Уряд Ісландії схвалив пропозицію міністерки закордонних справ Ісландії Торгердур Катрін Гуннарсдоттір щодо проведення 29 серпня референдуму про відновлення переговорів про вступ до Європейського Союзу, які були припинені понад десять років тому. Про це повідомляє RUV.
Гуннарсдоттір заявила, що в уряді було досягнуто одностайності стосовно подання парламентської резолюції.
Згідно з пропозицією, 29 серпня відбудеться референдум щодо продовження переговорів з ЄС.
Міністерка наголосила, що процес залежить від волі ісландського народу – уряд поважатиме його рішення і не буде агітувати за будь-який з варіантів.
В уряді також висловили занепокоєння з приводу того, що Росія може намагатися вплинути на референдум, водночас заявили, що не толеруватимуть такий вплив ні з боку Росії, ні з боку ЄС.
Гуннарсдоттір очікує, що переговори про вступ можуть розпочатися наприкінці року, якщо результати референдуму вимагатимуть продовження переговорів. При цьому вона не думає, що вони затягнуться.
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос привітала новину про референдум в Ісландії щодо відновлення переговорів про вступ до Європейського Союзу, які були припинені понад десять років тому. Свою заяву єврокомісарка опублікувала в Х.
Коментуючи новину про майбутній референдум, Кос зазначила, що на ісландський народ чекає “важливе рішення”.
За її словами, ситуація у світі кардинально змінилася з часу подання Ісландією заявки на членство в 2009 році.
Кос також наголосила, що переговори про членство є специфічними для кожної країни, і в ЄС враховують реалії країн-кандидатів.
“Ісландія вже є сильним і важливим партнером та частиною єдиного ринку. Пріоритети Ісландії добре відомі. У світі, де конкурують сфери впливу, членство в ЄС є опорою в альянсі, заснованому на цінностях, процвітанні та безпеці”, – зазначила вона.
Позначка: Вступ до ЄС
Матернова вказала на сповільнення змін в Україні на шляху до ЄС
Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова заявила, що Україна вже провела складні інституційні реформи у галузі верховенства права та боротьби з корупцією в межах підготовки до вступу в ЄС. Про це вона повідомила на засіданні Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Євросоюзу, передає Укрінформ.
“Пропрацювавши десять років з Україною та практично з усіма іншими країнами, котрі нині є кандидатами, вважаю, що у галузі верховенства права та боротьби з корупцією, які є найбільш чутливими, в Україні вже здійснені довгострокові інституційні складні речі. Є кілька сфер, над якими потрібно продовжувати працювати, але вони не є надзвичайно складними, для цього потрібна політична воля”, – зазначила дипломат.
Окремо Матернова висловила сподівання, що Європейський Союз зможе донести до зацікавлених сторін і громадськості, що в Україні за минулі десять років було проведено багато реформ.
Водночас посол відзначила певне сповільнення змін за пів року. На її думку, деякі реформи “будуть болісними, бо стосуватимуться втрати контролю”. Втім, Матернова переконана, що інтеграція України до ЄС буде досягнута, проте, додала, що “для цього знадобиться певна сміливість, певні жертви та певні рішення” з боку української влади і законодавців.
Президент призначив нового перемовника з ЄС
Президент Володимир Зеленський затвердив оновлений склад української делегації для переговорів із Європейським Союзом щодо вступу. Головним перемовником призначено віцепрем’єр-міністра Тараса Качку. Про це мовиться в указі глави держави від 24 лютого.
Документ вносить зміни до попереднього указу від 21 червня 2024 року.
Згідно з рішенням, до складу делегації увійшли близько двадцяти представників міністерств та інших державних органів.
Очолюватиме переговорний процес віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка. Відтепер саме він відповідатиме за перемовини щодо членства України в Євросоюзі.
Раніше у Нідерландах заявили, що вступ України до Європейського Союзу надасть “значного імпульсу” єдиному ринку блоку і допоможе зміцнити безпеку Європи.
