Позначка: Польща

Астронавти з Індії, Угорщини та Польщі вперше вирушили на МКС

На Міжнародну космічну станцію у межах комерційної місії Ax-4 вперше вилетіли астронавти з Індії, Угорщини та Польщі. Про це повідомила пресслужба SpaceX.
У вівторок, 24 червня, ракета-носій Falcon 9 компанії SpaceX з капсулою Crew Dragon стартувала з космодрому на мисі Канаверал в американському штаті Флорида. На її борту – індійський військовий льотчик Шубханшу Шукла, угорський та польський інженери Тібор Капу і Славош Узнанський-Вишневський, а також колишня астронавтка NASA Пеггі Вітсон.

Космічна місія Ax-4 на МКС триватиме два тижні. Очікується, що капсула Crew Dragon з астронавтами прибуде на МКС 26 червня. Учасники місії проведуть на МКС низку наукових експериментів.

За даними ЗМІ, політ коштує близько 70 млн євро за одного пасажира.
Це четверта комерційна космічна місія компанії Axiom Space, що здійснюється разом із NASA та SpaceX. Три перші місії відбулися у 2022-2024 роках, а остання з них тривала три тижні і стала найтривалішим комерційним польотом у космос.

Liftoff of Ax-4! pic.twitter.com/RHiVFVdnz3 — SpaceX (@SpaceX) June 25, 2025
За всю історію МКС на станції побували приблизно 300 людей, але досі на станції не працювали астронавти з Індії, Угорщини та Польщі. При цьому представники цих трьох країн уже бували у космосі у складі радянських місій у 1970-1980-х роках.

Зеленський зустрівся з лідерами держав Е5 і Рютте

На полях саміту НАТО президент Володимир Зеленський провів зустріч із лідерами держав формату E5 – Німеччина, Франція, Велика Британія, Італія, Польща та генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Про це глава держави повідомив у Telegram в середу, 25 червня.

“Зміцнення повітряного щита України важливе, і передусім сьогодні говорили про системи ППО та перехоплювачі іранських “шахедів”. Окремо обговорили тиск на Росію. РФ посилює свої наступальні операції та не демонструє бажання закінчувати війну. Саме тому необхідно працювати по їхньому енергетичному та банківському секторах, проти тіньового флоту, запроваджувати вторинні санкції”, – написав Зеленський.
Пресслужба Офісу президента зазначила, що під час зустрічі глава держави відзначив важливість того, що Україна може розраховувати на НАТО та держав-членів Альянсу.

“Дякуємо вам за велику підтримку нашого народу, наших воїнів, справді героїчних людей. Протиповітряна оборона, навчальні місії з реактивними літаками та нові пакети допомоги – дякуємо”, – сказав Зеленський.

У свою чергу Рютте зазначив, що цей саміт дав чіткий сигнал про те, що зобов’язання НАТО перед Україною зберігаються, це закріплено в декларації саміту.

“Ви можете розраховувати на нас зараз і в майбутньому, щоб ви могли захистити себе, щоб ви були сильнішими за столом переговорів, щоб ви могли стримувати агресію в майбутньому і на вашому незворотному шляху до НАТО”, – наголосив він.

Під Варшавою сталася ДТП за участю українців: є потерпілі

У польській області неподалік Варшави сталася серйозна аварія за участі українських громадян. Дві транспортні одиниці – вантажний фургон Volkswagen, яким керував 22-річний українець, та тягач Renault з напівпричепом, кермуваний 61-річним українцем, зіштовхнулися на швидкісній дорозі в напрямку Варшави. Четверо пасажирів фургона були травмовані, одного з них евакуювали гелікоптером. Водія фургона затримали, а правоохоронці розслідують причини аварії. Рух на дорозі був перекритий на кілька годин, але тепер він відновлено.

