Антикор

Позначка: Санкції

  • Чому Європа вагається щодо конфіскації активів Росії

    Чому Європа вагається щодо конфіскації активів Росії

    Міністри закордонних справ країн ЄС обговорили ідею використання заморожених активів РФ на потреби України. До чого дійшли та як реагує РФ? Дискусії тривають

    Міністри закордонних справ країн ЄС в Копенгагені обговорили ідею використання заморожених активів РФ на потреби України, – повідомила голова європейської дипломатії Кая Каллас. “Ми обговорили, як використовувати заморожені російські активи для оборонної допомоги та відновлення України”, – заявила вона.

    За її словами, неможливо уявити, що… у разі припинення вогню або мирної угоди ці активи будуть повернуті Росії, якщо вона не заплатить за репарації. Вона також зазначила, що “ми не бачимо, щоб росіяни платили за завдану шкоду. Тому нам потрібна вихідна стратегія для використання активів, коли війна закінчиться”.

    За результатами зустрічі, Каллас сказала, що “це була хороша дискусія, яка буде продовжена”.

    При цьому, вона не стала заперечувати, що низка країн поки що проти використання цих активів. За її словами, Бельгія, інші справді вважають, що існують ризики.

    Наразі, ці активи вже використовуються, і дозволили надати Україні підтримку на 50 млрд євро. Водночас це були відсотки від прибутків від активів, а не самі активи.

    Україна, Польща, країни Балтії закликають ЄС конфіскувати самі російські активи. Проте є багато країн, які проти цієї ідеї. Серед них: Франція, Німеччина, Італія, Іспанія та Бельгія. Вони побоюються різних наслідків. Замість вилучення активів, вони пропонують, як і раніше використовувати прибутки від них для підтримки Києва.

    Дискусії, які точаться в ЄС спрямовані на посилення тиску на Росію та зміцнення позицій України перед можливими мирними переговорами.

    “Обговорення конфіскації безпосередньо пов’язане з нашим обговоренням бюджету – ми маємо справу з дефіцитом фінансування близько 60 млрд євро, якого бракує для підтримки України у довгостроковій перспективі”, – зазначив один із чиновників ЄС в коментар іEuractiv наумовах анонімності.

    Своєю чергою Керлі Вескі, заступниця міністра закордонних справ Естоніївисловилась ще більш прямо. “Ми чуємо, що збирати гроші з національних бюджетів або бюджету ЄС стає складніше. Але в нас є ці активи, і логічне питання: як ми можемо і чому ми не використовуємо ці активи?”, -наголосила вона.

    Загалом, зустріч підтвердила наявність глибоких розбіжностей у ЄС. Є широкий консенсус, що Росія не повинна отримати ці активи назад, але немає єдності щодо того, чи варто їх повністю конфісковувати та, чи існують для цього законні підстави. Що зупиняє ЄС

    З правової точки зору, більшість країн ЄС наголошують на відсутності чіткого прецеденту для повного вилучення активів.

    Конфіскація заморожених російських активів підірве фінансову стабільність та довіру до євро, Брюссель виступає проти їхнього вилучення, заявив Максим Прево, глава МЗС Бельгії. “Бельгія проти конфіскації цих активів. Чому? Ці активи надійно захищені міжнародним правом, і це означає, що їхня конфіскація викличе систематичну фінансову нестабільність і похитне довіру до євро”, – заявив він.

    За його словами, позиція Бельгія така: ці російські активи мають залишатися замороженими, доки Росія не заплатить Україні.

    Він наголосив, що конфіскація активів не варіант для Брюсселя, а зміна інвестиційної стратегії викличе зростання різних ризиків.

    Крім юридичних та фінансових ризиків деякі країни побоюються, що конфіскація може призвести до відповідних заходів з боку Росії, таких як конфіскація західних активів, що залишилися у РФ, або ескалації конфлікту.

