Популярний сервіс Xolo в Іспанії та інших країнах Європи припиняє обслуговування клієнтів російського походження без попередження та пояснень. Користувачі, які проживають в Іспанії, скаржаться на те, що їхні договори з Xolo розриваються, хоча вони дотримуються місцевих законів та не мають зв’язків з Росією. Є припущення, що така політика компанії може бути пов’язана зі санкціями ЄС та США, які обмежують обслуговування клієнтів з російським походженням.
Позначка: Відмова
-
“Останній покупець” нафти Росії в ЄС готовий від неї фактично відмовитися
Угорська компанія MOL, що є єдиним нафтопереробником в Угорщині та Словаччині, вирішила замінити чотири п’яті постачання російської нафти. Ця новина стала відома в контексті підготовки прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана до зустрічі з президентом США Дональдом Трампом. Раніше MOL вважала, що заміна російської нафти є неможливою, але тепер компанія планує модернізувати свої підприємства з метою збільшення переробних потужностей для неросійської нафти. Угорщина та Словаччина є останніми покупцями російської нафти в ЄС, але частка російської нафти в імпорті ЄС зменшилася. Глава MOL Жольт Хернаді супроводжує Орбана у візиті до Вашингтона, де однією з мет цієї поїздки є отримання відстрочки від американських санкцій, що можуть вплинути на співпрацю з російськими компаніями. У випадку відсутності відстрочки, MOL може стикнутися з складнощами у заміні російської нафти на інші джерела.
-
На Сумщині 20 тисяч осіб відмовилися від евакуації – ОВА
На Сумщині близько 20 тисяч людей відмовилися від евакуації під час небезпеки, оскільки закон не дозволяє їх примусово вивозити. Голова ОВА Олег Григоров заявив, що багато людей не хочуть залишати свої домівки, бо не розуміють, як будувати нове життя у іншому місці. Влада надає гуманітарну допомогу та місця для розселення тим, хто все-таки евакуюється, і постійно інформує про це мешканців.
-
США відмовили “маріонетці Кремля” в купівлі активів Лукойлу
Уряд США відмовився видати дозвіл на купівлю закордонних активів компанії Gunvor, яка є міжнародним нафтотрейдером, у найбільшої приватної нафтогазової компанії Росії Лукойл. Причиною цього рішення став конфлікт в Україні, а також зв’язки Gunvor з Росією. Представники Gunvor відкликали свою пропозицію про купівлю активів Лукойлу, але водночас назвали заяву американського Мінфіну “дезінформуючою та хибною”. США ввели санкції проти Росії в 2014 році, а Gunvor вирішив купити активи Лукойлу, що викликало занепокоєння у США. Американське агентство Bloomberg зазначило, що вони досліджують зв’язки нафтотрейдера з президентом Росії Путіним.
-
Міжнародний кримінальний суд відмовився від Microsoft
Міжнародний кримінальний суд у Гаазі вирішив припинити використання програмного забезпечення Microsoft і перейти на європейське рішення. Ця зміна спрямована на зменшення залежності від американських постачальників через ризик нових санкцій. Нове програмне забезпечення буде надавати німецька компанія ZenDiS, яка створена за підтримки уряду Німеччини для підвищення цифрового суверенітету державних структур. У відповідь Microsoft заявили, що співпраця з МКС не припиняється і наголосили, що попереднє відключення електронної пошти прокурора МКС від Outlook було рішенням американської влади, а не корпорації. Уряд Нідерландів також розглядає можливість переходу на європейські альтернативи через занадто велику залежність від продуктів Microsoft.
-
Міжнародний кримінальний суд відмовився від послуг Microsoft
Міжнародний кримінальний суд у Гаазі вирішив припинити використання програмного забезпечення від Microsoft і перейти на європейське рішення. Це рішення було ухвалено з метою зменшення залежності від американських постачальників через ризик нових санкцій. Нове програмне забезпечення буде надавати німецька компанія ZenDiS, яка була створена за підтримки уряду Німеччини для зміцнення цифрового суверенітету державних структур. У відповідь Microsoft заявив, що співпраця з МКС не припиняється, і наголосив, що в минулому відключення електронної пошти прокурора МКС від Outlook було зумовлено рішенням американської влади, а не корпорації. Раніше уряд Нідерландів висловив занепокоєння щодо надмірної залежності від продуктів Microsoft і розглядав можливість переходу на європейські альтернативи.
