Українець прилетів до Румунії на невеликому літаку

У Румунії затримали українця за незаконний перетин кордону за допомогою легкомоторного літака. Про це повідомляє Digi24.

Інцидент стався вранці 8 березня в населеному пункті Фретауцій-Вікі, що у повіті Сучава. 31-річний громадянин України приземлив свій літак на полі, що на окраїні населеного пункту.

На місце події виїхали співробітники прикордонної поліції, що працюють у цьому районі, а також екіпажі поліції. Чоловіка доставили до штаб-квартири Сектору прикордонної поліції Вікову-де-Сус для подальшого розслідування.

Румунські правоохоронці порушили проти українця кримінальну справу за статтями про незаконний перетин державного кордону та пілотування повітряного судна без необхідних сертифікаційних документів. Українець перетнув кордон із Румунією на легкомотороному літаку. Фото: NewsBucovina.ro/Facebook З початку повномасштабного вторгнення РФ в Україні десятки українців незаконно перетнули кордон з Румунією, багато з них наражали своє життя на небезпеку в гірських районах.

У Львові провели пересадку серця, печінки та нирок від посмертного донора

У Львові лікарі за одну ніч провели кілька операцій з пересадки органів, врятувавши чотири життя. Про це повідомили у Першому медичному об’єднанні Львова.
Зазначається, що лікарі провели складну мультиорганну трансплантацію – пересадили серце, печінку та дві нирки. Донором став чоловік, який помер через крововилив у мозок.
Один із реципієнтів – 39-річний волинянин Віталій Гошко. Протягом 15 років він боровся з важким захворюванням серця – кардіоміопатією. Головний м’яз серця – міокард – перестав повноцінно виконувати свою функцію, внаслідок чого у чоловіка розвинулася серцева недостатність.
Довгий час стан Віталія вдавалося підтримувати медикаментами, однак згодом стало зрозуміло, що без трансплантації врятувати його життя неможливо.
Коли з’явився потенційний донор, чоловіка почали терміново готувати до операції. Через годину роботи кардіохірургів донорське серце вже билося у грудях Віталія.
Печінку пересадили 38-річному чоловікові, який хворів на цироз. Останній рік для його здоров’я був особливо важким.
Одну нирку отримала 26-річна дівчина, іншу – 34-річний чоловік. Обоє мали термінальну стадію ниркової недостатності та регулярно проходили процедуру штучного очищення крові – гемодіаліз.
Наразі всі трансплантовані органи працюють добре, а пацієнти відновлюються та готуються до виписки.

У МЗС засудили утримання українських громадян в Будапешті

Міністерство закордонних справ 9 березня розкритикувало дії угорської влади щодо затримання 7 співробітників та 2 автомобілів служби інкасації АТ Державний ощадний банк України 5 березня на кільцевій дорозі Будапешта. У відповідній заяві відомоство наголосило, що Київ залишає за собою право на належні заходи реагування.

Як зазначає МЗС, вантаж був оформлений відповідно до міжнародних правил перевезень та європейських митних процедур, а інкасатори не були озброєні. Втім, їх затримав угорський Антитерористичний центр за участю бронетранспортера, бійців з кулеметами та гранатометами.

Протягом 28 годин українців утримували в кайданках, з зав’язаними очима, вилучили особисті речі та мобільні телефони і позбавили можливості зв’язатися з родичами, Посольством України або роботодавцем. Одному з громадян з інвалідністю надавали медичну допомогу лише після втрати свідомості, а хворому на діабет насильно ввели препарат, що спричинив різке підвищення цукру та гіпертонію.

МЗС зазначає, що угорські правоохоронці позбавляли українців доступу до адвокатів та консульської допомоги, чинили психологічний та фізичний тиск, а спілкування з ними відбувалося російською мовою, хоча громадяни України мали право давати свідчення рідною мовою.

