Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку підписав Угоду про відкрите море (BBNJ Agreement). Відповідний документ посилить міжнародну екологічну співпрацю. Про це повідомляє Мінекономіки.
Таким чином Україна стала учасницею нового міжнародного механізму захисту океанічних екосистем та сталого використання морських ресурсів у міжнародних водах.
На підставі Розпорядження Президента України від 28 серпня 2025 року Олексія Соболева було уповноважено на підписання документа в межах Конвенції ООН з морського права.
“Наше розташування на Чорному та Азовському морях робить питання морської безпеки та захисту екосистем стратегічними для країни й регіону. Навіть у час війни ми доводимо, що здатні дбати про глобальне довкілля, протистояти кліматичним викликам та боротися з екологічними злочинами агресора”, – наголосив Соболев.
Документ сприяє досягненню цілей Конвенції про охорону біологічного різноманіття, яка передбачає збереження 30% територій і океанів до 2030 року, а також узгоджується з Паризькою кліматичною угодою в частині обговорення Blue Carbon – вуглецю, який поглинається морськими екосистемами.
Угода також дозволяє Україні брати участь у формуванні міжнародної морської політики та привернути увагу світу до негативного впливу, який чинить Росія на довкілля Криму та Чорного моря.
Як ми вже писали, Київ та область зазнали масштабних екологічних втрат у червні 2025 року через масовану атака ворожих безпілотників.
РФ завдала довкіллю України збитків на €108 млрд
Позначка: Угода
-
Україна в Нью-Йорку підписала Угоду про відкрите море
-
Вірменія та Китай узгодили стратегічне партнерство
Вірменія та Китай домовилися про встановлення стратегічного партнерства. Відповідну спільну заяву ухвалили прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян і голова КНР Сі Цзіньпін під час зустрічі на полях саміту Шанхайської організації співробітництва (ШОС) у Тяньцзіні. Про це інформує Ехо Кавказу.
Прем’єр-міністр Вірменії підтвердив прагнення Єревана вступити до ШОС та домовився з китайським лідером про розширення співпраці в рамках організації. За словами Сі Цзіньпіна, Китай “беззастережно підтримує політичну незалежність, суверенітет і територіальну цілісність Республіки Вірменія”, а також урядовий проєкт Вірменії “Перехрестя миру” і розблокування регіональних комунікаційних шляхів.
У спільній заяві акцентували, що Вірменія підтверджує відданість принципу “єдиного Китаю” та визнає Тайвань невід’ємною частиною території КНР. Вірменська сторона виступила проти будь-яких форм “незалежності Тайваню” та підтримала зусилля Пекіна щодо національного возз’єднання.
Сі Цзіньпін, своєю чергою, заявив про підтримку вступу як Вірменії, так і Азербайджану до ШОС. Китайський лідер у Тяньцзіні провів окремі зустрічі з Пашиняном та президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим. На зустрічі з Алієвим він відзначив, що Китай підтримує приєднання Азербайджану до організації та готовий до тісної співпраці “для захисту спільних інтересів глобального Півдня”. -
Вірменія і Британія узгодили стратегічне партнерство
Вірменія та Велика Британія домовилися перевести двосторонні відносини на рівень стратегічного партнерства. Відповідне рішення ухвалили за результатами другого раунду стратегічного діалогу між двома державами. Про це мовиться у спільній заяві, опублікованій пресслужбою МЗС Вірменії.
Сторони мають намір розширити співпрацю у галузі безпеки та оборони. Зокрема, плануються контакти на високому рівні, обмін військовими аташе, а також посилення взаємодії в галузі кібербезпеки та протидії гібридним загрозам.
Особливу увагу приділено економічному напряму: сторони акцентували важливість поглиблення ділових зв’язків, підтримки інклюзивного розвитку Вірменії, проведення реформ і диверсифікації економіки – зокрема у межах співпраці з міжнародними фінансовими інститутами.
Також Єреван і Лондон обговорили підготовку угоди про всеосяжне та розширене партнерство.
