Позначка: Росія

  • Україна зазнала найбільших атак КАБами у жовтні

    Україна зазнала найбільших атак КАБами у жовтні

    У жовтні російські загарбники застосувати проти України рекордну кількість керованих авіабомб (КАБ) з початку року. Про це повідомило Міноборони у вівторок, 4 листопада.
    “За 31 день другого місяця осені російська авіація скинула на позиції наших військ та прифронтові населені пункти понад 5 328 керованих авіаційних бомб. І це найбільша кількість скинутих КАБів за місяць від початку 2025 року”, – йдеться у повідомленні.
    Вказано, повітряний терор ворога лише посилюється: лише за 10 місяців цього року ворожа авіація скинула стільки ж керованих авіабомб, як за весь попередній рік – близько 40 тисяч.

  • У РФ після атаки дронів зупинились два заводи – ЦПД

    У РФ після атаки дронів зупинились два заводи – ЦПД

    Після атаки дронів у РФ зупинили роботу нафтохімічний завод в Башкортостані та Нижньогородський нафтопереробний завод. Про це 4 листопада повідомив керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони Андрій Коваленко.
    Також росіяни повідомляють про перебої зі світлом в Курській області.

  • Атака БПЛА: на заводі Росхіму стався вибух і обвал

    Атака БПЛА: на заводі Росхіму стався вибух і обвал

    У російському місті Стерлітамак, розташованому в Башкортостані, на світанку 4 листопада стався вибух на нафтохімічному заводі на фоні оголошеної загрози атаки безпілотників. Інцидент спричинив частковий обвал цеху. Також видно, як мінімум, три вогнища задимлення, свідчать кадри очевидців.

    За даними російського Telegram-каналу Astra та місцевої влади, вибух зафіксували у цеху водоочищення АТ “СНХЗ”. У повідомленні адміністрації міста йдеться про те, що причини події наразі встановлюються.

    Водночас джерела зазначають, що жителі Стерлітамака чули вибухи, а в регіоні була оголошена загроза атаки дронів. Канал Astra повідомляє, що на записах з камер спостереження зафіксовано два вибухи – о 6:22 та 7:09 ранку за місцевим часом.

    Трохи пізніше глава Башкортостану підтвердив, що вибух на Стерлітамакському нафтохімічному заводі стався через атаку дронів.

    “Промисловий комплекс Стерлітамака зазнав терористичної атаки двома БПЛА. Силами Міністерства оборони та служби безпеки підприємств обидва безпілотники збиті. Уламки впали в промзоні в районі допоміжного цеху. Загиблих та постраждалих немає, підприємство працює у штатному режимі”, – написав він.

    Акціонерне товариство “Стерлітамацький нафтохімічний завод” спеціалізується на виробництві продукції, зокрема каучуків, іонолу та авіаційного бензину. Завод є частиною російського хімічного холдингу “Росхім”.

    Дещо раніше у місті Рильськ внаслідок удару чотирьох безпілотників сталася аварія на електропідстанції, що призвело до знеструмлення понад 16 тисяч споживачів у кількох районах – Рильському, Глушковському та Кореневському. Про це повідомили місцеві джерела та губернатор регіону.

    У Липецьку і Кстово серія вибухів, палає НПЗ – ЗМІ

  • Атака РФ: під Харковом та на Одещині чутно вибухи

    Атака РФ: під Харковом та на Одещині чутно вибухи

    У ніч на вівторок, 4 листопада, у Києві, а також у північних, центральних і східних областях оголошували повітряну тривогу через загрозу балістики. Також окупанти запустили ударні БпЛА. На світанку вибухи чули біля Харкова та в Одеській області.

    О 03:52 у Харкові та Одеській області пролунали вибухи, повідомили кореспонденти Суспільного. До того ж, через кілька хвилин під Харковом зафіксували повторні вибухи.

