Влада Канади знизила граничну ціну на російську нафту з $60 до $47,6 за барель. Про це повідомляють на офіційному сайті уряду Канади.
“Відповідно до нещодавно оголошених заходів Європейського Союзу та Великої Британії, Канада знизила граничну ціну на російську сиру нафту з $60 до $47,6 за барель”, – мовиться у повідомленні.
Нові обмеження набули чинності 3 вересня. Канада розраховує так “обмежити можливості Росії отримувати прибуток від експорту енергоносіїв”.
Євросоюз 18 липня схвалив 18-й пакет санкцій проти РФ, який, серед іншого передбачає зниження граничної ціни на російську нафту з 60 до 47,6 доларів за барель. В той же день про своє приєднання до зазначених обмежень оголосила Велика Британія. ід заборону потрапив також імпорт нафтопродуктів на основі російської нафти. Пізніше про аналогічні заходи оголосили Велика Британія та Швейцарія.
Позначка: Санкції
-
Канада обмежила ціну на російську нафту до $47,60
-
Орбан і Фіцо просять ЄС зняти санкції з частини російських олігархів – ЗМІ
Уряди Угорщини та Словаччини звернулися до Євросоюзу з проханням скасувати санкції проти шести російських бізнесменів в обмін на продовження інших санкцій проти Росії. Про це повідомляє RadioFreeEurope/RadioLiberty.
Ці країни вже й раніше користувалися своїм правом вето, щоб домогтися виключення деяких відомих росіян зі списку підсанкційних осіб, з огляду на тісні політичні відносини із Кремлем. Вони аргументують свою позицію тим, що санкції ЄС нібито “сильніше б’ють” по європейській економіці, ніж по російській.
Кілька дипломатів ЄС зазначають, що цього разу Словаччина хоче зняти санкції з олігарха Усманова і бізнесмена Михайла Фрідмана, а Угорщина домагається виключення зі списку підсанкційних осіб олігархів Дмитра Мазепіна, Петра Авена, Муси Бажаєва та Альберта Авдоляна.
Інші держави-члени ЄС запропонували альтернативне рішення: вилучити лише одну або дві особи – так звані “слабкі випадки”, тобто тих, кого, найімовірніше, все одно виключать зі списку, бо проти них було застосовано санкції на основі слабких доказів, які не витримають жодних випробувань у суді.
І Братислава, і Будапешт відхилили цю пропозицію під час обговорень на нижчому рівні в Брюсселі. З огляду на те, що кінцевий термін поновлення санкцій – 15 вересня, ймовірно, певного компромісу буде досягнуто наступного тижня.
Як відомо, вже тривалий час в Європейському фонді миру через Угорщину заблоковано 6,6 млрд євро на військову допомогу Україні.
Обійти вето Угорщини: ЄС розглядає нові правила -
В Росії заявили про прискорення обвалу нафтогазових доходів
Надходження від видобутку нафти і газу до російського бюджету продовжують стрімко скорочуватися. У серпні компанії сплатили 505 млрд рублів – на 35% менше, ніж торік. Про це інформує TMTз посиланням на Мінфін РФ.
За результатами восьми місяців надходження від нафти і газу зменшилися на 20%, або на 1,5 трлн рублів. Темпи скорочення прискорюються: з січня по квітень падіння становило 14%, до кінця травня – 14,4%, до кінця червня – 17%, вже у липні – 17,7%.
У серпні надходження від рентної плати на нафту скоротилися на 34% проти минулого року, рентна плата на газ зменшилася удвічі, тоді як експортні мита на вуглеводні впали на 45%.
Початково в бюджеті закладали 10,94 трлн рублів надходжень від енергоресурсів, з яких 1,8 трлн мали поповнити Фонд національного добробуту. Через падіння цін на нафту та зміцнення рубля очікується скорочення надходжень майже на чверть, до 8,32 трлн рублів.
Через провал потоків сировинної ренти дефіцит бюджету РФ зростає: на кінець липня він досяг 4,9 трлн рублів. За результатами року “діра” у казні перевищить навіть збільшений план Мінфіну, який наразі становить 1,7% ВВП.
Інші доходи Кремля також перебувають під ризиком через швидке сповільнення економіки. Тож аналітики попереджають про подальше підвищення податків, навіть якщо бойові дії проти України припиняться.
Тим часом, джерела Reuters повідомляють, що РФ планує скоротити експорт нафти з портів Приморськ, Усть-Луга та Новоросійськ у вересні до близько 1,9 млн барелів на добу з приблизно 2,0 млн у серпні.
