Відомо, кого Путін відправить на мирні переговори в Маямі

Цими вихідними до Маямі прибуде спеціальний представник Кремля та голова Російського фонду прямих інвестицій Кирило Дмитрієв. Там заплановані переговори з американськими представниками щодо мирного плану США стосовно України. Про це в четвер, 18 грудня, повідомляє Associated Press.

Як зазначає видання, Дмітрієв зустрінеться зі спецпосланцем президента США Стівом Віткоффом та зятем Дональда Трампа – Джаредом Кушнером. Ця зустріч продовжить дипломатичні контакти Вашингтона з українськими та європейськими посадовцями, які нещодавно відбулися в Берліні.

За інформацією, перед переговорами у Маямі Віткофф і Кушнер провели консультації з українською і європейською сторонами. У Берліні обговорювалися ключові питання безпеки для України, можливі територіальні компроміси, а також інші аспекти плану США щодо припинення військових дій.

У Кремлі підтвердили підготовку до переговорів. Прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков зазначив, що Москва очікує отримати деталі про результати берлінських обговорень, але формат майбутніх зустрічей у Маямі залишається невизначеним.

Крім того, Зеленський заявив, що українські посадовці планують найближчим часом провести важливі переговори у США. Він також підкреслив ключову роль Вашингтона у стримуванні політики Кремля, наголосивши на необхідності посилення тиску на Москву.

Нагадаємо, сьогодні США та Європа розробили план гарантій безпеки для України, який включає заходи, щоб стримати Росію від повторної агресії.

Кремль визнає тривале виснаження економіки – СЗРУ

Уряд Росії затвердив довгостроковий прогноз соціально-економічного розвитку, який фіксує хронічний бюджетний дефіцит щонайменше до 2042 року. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України у четвер, 18 грудня.
Так, вже до кінця 2025 року дефіцит федерального бюджету перевищить 71,7 млрд доларів, й надалі зростатиме незалежно від сценарію. У базовому варіанті він сягне 271,9 млрд доларів у 2042 році (2,9 % ВВП), у консервативному – 688 млрд доларів, або 8,4% ВВП, що вказує на втрату фіскальної керованості на довгі роки.
У відомстві відзначили, що ключова проблема прогнозу – стрімке зростання видатків за відсутності адекватної дохідної бази. За базовим сценарієм бюджетні витрати зростуть утричі – з 538,8 млрд доларів у 2025 році до 1,6 трлн доларів у 2042-му, а в консервативному сценарії – до 1,8 трлн доларів, або понад 22 % ВВП. Водночас доходи бюджету зростатимуть у середньому лише на 2,1 % на рік, що не покриває навіть інфляційних і боргових ризиків.
“Окремим негативним сигналом є деградація нафтогазової моделі. Частка нафтогазових доходів у ВВП, за урядовим прогнозом, скоротиться з 4 % до 1,9 %, тоді як рубль девальвує до 133 за долар до 2042 року проти 79,43 станом на 17 грудня. Це підкреслює структурну слабкість економіки й обмеженість валютних надходжень у довгостроковій перспективі”, – пояснили у СЗРУ.
Як зазначається, наслідком дисбалансу стане різке зростання державного боргу. У базовому сценарії він досягне 3 трлн доларів (32,2 % ВВП), у консервативному – 5,7 трлн доларів, або майже 70 % ВВП. Значна частина нових запозичень, згідно з логікою самого прогнозу, піде не на розвиток, а на обслуговування боргу, посилюючи боргову спіраль.
Навіть Фонд національного добробуту не є стабілізуючим фактором. Попри номінальне зростання у базовому сценарії, його частка у ВВП скорочується, а консервативний варіант передбачає падіння активів утричі – до 1 % ВВП.
У повідомленні зауважили, що попри очевидну пропагандистську мету документа – продемонструвати довгострокову “стійкість” – сам прогноз ґрунтується на оптимістичному й слабко прив’язаному до реальності припущенні про близько 3% щорічного зростання реального ВВП.
“У сукупності ці параметри радше сигналізують не про стабільність, а про затяжне, структурне падіння російської економіки, яке уряд уже зараз змушений визнавати у власних розрахунках”, – резюмували у СЗРУ.

