ЄС оголосив про інвестицію €1,5 млрд в Україну

Шостий Наглядовий комітет Ukraine Investment Framework (UIF) схвалив новий пакет із восьми програм загальною вартістю 1,5 млрд євро для підтримки життєво важливих секторів України. Про це повідомило представництво Євросоюзу в Україні в п’ятницю, 6 березня.
Вказано, що ці програми спрямовані на залучення 3,4 млрд євро нових інвестицій, нададуть підтримку в енергетиці, освіті, зв’язку, сільському господарстві та малому бізнесі, а також фінансуватимуть будівництво укриттів в освітніх закладах.
Вперше UIF також виділить кошти на технології подвійного призначення та стратегічні галузі, зауважило представництво ЄС та додало, що це відповідає зобов’язанням Єврокомісії.
Нові програми будуть реалізовані фінансовими установами, деякі з яких вже співпрацюють з Єврокомісією в Україні (ЄБРР, МБРР, KfW, МФК), а також новими партнерами (Finnvera, BPIFrance, CDP). Ukraine Investment Framework (UIF) – ключовий інструмент залучення інвестицій та складова другого компонента (Pillar II) програми ЄС Ukraine Facility загальним обсягом 50 млрд євро. UIF поєднує публічні та приватні ресурси, а також гарантійні механізми ЄС для створення сталих фінансових умов відновлення та розвитку України. На сьогодні UIF вже виділив 8,4 млрд євро, що становить 90% від його загального обсягу. Очікується, що ці асигнування дозволять мобілізувати 25,2 млрд євро інвестицій в Україну. Нагадаємо, Європа змогла замінити США у допомозі Україні. Хоча підтримка України з боку США обвалилася на 99%, загальна допомога нашій державі залишилася приблизно такою ж, як і в попередні роки, завдяки європейцям.

Єврооюз надасть €1 млрд на енергетичну допомогу Україні

ЄС підтвердив солідарність з країнами Перської затоки

Міністри закордонних справ Ради співробітництва арабських держав Перської затоки (РСАДПЗ) та ЄС засудили невиправдані удари Ірану по країнах Перської затоки та закликали Тегеран негайно припинити їх, а Євросоюз підтвердив солідарність із країнами регіону. Про це йдеться у спільній заяві міністрів щодо останніх подій на Близькому Сході 5 березня за результатами спільної віртуальної зустрічі.
Учасники зустрічі підкреслили значення стратегічного партнерства між ЄС та Радою, встановленого відповідно до Угоди від 1988 року та підтвердженого на Брюссельському саміті ЄС – РСАДПЗ у жовтні 2024 року.
Міністри засудили невиправдані напади Ірану на країни РСАДПЗ, які загрожують регіональній та глобальній безпеці. Вони також підтвердили відданість регіональній стабільності та закликали до захисту цивільного населення та повної поваги до міжнародного права, міжнародного гуманітарного права та зобов’язання дотримуватися принципів Статуту Організації Об’єднаних Націй.
Учасники зустрічі нагадали, що послідовно закликали Іран стримати свою ядерну та балістичну програми, утриматися від дестабілізуючої діяльності в регіоні та в Європі, а також припинити “жахливе насильство проти власного народу”.
Вони обговорили “значну шкоду, завдану нещодавніми невибірковими нападами Ірану на держави-члени РСАДПЗ, спрямовані на цивільну інфраструктуру, включаючи нафтові об’єкти, сервісні об’єкти та житлові райони, що призвело до матеріальних збитків та загрожувало безпеці, захисту та життю цивільного населення”.
Міністри наголосили на масштабних дипломатичних зусиллях ЄС та його держав-членів, а також держав-членів РСАДПЗ, що передували нападам, та на зобов’язанні останніх не використовувати їхні території для здійснення нападів на Іран.
Підписанти заяви підтвердили непохитну відданість діалогу та дипломатії як засобу вирішення кризи, високо оцінивши конструктивну роль Оману в цьому відношенні, та наголосили на необхідності відновлення регіональної стабільності та безпеки.
Також учасники нагадали про невід’ємне право країн РСАДПЗ, відповідно до статті 51 Статуту ООН, захищати себе, індивідуально та колективно, від збройних нападів Ірану. Вони підтвердили, що держави РСАДПЗ мають право вживати всіх необхідних заходів для захисту своєї безпеки та стабільності, а також захищати свої території, громадян та мешканців з метою відновлення міжнародного миру та безпеки.
Крім того, міністри нагадали про відповідальність Ради Безпеки ООН за відновлення та підтримку міжнародного миру та безпеки.
Учасники домовилися об’єднати дипломатичні зусилля для досягнення довгострокового рішення, яке запобіжить отриманню Іраном ядерної зброї, припинить виробництво та розповсюдження балістичних ракет, безпілотних літальних апаратів та будь-яких технологій, що загрожують безпеці регіону та за його межами, а також утримається від дестабілізуючої діяльності в регіоні та в Європі і, зрештою, дозволить іранському народу визначати своє майбутнє.
Міністри підтвердили важливість захисту регіонального повітряного простору, морських шляхів та свободи судноплавства, зокрема в Ормузькій протоці та Баб-ель-Мандебській протоці, а також безпеки та захисту ланцюгів поставок та стабільності світових енергетичних ринків, – йдеться у спільній заяві.
У заяві наголошується, що безпека та стабільність регіону Перської затоки є фундаментальними стовпами стабільності світової економіки, нерозривно пов’язаними з європейською та глобальною безпекою.
Учасники визнали важливість морської оборонної операції ЄС ASPIDES та операції ATALANTA для захисту критично важливих водних шляхів та зменшення перебоїв у ланцюгах поставок, а також закликали до координації підтримки операцій. Вони підкреслили необхідність захисту регіонального повітряного простору та морських шляхів, енергетичної безпеки та ядерної безпеки.
ЄС подякував державам-членам Ради співробітництва арабських держав Перської затоки за допомогу, надану громадянам ЄС на їхній території. Європейський Союз та його держави-члени продовжуватимуть докладати всіх зусиль для забезпечення безпечного виїзду своїх громадян у тісній співпраці з державами-членам РСАДПЗ.