    Місцеві пабліки Харкова повідомили про серію вибухів. За повідомленням monitor 1654/Харків, під атакою ворожих БпЛА перебувало передмістя. Прильотів у самому місті, за попередніми даними, не було.

    Раніше у столиці й низці інших областей України була оголошена тривога через ризик використання окупантами балістичних ракет, про що повідомили в Повітряних Силах ЗСУ.

    Моніторинговий канал monitor попередив про загрозу балістики з Північного Сходу, Курськ. “Імовірний пуск ракет Іскандер, або систем ППО С-300/С-400,” – йшлося в повідомленні.

    Також згідно з інформацією кореспондентів Суспільного, близько третьої ранку вибухи були зафіксовані в Одеській області, а до цього – у Павлограді на Дніпропетровщині.

    Нагадаємо, у ніч проти 3 листопада російські військові атакували Україну трьома аеробалістичними ракетами Х-47М2 Кинджал, чотирма балістичними ракетами Іскандер-М, п’ятьма зенітними керованими ракетами С-300/С-400, а також 138 ударними БпЛА типу Shahed, Гербера і безпілотниками інших типів.

    Блекаут у РФ: на Курщині уражено енергооб’єкт

  • У Липецьку і Кстово серія вибухів, палає НПЗ – ЗМІ

    У Липецьку і Кстово серія вибухів, палає НПЗ – ЗМІ

    У промисловому Липецьку в ніч на 4 листопада 2025 року було зафіксовано вибухи. За повідомленнями місцевих жителів у соціальних мережах, у місті спрацювала система повітряної тривоги.

    Попередні дані свідчать про спалахи у кількох районах після серії вибухів. Проте офіційних заяв від місцевої влади або Міністерства оборони Росії ще не було.

    Місцеві телеграм-канали поширюють відеоматеріали, на яких видно роботу сирен, а також чути вибухи.

    Очевидці стверджують, що тривога тривала кілька хвилин. Причини подій та їх наслідки наразі встановлюються.

    Крім цього, жителі Кстово Нижегородської області також повідомили про вибухи. За попередньою інформацією, приліт прийшовся по НПЗ Лукойл.

    Місцеві у соцмережах почали скаржитися на різкий запах гуми.

    Дещо раніше у місті Рильськ внаслідок удару чотирьох безпілотників сталася аварія на електропідстанції, що призвело до знеструмлення понад 16 тисяч споживачів у кількох районах – Рильському, Глушковському та Кореневському. Про це повідомили місцеві джерела та губернатор регіону.

    Наліт БпЛА: у Підмосков’ї стався блекаут

  • Блекаут у РФ: на Курщині уражено енергооб’єкт

    Блекаут у РФ: на Курщині уражено енергооб’єкт

    У місті Рильськ внаслідок удару чотирьох безпілотників сталася аварія на електропідстанції, що призвело до знеструмлення понад 16 тисяч споживачів у кількох районах – Рильському, Глушковському та Кореневському. Про це повідомили місцеві джерела та губернатор регіону.

    Губернатор Курської області Олександр Хінштейн підтвердив, що внаслідок удару по підстанції сталося аварійне відключення електропостачання. Наразі тривають роботи з відновлення електропостачання, над якими працюють енергетики.

    За інформацією незалежного російського Telegram-каналу Астра, внаслідок атаки було знеструмлено більш як 16 тисяч споживачів у Рильському, Глушковському та Кореневському районах.

    Згідно з інформацією місцевих пабліків, атака невідомих безпілотників розпочалася, приблизно, о 21:00. Вже через півгодини з’явилися повідомлення, що у Фроловому чотири дрони атакували електропідстанцію 500 квт.

    Також було припущення, що ціллю атаки у Фроловому був не об’єкт енергетики, а завод, зазначили в Telegram-каналі Supernova+.

    На опублікованих відео помітно, що в низці населених пунктів Росії немає електроенергії, а також чутно звуки вибухів.

