Позначка: Угода

Трамп – про Іран: Потрібно прийняти важливе рішення

Дональд Трамп оголосив про наближення важливого рішення, що стосується відносин з Іраном, на фоні невдалих дипломатичних спроб вирішення конфлікту. Про це в суботу, 28 лютого, повідомляє CNN.

Під час виступу перед громадськістю в Корпус-Крісті, штат Техас, у рамках презентації своєї енергетичної програми, Трамп зазначив, що постає перед складним вибором. За словами президента США, Іран протягом багатьох років демонстрував негативну й агресивну поведінку: “Це країна, яка вже 47 років відриває людям ноги та руки”, – підкреслив він.

Глава Білого дому наголосив на необхідності укласти угоду, яка була б вагомою та дієвою.

“Вони хочуть укласти угоду, але мають укласти угоду, яка буде змістовною”, – зазначив Трамп.

Він також додав, що консультувався з сенаторами-республіканцями від Техасу Тедом Крузом та Джоном Корніном під час польоту на борту Air Force One.

“Я хочу досягти цього мирним шляхом. Але вони дуже складні люди”, – підсумував американський президент.

Раніше Бадр Аль-Бусаїді, міністр закордонних справ Оману, який виконує роль посередника в переговорах, заявив, що Іран згоден припинити накопичення збагаченого урану та ліквідувати вже наявні запаси за умови підписання нової угоди зі США. За його словами, Іран готовий піти на значні поступки, навіть перевищуючи межі домовленостей ядерної угоди 2015 року.

Нова пропозиція передбачає не лише зупинку виробництва збагаченого урану, а повне його позбування шляхом змішування до мінімально можливого рівня із подальшою трансформацією в ядерне паливо. Такий підхід зробить його непридатним для створення ядерної зброї та унеможливить подальше накопичення сировини.

Підготовка до вчорашньої війни: що буде після удару Трампа по Ірану

Кислиця озвучив результати переговорів військовї групи

Військова група, що працює над домовленостями між Україною, США та РФ, відпрацювала абсолютну більшість питань, втім, доопрацювання залежать від політичних рішень. Про це повідомив перший заступник керівника Офісу президента Сергій Кислиця, передає Інтерфакс-Україна у п’ятницю, 27 лютого.
За останні раунди тристоронніх переговорів між Україною, США та РФ військова група відпрацювала 90% роботи.
“Тому ці раунди перемовини, які вже відбулися, вони говорять про те, що ми знаходимося на етапі, коли військова група відпрацювала 90% роботи, ми дійшли межі, коли той залишок роботи, який потрібно зробити, ми не можемо зробити через те, що потрібні політичні рішення”, – зазначив дипломат.
За словами Кислиці, зустріч може відбутися “ще пару разів”, і “знаючи політичні рішення, ми закінчимо процес роботи військової групи”.

Вашингтон провів ядерні консультації з РФ – ЗМІ

США готові обговорювати з ядерними державами – членами Ради Безпеки ООН можливість укладення багатостороннього договору про контроль над ядерною зброєю. Високопосадовець Державного департаменту США повідомив Reuters, що в понеділок американська сторона провела зустріч у Женеві з російською делегацією, а у вівторок має зустрітися з китайськими посадовцями.

Крім того, вже відбулися двосторонні переговори з Великою Британією та Францією, котрі високопосадовець США назвав успішними.

“Обговорення на рівні п’яти постійних членів Ради Безпеки було наступним логічним кроком”, – зазначив він.

5 лютого завершилася дія останнього договору про обмеження стратегічних наступальних озброєнь – СНВ-III, укладеного між Росією та США у 2010 році. Дональд Трамп неодноразово заявляв, що у разі укладення нового договору хотів би залучити до нього Китай. Пекін неодноразово відмовлявся розглядати таку можливість, наголошуючи, що за рівнем ядерного потенціалу значно поступається лідерам.

Спеціальний представник Китаю з питань роззброєння Шень Цзянь на початку лютого заявив, що на цьому етапі його країна не братиме участі в нових переговорах із Москвою та Вашингтоном щодо контролю над ядерною зброєю.

Втім, нині невідомо, чи матиме вівторкова зустріч офіційний статус.