    Також існує думка, що заморожені активи є важливим важелем впливу на Росію. Повна конфіскація може позбавити Захід цього інструменту, який можна було б використати під час майбутніх мирних переговорів. Альтернативний варіант

    Серед варіантів, що розглядаються в ЄС, є не лише повна конфіскація чи використання поточних прибутків, а й пошук альтернативних шляхів для збільшення доходів від активів. Зокрема, пропонується передати активи до спеціального фонду (SPV) під управлінням Брюсселя, який підтримуватимуть кілька країн ЄС та держави, що не входять до Союзу. Це дозволило б здійснювати більш ризиковані інвестиції, які можуть принести вищу прибутковість для України. Такий фонд також міг би обійти правила одностайності, що унеможливило б вето з боку Угорщини, яка виступає проти використання активів РФ.

    Очікується, що протягом двох місяців ЄК представить низку варіантів, підкріплених правовою оцінкою. Угорщина подала до суду на ЄС

    Поки в ЄС обговорюють можливість використання активів РФ на потреби України, Угорщина в липні, подала в суд на ЄС за рішення про використання прибутків від них, вважаючи, що це порушує її право на неучасть у цьому процесі.

    Угорщина оскаржує рішення Ради ЄС щодо передачі доходів від заморожених російських активів Україні через Європейський фонд миру (ЄФМ). Цей фонд компенсує країнам ЄС кошти, витрачені на допомогу Україні. Країни ЄС роблять внески у фонд, та Рада ЄС прийняла рішення надсилати у фонд доходи з заморожених російських активів.

    Зокрема Угорщина вимагає у Суду ЄС скасувати рішення Ради ЄС від 21 травня 2024 р. щодо розподілу допоміжних заходів для військової підтримки ЗСУ, а саме надсилання доходів від російських активів до ЄФМ.

    Також Угорщина вимагає визнати недійсним рішення ЄФМ від березня 2025 р. щодо використання доходів від російських активів на фінансування військової допомоги Україні. Реакція РФ на дії ЄС

    Росія послідовно і надзвичайно різко реагує на будь-які ініціативи щодо використання її заморожених активів, погрожуючи “симетричною” і “болючою” відповіддю.

    Водночас обсяг західних активів на її території менший за обсяг її заморожених активів на Заході.

    Риторика Кремля посилюється з кожною новою заявою західних країн про передачу коштів Україні, навіть якщо мова йде лише про відсотки.

    Російські офіційні особи називають будь-яку конфіскацію чи використання прибутків від активів “крадіжкою”, “пограбуванням” і “розбоєм”. Вони стверджують, що такі дії порушують міжнародне право та підривають основи світової фінансової системи.

    Російська реакція на нещодавню неформальну зустріч міністрів закордонних справ ЄС у Копенгагені була досить передбачуваною. Замість прямих заяв, Росія висловила свою позицію через коментар Володимира Барбіна, посла РФ у Данії. “Данія повністю зруйнувала відносини з Росією і що ніяких сигналів про можливість перегляду такого курсу Копенгаген не подає”, – сказав він.

    Російська сторона розглядає зустріч у Копенгагені як черговий прояв “антиросійських”настроїв. Барбін назвав ситуацію “тотальним неприйняттям нашої країни”, що відображає загальний наратив Кремля про “русофобію” Заходу.

    Посол також підкреслив, що “мир, який би враховував і інтереси Росії, означає, що Україну надалі не можна буде використовувати як інструмент боротьби з нашою країною”. Це вказує на те, що Росія пов’язує питання заморожених активів з політичним врегулюванням і не готова йти на поступки без повного врахування своїх вимог.

    Попри те, що в Копенгагені не було прийнято остаточних рішень щодо повної конфіскації активів, сам факт обговорення цих питань викликає різку критику з боку Кремля. Це підтверджує, що для РФ питання заморожених активів є надзвичайно чутливим і Москва вважає їх важливим важелем у політичній боротьбі.

