Європейська заборона на продаж нових авто з двигунами внутрішнього згоряння з 2035 року більше не виглядає непорушною. Як повідомляє Carscoops, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц надіслав лист президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн із закликом дозволити європейським автовиробникам продавати нові моделі з ДВЗ і після 2035 року.
За словами єврокомісара з питань сталого транспорту та туризму Апостолоса Ціцікостаса, цей лист “дуже добре сприйняли в Брюсселі”. Він також наголосив, що ЄС має захищати власних виробників та зберігати промислову конкурентоспроможність.
У розмові з Handelsblatt Ціцікостас також підтвердив, що ухвалення оновлених екологічних норм, заплановане на 10 грудня, відкладено на кілька тижнів – Єврокомісія досі допрацьовує регуляторний пакет. У ньому буде “все – від перегляду вуглецевих цілей до норм для автопарків і багатьох інших пунктів”.
Комісар зазначив, що документ враховуватиме сучасні технологічні тенденції, включно з потенціалом “нульових та низьковикидних палив” – синтетичного пального та передових біопалив.
Хоч він і не підтвердив напряму, що ДВЗ на таких видах палива дозволять після 2035-го, тенденція свідчить: це дедалі більш імовірно. Незважаючи на це, він наголосив, що амбіції ЄС залишаються незмінними, але їх потрібно адаптувати до реальності: “Ми хочемо дотримуватися своїх цілей, але мусимо враховувати геополітичні зміни. Не можна підривати нашу конкурентоспроможність, водночас допомагаючи європейській індустрії зберегти технологічне лідерство”.
Позначка: Євросоюз
-
Німеччина намагається врятувати ДВЗ від європейської заборони
-
ЄС та G7 готують повну заборону морських перевезень російської нафти – ЗМІ
Євросоюз та країни “Великої сімки” обговорюють радикальне посилення санкцій проти російської нафти. Замість чинного механізму “цінового порогу” розглядають повну заборону на надання послуг, пов’язаних із перевезеннями морем нафти з РФ. Про це повідомляє Reuters із посиланням на шість знайомих із проєктом джерел.
Ця ідея має увійти до нового пакета європейських санкцій, який очікується на початку 2026 року.
Наразі західним танкерним та страховим компаніям дозволено обслуговувати торгівлю російською нафтою, якщо ціна бареля перебуває нижче “цінової стелі”: спершу він становив $60 за барель, після чого ЄС та Канада знизили поріг до $47,6 за барель. У результаті близько третини російської нафти перевозять західні танкери – передусім грецькі, а також кіпрські та мальтійські.
Нові санкції покладуть край такій практиці. За словами джерел, європейські посадовці спершу хочуть обговорити ідею з представниками G7, перш ніж включати її до пакета санкцій, і вже заручилися підтримкою Великої Британії та США. Водночас остаточне рішення адміністрації Дональда Трампа залежатиме від переговорів щодо України та обраної тактики.
За даними CREA, у жовтні 38% російського експорту нафти перевозили танкери країн G7. Решту барелів транспортував “тіньовий флот”, який Кремль створив для обходу західних санкцій.
Нагадаємо, попри те що Росія продовжує відвантажувати нафту з портів у колишніх обсягах, знайти покупців їй стає дедалі складніше. За даними Bloomberg, восени обсяг сировини, що накопичується на танкерах, зріс більш ніж на 20%, а час у дорозі до китайських портів збільшився у півтора раза.
ЄС затвердив відмову від російського газу до 2027 року -
Роль Європи має бути сильною і дієвою – Зеленський
Зараз Європа виробляє нову глобальну роль для себе, вона має бути дійсно сильною і дієвою. Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час візиту в Україну лідера Кіпру Нікоса Христодулідіса в четвер, 4 грудня.
“Цей візит відбувається напередодні кіпрського головування в ЄС, яке розпочнеться в січні. Сприймаємо його і як знак підтримки України, і як знак подальшої нашої спільної готовності працювати разом – заради обох наших держав та всієї Європи”, – сказав президент. Глава держави поінформував президента Кіпру про ситуацію в Україні. Сторони детально обговорили спільний європейський порядок денний. “Зараз Європа виробляє нову глобальну роль для себе – усі події, які відбуваються протягом уже майже чотирьох років, вказують на те, що роль Європи має бути дійсно сильною і дієвою… Ми розраховуємо, що найближчі місяці дадуть більше прогресу для шляху України у Євросоюз, і кіпрське головування може стати важливим з точки зору відкриття кластерів для України та інших необхідних рішен”, – заявив Зеленський. -
Заморожені активи РФ. Чого боїться Бельгія
Євросоюз запропонував перетворити російські державні активи на суму 140 млрд євро (163 млрд доларів), що зберігаються в Бельгії, на репараційний кредит для фінансової допомоги Києву наступного року. За нього активно виступає канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Але проти такого плану виступає Бельгія. Там стверджують, що такий крок у короткостроковій перспективі поставить під загрозу мирну угоду і може призвести до судових позовів з боку Росії в майбутньому.
