Запровадження в Євросоюзі механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM) та нових правил декарбонізації створює серйозні ризики не лише для української промисловості, але і для всього експорту загалом. Про це сказав керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз під час дискусії Діалоги про майбутнє. Бізнес та європейська інтеграція, організованої виданням NV у Києві, повідомила пресслужба компанії в понеділок, 16 березня.
Вказано, що у заході взяли участь представники уряду, європейських інституцій та бізнесу. Серед учасників були посол ЄС в Україні Катарина Матернова, віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка, а також керівники великих українських компаній.
За словами Водовіза, ринок Євросоюзу є одним із ключових для українських металургів, але водночас він залишається дуже конкурентним і жорстко регульованим. У межах євроінтеграції Україна має імплементувати екологічне законодавство ЄС, однак для енергоємних галузей це створює значні виклики.
“Ми б хотіли, щоб цей процес відбувався за моделлю, яку застосовували в Польщі. Якщо ЄС очікує від нас впровадження екологічного законодавства, логічно передбачити й фінансову підтримку для модернізації виробництва”, – сказав він.
Водовіз пояснив, що в ЄС діє система торгівлі квотами на викиди CO₂, де вартість однієї тонни може становити 100-120 євро. Також європейські підприємства отримують значну фінансову підтримку для переходу на низьковуглецеве виробництво – до прикладу, середній металургійний завод у Європі отримує близько 1 млрд євро допомоги на декарбонізацію, на відміну від українських підприємств.
Особливим викликом для українського бізнесу стає CBAM, який передбачає додатковий податок на продукцію з високим вуглецевим слідом: цей механізм створює не лише фінансові витрати, а й значні адміністративні бар’єри для експортерів, підкреслив Водовіз.
Водночас він наголосив, що вплив нового механізму не обмежиться лише металургією.
“Це питання для всіх – і для аграріїв, і для виробників добрив, і для інших експортерів. Усі мають проходити перевірки, а після цього сплачувати відповідні платежі”, – пояснив він.
Водовіз нагадав, що в умовах війни українська промисловість опинилася у значно складніших умовах, ніж підприємства в країнах Євросоюзу: вітчизняні заводи працюють під обстрілами, з перебоями енергопостачання, кадровими втратами та постійною регуляторною невизначеністю. Крім того, він звернув увагу на проблему нерівної конкуренції, оскільки на європейському ринку досі присутня російська металургійна продукція.
“Посилення санкцій може збільшити експорт української продукції ГМК до ЄС більш ніж на 1 млрд євро за чотири роки”, – підкреслив Водовіз.
Раніше ЗМІ повідомляли, що європейське мито CBAM почало витісняти Україну з ринку ЄС, адже було створено додаткові адміністративні та фінансові бар’єри.
А згідно з оцінками Федерації роботодавців України, через дію СВАМ вже у 2026 році Україна може втратити 4,6% ВВП. Також Україну чекає зменшення податкових надходжень та соціальних внесків до бюджетів та фондів усіх рівнів унаслідок скорочення ділової активності – воно може становити $2,8 млрд у 2026 році, і сягнути $3,6 млрд у 2034 році.
Позначка: Промисловість
В Україні прискорилася промислова інфляція
Ціни виробників промислової продукції в Україні зросли до 11,2% у річному вимірі, у січні 2026 року в порівнянні з попереднім місяцем вони збільшилися на 3,5%. Про це повідомила Державна служба статистики у Facebook.
У січні 2026 року індекс цін виробників промислової продукції (показник середнього рівня зміни відпускних оптових цін на сировину, матеріали та товари проміжного споживання) у порівнянні із останнім місяцем 2025 року збільшився на 3,5%.
У грудні цей показник навпаки продемонстрував скорочення до “мінус” 0,1%.
В річному вимірі також зафіксовано зростання цін виробників до 11,2%.
Зростання цін у січні передусім було зумовлене підвищенням вартості постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря на 6,5%.
У добувній промисловості промислова інфляція у січні зросла на 0,6%, у переробній – на 1,6%.
В Метінвесті відзвітували про обсяги виробництва за минулий рік
За підсумками 2025 року гірничо-металургійна група Метінвест зберегла стабільні виробничі показники попри повномасштабну війну, перебої з електропостачанням та складну логістику. Про це йдеться в офіційному звіті компанії, оприлюдненому у вівторок, 24 лютого.
Так, виробництво сталі склало 2,018 млн тонн, що лише на 4% менше, ніж у 2024 році, а випуск чавуну скоротився лише на 2%, – до 1,782 млн тонн.