За оцінками, Китай має близько 600 ядерних боєголовок, а Пентагон прогнозує зростання їх кількості до 1000 до кінця десятиліття. За даними Стокгольмський інститут дослідження проблем миру (SIPRI) станом на січень 2025 року, США мали 3700 боєголовок, Росія – 4309, Велика Британія – 225, Франція – 290.

Загалом дев’ять ядерних держав, за підрахунками SIPRI, мають 12 241 боєголовку, з яких 9614 можуть вважатися потенційно готовими до застосування.
Ядерний діалог. США та РФ відновлюють зв’язки

Україна і Канада підписали енергетичний меморандум

Україна та Канада підписали меморандум про співпрацю в енергетичній галузі. Про це інформує пресслужба Міненерго у четвер, 19 лютого.
Відповідний документ підписали глава відомства Денис Шмигаль та Міністр енергетики та природних ресурсів Канади Тім Ходжсон на полях Міністерської зустрічі МЕА.
Як зауважив Шмигаль, документ відкриває нові можливості для співпраці у галузі ядерної, відновлюваної енергетики та нафтогазового сектору, відбудови та захисту інфраструктури, енергоефективності й інновацій.
“Це довгостроковий інструмент для залучення канадських технологій, інвестицій, експертизи та реалізації спільних проєктів”, – зазначив він.
Окремо Шмигаль та Тім Ходжсон обговорили ініціативу, спрямовану на посилення захисту та стійкості критичної енергетичної інфраструктури України шляхом розгортання посилених захисних конструкцій, укриттів для персоналу та систем активного захисту. За словами Дениса Шмигаля, реалізація цієї ініціативи сприятиме зміцненню енергетичної безпеки України, водночас відкриваючи можливості для канадської промисловості та інвестицій.
Канада додатково виділяє Україні $2,5 млрд

США та Узбекистан підисали угоду щодо критичних копалин

США підписали угоду з Узбекистаном для забезпечення кращого доступу до критично важливих мінералів країни. Про це повідомляє Reuters у четвер, 19 лютого.

Президент США Дональд Трамп прагне протидіяти домінуванню Китаю у галузі ключових ресурсів та їхніх ланцюгів постачання.

“Спільна рамкова інвестиційна програма” між DFC та найбільш населеною країною Центральної Азії має на меті розвиток стратегічної співпраці двох держав. Угода передбачає пріоритетні інвестиції по всьому ланцюгу створення вартості критично важливих мінералів – від розвідки та видобутку до переробки. Крім того, планується створення Спільної американо-узбецької інвестиційної холдингової компанії для майбутніх проєктів у галузі мінералів та інфраструктури.

З моменту повернення Трампа до влади США активно налагоджують відносини з п’ятьма колишніми радянськими республіками Центральної Азії, прагнучи посилити свій вплив у регіоні, де традиційно домінували Росія та Китай. У листопаді 2025 року Трамп приймав у Білому домі свого узбецького колегу Шавката Мірзійоєва спільно з лідерами Казахстану, Киргизстану, Таджикистану та Туркменістану.

Узбекистан, друга за величиною економіка Центральної Азії, проводить програму економічних реформ із 2016 року. Країна з населенням майже 40 млн має значні запаси золота, урану та міді, а також великі невикористані резерви десятків критично важливих мінералів, таких як літій і вольфрам, які є основою сучасних технологій.

Як додали в уряду США, угода сприятиме розвитку співпраці для просування спільних економічних інтересів і заохочуватиме спільні інвестиції у стратегічні сектори, включно з критично важливими мінералами, інфраструктурою та енергетикою.

Японія інвестує $36 млрд у три проєкти в США

Президент США Дональд Трамп затвердив перші інвестиційні проєкти в межах оголошеної минулого року торговельної угоди з Японією, повідомив міністр торгівлі США Говард Лутнік. Про це пише Bloomberg.

Раніше Японія погодилася інвестувати в американську економіку $550 млрд, а США – зменшити мито на японський імпорт з 25% до 15%.

Перші проєкти в межах угоди передбачають інвестиції на $36 млрд і стосуються електрогенерації, нафтової та газової галузей і обробної промисловості.