Зеленський: Очікуємо від ЄС чітких термінів вступу
ЄС може змінити правила вступу заради України
Євросоюз розглядає зміну понад 40-річних правил вступу, аби прискорити інтеграцію України, проте для цього необхідна згода всіх 27 країн-членів. Про це заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос на конференції YES Meeting, передає РБК-Україна.
“Ми інноваційні та мислимо нестандартно в часи, коли стандартів не існує. Але зараз найголовніше питання, звичайно, полягає в тому, коли це членство (України в ЄС – ред.) настане”, – пояснила Кос.
Вона закликала визнати, що методологія розширення, котру ЄС використовує сьогодні, створена для мирних часів, коли кандидати дійсно мають достатньо часу для проведення всіх реформ.
“Тому ми готуємо новий підхід до цієї методології, який дозволить не тільки Україні, а й деяким іншим країнам-кандидатам, ймовірно, лідерам, інтегруватися раніше. Але ми маємо обговорити це з 27 країнами-членами ЄС”, – додала єврокомісарка.
Кос акцентувала, що за існуючою методологією неможливо, щоб Україна стала членом ЄС з 1 січня 2027 року.
“Методологія, про яку я говорю, використовується нами протягом останніх 40 років, плюс-мінус. Тож якщо нам вдасться змінити методологію, залучивши всі 27 країн ЄС, і я сподіваюся, що з підтримкою Франції, то ми зможемо це зробити. Це політичне рішення”, – зазначила вона.
Раніше у Нідерландах заявили, що вступ України до Європейського Союзу надасть “значного імпульсу” єдиному ринку блоку і допоможе зміцнити безпеку Європи.
Зеленський: Очікуємо від ЄС чітких термінів вступу
Зеленський: Очікуємо від ЄС чітких термінів вступу
Україна очікує від Європейського Союзу конкретних рішень стосовно свого майбутнього членства. На думку Києва, затягування цього процесу створює додаткові ризики, особливо в умовах війни та тиску з боку Росії. Про це повідомляється у публікації Financial Times, пише РБК-Україна.
Президент України Володимир Зеленський звернувся до країн Європейського Союзу із закликом припинити невизначеність і встановити конкретний термін для приєднання України до блоку.
За його словами, Україна розраховує на максимально швидкий процес, і орієнтиром може стати 2027 рік. “Я хочу конкретну дату. Я прошу назвати її”, – зазначив Зеленський.
“Давайте не допустимо, щоб наступні лідери або нове покоління опинилися в ситуації, коли Росія зможе блокувати вступ України до ЄС на 50 років”, – підкреслив гарант.
Говорячи про можливість мирних переговорів, Зеленський прокоментував дії президента Росії Володимира Путіна. Він зазначив, що Москва намагається посилити свій вплив на Київ через контакти з попереднім президентом США Дональдом Трампом.
“Я це бачу, тому що вони дуже погані актори. Вони грають із Трампом і грають з усім світом. Ось так це виглядає. Путін думає, що виглядає переконливо і що йому можна довіряти. Ні – він поганий актор”, – зазначив він.
Президент підкреслив, що твердження про нібито підготовку Україною нового наступу у разі припинення бойових дій є безпідставними. За його словами, такі заяви вигідні лише тим, хто прагне захисту інтересів Росії. Зеленський наголосив, що РФ теж потребує паузи через суттєві втрати. Водночас, українська сторона чітко виступає за повне завершення війни якнайшвидше.
“Україні потрібне припинення вогню – вчора, сьогодні, завтра. Нам не потрібна пауза. Нам потрібне закінчення війни”, – резюмував Зеленський.
Зеленський, посилаючись на дані розвідки України, відзначив величезні втрати російських військ під час їхніх спроб просування. Він наголосив, що реальні результати і контроль Росії над територіями не відповідають їхнім заявам щодо ситуації на фронті. Водночас українські Збройні сили досягають поступового прогресу на окремих ділянках бойових дій.
Щодо можливості завершення війни шляхом поступок з боку України – наприклад, залишення Донбасу – президент скептично прокоментував подібні сценарії.
“Чесно кажучи, я не вірю, що це все вимоги Росії. Що ми підемо з Донбасу – і на цьому війна закінчиться. Росія є Росія, і ви знаєте – довіряти їм не можна”.
