Український громадянин Сергій Кузнєцов, який затриманий в Німеччині у зв’язку із справою про підрив газопроводу Північний потік, перебуває під вартою у важких умовах. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що права Кузнєцова суттєво порушуються – він ізольований, обмежений у зв’язку з родиною та адвокатами, а також позбавлений необхідних речей, як от зимового взуття. Лубінець намагається вплинути на ситуацію, звертаючись до німецьких органів з вимогою виправити порушення прав Кузнєцова. Він також планує провести моніторинговий візит до місця утримання Кузнєцова, щоб особисто переконатися у дотриманні його прав. Кузнєцова арештували у Німеччині у зв’язку з підривом газопроводів у 2022 році. Німецькі прокурори звинуватили його у змові для спричинення вибуху та знищенні важливих об’єктів.
Позначка: Права людини
-
Генасамблея ООН перенесла резолюцію про порушення прав людини на ТОТ
Генеральна Асамблея ООН відтермінувала голосування за резолюцію стосовно порушень прав людини на тимчасово окупованих територіях України на четвер. Про це повідомляє Укрінформ.
Як зазначається, голосування за низку резолюцій, зокрема й українську, перенесли на іншу дату, оскільки Генасамблея не вклалася у відведений час.
Затримки з розглядом проєктів резолюцій спричинені переважно позицією Сполучених Штатів, які вимагають голосування за кожен проєкт із соціальної та гуманітарної проблематики, де є згадка про Цілі сталого розвитку, гендерні питання, а також інклюзивність, різноманітність і рівність.
Раніше загальні документи ухвалювалися консенсусом, проте США виступають проти включення цих питань до будь-яких документів ООН.
Тож нині колишні так звані консенсусні резолюції ухвалюються переважною більшістю голосів, проти виступають США, Ізраїль і часом Аргентина.
Розгляд документа очікується в другій половині дня 18 грудня (після 22:00 за київським часом). -
Парламент Австрії засудив порушення Росією прав людини на ТОТ
Усі парламентські фракції одноголосно підтримали резолюцію, яка осуджує Росію за систематичні порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях України та жорстоке поводження з українськими військовополоненими. Глава МЗС України, Андрій Сибіга, висловив подяку австрійському парламенту та всім парламентарям за підтримку цього рішення, яке він назвав ще одним важливим міжнародним сигналом на користь справедливості та відповідальності. Він також підкреслив, що ситуація з правами людини на окупованих територіях та ставлення до військовополонених мають залишатися у центрі уваги всіх демократичних країн світу.
-
ЄС ввів санкції проти росіян через катування журналістки Вікторії Рощиної
Рада Європейського Союзу схвалила санкції проти 10 осіб, причетних до порушення прав людини у Росії, зокрема катувань цивільних заручників та переслідування опозиції. Про це йдеться в повідомленні Ради ЄС у четвер, 20 листопада.
Під нові санкції Євросоюзу потрапили високопосадовці головного управління Федеральної служби виконання покарань Росії в Ростовській області, причетні до катування ув’язнених, зокрема українських військовополонених.
“Щонайменше 15 ув’язнених померли внаслідок жорстокого поводження, серед них – українська журналістка-розслідувачка Вікторія Рощина”, – йдеться в повідомленні.
У документах ЄС вказано, що полонені регулярно зазнавали побиттів, недоїдали та майже не мали доступу до медичної чи юридичної допомоги. Під час допитів їх піддавали психологічному й фізичному тиску, щоб вибити зізнання в “тероризмі” чи “воєнних злочинах”. Санкції також ввели проти російських суддів, які брали участь у переслідуванні журналістів та активістів.
Нагадаємо, українська журналістка Вікторія Рощина загинула в ізоляторі в російському місті Кізел, яке розташоване в Пермському краї РФ. Дівчина зникла безвісти в серпні 2023 року під час поїздки на тимчасово захоплені Росією території. У травні 2024 року Росія визнала її затримання, а вже у жовтні стало відомо про її загибель у російському ув’язненні.
Зауважимо, що тіло Рощиної в лютому цього року повернули в Україну без деяких внутрішніх органів, а у документах вона була вказана як “невстановлена особа чоловічої статі”. -
Уряд створив Нацраду з гарантій прав дитини
Кабінет Міністрів 19 листопада прийняв рішення створити Національну раду з гарантій прав дитини, а також затвердив Положення про її діяльність. Про це інформує пресслужба Мінсоцполітики. Зауважується, що консультативно-дорадчий орган працюватиме на постійній основі та стане ключовим майданчиком для формування, координації й моніторингу державної політики у сфері охорони дитинства.
“Створення Національної ради – це важливий крок до побудови системної моделі захисту прав кожної дитини в Україні. Вона стане інструментом узгодження рішень, координації реформ і впровадження міжнародних стандартів, які наближають нас до європейського рівня захисту прав дитини”, – зазначив іністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютін.
Крім того, Нацрада забезпечуватиме взаємодію органів державної влади, громадського сектору та міжнародних партнерів у питаннях захисту прав дітей, запобігання дитячій бідності та соціальній ізоляції, а також сприятиме виконанню Україною міжнародних зобов’язань, включно з Конвенцією ООН про права дитини та впровадженням Європейської гарантії для дітей.
Серед основних завдань – аналіз стан реалізації державної політики у сфері охорони дитинства, зокрема щодо подолання дитячої бідності, участь у розробленні нормативно-правових актів та координації впровадження стратегій і міжнародних ініціатив. За результатами роботи Рада подаватиме Уряду пропозиції, готуватиме щорічну доповідь про становище дітей в Україні та звітуватиме про виконання Національного плану з упровадження Європейської гарантії для дітей.