Мерц: Пояснював ситуацію Трампу на мапі України

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц після зустрічі з президентом США Дональдом Трампом, яка відбулася 3 березня в Білому домі, підкреслив, що Європа не прийме жодної угоди щодо України без її безпосередньої участі. Про це Мерц заявив під час брифінгу.

Згідно з його заявою, позиція Європи однозначна: будь-які домовленості щодо українського питання мають враховувати думку європейських країн.

Мерц також зазначив, що на переговорах він наголосив на необхідності посилення тиску на Москву. За його переконанням, лише через зростання впливу з боку Вашингтона можливе досягнення поступок з боку російського уряду.

“Росія тягне час і, роблячи це, діє проти волі американського президента. Сьогодні я закликав до посилення тиску на Москву”, – зазначив Канцлер Німеччини.

Мерц додав, що Європа повинна стати невід’ємною частиною мирних переговорів між Росією та Україною, які відбуваються за посередництва Сполучених Штатів. Він наголосив, що саме підтримка та легітимізація миру з боку Європи забезпечать його тривалу стабільність. Крім того, внесок Європейського Союзу у безпеку України, її відбудову та інтеграцію до європейських структур буде ключовим елементом для закріплення такого миру.

“Трамп знає, що тільки мир, який підтримає і легітимізує Європа, може бути дійсно тривалим. Він також знає, що внесок Європи в безпеку України, відновлення, європейську інтеграцію буде просто незамінним для цього миру”.

Також в інтерв’ю ARD Фрідріх Мерц уточнив, що намагався Трампу пояснити ситуацію за допомогою карти України. Мерц сказав, що українська армія не повинна поступатися територією, зміщуючись на захід, інакше “дорога на Київ буде відкрита”. Він також говорив про важливість Одеси як воріт України до Чорного моря.

“Можливо, мені вдалося зробити більший внесок у краще розуміння ситуації на місцях”, – сказав Мерц.

Перед початком зустрічі в офісі Мерца зазначали, що Берлін очікує від Трампа конкретної позиції щодо торговельних питань, ситуації в Україні та проблеми взаємної оборони в рамках НАТО.

Нагадаємо, два дні тому президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Федеральним канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом. Сторони обговорили ситуацію в Україні та контакти з іншими лідерами. Глава держави поінформував про ситуацію на фронті та потреби України в ракетах для ППО.

Мерц: ЗСУ у лютому мають вражаючий успіх на фронті

Мерц: Угоди щодо України без участі Європи не буде

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц після зустрічі з президентом США Дональдом Трампом, яка відбулася 3 березня в Білому домі, підкреслив, що Європа не прийме жодної угоди щодо України без її безпосередньої участі. Про це Мерц заявив під час брифінгу.