Нагадаємо, керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що
російська делегація під час перемовин у Женеві не зачіпала питання виборів в Україні. Головним залишається питання територій.
В Білорусі є легітимна ціль для НАТО – Зеленський
В Нідерландах пояснили перевагу для ЄС від вступу України
Вступ України до Європейського Союзу надасть “значного імпульсу” єдиному ринку блоку і допоможе зміцнити безпеку Європи. Про це заявив глава Центробанку Нідерландів Олаф Слейпен, повідомляє Bloomberg.
Приєднання України збільшило б населення ЄС на 45 мільйонів осіб. Це принесе Євросоюзу унікальні військові можливості та досвід, які суттєво зміцнять європейську оборону.
“Для України членство в ЄС, а також ухвалення відповідних норм, інститутів та лібералізації сприяло б економічному зростанню і процвітанню”, – зауважив глава Центробанку.
За його словами, допомога Києву у відкритті дверей до членства в ЄС відповідає власним інтересам союзу: Україна може стати “каталізатором змін на краще” всередині блоку.
Вступ України до блоку “перш за все” потребуватиме миру, наголосив Слейпен.
Навіть за цієї умови шлях не буде легким через великий розмір країни, що вплине на бюджет ЄС і процес ухвалення рішень.
Ісландія планує відновити переговори щодо вступу в ЄС
Ісландія вже у серпні має намір провести референдум стосовно відновлення переговорів про вступ до ЄС. Про це повідомляє Politico з посиланням на поінформованих співрозмовників.
Тож ніближчими тижнями парламент країни має оголосити дату голосування.
Рішення активізувати питання пояснюють змінами у сфері безпеки та новою політикою розширення Європейського Союзу. У Брюсселі паралельно обговорюють механізми прискореної інтеграції окремих країн-кандидатів.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час зустрічі з прем’єр-міністеркою Ісландії Кріструн Фростадоттір у Брюсселі наголосила, що партнерство “забезпечує стабільність у нестабільному світі”.
Ісландія подала заявку на вступ до ЄС у 2009 році на піку фінансової кризи, коли збанкрутували три найбільші банки країни. У 2013 році уряд призупинив переговори, а в 2015-му попросив зняти з країни статус кандидата.
Якщо більшість громадян підтримає відновлення переговорного процесу, Ісландія потенційно зможе просунутися до членства швидше за інших кандидатів, оскільки країна входить до Європейської економічної зони та Шенгенської зони. Окрім того, до призупинення процесу країна встигла закрити 11 із 33 переговорних розділів.
Раніше стало відомо, що уряд Ісландії виділить майже 2 млн євро на снаряди для України в межах чеської ініціативи. Також Ісландія виділила близько 500 тисяч євро на придбання спорядження для українських військовослужбовиць.
У Ісландії затвердили довгострокову підтримку України
Шлях до ЄС: чи все в руках України
Шлях України до ЄС сьогодні нагадує складне рівняння, де успішне виконання офіційних вимог є лише однією з багатьох змінних. Поки Київ активно впроваджує реформи та адаптує законодавство під стандарти ЄС, реальна швидкість інтеграції дедалі більше залежить від балансу сил усередині блоку, де запеклі противники розширення протистоять рішучим прихильникам нашого якнайшвидшого вступу. Чи достатньо нам бути відмінниками в реформах, щоб подолати ці політичні бар’єри та нарешті стати частиною спільного європейського дому? Як Україна виконує умови? Історія офіційного зближення України та ЄС розпочалася зі стрімкого політичного ривка у березні 2022 р., коли на тлі повномасштабної агресії Росії Київ подав заявку на членство. Вже за три місяці європейська спільнота відповіла безпрецедентним кроком, офіційно визнавши Україну державою-кандидатом. Цей статус не був просто жестом солідарності, він став чітким дороговказом із переліком семи ключових реформ, які необхідно було реалізувати для подальшого руху.
Протягом наступного року країна зосередилася на виконанні цих “домашніх завдань”, що охоплювали критично важливі сфери: від перезавантаження судової системи та Конституційного Суду до розбудови антикорупційних органів. Особлива увага приділялася боротьбі з впливом олігархів, прозорості фінансових операцій, медійному законодавству та захисту прав національних спільнот. Результативність цих кроків дозволила Єврокомісії вже восени 2023 р. дати “зелене світло” для початку переговорного процесу.
