Позначка: НАТО

Шмигаль і Рютте проведуть закриту зустріч

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте має зустрітися з міністром оборони України Денисом Шмигалем 1 грудня в штаб-квартирі Альянсу в Брюсселі. Про це свідчить повідомлення на офіційній сторінці Альянсу.
“У понеділок, 1 грудня 2025 року, генеральний секретар НАТО Марк Рютте зустрінеться з міністром оборони України Денисом Шмигалем у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі”, – йдеться в повідомленні.
Зустріч стане однією з ключових дипломатичних подій початку грудня, адже переговори відбуватимуться на тлі триваючої воєнної агресії РФ та обговорення світовою спільнотою “мирного плану” адміністрації Трампа, який, як виявилось, насправді розробляли в Кремлі.
В межах візиту сторони планують обговорити:

  • актуальні питання оборонної підтримки України,
  • подальшу інтеграцію у євроатлантичні структури,
  • стан реалізації рішень, ухвалених країнами-членами Альянсу в межах попередніх зустрічей міністрів оборони.

    • Виступів чи пресконференцій для представників ЗМІ не заплановано, але підсумки візиту можуть стати важливим сигналом щодо подальших кроків НАТО у підтримці України.
    Офіційні фото зустрічі будуть оприлюднені на сайті НАТО після її завершення.

    Німеччина розробляє секретний план на випадок війни з РФ – ЗМІ

    ФРН розробляє та імплементує секретний план на випадок війни з Росією, який передбачає переправлення до 800 тисяч військовослужбовців НАТО до лінії фронту. Про це повідомляє The Wall Street Journal.
    Йдеться про “Операційний план Німеччина” (Operation Plan Germany) – секретний документ обсягом 1200 сторінок.
    Зазначається, що близько 2,5 років тому 12 високопоставлених німецьких офіцерів зібралися у військовому комплексі в Берліні, щоб працювати над секретним планом на випадок війни з Росією. Тепер вони поспішають його імплементувати.
    У плані детально описано, як близько 800 тисяч німецьких, американських та інших військовослужбовців НАТО будуть переправлені на схід до лінії фронту. У ньому також позначено порти, річки, залізниці та дороги, якими вони будуть просуватися, а також як їх буде забезпечено та захищено на цьому шляху.
    Як повідомляється, план є найчіткішим на сьогодні проявом того, що його автори називають підходом до війни “за участю всього суспільства”.
    Видання наголошує, що за очікуваннями німецьких чиновників, Росія буде готова та бажатиме напасти на НАТО у 2029 році. Але низка шпигунських інцидентів, диверсійних атак та вторгнень у повітряний простір Європи, багато з яких західна розвідка приписує Москві, свідчить про те, що вона може готуватися до більш раннього нападу.
    Аналітики також вважають, що “можливе припинення вогню в Україні, на якому США наполягають цього тижня, може звільнити час та ресурси для Росії для підготовки дій проти членів НАТО в Європі”.
    “Мета полягає в тому, щоб запобігти війні, чітко давши зрозуміти нашим ворогам, що якщо вони нападуть на нас, то не досягнуть успіху”, – зазначив високопоставлений військовий офіцер і один із перших авторів плану, відомого у військових колах як OPLAN DEU.
    Як йдеться у публікації, зараз OPLAN “розміщений в ізольованій “червоній мережі” військових, перебуває у другій редакції”.
    За даними видання, команда генерал-лейтенанта Андре Бодеманн, ветерана Косово та Афганістану, завершила першу версію плану до березня минулого року, спираючись на відгуки зростаючого кола міністерств, урядових установ та місцевих органів влади.
    Зокрема, увага приділяється інфраструктурі. У довгостроковій перспективі Берлін має намір витратити 166 млрд євро на 2029 рік на інфраструктуру, зокрема понад 100 млрд євро на давно занедбані залізниці, і приділити пріоритетну увагу інфраструктурі подвійного призначення.
    Як пише WSJ, у війні з Росією Німеччина більше не буде державою на передовій, а стане плацдармом. Окрім деградованої інфраструктури, їй доведеться боротися зі скороченими військовими силами та новими загрозами, такими як безпілотники.
    Недоліки законодавства мирного часу також ускладнили для Німеччини захист від диверсії – однієї з найбільших загроз, з якими стикається OPLAN.
    Водночас Бундесвер оптимістично налаштований щодо свого прогресу.
    “Враховуючи, що ми почали з чистого аркуша на початку 2023 року, ми дуже задоволені тим, де ми сьогодні. Це дуже складний продукт”, – заявив офіцер і співавтор OPLAN.
    Нещодавні стрес-тести свідчать, що ще є над чим працювати, щоб план і реальність узгодилися. Найбільша невизначеність, з якою стикаються автори плану, полягає в тому, скільки у них часу.