    Раніше, у ніч на 3 листопада, українські військові вчергове уразили Саратовський нафтопереробний завод у Саратовській області РФ та інші об’єкти російських окупантів. Вказано, що було зафіксовано влучання в об’єкт та пожежу в районі комплексу нафтопереробних установок ЕЛОУ АВТ-6. Також було атаковано логістичні об’єкти загарбників на території тимчасово окупованої Луганщини. Мова йде про склад матеріально-технічних засобів у населеному пункті Розкішне та рухомий склад пально-мастильних матеріалів у Довжанську.

    Наліт БпЛА: у Підмосков’ї стався блекаут

  • Союзники РФ відмовляються від її нафти: що відомо

    Союзники РФ відмовляються від її нафти: що відомо

    Найбільші нафтопереробні заводи Китаю та Туреччини після введення санкцій США почали скорочувати закупівлі російської нафти. Тепер основні покупці Москви звертаються до альтернативних постачальників. При цьому американським обмеженням пручається Індія – у жовтні вона збільшила закупку нафти в РФ. Туреччина

  • Стубб назвав місце для зустрічі Зеленський-Путін

    Стубб назвав місце для зустрічі Зеленський-Путін

    Наступною потенційною нагодою для прямих переговорів між президентом України Володимиром Зеленським та російським правителем Володимиром Путіним може стати саміт G20, який відбудеться наприкінці листопада у Південно-Африканській Республіці (ПАР) – в Йоганнесбурзі. Про це сказав президент Фінляндії Александер Стубб, повідомляє MTV Uutiset в понеділок, 3 листопада.
    За його словами, хоча наразі немає ознак швидкого припинення вогню чи перемир’я, “робота за лаштунками триватиме”.
    Стубб розповів, що минулого тижня обговорював ситуацію в Україні з президентами Казахстану Касим-Жомарт Токаєвим та Узбекистану Шавкатом Мірзійоєвим. Лідери цих країн мають зустрітися з президентом США Дональдом Трампом у четвер, а згодом – президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв зустрінеться з Путіним у Москві.
    Він запевнив, що підхід Фінляндії до війни в Україні залишається незмінним: військовий і економічний тиск на Росію необхідно посилити, щоб змусити главу Кремля сісти за стіл переговорів.
    На думку Стубба, можлива нагода для цього може виникнути наприкінці цього місяця в Південній Африці.
    “Якщо протягом наступних двох-трьох тижнів ситуація розвиватиметься так, як очікується, то, можливо, місцем зустрічі Путіна і Зеленського стане саміт G20 в Йоганнесбурзі”, – сказав Стубб.
    Водночас, він не бачить можливості зустрічі президента США Дональда Трампа і Путіна до саміту G20, оскільки вони скасували свою зустріч у Будапешті.
    Раніше Зеленський заявив, що Путіну пропонували різні країни та місця для зустрічі на рівні лідерів за його вибором. І українька сторона готова зустрітися будь-де, окрім столиці Росії – Москви.
    Зустріч Путін-Зеленський: Кремль пояснив позицію

