У першій половині 2025 року Німеччина перестала бути країною номер один у Європі за кількістю поданих прохань про надання притулку. Про це повідомив Bild у суботу, 5 липня.
Вказано, що за шість місяців надійшло 61 300 первинних заяв – це майже вдвічі менше, ніж за аналогічний період 2024 року (121 426). У червні кількість заявок не перевищила 7000 – такий низький показник востаннє було зафіксовано взагалі 2013 року.
Причиною різкого зниження стало посилення міграційної політики: запроваджено додаткові прикордонні перевірки, призупинено програму возз’єднання сімей, скасовано прискорене отримання громадянства. Крім того, збільшено список так званих “безпечних країн”, звідки тепер складніше набути статусу біженця.
“Це очевидні успіхи у розвороті міграції. Ми послідовно продовжуємо йти шляхом до того, щоб перевернути міграцію з ніг на голову”, – заявив у коментарі виданню міністр внутрішніх справ Німеччини Олександр Добриндт.
Згідно з внутрішньою доповіддю Єврокомісії, Німеччина тепер на третьому місці в ЄС, поступаючись кількістю заявок на притулок Іспанії (76 020 заявок) і Франції (75 428). Впритул йдуть Італія та Греція. Найменші показники у Угорщини (47 заявок), Словаччини (84) та Литви (152).
Серед прохачів притулку у Німеччині лідирують вихідці з Афганістану (22%), Сирії (20%) та Туреччини (11%). Також до першої п’ятірки увійшли громадяни Іраку та Росії, остання – з часткою 3,1%.
Позначка: Євросоюз
-
Німеччина втратила лідерство в ЄС за кількістю заявок на притулок
-
Словаччина вкотре заблокувала санкції проти Росії
Словаччина знову заблокувала ухвалення 18-го пакету санкцій проти Росії в Європейському Союзі. Уряд Словаччини вважає, що програма RePowerEU, що передбачає припинення імпорту російського газу до ЄС з 2028 року, може негативно вплинути на економіку країни. Влада Братислави висловлює занепокоєння щодо цін на енергію та енергетичної безпеки. Словаччина поки залишається на своїй позиції і продовжує блокувати санкції, проте готова до діалогу з Єврокомісією для знаходження компромісу. Угорщина також не підтримує обмеження імпорту російських енергоносіїв.
-
Саміт Молдова-ЄС засудив війну РФ і вимагає вивести війська з Придністров’я
На Саміті Молдова-ЄС було рішуче засуджено військову агресію Росії проти України та гібридні атаки, спрямовані на підрив безпеки регіону. Спільна декларація, підписана представниками ЄС та Молдови, закликає Росію негайно вивести війська з території окупованого Придністров’я. Документ також наголошує на важливості співпраці між ЄС та Молдовою для забезпечення стабільності та розвитку регіону. ЄС засуджує кібератаки та інші дії Росії, спрямовані на дестабілізацію Молдови, включаючи корупційні схеми та втручання у виборчі процеси. У декларації також вимагається виведення російських військових з Придністров’я для забезпечення стабільності в регіоні.
-
ЄС збільшив квоти на імпорт української агропродукції – ЗМІ
Європейський Союз збільшив квоти на імпорт сільськогосподарської продукції з України в рамках угоди про вільну торгівлю. Зокрема, ЄС збільшив імпортну квоту на українську пшеницю, цукор, ячмінь та м’ясо птиці. Це дозволить Україні експортувати більше продукції до Європи без мит. Угода про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі між ЄС та Україною охоплює 40 товарів і має бути затверджена державами-членами ЄС. Внаслідок цих змін, Україна може зберігати високий рівень експорту до Європи, але за оцінками НБУ, країна може втратити певну суму грошей через відновлення квот на агропродукцію.
-
Експорт російського газу в Європу впав до рівня 1970-х
Росія скорочує постачання трубопровідного газу до Європи до історичних мінімумів. За перше півріччя 2025 року російський Газпром поставив у країни Європи лише 8,33 млрд кубометрів газу, що на 47% менше ніж за той самий період 2024 року. Про це повідомляє Reuters у середу, 2 липня, з посилання настатистику Турецького потоку – останнього діючого трубопроводу для постачання російського газу в Європу.
Після завершення транзитного контракту з Україною 1 січня 2025 року Туреччина залишилася єдиною транзитною країною для російського газу до Європи.
Аналітики зауважили, що обсяги експорту не перевищать 16 млрд кубометрів за рік – максимальної пропускної здатності європейської гілки.
Це найнижчий рівень постачань російського газу до Європи з початку 1970-х років, коли, для прикладу, у 1975 році обсяг становив19,3 млрд кубометрів, а у 1980-му після великого контракту з Німеччиною – вже 54,8 млрд, пише The Moscow Times.
До повномасштабної війни з Україною експорт Газпрому до Європи сягав 200 млрд кубометрів, тобто знизився майже у 12 разів.