Унікальний план. Як ЄС може передати гроші Росії

Європейський Союз стоїть на порозі важливого рішення щодо того, чи використовувати заморожені російські активи для фінансування підтримки України. Цей безпрецедентний план, який спричинив зіткнення між багатьма державами-членами ЄС, що його підтримують, та Бельгією, де знаходиться левова частка активів.
Європейські лідери мають ухвалити рішення щодо цього заходу на вирішальному саміті, запланованому на четвер і п’ятницю.
Як пише CNN, критики плану стверджують, що це юридично сумнівно та ризикує помстою з боку Москви. Що саме лежить на столі Як просто пояснює ЗМІ: зараз ЄС хоче позичити заморожені російські кошти, що зберігаються у фінансових установах Європи, та використовувати їх для надання позик Україні, доки РФ не виплатить репарації.
Як відомо, ЄС заблокував місцеві активи російського центрального банку у 2022 році в рамках санкцій через війну Москви в Україні. Досі блок використовував відсотки від активів, які здебільшого є облігаціями, для фінансування частини своєї підтримки Києва.
Але 3 грудня Європейська комісія оприлюднила пропозицію піти далі та ефективно використовувати самі активи для надання позики Києву. Виконавчий орган ЄС називав основну частину активів, або основну суму боргу, а також відсотки та інші доходи від них “залишками готівки”, оскільки, коли облігації погашаються та настає термін їх погашення, вони перетворюються на готівку.
Комісія зазначила, що через санкції ЄС будь-які виплати основної суми боргу та доходу від активів центральному банку Росії заборонені, і стверджувала, що отримані в результаті залишки готівки не є власністю банку.
“Ми беремо залишки готівки, надаємо їх Україні як позику, і Україна має повернути цю позику, якщо і коли Росія виплачуватиме репарації”, – сказала журналістам президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Активи російського центрального банку, що зберігаються в блоці, оцінюються приблизно в 210 мільярдів євро . Протягом наступних двох років комісія хоче позичити Україні 90 мільярдів євро з цієї суми, що покриє дві третини того, що, за оцінками Міжнародного валютного фонду, країні знадобиться у 2026 та 2027 роках на цивільні та військові цілі.
Так званий репараційний кредит має бути схвалений “кваліфікованою більшістю”, – сказала фон дер Ляєн, а це означає, що понад половина держав-членів ЄС повинні проголосувати “за”. Чому Бельгія проти Euroclear – депозитарій цінних паперів у Бельгії, зберігає більшість російських активів, іммобілізованих в ЄС. Оцінки суми в країні різняться – у вересні Європейський парламент оцінив її в 180 мільярдів євро. За оцінками, 176 мільярдів євро з цієї суми зараз перетворилися на готівку.
Бельгійський уряд висловив занепокоєння щодо репараційного кредиту. Ключовими з них є те, що Росія розглядатиме його як незаконне перепрофілювання своїх суверенних активів.
“Ми неодноразово говорили, що вважаємо варіант репараційного кредиту найгіршим з усіх, оскільки він ризикований – такого ще ніколи не робили”, – заявив 3 грудня міністр закордонних справ і віце-прем’єр Бельгії Максим Прево.
Європейська комісія спробувала залучити Бельгію, звернувшись до країн-членів ЄС з проханням надати гарантії щодо кредиту. Ці гарантії можуть стосуватися “будь-якої держави-члена, якщо вона буде змушена сплатити претензію Росії”. Але бельгійський уряд вважає ці гарантії “занадто обмеженими”, побоюючись, що вони не покриють інші потенційні витрати.
Російський центральний банк вже подав позов з вимогою відшкодування збитків на мільярди доларів проти Euroclear, заявивши, що це превентивний захід проти плану Європейської комісії передати активи “третім особам”. Кремль також може конфіскувати більше іноземних активів у Росії у відповідь.
Інші країни ЄС, такі як Італія та Чехія, також висловили стурбованість щодо цього плану. Прем’єр-міністр Чехії заявив, що його країна не погодиться надати фінансові гарантії, оскільки їй потрібно резервувати свої кошти для громадян Чехії.
СNN додає, що ширше занепокоєння в Європі полягає в тому, що використання заморожених активів може перешкодити іноземним інвестиціям у Європі. Країна, така як Китай, усвідомлюючи, що їй можуть загрожувати європейські санкції у разі вторгнення на Тайвань, може неохоче інвестувати в регіоні. “Так само як у наркоторговців” Президент України Володимир Зеленський сьогодні на засіданні Європейської ради в Брюсселі заявив, що рішення про використання активів Росії Є “одним із найясніших і морально обґрунтованих рішень, які будь-коли могли бути ухвалені”.
“Так само як влада конфіскує гроші у наркоторговців і забирає зброю у терористів, російські активи мають використовуватися для захисту від російської агресії та для відбудови того, що було знищене російськими атаками. Це морально. Це справедливо. І це легально – підтверджено експертизою багатьох професіоналів”, – передає слова президента Радіо Свобода.
Глава української держави вважає, що виділення Києву репараційної позики коштом заморожених активів РФ може наблизити завершення війни.
“Якщо ми знаємо – і якщо Путін знає – що ми можемо залишатися стійкими ще принаймні кілька років, тоді його причина затягувати цю війну стає значно слабшою. І саме так має працювати тиск на агресора – тиск, що приносить мир”, – наголосив президент України.