На тлі зближення з Великою Британією Вірменія також розвиває партнерство зі США: 14 січня у Вашингтоні підписали угоду про стратегічну співпрацю між двома країнами. Документ передбачає взаємодію в політичній, оборонній, економічній, енергетичній, науковій та культурній сферах, а також допомогу Вірменії у проведенні військових та економічних реформ. -
Mercedes-Benz позбувся 3,8% акцій Nissan – ЗМІ
Компанія Mercedes-Benz продала весь свій пакет акцій Nissan Motor за 47,83 млрд єн ($325 млн). Про це повідомило джерело Reuters у вівторок, 26 серпня.
Пенсійний траст німецького автовиробника Mercedes-Benz реалізував 3,8% акцій японської Nissan Motor на суму 47,83 млрд єн ($324,65 млн), повідомило у вівторок джерело, знайоме з угодою.
Після оголошення про продаж у понеділок акції Nissan подешевшали більш ніж на 6% – це стало найбільшим денним падінням із початку липня.
Продаж відбувся на тлі скептицизму інвесторів щодо перспектив відновлення компанії, яка зазнає збитків на ключових ринках США та Китаю та нещодавно повідомила про квартальний збиток у $535 млн.
Mercedes-Benz реалізувала пакет за ціною 341,3 єни за акцію, що на 5,98% нижче від котирувань Nissan у понеділок. Попит перевищив кількість виставлених акцій, водночас 70% пакета придбали десять найбільших інвесторів, зазначило джерело.
У Mercedes-Benz пояснили, що цей пакет не мав стратегічного значення і був переданий у пенсійні активи ще у 2016 році.
Renault залишається найбільшим акціонером Nissan із часткою 35,7%. Французький автовиробник минулого місяця зафіксував списання на $11 млрд за цією інвестицією.
Раніше генеральний директор Mercedes-Benz Ола Калленіус закликав ЄС переглянути плани щодо заборони продажу нових авто з двигунами внутрішнього згоряння з 2035 року, попередивши, що в іншому разі європейська автомобільна промисловість “рушить на повній швидкості в стіну”.
Mercedes розглядає співпрацю з BMW у сфері бензинових двигунів -
ЗМІ: США і Росія кулуарно обговорювали енергоугоди
Американські та російські чиновники обговорювали кілька енергетичних угод у кулуарах переговорів у серпні, щоб Кремль погодився на мир в Україні, а Вашингтон пом’якшив санкції проти Росії. Про це повідомляє Reuters.
Після вторгнення в Україну в лютому 2022 року Москва втратила доступ до міжнародних інвестицій в енергетичний сектор. Вона також опинилася під забороною укладати великі угоди.
За даними трьох джерел, обговорювали можливість повернення Exxon Mobil у проєкт Сахалін-1. Ще одна ідея полягала в постачанні американського обладнання для російських СПГ-проєктів, таких як Arctic LNG 2, які перебувають під західними санкціями.
Переговори велися під час візиту американського спецпосланника Стіва Віткоффа до Москви, де він зустрічався з хазяїном Кремля Володимиром Путіним і його представником Кирилом Дмитрієвим.
Два джерела повідомили, що тема обговорювалася і в Білому домі з Дональдом Трампом. Питання угод також порушували на саміті на Алясці 15 серпня.
Офіційні особи США заявили, що переговори з Росією та Україною тривають заради зупинки війни.
Представник Дмитрієва відмовився від коментарів. Exxon Mobil також не стала висловлюватися. Роснефть і Новатек не відповіли на запити журналістів.
Останні переговори змістили акцент на двосторонні угоди між США і Росією. Це демонструє відхід від формату за участю ЄС, який залишається твердим прихильником України.
У день саміту на Алясці Путін підписав указ, що дозволяє іноземним інвесторам, включно з Exxon Mobil, повернути частки в “Сахаліні-1”. Умовою є підтримка зняття західних санкцій з Росії.
Раніше віцепрезидент США Джей Ді Венс в інтерв’ю перелічив серію “поступок”, які, за його словами, свідчать про серйозність намірів Кремля.