    Україна й НАТО запускають спільну програму військових розробок

    Україна та НАТО оголосили про запуск першої спільної програми з розробки оборонних інновацій під назвою UNITE – Brave NATO. Про це повідомив Михайло Федоров, перший віцепрем’єр-міністр та голова Мінцифри України. Перший конкурс стартує в 2026 році з бюджетом у 10 млн євро, який буде фінансуватися з Комплексного пакета допомоги Україні та ресурсів Міністерства цифрової трансформації. Програму з України буде координувати Brave1, з НАТО – Агенція зв’язку та інформації НАТО (NCIA). Проєкт спрямований на розробку інноваційних продуктів для протидії безпілотникам, підвищення протиповітряної оборони та систем зв’язку та навігації на фронті. Початковий термін подання заявок – лютий 2026 року, переможців оголосять весною того ж року. Планується збільшити фінансування програми до 50 млн євро.

    До кінця року Україна отримає зброї на $5 млрд – генсек НАТО

    Україна може отримати військову допомогу на суму 5 млрд доларів до кінця року в рамках програми підтримки PURL від союзників, заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте. За його словами, Європейські країни вже надали значний внесок, але лише США можуть забезпечити певні можливості. Президент Трамп погодився фінансувати американську зброю для України разом з Канадою та європейськими союзниками. Україна отримує озброєння на суму приблизно 1 млрд доларів щомісяця, і до кінця 2025 року очікується загальна сума допомоги в 5 млрд доларів. Крім програми PURL, існують інші ініціативи, такі як чеська ініціатива з боєприпасами та зусилля Литви та Данії в закупівлі обладнання оборонної промисловості для України. Рютте також зазначив, що країни Європи продовжуватимуть постачати обладнання з власних запасів, хоча після тривалої війни ці запаси зменшуються, проте постачання все ще можливе.

    Рютте: Санкції США змусили Путіна приймати непопулярне рішення

    Російський президент Володимир Путін розглядає можливість підвищення податків у країні через санкції, які ввело проти російських нафтових компаній США. Генеральний секретар НАТО вважає, що це показник глибини економічного тиску на Росію. Крім того, він вважає, що економічний тиск може змінити погляди російського суспільства та еліти на війну з Україною. Економіка Росії сповільнюється, що свідчить про складну ситуацію в країні.

    Закінчення війни в Україні: Рютте зробив прогноз

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте в інтерв’ю іспанському виданню El Pais висловив думку, що війну в Україні можна завершити до кінця 2025 року. Він підкреслив, що російські втрати військовослужбовців українському конфлікту є великими, і територіальні здобутки Росії вкрай сумнівні. Рютте зауважив, що Росія намагається захопити місто Покровськ протягом 18 місяців, але досі не може повністю контролювати його, при цьому росіяни понесли більше втрат, ніж українці, які жили там спочатку.

    Німеччина має шанси очолити НАТО в Європі – представник Трампа

    Німеччина в майбутньому може очолити Об’єднані збройні сили НАТО в Європі. Про це заявив представник президента Дональда Трампа при Альянсі Метью Вітакер під час Берлінської конференції з безпеки, повідомляє The Times.
    За його словами, Вашингтон розглядає перспективу передачі командування європейському союзнику. Саме Берлін може стати таким лідером, адже Європа “дедалі активніше бере відповідальність за власну безпеку”.
    Посаду головнокомандувача сил НАТО в Європі традиційно обіймає американський чотиризірковий генерал — з липня 2025 року це генерал ПС Алексус Гринкевич.
    Вітакера запитали, чи не стане передача командування викликом для США.
    “Нетерпляче чекаю моменту, коли Німеччина скаже: “Ми готові очолити Альянс”, – запевнив посадовець.
    За його словами, дискусія про таку зміну може початися протягом 15 років або й раніше.
    Він таокж похвалив Берлін за лідерство у просуванні нової рамкової мети НАТО — витрачати 3,5% ВВП на оборону та ще 1,5% на ширші безпекові цілі, назвавши Німеччину “яскравим прикладом” для інших союзників.

