Європейський Союз прийняв рішення зробити візові правила для громадян Росії строжчими, скасувавши можливість отримання багаторазових віз. Тепер росіяни повинні будуть подавати заявки на візу для кожної поїздки до країн ЄС. Це рішення прийнято на тлі безпекових загроз, які виникли внаслідок вторгнення Росії в Україну. Євросоюз наголошує на необхідності захисту своїх громадян та обґрунтовує жорсткіші візові правила цією метою. Також передбачено винятки для журналістів та правозахисників, але загалом нові правила передбачають посилену перевірку та контроль при поданні візових заявок громадянами РФ.
Позначка: Євросоюз
-
В ЄС визнали плани обмежити видачу віз росіянам
Єврокомісія підтвердила, що розглядає плани з обмеження видачі Шенгенських віз громадянам Росії, але поки що не уточнює конкретних деталей. Речник Європейської комісії Маркус Ламмерт зазначив, що є певні заходи, які розглядаються у співпраці з країнами-членами, але закликав слідкувати за оновленнями. У 2022 році ЄС призупинив дію Угоди про спрощення візового режиму з Росією і ввів рекомендації для держав-членів щодо обмежень для російських заявників. Кількість виданих російським громадянам шенгенських віз зменшилася з понад 4 мільйонів у 2019 році до близько 500 тисяч у 2023 році.
-
У Метінвесті оцінили вплив вуглецевого мита на економіку України
Керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз висловив занепокоєння тим, що Європейське вуглецеве мито СВАМ, яке почне діяти з 2026 року, може сильно вразити економіку України. Він зазначив, що ця декарбонізація для Євросоюзу є способом захисту внутрішнього ринку, а не лише екологічним питанням. Водовіз підкреслив, що введення цього мита може призвести до значного зменшення ВВП України на 5% у 2026 році та навіть на 10% у 2030 році. Він закликав уряд швидко діяти та звернутися до ЄС з пропозицією відтермінувати введення цього мита через складну економічну ситуацію в Україні. Також було зазначено, що українські підприємства постраждають через відсутність грантів на декарбонізацію, які отримують металургійні компанії Європи. Одним із рішень, які можна розглянути, є створення прозорої системи торгівлі квотами на викиди вуглецю, щоб підтримати українські підприємства у процесі декарбонізації.
-
Зеленський відреагував на звіт Єврокомісії
Президент Володимир Зеленський вважає позитивним звіт Єврокомісії в межах Пакета розширення Євросоюзу, який підтверджує, що Україна впевнено рухається до членства у ЄС. Про це він написав у Телеграм у вівторок, 4 листопада. Зеленський нагадав, що прогрес України на шляху до Євросоюзу досягається завдяки зусиллям мільйонів громадян.
“Я вдячний кожному українцю, хто щоденно працює заради нашої незалежності, нашої держави, усім, хто підтримує ці зусилля, і, безумовно, всім нашим хоробрим воїнам, які б’ються заради України, за своїх побратимів і за саму можливість безпечної, об’єднаної та вільної Європи, у якій Україна є невід’ємною частиною”, – написав він.
За словами президента, тепер Україна очікує “рішучих дій Євросоюзу для подолання всіх штучних перешкод на шляху до сильної та єдиної Європи”.
“Єдність і сила – це два ключові елементи для того, щоб європейський проєкт був успішним і забезпечив безпеку, добробут і гарантований мир для всіх європейських народів, громад і родин. Ми продовжимо спільну роботу задля зміцнення Європи та наших спільних цінностей”, – резюмував Зеленський.
В Офісі президента нагадали, що сьогодні Єврокомісія презентувала звіт у межах Пакета розширення Євросоюзу 2025 року. Україна отримала найкраще за три роки відзначення своєї роботи: у кожному з 36 розділів – позитивний результат.
У звіті йдеться про те, що Україна послідовно просувається в імплементації законодавства відповідно до норм Євросоюзу. Єврокомісія підтвердила, що є готовність до відкриття першого, другого та шостого переговорних кластерів. Такі результати демонструють, що це питання – серед основних пріоритетів роботи президента України, Верховної Ради та уряду. -
ЄС погодив транш у 1,8 млрд євро для України
Рада Євросоюзу схвалила п’ятий платіж Україні на суму понад 1,8 млрд євро в рамках механізму Ukraine Facility. Про це повідомляється на сайті Ради ЄС у вівторок, 4 листопада.
Ця сума відображає успішне виконання Україною дев’яти кроків, необхідних для п’ятого траншу, а також один невиконаний крок з четвертого траншу. Фінансування спрямоване, головним чином, на зміцнення макрофінансової стабільності України та підтримку подальшої роботи її державного управління, – йдеться у повідомленні.
