Росія закликала індійських виробників збільшити постачання товарів на свій ринок. Зокрема Москва зацікавлена в продуктах харчування, товарах для дому, електроніці, одязі, взутті, телекомобладнанні та лікарських препаратах і планує наростити імпорт з Індії до $40 млрд на рік. Про це заявив заступник голови адміністрації глави РФ Максим Орєшкін, який супроводжує Володимира Путіна під час візиту до Нью-Делі, інформують росЗМІ.
“Російська делегація та бізнес приїхали сьогодні з цілком конкретною метою. А саме ми приїхали за індійськими товарами”, – заявив Орєшнік.
Після початку повномасштабної війни російсько-індійська торгівля зросла на 430% – з $13 млрд на рік до $69 млрд. Однак майже весь приріст припав на закупівлю нафти, обсяг якої в Індії поступається лише Китаю. Відповідного потоку товарів з Індії російська економіка так і не отримала, попри заяви Кремля про “стратегічне партнерство”.
За словами російського посадовця, індійські товари чекають на російських маркетплейсах, де їм відкриється “прямий доступ до мільйонів споживачів”.
Орєшкін відзначив, що “великий інтерес” Москви викликає також індійське телекомунікаційне обладнання, комплектуючі для промисловості та лікарські препарати. Росія хотіла б закуповувати товарів в Індії на $40 млрд на рік – саме на таку суму, за його словами, має зрости товарообіг “шляхом збільшення постачання індійських товарів і послуг на російський ринок”.
Ще у 2022 році російські посадовці зверталися до Індії з проханням про постачання. До Нью-Делі направили список із 500 товарів, серед яких автозапчастини, комплектуючі для літаків, системи зв’язку, рятувальні жилети, нитки та фарби, а також засоби для виробництва паперу. Проте за три роки зрушити торгівлю з місця так і не вдалося.
Раніше ми повідомляли, що російські імпортери постали перед значним уповільненням проходження вантажів через кордон з Казахстаном: з середини червня через черги та посилені перевірки строки очікування на митних пунктах зросли з однієї години до 10 діб або більше.
Індійські компанії збільшили закупівлі російської нафти – ЗМІ
Позначка: Товари
-
Росія попросила в Індії їжу, одяг та техніку
-
Китай призупинив дію частини мит на товари США
Китай прийняв рішення призупинити на рік дію додаткових 24% мит на американські товари, які були введені у квітні, але залишить 10% мита, які також були введені у відповідь на дії президента США Дональда Трампа. Крім того, Китай скасує мита до 15%, які були введені на деякі сільськогосподарські товари США з 10 листопада. Це рішення стосується зокрема сої, яка є важливим продуктом для американського експорту в Китай. В результаті цих змін, китайські покупці сої будуть платити 13% мита, що робить американську сою менш конкурентоспроможною на китайському ринку порівняно з бразильською соєю. Також узгодження, досягнуте між Трампом і китайським лідером Сі Цзіньпіном, спричинило полегшення на ринках, але є сумніви, щодо швидкого відновлення торгівлі соєю між США і Китаєм.
-
Хакери по всьому світу вкрали вантажі на 35 млрд доларів
Хакери втискаються в транспортні компанії та компанії з вантажних перевезень, щоб красти та продавати вантажі на мільярди доларів. Про це повідомляє інформаційне агентство Bloomberg.
Зловмисники співпрацюють із організованими злочинними угрупованнями для скоєння крадіжок вантажів, заявила компанія Proofpoint.
Вони насамперед націлені на вантажоперевізників та брокерів, комп’ютерні мережі яких заражають інструментами, що забезпечують віддалений доступ. Вкрадені вантажі, ймовірно, продаються через інтернет.
“Це свого роду ланцюгова реакція на всю екосистему: від кораблів, які доставляють вантажі в порти, до вантажівок, які їх забирають, а потім, зрештою, і до споживачів”, – сказала старший аналітик Proofpoint з аналізу загроз Селена Ларсон.
Подібні злочини можуть призвести до серйозних збоїв у ланцюжках поставок та обходитися компаніям у мільярди доларів, адже злочинці крадуть усе: від енергетичних напоїв до електроніки.
За даними Національного бюро боротьби зі страховими злочинами, щорічні втрати від крадіжок вантажів становлять $35 млрд, а збитки від крадіжок вантажів, за прогнозами, зростуть ще на 22% у 2025 році.