Польща планує евакуацію творів мистецтва у разі вторгнення РФ

Міністерство культури Польщі розробляє план евакуації найцінніших національних культурних артефактів за кордон на випадок російського вторгнення. Про це повідомляє Financial Times.
Міністерка культури Ганна Врублевська пояснила, що майже тисяча музеїв країни більше не можуть працювати в умовах “теоретичного уявлення про безпеку”, доки Росія продовжує війну проти сусідньої України.
“Ми не можемо спиратися на теоретичне поняття безпеки”, – зазначила Врублевська. – “Потрібне планування евакуації”.
Польща вже веде переговори з іноземними партнерами щодо тимчасового зберігання творів мистецтва з понад 160 державних установ. Мова не лише про картини й скульптури, а й про рідкісні книги, музичні інструменти та документи. До плану можуть долучитися й приватні музеї.
Ініціативу координує ексзаступник голови військової контррозвідки Польщі Мачей Матісяк. Нині він очолює новостворене управління безпеки та кризового управління в Міністерстві культури, яке налічує 40 співробітників.
“Нам була потрібна людина, яка працювала у війську, в обороні, але також знається на кризовому управлінні”, – пояснила Врублевська.
План мають остаточно сформувати до кінця року. Він є частиною ширшої ініціативи уряду Дональда Туска щодо посилення оборони країни, включно з подвоєнням чисельності збройних сил до 500 тисяч осіб.
Польща вже витрачає на оборону найбільше серед країн НАТО у відсотковому співвідношенні до ВВП – 4,7%.
Міністерка розповіла, що досвід допомоги Україні з евакуацією культурних цінностей після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році став важливим джерелом знань.
Окрім самої логістики, мовиться також про цифрове оновлення облікових документів, які дозволять відстежувати та повертати твори мистецтва після евакуації.
Паралельно Польща продовжує домагатися реституції творів мистецтва, викрадених під час Другої світової війни. За словами Врублевської, щороку країна повертає близько 20 об’єктів з Німеччини, США та інших країн, однак ще багато потрібно відшукати.

Польща евакуювала з Ізраїлю кількох громадян України

Польща евакуювала першу групу людей з Ізраїлю: серед 160 пасажирів було кілька громадян України. Про це повідомила заступниця глави МЗС Польщі Генрика Мосціцька-Дендис, передає Укрінформ в середу, 18 червня.
“Під час сьогоднішнього рейсу було кілька громадян України”, – зазначила вона.

До Варшави з єгипетського Шарм-еш-Шейху прибули перші 160 громадян Польщі та громадяни кількох інших країн, евакуйованих з Ізраїлю через погіршення ситуації на Близькому Сході.

У четвер, 19 червня, буде черговий рейс з йорданського Амману до Польщі. Планується, що 65 громадян Польщі буде евакуйовано військовим літаком.

Польща підписала рекордну угоду з Airbus

Польська авіакомпанія LOT планує збільшити свій парк літаків на 40 нових лайнерів Airbus A220 з можливістю докупівлі ще 44. Ця угода оголошена главою польського уряду Дональдом Туском. LOT робить найбільшу інвестицію в історії свого національного перевізника, що допоможе зробити Польщу лідером в авіаперевезеннях у Європі. Літаки Airbus A220 є надзвичайно безпечними і можуть перевозити від 108 до 160 пасажирів. Наразі їх експлуатують 20 авіакомпаній у світі, і вже є замовлення на 486 таких лайнерів від Airbus.

Україна зможе імпортувати вдвічі більше газу з Польщі

Оператори газотранспортних систем Польщі та України вдвічі збільшать гарантовану пропускну потужність – з 6,4 до 12,4 млн м³ добу. Про це повідомляє Міністерство енергетики.
Зазначається, що частину додаткової потужності буде запропоновано вже під час щомісячного аукціону на липень 2025 року, який відбудеться 16 червня.
Оператори ГТС провели переговори та дослідження, спрямовані на визначення потенційних варіантів забезпечення додаткових можливостей транспортування газу до України. І в результаті досягли вищезазначену угоду.
За словами міністра енергетики України Германа Галущенко, роль цього маршруту лише зростатиме, адже газотранспортна система Польщі забезпечує доступ до диверсифікованих джерел природного газу, зокрема скрапленого газу з усього світу.