У відомсвіт нагадали, що уряд затвердив Національний план щодо впровадження Європейської гарантії для дітей до 2030 року. -
Військовий омбудсман назвала найчастіші скарги на фронті
Військова омбудсманка Ольга Решетилова повідомила, що отримує все більше скарг від військових, які тривалий час перебувають на передовій без перерви. Вона підкреслила важливість проведення ротацій, оскільки виснаження особового складу стає критичним у сучасних умовах війни. Решетилова також зазначила, що багато скарг стосуються соціальних і правових гарантій, і порадила в разі потреби звертатися до відповідних органів Міністерства оборони чи Міністерства внутрішніх справ. Вона наголосила на тому, що командири не повинні виснажувати своїх підлеглих і важливо проводити ротації для збереження ресурсів та здоров’я військовослужбовців.
-
У Криму зафіксовано понад 700 випадків порушення прав людини з початку року
З початку року в тимчасово окупованому Криму зафіксовано більше 700 випадків порушення прав людини. Про це повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець у Telegram у четвер, 9 жовтня. За його словами, щодня мешканці Криму зазнають тиску, залякувань і обмежень своїх основних соціальних, економічних та культурних прав, а також стають жертвами переслідувань, незаконних арештів і репресій з боку окупаційних сил.
“Порушень зазнають як українці, так і кримські татари. Зокрема, за даними Кримськотатарського Ресурсного Центру, протягом 9 місяців 2025 року в окупованому Криму зафіксовано: 100 затримань; 177 арештів; 239 випадків порушення права на справедливий суд; 25 обшуків; 108 випадків допитів, опитувань та “розмов”; 57 випадків порушення права на найвищий досяжний рівень фізичного та психічного здоров’я”, – повідомив Лубінець.Крім того, нещодавно Міжнародний комітет ООН з економічних, соціальних та культурних прав підкреслив, що збройна агресія Росії спричинила серйозні порушення соціально-економічних і культурних прав на тимчасово окупованих територіях. Комітет висловив стурбованість примусовим вилученням приватної власності та виселенням етнічних українців, закликав розслідувати ці випадки, повернути майно або виплатити компенсацію. Також він наголосив на необхідності припинення політики примусової культурної асиміляції.
“Ці факти показують наскільки серйозними є порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях, і наголошують на необхідності термінового втручання міжнародної спільноти для захисту українців. Кожен день окупації означає нові злочини та страждання людей. Тому наш обов’язок – говорити правду, фіксувати порушення й домагатися покарання для агресора”, – підкреслив омбудсмен. Раніше повідомлялося, що окупанти встановлюють камери відеоспостереження в мечетях Криму.
-
Рада створила ТСК із розслідування порушень прав дитини
Парламент ухвалив постанову про утворення Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування можливих порушень прав дитини при формуванні та реалізації державної політики щодо охорони дитинства.
Строк діяльності Тимчасової слідчої комісії – один рік з дня її утворення.
Метою створення ТСК є здійснення парламентського контролю шляхом розслідування можливих порушень прав дитини при формуванні та реалізації державної політики у сфері охорони дитинства, зокрема при виконанні програм, стратегій та проєктів, спрямованих на підтримку сім’ї та дітей.
Постанова визначає основні завдання і предмет діяльності комісії, її кількісний склад, строк діяльності та порядок звітування перед Верховною Радою.
Як зазначається у пояснювальній записці, забезпечення прав та інтересів дитини є одним із пріоритетів державної політики України та міжнародним зобов’язанням держави відповідно до Конвенції ООН про права дитини. Створення ТСК визначено як невідкладний крок для посилення парламентського контролю у сфері захисту прав дитини.
Головою ТСК призначено народного депутата із фракції Слуга народу Павла Сушка, його заступницею – депутатку з групи Довіра Ларису Білозір. -
В Ірані стратили сімох засуджених
У суботу в Ірані було стратено сімох людей, які були засуджені за атаки на силовиків та вбивство священника. Один із стратованих в’язнів був звинувачений у вбивстві сунітського священнослужителя у 2009 році. Арабське населення Хузестану висловлює незадоволення через дискримінацію з боку центрального уряду Ірану, а повстанські групи атакують нафтопроводи в цьому регіоні. Протести та війна з Ізраїлем викликали страти в’язнів в Ірані, які є найвищими за останні роки. Активісти підкреслюють, що в Ірані часто використовуються зізнання під примусом та закриті судові процеси. За даними організації Iran Human Rights, за дев’ять місяців 2025 року в Ірані було стратено щонайменше 1000 людей, але ця цифра може бути навіть вищою через недостатню звітність. У 2024 році в Ірані відбулося щонайменше 975 страт, що є найбільшим показником з 2015 року, і щонайменше чотири страти були публічними, а основним методом залишається повішення.
-
Російська омбудсменка повідомила про зустріч з українськими колегами
Російська омбудсменка Тетяна Москалькова заявила про зустріч із представником офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, що пройшла в Білорусі. Про це вона у неділю, 24 серпня, повідомила на своєму Telegram-каналі.
Згідно з повідомленням Москалькової, переговори відбувалися за підтримки білоруської сторони. Розмову було присвячено темам, пов’язаним із возз’єднанням сімей, умовами відвідування військовополонених, передачею посилок та обміном листів між родичами.
За останній час Україна кілька разів здійснила повернення своїх громадян із російського полону. 24 серпня вдалося повернути військовослужбовців Збройних сил, Національної гвардії, прикордонників, а також цивільних осіб.
Раніше, 14 серпня Україна і Росія провели 67-й обмін полоненими. Додому повернулися 84 українці – 33 військових та 51 цивільний.
Також Володимир Зеленський розповів, що триває робота над списками щодо обміну 1200 військовополоненими.