Хоча затримані мали статус свідків, угорська сторона ухвалила рішення про їхню депортацію та 3-річну заборону на в’їзд до Шенгену. Українська сторона розцінює це як покарання за відмову надати потрібні свідчення та як порушення міжнародних зобов’язань.
“МЗС України вважає неприйнятними і неадекватними такі дії угорської влади, які є цинічним порушенням низки положень Європейської конвенції з прав людини, Віденської конвенції про консульські зносини та українсько-угорської консульської конвенції”, – додали у заяві.
У відомстві наголосили на неприйнятності таких свавільних дій, які можуть прирівнюватися до захоплення заручників і викрадення майна.
Українське МЗС наполягає на необхідності рішучої реакції на європейському рівні на цей державний бандитизм. а також вимагає притягнення до відповідальності всіх осіб, винних у викраденні громадян, грубому поводженні з ними, тиску, залякуванні та знущаннях, відмові у доступі до консульської допомоги, медикаментів, позбавленні звʼязку та інших порушеннях їхніх прав, а також викрадення майна і цінностей АТ Ощадбанк.
“Українська сторона добиватиметься справедливості всіма наявними національними та міжнародними правовими засобами. Україна залишає за собою право на належні заходи реагування”, – резюмували у МЗС.

В Україні впав попит на вживані автомобілі

У лютому український автопарк поповнили 14,8 тис. вживаних легкових автомобілів, ввезених з-за кордону. Це на 13% менше, ніж за аналогічний період торік. Про це повідомляє Укравтопром.

Найбільшу частку у цьому сегменті авторинку становили бензинові авто – 61% (у лютому 2025 року – 46%).

Далі йдуть:

  • дизельні – 22% (23% у лютому 2025 року);
  • гібриди – 8% (5%);
  • електромобілі – 6% (22%);
  • авто з газобалонним обладнанням – 3% (4%).
  • Середній вік вживаних машин, що у лютому перейшли на українські номери, як і торік, становить десять років.

    Лідером серед імпортованих уживаних авто залишається Volkswagen Golf.

    До десятки найпопулярніших моделей місяця увійшли:

  • Volkswagen Golf – 700 од.;
  • Audi Q5 – 642 од.;
  • Volkswagen Tiguan – 590 од.;
  • Skoda Octavia – 519 од.;
  • Nissan Rogue – 508 од.;
  • Renault Megane – 479 од.;
  • Volkswagen Passat – 352 од.;
  • Ford Escape – 326 од.;
  • Audi A4 – 304 од.;
  • Nissan Qashqai – 301 од.
  • Нагадаємо, у лютому на українському ринку нових комерційних автомобілів (вантажні та спеціальні) було реалізовано 880 авто. Це на 7% менше, ніж у попередньому місяці, і на 4% більше, ніж в лютому торік. Українці у лютому придбали близько 4,4 тис. нових легкових авто. Це на 10% менше, ніж у лютому торік, та відносно січня попит зменшився на 15%.