Завершення ремонтів на низці НПЗ наприкінці серпня – на початку вересня дозволить збільшити переробку, що має призвести до зменшення обсягів експорту сировини. Водночас зміни в термінах ремонтів та зовнішні фактори можуть істотно скоригувати план відвантажень на вересень.
У серпні експорт і транзит нафти з західних портів РФ зріс на 200 тис. барелів на добу через атаки безпілотників, які вивели з ладу частину НПЗ, звільнивши додаткові обсяги для експорту.
За підрахунками Reuters, у вересні обсяг виведених з роботи потужностей НПЗ РФ може скоротитися приблизно на 0,22 млн барелів на добу порівняно з серпнем, що зменшить доступні для експорту ресурси. Потужності первинної переробки на НПЗ РФ у вересні можуть знизитися до 5,5 млн тонн після рекордного серпня – 6,4 млн тонн.
Як відомо, іноземні нафтові танкери тимчасово не допускаються до завантаження в головних чорноморських портах Росії через нові правила.
Додамо, що РФ може втратити 19 млрд доларів доходів через нову стелю цін на нафту. Нові санкції Євросоюзу, які включають гнучку стелю цін на російську нафту, можуть позбавити російський бюджет кожного п’ятого рубля запланованих нафтогазових доходів.
Нафтові доходи РФ обвалились на третину -
Трамп зробив заяву щодо санкції проти Росії
Президент США Дональд Трамп не згоден з тим, що він зволікає з введенням жорстких санкцій проти Росії. Про це американський лідер заявив під час зустрічі з президентом Польщі Каролем Навроцьким у Вашингтоні в середу, 3 вересня.
У Трампа запитали, чому він багато разів висловлював розчарування російським диктатором Володимиром Путіним, але не вживав жодних дій.
“Звідки ви знаєте, що жодних дій не було? Ви б сказали, що запровадження вторинних санкцій проти Індії, найбільшого покупця за межами Китаю, – це жодних дій не було?” – сказав президент США.За його словами, це коштує Росії сотні мільярдів доларів.
“І я ще не завершив ні другу, ні третю фази. Але коли ви кажете, що жодних дій не було, я думаю, вам слід знайти собі нову роботу. Бо, якщо ви пам’ятаєте, два тижні тому я це зробив. Я сказав, що якщо Індія купить, в Індії будуть великі проблеми. І саме це сталося. Тож не розповідайте мені про це”, – додав Трамп. Президент США заявив, що “не має повідомлення” для Путіна.
“Я не маю жодного повідомлення для Путіна. Він знає мою позицію і ухвалить те чи інше рішення. Яким би не було його рішення, ми будемо або задоволені, або незадоволені. А якщо ми будемо незадоволені, ви побачите, що щось відбудеться”, – сказав Трамп журналістам. -
Запрацювала нова стеля цін на російську нафту
Починаючи з 3 вересня, “стеля” цін на російську нафту становитиме 47,6 доларів за барель замість попередніх 60 доларів. Про це повідомив керівник Офісу президента Андрій Єрмак в Телеграм у середу.
“Відсьогодні запрацювала нова “стеля” цін на російську нафту. Ліміт тепер становить $47,6 за барель замість попередніх $60. Таке рішення було ухвалене раніше в межах 18-го пакету санкцій ЄС проти РФ”, – зазначив він.
Єрмак подякував європейським партнерам за врахування рекомендацій санкційної групи щодо зниження “стелі” цін на нафту РФ.
Раніше стало відомо, що нові санкції Євросоюзу, які включають гнучку стелю цін на російську нафту, можуть позбавити бюджет РФ кожного п’ятого рубля запланованих нафтогазових доходів. Мова йде про суму у $19 млрд.
Мерц пропонує економічно виснажити Росію -
Чому Європа вагається щодо конфіскації активів Росії
Міністри закордонних справ країн ЄС обговорили ідею використання заморожених активів РФ на потреби України. До чого дійшли та як реагує РФ? Дискусії тривають
Міністри закордонних справ країн ЄС в Копенгагені обговорили ідею використання заморожених активів РФ на потреби України, – повідомила голова європейської дипломатії Кая Каллас. “Ми обговорили, як використовувати заморожені російські активи для оборонної допомоги та відновлення України”, – заявила вона.
За її словами, неможливо уявити, що… у разі припинення вогню або мирної угоди ці активи будуть повернуті Росії, якщо вона не заплатить за репарації. Вона також зазначила, що “ми не бачимо, щоб росіяни платили за завдану шкоду. Тому нам потрібна вихідна стратегія для використання активів, коли війна закінчиться”.
