Сьогодні ціни на Bitcoin впали нижче через зростання геополітичних ризиків через конфлікт між США та Гренландією, а також через економічні проблеми в Японії. Інвестори стали менше зацікавлені у спекулятивних активах, включаючи криптовалюту. Біткоїн знизився до $89 894, наблизившись до мінімальних значень цього року. Цей рух також був впливований затримкою у регулюванні криптовалют у США. Також падіння цін було пов’язане з побоюваннями щодо вимог президента США Дональда Трампа стосовно Гренландії. Цього тижня ціни на криптовалюти загалом знизилися через зростання фіскальних ризиків у світі. Інвестори перерозподіляли свої активи на більш безпечні, наприклад, золото. Ethereum, XRP, BNB, Solana і Cardano також втратили вартість через ці динаміки на ринку.
Позначка: Політика
Трамп запросив на “Раду миру” щодо Гази майже 50 країн, зокрема й Україну
Президент США Дональд Трамп запросив світових лідерів приєднатися до його ініціативи “Рада миру для Гази”, яка спрямована на забезпечення тривалого миру та відбудову палестинського анклаву. Запрошені країни включають Австралію, Австрію, Албанію, Аргентину та інші. Не всі країни підтвердили участь, але Білий дім працює над створенням нової міжнародної організації “Рада миру”, де країни, що бажають приєднатися, повинні внести мільярд доларів.
Молдова почала процедуру виходу з СНД
Молдова вирішила вийти з Співдружності Незалежних Держав (СНД), денонсуючи основні угоди, які регулювали її членство в цій організації. Віцепрем’єр-міністр Міхай Попшой заявив, що процес денонсації угод вже розпочався і незабаром документи будуть передані до парламенту для затвердження. Це означає, що Молдова офіційно припинить своє членство в СНД. Відзначено, що інші угоди, які приносять користь громадянам, залишаться в силі. Уряд планує завершити процес денонсації до середини лютого, після чого рішення буде прийняте депутатами парламенту. До цього часу Молдова підписала 283 угоди з СНД, із яких 71 була денонсована, а ще приблизно 60 перебувають у процесі денонсації.
У Китаї за рік репресували майже мільйон людей – ЗМІ
Керівництво Китаю посилює контроль над політичною системою країни шляхом проведення масштабної антикорупційної кампанії. Ця кампанія, яка призначена боротьбою з корупцією, фактично спрямована на видалення нелояльних кадрів і зміцнення особистої влади Сі Цзіньпіна. За останні роки кількість осіб, яких притягли до відповідальності за дисциплінарними порушеннями, значно зросла. Це свідчить про те, що керівництво Китаю намагається забезпечити беззастережне виконання своїх політичних вказівок на всіх рівнях влади. Репресії охопили навіть високопоставлених чиновників та генералів. Офіційні ЗМІ Китаю активно поширюють інформацію про судові процеси та “зізнання” чиновників, що нагадують практики політичної пропаганди. Внаслідок цього державне управління фактично паралізоване, оскільки більшість чиновників уникають ухвалення рішень з обов’язку або страху перед дисциплінарними органами. Також спостерігається масове вкладення коштів у галузі, які не є економічно обґрунтованими, у намаганні продемонструвати лояльність керівництву.
В Конгресі планують обмежити дії Трампа в справі Гренландії
Американські посадовці готові скористатися повноваженнями Конгресу, щоб заблокувати рішення президента США Дональда Трампа щодо Гренландії. Сенаторка Ліза Мурковскі погрожує вжити заходів, щоб перешкодити Трампу в захопленні Гренландії. Її колега Кріс Куонс також планує представити законопроект, що обмежить повноваження президента у цьому питанні. Рішення Трампа викликало обурення, коли він закликав Данію “негайно продати” Гренландію. Європа розглядає три можливі сценарії захисту Гренландії від втручання США.
В Конгресі планують зупинити Трампа у питанні Гренландії
Американські посадовці готові скористатися своїми повноваженнями в Конгресі для того, щоб запобігти президенту США Дональду Трампу в його спробах отримати контроль над Гренландією. Сенаторка Ліза Мурковскі заявила, що важливо підкреслити, що в США є три гілки влади, і Гренландія повинна розглядатися як союзник, а не як об’єкт для захоплення. Інший сенатор, Кріс Куонс, також підтримав ідею обмеження повноважень Трампа у цьому питанні. Попередньо до зустрічі американських посадовців з данськими та гренландськими чиновниками, Трамп написав, що Данія має покинути Гренландію. Європа розглядає три можливі сценарії, як захистити Гренландію від втручання з боку США.
Канада та Китай домовляються про стратегічне партнерство
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні здійснив візит до Китаю, що стало першим за вісім років. На зустрічі з головою КНР Сі Цзіньпіном вони обговорили плани перебудови відносин між двома країнами. Канада та Китай виражають бажання побудувати міцне та стабільне стратегічне партнерство, спрямоване на забезпечення добробуту для своїх громадян. Сторони планують розширювати співпрацю в галузях торгівлі, енергетики, сільського господарства, фінансів, освіти та боротьби зі зміною клімату. Візит відбувається на тлі тиску, який зазнають обидві країни від президента США Дональда Трампа. Раніше відносини між Канадою та Китаєм були напруженими через ряд подій, але зараз сторони прагнуть до покращення співпраці та майбутнього спільного розвитку.
Франція відправила в Гренландію військовий контингент
Франція разом з кількома країнами-союзниками НАТО вирішила відправити свій військовий контингент до Гренландії на спільні навчання. Президент Франції Еммануель Макрон оголосив про це в соцмережі, повідомивши, що перші військові вже в дорозі, а інші вирушать за ними. Після цього відбулося екстрене засідання Ради оборони під керівництвом президента Макрона. Обговорювалися американські погрози щодо Гренландії та ситуація з протестами в Ірані. Франція вирішила мобілізувати військовий загін для розгортання на Гренландії на прохання Данії. Це рішення було прийняте після зустрічі у Вашингтоні, під час якої Данія відмовилася від поглядів США щодо Гренландії. Франція планує відправити гірські війська, які мають досвід роботи в арктичних умовах. У Раді оборони Франції обговорюються стратегічні питання з безпеки країни.
Данія та США створять робочу групу щодо Гренландії
Міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен після зустрічі в Білому домі повідомив про серйозні розбіжності зі США щодо Гренландії. Вони домовилися створити робочу групу для подальших обговорень. Обидві сторони визнали, що погляди на забезпечення безпеки в Гренландії відрізняються. Президент Трамп висловив бажання підвищити присутність США на острові, але датський уряд відмовився від цього. Зазначено, що відбулася конструктивна, але відверта дискусія. Робоча група високого рівня планується зібратися найближчими тижнями для пошуку спільного рішення. Також відомо, що Данія і Швеція відправили військових в Гренландію через погрози, які висловив президент Трамп.
Франція анонсувала відкриття консульства в Гренландії
Франція вирішила відкрити консульство в Гренландії, що є автономною територією Данії. Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро наголосив на важливості цього кроку як політичного сигналу про зміцнення присутності у Гренландії. Він також підтримав Данію та закликав припинити американський “шантаж”. Раніше президент США Дональд Трамп заявив про намір отримати контроль над Гренландією. Проте лише 17% американців підтримують цю ідею за опитуваннями.