Найбільший проєкт – газова електростанція поблизу Портсмут. Він передбачає інвестиції на $33 млрд, зазначається на сайті Міністерства торгівлі США. За словами Лутніка, це буде найбільша “газова електростанція в історії” потужністю 9,2 ГВт. Оператором станції стане SB Energy – підрозділ японської SoftBank.

Другий проєкт передбачає будівництво глибоководного терміналу Texas GulfLink для експорту нафти на узбережжя Мексиканської затоки в окрузі Бразорія (штат Техас), у який Японія інвестує $2,1 млрд. Оператором терміналу стане Sentinel Midstream. Передбачається, що термінал дозволить експортувати нафту на $20–30 млрд на рік ($400–600 млрд за 20 років).

Третій проєкт – виробництво синтетичної алмазної крихти, що дозволить повністю задовольнити американський попит. Потужність вартістю близько $600 млн розташована в штаті Джорджія та буде управлятися компанією Element Six (дочірня компанія De Beers). Алмазна крихта є критично важливою сировиною для напівпровідникової, автомобільної та нафтово-газової промисловості. Наразі на ринку синтетичних алмазів домінує Китай.

Ці три проєкти дозволять створити тисячі високоякісних робочих місць, зазначає Лутнік.

До повернення початкових японських інвестицій прибуток від проєктів ділитиметься порівну, після чого США отримуватимуть 90%, а Японія – 10%.

Оголошуючи угоду у липні 2025 року, Трамп зазначав, що США почнуть постачати в Японію автомобілі, рис та інші сільськогосподарські продукти.
Трамп хоче бачити японські кей-кари на дорогах США

Капітан Арсеналу уклав нову угоду з командою

Вінгер Арсеналу Букайо Сака продовжив свій контракт з клубом, повідомляє BBC.
Згідно з інформацією видання, англієць підписав нову угоду, що діє до 2031 року.
Крім того, значно збільшилася і зарплата гравця, тепер Сака буде заробляти понад 300 тисяч фунтів на тиждень, що зробить його найвищоплачуваним гравцем “канонірів”.
Слід зазначити, що переговори між сторонами були складними і тривали близько року. Лише в січні їм вдалося дійти усної згоди.
Арсенал поки офіційно не підтвердив продовження контракту.
Букайо Сака є вихованцем Арсеналу, дебютувавши у 2018 році в матчі проти Ворскли, вінгер провів за клуб 296 матчів. На його рахунку 77 голів і 78 асистів.
Раніше також повідомлялося, що Арсенал націлився на форварда Інтера.
МЮ націлився на півзахисника з клубу-конкурента

Норвегія та Німеччина підписали оборонну угоду

Норвезький та німецький міністри оборони, Торе Сандвік та Борис Пісторіус, підписали історичну двосторонню угоду на полях Мюнхенської конференції з безпеки. Про це інформує пресслужба уряду Норвегії.
Минулого літа прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Сторе та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц оголосили про намір розвивати двосторонній оборонний механізм.
“Це природний розвиток у змінному безпековому середовищі. Ми прагнемо створити рамки, що охоплюють повний спектр двосторонньої оборонної співпраці. Наші країни об’єднані в часи підвищеної невизначеності в Європі, мають спільні інтереси у безпеці, міцне промислове партнерство та спільну відповідальність за зміцнення НАТО і європейської безпеки”, – зазначив Сандвік.
Угода охоплює всі галузі оборони, зокрема:

  • космічне спостереження, наведення та комунікації;
  • морську безпеку та спільні морські операції в Північній Атлантиці та Північному морі;
  • сухопутні операції із застосуванням комбінованих сил;
  • швидке підсилення військ;
  • оборонну промисловість.