    Вікторія Хаджирадєва

  • Британія наклала санкції на групу росіян: серед них – мати Кадирова

    Британія наклала санкції на групу росіян: серед них – мати Кадирова

    Лондон запровадив у середу, 3 вересня, санкції проти осіб, які примусово депортують, індоктринують (нав’язують певні доктрини) та мілітаризують українських дітей. Про це йдеться в офіційній заяві уряду Британії.
    Серед них вісім осіб та три організації, пов’язані з російською державою. Сюди входять такі організації, як Фонд Ахмата Кадирова, який проводить програми перевиховання українських дітей та підлітків, піддаючи їх мілітаристській підготовці.
    Аймані Кадирова, очільниця Фонду і мати голови Чечні Рамзана Кадирова, також потрапила під санкції.
    Під санкції потрапив Валерій Майоров, керівник Центру підліткових програм, організації РФ, яка має на меті налаштувати дітей на тимчасово окупованих територіях проти України і натомість виховати у них патріотизм до Росії та російських цінностей.
    У Британії наголосили, що, згідно зі звітами ООН, РФ запровадила російську навчальну програму в школах на тимчасово окупованих територіях та впровадила навчання, яке готує дітей до російської військової служби.
    Нині понад 19,5 тисяч українських дітей були примусово переміщені або депортовані російською владою до Росії та тимчасово окупованих територій України. З них приблизно 6 тисяч українських дітей були переміщені до мережі таборів перевиховання.
    “Кремлівська політика примусових депортацій, індоктринації та мілітаризації українських дітей є огидною і демонструє глибину розбещеності, до якої готовий дійти президент Путін, щоб знищити українську мову, культуру та ідентичність. Жодна дитина не повинна бути пішаком війни, і саме тому ми притягаємо винних до відповідальності”, – заявив міністр закордонних справ Британії Девід Леммі.

  • Мерц пропонує економічно виснажити Росію

    Мерц пропонує економічно виснажити Росію

    Росію потрібно позбавити можливості підтримувати військову економіку. Це можна зробити за допомогою санкцій. Таку заяву зробив канцлер ФРН Фрідріх Мерц, повідомляє Bild у середу, 3 вересня.
    За його словами, глава Кремля Володимир Путін зараз не бачить жодних причин для перемир’я чи мирної угоди з Україною.
    Ми маємо створити цю причину. Військово це буде важко, але економічно можливо. Я говорю про економічне виснаження, яке ми маємо допомогти викликати, – заявив Мерц.
    Цього можна досягти, наприклад, шляхом введення мит для тих, хто все ще торгує з Росією, пояснив канцлер.
    Фрідріх Мерц підкреслив, що не можна поступатися Путіну – “ймовірно, найгіршому військовому злочинцю нашого часу”.
    “У мене немає підстав вірити Путіну в жодному питанні”, – резюмував він.
    Раніше Мерц назвав головну гарантію безпеки України. За його словами, в європейських країнах розуміють необхідність продовження підтримки України і в контексті можливих переговорів про припинення вогню і мир.

  • США посилили тиск на пособників Росії та Ірану за обхід санкцій – ОП

    США посилили тиск на пособників Росії та Ірану за обхід санкцій – ОП

    Міністерство фінансів США ввело повні блокуючі санкції проти мережі компаній і морських суден, які займалися контрабандою іранської нафти, замаскованої під іракську. За цими оборудками стоїть іраксько-китайський бізнесмен, що проживає в ОАЕ. Про це повідомив керівник Офісу президента (ОП) Андрій Єрмак на своєму Telegram-каналі.
    “Ця мережа генерує сотні мільйонів доларів щороку і напряму працює в інтересах держави-спонсора тероризму. Тепер 7 компаній та 9 танкерів, які брали участь у схемі, перебувають під санкціями США”, – написав посадовець.
    Нові обмеження це чіткий сигнал – будь-які спроби допомагати Ірану чи Росії в обході санкцій приречені, запевняє голова ОП.
    “Кожен долар, отриманий від “тіньового флоту” чи контрабанди, буде заблокований”, – резюмував посадовець.
    За його словами, кілька пропозицій санкційної групи враховуються при запровадженні обмежень.