Ларсон і співавтор доповіді, дослідник загроз Оле Вілладсен, вперше помітили злочинну групу, яка здійснює кібератаки на вантажоперевізників, у 2024 році, і з того часу виявили докази того, що принаймні три окремі групи використовували подібні методи. За останні два місяці дослідники зафіксували майже два десятки подібних кампаній.
Одна з тактик, що використовуються угрупованнями, — зламування дощок оголошень про завантаження, торгових майданчиків, що полегшують бронювання послуг перевізників. Коли перевізник відповідає на публікацію, хакери надсилають електронного листа зі шкідливим посиланням.
Найбільш уразливими товарами є продукти харчування та напої. Ларсон зазначив, що енергетичні напої часто крадуть та відправляють за кордон, оскільки деякі з них заборонені або обмежені за межами США.
Атаки, які розглядають звіт Proofpoint, пов’язані з крадіжкою вантажів у Північній Америці, стверджується, що це глобальна проблема. Точно незрозуміло, звідки діють хакери, але, за словами Вілладсена, є ознаки того, що вони можуть бути в Росії чи Східній Європі. -
Польща знайшла причину, щоб продовжити заборону на агроекспорт з України
Польща вирішила не скасовувати заборону на імпорт певних товарів з України, яка діє з 2023 року, незважаючи на укладення оновленої торговельної угоди між ЄС та Україною. Міністерство сільського господарства Польщі заявило, що нова угода не враховує пропозиції, запропоновані саме Польщею, які спрямовувалися на захист місцевого сільського господарства від імпорту українських товарів. Польща продовжить діяти заборону на імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку, насіння соняшнику, борошна, макухи та висівок з України, хоча угода між ЄС та Україною передбачає нові квоти та обсяги для імпорту цих товарів до всієї Європейської співдружності.
-
У РФ очікують різке зростання цін на товари – ЦПД
У Росії очікується зростання цін через підвищення ставки податку на додану вартість. За повідомленням Центру протидії дезінформації при РНБО України, податок на додану вартість збільшиться з 20% до 22%, а також буде знижено поріг доходу для його сплати. Це викличе значне подорожчання товарів на маркетплейсах, зокрема від 10% до 25%.
Також буде зафіксовано ланцюгове зростання цін у різних секторах – від логістики до сировини. Аналітики зазначають, що бізнес прогнозує скорочення продажів і можливе закриття до 20% пунктів видачі замовлень до 2026 року.
“Підвищення податку на додану вартість (ПДВ) із 20% до 22% та зниження порогу доходу для його сплати призведуть до різкого подорожчання товарів на маркетплейсах – від 10% до 25%. Зростання податків спричинить ланцюгове підвищення цін – від логістики до сировини. Бізнес уже прогнозує скорочення продажів і закриття до 20% пунктів видачі замовлень у 2026 році», – йдеться в повідомленні.
Експерти наголошують, що таким чином Кремль перекладає фінансовий тягар війни на населення, змушуючи громадян платити більше за звичайні товари замість спрямування ресурсів на розвиток економіки.
Раніше повідомлялося, що у 2026 році російська влада планує залучити додаткові 2,3 трлн рублів – майже $27,4 млрд – шляхом збільшення ставки ПДВ, що торкнеться як населення, так і бізнесу.
До того ж утримання російського диктатора Володимира Путіна та його адміністрації у 2026 році знову подорожчає для російських платників податків.
-
Трамп: США введуть 100% мита на імпорт із Китаю
США запроваджують 100% мита на китайські товари та вводять експортний контроль на критично важливе програмне забезпечення. Про це стало відомо з допису президента США Дональда Трампа на платформі Truth Social.
Нові торговельні обмеження набудуть чинності 1 листопада 2025 року, хоча можливе впровадження й раніше, якщо Китай здійснюватиме “подальші агресивні кроки” в торговельній політиці.
Також із цього дня почне діяти експортний контроль на всі види критичного програмного забезпечення. За словами Трампа, ці заходи є відповіддю на “надзвичайно агресивну позицію” Пекіна.
“Щойно стало відомо, що Китай зайняв надзвичайно агресивну позицію у сфері торгівлі, направивши світу вкрай ворожий лист, в якому заявив, що з 1 листопада 2025 року запровадить масштабний експортний контроль практично на всю продукцію, що виробляється ним, а також на деякі товари, вироблені не ним”, – мовиться у дописі.