За результатами зустрічі, Каллас сказала, що “це була хороша дискусія, яка буде продовжена”.
При цьому, вона не стала заперечувати, що низка країн поки що проти використання цих активів. За її словами, Бельгія, інші справді вважають, що існують ризики.
Наразі, ці активи вже використовуються, і дозволили надати Україні підтримку на 50 млрд євро. Водночас це були відсотки від прибутків від активів, а не самі активи.
Україна, Польща, країни Балтії закликають ЄС конфіскувати самі російські активи. Проте є багато країн, які проти цієї ідеї. Серед них: Франція, Німеччина, Італія, Іспанія та Бельгія. Вони побоюються різних наслідків. Замість вилучення активів, вони пропонують, як і раніше використовувати прибутки від них для підтримки Києва.
Дискусії, які точаться в ЄС спрямовані на посилення тиску на Росію та зміцнення позицій України перед можливими мирними переговорами.
“Обговорення конфіскації безпосередньо пов’язане з нашим обговоренням бюджету – ми маємо справу з дефіцитом фінансування близько 60 млрд євро, якого бракує для підтримки України у довгостроковій перспективі”, – зазначив один із чиновників ЄС в коментар іEuractiv наумовах анонімності.
Своєю чергою Керлі Вескі, заступниця міністра закордонних справ Естоніївисловилась ще більш прямо. “Ми чуємо, що збирати гроші з національних бюджетів або бюджету ЄС стає складніше. Але в нас є ці активи, і логічне питання: як ми можемо і чому ми не використовуємо ці активи?”, -наголосила вона.
Загалом, зустріч підтвердила наявність глибоких розбіжностей у ЄС. Є широкий консенсус, що Росія не повинна отримати ці активи назад, але немає єдності щодо того, чи варто їх повністю конфісковувати та, чи існують для цього законні підстави. Що зупиняє ЄС
З правової точки зору, більшість країн ЄС наголошують на відсутності чіткого прецеденту для повного вилучення активів.
Конфіскація заморожених російських активів підірве фінансову стабільність та довіру до євро, Брюссель виступає проти їхнього вилучення, заявив Максим Прево, глава МЗС Бельгії. “Бельгія проти конфіскації цих активів. Чому? Ці активи надійно захищені міжнародним правом, і це означає, що їхня конфіскація викличе систематичну фінансову нестабільність і похитне довіру до євро”, – заявив він.
За його словами, позиція Бельгія така: ці російські активи мають залишатися замороженими, доки Росія не заплатить Україні.
Він наголосив, що конфіскація активів не варіант для Брюсселя, а зміна інвестиційної стратегії викличе зростання різних ризиків.
Крім юридичних та фінансових ризиків деякі країни побоюються, що конфіскація може призвести до відповідних заходів з боку Росії, таких як конфіскація західних активів, що залишилися у РФ, або ескалації конфлікту.
Також існує думка, що заморожені активи є важливим важелем впливу на Росію. Повна конфіскація може позбавити Захід цього інструменту, який можна було б використати під час майбутніх мирних переговорів. Альтернативний варіант
Серед варіантів, що розглядаються в ЄС, є не лише повна конфіскація чи використання поточних прибутків, а й пошук альтернативних шляхів для збільшення доходів від активів. Зокрема, пропонується передати активи до спеціального фонду (SPV) під управлінням Брюсселя, який підтримуватимуть кілька країн ЄС та держави, що не входять до Союзу. Це дозволило б здійснювати більш ризиковані інвестиції, які можуть принести вищу прибутковість для України. Такий фонд також міг би обійти правила одностайності, що унеможливило б вето з боку Угорщини, яка виступає проти використання активів РФ.
Очікується, що протягом двох місяців ЄК представить низку варіантів, підкріплених правовою оцінкою. Угорщина подала до суду на ЄС
Поки в ЄС обговорюють можливість використання активів РФ на потреби України, Угорщина в липні, подала в суд на ЄС за рішення про використання прибутків від них, вважаючи, що це порушує її право на неучасть у цьому процесі.
Угорщина оскаржує рішення Ради ЄС щодо передачі доходів від заморожених російських активів Україні через Європейський фонд миру (ЄФМ). Цей фонд компенсує країнам ЄС кошти, витрачені на допомогу Україні. Країни ЄС роблять внески у фонд, та Рада ЄС прийняла рішення надсилати у фонд доходи з заморожених російських активів.