    • Зміцнення морської співпраці
    Норвегія та Німеччина вже тісно співпрацюють у космічній галузі, морській безпеці, сухопутних операціях, взаємному підсиленні та оборонній промисловості. Центральним елементом є спільна робота з озброєнням, включно з підводними човнами, ракетами та новими танками.
    Парламент Норвегії нещодавно затвердив закупівлю двох додаткових підводних човнів, довівши загальну кількість до шести. Після поставки Норвегія та Німеччина матимуть по шість однакових підводних човнів. Країни також співпрацюють у розробці ракет нового покоління дальньої дії (3SM).
    Сухопутні сили та спільні танки
    Закупівля норвезькими силами німецьких основних бойових танків Leopard A28 також поглиблює співпрацю сухопутних військ.
    “Основні бойові танки – це головна бойова система армії та основа наших сухопутних операцій. Оскільки Німеччина також модернізує свої сухопутні війська, ми обмінюватимемося знаннями щодо навчань, тактики та технологій”, – зауважив Сандвік.
    Сили Норвегії та Німеччини співпрацюють і в межах німецько-очолюваної багатонаціональної бригади НАТО в Литві, у межах посиленої передової присутності Альянсу.
    Промислова та космічна співпраця
    Минулого року Норвегія стала другим найбільшим імпортером оборонної продукції після України, закупивши обладнання на суму близько €1,4 млрд. Це сприяє промисловій співпраці та підтримує робочі місця в країні.
    Наприклад, норвезька компанія RITEK у Тренделазі збере 37 із 54 замовлених танків Leopard 2 німецької компанії Krauss-Maffei Wegmann.
    Норвегія та Німеччина також реалізують спільні технологічні проєкти у космічній галузі.

    США та Азербайджан підписали стратегічне партнерство

    Сполучені Штати та Азербайджан підписали в Баку угоду про стратегічне партнерство, що охоплює економічну та безпекову співпрацю. Вашингтон прагне розширити свій вплив у регіоні, де раніше головним посередником була Росія, повідомляє Reuters.

    Президент Азербайджану Ільхам Алієв підписав угоду з віцепрезидентом США Джей Ді Венсом, котрий відвідав країну після візиту до сусідньої Вірменії.

    Алієв заявив, що Баку та Вашингтон вступають у “цілком нову фазу” співпраці щодо продажу озброєнь та розвитку штучного інтелекту, а також продовжуватимуть співпрацю в галузі енергетичної безпеки та боротьби з тероризмом.

    Венс повідомив, що США надішлють Азербайджану певну кількість кораблів для допомоги у захисті територіальних вод країни.

    Перший проєкт угоди був представлений під час переговорів Алієва з президентом Дональдом Трампом у Вашингтоні в серпні, де Алієв досяг мирної угоди з прем’єр-міністром Вірменії Ніколом Пашиняном для завершення багаторічного конфлікту.

    Під час візиту до Вірменії цього тижня Венс підписав угоду з Пашиняном, котра може відкрити шлях для будівництва США атомної електростанції у країні, що тривалий час залежала від імпорту російської та іранської енергії.

    У межах турне Венс також намагався просунути “Маршрут Трампа для міжнародного миру та процвітання (TRIPP)” – запропонований 43-кілометровий коридор через Вірменію, який надасть Азербайджану прямий доступ до його анклаву Нахчіван та союзної Туреччини.

    Маршрут має покращити зв’язок Азії з Європою в умовах, коли Вашингтон прагне диверсифікувати енергетичні та торговельні потоки, відходячи від Росії через її вторгнення в Україну.

    США витісняють РФ з енергетики Вірменії

    США та Вірменія у понеділок, 9 лютого, уклали угоду про співпрацю в галузі цивільної ядерної енергетики, яка передбачає потенційні інвестиції до $9 млрд. Для підписання угоди до Єревану прилетів віцепрезидент США Джей Ді Венс, повідомляє Bloomberg.
    Зазначається, що угода має допомогти Вірменії зменшити багаторічну залежність від Росії в енергетичній сфері.
    Документ, відомий як Section 123 agreement, встановлює юридичну основу для американських компаній щодо експорту ядерних технологій, палива та послуг до Вірменії. Він відкриває можливості для американських фірм конкурувати за контракт на заміну радянської атомної електростанції Мецамор, яка зараз забезпечує близько 40% електроенергії країни, на малі модульні реактори (small modular reactors).
    “Це прокладе шлях для американських та вірменських компаній укладати угоди щодо цивільних ядерних проектів. Це означає до $5 млрд у початковому американському експорті, плюс додаткові $4 млрд у довгостроковій підтримці через контракти на паливо та технічне обслуговування”, — заявив Венс на брифінгу в Єревані.
    Американський віцепрезидент підкреслив, що це класична ситуація виграшу для обох сторін, яка означає посилення енергетичної безпеки як для США, так і для Вірменії, а також створення великої кількості нових робочих місць.