Дослідники з Університету Карнегі-Меллона(Пенсильванія, США) представили експериментальну камеру, здатну одночасно фокусуватися на всіх елементах сцени незалежно від відстані до них, повідомляє The Verge. Якщо традиційні об’єктиви можуть чітко передавати лише одну фокальну площину за раз, розмиваючи передній або задній план, то нова розробка потенційно змінює сам принцип роботи камер.
В основі технології лежить так звана система “просторово-змінного автофокусу”. Вона поєднує кілька підходів і фактично дозволяє камері самій вирішувати, які частини зображення мають бути різкими. За словами доцента університету Меттью О’Тула, це виглядає так, ніби кожен піксель отримує власну мікролінзу з можливістю індивідуального налаштування фокусу. Фото: Carnegie Mellon University Порівняння фото та методів роботи стандартної камери та нової експериментальної Ключовим елементом стала “обчислювальна лінза”, яка об’єднує лінзу Ломана – пару вигнутих кубічних лінз, що зміщуються відносно одна одної для зміни фокусу, – та фазовий просторовий модулятор світла. Останній керує тим, як саме світло заломлюється на рівні окремих пікселів, що дає змогу фокусуватися на кількох глибинах одночасно. Система також використовує два методи автофокусування: контрастний, який оптимізує різкість у різних зонах кадру, та фазовий, що визначає напрямок корекції фокусу.
За словами професора Ашвіна Санкаранараянана з університету, така камера може принципово змінити уявлення про те, як оптичні системи “бачать” світ. Водночас розробка поки що залишається суто експериментальною і не використовується в жодній серійній камері. Чи з’явиться вона на споживчому ринку – питання відкрите.
Втім, дослідники вважають, що потенціал технології виходить далеко за межі фотографії. Її можна застосувати для підвищення ефективності мікроскопів, створення більш реалістичного сприйняття глибини у VR-пристроях, а також для систем автономного керування, які потребують максимально чіткого бачення навколишнього середовища.
Позначка: Технології
Російська атомна галузь переходить на китайські технології – розвідка
Росатом, у зв’язку з нестачею власних потужностей, вирішив замовити турбіни для атомних електростанцій у Китаю. Ці турбіни планують використати на Ленінградській станції. Це свідчить про те, що Росія все більше спирається на Китай у галузі атомної енергетики. Росатом вперше здійснив закупівлю критичного обладнання для АЕС за кордоном, купивши дві турбогенераторні установки у китайської держкорпорації Dongfang Turbine. Російське машинобудування технологічно деградує, і це відкриває шлях до глибокої залежності від Китаю. Росатом також звернувся до китайських виробників з проханням передати технології турбін, необхідних для АЕС. Очікується, що постачання буде завершено до 2030 року, що призведе до тривалого очікування важливих компонентів. Російська атомна галузь втратила можливість самостійно забезпечувати ключові проєкти, що призводить до технологічної залежності від Китаю.
Samsung представила перший у світі чип для смартфонів за 2-нм техпроцесом
Компанія Samsung офіційно анонсувала Exynos 2600 – флагманський чипсет, якийймовірно, використовуватиметься у смартфонах серії Galaxy S26.
Перехід на 2-нм технологію, за заявами компанії, дозволив суттєво покращити продуктивність, енергоефективність і теплові характеристики – саме ті аспекти, за які попередні покоління Exynos часто критикували у порівнянні з рішеннями Qualcomm, MediaTek та Apple.
Exynos 2600 отримав 10-ядерний процесор на базі архітектури Arm v9.3 з новими ядрами C1-Ultra та C1-Pro. На відміну від попередніх флагманів Samsung, у новинці повністю відмовилися від традиційних енергоощадних “малих” ядер, зробивши ставку на поєднання потужних і високопродуктивних середніх ядер. Флагманське ядро працює на частоті до 3,8 ГГц, а загальний приріст продуктивності процесора, за оцінкою Samsung, сягає 39% у порівнянні з Exynos 2500. Додатково підтримка інструкцій SME2 має прискорити локальні завдання машинного навчання та зменшити затримки в ШI-функціях.
Новий графічний процесор Xclipse 960, за даними компанії, забезпечує вдвічі вищу обчислювальну продуктивність і до 50% краще трасування променів. Уперше з’являється технологія Exynos Neural Super Sampling, що використовує ШІ для апскейлінгу та генерації кадрів, дозволяючи досягати плавнішого процесу в іграх без істотного зростання енергоспоживання.
Окремий акцент Samsung робить на штучному інтелекті. Оновлений нейропроцесор обіцяє приріст ШІ-продуктивності на 113%, що дає змогу запускати на смартфоні більш складні генеративні моделі без підключення до хмари. Компанія також наголошує на посиленому захисті даних і підвищенні рівня приватності завдяки обробці інформації безпосередньо на пристрої.