В ООН сказали, скільки Польща заробила на українських біженцях

За три роки перебування українські біженці сприяли зростанню ВВП Польщі на понад 320 млрд злотих (близько 85 млрд доларів за поточним курсом НБУ), тоді як витрати Польщі на допомогу Україні під час війни становили лише 2,3 млрд доларів. Про це у четвер, 12 червня, повідомляє Організація об’єднаних націй (ООН) з посиланням на звіт аудиторської компанії Deloitte, у якому ішлося про вплив українських біженців на економіку Польщі.
Згідно зі звітом, економіка Польщі демонструвала стабільне зростання з 2022 року, коли почалася повномасштабна війна Росії проти України. У перший рік ВВП зріс на 1,5%, у 2023-му – на 2,2%, а в 2024 році – на 2,7%.
Аналітики зазначають, що польська економіка отримала мільярдні надходження завдяки присутності українських біженців, витративши при цьому значно менше.
Зокрема, з 22 лютого 2022 року до 10 червня 2025-го Польща витратила:

  • 9,2 млрд злотих (2,3 млрд доларів) – на гуманітарну та військову допомогу Україні;
  • 31,1 млрд злотих – на програми підтримки біженців.

    • Загальні витрати склали 40,3 млрд злотих, або приблизно 10 млрд доларів.
    Натомість приріст ВВП за цей самий період сягнув 328,6 млрд злотих (близько 85 млрд доларів). Таким чином, доходи від присутності українців перевищили витрати у 8,5 раза. Лише у 2024 році економічний ефект сягнув 25 млрд доларів – ця сума повністю перекриває витрати за всі три роки.
    За даними ООН, позитивна динаміка помітна і в держбюджеті Польщі:

  • 2022 рік – зростання на 2% (+25 млрд злотих),
  • 2023 – на 2,75% (+39,1 млрд),
  • 2024 – на 2,94% (+47 млрд).

    • Експерти Deloitte пояснюють цей ефект тим, що українці активно працюють, сплачують податки й соціальні внески, а також приносять у країну гроші, які привезли із собою.

    У Польщі Верховний суд дозволив перерахунок голосів на виборах у 13 комісіях

    Верховний суд Польщі дозволив перерахунок голосів, поданих на президентських виборах у 13 виборчих комісіях. Про це повідомляє Polsat News.
    Зазначається, що було призначено перерахунок голосів “з метою встановлення кількості дійсних голосів, відданих за окремих кандидатів на посаду президента Республіки Польща у голосуванні, яке відбулося 1 червня 2025 року, в кожному з вищезазначених округів”.
    Верховний Суд проведе повторний підрахунок у згаданих комісіях “шляхом судової допомоги відповідних районних судів”.
    Як відомо, після оголошення результатів другого туру президентських виборів ЗМІ повідомили про аномалії після підрахунку голосів у деяких виборчих комісіях.
    Під час підрахунку голосів після закінчення другого туру президентських виборів в одній з виборчих комісій у Мінську Мазовецькому сталася підміна результатів кандидатів, повідомили міська влада. Голова виборчої комісії пояснює це помилкою, і справа може бути передана до прокуратури. Раніше подібна ситуація сталася в одній з виборчих комісій у Кракові.
    За даними ЗМІ, порушення могли мати місце в кількох комісіях, однак ці помилки не вплинули б на остаточний результат, оскільки різниця між обома кандидатами становила понад 369 тисяч голосів (Кароль Навроцький отримав 10 млн 606 тис. 877 голосів, Рафал Тшасковський – 10 млн 237 тис. 286).

    Дональд Туск пережив вотум довіри: що це означає

    Уряд Польщі, який підтримує європейську інтеграцію, отримав від парламенту підтримку, що є важливим кроком для прем’єр-міністра Дональда Туска. Він сподівається, що це допоможе його уряду відновити після невдачі на президентських виборах. Є напруга між урядом і новообраним президентом, але цей вотум може стимулювати роботу уряду.