Тривалі відключення підприємств гірничо-металургійного комплексу від енергомереж можуть призвести до серйозних економічних і техногенних наслідків, оскільки такі виробництва не здатні працювати на альтернативних джерелах живлення. Про це пише Економічна правда з посиланням на коментар компанії Метінвест.
Там нагадали, що металургійні та гірничі підприємства мають безперервні технологічні цикли і потребують стабільного промислового електропостачання великої потужності.
“Виробничі процеси ГМК технічно неможливо замінити децентралізованими рішеннями без ризику зупинення виробництва, аварій та незворотних пошкоджень обладнання”, – зазначили в Метінвесті.
Вказано, що на відміну від підприємств торгівлі чи сфери послуг, автономні генератори для таких об’єктів не є рішенням.
В ОП Укрметалургпром попередили, що тривале знеструмлення підприємств ГМК матиме масштабні наслідки для економіки. Галузь навіть в умовах війни формує значну частку валового внутрішнього продукту України – 7,2% у 2024 році разом із суміжними секторами, а також забезпечує понад 15% експорту та суттєві валютні надходження.
Крім того, у ГМК працюють понад 63 тис. осіб, а разом із суміжними галузями – близько 400 тис. працівників. У 2024 році металургія та гірничодобувний сектор згенерували близько 36 млрд грн податкових надходжень, а сукупний мультиплікаційний ефект для економіки оцінюється у 180 млрд грн, особливо в регіонах присутності підприємств.
Окрему загрозу становлять техногенні ризики. Підприємства ГМК належать до об’єктів підвищеної небезпеки та потребують безперервного електропостачання для запобігання аваріям і катастрофам. Також металургійні підприємства відіграють важливу роль у забезпеченні роботи соціальної та комунальної інфраструктури на місцях.
Наразі ситуація з енергопостачанням залишається вкрай складною: через масовані атаки РФ на енергетичну інфраструктуру активи Метінвесту в Запорізькій та Дніпропетровській областях упродовж останніх місяців неодноразово вимушено призупиняли роботу. Але, завдяки частковій наявності власної генерації та оперативним діям персоналу, вдалося уникнути техногенних катастроф і відновити виробництво після ліквідації наслідків аварійних відключень.
Позначка: Промисловість
-
ЗМІ дізнались про наслідки перебоїв зі світлом для металургії
-
У Метінвесті розширили лінійку продукції на 11 нових позицій
У 2025 році металургійні підприємства групи Метінвест запустили 11 нових видів продукції, з них три види на комбінаті Запоріжсталь. Нові продукти були випущені в різних сегментах, таких як напівфабрикати, сортовий прокат, гарячекатаний рулонний та листовий прокат, а також холоднокатаний прокат. Каметсталь налагодила виробництво безперервнолитої заготовки для трубного прокату, арматурної сталі для Польщі та Румунії, а також молольних куль для гірничо-металургійної промисловості. Запоріжсталь випустила нові типорозміри гарячекатаного та холоднокатаного прокату, які використовуються в будівництві, машинобудуванні та для виготовлення металоконструкцій. Метінвест підкреслює, що розвиток нової продукції під час війни є важливим для збереження промислової спроможності, робочих місць і валютної виручки, а також для підготовки до відновлення економіки після війни. За період війни групі Метінвест вдалося налагодити випуск 433 нових видів продукції.
-
У Метінвесті назвали умови відновлення економічної потужності України
Відродження української промисловості має стати одним із ключових пріоритетів державної політики, оскільки без потужної індустрії неможливі стале економічне зростання, відбудова та інтеграція до європейського ринку. Про це написав генеральний директор групи Метінвест Юрій Риженков у колонці для спецпроєкту NV та The Economist Світ попереду.
Він зазначив, що до війни гірничо-металургійний комплекс формував близько 10 % ВВП, зараз – майже 6 %. Одне робоче місце в металургії створює ще вісім у суміжних галузях.
“Яким би не був сценарій 2026 року, промисловість це опора, на якій тримаються податки, продукція з доданою вартістю, відбудова та місце України на європейському ринку. Тому індустріальна політика вже зараз має бути в центрі уваги, стати предметом щоденної праці, яка об’єднає приватний бізнес і державу. Інакше, навіть завершивши війну, ми не зможемо відродити індустріальну міць нашої держави”, – заявив Риженков.
За його словами, повномасштабна війна стала для Метінвесту періодом втрати активів і боротьби за виживання: компанія втратила підприємства в Маріуполі та Авдіївці й була змушена зупинити роботу активів у Покровську. Але їй вдалося зберегти статус найбільшого промислового гравця країни та одного з ключових донорів Сил оборони.
Серед ключових умов для відновлення промисловості Риженков назвав доступ бізнесу до фінансування і ринків збуту, насамперед європейського, а також ефективний державний захист національного виробника. Зокрема, йдеться про усунення можливостей для постачання російської сталі на ринок ЄС.
Окремо він наголосив, що євроінтеграція відкриває для України нові можливості, зокрема в контексті “зеленого” переходу Європи. За його словами, вітчизняна переробна промисловість може стати важливою складовою цього процесу, а Метінвест готовий відігравати роль мосту між українською та європейською металургією.