Згідно з його заявою, позиція Європи однозначна: будь-які домовленості щодо українського питання мають враховувати думку європейських країн.

Мерц також зазначив, що на переговорах він наголосив на необхідності посилення тиску на Москву. За його переконанням, лише через зростання впливу з боку Вашингтона можливе досягнення поступок з боку російського уряду.

“Росія тягне час і, роблячи це, діє проти волі американського президента. Сьогодні я закликав до посилення тиску на Москву”, – зазначив Канцлер Німеччини.

Мерц додав, що Європа повинна стати невід’ємною частиною мирних переговорів між Росією та Україною, які відбуваються за посередництва Сполучених Штатів. Він наголосив, що саме підтримка та легітимізація миру з боку Європи забезпечать його тривалу стабільність. Крім того, внесок Європейського Союзу у безпеку України, її відбудову та інтеграцію до європейських структур буде ключовим елементом для закріплення такого миру.

“Трамп знає, що тільки мир, який підтримає і легітимізує Європа, може бути дійсно тривалим. Він також знає, що внесок Європи в безпеку України, відновлення, європейську інтеграцію буде просто незамінним для цього миру”.

Перед початком зустрічі в офісі Мерца зазначали, що Берлін очікує від Трампа конкретної позиції щодо торговельних питань, ситуації в Україні та проблеми взаємної оборони в рамках НАТО.

Нагадаємо, два дні тому президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Федеральним канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом. Сторони обговорили ситуацію в Україні та контакти з іншими лідерами. Глава держави поінформував про ситуацію на фронті та потреби України в ракетах для ППО.

Мерц: ЗСУ у лютому мають вражаючий успіх на фронті

ЄС може відновити дебати щодо імпорту російського газу

Удари США та Ізраїлю по Ірану, а також запуск іранських безпілотників та ракет по сусідніх країнах можуть відновити дискусію в ЄС щодо заборони імпорту російського газу. Про це заявив міністр енергетики Норвегії Тер’є Осланд, інформує Reuters у вівторок, 3 березня.

Цього тижня ціни на газ у Європі зросли на 75%, досягнувши багаторічних максимумів через вплив конфліктів на експорт газу з Перської затоки. Зокрема, великий експортер скрапленого природного газу Катар у понеділок призупинив виробництво.

“ЄС чітко заявляв про прагнення звільнитися від російської нафти та газу, але події минулих трьох-чотирьох днів ускладнили ситуацію”, – заявив Осланд на конференції в Осло. За його словами, геополітична ситуація нині може відновити дебати щодо імпорту енергоносіїв із Росії.

Минулого місяця країни ЄС остаточно схвалили заборону на імпорт російського газу до кінця 2027 року. Норвегія забезпечує близько 30% європейського попиту на газ та близько 20% потреби в нафті.

У понеділок представник Корпусу вартових Ісламської революції заявив, що Іран відкриватиме вогонь по будь-якому судну, яке намагатиметься пройти Ормузьку протоку на південному узбережжі Перської затоки. Через цю протоку проходять зокрема танкери з Катару, що постачає близько 20% світового обсягу скрапленого газу. Нагадаємо, Іран заявив, що “спалюватиме” всі іноземні судна, які спробують пройти через Ормузьку протоку. Пентагон заявив, що Ормузька протока не закрита. За словами американських військових, Іран не патрулює протоку, і поки що нема жодних ознак мінування.

ЄК відреагувала на ініціативу Орбана щодо інспекції на нафтопровід Дружба

Єврокомісія привітала ініціативу прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана направити в Україну місію, щоб ознайомиться зі станом ремонтних робіт на пошкодженому нафтопроводі Дружба. Про це заявила офіційний представник ЄК Анна-Кайса Ітконен на брифінгу в Брюсселі в п’ятницю, 27 лютого.
“Ідея інспекційної місії, щоб перевірити стан трубопроводу для вирішення питання на основі результатів, видається цікавою. Ми вітаємо цю ініціативу”, – зазначила вона.
За її словами, глава ЄК Урсула фон дер Ляєн під час візиту до Києва 24 лютого просила президента України Володимира Зеленського прискорити ремонт нафтопроводу Дружба.
Ітконен зазначила, що в Брюсселі усвідомлюють усі проблеми, які може становити такий непростий ремонт. За її словами, Єврокомісія не має інформації про графік ремонтних робіт на нафтопроводі.
“Ми вітаємо бажання прем’єр-міністра Орбана організувати таку місію і готовність виходити з її висновків”, – додала Ітконен.
Тепер слід зрозуміти, який саме формат буде в такої місії. Однак в неї немає інформації, чи будуть у ній представлені експерти ЄК.
У відповідь на запитання про проблему доставки до Угорщини нафти РФ через морський порт в Хорватії нафтопроводом Адрія, оскільки доставка російської нафти до ЄС морем заборонена, Ітконен заявила, що застосування європейських санкцій входить до компетенції держав-членів.
Як відомо, Орбан заявив у п’ятницю про намір разом зі Словаччиною відправити в Україну команду фахівців, які оцінять стан нафтопроводу Дружба. Він повідомив, що домовився зі своїм словацьким колегою Робертом Фіцо про створення спільної “слідчої комісії для з’ясування стану нафтопроводу Дружба”.
Орбан вимагає від ЄС експертної оцінки стану Дружби – ЗМІ