Глухий кут
Росія засудила пропозицію ЄС, а один із провідних російських банкірів пригрозив Євросоюзу 50-річними судовими тяжбами, якщо ідею буде реалізовано.
Європейська комісія має намір запропонувати способи виходу з цієї глухої ситуації, але міністр закордонних справ Бельгії Максим Прево вважає, що в документі, який комісія збиралася опублікувати цієї середи, побоювання бельгійців не враховані в достатній мірі.
Країни ЄС уже витрачають на допомогу Україні відсотки, які накопичуються на приблизно 210 млрд євро (245 млрд доларів) заморожених російських активів. Але питання, чи використовувати самі ці активи, виявилося значно складнішим.
Страх Бельгії
Лідери країн Євросоюзу планують винести ідею репараційного кредиту на голосування на саміті ЄС 18-19 грудня. Однак перспективи домовленості залишаються вкрай невизначеними.
Бельгія виступає головним критиком цієї схеми, тому що більша частина заморожених ЄС активів — 185 млрд євро (216 млрд доларів) — зберігається в Euroclear, брюссельському центральному депозитарії цінних паперів.
На думку бельгійської влади, у разі ускладнень через кредит, забезпечений замороженими активами, саме Бельгія опиниться під ударом можливих позовів з боку Росії.
“Якщо Росія подасть на нас до суду, у неї будуть усі шанси виграти, а ми, Бельгія, не зможемо повернути ці 200 млрд євро (233 млрд доларів), бо ця сума дорівнює цілому річному федеральному бюджету країни, — заявив Максим Прево. — Для Бельгії це буде банкрутство”.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер надіслав листа голові Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, у якому заявив, що вважає пропозицію ЄС «в корені неправильною».
Вевер заявив, що країни ЄС мають надати Бельгії юридичну гарантію, що у разі провалу кредиту Україні або скасування санкцій проти Росії вони розділять із Бельгією фінансові ризики.
Ситуація ускладнюється тим, що Європейський центральний банк заявив, що не зможе в такому разі надати країнам ЄС екстрену фінансову підтримку.
Бельгійський прем’єр запропонував Євросоюзу виділити Україні 45 млрд євро (52 млрд доларів) у вигляді кредиту на наступний рік, використовуючи механізми, які можна задіяти в рамках існуючого спільного бюджету 27 країн-членів ЄС.
Однак канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вважає, що це не найкращий вихід.
Він заявив, що використання заморожених російських активів для підтримки України стає дедалі нагальнішим питанням і закликав лідерів ЄС об’єднатися навколо цієї ініціативи. Верховний представник ЄС з закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас погоджується з Мерцем. Вона стверджує, що репараційний кредит посилить позиції Європи у протистоянні з Москвою і підштовхне Володимира Путіна до мирних переговорів.
Росія пообіцяла вжити відповідних заходів, якщо Євросоюз вирішить використати заморожені російські державні активи для надання кредиту Україні. -
Шахрайство з грошима ЄС. Гучний скандал в Брюсселі
У вівторок в Брюсселі та Брюгге провели обшуки в дипломатичній службі ЄС та університеті, під час яких затримали колишню головну дипломатичну службу Європейського Союзу Федеріку Могеріні та ще двох підозрюваних. Європейська прокуратура повідомила, що розслідування пов’язане із шахрайською схемою зовнішньої служби ЄС та Коледжу Європи. Розслідування фокусується на програмі навчання для молодших дипломатів та тендерному процесі. Факти, що вивчаються, можуть стосуватися шахрайства, корупції та порушення професійної таємниці. Федеріка Могеріні раніше обіймала посаду верховного представника ЄС із закордонних справ та політики безпеки. Після затримання її відпустили після допиту, а подальші дії будуть вирішувати слідчі. У випадку доведення звинувачень це може стати найбільшим скандалом у ЄС за десятиліття.