Можливості обробки зображень також істотно розширилися. Вбудований ISP підтримує камери з роздільною здатністю до 320 Мп, забезпечує зйомку 108-мегапіксельних фото без затримки затвора, а також запис відео у форматі 8K при 30 кадрах за секунду та 4K до 120 кадрів із HDR. Нові алгоритми на базі ШІ обіцяють кращу деталізацію, ефективніше шумозаглушення у темряві та до 50% вищу енергоефективність порівняно з попередником.
Однією з ключових інновацій стала технологія Heat Path Block, спрямована на вирішення проблем із перегрівом. Використання матеріалів High-k EMC дозволяє зменшити тепловий опір до 16% і підтримувати стабільну продуктивність під навантаженням – слабке місце попередніх Exynos.
Крім того, Exynos 2600 підтримує пам’ять LPDDR5X, накопичувачі UFS 4.1, HDR10+, дисплеї з роздільною здатністю 4K та частотою оновлення до 120 Гц. Модем і модулі зв’язку, ймовірно, залишилися окремими компонентами.
Samsung поки не назвала конкретні пристрої, які отримають новий чип, однак Exynos 2600 уже перебуває у масовому виробництві й, за очікуваннями, з’явиться в Galaxy S26 та Galaxy S26 Plus.
Американський стартап створить армію з 50 тисяч військових роботів
Американський робототехнічний стартап Foundation оголосив про амбітні плани з масштабування виробництва гуманоїдних роботів, які можуть використовуватися як у промисловості, так і у військових операціях, повідомляє Interesting Engineering. Компанія зі штаб-квартирою в Сан-Франциско має намір випустити до 50 тисяч таких машин до кінця 2027 року, зробивши ставку на ринок оборонних технологій.
Ключовим продуктом Foundation є гуманоїд Phantom MK-1 – робот зростом близько 175 сантиметрів і вагою до 80 кілограмів. Його з самого початку проєктували для виконання завдань підвищеного ризику, зокрема розвідки, знешкодження вибухових пристроїв і роботи в небезпечних наземних умовах. Генеральний директор компанії заявляв, що такі роботи мають бути “першим тілом у зоні ризику”, аби мінімізувати загрозу для військових, навіть якщо це означає використання летальної зброї під людським контролем.
З технічного боку Phantom MK-1 покладається переважно на камери, відмовляючись від складних сенсорів на кшталт LiDAR, щоб підвищити надійність у складних умовах. Робот оснащений власними циклоїдними приводами, які забезпечують високу силу, тиху роботу та відносну безпечність взаємодії з людьми. Водночас у Foundation наголошують, що робот не буде повністю автономною бойовою системою: рішення про застосування смертоносної сили завжди залишатиметься за оператором-людиною.
Очільник компанії стверджує, що використання гуманоїдних роботів може зменшити потребу в авіаударах і важкому озброєнні, дозволяючи точкові операції з меншими побічними втратами. Водночас експерти застерігають, що усунення ризику для солдатів може, навпаки, знизити політичні бар’єри для застосування сили. Чи справдяться оптимістичні прогнози Foundation, поки що невідомо, однак заявлені темпи виробництва свідчать: озброєні гуманоїдні роботи можуть з’явитися на практиці значно раніше, ніж очікувалося.
Foundation не планує продавати роботів, натомість пропонуватиме їх в оренду за приблизно 100 тисяч доларів на рік за одиницю. У компанії вважають, що за рахунок майже безперервної роботи один робот може замінити кілька змін людського персоналу, хоча такі розрахунки поки що ґрунтуються на теоретичній продуктивності.
За даними Forbes, виробничі плани компанії суттєво зросли. Якщо раніше йшлося про 10 тисяч роботів до 2026 року, то тепер Foundation планує розгорнути 40 одиниць уже цього року, довести випуск до 10 тисяч у 2026-му і вийти на рівень 50 тисяч до кінця 2027 року.
В Україні окреслили стратегію впровадження AI в бізнес
Українським компаніям потрібно сміливо експериментувати зі штучним інтелектом (AI, ШІ). Усіпх матиме не той, хто має найпотужнішу модель, а той, хто найкраще інтегрує її у свої процеси. Про це йшлося під час дискусії на цьогорічному Forbes Tech 2025, повідомила преслужба Метінвесту.
Вказано, що серед спікерів були Олексій Молчановський (УКУ) та Олександр Краковецький (DevRain, Microsoft AI MVP), а модерував панель директор центру інновацій компанії Metinvest Digital Максим Баланюк. Учасники обговорили, чи є трансформація бізнесу за допомогою ШІ спринтом, чи марафоном, і дійшли важливих висновків.
Експерти нагадали, що ШІ це не “раптом нова” технологія, а еволюція, що триває з 1950-х років. Тому ключове питання для компаній звучить не “чи використовувати ШІ”, а “як саме його інтегрувати у процеси”.
