Товари – Антикор

ЄС почав розслідування проти китайської платформи Shein

Європейський Союз почав офіційне розслідування проти китайської платформи Shein через можливі порушення законодавства ЄС, зокрема продаж нелегальних товарів та використання “залежного” дизайну. Про це повідомляє The Guardian.
Європейська комісія того року вимагала інформацію від компанії, продажі якої швидко зростають в Європі, і тепер почала офіційне розслідування.
Окрім можливого продажу незаконної продукції занепокоєння викликає і функціонування самої платформи.
Розслідування охоплює три ключові напрями роботи сервісу:

механізми запобігання продажу заборонених товарів, як-от схожі на дітей секс-ляльки та зброя,

“залежний” дизайн платформи (елементи дизайну можуть стимулювати залежну поведінку),

рекомендаційні алгоритми, що здатні перевантажувати споживачів комерційними пропозиціями.

У Брюсселі заявили, що компанія співпрацює зі слідством.
Початок розслідування не означає автоматичної заборони діяльності сервісу, блокування продажів у Європі розглядається як останній захід у разі системного порушення норм.
ЗМІ зазначає, що це вже друге подібне розслідування щодо великих онлайн-маркетплейсів у ЄС – наприкінці 2024 року було розпочато перевірку щодо гіганта онлайн-торгівлі Temu.

Товарообіг України у січні досяг $9,9 млрд

Товарообіг України за січень поточного року становив 9,9 млрд доларів, з них імпортовано товарів на суму 6,7 млрд, експортовано – на 3,2 млрд доларів. Про це повідомила пресслужба Державної митної служби України у вівторок, 10 лютого.

“Протягом січня 2026 року в Україну імпортували товарів на суму 6,7 млрд доларів, а експортували – на 3,2 млрд доларів. При цьому оподаткований імпорт склав 4,4 млрд доларів, що становить 66% загальних обсягів імпортованих товарів. Податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту у січні 2026 року склало 0,50 дол/кг”, – йдеться у повідомленні.

Країни, з яких найбільше імпортували товарів до України – Китай (1,9 млрд доларів), Туреччина (703 млн доларів), Польща (623 млн доларів). Експортували з України найбільше до Польщі (на 358 млн доларів), Туреччини (на 276 млн доларів), Італії (на 232 млн доларів).
У загальних обсягах ввезених у січні 2026 року товарів 69% склали такі категорії товарів:

машини, устаткування та транспорт – 2,7 млрд доларів (при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 14,8 млрд гривень, що складає 24% надходжень митних платежів);

паливно-енергетичні – 1,1 млрд доларів(при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 26,6 млрд грн, що складає 43% надходжень митних платежів);

продукція хімічної промисловості – 869 млн доларів (при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 7,1 млрд гривень, що складає 11% надходжень митних платежів).

До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли: продовольчі товари (2 млрд доларів), метали та вироби з них (286 млн доларів), машини, устаткування та транспорт (253 млн доларів).

У січні 2026 року при митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено 187,1 млн гривень.

В Каспійському морі зазнало аварії іранське судно, що йшло до РФ

Іранське суховантажне судно Caspian Shiva сіло на мілину в Каспійському морі за сім кілометрів від Махачкалінського торговельного порту. Про це повідомило головне управління МНС по Дагестану.
Росморречфлот заявив, що судно дістало пробоїну: вода надходить у трюм та машинне відділення, постраждалих і розливу нафтопродуктів немає.
На допомогу суховантажу відправили два буксири, проте вони не змогли провести рятувальну операцію через шторм.
На борту перебувають 10 членів екіпажу, вони відкачували воду самостійно. Пізніше судно все ж таки відбуксували в порт Махачкали.
Це вже другий інцидент із іранським суховантажем у Каспійському морі з початку місяця: 14 січня під час прямування маршрутом, який використовується для постачання зброї з Ірану до Росії, зазнало аварії судно під назвою Rona. Екіпаж із 14 осіб врятували берегові служби Туркменістану. 116-метрове суховантажне судно Caspian Shiva (IMO 8721428) ходить під прапором Ірану з 2024 року. Раніше він мало назву Absheron і Vostok.
За даними моніторингових сервісів, це судно, як і Rona, неодноразово заходило до порту Астрахані з іранського порту Анзелі.
Між цими точками пролягає основний канал постачання зброї з Ірану в Росію, зазначає CNN. За даними The Wall Street Journal, цим маршрутом Москва одержує сотні тисяч артилерійських снарядів та інших боєприпасів.
Раніше ЗМІ повідомляли, що Іран звернувся до РФ за допомогою в розробці ядерної зброї.
Іран продав Росії ракет на $2,7 млрд – ЗМІ