    Росіяни захопили 43 кв. км за тиждень – DeepState

    Загальна площа російської окупації України на минулому тижні, з 2 лютого по 9 березня, зросла після скорочення на позаминулому тижні, переважно за рахунок просування ворога під Гуляйполем (Запорізька обл.) та Грабовського (Сумська обл.). Про це повідомляє OSINT-проєкт DeepState.
    Зазначається, що що опри те, що ворог продовжив наступ у Донецькій області на кількох напрямках одночасно, його темпи просування там продовжили знижуватись: якщо на позаминулому тижні противник захопив там сумарно лише 14,68 кв. км, на минулому лише 6,97 кв. км. З них 4,99 кв. км припали на покровський напрямок, де до лютого включно ворог просувався на 16-24 км щотижня, але позаминулого тижня зміг захопити лише 1,51 кв. км.
    На часовоярському, костянтинівському та сіверському напрямках на сході та півночі Донецької області просування ворога майже зупинилося – противник зміг там захопити лише 1,96 кв. км, тоді як раніше захоплював 8-24 кв. км щотижня. На сусідньому лиманському напрямку просування ворога зупинилося зовсім.
    Як повідомляється, зона проникнення на всіх напрямках у Донецькій області зросла на 11 кв. км після скорочення на минулому тижні.
    Натомість на олександрівському та гуляйпільському напрямках уздовж адміністративного кордону Донецької, Дніпропетровської та Запорізької областей, де завдяки діям Сил оборони площа ворожої окупації два тижні поспіль знижувалася шляхом розширення зони проникнення, на минулому тижні, згідно даних DeepState, повторити цей результат не вдалося. Окупанти захопили тут сумарно 15,8 кв. км, переважно закріпившись у зоні проникнення в районі Гуляйполя, яка скоротилася за той самий час на 11,37 кв. км.
    Також росіяни просунулися уздовж державного кордону у Сумській області в районі села Грабовське, об’єднавши два плацдарми наступу. Площа окупації там зросла на 20,72 кв. км, зона проникнення майже не збільшилась.
    На інших напрямках фронту на минулому тижні без змін.
    Таким чином загальна площа окупації української території за тиждень зросла на 43,49 кв км, а зона проникнення зменшилась на 0,6 кв км.
    Щодоби минулого тижня окупанти просувалися в середньому на 6,2 кв. км, а зона проникнення зменшувалась щодоби в середньому на 0,1 кв. км.Позаминулого тижня окупанти втрачали в середньому по 2,3 кв. км кожної доби.

    В Ощадбанку зафіксовано збій

    Вранці 9 березня на серверах Ощадбанку спрацювали захисні протоколи через підозру хакерської атаки, повідомили у Telegram Ощадбанку.
    “Сьогодні, 9 березня, близько 10-ї години ранку спрацювали протоколи безпеки Ощадного банку через підозру у здійсненні DDoS-атаки. Через це сервери банку були тимчасово відключені”, – йдеться у повідомленні.
    Зазначається, що триває технічна перевірка всіх систем, протягом найближчої години всі електронні послуги мають бути відновлені в повному обсязі.

    ГУР оновив дані про російські дрони Оріон і Фенікс та іранський Shahed

    Головне управління розвідки Міністерства оборони оновило базу про компоненти у ворожих безпілотниках, додавши нові дані щодо російських БпЛА Оріон і Фенікс та іранського Shahed-107. До переліку включили десятки підприємств і електронних деталей, що використовуються у виробництві цих дронів.
    Оріон (він же Іноходєц) – ударно-розвідувальний безпілотник, який виготовляється підсанкційною російською групою компаній “кронштадт”. ГУР вже публікувало його інтерактивну 3D-модель та перелік підприємств виробничої кооперації.
    Тепер до бази додано ще 19 компаній, що виготовляють компоненти протиобморожувальної та паливної систем, пілотажно-навігаційного обладнання, а також елементи радіоелектронного комплексу командно-інформаційної взаємодії. Відтак, загальна кількість підприємств у базі, задіяних у виробництві БпЛА Оріон, зросла до 70.
    ГУР додає ще 30 електронних компонентів, ідентифікованих у застосованому противником іранському БпЛА Shahed-107 та гіростабілізованій оптико-електронній системі qir50tpro російського розвідувального безпілотника Фенікс.
    Інтерактивну модель та компонентну базу Shahed-107 ГУР уже публікувало раніше. Нинішнє оновлення доповнює її ще 15 компонентами, виявленими в іншому зразку цього безпілотника, який використовував противник.
    “Нещодавні події на Близькому Сході демонструють, що озброєння, яке сьогодні Росія застосовує проти України, становить загрозу терору та ударів по цивільній інфраструктурі й в інших регіонах світу. Публікація таких даних має на меті консолідацію міжнародних зусиль для протидії розповсюдженню та використанню подібних систем озброєння”, – зазначили у ГУР.
    Окремо ГУР оприлюднило інформацію щодо осіб, причетних до захоплення Національного історико-археологічного заповідника “Кам’яна Могила”, його незаконного включення до складу так званого музею-заповідника “Херсонес Таврійський” в тимчасово окупованому Криму, а також до викрадення музейних експонатів під прикриттям “тимчасових експозицій”.
    Раніше у ГУР оприлюднили дані п’ятьох російських пропагандистів, які працюють на підтримку окупації та війни проти України.