У Раді ЄС нагадали, що виплати в межаї Ukraine Facility тісно пов’язані з Планом України (Ukraine Plan), який окреслює стратегію нашої держави щодо відновлення, реконструкції та модернізації, а також графік впровадження реформ, необхідних для вступу до ЄС протягом наступних років. -
Європа переживає економічний реверс – ЗМІ
Держави південної Європи вражають своїми успіхами, випереджаючи країни півночі регіону. Економіки Іспанії та Греції демонструють помітно вищі темпи зростання, що можна частково пояснити ефектом від програм жорсткої економії, які раніше впроваджувалися в цих країнах, які колись вважали слабкими ланками ЄС. Про це в понеділок, 3 листопада, пише Semafor.
За даними видання, цьогоріч Іспанія зафіксувала 3,5% економічного зростання, Греція – 2,3%, тоді як Франція досягла лише 0,7%, а Німеччина – 0,2%. На додачу, у південних державах спостерігається скорочення бюджетного дефіциту, у той час як у північних країнах він стає більшим, хоча й стартував із нижчих показників.
Як зазначається, цей успіх південних країн значною мірою обумовлений розвитком туризму та активним залученням інвестицій. Греція та Кіпр переживають будівельний бум, що також сприяє зростанню. Водночас північ Європи стикається з труднощами у впровадженні бюджетних скорочень. Наприклад, у Великій Британії уряд відклав плани скорочення витрат на соціальні програми, зокрема виплат за інвалідністю, а у Франції за останній рік уже тричі змінювався кабінет міністрів через несприйняття суспільством жорстких бюджетних заходів.
Раніше повідомлялося про стрімке економічне зростання Польщі, яка навіть в умовах агресивної політики Росії та її погроз продовжує міцніти як стратегічна опора Європейського Союзу. Вперше з часу свого приєднання до ЄС у 2004 році Польща стала лідером за темпами економічного зростання на континенті.
ЄК оцінила рух України в ЄС: відданість і є нюанси
-
ЄК оцінила рух України в ЄС: відданість і є нюанси
Європейська комісія дала оцінку прогресу України на її шляху до вступу в Європейський Союз, відзначивши значну відданість Києва європейській інтеграції. Водночас вказано на необхідність усунення “негативних тенденцій” у боротьбі з корупцією та прискорення реформ у сфері верховенства права. Відповідний документ, підготовлений Єврокомісією, оприлюднило у понеділок, 3 листопада, агентство Reuters.
Звіт є частиною загального аналізу щодо розширення ЄС і має бути затверджений 4 листопада. У тексті наголошується, що Україна, попри труднощі через воєнні дії Росії, продовжує демонструвати значний прогрес в інтеграції до ЄС.
У документі позитивно оцінено реформаторські кроки України, однак підкреслено необхідність додаткових зусиль у питаннях незалежності судової влади, боротьби з організованою злочинністю і підтримки громадянського суспільства. Особливу увагу Брюссель звертає на липневі події, коли виникли спроби встановити більший контроль Генеральним прокурором над антикорупційними органами. Хоча ці заходи були оперативно скориговані через суспільний протест, вони все ж викликали занепокоєння серед європейських дипломатів.
“Нещодавні негативні тенденції, зокрема зростаючий тиск на спеціалізовані антикорупційні органи та громадянське суспільство, необхідно рішуче змінити”, – сказано в проєкті тексту Єврокомісії.
Попри публічну підтримку України з боку майже всіх держав-членів ЄС, її швидке приєднання до блоку наразі не планується. Дипломати визнають, що процес вступу може супроводжуватися суттєвими викликами і перепонами.
Український уряд раніше заявив про намір завершити переговори щодо членства до кінця 2028 року. Єврокомісія зазначає, що для реалізації цієї амбітної мети країна має прискорити проведення реформ, особливо у ключових сферах, таких як верховенство права.
Окрім цього, в документі пропонується зміцнити захист демократичних стандартів у договорі про майбутнє членство. Як зазначено в тексті Комісії, нові умови мають містити більш надійні механізми, які б гарантували продовження виконання зобов’язань після завершення процесу приєднання.
“Щоб гарантувати, що нові держави-члени продовжуватимуть захищати та підтримувати свої досягнення у сфері верховенства права, демократії та основних прав, Комісія вважає, що майбутні договори про приєднання повинні містити більш надійні гарантії проти відступу від зобов’язань, взятих під час переговорів про приєднання”, – сказано в проєкті звіту.
