Оновлений базовий прогноз розвитку російської економіки став залежний від того, чи будуть продовжені чи скасовані міжнародні санкції. Аналітики передбачають зростання ціни на нафту у майбутні роки, але лише у випадку, якщо Росія вийде з ізоляції. Спад цін на нафту може вплинути на доходи російського уряду. Уряд РФ прогнозує зростання експорту газу, але нові проєкти у цій сфері також можуть бути обмежені через санкції. Проблеми також із переробкою нафти та експортом нафтопродуктів через обмеження доступу до західного обладнання. Фонд національного благосостояння РФ зменшується, що може вплинути на фінансову стабільність країни.
Позначка: Санкції
-
Експорт нафтопродуктів з індійського НПЗ Роснафти впав удвічі
Євросоюз ввів санкції проти компанії Nayara Energy в Індії, що контролюється російськими структурами, що призвело до спаду експорту нафтопродуктів з їх НПЗ. У вересні компанія відправить на експорт у два рази менше барелів, ніж рік тому. Частина вже завантаженої продукції залишається на танкерах в морі або перевантажується на інші судна. Деякі члени ради директорів компанії подали у відставку після санкцій, що призвело до кризи в компанії. Уряд Індії намагається допомогти Nayara відновити роботу, але багато банків відмовляються проводити зовнішні платежі. Незважаючи на це, компанія сподівається на відновлення поставок нафти з інших країн і нормалізацію своєї діяльності.
-
РФ не допустили до Ради Міжнародної організації цивільної авіації – Кулеба
Росія не була обрана до Ради Міжнародної організації цивільної авіації (ІСАО) під час виборів у Монреалі. Український віце-прем’єр-міністр Олексій Кулеба повідомив, що Росії не вистачило шести голосів для вступу до Ради. Це стало чітким сигналом про те, що країна, яка порушує міжнародні стандарти безпеки авіації, не може брати участь у керівництві міжнародною авіацією. Росія була виключена з Ради ІСАО у 2022 році через війну проти України та інші незаконні дії.
-
Зеленський відреагував на відновлення санкції проти Ірану
Президент Володимир Зеленський висловив підтримку введенню жорстких санкцій у випадках підриву міжнародного миру та безпеки. Він відзначив рішення Ради Безпеки ООН щодо відновлення санкцій проти Ірану, який, за словами Зеленського, порушував ядерний порядок, ігноруючи заклики міжнародної спільноти. Президент наголосив на необхідності об’єднаної відповіді на дії країн, які загрожують ядерній безпеці, зокрема Росії і Ірану. Рада Безпеки ООН відновила ембарго на постачання зброї та інші санкції проти Ірану через порушення ядерної угоди 2015 року. Тегеран критикував це рішення, але Москва та Іран підписали угоду про будівництво АЕС в Ірані.
-
Іран розкритикував відновлення санкцій ООН
Глава Міністерства закордонних справ Ірану Аббас Аракчі закликав Генерального секретаря ООН скасувати відновлення механізмів виконання санкцій проти Тегерана. Він наголосив, що Іран не визнає спроб продовжити або відновити санкції, ухвалені Радою Безпеки ООН, і закликав не допустити відродження роботи Комітету з санкцій та Групи експертів. Аракчі назвав повторне застосування анульованих резолюцій “юридично необгрунтованим та невиправданим” і закликав усі країни утриматися від визнання такого рішення.
-
СЗРУ: Кремль приховує безробіття, маскуючи його під соціальний прогрес
У Росії введення чотириденного робочого тижня стало наслідком економічної кризи. Підприємства переводять працівників на скорочений графік, щоб уникнути масових звільнень і замаскувати падіння виробництва. У той час як в європейських країнах коротший робочий час вводиться для підвищення продуктивності та покращення якості життя працівників, у Росії це стало вимушеним кроком через кризу на ринку праці та зниження попиту на продукцію. Служба зовнішньої розвідки РФ вказує, що цей крок вже став частиною державної стратегії в Японії для підвищення народжуваності. Але в Росії це поки що лише підтверджує економічну кризу, спричинену санкціями та війною.
-
Ганебне рішення: Україна відреагувала на повернення росіян на паралімпіади
Україна висловила своє невдоволення та засудила рішення Міжнародного паралімпійського комітету про поновлення членства паралімпійських комітетів Росії та Білорусі. У спільній заяві Міністерства закордонних справ та Міністерства молоді та спорту було зазначено, що таке рішення є ганебним, особливо в контексті російської агресії проти України. Україна вважає, що це рішення сприяє безкарності російського та білоруського режимів та заохочує агресію та терор. Також було відзначено, що спортсмени з Росії та Білорусі, які брали участь у цьому рішенні, виступають на боці російської агресії проти України.
-
Словаччина висловила застереження щодо 19 пакету санкцій ЄС
Під час засідання послів ЄС Словаччина висловила застереження щодо ухвалення 19-го пакету санкцій проти Росії. Вона не заблокувала процес остаточно, але висловила заперечення. Позиція Словаччини виявилася нечіткою і супроводжувалася тиском у питаннях енергетики та автомобільного ринку. Є думки, що за Словаччиною може стояти Угорщина. Питання щодо пакета санкцій мають “кілька держав-членів”, тож робота триває. Євросоюз планує ввести мита на постачання російської нафти до Угорщини та Словаччини в рамках цього пакету санкцій, врахувавши побажання Трампа.
-
Туреччина значно знизила експорт російської нафти
За даними London Stock Exchange Group (LSEG), у вересні Туреччина значно знизила експорт російської нафти до мінімуму з квітня. Це сталося через конкуренцію з іншими сортами нафти та зростання побоювань щодо можливих заходів санкцій. Туреччина є другим найбільшим імпортером морської нафти марки Urals після Індії. Хоча Туреччина не приєдналася до заходів санкцій проти Росії, вона дотримується міжнародних законів та обмежень. Президент США Дональд Трамп сподівається, що Туреччина відмовиться від імпорту російської нафти після переговорів з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом. Торговельно-економічна співпраця між Росією та Туреччиною продовжується, але обсяг імпорту нафти Urals зменшився у вересні.
-
США накладуть санкції на нафтову компанію NIS – президент Сербії
У вересні президент Сербії Александар Вучич оголосив, що з 1 жовтня США введуть санкції проти сербської нафтової компанії NIS, яка належить російським компаніям. NIS управляє НПЗ у Сербії та забезпечує поставки нафтопродуктів на Балканах. Ці санкції можуть ускладнити роботу компанії та поставки сировини через хорватський нафтопровід. США вже кілька разів відкладали введення санкцій проти NIS, але цього разу це рішення має набути чинності.