У компанії незначне зниження обсягів пов’язують з капітальним ремонтом доменної печі №9 на Каметсталі у квітні-червні 2025 року. А вже у четвертому кварталі виробництво сталі зросло на 3% порівняно з попереднім кварталом – до 564 тис. тонн, що свідчить про поступову стабілізацію роботи.
Попри складні умови, Метінвест наростив випуск готової продукції на 13% у річному вимірі – до 2,429 млн тонн. Зокрема, виробництво плоского прокату зросло на 20%, до 1,107 млн тонн, завдяки відновленню випуску гарячекатаного рулону на Ferriera Valsider (Італія) та стабільній роботі європейських активів групи. Виробництво довгого прокату збільшилося на 7%, до 1,322 млн тонн.
Виробництво залізорудного концентрату залишилося практично на рівні попереднього року – 15,695 млн тонн. При цьому випуск товарної залізорудної продукції зріс на 3% – до 15,229 млн тонн. Зупинку Інгулецького кар’єру, яка відбулася раніше, компенсували нарощуванням видобутку на Ганнівському кар’єрі.
У 2025 році виробництво коксу скоротилося на 2%, до 1,1 млн тонн через виведення з експлуатації однієї з коксових батарей на Каметсталі. Частково це було компенсовано зростанням виробництва на Запоріжкоксі на 23%.
У компанії також повідомили про призупинення роботи виробничої ділянки Покровської вугільної групи через безпекову ситуацію поблизу лінії фронту та перебої з енергопостачанням.
Крім того, Метінвест перебуває на фінальній стадії продажу United Coal Company (США), у зв’язку з чим актив було деконсолідовано з фінансової звітності з першого півріччя 2025 року.
Метінвест відновив випуск унікальної продукції
Металургійний комбінат Каметсталь, що входить до групи Метінвест, після майже річної зупинки поновив виробництво вагонних осей. Виготовлено першу партію продукції обсягом 524 тонни, повідомила пресслужба підприємства.
У компанії нагадали, що раніше заготовка для виробництва осей надходила з заводу Азовсталь. А у 2025 році альтернативний український постачальник також втратив можливість забезпечувати потреби комбінату. Через це унікальний стан було зупинено майже на рік.
Підготовка до запуску розпочалася у грудні 2025 року. Фахівці провели ревізію основних вузлів прокатної лінії, зокрема рольгангів, пил гарячого різання, холодильників і механізмів завантаження та розвантаження.
“За підсумками великої роботи спеціалістів Метінвесту і Каметсталі були знайдені альтернативні рішення щодо імпортної заготовки, і в січні-2026 прокатний цех поновив виробництво гарячекатаних осей на замовлення вітчизняних і європейських клієнтів”, – йдеться повідомленні.
Вказано, що у надскладних умовах енергетичної нестабільності через безпрецедентні обстріли інфраструктури прокатники повернулися до виробництва і прокатали першу партію – 524 тонни вагонних осей.
Дивіться фото: Метінвест відновив випуск унікальної продукції
Росстат заявив про падіння майже всіх галузей промисловості
Після двох років військового буму, сплаченого рекордними з радянських часів витратами бюджету на армію, російська економіка дедалі глибше занурюється у болото промислової рецесії. З 28 основних галузей промисловості минулий рік у мінусі завершили 21. Про це свідчать дані Росстату, передає The Moscow Times.
За підсумками року видобуток корисних копалин скоротився на 1,6%, видобуток газу – на 3%, а видобуток нафти відкотився на мінімуми за 16 років.
У несировинному секторі металурги скоротили випуск на 2,1%, фабрики одягу та взуття – на 3,5%; вперше за 15 років упало виробництво продуктів харчування – на 0,5%. Так само зменшився випуск на нафтопереробних заводах, які протягом року десятки разів потрапляли під удари БПЛА.
Загалом промисловість, згідно з Росстатом, залишилася в плюсі - на 1,3%. Однак зростання показали лише сім галузей, і з них три пов’язані з оборонним сектором, зазначає економіст Фінама Ольга Біленька: це виробництво “готових металевих виробів” (+18%), “комп’ютери, електроніка та оптика” (+11,7%), а також “випуск інших транспортних засобів та обладнання” (+32%). Така динаміка відображає тиск, що посилюється, з боку слабкого внутрішнього попиту і високих ставок, пояснює аналітик Freedom Finance Володимир Чернов.
“Модель зростання, заснована на одних лише військових витратах, зламана”, – констатує експерт німецького Інституту проблем міжнародної безпеки Яніс Клюге.