Пошта доставляє в РФ підсанкційні товари: Україна звернулась до партнерів

Учасниками поштово-логістичної мережі, через яку в Росію потрапляють підсанкційні товари є щонайменше 10 російських поштових сервісів, які співпрацюють з певними поштовими операторами Німеччини, Франції та деяких інших країн. Про це повідомив радник – уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк у Facebook в понеділок, 26 січня.
“Два тижні тому передали відповідні матеріали партнерам… журналістьке розслідування, що так вдало, вчасно вийшло… Готуємо і наші рішення”, – написав посадовець.
Він зауважив, що проведений перший аналіз компонентів ракети Х-101 2026 року випуску, яку Росія використала проти України.
“Попередні висновки: росія і білорусь 2025 року (навчились), є КНР 25 і 24 рік, є США 24 рік і старіше, є Нідерланди, Німеччина, Тайвань, Японія. Не менше 45 іноземних компонентів. Можна зробити багато висновків. Працюємо з партнерами”, – зазначив Власюк. Напередодні журналісти з німецького видання Bild провели журналістське розслідування і відстежили за допомогою GPS-маячків посилки, що були відправленні через мережу, яка пов’язана з екс-співробітниками дочірньої компанії в Німеччині Пошта Росії. Йдеться про сотні тонн відправлень в РФ.
У розслідуванні зазначається, що вагому роль у цій схемі відіграє логістична компанія, що була зареєстрована наприкінці 2022 року та формально має поштову скриньку у місті Кельн.
Усі посилки спочатку надходять на склад поблизу аеропорту Берлін- Бранденбург, після чого прямують через Польщу та Білорусь в Росію.
Під час розслідування журналісти відправили товари, які безперешкодно прибули до Москви. Для відправлення вантажів використовувалися документи пошти Узбекистану, яка офіційно не має права здійснювати діяльність в Німеччині.
У матеріалі уточнюється, що Дмитро В. керує логістичною компанією, яка здійснює відправки вантажів до РФ. Він є колишнім керуючим директором RusPost GmbH, а у 2014 році Пошта Росії доручила йому відкрити дочірню компанію у столиці Німеччини.
Після початку повномасштабної війни Росії проти України, Дмитро В. звільнився. Але журналісти Bild зафіксували його автомобіль, який регулярно перебував біля складу, куди доставляють зазначені посилки.

Данці бойкотують американські товари – ЗМІ

У Данії стрімко набувають популярності мобільні застосунки, щоб сканувати товари та бойкотувати ті, що пов’язані зі США. Про це у суботу, 24 січня, пише Bloomberg.
Зазначається, що відтоді як Трамп почав погрожувати “забрати” Гренландію, яка входить до складу Королівства Данія, кількість завантажень таких застосунків різко зросла. Найпопулярніший з них — UdenUSA (у перекладі з данської – “Без США”) – нині очолює рейтинг безкоштовних застосунків в Apple App Store у Данії після стрімкого сплеску популярності в останні тижні.
За населення у близько 6 мільйонів осіб і з економікою, співмірною з економікою штату Меріленд, Данія навряд чи зможе завдати відчутного удару по американському експорту. Втім, раптова популярність UdenUSA та подібного застосунку Made O Meter демонструє, наскільки підхід адміністрації Трампа дестабілізував, образив і розлютив багатьох людей по всій Європі.
Інституційні інвестори в Данії також починають відвертатися від США. 20 січня пенсійний фонд AkademikerPension повідомив Bloomberg, що повністю виходить із американських державних облігацій. Хоча обсяг продажу був невеликим – на кінець грудня фонд володів облігаціями США лише на 100 мільйонів доларів – символічний ефект цього кроку привернув увагу в усьому світі. Прибутковість казначейських облігацій США зросла на тлі цієї новини, а Трамп після цього пригрозив “серйозною відплатою” всім, хто позбувається американських активів у відповідь на його політику.
Наразі ж данський застосунок продовжує набирати обертів. Його розробники перекладають додаток кількома мовами, зокрема німецькою та англійською, а незабаром він стане доступним і для Android. Застосунок можна завантажити навіть у США.

Данці починають бойкотувати американські товари

E-ZOO — інтернет-магазин та 60 роздрібних магазинів як одне ціле!

