Рада Євросоюзу погодила ініціативу Єврокомісії про повну заборону імпорту російського газу, включаючи СПГ. Це означає, що закупівлі газу з Росії повністю припиняться з 1 січня 2028 року. Рада підтвердила, що заборона почнеться з 1 січня 2026 року, але буде перехідний період для існуючих контрактів. Угорщина і Словаччина виступили проти цієї заборони, але для затвердження рішення вимагалася кваліфікована більшість. Європейський парламент повинен також підтвердити це рішення, перш ніж воно стане обов’язковим.
Позначка: Санкції
-
Слідом за автозаводами: виробник титану РФ переходить на 4-денний тиждень
Російський виробник титану ВСМПО-Авісма з 1 грудня вирішив перевести частину працівників на чотириденний робочий тиждень. Ця зміна стосується переважно адміністративного персоналу, який не працює на виробництві. Компанія пояснила, що таке рішення було складним, але необхідним для підтримки операційної стабільності. Працівникам обіцяють можливість професійного навчання під час скороченого робочого тижня, який триватиме до 31 травня 2026 року. Зазначено, що деякі робітники вже втратили роботу ще з жовтня.
Підприємство, яке є основним виробником титану в Росії, в останні часи працює не на повну потужність через припинення співпраці з Boeing та скорочення замовлень на авіаційні компоненти. В результаті цього обсяги виробництва та прибутки компанії різко зменшилися. Серед інших великих російських підприємств, які також вирішили перейти на скорочений робочий тиждень, є РЖД, АвтоВАЗ, КАМАЗ, ГАЗ, Алроса. Варто зазначити, що у 2023 році Міністерство торгівлі США зобов’язало ВСМПО-Авісму отримувати ліцензії для експортних операцій.
-
Швеція закликала Європу перейти “у режим війни”
Європа повинна бути готова до можливої війни з Росією як морально, так і технічно. Про це заявив міністр оборони Швеції Пол Йонсон в інтерв’ю RND.
“Потрібна зміна ментальності: ми маємо перейти у “режим війни”, щоб рішуче стримувати загрозу, захищати і зберігати мир. Росія постійно перевіряє нашу єдність і рішучість. Але Путін не досягне успіху. Поточна ситуація в галузі безпеки загострила нашу пильність”, – наголосив Йонсон.
За його словами, 90% населення Швеції підтримують цей курс, виступаючи за збільшення витрат на оборону, а також хочуть зберегти або розширити допомогу Україні.
“Близькість до Росії навчила нас одному: мир – це не дар, мир – це те, що ми повинні захищати щодня”, – зазначив Йонсон.
У зв’язку з цим він закликав європейських союзників нарощувати військові постачання Україні та посилювати санкції проти Росії. На думку Йонсона, передусім слід посилити обмеження щодо енергетичного сектору та “тіньового флоту” Кремля, а також використати заморожені активи Росії для інвестицій в оборону України.
“Тільки так Путін зрозуміє, що ця війна загрожує його власній владі і не може бути виграна”, – акцентував міністр. Він також додав, що Росія не здатна досягти успіху на полі бою: за минулий рік “понад 300 тисяч її солдат були вбиті або поранені” заради захоплення “менше 0,5% території України”.
Окрім того, Йонсон закликав союзників завдавати у відповідь удари у разі вторгнення російських винищувачів і безпілотників на територію НАТО.
“Ми – оборонний альянс, це правда, і наші заходи продумані й пропорційні, але ми завжди будемо реагувати. Росія має знати: якщо її військовий корабель або винищувач вторгнеться в наш повітряний простір або води, ми будемо змушені видворити його, а якщо того вимагатимуть обставини – навіть збити”, – наголосив міністр.
У вересні Йонсон заявляв, що Швеція буде захищати свої кордони і за потреби використовувати Збройні сили. Зокрема, військовослужбовцям дозволили застосовувати зброю проти об’єктів, що вдираються у повітряний простір країни, – з попередженням або без нього.
Раніше у НАТО попередили, що Росія має амбіції, які не обмежуються її агресією проти України і становлять реальну загрозу для союзників по Північноатлантичному альянсу. Рютте попередив про зростаючу загрозу з боку РФ -
Зупинити розмовами Путіна не вийде – Зеленський
Війна триває лише тому, що Росія не хоче її завершувати. Зупинити розмовами правителя РФ Володимира Путіна не вийде – потрібен тиск. Про це заявив президент Володимир Зеленський в Telegram у неділю, 19 жовтня. “Україна ніколи не прагнула війни. Ми погодилися на безумовне припинення вогню, шукали можливості для миру й самі не раз пропонували світу, як зупинити удари в небі, на землі та в морі. Але саме Росія постійно гальмує цей процес – маніпулює, затягує переговори, тероризує наших людей повітряними ударами, нарощує штурми на фронті. Війна триває лише тому, що Москва не хоче її завершувати”, – наголосив глава держави. Зеленський зазначив, що майже щодня російські терористи здійснюють сотні атак на критичну й цивільну інфраструктуру України. Лише цього тижня Росія застосувала проти України понад 3270 ударних дронів, 1370 керованих авіабомб і майже 50 ракет різних типів. “Ми постійно посилюємо наш захист, працюємо з нашими партнерами заради зміцнення ППО: програма PURL, інвестиції в українську оборонку, двосторонні та багатосторонні формати. Зупинити розмовами Путіна не вийде – потрібен тиск. Світ бачить, що Росія реагує на силу, отже, мир завдяки силі може спрацювати. Україна не подарує терористам жодної винагороди за їхні злочини, і ми розраховуємо на підтримку наших партнерів саме такої позиції. Потрібні рішучі кроки від США, Європи, країн G20, G7. Потрібно захистити життя”, – заявив президент.