Темпи зростання російського ВВП за підсумками року сповільнився більш ніж у чотири рази, до 1%, а можливості бюджету з грошової накачування економіки наближаються до вичерпання. Через падіння нафтогазових доходів минулого року федеральна скарбниця отримала 5,7 трлн рублів дефіциту, а цього “дірка” може збільшитися до 8-10 трлн.
Уряд визнає, що військовий бум в економіці досяг стелі. Після зростання на десятки відсотків на рік у 2023-25 рр. цього року військові галузі додадуть лише 4-5%, згідно з макропрогнозом Мінекономрозвитку.
“Державні витрати досягли рівнів, які можуть вважатися граничними для нинішнього стану російської економіки”, – говорить Олександр Широв, директор Інституту народно-господарського прогнозування РАН.
Перші оперативні дані за січень вказують на подальше ослаблення економічної активності: в опитуваннях бізнес скаржиться на зростання витрат, погіршення попиту, підвищення податків і дефіцит кадрів, що зберігається. До цього можна додати падіння цін на російську нафту до $40 за барель, посилення санкцій США та ЄС.
За даними The Washington Post, чиновники фінансового блоку уряду вже б’ють на сполох і попереджають Володимира Путіна про неминучу економічну кризу, яка, за їх оцінками, може розпочатися найближчим літом. Вони вважають, що дефіцит бюджету продовжить зростати без подальшого підвищення податків через падіння нафтогазових доходів та проблеми з експортом нафти до Індії.
Як вважають експерти, погіршення умов для експорту російської нафти, ефекти жорсткої грошово-кредитної політики та скорочення бюджетного імпульсу, як очікується, сприятимуть стриманому зростанню російської економіки. За оцінками, ВВП цього року додасть 1-1,2%.
Метінвест погіршив фінансові показники через зупинку шахти у Покровську
У січні-вересні 2025 року материнська компанія гірничо-металургійної групи Метінвест – Metinvest B.V. – зменшила операційний прибуток (EBITDA) на 33% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до $565 млн. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на проміжний звіт компанії.
Вказано, що основними причинами зниження показників стали зупинка видобутку коксівного вугілля в Україні через війну, – зупинка шахти у Покровську, а також падіння світових цін на металопродукцію.
Водночас компанії вдалося компенсувати частину негативного впливу за рахунок зростання обсягів продажів сталі та окатишів, зниження транспортних витрат і більш ефективної логістики.
Виторг групи Метінвест за дев’ять місяців 2025 року скоротився на 7%, до $5,47 млрд. Основну частину доходів забезпечила металургія – 69%, ще 31% припало на гірничодобувний сегмент.
Попри складні фінансові умови, Метінвест продовжив сплачувати свої борги: загальний борг компанії з початку року скоротився на 11%, до $1,51 млрд, а чистий борг – на 16%, до $1,21 млрд. У червні 2025 року група повністю погасила єврооблігації на €300 млн.
У компанії зазначають, що фінансові результати досі залишаються під тиском війни, перебоїв в енергопостачанні, проблем із відшкодуванням ПДВ та складної ринкової кон’юнктури. Втім, Метінвест зберігає ліквідність, скорочує борги та продовжує інвестувати в ключові проєкти, зокрема в екологічні та інфраструктурні рішення.
ЗМІ дізнались про наслідки перебоїв зі світлом для металургії
Тривалі відключення підприємств гірничо-металургійного комплексу від енергомереж можуть призвести до серйозних економічних і техногенних наслідків, оскільки такі виробництва не здатні працювати на альтернативних джерелах живлення. Про це пише Економічна правда з посиланням на коментар компанії Метінвест.
Там нагадали, що металургійні та гірничі підприємства мають безперервні технологічні цикли і потребують стабільного промислового електропостачання великої потужності.
“Виробничі процеси ГМК технічно неможливо замінити децентралізованими рішеннями без ризику зупинення виробництва, аварій та незворотних пошкоджень обладнання”, – зазначили в Метінвесті.
Вказано, що на відміну від підприємств торгівлі чи сфери послуг, автономні генератори для таких об’єктів не є рішенням.
В ОП Укрметалургпром попередили, що тривале знеструмлення підприємств ГМК матиме масштабні наслідки для економіки. Галузь навіть в умовах війни формує значну частку валового внутрішнього продукту України – 7,2% у 2024 році разом із суміжними секторами, а також забезпечує понад 15% експорту та суттєві валютні надходження.
Крім того, у ГМК працюють понад 63 тис. осіб, а разом із суміжними галузями – близько 400 тис. працівників. У 2024 році металургія та гірничодобувний сектор згенерували близько 36 млрд грн податкових надходжень, а сукупний мультиплікаційний ефект для економіки оцінюється у 180 млрд грн, особливо в регіонах присутності підприємств.