Зокрема Угорщина вимагає у Суду ЄС скасувати рішення Ради ЄС від 21 травня 2024 р. щодо розподілу допоміжних заходів для військової підтримки ЗСУ, а саме надсилання доходів від російських активів до ЄФМ.
Також Угорщина вимагає визнати недійсним рішення ЄФМ від березня 2025 р. щодо використання доходів від російських активів на фінансування військової допомоги Україні. Реакція РФ на дії ЄС
Росія послідовно і надзвичайно різко реагує на будь-які ініціативи щодо використання її заморожених активів, погрожуючи “симетричною” і “болючою” відповіддю.
Водночас обсяг західних активів на її території менший за обсяг її заморожених активів на Заході.
Риторика Кремля посилюється з кожною новою заявою західних країн про передачу коштів Україні, навіть якщо мова йде лише про відсотки.
Російські офіційні особи називають будь-яку конфіскацію чи використання прибутків від активів “крадіжкою”, “пограбуванням” і “розбоєм”. Вони стверджують, що такі дії порушують міжнародне право та підривають основи світової фінансової системи.
Російська реакція на нещодавню неформальну зустріч міністрів закордонних справ ЄС у Копенгагені була досить передбачуваною. Замість прямих заяв, Росія висловила свою позицію через коментар Володимира Барбіна, посла РФ у Данії. “Данія повністю зруйнувала відносини з Росією і що ніяких сигналів про можливість перегляду такого курсу Копенгаген не подає”, – сказав він.
Російська сторона розглядає зустріч у Копенгагені як черговий прояв “антиросійських”настроїв. Барбін назвав ситуацію “тотальним неприйняттям нашої країни”, що відображає загальний наратив Кремля про “русофобію” Заходу.
Посол також підкреслив, що “мир, який би враховував і інтереси Росії, означає, що Україну надалі не можна буде використовувати як інструмент боротьби з нашою країною”. Це вказує на те, що Росія пов’язує питання заморожених активів з політичним врегулюванням і не готова йти на поступки без повного врахування своїх вимог.
Попри те, що в Копенгагені не було прийнято остаточних рішень щодо повної конфіскації активів, сам факт обговорення цих питань викликає різку критику з боку Кремля. Це підтверджує, що для РФ питання заморожених активів є надзвичайно чутливим і Москва вважає їх важливим важелем у політичній боротьбі.
Вікторія Хаджирадєва
-
Британія наклала санкції на групу росіян: серед них – мати Кадирова
Лондон запровадив у середу, 3 вересня, санкції проти осіб, які примусово депортують, індоктринують (нав’язують певні доктрини) та мілітаризують українських дітей. Про це йдеться в офіційній заяві уряду Британії.
Серед них вісім осіб та три організації, пов’язані з російською державою. Сюди входять такі організації, як Фонд Ахмата Кадирова, який проводить програми перевиховання українських дітей та підлітків, піддаючи їх мілітаристській підготовці.
Аймані Кадирова, очільниця Фонду і мати голови Чечні Рамзана Кадирова, також потрапила під санкції.
Під санкції потрапив Валерій Майоров, керівник Центру підліткових програм, організації РФ, яка має на меті налаштувати дітей на тимчасово окупованих територіях проти України і натомість виховати у них патріотизм до Росії та російських цінностей.
У Британії наголосили, що, згідно зі звітами ООН, РФ запровадила російську навчальну програму в школах на тимчасово окупованих територіях та впровадила навчання, яке готує дітей до російської військової служби.
Нині понад 19,5 тисяч українських дітей були примусово переміщені або депортовані російською владою до Росії та тимчасово окупованих територій України. З них приблизно 6 тисяч українських дітей були переміщені до мережі таборів перевиховання.
“Кремлівська політика примусових депортацій, індоктринації та мілітаризації українських дітей є огидною і демонструє глибину розбещеності, до якої готовий дійти президент Путін, щоб знищити українську мову, культуру та ідентичність. Жодна дитина не повинна бути пішаком війни, і саме тому ми притягаємо винних до відповідальності”, – заявив міністр закордонних справ Британії Девід Леммі. -
Мерц пропонує економічно виснажити Росію
Росію потрібно позбавити можливості підтримувати військову економіку. Це можна зробити за допомогою санкцій. Таку заяву зробив канцлер ФРН Фрідріх Мерц, повідомляє Bild у середу, 3 вересня.
За його словами, глава Кремля Володимир Путін зараз не бачить жодних причин для перемир’я чи мирної угоди з Україною.