Трамп зазначив, що США не залишили це без уваги. Він прокоментував це як безпрецедентний крок у міжнародній торгівлі та серйозну моральну проблему для міждержавних відносин.
Вашингтон вирішив діяти незалежно, вводячи 100% мита лише від імені своєї країни без взаємних очікувань від інших держав.
На завершення Трамп підкреслив, що подібні заяви з боку Китаю свідчать про довгострокову підготовку до таких кроків, і що це рішення вже стало частиною історії.
Нагадаємо, президент США Дональд Трамп скасував зустріч із главою Китаю Сі Цзіньпіном і пригрозив Пекіну великими митами через обмеження експорту рідкоземельних металів.
КНР запроваджує портовий збір для суден під прапором США
-
Моді закликав індійців відмовитися від американських товарів
Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді закликав своїх співвітчизників відмовитися від іноземної продукції, зокрема американських товарів, після того, як президент США Дональд Трамп ввів високі мита на імпорт з Індії. Моді закликав громадян купувати місцеві товари замість іноземних, таких як McDonald’s, Pepsi, Apple та інші. Він нагадав про рух Свадеші, який прославляв місцеве виробництво та бойкотував іноземні товари. Моді закликав своїх співвітчизників відновити ці принципи та підтримувати місцеві бренди.
-
“Зерно за авто”: ЗМІ дізнались про бартер між Росією та Китаєм
Російські компанії, зазначені у західних санкціях, в останні часи повертаються до практики бартерних угод, щоб уникнути банківських операцій при співпраці з китайськими партнерами. Це стало можливим через те, що китайські банки опасаються потрапити під санкції і тому уникають роботи з російськими компаніями. Рейтер повідомляє, що за останні два роки укладено вісім бартерних угод між російськими та китайськими компаніями. Попри складнощі оцінити реальний обсяг таких операцій, вони стають все більш поширеними. Основним товаром для обміну в таких угодах є сільськогосподарська продукція, зокрема російське зерно. Китайські компанії підкреслюють, що бартерні угоди допомагають уникнути проблем з грошовими розрахунками та локалізацією, які є серйозними викликами у співпраці з Росією.
-
Україна виділила на виплати Нацкешбеку рекордну суму
Українці в липні придбали товарів місцевого виробництва на 5,07 млрд грн. Україна в межах програми Національний кешбек виплатила 507 мільйонів гривень кешбеку для 3,6 мільйона українців, які відкрили спеціальні рахунки у застосунку Дія. Про це повідомляє Мінекономіки.
Відомство зазначає, що це найбільша сума за місяць від старту програми.
Загалом з моменту запуску програми держава витратила на виплати за програмою з державного бюджету близько 4 млрд гривень. -
Торговий дефіцит України перевищив $18,5 млрд
За перші шість місяців 2025 року Україна експортувала товарів на 20,0 млрд доларів, що на 4,2% менше проти аналогічного періоду минулого року. Імпорт становив 38,6 млрд дол. Про це повідомила Державна служба статистики.
“За І півріччя 2025р. експорт товарів становив 20044,9 млн.дол., або 95,8% порівняно із І півріччям 2024р., імпорт – 38557,1 млн.дол., або 115,6%”, – мовиться у повідомленні.
Негативне сальдо за півріччя становило 18,51 млрд дол., тоді як у першому півріччі 2024-го – 12,43 млрд дол. Коефіцієнт покриття експортом імпорту знизився до 0,52 проти 0,63 роком раніше.
Зовнішньоторговельні операції здійснювалися з партнерами з 221 країни світу.
Найактивніше протягом півріччя Україна нарощувала проти періоду минулого року експорт електричних машин – на 12,9% (до 1,25 млрд дол.), чорних металів – на 5,0% (до 1,54 млрд дол.), жирів та олій тваринного або рослинного походження – на 2,6% (до 3,16 млрд дол.).
Тоді як експорт зернових культур скоротився на 24,2% проти першого півріччя 2024 року (до 3,99 млрд дол.).
Зауважується, що основний приріст імпорту до показника минулого року забезпечили постачання електричних машин – на 70,7% (на загальну суму 5,56 млрд дол.), палива мінерального, нафти і продуктів переробки – на 21% (5,14 млрд дол.), засобів наземного транспорту, крім залізничного, – на 7,7% (4,19 млрд дол.), ядерних реакторів, котлів і машин – на 7,3% (3,35 млрд дол.).