Позначка: Політика

Польща пожалілася в Раду ЄС на агроімпорт з України – ЗМІ

Рада ЄС з питань сільського господарства у понеділок, 26 січня, на вимогу Польщі, Угорщини, Словаччини та Австрії розгляне питання стосовно угоди про вільну торгівлю з Україною. Про це повідомляє Європейська правда з Брюсселя, посилаючись на лист, поданий Польщею у Раду ЄС 22 січня 2026 року, та порядок денний Ради ЄС з питань сільського господарства.
Чотири країни вимагають захистити європейських фермерів від “негативного впливу” імпорту української аграрної продукції.
Питання буде розглянуте на засіданні Ради ЄС з питань сільського господарства 26 січня після 16:00 за київським часом, зазначає ЗМІ.
Четвірка держав наполягає на впровадженні суворіших захисних інструментів для підтримки європейських фермерів.
Ключові претензії та вимоги щодо України:

  • Недостатність захисних механізмів. Підписанти зазначають, що положення поточної угоди з Україною (базовані на ст. 29 Угоди про асоціацію) не повністю відповідають потребам аграрного сектору. Зокрема, наявні захисні заходи стосуються лише новонаданих преференцій і не охоплюють більшість сільськогосподарських товарів, на які пільги було встановлено раніше.
  • Уніфікація стандартів. Чотири країни вимагають, щоб до українського імпорту застосовувалися ті ж самі стандарти, що і до виробників у ЄС. Це стосується не лише безпеки харчових продуктів, а й норм добробуту тварин, використання пестицидів, антибіотиків та кліматичних стандартів. До впровадження таких правил країни закликають ЄС утриматися від подальшої лібералізації тарифів.
  • Чутливі сектори. Висловлюється занепокоєння щодо впливу угоди з Україною на такі чутливі сектори, як виробництво цукру, м’яса, зернових, молочної продукції, овочів та фруктів.
  • Компенсаційний фонд. Польща та держави-партнери наполягають на створенні спеціального фонду для компенсації втрат європейським аграріям, які виникають внаслідок дії угод про вільну торгівлю з великими експортерами сільгосппродукції, до яких відносять і Україну.

    • Польща пожалілися в Раду ЄС на агроімпорт з України – ЗМІ

    Рада ЄС з питань сільського господарства у понеділок, 26 січня, на вимогу Польщі, Угорщини, Словаччини та Австрії розгляне питання стосовно угоди про вільну торгівлю з Україною. Про це повідомляє Європейська правда з Брюсселя, посилаючись на лист, поданий Польщею у Раду ЄС 22 січня 2026 року, та порядок денний Ради ЄС з питань сільського господарства.
    Чотири країни вимагають захистити європейських фермерів від “негативного впливу” імпорту української аграрної продукції.
    Питання буде розглянуте на засіданні Ради ЄС з питань сільського господарства 26 січня після 16:00 за київським часом, зазначає ЗМІ.
    Четвірка держав наполягає на впровадженні суворіших захисних інструментів для підтримки європейських фермерів.
    Ключові претензії та вимоги щодо України:

  • Недостатність захисних механізмів. Підписанти зазначають, що положення поточної угоди з Україною (базовані на ст. 29 Угоди про асоціацію) не повністю відповідають потребам аграрного сектору. Зокрема, наявні захисні заходи стосуються лише новонаданих преференцій і не охоплюють більшість сільськогосподарських товарів, на які пільги було встановлено раніше.
  • Уніфікація стандартів. Чотири країни вимагають, щоб до українського імпорту застосовувалися ті ж самі стандарти, що і до виробників у ЄС. Це стосується не лише безпеки харчових продуктів, а й норм добробуту тварин, використання пестицидів, антибіотиків та кліматичних стандартів. До впровадження таких правил країни закликають ЄС утриматися від подальшої лібералізації тарифів.
  • Чутливі сектори. Висловлюється занепокоєння щодо впливу угоди з Україною на такі чутливі сектори, як виробництво цукру, м’яса, зернових, молочної продукції, овочів та фруктів.
  • Компенсаційний фонд. Польща та держави-партнери наполягають на створенні спеціального фонду для компенсації втрат європейським аграріям, які виникають внаслідок дії угод про вільну торгівлю з великими експортерами сільгосппродукції, до яких відносять і Україну.