“Одним із найпомітніших трендів стала зміна ролей: епоха prompt engineering добігає кінця, адже сучасні моделі здатні розуміти недосконалі запити та працювати з ними. На зміну приходить context engineering: компаніям необхідно будувати інфраструктуру чистих і структурованих даних, які дадуть моделі розуміння реального контексту бізнесу. Без цього ШІ залишається “розумною енциклопедією”, що не може ефективно вирішувати прикладні задачі компанії”, – заявив Баланюк.
Особливу увагу спікери приділили ролі відповідальності. Навіть якщо ШІ помиляється, відповідальність за рішення завжди несе людина. У бізнес-процесах принцип human in the loop залишається фундаментальним, тож компаніям потрібно управляти ризиками, а не уникати технологій через страх помилки.
Обговорюючи темп розвитку, учасники зійшлися на тому, що бізнесу потрібно діяти одночасно в двох площинах: тестувати рішення швидко, але будувати довгострокову інфраструктуру, вважає Баланюк. Адже індустрія рухається експоненційно: вже сьогодні лідери ринку працюють із мультиагентними системами, де різні моделі штучного інтелекту взаємодіють між собою для пошуку оптимальних рішень.
“Українським компаніям потрібно сміливо експериментувати з ШІ, інвестувати у чистоту та структурування даних, розвивати культуру відповідальності та залучати експертів. Перемагає не той, хто має найпотужнішу модель, а той, хто найкраще інтегрує її у свої процеси. AI стає не інструментом майбутнього, а базовим елементом конкурентоспроможності вже сьогодні”, – резюмував Баланюк.
Google запустила режим для задач із поглибленим мисленням
Компанія Google оголосила про запуск нового режиму Gemini 3 Deep Think у застосунку Gemini. Покращений формат роботи моделі доступний лише підписникам Google AI Ultra і призначений для задач, що вимагають розширеного логічного опрацювання.
Розгортання вже триває. Нова функція з’являється у користувачів поступово.
Зазначається, що Deep Think є найрезультативнішим серед доступних моделей на бенчмарку ARC-AGI-2, що оцінює здатність до складного міркування.
Режим орієнтований на розв’язання задач з математики, природничих наук та логіки, які зазвичай ускладнюють роботу навіть найсучасніших моделей.
У YouTube запустили нову функцію – особисті підсумки року
YouTube представила нову функцію “Підсумки року” (Recap), яка дозволяє користувачам побачити свої найпопулярніші канали, інтереси, звички перегляду відео та навіть тип особистості на основі їх історії переглядів. Ця функція буде доступна як на мобільних пристроях, так і на комп’ютерах. Спочатку “Підсумки року” будуть доступні в Північній Америці, а потім і в інших регіонах. Крім того, користувачі, які цього року слухали багато музики на YouTube, зможуть побачити свої улюблені виконавці та треки у цих підсумках.
Російська космічна галузь злітає з орбіти – розвідка
Космічна галузь Росії переживає складну кризу. Головне підприємство Роскосмосу – РКК Енергія – за перше півріччя 2025 року зазнало великих фінансових втрат у розмірі 458 млн рублів. Ця ситуація виникла через санкції, корупцію, дефіцит кадрів та загальний занепад у виробництві. Росія вимушена переносити свої космічні місії на майбутнє через ці проблеми.
У той же час, керівник NASA заявив, що США планують розмістити робочу атомну електростанцію на Місяці в 2030 році. Російські плани з цього приводу відкладено, а також виявлено, що Росія не може забезпечити якісні космічні знімки для своїх потреб. Все це призвело до значних фінансових витрат, які перевищують виділені кошти у бюджеті.
Україна й НАТО запускають спільну програму військових розробок
Україна та НАТО оголосили про запуск першої спільної програми з розробки оборонних інновацій під назвою UNITE – Brave NATO. Про це повідомив Михайло Федоров, перший віцепрем’єр-міністр та голова Мінцифри України. Перший конкурс стартує в 2026 році з бюджетом у 10 млн євро, який буде фінансуватися з Комплексного пакета допомоги Україні та ресурсів Міністерства цифрової трансформації. Програму з України буде координувати Brave1, з НАТО – Агенція зв’язку та інформації НАТО (NCIA). Проєкт спрямований на розробку інноваційних продуктів для протидії безпілотникам, підвищення протиповітряної оборони та систем зв’язку та навігації на фронті. Початковий термін подання заявок – лютий 2026 року, переможців оголосять весною того ж року. Планується збільшити фінансування програми до 50 млн євро.
Корисний лайфхак: синхронізація Apple Watch з iPhone
Apple Watch – це розумний годинник від компанії Apple, який має багато корисних функцій. Серед особливостей Apple Watch можна виділити можливість виміряти пульс, кількість кроків, відстежувати фізичну активність та спостерігати за рівнем стресу. Годинник також підтримує безконтактну оплату, відображення сповіщень зі смартфона та виконання дзвінків. Apple Watch є популярним пристроєм серед любителів технологій та фітнесу.