Зайвий газ Газпрому наразі практично нікуди дівати. Запущений у 2019 році газопровід Сила Сибіру до Китаю компенсує лише близько 20% втрачених європейських обсягів, тоді як проєкти нових трубопроводів та газових хабів провалилися.
У 2024 році Газпром отримав прибуток 1,2 трлн рублів, однак основний газовий бізнес компанії зазнав збитків у розмірі 1 трлн рублів. За оцінками компанії, у 2025-2034 роках через неможливість експорту загальні втрати сягатимуть 15 трлн рублів.
Газпром припинив публікувати щомісячну статистику ще з початку 2023 року й наразі не коментує ситуацію.
Як повідомлялося, Європейський Союз відмовився від запровадження заборони на імпорт російського скрапленого природного газу в майбутніх пакетах санкцій. -
Мерц розповів про власні зусилля у просуванні 18 пакету санкцій проти РФ
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у вівторок, 1 липня, в інтерв’ю для Тagesschau поділився інформацією про те, як він намагається просувати найжорсткіший пакет санкцій проти Росії.
Нові санкції з 18-го пакету, за його словами, перебувають на фінальній стадії обговорень зі словацькою владою.
“Вчора я розмовляв із прем’єр-міністром Словаччини. Він говорить про об’єктивну проблему. Вся промисловість Словаччини, у тому числі багато німецьких компаній, потребує постачання енергії з Росії, тому що наразі у них немає інших джерел постачання. Ми намагаємось вирішити проблему, я беру участь у цих спробах вирішення,” – сказав Мерц.
Канцлер повідомив, що компроміс все ще формується в рамках робочих зустрічей, але висловив упевненість, що угода буде досягнена, після чого новий пакет санкцій набуде чинності.
На уточнююче питання, чи впевнений він у прийнятті рішення Конгресом, Мерц висловив упевненість у позитивному результаті, оскільки понад 80 сенаторів уже висловили підтримку.
Проте, за словами Фрідріха Мерца, доведеться ще переконувати Трампа в необхідності економічного тиску на Путіна заради припинення війни.
“Я не впевнений, що Трамп справді реалізує його, оскільки має вибір – діяти чи утриматися. Тому я обговорюю це з ним і намагаюся стимулювати його до дій. Я пояснюю, що саме він має унікальні інструменти та важелі тиску, здатні економічно вплинути на Путіна і припинити цю війну”, – наголосив канцлер Німеччини.
Цей набір заходів, на думку Мерца, є найбільш жорстким за останні три з половиною роки проти Росії.
Раніше повідомлялося, що Євросоюз повернеться до обговорення 18-го пакету санкцій проти Росії після того, як Словаччина владнає з Єврокомісією питання щодо відмови від російсько газу.
Макрон пояснив, яким має бути 18 пакет санкцій ЄС
-
Мерц розповів, як він просуває 18-й пакет санкцій проти РФ
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у вівторок, 1 липня, в інтерв’ю для Тagesschau поділився інформацією про те, як він намагається просувати найжорсткіший пакет санкцій проти Росії.
Нові санкції з 18-го пакету, за його словами, перебувають на фінальній стадії обговорень зі словацькою владою.
“Вчора я розмовляв із прем’єр-міністром Словаччини. Він говорить про об’єктивну проблему. Вся промисловість Словаччини, у тому числі багато німецьких компаній, потребує постачання енергії з Росії, тому що наразі у них немає інших джерел постачання. Ми намагаємось вирішити проблему, я беру участь у цих спробах вирішення,” – сказав Мерц.
Канцлер повідомив, що компроміс все ще формується в рамках робочих зустрічей, але висловив упевненість, що угода буде досягнена, після чого новий пакет санкцій набуде чинності.
На уточнююче питання, чи впевнений він у прийнятті рішення Конгресом, Мерц акцентував на позитивному результаті, оскільки понад 80 сенаторів уже висловили підтримку.
Проте, за словами Фрідріха Мерца, доведеться ще переконувати Трампа в необхідності економічного тиску на Путіна заради припинення війни.
“Я не впевнений, що Трамп справді реалізує його, оскільки має вибір – діяти чи утриматися. Тому я обговорюю це з ним і намагаюся стимулювати його до дій. Я пояснюю, що саме він має унікальні інструменти та важелі тиску, здатні економічно вплинути на Путіна і припинити цю війну”, – наголосив канцлер Німеччини.
Цей набір заходів, на думку Мерца, є найбільш жорстким за останні три з половиною роки проти Росії.
Раніше повідомлялося, що Євросоюз повернеться до обговорення 18-го пакету санкцій проти Росії після того, як Словаччина владнає з Єврокомісією питання щодо відмови від російсько газу.
Макрон пояснив, яким має бути 18 пакет санкцій ЄС
-
Данія почала головування в Раді ЄС
Данія розпочала головування у Раді Євросоюзу, яке триватиме з 1 липня до 31 грудня 2025 року. Про це повідомив сайт данського головування у ЄС у вівторок.
