Російські споживачі нині готуються до прискореного зростання цін через підвищення податків з 2026 року. Про це повідомляє видання The Moscow Times.
Рівень інфляційних сподівань населення, які щомісяця відстежує Центробанк РФ, у жовтні збільшився з 12,6% до 13,3% – таку інфляцію, згідно з опитуванням російського Фонду громадської думки, чекають громадяни РФ через рік.
Зростання показника – на 0,7 процентного пункту за місяць – стало найсильнішим з жовтня 2024 року, свідчать показники Центробанку.
“Інфляційні очікування “вступили в перегони”, спровоковані очікуваннями майбутніх проінфляційних шоків”, – пояснюють аналітики російського Газпромбанку.
Інфляції в першу чергу бояться люди з заощадженнями: у них інфляційні очікування зросли з 11,1% до 12,3%.
Паралельно з цими показниками, в тих росіян, що заощаджень не мають, очікування щодо інфляції зросли до 13,8% з 13,7%
Друге за 7 років підвищення ставки ПДВ (з 20 до 22%) виведе Росію в топ-країн світу за рівнем цього податку.
Вище ПДВ лишень в деяких економічно розвинутих країнах Європи. За межами європейського регіону РФ буде ділити лідерство з Уругваєм.
Позначка: ПДВ
-
Підвищення податків в РФ: росіяни готуються до “шоку” інфляції
-
У РФ очікують різке зростання цін на товари – ЦПД
У Росії очікується зростання цін через підвищення ставки податку на додану вартість. За повідомленням Центру протидії дезінформації при РНБО України, податок на додану вартість збільшиться з 20% до 22%, а також буде знижено поріг доходу для його сплати. Це викличе значне подорожчання товарів на маркетплейсах, зокрема від 10% до 25%.
Також буде зафіксовано ланцюгове зростання цін у різних секторах – від логістики до сировини. Аналітики зазначають, що бізнес прогнозує скорочення продажів і можливе закриття до 20% пунктів видачі замовлень до 2026 року.
“Підвищення податку на додану вартість (ПДВ) із 20% до 22% та зниження порогу доходу для його сплати призведуть до різкого подорожчання товарів на маркетплейсах – від 10% до 25%. Зростання податків спричинить ланцюгове підвищення цін – від логістики до сировини. Бізнес уже прогнозує скорочення продажів і закриття до 20% пунктів видачі замовлень у 2026 році», – йдеться в повідомленні.
Експерти наголошують, що таким чином Кремль перекладає фінансовий тягар війни на населення, змушуючи громадян платити більше за звичайні товари замість спрямування ресурсів на розвиток економіки.
Раніше повідомлялося, що у 2026 році російська влада планує залучити додаткові 2,3 трлн рублів – майже $27,4 млрд – шляхом збільшення ставки ПДВ, що торкнеться як населення, так і бізнесу.
До того ж утримання російського диктатора Володимира Путіна та його адміністрації у 2026 році знову подорожчає для російських платників податків.
-
Кремль назвав заплановане підвищення ПДВ “очевидною стабільністю”
Російський уряд підтримує підвищення податку на додану вартість (ПДВ) з 20% до 22% і надав аргументацію для цього кроку главі правлячого режиму. Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що аргументація відповідна і дії продумані, а економіка РФ розвивається стабільно. Мінфін РФ пропонує підвищити ПДВ, щоб забезпечити додаткові кошти на оборону та безпеку. Путін раніше вказував на необхідність збільшення бюджету без підвищення податків. ПДВ є ключовим податком для бюджету РФ, і у 2024 році він забезпечив значну частину доходів федерального бюджету. При цьому дефіцит бюджету зрос до рекордних рівнів у 2025 році, що потребує додаткового фінансування.
-
Держоблігації РФ обвалилися на тлі чуток про підвищення податків
Проблеми з бюджетом та анонсоване підвищення податків призвели до падіння цін та зростання доходностей російських держоблігацій. Індекс RGBI, що відображає вартість облігації федерального займу (ОФЗ), опустився зі 121 пункту на початку вересня до 117. Прибутки довгих паперів зросли приблизно на 1 процентний пункт до 14,4% річних. Про це повідомляє The Moscow Times, посилаючись на експертів.
Його дефіцит за підсумками восьми місяців становив 4,2 трлн руб., що більше річного плану.
На початку наступного тижня (до 1 жовтня) до Думи має бути внесений бюджет на наступні три роки, а також поправки до бюджету-2025. Це нині головна інтрига: що запропонує уряд, коли можливості щодо безболісного нарощування видатків, як це було три останні роки, обмежені.
В очікуванні цього вибору Центробанк 12 вересня несподівано знизив ключову ставку з 18% до 17%. Ринок чекав від ЦБ різкішого зниження – до 16%, які були закладені в ціни, – і почав переналаштовуватися на вищі ставки.
Голова ЦБ Ельвіра Набіулліна пояснила рішення ЦБ невизначеністю щодо того, якою будуть бюджетна політика.
За її словами, для ЦБ головне не витрати бюджету, а дефіцит: чим він буде більшим, тим вищою буде ключова ставка. Якщо ж витрати покриватимуться коштом надходження податків, то ставка може бути нижчою.
Прибутки ОФЗ, як і інші ставки на ринку, залежать від ключової ставки та її очікуваної траєкторії.
Як відомо, правлячий режим Росії нині вже обговорює нове підвищення податків, зокрема ПДВ із 20% до 22%.
“Сировинні” доходи РФ впали до мінімуму з початку війни – аналітики -
В Росії заговорили про підвищення ПДВ
Російський уряд розглядає можливість підвищення податку на додану вартість з 20% до 22% для того, щоб вирішити проблему дефіциту федерального бюджету. Цю інформацію повідомляє агентство Reuters, посилаючись на джерела. Проєкт бюджету планують представити парламенту 29 вересня, а ключові компоненти вже узгоджені з президентом Путіним. Очікується, що підвищення ПДВ допоможе скоротити дефіцит бюджету на 2026 рік. У зв’язку з необхідністю фінансування війни з Україною та “невдоволенням” Путіна з сповільненням економіки, скорочення видатків в бюджеті малоймовірне.
-
Зеленський звільнив від мит і ПДВ оптоволокно для дронів
Президент Володимир Зеленський підписав закони про звільнення від ввізного мита та податку на додану вартість оптоволокна, волоконно-оптичних джгутів і кабелів, що використовуються для виробництва дронів. Про це повідомила пресслужба парламенту в п’ятницю, 13 червня.
Безпілотники на оптоволокні стійкі до засобів радіоелектронної розвідки та боротьби й мають критичне значення для Сил оборони України, але оптичні компоненти здебільшого імпортуються в Україну. Скасування мит дозволить зменшити їхню собівартість. У Верховній Раді порахували, що звільнення від мита призведе до невеликих втрат державного бюджету (близько 30 млн гривень), але вони будуть компенсовані економією на державних закупівлях – понад 130 млн гривень у 2025 році.