  • Росія влаштувала хаб у Вірменії для вивезення підсанкційних алмазів – ЗМІ

    Росія влаштувала хаб у Вірменії для вивезення підсанкційних алмазів – ЗМІ

    Алмази з Росії продовжують надходити на ринки ЄС та США, попри санкції країн G7 та Євросоюзу проти Алроси – найбільшого виробника в Росії та одного зі світових лідерів галузі. Про це повідомляють журналісти OCCRP (Проєкт розслідування корупції та організованої злочинності), а також кілька європейських медіа.
    Ключовим транзитним хабом для обходу обмежень стала Вірменія, через яку поставляються дорогоцінні камені вартістю сотні мільйонів доларів.
    Головним інструментом схеми стала створена в травні 2022 року в Росії перша алмазна компанія (First Diamond Company, FDC). Формально вона незалежна від Алроси, але її власники та топ-менеджери пов’язані з державною компанією: власницею виступає колишній співробітник відділу продажів Алроси Регіна Соболь, а першим гендиректором був Євген Цибуков, який раніше працював у московському підрозділі Алроса Diamonds.
    FDC з кінця 2022 року почала активно експортувати алмази у Вірменію. За даними OCCRP, майже половина всіх каменів, що імпортуються в цю країну, має російське походження. Тільки з січня 2023 до березня 2024 року FDC вивезла алмазів більш ніж на 290 млн доларів.
    Росія зберегла постачання через посередників в одному з найбільших гравців у світовій галузі — індійському ювелірному конгломерату KGK Group.
    До 2022 KGK відкрито працювала з Алросою, але після початку війни він прибрав згадки про проєкти з Росією. Ключовим контрагентом FDC стала компанія Imperial Diamond.
    Значні обсяги російської продукції йдуть через індійські компанії Gloria Gems Trading і Mohit Diamonds. Перша пов’язана з KGK Group та ювелірними будинками в Бельгії та ОАЕ, друга — колишній прямий партнер Алроси – постачає 20% продукції до США та 8% до Бельгії. Загальний оборот FDC з трьома найбільшими посередниками – Imperial Diamond, Gloria Gems Trading та Mohit Diamonds – перевищує 270 млрд рублів.
    Алроса створила ще кілька компаній для обходу санкцій. Серед них Trading Horizons (зареєстрована в лютому 2024 року, її директорами стали колишні співробітники Алроси) та Diamond Trading House (DTH), започаткований у листопаді 2022 року співробітницею єдиної збутової компанії Алроси Оленою Смирновою. Формально незалежні вони перераховують виручку Алросі за агентським договором. Через ці структури алмази також потрапляють в Європу та США.
    Як ми вже писали раніш, Алроса на тлі кризи в галузі призупинила розробку найменш рентабельних активів та скоротила персонал.
    Експорт російських алмазів обвалився до мінімуму за понад 10 років