“Сьогодні… розпочинається головування Данії в ЄС. Уряд Данії обрав два основні пріоритети головування, які ми з нетерпінням чекаємо на виконання: безпечніша Європа, включаючи сильніше управління міграцією до ЄС та постійну підтримку України, а також конкурентоспроможна та “зелена” Європа. Головування триватиме до кінця року”, – йдеться в повідомленні.
При цьому зазначається, що головним завданням буде створення більш стійкого та незалежного Євросоюзу, який здатен самостійно відповідати на геополітичні виклики: “Мета полягає в тому, щоб Європа була здатною захищати себе до 2030 року. Це також стане вагомим внеском у євроатлантичну безпеку”.
У контексті повномасштабної війни Росії проти України в Копенгагені акцентують на необхідності подальшої політичної, військової та економічної підтримки нашої країни, а також збереженні тиску на Москву – зокрема, через санкції.
“ЄС повинен зміцнювати свій геополітичний вплив, прагнучи взаємовигідних глобальних партнерств. Це має включати угоди про торговельну політику, економічну співпрацю та мобілізацію фінансування. ЄС повинен продовжувати захищати міжнародний порядок, заснований на правилах, та ефективний багатосторонній діалог”, – вказано у заяві.
Як відомо, з 1 січня 2025 року у Раді ЄС головувала Польща. Кожні півроку головування переходить від однієї країни ЄС до іншої на ротаційній основі.
Минулого тижня стало відомо, що у поточному році Данія виділить 1,26 млрд євро для українського виробництва дронів дальнього радіуса дії. Також Данія стане першою країною, з якою буде створено спільне виробництво далекобійних дронів і ракет за межами України. -
Євросоюз продовжив економічні санкції проти РФ
Євросоюз офіційно продовжив ще на шість місяців економічні обмежувальні заходів проти Росії через її агресивну війну в Україні – до 31 січня 2026 року. Про це повідомила Європейська рада в понеділок, 30 червня.
“Ці економічні заходи, вперше запроваджені у 2014 році, були значно розширені з лютого 2022 року у відповідь на неспровоковану, невиправдану та незаконну військову агресію Росії проти України”, – йдеться у повідомленні.
У Європейській раді нагадали, що наразі санкції складаються з широкого спектру секторальних заходів, включаючи обмеження на торгівлю, фінанси, енергетику, технології та товари подвійного використання, промисловість, транспорт та предмети розкоші, заборону мовленнєвої діяльності дезінформаційних ЗМІ, що підтримуються Кремлем. Запроваджено заходи, які дозволяють ЄС протидіяти обходу санкцій.
Загалом з 24 лютого 2022 року ЄС ухвалив 17 жорстких пакетів санкцій у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
“Доки незаконні дії Російської Федерації продовжують порушувати фундаментальні норми міжнародного права, включаючи, зокрема, заборону на застосування сили, доцільно зберігати чинність усі заходи, запроваджені ЄС, та вживати додаткових заходів, якщо це необхідно… Європейський Союз залишається готовим посилити тиск на Росію, зокрема шляхом запровадження подальших санкцій”, – додали європейські дипломати. -
Угорщина заблокувала вступ України до ЄС: що буде далі
Саміт ЄС не зміг прийняти підсумкову заяву щодо України, в одному з пунктів якої йшлося про підтримку початку переговорів щодо прийняття країни до ЄС. Проти цієї заяви виступила Угорщина. Чи можна подолати вето цієї країни та коли все ж таки почнуться переговори про вступ? 26 – за, одна проти Усі країни ЄС, окрім Угорщини, заявили, що Європейська рада підтверджує невід’ємне право України на самовизначення та твердо підтримує її прагнення до членства в ЄС.
Текст комюніке “рішуче” підтримали 26 країн ЄС із 27.
Вони також високо оцінили швидкість проведення реформ в Україні та відзначили значний прогрес у цьому напрямку.
Крім того, 26 держав закликали Україну та Єврокомісію активізувати роботу з підготовки до вступу до Євросоюзу.
Той факт, що ці висновки Європейської ради підтримали лише 26 з 27 країн-членів ЄС (всі, крім Угорщини), означає, що офіційного рішення про відкриття першого переговорного кластеру не буде, поки Угорщина не змінить свою позицію.
У проєкті підсумкової заяви також йшлося про те, що Європейська рада засуджує російські обстріли територій України, продовжить всебічно підтримувати Київ, а також “підтримує шлях України до членства в ЄС”. “Європейська рада запрошує Раду ЄС (на рівні міністрів) вжити наступних дій у процесі вступу України до ЄС на підставі підходу з урахуванням заслуг, у рамках якого переговорні розділи мають бути відкриті, як тільки будуть виконані всі умови”, – йдеться у заяві. Ця фраза є прямою вказівкою на те, що Рада Євросоюза хотіла запустити переговори про вступ України до ЄС.