Німеччина підвищує рівень готовності цивільної оборони та розширює мережу бункерів через можливу загрозу війни з Росією. Глава Федерального управління цивільного захисту та допомоги при стихійних лихах Ральф Тізлер заявив, що країна готується до можливого вторгнення РФ протягом наступних чотирьох років. План передбачає перетворення підземних приміщень на укриття для мільйонів осіб та вимагає значних інвестицій. Німеччина також планує оновити систему оповіщення та посилити захист від хакерських атак. Раніше вже було повідомлено про збільшення чисельності армії через загрозу від Росії. Німеччина закликає і громадян робити запаси продуктів та води на випадок надзвичайних ситуацій.
Позначка: Оборона
-
Німеччина зводить бункери через російську загрозу
Німеччина почала підвищувати рівень цивільної оборони та збільшувати кількість бункерів через можливу загрозу війни з Росією. Голова Федерального управління цивільного захисту та допомоги при стихійних лихах, Ральф Тізлер, заявив, що Німеччина готується до можливої агресії з боку Росії протягом наступних чотирьох років. Планується розширення мережі бомбосховищ та укриттів для принаймні 1 мільйона осіб. Також передбачається оновлення системи оповіщення та захист від хакерських атак. Німецький уряд закликав громадян робити запаси продуктів та води на 72 години або навіть на 10 днів. Ці заходи проводяться відповідно до зростаючої напруги між Німеччиною та Росією, а також в рамках підвищення готовності до можливого збройного конфлікту.
-
НАТО готує рекордні оборонні інвестиції
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що напередодні саміту в Гаазі країни Альянсу погодили нові цілі стосовно оборонних витрат. Мова про виділення 3,5% ВВП на основні оборонні потреби та ще 1,5% – на інвестиції, пов’язані з безпекою та оборонною інфраструктурою. Про це він повідомив у Брюсселі після зустрічі міністрів оборони країн НАТО у четвер, 5 червня.
“Ми домовилися про амбітний новий набір цілей стосовно можливостей. Ці цілі точно описують, в які можливості союзники мають інвестувати протягом років: протиповітряна оборона, винищувачі, танки, дрони, особовий склад, логістика та багато іншого. Усе це необхідно, аби наші сили стримування та оборони були сильними, а також для безпеки нашого мільярда людей. Досягнення згоди щодо того, що нам потрібно, було життєво важливим першим кроком”, – повідомив генсек.
Окрім того, на саміті в Гаазі Рютте запропонує план, що передбачає 5% ВВП на загальні оборонні інвестиції.
“3,5% ВВП на основні оборонні витрати, а також 1,5% ВВП на рік на інвестиції, пов’язані з обороною та безпекою, такі як інфраструктура та промисловість”, – уточнив він.
Окремо на зустрічі міністри обговорили підтримку України.
Рютте нагадав, що цього року союзники по НАТО вже пообіцяли понад 20 млрд євро додаткової допомоги у сфері безпеки для Києва.
“Я також вітаю додаткові зусилля підтримки, про які союзники по НАТО пообіцяли на вчорашньому засіданні Контактної групи з питань оборони України”, – додав він.
Разом з тим, Генсек наголосив, що для досягнення нових цілей союзникам потрібно значно більше інвестувати. Тож у Гаазі країни мають узгодити новий план інвестицій в оборону, який забезпечить достатньо ресурсів для стримування та захисту.
Під час зустрічі також відбулося засідання Групи ядерного планування НАТО.
“Ядерне стримування залишається наріжним каменем безпеки Альянсу. НАТО залишатиметься ядерним альянсом доти, доки існує ядерна зброя. І ми забезпечимо, щоб ядерний потенціал НАТО залишався надійним та ефективним, щоб зберегти мир, запобігти примусу та стримати агресію. Стримувальна сила НАТО сьогодні сильна. І завдяки рішенням, які ми прийняли на цьому міністерському засіданні, ми гарантуємо, що воно залишиться сильним і завтра. Тож я з нетерпінням чекаю на успішний саміт у Гаазі пізніше цього місяця”, – резюмував Рютте. -
Болгарія збільшить витрати на оборону до 3,5% ВВП
Болгарія має намір поступово підвищити оборонні витрати до 3,5% ВВП до 2032 року. Про це у вівторок, 3 червня, повідомив міністр оборони країни Атанас Запрянов, якого цитує видання Novinite.
За його словами, нинішній рівень фінансування у 2% ВВП, який Болгарія вже виділила цього року, відповідає довгостроковим орієнтирам НАТО. Водночас він визнав, що цього вже недостатньо для повноцінного посилення обороноздатності.
Міністр пояснив, що для успішної модернізації болгарських Сил оборони уряд ухвалив рішення поступово збільшувати витрати на армію до 2,5-3% ВВП, а до кінця десятиліття – досягти 3,5%.
Запрянов також наголосив, що Росія нині становить “найбезпосереднішу і найсерйознішу” загрозу для євроатлантичної безпеки. У зв’язку з цим Болгарія працює над посиленням національної оборони в рамках колективної стратегії НАТО та спільної політики безпеки й оборони ЄС. Особлива увага, за словами міністра, приділяється Чорноморському регіону.
Очікується, що на саміті НАТО в червні у Гаазі країни-члени блоку затвердять новий цільовий показник оборонних витрат – 5% ВВП.