Текст 20-го пакета санкцій ЄС проти РФ готовий, але є не згодні – ЗМІ

Посли держав Євросоюзу попередньо узгодили текст 20-го пакета санкцій ЄС проти Росії, проте його ухвалення досі затримують позиції Угорщини та Словаччини. Про це повідомляє Європейська правда з посиланням на дипломатів ЄС.
Зазначається, що 20-й пакет санкцій ЄС проти РФ узгоджений 25 державами Євросоюзу, але його блокують Угорщина та Словаччина.
“Наразі можна сказати, що текст 20-го пакета санкцій остаточно узгоджений – за винятком застережень, публічно висловлених двома державами-членами”, – заявив один зі співрозмовників видання.
За словами іншого дипломата, через позиції двох держав ЄС – Угорщини та Словаччини – питання щодо 20-го пакета санкцій не значилося в порядку денному засідання послів ЄС (Комітет постійних представників, Coreper) в Брюсселі цього тижня. Так само обговорення 20-го пакета санкцій наразі немає в порядку денному наступного засідання Coreper, яке заплановане на середу, 4 березня.
Як повідомлялося, на початку лютого Єврокомісія презентувала проєкт 20 пакета санкцій проти Росії. Він охоплює енергетику, фінансові послуги та торгівлю. Щодо енергетики запроваджується повна заборона на морські послуги для російської сирої нафти.
ЗМІ повідомили, що ухвалення 20 пакета під загрозою. Угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан заявив, що його країна блокуватиме 20 пакет санкцій проти Росії, поки не працює нафтопровід Дружба.

Європі радять прискорити створення гіперзвукової зброї для ударів по РФ

Європейським країнам слід якомога швидше розробляти гіперзвукову зброю, оскільки сучасні російські засоби протиповітряної оборони здатні надійно захистити Москву та не допустити удару по ній британськими та французькими ядерними ракетами. Про це свідчить доповідь Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI) у Лондоні.

Це ставить під сумнів політику ядерного стримування з боку двох європейських ядерних держав.

Ешелонована багатофункціональна система протиракетної та протикосмічної оборони A-235 Нудоль і зенітно-ракетні комплекси С-500 Прометей здатні перешкодити проникненню ядерних боєголовок, запущених з британських та французьких підводних човнів.

Це відбувається на тлі того, що європейські країни розглядають можливість створення власного ядерного щита через сумніви у надійності США як союзника під новою американською адміністрацією. Нині основною ідеєю, яка починає обговорюватися, є поширення на європейські країни французького та, можливо, британського ядерного “парасолькового” захисту.

Рішенням у нинішній ситуації може стати встановлення на далекобійних балістичних ракетах гіперзвукових маневруючих боєголовок, які здатні краще ухилятися від засобів захисту та знищувати їх. Це дозволить забезпечити проникнення стратегічних британських ракет Trident та французьких M51 через російську систему ППО, і тоді достатньо буде застосовувати неядерні боєголовки, вважають аналітики.

Системи “миттєвого неядерного удару” дадуть Європі можливість бити конвенційною зброєю. Їхня висока швидкість, дальність та руйнівна сила змушуватимуть Росію розгортати високотехнологічні засоби захисту на значно більшій території.

Нині європейський виробник ракет ArianeGroup веде переговори з Німеччиною та Францією щодо розробки нової балістичної ракети, здатної уражати цілі на відстані кількох тисяч кілометрів за допомогою гіперзвукових боєголовок.

“Мова про дальність не менше 1000 кілометрів. Але ми можемо збільшити її й до 2000, і до 3000 кілометрів”, – заявив Вінсент Пері, директор з оборонних програм компанії.