    Україна найбільший покупець зброї у світі – SIPRI

    Україна вийшла на перше місце у світі за імпортом зброї у 2021-2025 роках. За той же час експорт зброї РФ впав майже втричі. Про це свідчать дані Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI), оприлюднені в понеділок, 9 березня.
    Так, протягом останніх п’яти років на Україну припадає 9,7% від загального обсягу глобального імпорту.
    У рейтингу найбільших імпортерів за Україною йдуть Індія, Саудівська Аравія, Катар та Пакистан. З лютого 2022 року наша держава отримала озброєння щонайменше від 36 країн. Нйбільші постачальники США (41% усіх поставок), Німеччина (14%), Польща (9,4%).
    У SIPRI підкреслили, що 2025 році обсяги поставок дещо знизилися порівняно з піковими 2023-2024 роками. Це пов’язано зі зменшенням допомоги США та зростанням секретності навколо передачі певної зброї.
    Водночас 25 країн світу уклали угоди зі США про закупівлю ракет ППО та авіабомб для потреб ЗСУ.
    У світовому експорті зброї у 2021-2025 роках лідерами залишаються США, Франція, Росія, Німеччина та Китай, які разом забезпечили близько 70% усіх поставок.
    При цьому роль Німеччини на ринку зброї зросла, вона обійшла Китай і стала четвертим найбільшим експортером. Значна частина німецьких поставок (приблизно 24%) була спрямована в Україну.
    Тим часом Росія стрімко втрачає позиції головного продавця зброї. Її частка на світовому ринку експорту скоротилася з 21% (у 2016-2020 роках) до 6,8% (у 2021-2025 роках).
    Аналітики зазначають, що це сталося через те, що більшість озброєнь Росія тепер змушена використовувати для забезпечення власної армії на війні проти України, а також через міжнародні санкції.
    Наразі експорт РФ складається переважно з поставок до Індії, Китаю та Білорусі, проте загальний тренд вказує на безпрецедентний обвал російського впливу на світовому ринку зброї.

    Посівна в Україні стартує із затримкою

    В Україні розпочинається весняна посівна кампанія. Через глибше промерзання ґрунту та триваліший сніговий покрив у частині регіонів польові роботи стартують дещо пізніше, однак аграрії вже входять у активну фазу, маючи запаси пального, насіння та інших ресурсів. Про це розповів заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.
    За його словами, можливе зростання вартості пального наразі не має критичного впливу на економіку виробництва. Пальне у структурі собівартості окремих культур може становити 10-15%, тому навіть за умов його подорожчання вплив на кінцеву собівартість продукції оцінюється лише на рівні 1-2%.
    Традиційно посівна кампанія розпочинається у південних регіонах – Миколаївській, Одеській та Дніпропетровській областях і поступово просувається на північ.
    Як передбачається, площі посівів ярих культур у 2026 році суттєво не зміняться і залишаться приблизно на рівні минулого року. Це стосується і прифронтових регіонів, де аграрії планують засівати всі доступні та безпечні землі.
    Крім того, більшість озимих культур успішно перезимували. У більшості регіонів втрати не перевищують 3-5%, а подекуди їх немає взагалі. Водночас у кількох областях ситуація дещо складніша. Зокрема, у Кіровоградській області можливі втрати до 30-40% посівів озимих, у Вінницькій – до 20-30%, у Дніпропетровській, Полтавській та Черкаській – до 10-20%.
    “Навіть у регіонах із більшими втратами це не становить загрози для діяльності господарств, адже озимі культури зазвичай займають лише 20-30% структури посівів. У перерахунку на загальний обсяг виробництва втрати будуть значно меншими”, – пояснив Висоцький.
    Він запевнив, що на національному рівні погодні умови цієї зими не створюють загроз для продовольчої безпеки.
    Водночас держава продовжує реалізовувати програми підтримки аграріїв. Ключовим інструментом залишається пільгове кредитування за програмою Доступні кредити 5-7-9%, яку продовжено до 31 березня 2027 року, а для прифронтових регіонів – до 31 грудня 2027 року. Це дає аграріям можливість залучати необхідне фінансування для проведення посівної та подальших польових робіт.
    Крім того, продовжують діяти й інші програми підтримки, зокрема гранти на закладку садів і теплиць; підтримка будівництва овочесховищ; програми розвитку зрошення; спеціальні інструменти підтримки для прифронтових регіонів.
    Важливим фактором відновлення залишається розмінування земель. За минулий період розміновано близько 30-40 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь.