  • Російський автопром скоротився до показників перших місяців війни

    Російський автопром скоротився до показників перших місяців війни

    За підсумками січня-вересня, виробництво автомобілів у Росії обвалилося на 20% і повернулося на найнижчі рівні 2022 року. Спад автопрому прискорюється кожен квартал: у січні-березні це було 9,2% рік у рік, у другому кварталі – 23%, у третьому – 26,7%. Про це свідчать дані Росстата, передає The Мoscow Times.
    Зазначаєтья, що у перший рік війни автопром втратив близько 50% виробництва, а загальний випуск автомобілів у Росії впав до 450 тисяч одиниць – найнижчого рівня з першої половини 1970-х, коли в СРСР ще не було запущено автозаводів у Горькому та Тольятті.
    За словами наукового співробітника німецького Інституту проблем міжнародної безпеки Яніса Клюге, до середини минулого року випуск машин досяг 80% від досанкційного рівня, але тепер знову становить лише 50%, Рекордсменом за темпами обвалу стали виробники вантажівок, у яких випуск впав на 30% за 9 місяців та 41% у вересні.
    АвтоВАЗ, найбільший з російських автовиробників, минулого року випустив на ринок 500 тисяч автомобілів Lada. Але цього року знизив план до 300 тисяч, а також змушений був перевести на 4-денний тиждень автозавод у Тольятті.
    Камаз, найбільший виробник вантажівок, за 9 місяців отримав 29,1 млрд рублів чистого збитку – в 7,6 рази більше, ніж роком раніше, після того як продажі вантажівок в країні обвалилися на 57%.
    Як повідомляється, майже 80% продажів легковиків у Росії здійснюється у кредит. Але банківські позики стали недоступними для росіян після того, як ЦБ підняв ключову ставку до 20-річних максимумів, щоб стримати сплеск інфляції у поставленій на військові рейки економіці. Як підсумок: продажі машин впали на 22% за січень-вересень.
    Через збитки з початку року по всій країні закрилися сотні автосалонів, а в деяких містах-мільйонниках скорочення їх числа стало двозначним: на 29% у Ростові-на-Дону, на 18% у Санкт-Петербурзі, на 17% у Красноярську, на 11% у Москві.

  • Китай і Туреччина “бойкотують” нафту з Росії – ЗМІ

    Китай і Туреччина “бойкотують” нафту з Росії – ЗМІ

    Найбільші нафтопереробні заводи Туреччини почали купувати більше неросійської нафти у відповідь на останні західні санкції проти Росії. Про це повідомляє Reuters, посилаючись на знайомі з ситуацією джерела.
    Туреччина, Індія та Китай купують майже всю сиру нафту, яку експортує Росія. Морські поставки в КНР цього року тримаються близько 1-1,5 млн. барелів на день, в Індію – 1,2-1,8 млн. барелів на день, до Туреччини – близько 300 тисяч барелів. Четвертим покупцем залишається Сирія, проте постачання досить мізерні – 35 тисяч барелів на добу, свідчать оцінки Bloomberg.
    Турецькі нафтопереробні заводи тепер роблять кроки, аналогічні китайським та індійським, що свідчить про результати зусиль США, Європейського союзу та Великобританії щодо обмеження продажів російської нафти.
    На додачу до цього, китайські нафтопереробні заводи згортають імпорт російської нафти через санкції адміністрації Дональда Трампа, під які потрапили Роснефть та Лукойл, зазначає Bloomberg.
    Китайські державні Sinopec та PetroChina вже скасували серію закупівель сировини з РФ і продовжують залишатися осторонь. До них приєдналися невеликі приватні НПЗ, які побоюються потрапляння під санкції, як це вже сталося з Shandong Yulong Petrochemical.
    “Страйк покупців” торкнувся майже 45% російського нафтового експорту до Китаю, оцінює Rystad Energy. Під “бойкот” потрапив далекосхідний сорт ESPO, через що ціни на нього падають.
    Через американські санкції, які торкнулися двох найбільших нафтових компаній Росії, закупівлі російської нафти призупинили кілька індійських НПЗ, включаючи Mangalore Refinery and Petrochemicals, HPCL-Mittal Energy та Reliance Industries. Проте найбільший у країні нафтопереробник Indian Oil після короткої паузи відновив імпорт сорту Urals у компаній, які не потрапили під санкції.
    Слідом проблеми у нафтовиків виникли на ринку Туреччини. За словами джерел, один із найбільших турецьких нафтопереробних заводів, SOCAR Turkey Aegean Refinery, що належить азербайджанській компанії SOCAR, нещодавно закупив чотири партії сирої нафти в Іраку, Казахстану та інших неросійських виробників з постачанням у грудні.
    У січні-жовтні Туреччина імпортувала близько 669 тис. барелів сирої нафти на добу, з яких 47% припали на російську нафту.
    Тим часом після заяви ОПЕК+ про припинення зростання видобутку наступного року нафту почала дорожчати.