Путіну вдається водити США за носа в питанні війни – ЗМІ -
Україна й Канада підписали План дій безпекової угоди
Президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Канади Марк Карні підписали План дій з реалізації Угоди про співробітництво у сфері безпеки між Україною та Канадою. Про це інформує пресслужба глави держави у неділю, 24 серпня.
Як зауважується, план визначає основні напрями та механізми реалізації двосторонньої співпраці в безпековій сфері. Він охоплює військову підготовку, розбудову оборонних спроможностей, обмін розвідувальною інформацією, кібербезпеку, боротьбу з тероризмом та гібридними загрозами.
“Україна й Канада уклали Угоду про співробітництво у сфері безпеки 24 лютого минулого року. На той момент Канада була першою країною з-поза меж Європи, яка засвідчила свої безпекові зобов’язання щодо України. Таким чином держави започаткували стратегічне безпекове партнерство в різних сферах”, – додали у повідомленні.
Окрім того, міністр оборони Денис Шмигаль і глава міноборони Канади Девід Макгінті підписали Лист про наміри щодо спільного виробництва оборонної продукції в Канаді та Україні.
Документ засвідчує намір Канади фінансувати спільне виробництво оборонної продукції українського походження в Канаді та Україні для допомоги нашій державі та вдосконалення спільно виготовленої продукції.
Своєю чергою, міністр фінансів Сергій Марченко та посол Канади Наталка Цмоць підписали Угоду про взаємну адміністративну допомогу в митних справах.
Цей документ передбачає обмін інформацією про митне законодавство держав і практику його застосування, розвиток навчання й підвищення кваліфікації, партнерство у сфері організації митного контролю, боротьби з митними правопорушеннями та залучення міжнародної технічної допомоги.
Також глава уряду Канади не виключив присутності канадських військ в Україні у межах майбутніх гарантій безпеки для Києва.
Канада передасть Україні зброю на $700 млн -
Українське озброєння виготовлятимуть у Данії
Україна та Данія запускають спільний проєкт у межах ініціативи Build with Ukraine, котрий дозволить масштабувати виробництво українського озброєння. Про це стало відомо на зустрічі міністра оборони Дениса Шмигаля з главою Міноборони Данії Троельсом Лундом Поульсеном у Києві.
Як зазначив Шмигаль, вже найближчим часом планується запуск великого проєкту у межах ініціативи Build with Ukraine. За його словами, це дозволить масштабувати виробництво українського озброєння на території Данії та ефективніше забезпечувати наших воїнів усім необхідним.
“Це наступний етап нашої співпраці, яка почалася з надзвичайно ефективної Данської моделі підтримки. Вона дала можливість партнерам інвестувати у виробництво української зброї для потреб Сил оборони”, – додав глава Міноборони.
Окремо сторони обговорили ситуацію на фронті та ключові пріоритети:- посилення ППО для протидії російському терору;
- розвиток далекобійного озброєння для примусу РФ до миру.
Раніше стало відомо, що Данія спільно з іншими країнами торік інвестувала близько $650 млн у виробництво української оборонної продукції.
Данія інвестує €40 млн в інновації для України на полі бою -
Путін зменшив вимоги щодо України – ЗМІ
Глава РФ Володимир Путін висунув вимогу відмови України від контролю над усім Донбасом, тоді як раніше він прагнув чотирьох областей Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської. Про це пише Reuters у четвер, 21 серпня, із посиланням на джерела, обізнані з позицією Кремля.
Під час переговорів із Дональдом Трампом на Алясці, глава Кремля заявив, що Україна має відмовитися від контролю над територіями Донецької та Луганської областей, а також погодитися на нейтральний статус без присутності західних військ.
За даними видання, на трьохгодинному саміті сторони майже весь час обговорювали можливий компроміс щодо війни. Путін нібито дав зрозуміти, що готовий зупинити наступальні дії в Запорізькій та Херсонській областях, вимагаючи, щоб Київ повністю залишив частину Донбасу.