Ми маємо створити цю причину. Військово це буде важко, але економічно можливо. Я говорю про економічне виснаження, яке ми маємо допомогти викликати, – заявив Мерц.
Цього можна досягти, наприклад, шляхом введення мит для тих, хто все ще торгує з Росією, пояснив канцлер.
Фрідріх Мерц підкреслив, що не можна поступатися Путіну – “ймовірно, найгіршому військовому злочинцю нашого часу”.
“У мене немає підстав вірити Путіну в жодному питанні”, – резюмував він.
Раніше Мерц назвав головну гарантію безпеки України. За його словами, в європейських країнах розуміють необхідність продовження підтримки України і в контексті можливих переговорів про припинення вогню і мир. -
США посилили тиск на пособників Росії та Ірану за обхід санкцій – ОП
Міністерство фінансів США ввело повні блокуючі санкції проти мережі компаній і морських суден, які займалися контрабандою іранської нафти, замаскованої під іракську. За цими оборудками стоїть іраксько-китайський бізнесмен, що проживає в ОАЕ. Про це повідомив керівник Офісу президента (ОП) Андрій Єрмак на своєму Telegram-каналі.
“Ця мережа генерує сотні мільйонів доларів щороку і напряму працює в інтересах держави-спонсора тероризму. Тепер 7 компаній та 9 танкерів, які брали участь у схемі, перебувають під санкціями США”, – написав посадовець.
Нові обмеження це чіткий сигнал – будь-які спроби допомагати Ірану чи Росії в обході санкцій приречені, запевняє голова ОП.
“Кожен долар, отриманий від “тіньового флоту” чи контрабанди, буде заблокований”, – резюмував посадовець.
За його словами, кілька пропозицій санкційної групи враховуються при запровадженні обмежень. -
Росія влаштувала хаб у Вірменії для вивезення підсанкційних алмазів – ЗМІ
Алмази з Росії продовжують надходити на ринки ЄС та США, попри санкції країн G7 та Євросоюзу проти Алроси – найбільшого виробника в Росії та одного зі світових лідерів галузі. Про це повідомляють журналісти OCCRP (Проєкт розслідування корупції та організованої злочинності), а також кілька європейських медіа.
Ключовим транзитним хабом для обходу обмежень стала Вірменія, через яку поставляються дорогоцінні камені вартістю сотні мільйонів доларів.
Головним інструментом схеми стала створена в травні 2022 року в Росії перша алмазна компанія (First Diamond Company, FDC). Формально вона незалежна від Алроси, але її власники та топ-менеджери пов’язані з державною компанією: власницею виступає колишній співробітник відділу продажів Алроси Регіна Соболь, а першим гендиректором був Євген Цибуков, який раніше працював у московському підрозділі Алроса Diamonds.
FDC з кінця 2022 року почала активно експортувати алмази у Вірменію. За даними OCCRP, майже половина всіх каменів, що імпортуються в цю країну, має російське походження. Тільки з січня 2023 до березня 2024 року FDC вивезла алмазів більш ніж на 290 млн доларів.
Росія зберегла постачання через посередників в одному з найбільших гравців у світовій галузі — індійському ювелірному конгломерату KGK Group.
До 2022 KGK відкрито працювала з Алросою, але після початку війни він прибрав згадки про проєкти з Росією. Ключовим контрагентом FDC стала компанія Imperial Diamond.
Значні обсяги російської продукції йдуть через індійські компанії Gloria Gems Trading і Mohit Diamonds. Перша пов’язана з KGK Group та ювелірними будинками в Бельгії та ОАЕ, друга — колишній прямий партнер Алроси – постачає 20% продукції до США та 8% до Бельгії. Загальний оборот FDC з трьома найбільшими посередниками – Imperial Diamond, Gloria Gems Trading та Mohit Diamonds – перевищує 270 млрд рублів.
Алроса створила ще кілька компаній для обходу санкцій. Серед них Trading Horizons (зареєстрована в лютому 2024 року, її директорами стали колишні співробітники Алроси) та Diamond Trading House (DTH), започаткований у листопаді 2022 року співробітницею єдиної збутової компанії Алроси Оленою Смирновою. Формально незалежні вони перераховують виручку Алросі за агентським договором. Через ці структури алмази також потрапляють в Європу та США.
Як ми вже писали раніш, Алроса на тлі кризи в галузі призупинила розробку найменш рентабельних активів та скоротила персонал.
Експорт російських алмазів обвалився до мінімуму за понад 10 років