Компанія E-ZOO розпочала свою діяльність як онлайн-проєкт зі спрощеним процесом замовлення, широким асортиментом та швидкою доставкою. Однак зараз вони розвинулися в повноцінну омніканальну мережу, яка об’єднує онлайн-продажі, офлайн-магазини та пункти самовивозу. Наразі мережа налічує 60 роздрібних магазинів у різних регіонах України та планує розширення до 12 областей та 29 населених пунктів у 2026 році. E-ZOO також активно розвиває омніканальну модель, співпрацює з маркетплейсами, має власну програму лояльності та розширила асортимент продукції, включаючи як міжнародні, так і українські бренди. Компанія створює екосистему для власників домашніх тварин, де можна знайти все необхідне в одному місці. Розвиток мережі свідчить про постійне зростання попиту та амбітні плани компанії.

В чашках з Китаю виявили перевищену норму важких металів

На території Європи виявили небезпечний виріб – скляну чашку з китайським орнаментом, яка містить перевищення важких металів, таких як свинець та кадмій. Державна служба України з безпечності харчових продуктів попередила про цей ризик для здоров’я людини та рекомендує утриматися від купівлі та використання цих чашок. В разі виявлення таких виробів, слід повідомити спеціалізовані служби. Держпродспоживслужба продовжує співпрацювати з іншими країнами для вилучення небезпечних товарів з обігу. Крім того, в останній час Китай є одним із основних партнерів торгівлі з Україною, хоча він підтримує Росію у війні.

Росія попросила в Індії їжу, одяг та техніку

Росія закликала індійських виробників збільшити постачання товарів на свій ринок. Зокрема Москва зацікавлена в продуктах харчування, товарах для дому, електроніці, одязі, взутті, телекомобладнанні та лікарських препаратах і планує наростити імпорт з Індії до $40 млрд на рік. Про це заявив заступник голови адміністрації глави РФ Максим Орєшкін, який супроводжує Володимира Путіна під час візиту до Нью-Делі, інформують росЗМІ.
“Російська делегація та бізнес приїхали сьогодні з цілком конкретною метою. А саме ми приїхали за індійськими товарами”, – заявив Орєшнік.
Після початку повномасштабної війни російсько-індійська торгівля зросла на 430% – з $13 млрд на рік до $69 млрд. Однак майже весь приріст припав на закупівлю нафти, обсяг якої в Індії поступається лише Китаю. Відповідного потоку товарів з Індії російська економіка так і не отримала, попри заяви Кремля про “стратегічне партнерство”.
За словами російського посадовця, індійські товари чекають на російських маркетплейсах, де їм відкриється “прямий доступ до мільйонів споживачів”.
Орєшкін відзначив, що “великий інтерес” Москви викликає також індійське телекомунікаційне обладнання, комплектуючі для промисловості та лікарські препарати. Росія хотіла б закуповувати товарів в Індії на $40 млрд на рік – саме на таку суму, за його словами, має зрости товарообіг “шляхом збільшення постачання індійських товарів і послуг на російський ринок”.
Ще у 2022 році російські посадовці зверталися до Індії з проханням про постачання. До Нью-Делі направили список із 500 товарів, серед яких автозапчастини, комплектуючі для літаків, системи зв’язку, рятувальні жилети, нитки та фарби, а також засоби для виробництва паперу. Проте за три роки зрушити торгівлю з місця так і не вдалося.
Раніше ми повідомляли, що російські імпортери постали перед значним уповільненням проходження вантажів через кордон з Казахстаном: з середини червня через черги та посилені перевірки строки очікування на митних пунктах зросли з однієї години до 10 діб або більше.
Індійські компанії збільшили закупівлі російської нафти – ЗМІ

Китай призупинив дію частини мит на товари США

Китай прийняв рішення призупинити на рік дію додаткових 24% мит на американські товари, які були введені у квітні, але залишить 10% мита, які також були введені у відповідь на дії президента США Дональда Трампа. Крім того, Китай скасує мита до 15%, які були введені на деякі сільськогосподарські товари США з 10 листопада. Це рішення стосується зокрема сої, яка є важливим продуктом для американського експорту в Китай. В результаті цих змін, китайські покупці сої будуть платити 13% мита, що робить американську сою менш конкурентоспроможною на китайському ринку порівняно з бразильською соєю. Також узгодження, досягнуте між Трампом і китайським лідером Сі Цзіньпіном, спричинило полегшення на ринках, але є сумніви, щодо швидкого відновлення торгівлі соєю між США і Китаєм.