“По суті, за словами російських джерел, Путін пішов на компроміс щодо територіальних вимог, висунутих ним у червні 2024 року, які вимагали від Києва повністю поступитися чотирма областями: Донецькою та Луганською, що входять до складу Донбасу, а також Херсонською та Запорізькою на півдні”, – зазначає агентство.
Крім того, Москва наполягає на юридично закріпленій відмові України від вступу до НАТО та гарантіях нерозширення Альянсу на схід. Також Путін хоче у межах можливої мирної угоди обмежити чисельність української армії та виключити введення західних миротворчих сил.
Своєю чергою, Москва готова передати нещодавно окуповані невеликі частини Харківської, Сумської та Дніпропетровської областей.
У Кремлі переконують, що нова пропозиція є “компромісом” у порівнянні з попередньою вимогою щодо визнання контролю Росії над чотирма областями.
Водночас західні союзники, зокрема Велика Британія, Франція та Німеччина, заявили, що скептично ставляться до реальної готовності глави Кремля завершити війну. -
Євросоюз та США домовились стосовно майбутньої угоди про торгівлю
Євросоюз та США погодили спільну заяву щодо рамок угоди про взаємну, справедливу і збалансовану торгівлю. Про це свідчить заява опублікована на сайті Єврокомісії.
Сторони засвідчили, що мають намір зробити рамкову угоду, щоб “охопити додаткові сфери, а також продовжувати покращувати доступ до ринку та розширювати їхні торговельні та інвестиційні відносини”.
“Європейський Союз має намір скасувати тарифи на всі промислові товари США та забезпечити преференційний доступ до ринку для широкого спектру морепродуктів та сільськогосподарських товарів США”, в той час як США зобов’язуються застосовувати з 1 вересня або тарифну ставку в розмірі 15% (на більшість товарів із ЄС), або тарифну ставку “режиму найбільшого сприяння” на певні види товарів”, – ідеться в повідомленні.
Сполучені Штати та ЄС також зобов’язуються співпрацювати у забезпеченні безпечних, надійних та диверсифікованих поставок енергоресурсів, зокрема шляхом усунення нетарифних бар’єрів.
Серед іншого, в рамках цих зусиль Європейський Союз має намір закупити американський скраплений природний газ, нафту та продукти ядерної енергії з очікуваним обсягом споживання 750 мільярдів доларів до 2028 року.
Європейський Союз також має намір придбати американські чипи ШІ на суму щонайменше 40 мільярдів доларів для своїх обчислювальних центрів.
Щодо автомобілів, то Сполучені Штати та Європейський Союз мають намір прийняти та забезпечити взаємне визнання стандартів.
ЄС та США також зобов’язуються співпрацювати для вирішення питання нетарифних бар’єрів, що впливають на торгівлю продовольством та сільськогосподарською продукцією, включаючи спрощення вимог до санітарних сертифікатів на свинину та молочні продукти.
Щодо критично важливих мінеральних та інших ресурсів, Європейський Союз та Сполучені Штати зобов’язуються зміцнювати співпрацю та дії, пов’язані з введенням третіми країнами обмежень на їхній експорт. -
Після війни Україна зможе укладати угоди про оборону з різними країнами – Рубіо
Після завершення війни Україна має право укладати угоди про безпеку не лише зі США та країнами Європи. Про це заявив держсекретар США Марко Рубіо в інтерв’ю телеканалу Fox News.
За його словами, будь-яка суверенна країна світу має право вступати в оборонні союзи з іншими країнами. І це стосується не лише НАТО – США мають такі альянси з Південною Кореєю та Японією, окремі країни також укладають подібні союзи одна з одною.
“І тому всі визнають, – навіть уперше і російська сторона під тиском чи за пропозицією президента Трампа – що насправді Україна після завершення конфлікту має право укладати угоди про безпеку з іншими країнами”, – зазначив Рубіо.
Держсекретар США також додав, що зараз триває координація США зі своїми європейськими та неєвропейськими союзниками для створення таких гарантій безпеки.