Влітку 2024 р. відносини перейшли у глибоку технічну площину із запуском офіційних перемовин та процедури скринінгу. Цей етап став справжнім іспитом для державної машини, вимагаючи детальної звірки кожного українського закону з європейськими нормами. До вересня 2025 р. українські фахівці опрацювали колосальний масив даних, підготувавши понад 9 тисяч сторінок аналітики, що охопила всі сфери життя – від екологічних стандартів до цифрових технологій.
Фіналізація скринінгу зафіксувала готовність стосунків до переходу на наступний рівень. Це означає, що обидві сторони чітко визначили розбіжності та узгодили спільний фундамент для детальних переговорів за кожним із розділів європейського права. Тепер шлях до членства базується на конкретних технічних параметрах, які мають остаточно інтегрувати Україну в правове поле ЄС.
Наразі високопосадовці ЄС цілком задоволені темпом, з яким просувається Україні у виконанні вимог. “Швидкість, з якою Україна впроваджує складні реформи посеред війни, є безпрецедентною. Ви не просто виконуєте технічні вимоги – ви перебудовуєте свою державу на фундаменті європейського права, демонструючи дивовижну політичну волю та відданість демократичним цінностям”, – сказала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. Що ще треба зробити? Подальший шлях України до повноправного членства в ЄС складається з кількох стратегічних етапів, кожен з яких потребує системної роботи та політичної згоди партнерів.
Першочерговим завданням є офіційне затвердження Національної програми адаптації законодавства. Цей масштабний документ стане дорожньою картою для впровадження близько 1,6 тисячі європейських правових актів, що передбачає виконання майже 2,8 тисячі конкретних кроків для гармонізації українських норм із правилами ЄС.
Наступний ключовий етап – безпосередня робота над переговорними кластерами. Протягом 2026 р. Україна розраховує на відкриття шести таких тематичних блоків. Саме в межах цих кластерів відбуватимуться детальні дискусії щодо інтеграції у внутрішній ринок, реформування сільського господарства, енергетики та інших життєво важливих галузей. Тільки після того, як переговори за всіма напрямками будуть успішно завершені, ЄК зможе винести остаточний вердикт щодо повної готовності країни до вступу.
В Україні впевнені, у своїй здатності виконувати вимоги, що залишилися, якісно та вчасно. “До кінця 2026 р. ми прагнемо закрити всі переговорні кластери, і це вже питання не лише технічне, а суто політичне. Це величезне зобов’язання та титанічна робота уряду й парламенту, адже попереду – найскладніші дискусії у сферах, де перетинаються економічні інтереси, зокрема в агросекторі. Але ми готові до цієї динаміки, бо мета – бути повністю готовими до членства вже у 2027 р.”, – каже віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішина. Не все залежить від України Водночас не все залежить від зусиль України. Президент Володимир Зеленський у своїх нещодавніх виступах наголошував на тому, що технічна готовність України часто випереджає політичні рішення всередині ЄС. “Україна зробила все, щоб бути технічно готовою до відкриття всіх шести кластерів. Ми хочемо пройти цей шлях максимально швидко, але розуміємо: чим ближче ми до мети, тим більше зусиль знадобиться для того, щоб кожна з 27 країн-членів сказала “так” нашому спільному майбутньому”, – сказав він. Політичне рішення про вступ – це не просто оцінка за іспит, а складний консенсус усіх 27 держав-членів. Усередині ЄС існують різні табори: від беззастережних прихильників нашого членства до скептиків, які побоюються економічної конкуренції або інституційного дисбалансу всередині самого блоку. Наприклад, питання аграрних дотацій або вільного руху робочої сили стають предметом запеклих внутрішніх дискусій у Європі. У таких умовах навіть бездоганно виконане “домашнє завдання” може наштовхнутися на “політичну паузу”.