На початку року чинний президент США Дональд Трамп закликав союзників по НАТО збільшити витрати на оборону до 5% від ВВП, зауваживши, що багато держав досі не виконують навіть попередню домовленість про 2%. Він підкреслив, що через це Сполученим Штатам доводиться компенсувати нестачу фінансування, що, на його думку, є “несправедливим”.
Україну запросили на саміт НАТО, котрий відбудеться 24-25 червня у Гаазі. Про це повідомив президент Володимир Зеленський.
Як відомо, саміт відбудеться 24 і 25 червня на Всесвітньому форумі в Гаазі. Його вартість зросла майже вдвічі через безпеку. -
Британія збудує 12 субмарин на тлі підготовки до ймовірної війни з РФ
Велика Британія має намір побудувати 12 нових атомних підводних човнів для підготовки до можливого військового конфлікту з Росією. Ці нові субмарини замінять сім човнів класу Astute і доповнять чотири ракетоносці Trident з ядерними боєголовками. Цей проєкт є частиною оборонного альянсу AUKUS між Британією, США та Австралією, який передбачає обмін військовими технологіями та спільну розробку озброєння. Міністр оборони Великої Британії стверджує, що це буде сигналом Москві про бойову готовність країни відповідно до загрози, що йде з боку Росії. Також укладені переговори щодо придбання винищувачів F-35A, які можуть нести ядерні боєголовки.
-
Великобританія витрачатиме 3% свого ВВП на оборону до 2034 року
До 2034 року Великобританія планує витрачати 3% свого ВВП на оборону замість попередніх 2,5%, як було заявлено раніше. Ця ініціатива є частиною більш широких зусиль НАТО щодо збільшення військових витрат своїх країн-членів. У червні лідери НАТО можуть погодитися підвищити військовий бюджет альянсу з 2% до 3% від ВВП. Ці зміни відбуваються під тиском США, які вимагають від європейських країн більших витрат на оборону.
-
Зеленський дав доручення щодо дронів та балістики
Президент України Володимир Зеленський провів засідання Ставки верховного головнокомандувача, де обговорювалися питання щодо ситуації на фронті. Зеленський доручив збільшити виробництво дронів-перехоплювачів для відповіді на зростаючу загрозу з боку Росії. Він підкреслив, що російські удари стають все більш агресивними та масштабними, зокрема в останні дні Росія випустила понад 900 ударних дронів та ракети проти України. Зеленський також наголосив на необхідності підсилення українського виробництва дронів та балістичних ракет. Росія недавно атакувала Київ балістичними ракетами та дронами, і це стало обговоренням на засіданні.
-
Балтія планує підвищити оборонні витрати до 5% ВВП
Міністри оборони країн Балтії – Естонії, Латвії та Литви – підтвердили свою готовність збільшити видатки на оборону до 5% валового внутрішнього продукту з 2026 року. Вони також обговорили будівництво Балтійської лінії оборони та погодилися про спільний підхід до залучення європейського фінансування для цього проєкту. Особливу увагу приділили діяльності російського тіньового флоту в Балтійському морі, що свідчить про необхідність посиленого моніторингу. Німеччина також підтримує зміцнення східного флангу НАТО, нарощуючи чисельність своєї бойової танкової бригади в Литві до 5000 військовослужбовців до кінця 2027 року.
-
“Стримування РФ”: Німеччина наростить число танкової бригади в Литві
Німеччина нарощує чисельність своєї бойової танкової бригади в Литві для зміцнення східного флангу НАТО. Німеччина має намір завершити формування бригади до кінця 2027 року, в якій буде служити до 5000 військовослужбовців. Нині на місці перебуває близько 400 німецьких солдатів. Про це повідомляє агентство новин Bloomberg.
Канцлер Фрідріх Мерц і міністр оборони Борис Пісторіус візьмуть участь у першій церемонії шикування 45 танкової бригади в центрі литовської столиці Вільнюса в четвер, 22 травня.
Рішення про розгортання цілої бригади в Литві ухвалили в межах оновлення оборонної структури НАТО після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Його ухвалили після місяців тиску з боку Литви, що затиснута між російським ексклавом Калінінградом і союзником Кремля Білоруссю.
США за президента Дональда Трампа США планують скоротити свої зобов’язання щодо безпеки в Європі, тому Німеччина пообіцяла відігравати більшу роль в обороні континенту.
Проте чи зможе Берлін розгорнути повноцінну бригаду до кінця 2027 року, частково залежить від того, як швидко литовська влада зможе розширити інфраструктуру і житло для 3000 солдатів.
Іще однією перешкодою є боротьба Німеччини за залучення більшої кількості молодих людей до військової служби. Недавно Берлін ухвалив закон про поліпшення оплати і умов праці для солдатів, дислокованих за кордоном, зокрема в Литві.
Розширення військової присутності Німеччини в країнах Балтії також відкрило інвестиційні можливості для оборонного гіганта Rheinmetall. Торік концерн підписав угоду з литовським урядом про будівництво в країні заводу з виробництва боєприпасів.
Як ми вже писали, шістнадцять країн-членів Європейського Союзу подали запит про виняток із фіскальних правил ЄС, який дозволить їм проводити оборонні інвестиції понад ліміти бюджетних витрат.
Німеччина збільшує кількість військових у Литві – Пісторіус