    Сили оборони з січня уразили три заводи, два арсенали та полігон РФ

    Сили оборони України протягом січня та лютого уразили три великі підприємства ВПК РФ, а також один з ключових ракетних полігонів та два великих арсенали. Про це повідомляє Міноборони України на своємку сайті в понеділок, 9 березня.
    Відомство наголосило на важливості знищення воєнної машини ворога, а також перелічило, які саме обʼєкти ВПК росії було уражено з початку року.
    Атлант Аеро
    У ніч проти 13 січня підрозділи Сил оборони України завдали удару ракетами українського виробництва по підприємству Атлант Аеро в місті Таганрог, Ростовська область. Було зафіксовано вибухи та пожежу у районі виробничих корпусів.
    Це підприємство здійснює повний цикл проєктування, виготовлення та випробування ударно-розвідувальних БпЛА типу Молнія, а також комплектуючих до БпЛА Оріон.
    Капустин Яр
    В ніч перед 5 лютого було завдано удару по Державному центральному міжвидовому полігону міноборони РФ Капустин Яр в Астраханській області.
    Це один з ключових ракетних полігонів Росії, який є основним центром випробувань новітнього озброєння, зокрема ракет Орєшнік.
    Склад з 6000 FPV-дронів
    В ніч на 9 лютого стало відомо про ураження складу БпЛА у районі місті Ростов-на-Дону Ростовської області. Внаслідок удару знищено три контейнери із FPV-дронами та комплектуючими. Знищено близько 6000 FPV-дронів.
    Арсенал ГРАУ
    У ніч проти 12 лютого у районі населеного пункту Котлубань в Волгоградській області було уражено арсенал комплексного зберігання ракет, боєприпасів та вибухових речовин Головного ракетно-артилерійського управління міноборони РФ.
    Це один з найбільших майданчиків для зберігання боєприпасів російської армії. Удару по арсеналу завдано українськими засобами дальнього ураження FP-5 Фламінго
    Мічуринський завод Прогрес
    У населеному пункті Мічурінськ (Тамбовська область) під український вогонь потрапило підприємство з виробництва високотехнологічного обладнання для авіаційних і ракетних систем — Мічуринський завод Прогрес.
    Підприємство задіяне в забезпеченні армії рф. На території заводу виникла пожежа.
    Воткінський завод
    У ніч на 21 лютого підрозділи ракетних військ і артилерії ЗСУ завдали удару крилатими ракетами FP-5 Фламінго по підприємству російського ВПК Воткінський завод у місті Воткінськ (Удмуртська республіка). Зруйновано виробничий цех № 22.
    На Воткінському заводі виробляються міжконтинентальні та інші типи балістичних ракет.
    Як ми вже писали, під Донецьком уражено місце зберігання “шахедів”. ЗСУ завдали удару ракетами ATACMS та SCALP. На місці спалахнула пожежа та почалась вторинна детонація.
    ЗСУ уразили центр дальнього космічного зв’язку