    • Президентом Болгарії вперше стала жінка

    У Болгарії Конституційний суд прийняв відставку президента Румена Радева, що відкрило шлях для віцепрезидентки Іліяни Йотової стати першою президенткою країни. Йотовій не потрібно буде знову складати присягу, оскільки вже робила це у 2021 році. Вона стала віцепрезиденткою Болгарії після того, як працювала журналісткою і була членом партії. Раніше президент Радев оголосив, що віддасть свої повноваження 20 січня.

    Президент Румунії назвав умову переговорів про об’єднання з Молдовою

    Президент Румунії Нікушор Дан висловив свою думку, що об’єднання Румунії та Молдови в одну державу буде можливим лише за умови, що таку ідею підтримає більшість населення обох країн. Він наголосив, що наразі цей процес не є актуальним, оскільки обидві країни не готові до такого об’єднання.

    Прем’єрка Японії розпустила нижню палату парламенту

    Прем’єр-міністр Японії Санае Такаїчі оголосила про розпуск нижньої палати парламенту і проведення позачергових виборів 8 лютого. Вона пояснила, що поточна правляча коаліція не має достатньої підтримки серед громадян. Під час виборів ця коаліція буде змагатися з новою опозиційною силами за голоси виборців. Основна боротьба буде проходити навколо економічних питань, таких як інфляція та зростання цін, які хвилюють багатьох японців. Хоча кабінет Такаїчі користується підтримкою громадян, правлячий блок має лише невелику більшість у нижній палаті парламенту, що вимагає постійної співпраці з опозицією. Рішення Такаїчі провести вибори через 16 днів після розпуску нижньої палати було критиковано за те, що виборцям залишається мало часу для оцінки політичних пропозицій.

    Лідери ЄС ухвалили висновки про відносини зі США

    Лідери держав Європейського Союзу під час неформального засідання ухвалили висновки щодо стосунків між ЄС та США. У документі зазначено, що Європа і Америка є давніми союзниками і партнерами, і вони мають будувати відносини на основі доброзичливості та поваги. ЄС також підтримує безпеку Арктики через співпрацю в межах НАТО. Лідери висловили підтримку Королівству Данія та Гренландії і зауважили про відсутність нових тарифів США на продукцію з Європи. ЄС заявив, що буде захищати свої інтереси від будь-яких форм примусу та має необхідні засоби для цього. Також були висловлені сумніви стосовно статуту Ради миру і обіцянка працювати над мирним планом для Гази за умови виконання Радою миру своїх обов’язків як перехідної адміністрації. Наступна зустріч лідерів ЄС запланована на 12 лютого і буде присвячена зміцненню Єдиного ринку в новому геоекономічному контексті.

    ЗМІ дізналися про плани Трампа щодо Куби

    Адміністрація президента США Дональда Трампа шукає людей в уряді Куби, які могли би допомогти усунути нинішній режим до кінця 2026 року. За інформацією The Wall Street Journal, Вашингтон шукає “хтось, хто зрозуміє, до чого все йде, і захоче укласти угоду”. Це аналогічно до того, як раніше за допомогою внутрішнього агента було захоплено президента Венесуели Ніколаса Мадуро. В адміністрації Трампа вважають, що економіка Куби перебуває на межі колапсу після втрати підтримки від Мадуро та зупинки постачання венесуельської нафти до Куби. Державний департамент США заявив про необхідність керування Кубою компетентним демократичним урядом. У відповідь, Міністерство закордонних справ Куби заявило, що “право й справедливість на боці Куби” та звинуватило США в загрозі миру. Ці дії можуть призвести до гуманітарної кризи та краху уряду Куби.