Окрему загрозу становлять техногенні ризики. Підприємства ГМК належать до об’єктів підвищеної небезпеки та потребують безперервного електропостачання для запобігання аваріям і катастрофам. Також металургійні підприємства відіграють важливу роль у забезпеченні роботи соціальної та комунальної інфраструктури на місцях.
Наразі ситуація з енергопостачанням залишається вкрай складною: через масовані атаки РФ на енергетичну інфраструктуру активи Метінвесту в Запорізькій та Дніпропетровській областях упродовж останніх місяців неодноразово вимушено призупиняли роботу. Але, завдяки частковій наявності власної генерації та оперативним діям персоналу, вдалося уникнути техногенних катастроф і відновити виробництво після ліквідації наслідків аварійних відключень.
У Метінвесті розширили лінійку продукції на 11 нових позицій
У 2025 році металургійні підприємства групи Метінвест запустили 11 нових видів продукції, з них три види на комбінаті Запоріжсталь. Нові продукти були випущені в різних сегментах, таких як напівфабрикати, сортовий прокат, гарячекатаний рулонний та листовий прокат, а також холоднокатаний прокат. Каметсталь налагодила виробництво безперервнолитої заготовки для трубного прокату, арматурної сталі для Польщі та Румунії, а також молольних куль для гірничо-металургійної промисловості. Запоріжсталь випустила нові типорозміри гарячекатаного та холоднокатаного прокату, які використовуються в будівництві, машинобудуванні та для виготовлення металоконструкцій. Метінвест підкреслює, що розвиток нової продукції під час війни є важливим для збереження промислової спроможності, робочих місць і валютної виручки, а також для підготовки до відновлення економіки після війни. За період війни групі Метінвест вдалося налагодити випуск 433 нових видів продукції.
У Метінвесті назвали умови відновлення економічної потужності України
Відродження української промисловості має стати одним із ключових пріоритетів державної політики, оскільки без потужної індустрії неможливі стале економічне зростання, відбудова та інтеграція до європейського ринку. Про це написав генеральний директор групи Метінвест Юрій Риженков у колонці для спецпроєкту NV та The Economist Світ попереду.
Він зазначив, що до війни гірничо-металургійний комплекс формував близько 10 % ВВП, зараз – майже 6 %. Одне робоче місце в металургії створює ще вісім у суміжних галузях.
“Яким би не був сценарій 2026 року, промисловість це опора, на якій тримаються податки, продукція з доданою вартістю, відбудова та місце України на європейському ринку. Тому індустріальна політика вже зараз має бути в центрі уваги, стати предметом щоденної праці, яка об’єднає приватний бізнес і державу. Інакше, навіть завершивши війну, ми не зможемо відродити індустріальну міць нашої держави”, – заявив Риженков.
За його словами, повномасштабна війна стала для Метінвесту періодом втрати активів і боротьби за виживання: компанія втратила підприємства в Маріуполі та Авдіївці й була змушена зупинити роботу активів у Покровську. Але їй вдалося зберегти статус найбільшого промислового гравця країни та одного з ключових донорів Сил оборони.
Серед ключових умов для відновлення промисловості Риженков назвав доступ бізнесу до фінансування і ринків збуту, насамперед європейського, а також ефективний державний захист національного виробника. Зокрема, йдеться про усунення можливостей для постачання російської сталі на ринок ЄС.
Окремо він наголосив, що євроінтеграція відкриває для України нові можливості, зокрема в контексті “зеленого” переходу Європи. За його словами, вітчизняна переробна промисловість може стати важливою складовою цього процесу, а Метінвест готовий відігравати роль мосту між українською та європейською металургією.
“Визнавши значущість власного виробництва, держава зможе відродити промисловість. І, можливо, темою наступного спецвипуску Світ попереду буде не всесвітня мілітаризація, а позитивний ланцюговий ефект від індустріального відновлення України”, – резюмував Риженков.
Україна збільшила виробництво чавуну і металопродукції – ЗМІ
У 2025 році українська металургійна галузь збільшила виробництво чавуну на 11,2% і товарного металопрокату на 4,8%, але виплавка сталі зменшилася на 2,2%. За аналізом GMC Center, це свідчить про структурні зміни у галузі, адаптацію до ринкових умов та зростання попиту на чавун. Обсяги виробництва все ще нижчі, ніж до війни, але збереження попиту на чавун може підтримати галузь. Прогнозують, що у 2026 році випуск сталі залишиться на нейтральному рівні, але є ризики через нові тарифні квоти ЄС та нестабільне енергопостачання.