Знижки на російську нафту для Китаю сягнули рекорду – ЗМІ

Російські нафтові компанії змушені різко збільшувати знижки на нафту для клієнтів у Китаї, щоб продати партії, від яких почали відмовлятися індійські нафтопереробні заводи. Про це повідомляє Reuters із посиланням на джерела в галузі.

За словами співрозмовників агентства, окремі вантажі нафти сорту Urals у балтійських портах продаються зі знижкою до $35 за барель до Brent – рекордною за весь час війни. З урахуванням нинішніх котирувань Brent це означає ціну нижче $30 за барель – мінімальну з часів пандемії.

Середні знижки на Urals становлять $21,5 за барель у Балтійському морі та близько $20 – у Чорному. Середня ціна головного експортного сорту Росії тримається на рівні близько $40 за барель, зазначають джерела. Порівняно з початком року ключова експортна марка російських нафтовиків подешевшала на 40%, а її нинішні котирування майже на третину нижчі за ті, що закладені в бюджет РФ цього та наступного років.

Падіння цін на Urals загрожує посиленням проблем для російського бюджету, який цього року вже постав перед скороченням сировинних доходів більш ніж на 20%. У листопаді, за даними Мінекономрозвитку РФ, середня податкова ціна нафти знизилася до $44,8 – найнижчого рівня за минулі п’ять років.
Як відомо, США запровадили санкції проти Роснефти і Лукойлу в жовтні в межах чергової спроби змусити Кремль завершити війну проти України, що різко змінило маршрути поставок російської нафти до Китаю та Індії.
Китайські “чайники” купують нафту з РФ за рекордними знижками – ЗМІ

Активи РФ: Туск заявив про “переломний момент”

Відбувся переломний момент щодо репараційного кредиту Україні. Лідери країни ЄС погодилися його виділити, але ведеться робота над технічними питаннями. Про це сказав прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск в коментарі у Брюсселі, повідомив Укрінформ у четвер, 18 грудня.
Ми точно досягли переломного моменту. А переломний момент означає, що всі погоджуються, що варто спробувати, і що було б справедливо, виправдано і добре для Європи використовувати російські кошти для України. Проте деякі країни будуть боротися всіма силами, щоб максимізувати свої гарантії, – розповів Туск і додав, що серед європейських лідерів ще тривала дискусія.
На думку Туска, все йде до надання Україні репараційної позики на базі російських заморожених активів.