“Визнавши значущість власного виробництва, держава зможе відродити промисловість. І, можливо, темою наступного спецвипуску Світ попереду буде не всесвітня мілітаризація, а позитивний ланцюговий ефект від індустріального відновлення України”, – резюмував Риженков. -
Україна збільшила виробництво чавуну і металопродукції – ЗМІ
У 2025 році українська металургійна галузь збільшила виробництво чавуну на 11,2% і товарного металопрокату на 4,8%, але виплавка сталі зменшилася на 2,2%. За аналізом GMC Center, це свідчить про структурні зміни у галузі, адаптацію до ринкових умов та зростання попиту на чавун. Обсяги виробництва все ще нижчі, ніж до війни, але збереження попиту на чавун може підтримати галузь. Прогнозують, що у 2026 році випуск сталі залишиться на нейтральному рівні, але є ризики через нові тарифні квоти ЄС та нестабільне енергопостачання.
-
Метінвест планує використовувати в металургії військовий брухт
Компанія Метінвест планує збільшити виробництво сталі у 2026 році, використовуючи воєнний металобрухт як джерело сировини. Однак вони готові закуповувати цей брухт лише за умови його повної безпеки і відповідності стандартам охорони праці. Генеральний директор Метінвест-Ресурсу Іван Ковалевський заявив, що компанія планує збільшити виробництво сталі на 300-500 тис. тонн, зокрема за рахунок зростання використання металобрухту. У зв’язку з цим вони розглядають воєнний брухт, так як на ринку металобрухту очікується дефіцит в наступному році. Металобрухт використовується у виплавці сталі на підприємствах групи Метінвест, і компанія розглядає можливість будівництва нових печей для виплавки електросталі. Але важливо, щоб вся закуплена сировина відповідала вимогам якості та безпеки.
-
РФ атакувала промисловість Запоріжжя, палають будинки
У ніч на вівторок, 30 грудня, російська окупаційна армія атакувала Запоріжжя, завдавши удару по об’єкту промислової інфраструктури. В результаті атаки сталася велика пожежа, яку вдалося загасити. Внаслідок вибухової хвилі пошкоджені приватні будинки поруч з місцем удару. Також жінка звернулася до лікарів і була доставлена до лікарні. Це сталося в рамках загальної атаки Росії на Україну, коли були запущені балістичні ракети та безпілотники в різних областях країни, що викликало повітряну тривогу і вибухи в Одесі та Харкові.
-
В Україні промислова інфляція зросла на 5,4%
В Україні ціни виробників промислової продукції у листопаді 2025 року зросли на 9,9% у річному вимірі, порівняно з жовтнем індекс цін зріс на 5,4%. Про це повідомила Державна служба статистики України.
За даними Держстату, у листопаді індекс цін виробників промислової продукції (показник середнього рівня зміни відпускних оптових цін на сировину, матеріали та товари проміжного споживання) у порівнянні із жовтнем збільшився на 5,4%.
Основним прискорювачем промислової інфляції минулого місяця стало підвищення вартості у сфері постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – на 12,4%.
У річному вимірі промислова інфляція прискорилася до 9,9%, у жовтні 2025 року цей показник становив 5,5%. -
Автовиробники Німеччини переживають найбільший обвал за останні 15 років
Автопромисловість Німеччини нині переживає найважчий квартал за останні 15 років. Про це свідчить аналіз консалтингової компанії EY, повідомляє таблоїд BILD.
З липня по вересень операційний прибуток Volkswagen, BMW і Mercedes-Benz обвалився відразу на 76% – до 1,7 млрд євро.
Такі показники є найменшими з 2009 року. Втім, виручка та продаж загалом все ще порівняно стабільні.
Проте жодна інша країна з великим автомобільним виробництвом не показала такого слабкого результату.
Особливо болючими виявилися показники Китаю: продаж там упав на 9%, а частка Китаю в загальному обсязі збуту скоротилася з колишніх 39% до 29%. В КНР преміальні моделі продаються гірше, а в сегменті електромобілів покупці все частіше вибирають місцеві марки.
В Німеччині про скорочення вже оголосили концерни Bosch, Mercedes та Volkswagen.
У EY вважають такі заходи болісними, та все ж неминучими. -
Річку в Луганську окупанти перетворили на токсичний колектор – ЦНС
У Луганську, яке тимчасово знаходиться під окупацією, річка Лугань перетворилася на токсичний колектор через систематичний злив хімікатів та промислових стоків російськими окупантами. Це призвело до серйозного забруднення водоймища, яке стало загрозою для довкілля та здоров’я місцевих жителів. Центр національного спротиву ССО ЗС України вказав на те, що вода у річці вкрита хімічною плівкою, а на дні видно невідому суспензію. Екологи підкреслюють, що такі дії є наслідком постійного зливу відходів з підприємств та можуть призвести до негативних наслідків на довгий термін. На окупованих територіях екологічний контроль практично відсутній, а підприємства, які лояльні до окупаційної влади, продовжують забруднювати навколишнє середовище. Також повідомляється, що РФ планує русифікацію та інтеграцію окупованих українських територій у нову стратегію держнацполітики до 2036 року.
-
ЗМІ оцінили річний внесок металургії у ВВП України
Українська важка промисловість, незважаючи на труднощі, зумовлені війною, відіграє важливу роль у національній економіці. Навіть при масштабних руйнуваннях та зниженні виробництва, гірничо-металургійний сектор України у 2024 році склав 7,2% валового внутрішнього продукту країни. Наразі цей сектор працює зі збитком, але продовжує підтримувати економіку та зберігати робочі місця. Україна також залишається важливим гравцем на світовому ринку сировини, експортуючи значні обсяги залізної руди та чавуну. Попри ускладнення виробництва та логістики, важка промисловість продовжує забезпечувати робочі місця, створюючи додаткові робочі місця у суміжних галузях.