-
Китай і Туреччина “бойкотують” нафту з Росії – ЗМІ
Найбільші нафтопереробні заводи Туреччини почали купувати більше неросійської нафти у відповідь на останні західні санкції проти Росії. Про це повідомляє Reuters, посилаючись на знайомі з ситуацією джерела.
Туреччина, Індія та Китай купують майже всю сиру нафту, яку експортує Росія. Морські поставки в КНР цього року тримаються близько 1-1,5 млн. барелів на день, в Індію – 1,2-1,8 млн. барелів на день, до Туреччини – близько 300 тисяч барелів. Четвертим покупцем залишається Сирія, проте постачання досить мізерні – 35 тисяч барелів на добу, свідчать оцінки Bloomberg.
Турецькі нафтопереробні заводи тепер роблять кроки, аналогічні китайським та індійським, що свідчить про результати зусиль США, Європейського союзу та Великобританії щодо обмеження продажів російської нафти.
На додачу до цього, китайські нафтопереробні заводи згортають імпорт російської нафти через санкції адміністрації Дональда Трампа, під які потрапили Роснефть та Лукойл, зазначає Bloomberg.
Китайські державні Sinopec та PetroChina вже скасували серію закупівель сировини з РФ і продовжують залишатися осторонь. До них приєдналися невеликі приватні НПЗ, які побоюються потрапляння під санкції, як це вже сталося з Shandong Yulong Petrochemical.
“Страйк покупців” торкнувся майже 45% російського нафтового експорту до Китаю, оцінює Rystad Energy. Під “бойкот” потрапив далекосхідний сорт ESPO, через що ціни на нього падають.
Через американські санкції, які торкнулися двох найбільших нафтових компаній Росії, закупівлі російської нафти призупинили кілька індійських НПЗ, включаючи Mangalore Refinery and Petrochemicals, HPCL-Mittal Energy та Reliance Industries. Проте найбільший у країні нафтопереробник Indian Oil після короткої паузи відновив імпорт сорту Urals у компаній, які не потрапили під санкції.
Слідом проблеми у нафтовиків виникли на ринку Туреччини. За словами джерел, один із найбільших турецьких нафтопереробних заводів, SOCAR Turkey Aegean Refinery, що належить азербайджанській компанії SOCAR, нещодавно закупив чотири партії сирої нафти в Іраку, Казахстану та інших неросійських виробників з постачанням у грудні.
У січні-жовтні Туреччина імпортувала близько 669 тис. барелів сирої нафти на добу, з яких 47% припали на російську нафту.
Тим часом після заяви ОПЕК+ про припинення зростання видобутку наступного року нафту почала дорожчати. -
УПЦ МП програла апеляцію щодо забезпечення позову
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду відмовив УПЦ (Московського патріархату) у задоволенні апеляції щодо забезпечення позову у справі про припинення діяльності Церкви. Про це повідомляє Інтерфкс-Україна у середу, 29 жовтня.
Суддя Ольга Кашпур оголосила ухвалу, котрою залишили без задоволення скаргу УПЦ (МП), а рішення суду першої інстанції – без змін.
Під час розгляду представник УПЦ (МП) заявив, що у разі незадоволення даного заходу забезпечення, Державна служба етнополітики і свободи совість направить припис 154 релігійним організаціям, які входять до структури або пов`язані із структурою УПЦ (МП). Він також допустив, що в результаті цього може бути подано 154 позови.
В той же час, представник Держетнополітики заявила, що такий припис 154 релігійним організаціям наразі не надісланий, і його надсилання не планується.
На розгляді в Шостому апеляційному адмінсуді знаходиться позов Державної служби України з етнополітики та свободи совісті до Київської митрополії Української православної церкви про припинення релігійної організації.
Представник УПЦ (МП) 16 вересня подав заяву про застосування заходів забезпечення позову, у якій просить суд забезпечити позов шляхом заборони Держетнополітики надсилати приписи про усунення порушень релігійним організаціям, які входять до структури або пов`язані із структурою Київської митрополії, яка визнана афілійованою з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена.