Крім того, ЄС сам перебуває в стані трансформації. Деякі лідери наполягають на тому, що перед великим розширенням Союз має змінити власну систему прийняття рішень, щоб не стати паралізованим після вступу нових членів. Це означає, що терміни нашої інтеграції стають заручниками внутрішніх європейських реформ. Таким чином, доля української заявки вирішується не лише в кабінетах українських міністерств, а й у кулуарах Брюсселя, де стратегічні інтереси безпеки континенту часом стикаються з прагматичними побоюваннями окремих національних урядів. Україна робить свою частину роботи на “відмінно”, але фінальний акорд вимагає від ЄС сміливості, яка виходить за межі суто технічних процедур. Ідея пришвидшеного вступу: розуміння та спротив Окрім стандартного шляху, на міжнародній арені активно обговорюється сценарій пришвидшеного вступу України до ЄС. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга підтвердив, що після стратегічних зустрічей на Мюнхенській конференції з питань безпеки ця дискусія отримала новий імпульс. За його словами, попри очевидне розуміння необхідності такого кроку, Україна стикається з певним спротивом, зокрема через “недалекоглядну позицію Угорщини”, яка наразі блокує спільні зусилля. “Ми маємо і певне розуміння, але є і певний спротив такому підходу” – сказав він. За його словами, Європа також усвідомлює, що Україна потрібна для ЄС “Так, ми потребуємо визначення часових рамок, чітких термінів прискореного вступу України до ЄС. Наше членство в ЄС для України, і не лише для неї, є елементом безпекової майбутньої інфраструктури, безпекових гарантій, це стратегічний вибір нашого народу”, – наголосив міністр. Вікторія Хаджирадєва
Вступ України до Євросоюзу може втягнути ЄС у війну – Сійярто
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Україна не захищає Європу від Росії, а вступ України до Європейського Союзу може втягнути ЄС у війну. Про це він сказав в інтерв’ю CNN.
“Ми вважаємо великою брехнею твердження українських і європейських лідерів про те, що Україна захищає Європу. Це неправда”, – заявив глава угорського МЗС.
За словами Сійярто, Росія не нападала на жодну країну-члена Європейського Союзу, а безпеку європейських держав, за його словами, забезпечує НАТО, а не Україна.
Водночас він заявив, що українці “героїчно борються”, однак, за його словами, війна Росії проти України “не є війною Угорщини”, тому Будапешт виступає за мирне врегулювання шляхом переговорів і підтримує канали комунікації з Росією.
Також Сійярто наголосив, що угорська влада не допускає використання коштів своїх платників податків для допомоги Україні.
Пришвидшений вступ України до ЄС: Сибіга підтвердив дискусії
Дискусії про пришвидшений вступ України до ЄС нині й справді тривають. Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на пресконференції із генсеком Ради Європи у Києві у понеділок, 16 лютого.
“Після Мюнхена, після зустрічей президента України, всіх зустрічей проведених командою, я можу вам підтвердити, що така дискусія триває. Ми маємо і певне розуміння, але є і певний спротив такому підходу”, – сказав він.
Урядовець окремо наголосив на тому, що “є недалекоглядна позиція Угорщини, яка повністю блокує всі зусилля української сторони на цьому напрямку”.
Проте Європа усвідомлює, що Україна потрібна для Європейського Союзу, зауважив Сибіга.
“Наше членство в ЄС для України, і не лише для неї, є елементом безпекової майбутньої інфраструктури, безпекових гарантій, це стратегічний вибір нашого народу”, – наголосив міністр.
Україна активно і успішно просувається на шляху реформ та зауважив на необхідності і готовності Києва додержання відповідних критеріїв.
“До речі, тут нам в допомогу і Рада Європи, і ми це теж обговорили, саме допомога в досягненні відповідних критерій для України”, – сказав очільник відомства.
Сибіга додав: Європа розуміє, що “Україна принесе в Європейський Союз дуже багато переваг”.
“Тому, мені здається, що цей процес набирає практичного виміру, дискусії тривають”, – резюмував голова МЗС.
Раніше західні ЗМІ вже писали, що вступ України до Європейського Союзу закладають в майбутню угоду про припинення війни. Нині розглядаються різні варіанти членства.
ЄС не готовий назвати дату вступу України