Кредит у €90 млрд для України: ЗМІ назвали сценарії подолання вето Обрана

У Європейському Союзі розглядаються варіанти подолання блокування Угорщиною кредиту ЄС обсягом 90 млрд євро для України. Про це повідомляє Politico та наводить п’ять можливих сценаріїв. Перший сценарій. Використання заморожених російських активів. Раніше висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас вже натякала, що Євросоюзу можливо доведеться розглянути цей варіант.

Водночас Politico вважає, що терміни узгодження цього механізму можуть затягнутися. Також незрозуміло, які важелі впливу на Угорщину має Бельгія, де зберігається більшість заморожених активів РФ. Таким чином, реалістичність такого сценарію оцінюється як низька.

Другий сценарій. Застосування певних пунктів договорів про функціонування ЄС.
Президент Європейської Ради Антоніу Кошта натякнув, що рішення знаходиться в договорах, посилаючись на принцип щирої співпраці та потенційні порушення договорів. Однак, навіть у разі встановлення порушення Угорщиною юридичних норм судові розгляди триватимуть роками.

Джерела у дипломатичних колах повідомили журналістам, що посли країн-членів ЄС не розглядали серйозно такі шляхи. Тож шанси на реалізацію цього сценарію оцінюються як мінімальні.

Третій сценарій. Ремонт нафтопроводу Дружба.

Саме припинення транспортування російської нафти даним шляхом Угорщина використовує як аргументацію блокування кредиту.

Видання оцінює шанси такого сценарію як реальні, адже це забере в угорського прем’єра Віктора Орбана єдиний аргумент, який він використав для ветування кредиту для України.

Четвертий сценарій. Схвалення заявки Угорщини на участь у багатомільярдній схемі позик Security Action for Europe (SAFE).

Будапешт вимагає 16 мільярдів євро в рамках програми. Рада ЄС схвалила більшість національних планів використання коштів в рамках SAFE, а ще три подані плани, включаючи документ Угорщини, все ще оцінюється Єврокомісією.

Politico оцінює шанси такого сценарію як високі. Воно “рятує обличчя” Орбана та відповідає стратегічним пріоритетам Угорщини.

П’ятий сценарій. Вплив президента США Дональда Трампа.

Кілька дипломатів запропонували варіант, аби президент США зателефонував Орбану та сказав йому не перешкоджати фінансуванню України. Зазначається, що таке вже траплялося раніше, однак наразі це навряд чи можна вважати вірною стратегією. Реалістичність цього сценарію важко передбачити. Як відомо, через трубопровід Дружба відбувався транзит російської нафти до Угорщини та Словаччини. Постачання припинилися після того, як 27 січня війська РФ вдарили по енергооб’єкту на заході України, пов’язаному з трубопроводом.

Через ситуації з нафтопроводом Дружба Угорщина заблокувала 20-й пакет санкцій ЄС проти Росії. Крім того, Угорщина заблокувала кредит на 90 млрд євро для України. Країна відмовилася проголосувати за один з трьох затверджених Європарламентом документів, необхідних для виділення коштів.

ЄС знайшов заміну нафтопроводу Дружба – ЗМІ

Єврокомісія звернулася до України з проханням прискорити ремонт нафтопроводу Дружба. Нині найбільш життєздатною альтернативою для постачання нафти до Угорщини та Словаччини вважають хорватський трубопровід Adria. Про це повідомляє Euronews.
Згідно з висновками експертів ЄС, потужностей хорватського оператора JANAF досить для задоволення потреб Угорщини та Словаччини. У Хорватії підтвердили, що готові забезпечити стабільний транзит неросійської нафти.
Представники Єврокомісії підкреслили, що тепер нема критичної загрози енергетичній безпеці, оскільки країни мають достатні резерви.
Нафтопровід Дружба було пошкоджено наприкінці січня внаслідок російської атаки.
Україна вже почала відновлювальні роботи, проте президент Володимир Зеленський акцентував на загрозі для життя працівників через ризик повторних ударів.
Київ також наголосив на неприпустимості політичного тиску з боку Будапешта та Братислави, які на тлі енергетичної суперечки призупинили експорт дизелю та електрики в Україну.
Euronews наголошує, що через зупинку транзиту Угорщина скористалася правом вето, заблокувавши надання Україні кредиту та 20-й пакет санкцій. Ситуація залишається напруженою через наближення виборів в Угорщині, де критика дій Брюсселя та Києва стала частиною передвиборчої риторики чинної влади.