиск спрацює правильно. Працюємо в цьому напрямі, мають бути важливі кроки”, – зазначив українький лідер.
Зеленський і фон дер Ляєн обговорили також дипломатичну роботу та роботу над документами щодо гарантій безпеки й плану відновлення. Вони домовилися, що команди тісніше працюватимуть разом, щоб забезпечити чіткість і повне розуміння майбутніх рішень.

I spoke with European Commission President Ursula @vonderLeyen about energy support for Ukraine. The European Union is helping us a lot and more shipments of generators and other energy equipment will arrive shortly. Thank you! Ursula also briefed me on the finalization of the… pic.twitter.com/6Khvex08m0 — Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) February 2, 2026 Нагалаємо, сьогодні Зеленський схвалив нові санкції проти РФ. Обмеження стосуються 10 фізичних і шести юридичних осіб, серед яких компанії з ОАЕ і В’єтнаму.
ЄС офіційно обмежив фінансові операції з Росією