    ЗМІ дізналися, коли Трамп планує підписати угоду про створення “Ради миру”

    Президент США Дональд Трамп в четвер, 22 січня, має намір провести церемонію підписання угоди про створення “Ради миру” в межах Всесвітнього економічного форуму в Давосі. Про це повідомляє ABC News.
    Сьогодні понад два десятки країн прийняли запрошення Трампа увійти до складу ради директорів, але жоден із найбільших європейських союзників США поки що не дав жодних обіцянок, а деякі й зовсім відхилили цю ідею.
    За даними американських чиновників, на минулих вихідних запрошення було розіслано більш ніж 50 світовим лідерам. Представник Білого дому розповів АВС News, що в США сподіваються співпраці з близько 30 країнами.
    Водночас джерело Reuters каже, що вже приблизно 35 світових лідерів підтвердили свій намір увійти до складу “Ради миру”.
    Серед них – союзники США з Близького Сходу, такі як Ізраїль, Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати, Бахрейн, Йорданія, Катар і Єгипет, а також члени НАТО Туреччина та Угорщина, чиї лідери підтримують добрі відносини з адміністрацією Трампа.
    На участь погодилися такі країни, як Марокко, Пакистан, Індонезія, Косово, Узбекистан, Казахстан, Парагвай і В’єтнам. Проте офіційно Білий дім поки ще не оприлюднив повний список запрошених.
    ABC зазначає, що “Рада миру” вперше була створена 2025 року з дворічним мандатом Радбезу ООН для управління і відновлення Гази, але в статуті ради нема прямих згадок про Газу.
    Із проєкту статуту випливає, що “Рада миру” має значно ширший мандат як “міжнародна організація” та “орган з миробудівництва”. – на зразок очолюваної Сполученими Штатами ООН.

    ЗМІ дізналися, коли Трамп планує підписати угоду щодо “Ради миру”

    Президент США Дональд Трамп в четвер, 22 січня, має намір провести церемонію підписання угоди про створення “Ради миру” в межах Всесвітнього економічного форуму в Давосі. Про це повідомляє ABC News.
    Сьогодні понад два десятки країн прийняли запрошення Трампа увійти до складу ради директорів, але жоден із найбільших європейських союзників США поки що не дав жодних обіцянок, а деякі й зовсім відхилили цю ідею.
    За даними американських чиновників, на минулих вихідних запрошення було розіслано більш ніж 50 світовим лідерам. Представник Білого дому розповів АВС News, що в США сподіваються співпраці з близько 30 країнами.
    Водночас джерело Reuters каже, що вже приблизно 35 світових лідерів підтвердили свій намір увійти до складу “Ради миру”.
    Серед них – союзники США з Близького Сходу, такі як Ізраїль, Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати, Бахрейн, Йорданія, Катар і Єгипет, а також члени НАТО Туреччина та Угорщина, чиї лідери підтримують добрі відносини з адміністрацією Трампа.
    На участь погодилися такі країни, як Марокко, Пакистан, Індонезія, Косово, Узбекистан, Казахстан, Парагвай і В’єтнам. Проте офіційно Білий дім поки ще не оприлюднив повний список запрошених.
    ABC зазначає, що “Рада миру” вперше була створена 2025 року з дворічним мандатом Радбезу ООН для управління і відновлення Гази, але в статуті ради нема прямих згадок про Газу.
    Із проєкту статуту випливає, що “Рада миру” має значно ширший мандат як “міжнародна організація” та “орган з миробудівництва”. – на зразок очолюваної Сполученими Штатами ООН.

    Трамп похвалився своїми “365 перемогами” за рік

    Президент США Дональд Трамп представив свої “365 досягнень та перемог” за перший рік свого президентства. Він похвалився виштовхненням понад 2,6 мільйонів іноземців-нелегалів з країни та проведенням понад 650 тисяч арештів і депортацій нелегальних злочинців. Також Трамп заявив, що він “завершив війну” між Ізраїлем та ХАМАСом та створив механізм для припинення конфлікту між Україною та РФ. Він також наголосив на тому, що відновив максимальний тиск на Іран та знищив його ядерний потенціал через санкції та військові дії.