  • Росії довелося значно знизити ціну на нафту для Китаю й Індії – ЗМІ

    Росії довелося значно знизити ціну на нафту для Китаю й Індії – ЗМІ

    Сполучені Штати звинувачують Індію в тому, що вона наживається, купуючи зі знижкою російську нафту і продаючи за ринковими цінами одержане з неї паливо, забезпечуючи грошима військову машину Росії. Проте введення 50% мит проти Індії, разом з санкціями Євросоюзу проти індійського НПЗ Роснефти, зробило російську нафту ще дешевшою для покупців. Зокрема мова про Китай, що став перехоплювати частину індійських поставок, повідомляє Bloomberg
    Експерти позитивно оцінюють таке явище та наголошують, що в цьому і полягає суть економічних обмежень: зменшити прибуток Росії.
    Знижка на нафту Urals зросла до 3-4 доларів за барель по відношенню до Brent (з урахуванням доставки). Тим часом ще на тім тижні Urals пропонувався приблизно на 2,5 долара дешевше, а в липні – і зовсім на 1 долар за барель.
    У порівнянні з аналогічним сортом з Оману Росія дає знижку 7 доларів за барель, і індійським НПЗ важко відмовитися від такої привабливої ​​пропозиції.
    Нині барель Urals коштує їм на 1 долар менше, ніж коли Білий дім пригрозив підвищити мита з 25% до 50%.
    До купівлі партій Urals підключилися китайські компанії, які традиційно отримують інші сорти – далекосхідні та арктичні. Китайські закупівлі нафти з постачанням у жовтні зросли майже в 10 разів порівняно з партіями, які купувалися з постачанням у вересні, – з 50 до майже 420 тисяч барелів на добу, розповів Том Рід, віце-президент Argus Media.
    Як відомо, Індія відкинула вимоги США зупинити імпорт російської нафти, бо такі постачання нібито “вберегли світову економіку” від стрибка цін.
    Росія збільшила знижку на свою нафту для Індії – ЗМІ

  • Частка збиткових компаній в Росії перевищила 30%

    Частка збиткових компаній в Росії перевищила 30%

    За результатами січня-червня 2025 року в Росії у збиток працювали 30,4% організацій – це найвищий показник із 2020 року, коли через пандемію збитковими були 35% підприємств. Про це повідомляють росЗМІ з посиланням на дані Росстату.
    Загалом прибуток у 18,4 трлн рублів отримали 43 тисячі компаній, тоді як 19 тисяч підприємств зафіксували сукупні збитки у понад 5 трлн рублів.
    Найбільші втрати зафіксували у вугільній промисловості, виробництві та розподілі гарячої води, водопостачанні та галузі утилізації відходів. Також збитковими залишаються сухопутний пасажирський транспорт і наукові дослідження, де у мінусі до половини компаній.
    Аналітики зазначають, що зростання збитковості знижує податкові надходження, гальмує інвестиції та посилює боргове навантаження. Це може призвести до зростання банкрутств і додаткового тиску на банки та державний бюджет РФ.
    На думку президента Торгово-промислової палати РФ Сергія Катиріна, ситуація загрожує відтермінуванням інвестиційних проєктів, зупинкою оновлення обладнання й ризиками для зайнятості.

  • Росія збільшила знижку на свою нафту для Індії – ЗМІ

    Росія збільшила знижку на свою нафту для Індії – ЗМІ

    Індія залишається найбільшим імпортером російської нафти – круті обмежувальні заходи предизента США Дональда Трампа не зупинили торгівлю з Москвою. Про це повідомляє Bloomberg.
    Російська нафта Urals продовжує дешевшати для індійських покупців, а Нью-Делі стикається з тиском з боку США. Адміністрація Трампа заявляє, що доходи від експорту допомагають фінансувати війну проти України.
    За даними співрозмовників видання, ціна Urals впала до знижки в 3-4 долари за барель до Brent на умовах поставки. Мова про партії, які будуть завантажуватися наприкінці вересня і жовтні.
    На тому тижні дисконт становив близько 2,5 долара за барель, а в липні він був лише 1 долар. Американська нафта, закуплена низкою індійських НПЗ, нещодавно коштувала з премією приблизно 3 долари до Brent.
    Попри тарифи, запроваджені Дональдом Трампом проти торгівлі з Росією, індійські переробники продовжують закупівлі Urals. Критика та економічні заходи з боку Вашингтона підштовхнули прем’єр-міністра Нарендру Моді до заяв про “важливість” відносин з Москвою. Індія стала найбільшим імпортером морських поставок російської нафти після початку повномасштабної війни в Україні 2022 року. Urals залишається флагманською маркою російської нафти, яку постачають із західних портів країни. Фахівці прогнозують, що експорт російської нафти в Індію зросте у вересні.