В обґрунтуванні вказаної заяви представник посилався на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до початку припинення 154 релігійних організацій, які входять до структури або пов`язані із структурою УПЦ (МП).
За результатами розгляду суд 18 вересня ухвалив рішення у задоволенні позовної заяви про застосування заходів забезпечення позову – відмовити.
29 вересня УПЦ (МП) надіслала апеляційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адмінсуду, у якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким задовольнити заяву про вжиття заходів забезпечення позову. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 2 жовтня відкрито апеляційне провадження по даній апеляційній скарзі.
Як повідомлялося, у серпні 2024 року Верховна Рада ухвалила закон “Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій”, що забороняє діяльність в Україні релігійних організацій, афілійованих із РПЦ.
20 травня Держетнополітики почала дослідження щодо питання наявності ознак афілійованості УПЦ (МП) з забороненою іноземною релігійною організацією.
9 липня Держетнополітики заявила, що виявила ознаки афілійованості УПЦ (МП) з Російською православною церквою (РПЦ), діяльність якої в Україні заборонено.
17 липня Держетнополітики винесено УПЦ (МП) припис про усунення до 18 серпня порушень законодавства про свободу совісті та релігійні організації, а також затвердила перелік релігійних організацій, які входять до структури або пов’язані з УПЦ (МП).
Пізніше УПЦ (МП) надіслала лист до Держетнополітики з роз’ясненням позиції щодо статусу Церкви, а також заявила, що припис є втручанням у внутрішнє життя церкви і не може бути виконаний.
27 серпня Держетнополітики визнало УПЦ (МП) афілійованою з РПЦ. Згідно з законом “Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій”, УПЦ (МП) через 60 днів достроково позбудеться права на користування державним і комунальним майном.
29 серпня Держетнополітики подала позов до суду про припинення діяльності УПЦ (МП), яка визнана афілійованою з РПЦ. Також суд просять передати державі її майно, кошти та інші активи, крім культового. 18 вересня суд відмовив УПЦ(МП) у застосуванні заходів забезпечення позову у справі про припинення діяльності Церкви.
Своєю чергою, УПЦ (МП) просить суд визнати протиправним і скасувати наказ Держетнополітики про визнання Церкви афілійованою з РПЦ. Також УПЦ (МП) подала до суду зустрічний позов у справі про припинення діяльності Церкви. -
США чекають відмови Угорщини від російських енергоносіїв
Сполучені Штати Америки чекають відмови Угорщини від російської нафти та газу. Про це заявив посол Сполучених Штатів при НАТО Метью Вітакер в ефірі телеканалу Fox News, уривок з якого був опублікований в YouTube.
За його словами, США сподіваються від таких країн, як Угорщина, Словаччина і Туреччина план з позбавлення залежності від російських енергоносіїв.
США навіть готові допомогти Угорщині позбавитись залежності від російських нафти і газу, запевнив Вітакер.
“Ви знаєте, Угорщина, на відміну від багатьох своїх сусідів, не розробила жодних планів і не вжила жодних активних заходів. Тому ми будемо продовжувати працювати з ними, а також з їхніми сусідами, такими як Хорватія та інші країни, які можуть допомогти їм відмовитися від російських енергоносіїв”, – наголосив американський дипломат. -
Китай призупинив закупівлі російської нафти після санкцій США – ЗМІ
Державні нафтові компанії Китаю призупинили закупівлю російської нафти через морські шляхи після введення санкцій США проти компаній Роснєфть та Лукойл. Ця призупинка також збіглася з тим, що індійські нафтові заводи також скоротили обсяги закупівлі російської нафти. Це може створити фінансові труднощі для Росії через зниження попиту на її нафту. Китайські національні компанії PetroChina, Sinopec, CNOOC та Zhenhua Oil планують утриматися від купівлі російської нафти, що транспортується морем. У той же час, Китай отримує значні обсяги нафти через трубопроводи. Unipec, торговий підрозділ Sinopec, також припинив закупівлю російської нафти через санкції. США, Європейський союз та Велика Британія ввели санкції проти російських нафтових компаній через події в Україні.