-
Ексглаву дипломатії ЄС звільнили з-під варти
У Бельгії звільнили з-під варти колишню головну дипломатку ЄС Федеріку Могеріні та колишнього генерального секретаря Європейської служби зовнішніх справ Стефано Санніно після того, як їх затримали для допиту у зв’язку з розслідуванням справи про шахрайство. Затримання стосувались ймовірного зловживання бюджетними коштами ЄС у 2021-2022 роках з боку Європейської служби зовнішніх дій та Коледжу Європи. Після допиту посадовці були звільнені з-під варти, оскільки не вважаються такими, що можуть втекти. Зазначено, що звинувачення стосуються шахрайства, корупції у сфері закупівель, конфлікту інтересів та порушення професійної таємниці. Федеріка Могеріні очолює як Коледж Європи, так і Дипломатичну академію. Обшуки відбулися у зв’язку з розслідуванням щодо ймовірного нецільового використання коштів ЄС.
-
В Бельгії проводять обшуки через шахрайство з фондами ЄС
Бельгійська поліція провела обшуки в Європейській службі зовнішніх дій і Коледжі Європи в Брюсселі та Брюгге у зв’язку з розслідуванням можливого шахрайства з коштами ЄС. Розслідування стосується можливого неправомірного використання коштів ЄС у 2021-2022 роках, зокрема придбанням будівлі на вулиці Spanjaardstraat у Брюгге за 3,2 млн євро для учасників програми дипломатичної академії. У цей час обидві установи очолюються Федерікою Моґеріні, колишньою Верховною представницею ЄС з зовнішньої політики. Розслідування також пов’язане з екс-міністром закордонних справ Жозепом Боррелем. OLAF вже допитав кількох осіб, а матеріали передано EPPO.
-
ЄС розвиватиме оборонну співпрацю з Україною
Європейський Союз підтвердив свою готовність розвивати співпрацю в оборонній галузі з Україною. Міністр оборони Денис Шмигаль зазначив, що ЄС виявляє лідерство у наданні допомоги Україні, а також висловив вдячність за підтримку. Сторони обговорили спільні оборонні ініціативи, які мають зміцнити як Україну, так і Європу. Також було згадано про важливість використання заморожених російських активів на користь України. Раніше було оголошено про запуск спільного виробництва безпілотників з Нідерландами та підписано угоду з Норвегією щодо виробництва дронів.
-
Москва погрожує ЄС через конфіскацію російських активів
Російський банкір Андрій Костін заявив, що Росія готується до вжиття заходів, якщо її заморожені активи будуть використані для фінансування репарацій чи допомоги Україні. Костін вважає, що Росія може ініціювати довготривалі судові процеси, які можуть тривати до півстоліття. Він стверджує, що Європа прагне вести війну за рахунок чужих фінансів і вважає такі дії безпідставними. У відповідь на це, Росія може конфісковувати активи європейських інвесторів у себе. Костін також пропонує активно судитися з Європейським Союзом та іншими сторонами щодо заморожених активів у російських та міжнародних судах. Раніше він підтримував ідею розподілу суверенних активів Росії для мирного врегулювання в Україні, але остання редакція мирного плану США була скорочена. Костін також висловлював готовність Росії до переговорів і пошуку компромісів у двосторонньому форматі.
-
У ЄС назвали нову умову для вступу України
Щоб стати частиною Євросоюзу Україна повинна боротися проти корумпованих політиків і бізнесменів для того. Про це в інтерв’ю Politico заявив комісар ЄС з питань юстиції Майкл Макграт.
За його словами, уряди країн-членів ЄС не підтримуватимуть Україну в її прагненні вступити до блоку, якщо вона не зможе довести, що має ефективну систему боротьби зі злочинністю на рівні вищих ешелонів суспільства.
Єврокомісар зауважив, що хоч процес реформ в Україні є “довгим шляхом”, Київ докладає максимальних зусиль для боротьби з корупцією.
“У кожній країні-кандидаті має бути надійна система для розгляду передбачуваних випадків високорівневої корупції. Повинна існувати дієва система розслідування і, в кінцевому підсумку, судового переслідування і винесення вироків, і демонстрація результативності в цій сфері – те, що ми вимагаємо від усіх наших держав-членів і, безумовно, від тих, хто хоче приєднатися до Європейського союзу”, – зазначив Макграт.
Він додав, що “одні й ті самі стандарти застосовуються до всіх країн-кандидатів”, додавши, що “верховенство права і реформи у сфері правосуддя лежать в основі процесу вступу”.
“У нас дуже відкриті та чесні відносини з українською владою щодо того, які вимоги існують”, – заявив єврокомісар.
Він наголосив, що якщо стандарти верховенства права не виконуються, підтримки з боку держав-членів ЄС щодо питання вступу не буде.