  • Санкції ЄС закрили нафту СА й Іраку для Nayara Energy

    Санкції ЄС закрили нафту СА й Іраку для Nayara Energy

    Saudi Aramco і державна нафтовидобувна компанія Іраку SOMO припинили постачання сирої нафти для індійської Nayara Energy – підприємства, контрольована частка якого належить консорціуму, очолюваному російською компанією Роснефть. Як інформує Reuters, це стало наслідком санкцій ЄС, введених у липні 2025 року.

    У серпні Nayara повністю перейшла на російську нафту. Раніше компанія стабільно отримувала близько 2 мільйонів барелів іракської і 1 мільйон барелів саудівської нафти щомісяця, проте поставки припинилися, а останні обсяги були отримані ще наприкінці липня.

    Через санкції потужності НПЗ Nayara у Вадинарі, який має продуктивність 400 тисяч барелів на добу (близько 8% від загального обсягу країни), зараз використовуються лише на 70–80%. Це пов’язано зі складнощами в реалізації продукції.

    Для транспортування компанії доводиться звертатися до “тіньового флоту”, оскільки регулярні перевізники припинили співпрацю через санкційні обмеження.

    У липні минулого року генеральний директор Nayara подав у відставку, а його посаду тепер зайняв представник азербайджанської SOCAR.

    Попри кризу в постачанні, Nayara продовжує забезпечувати паливом внутрішній ринок Індії завдяки залізничним, автомобільним та морським перевезенням. Компанія також веде переговори з урядом щодо налагодження логістики та доступу до кораблів.

    На фоні санкцій ЄС і підсилення тиску з боку США, включно з можливим введенням 25% тарифу на російську нафту, ця ситуація становить серйозний виклик для енергетичної безпеки Індії.
    Раніше західні ЗМІ повідомили, що Індія планує збільшити імпорт російської нафти у вересні на 10-20%, попри нові санкції США. Рішення нібито пов’язане зі зниженням цін на російську нафту після атак українських дронів.
    Відмовився висунути на Нобелівку: ЗМІ дізналися про сварку Трампа і Моді

  • Бессент: Варіанти санкцій для РФ у Трампа на столі

    Бессент: Варіанти санкцій для РФ у Трампа на столі

    Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що адміністрація президента Дональда Трампа готова діяти рішуче, враховуючи останні агресивні дії Кремля, які йдуть у розріз із заявами про намір досягти миру. Про це чиновник у понеділок, 1 вересня, повідомив в ефірі Fox News.

    Відповідаючи на запитання щодо нових санкційних заходів, Бессент підкреслив, що всі можливості зараз активно вивчаються. Він зазначив, що після попередніх дипломатичних контактів, включно з історичними переговорами в Анкориджі та візитом європейських лідерів і президента України Володимира Зеленського до Вашингтона, Путін продемонстрував відверто протилежну поведінку. Замість зусиль на досягнення миру російський лідер посилив атаки на Україну, використовуючи найжорстокіші, найогидніші методи.

    “Тому я вважаю, що для президента Трампа всі варіанти можливі, і я думаю, що ми дуже уважно розглянемо їх цього тижня”, – додав Бессент.

    У свою чергу, Бессента також запитали про відносини між США та Індією в контексті митної політики. Адміністрація Трампа нещодавно ввела тарифи на імпорт російської нафти в Індію, заявляючи про її роль у фінансуванні війни проти України.

    Міністр висловив оптимізм щодо вирішення суперечностей між двома країнами, наголосивши, що Індія не є ключовим учасником у схемах перепродажу російських енергоресурсів для підтримки бойових дій Росії.

    Нагадаємо, що під час масованої атаки ракетами і дронами в Києві загинули 23 людини, включно з дітьми віком від двох до сімнадцяти років.

    Раніше повідомлялося, що на позачерговому засіданні Ради Безпеки ООН у п’ятницю США попередили Росію про можливі санкції, якщо Москва не піде на мирні переговори та не зустрінеться з Україною.