-
Австрія більше не блокує 19 пакет санкцій проти РФ
У суботу відомо стало, що Австрія погодиться на ухвалення 19 пакета санкцій Євросоюзу проти Росії. Це вирішення усунуло одну з головних перешкод перед голосуванням, яке має відбутися на початку наступного тижня. Словаччина залишає застереження щодо цього питання, однак чотири дипломати ЄС повідомили про те, що Єврокомісія планує опублікувати лист у понеділок, де буде розглянуто занепокоєння Словаччини. Міністри закордонних справ ЄС планують провести зустріч у Люксембурзі в понеділок, де вони сподіваються остаточно узгодити пакет санкцій проти Росії. Австрія раніше вимагала зняти санкції з частини російських активів, щоб компенсувати штрафи, які налагодила Росія на австрійський Raiffeisen Bank International. Однак інші країни ЄС не підтримали цю ініціативу. Для ухвалення пакета санкцій необхідна одностайна підтримка всіх 27 держав-членів ЄС.
-
ЗМІ описали можливий маршрут Путіна до Будапешта
Російський президент Володимир Путін планує зустрітися з американським президентом Дональдом Трампом у Будапешті, але через санкції Європейського Союзу і заборону на використання повітряного простору для російських літаків він має облетіти більшість європейських країн. Це означає, що йому доведеться летіти обхідним маршрутом, який може бути приблизно вдвічі довшим за прямий. Цей маршрут вимагатиме співпраці з авіадиспетчерами Туреччини й Сербії, а також врахування ризиків, пов’язаних з військовою активністю у Чорному морі. Найімовірнішим варіантом є проліт через Туреччину та Сербію.
-
Ціна російської нафти впала нижче $50 за барель
Ціни на російську нафту падають, і вартість марки Urals вперше з весни опустилася нижче $50 за барель. Наприклад, у порту Приморськ на Балтійському морі ціни цього тижня впали до $47,4 за барель. Це сталося через угоду про перемир’я між Ізраїлем і ХАМАС, яка зменшила напруженість на Близькому Сході. Також країни ОПЕК+ збільшили видобуток нафти, що призвело до надлишку нафти на світовому ринку. Це призвело до рекордного надлишку нафти у світі – 4 млн барелів на добу, за прогнозами Міжнародного енергетичного агентства. Падіння цін на нафту також створює проблеми для російського бюджету, який втратив 21% доходів від сировини за період з січня по вересень. У зв’язку з цим, у проєктах бюджетів на наступні роки прогнозуються значні дефіцити через зниження доходів від нафтогазової галузі.
-
Німеччина конфіскує 720 млн євро в російського банку
Вищий земельний суд у Франкфурті-на-Майні розглядає справу про конфіскацію 720 мільйонів євро з рахунку банку Росії, на який були наложені європейські санкції у 2022 році. Справу ініціювала Федеральна прокуратура Німеччини через порушення заборони на розпорядження коштами, які були заморожені через війну Росії проти України. Назва банку не розкривається, але ЗМІ повідомляють, що банк намагався вивести кошти, але операцію відхилено. Також згадується, що канцлер ФРН підтримав ідею використання заморожених активів Центробанку Росії для надання Україні безвідсоткових кредитів на суму 140 мільярдів євро. Європейський Союз наближається до розв’язання проблеми репараційного “кредиту” Україні.
-
Росія остаточно програла справу ЮКОСа на $50 млрд
Верховний суд Нідерландів відхилив апеляційну скаргу Росії у справі про компенсацію колишнім акціонерам нафтової компанії ЮКОС. Рішення суду підтвердило суму у 50 мільярдів доларів, яку Росія має виплатити. Росія відмовляється виконувати рішення суду, а акціонери ЮКОСу ведуть судові процеси у різних країнах світу.
-
Євросоюз націлився на €25 млрд активів Росії – ЗМІ
Європейський союз розглядає можливість передачі Україні 140 мільярдів євро, які знаходяться на заморожених рахунках Росії. Крім того, Єврокомісія планує залучити додаткові кошти з приватних банківських рахунків у Росії. Ця ініціатива передбачає створення репараційного кредиту для України, яка має бути обговорена на наступному засіданні Європейської ради. План передбачає використання цих коштів для розвитку оборонної промисловості України та підтримки її національного бюджету. Щоб забезпечити виконання зобов’язань перед Euroclear, пропонується створити систему національних гарантій, що дозволить негайно виплачувати кошти. План також передбачає включення національних гарантій у наступний бюджет ЄС з 2028 року для забезпечення фінансової стабільності.