В РФ засудили білоруса за підриви поїздів на БАМі

Другий Східний окружний військовий суд засудив 54-річного громадянина Білорусі Сергія Єремєєва до 22 років ув’язнення – у справі про підрив двох поїздів з паливом на БАМі у листопаді 2023 року. Перші п’ять років він має провести у в’язниці, а решту тюремного терміну – в колонії суворого режиму. Про це повідомили в генпрокуратурі РФ.
Білорусу також призначили штраф в один мільйон рублів та конфіскували його автомобіль та “близько 700 тисяч рублів, отриманих внаслідок скоєння злочину”.
Єремєєва визнали винним за статтями “теракт”, “проходження навчання з метою вчинення теракту”, “участь у терористичній спільноті”, “незаконне зберігання вибухових пристроїв” та “незаконне переміщення вибухових пристроїв через держкордон”.
Зауважимо, що 29 листопада 2023 року стався вибух вантажного поїзда в Північному тунелі – найдовшому на Байкало-Амурській магістралі – на півночі Бурятії між станціями Ітикіт та Окусікан. 30 листопада вибух стався на обході Північному тунелю, на перегоні Перевал – Гарячий Ключ. Збитки від вибухів оцінили в 102 мільйони рублів.
Через тиждень у ФСБ заявили, що затримали за підозрою у підриві складів громадянина Білорусі.
За версією слідства, він “встановив пульти перед в’їздом до Північномуйського тунелю, а (саморобні вибухові пристрої) заклав на вагонах-цистернах із дизельним паливом двох вантажних поїздів на прилеглих станціях”.
Силовики стверджували, що Єремєєв зв’язався з “невстановленою особою” в месенджері, пройшов навчання підривній справі, а потім забрав вибуховий пристрій зі схованки в Білорусі та ввіз його на територію Росії.

В РФ засудили білоруса за підриви поїздів на БАМі pic.twitter.com/6RrqaYwSd7— Максим (@lipcansmaks1) December 18, 2025

Російські прикордонники перетнули кордон Естонії

Три російських прикордонники незаконно перетнули кордон з Естонією. Про це повідомляє Міністерство закордонних справ Естонії.
Росіяни пішки перетнули контрольну лінію на хвилерізі в прикордонній річці Нарва поряд з селом Васкнарва, куди вони прибули на повітряній подушці. Після цього порушники повернули назад на територію Росії.
Естонський уряд опублікував відео, яке підтверджує інцидент.
За даними відкритого джерела GeoInsider, росіяни були на молі майже 20 хвилин, перш ніж повернулися назад.
Міністр внутрішніх справ Естонії Ігор Таро в коментарх місцевим ЗМІ зазначив, що мотиви російських прикордонників та причина перетину контрольної лінії поки що не дуже зрозумілі.
“Безпосередньої загрози безпеці не було, але поліція і прикордонна служба значно посилили свою присутність і патрулі”, – наголосив урядовець.
Естонія оголосила про виклик тимчасового повіреного російського посольства в Таллінні та зажадала роз’яснень цього інциденту.

Три російських прикордонники незаконно перетнули кордон з Естонією pic.twitter.com/k5d6yFQ2a0— Максим (@lipcansmaks1) December 18, 2025

Російські прикордонники порушили кордон Естонії

Три російських прикордонники незаконно перетнули кордон з Естонією. Про це повідомляє Міністерство закордонних справ Естонії.
Росіяни пішки перетнули контрольну лінію на хвилерізі в прикордонній річці Нарва поряд з селом Васкнарва, куди вони прибули на повітряній подушці. Після цього порушники повернули назад на територію Росії.
Естонський уряд опублікував відео, яке підтверджує інцидент.
За даними відкритого джерела GeoInsider, росіяни були на молі майже 20 хвилин, перш ніж повернулися назад.
Міністр внутрішніх справ Естонії Ігор Таро в коментарх місцевим ЗМІ зазначив, що мотиви російських прикордонників та причина перетину контрольної лінії поки що не дуже зрозумілі.
“Безпосередньої загрози безпеці не було, але поліція і прикордонна служба значно посилили свою присутність і патрулі”, – наголосив урядовець.
Естонія оголосила про виклик тимчасового повіреного російського посольства в Таллінні та зажадала роз’яснень цього інциденту.