Раніше ми повідомляли, що Єврокомісія у вівторок представить звіт про прогрес України та інших країн-кандидатів на вступ до ЄС. За даними редактора Радіо Свобода з питань Європи Рікарда Йозвяка, очікується, що рейтинг України буде оцінено “здебільшого позитивно”.
Нагадаємо, цієї осені Україна досягла важливої віхи на шляху до вступу до ЄС. Завершено двосторонній скринінг з Єврокомісією, який розпочався у липні 2024 року. Тепер держави-члени блоку отримають звіти, у яких вона може рекомендувати їм розпочати переговори з Україною у різних сферах політики.
-
У Брюсселі оголосять звіт щодо розширення ЄС – ЗМІ
Єврокомісія у вівторок представить звіт про прогрес України та інших країн-кандидатів на вступ до ЄС. Про це повідомив редактор Радіо Свобода з питань Європи Рікард Йозвяк у соцмережі Х в понеділок, 3 листопада.
За його даними, очікується, що рейтинг України буде оцінено “здебільшого позитивно”.
“Завтра Єврокомісія опублікує свій щорічний звіт про країни-кандидати на вступ до ЄС. Рейтинги: здебільшого позитивно: Молдова, Україна, Чорногорія, Албанія; середньо: Сербія, Боснія і Герцеговина, Північна Македонія, Косово; жахливо: Грузія”, – написав він.
У свою чергу Euronews пише, що 4 листопада в Брюсселі відбудеться саміт з питань розширення з представництвом країн на рівні лідерів, який називають “безпрецедентною подією” і “визначальним моментом” для політики розширення ЄС.
Країни будуть представлені на рівні лідерів, також офіційно підтверджена участь президента Євроради Антоніу Кошти.
Стверджується, що на саміті буде присутній президент України Володимир Зеленський. Водночас Європейська правда стверджує, що український лідер долучиться до події дистанційно. -
У ЄС хочуть позбавити Словаччину права голосу через конституційні зміни
Згідно з інформацією порталу VSquare, Словаччині загрожує втрата права голосу в Раді Європейського Союзу через спірні конституційні зміни, які викликали хвилю занепокоєння серед інших країн-членів. Уряд Нідерландів розглядає можливість ініціювати дисциплінарну процедуру проти Словаччини відповідно до статті 7 Договору про ЄС, що може призвести до санкцій, включаючи позбавлення країни-порушниці права голосу в Раді ЄС. Нідерландський парламент ухвалив резолюцію, в якій закликав уряд втрутитися у зміни, які обмежують права ЛГБТ+ спільноти в Словаччині. Гаага досліджує готовність інших країн-членів підтримати цей крок та сподівається на розгляд справи в Суді ЄС. Конституційні зміни в Словаччині передбачають закріплення лише двох біологічних статей та перегляд правил усиновлення. Крім того, словацький прем’єр Роберт Фіцо відмовився від участі країни в європейських ініціативах щодо військової підтримки України, висловивши критику на адресу рішення ЄС щодо передачі Україні заморожених російських активів.
-
ЄС пригрозив Лукашенку новими санкціями через кулі над Литвою
Європейський союз готовий до запровадження нових санкцій проти Білорусі, якщо Мінськ не припинить провокації на території держав-членів. Мова про інциденти з повітряними кулями, які виявили в Литві. Про це повідомляє прес-служба Європейської Ради.
У ЄС наголосили на інцидентах з вторгненням повітряних куль з контрабандою в повітряний простір Литви, які неодноразово були зафіксовані минулого тижня. Кулі були спрямовані з території Білорусі.
Євросоюз рішуче засудив дії правлячого режиму РБ та його очільника Олександра Лукашенка, а також пригрозив Мінську новими санкціями.
“Проти білоруського режиму було запроваджено санкції, і ЄС готовий вжити подальших заходів у відповідь, якщо такі дії триватимуть. Ми не потерпимо жодних гібридних кампаній, спрямованих проти ЄС або будь-якої з його держав-членів”, – ідеться у пресслужбі.
Інциденти з білоруськими кулями в Литві не тільки зірвали сотні авіарейсів, але й завдали шкоди аеропортам і тисячам пасажирів, створивши загрозу дестабілізації в країні.
В ЄС нагадали, що такі дії суперечать обіцянкам білоруського диктатора щодо поліпшення відносин.
Брюссель також закликав Мінськ взяти контроль над повітряним простором, кордоном і територією для протидії організованій злочинності.
Як відомо, останнім часом в Литві фіксують випадки появи гелієвих куль у небі. Через виявлення таких об’єктів аеропорт Вільнюса тимчасово закривали кілька разів.