Три російських прикордонники незаконно перетнули кордон з Естонією pic.twitter.com/k5d6yFQ2a0— Максим (@lipcansmaks1) December 18, 2025

Євросоюз розширив санкції проти тіньового флоту РФ

Євросоюз запровадив обмежувальні заходи проти 41 нафтового танкера тіньового флоту Росії. Про це повідомляється на сайті Ради ЄС у четвер 18 грудня.
“Сьогодні Рада запровадила обмежувальні заходи щодо ще 41 судна, які є частиною російського тіньового флоту нафтових танкерів і сприяють отриманню енергетичних доходів Росією”, – йдеться у повідомленні.
Цим рішенням 41 танкер внесено до списку суден, яким заборонено доступ до портів та надання широкого спектру послуг, пов’язаних із морським транспортом.
“Цей крок спрямований проти танкерів не з країн ЄС, які є частиною тіньового флоту Путіна, обходять механізм обмеження ціни на нафту або підтримують енергетичний сектор Росії. Санкції поширюються на судна, які відповідають за транспортування військової техніки для Росії або беруть участь у транспортуванні краденого українського зерна та культурних цінностей з України”, – заявили у Раді ЄС.
Загалом із сьогоднішнім рішенням Євросоюзу загальна кількість підсанкційних суден тіньового флоту РФ сягнула майже 600.
“ЄС готовий посилити тиск на Росію та її ланцюжок створення додаткової вартості тіньового флоту, зокрема шляхом запровадження подальших санкцій”, – додали в Раді ЄС.

Каллас оцінила ймовірність погодження “репараційного кредиту”

Успіх погодження “репараційного кредиту” для України на саміті країн Євросоюзу 18-19 грудня тепер оцінюється на рівні “50 на 50”. Про це заявила високий представник ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас, повідомляє британський телеканал Sky News.
“Євросоюз не може дозволити собі провалу на переговорах і має показати свою силу”, – підкреслила головний дипломат ЄС.
Вона наголосила, що розуміє: на Бельгію чиниться великий тиск з боку ЄС та США, щоб вона погодилася на пропозиції. Проте Каллас зазначила, що ЄС врахував занепокоєння щодо використання заморожених російських активів для “репараційного кредиту”.
В разі ухвалення європейської пропозиції тиск з Бельгії буде знято, адже відповідальність нестиме вся Європа, а не одна держава.
“Путін надіється на нашу поразку, а ми не можемо дозволити собі зазнати невдачі… Досягнення рішення є надзвичайно важливим, оскільки воно надсилає чіткий сигнал Росії, що вона не зможе нас пересидіти. Воно також надсилає сильний сигнал Україні про наявність фінансування на наступні два роки”, – заявила глава європейської дипломатії.
Чиновниця вважає такий “кредит” для України оптимальним варіантом і має надію, що рішення буде знайдено під час саміту 18-19 грудня.
“Кредит на репарації є нині найжиттєздатнішим варіантом, який лежить на столі. Ми повинні працювати саме з ним, оскільки інші варіанти вже намагалися реалізувати раніше… Кредит на репарації ґрунтується на принципі, що той, хто завдає шкоди, повинен за неї платити. Саме тому це є найреалістичнішим варіантом, який тепер перебуває на розгляді”, – пояснила вона.
Каллас також припустила, що переговори можуть не завершитися сьогодні та будуть продовжені в п’ятницю і запевнила: “Ми залишатимемося тут поти, поки не знайдемо рішення”.