    ЗМІ:”Мирний план” США передбачає захист від нападу

    “Мирний план” адміністрації Дональда Трампа щодо завершення війни в Україні включає надання гарантій безпеки на зразок статті 5 НАТО, які зобов’язують США та європейських союзників розглядати напад на Україну як атаку на всю трансатлантичну спільноту. Про це повідомляє видання Axios, посилаючись на проєкт відповідної угоди.
    Адміністрація Трампа підготувала план, який вимагає від України значинх поступок, але буцімто пропонує безпрецедентну обіцянку щодо гарантій безпеки, пише ЗМІ.
    Видання зазначає, що це перший випадок, коли Дональд Трамп висловив готовність винести це питання на обговорення.
    Проєкт угоди передбачає, що будь-яке майбутнє “значне, навмисне і тривале збройне вторгнення” РФ на територію України через узгоджену лінію розмежування буде розцінюватися як атака, що загрожує миру і безпеці трансатлантичної спільноти. США та їхні союзники зобов’язуються відреагувати належним чином, зокрема із застосуванням військової сили.
    Проєкт нібито передбачає, що президент США, після негайних консультацій з Україною, НАТО та європейськими партнерами, визначатиме заходи для відновлення безпеки, які можуть включати розвідувальну та логістичну допомогу, економічні та дипломатичні дії, а також безпосереднє застосування збройних сил.
    Документ містить положення про те, що члени НАТО визнають безпеку України невід’ємною частиною європейської стабільності та зобов’язуються діяти спільно зі США для забезпечення єдиної стратегії стримування.
    Гарантії безпеки діятимуть протягом перших 10 років з можливістю продовження за взаємною згодою.
    Контроль за додержанням умов здійснюватиме Спільна моніторингова комісія під керівництвом європейських партнерів за участю США. Угода передбачає підписи представників України, РФ, США, ЄС та НАТО.
    За словами чиновника Білого дому, Росію було поінформовано про проєкт. Нині невідомо, чи поставить під ним підпис російський диктатор Володимир Путін.
    Як відомо, “мирний план” містить суворі вимоги до української сторони:

  • втрата більшої частини території, ніж та, яку тепер контролює Росія;
  • створення демілітаризованої зони між територіями на сході країни.

    • На додачу до цього, документ вимагає прийняти Росію назад до кола цивілізованих країн, що включає скасування санкцій та амністію за воєнні злочини.
    Американські чиновники припускають, що цей план може викликати негативну реакцію союзників Трампа з руху MAGA, бо фактично “зобов’язує” американські збройні сили захищати Україну в разі нової війни.
    Представники Білого дому підкреслили, що пропозиція ще має бути обговорена з європейськими партнерами і може зазнати змін.

    У НАТО розповіли про небезпеку нової зброї Путіна – ЗМІ

    У Росії є кілька нових видів зброї, які становлять велику загрозу для інших країн. Про це йдеться в конфіденційному документі розвідувального управління НАТО, з яким ознайомилися журналісти німецької газети Die Welt.
    Зазначається, що в документі міститься аналіз новітнього арсеналу стратегічних ядерних сил РФ. Зокрема, у ньому згадується крилата ракета з ядерною енергетичною установкою Буревісник, розробку якої Москва почала понад десять років тому.
    Згідно з даними розвідувального управління НАТО, попередні випробування Буревісника у 2018 і 2019 роках показали далеко не найкращі результати. Проте у 2025 році російський диктатор Володимир Путін заявив, що розробку ракети нібито завершено.
    У документі сказано, що ракета Буревісник здатна розвивати швидкість понад 900 км/год, а також має високу маневреність і велику дальність польоту. Ба більше, у НАТО з’ясували, що цю ракету можна запускати з мобільних систем. За попередньою оцінкою, РФ може ввести цю зброю в експлуатацію вже через два-три роки.
    Крім того, експерти НАТО вивчили російську балістичну ракету Орєшнік. РФ використала її під час удару по Дніпру 21 листопада 2024 року.
    У документі йдеться про те, що технічні характеристики Орєшніка досі залишаються практично невідомими. Західні фахівці занепокоєні її потенційною дальністю польоту до 5500 кілометрів і можливістю оснащення боєголовкою різних типів (включно з ядерною).
    Також у документі підкреслюється загроза безпілотного підводного апарату Посейдон. Фахівці НАТО занепокоєні його надзвичайно великою дальністю ходу, а також тим, що його можна використовувати для знищення військово-морських баз, портів і прибережних міст у Тихому океані. Нагадаємо, 26 жовтня російський диктатор Володимир Путін заявив про успішні випробування Буревісника з начебто “необмеженою” дальністю. Ракета нібито подолала 14 тисяч кілометрів, перебуваючиа в повітрі близько 15 годин. Розвідка Норвегії встановила, що пуск російської ракети Буревісник відбувся з арктичного архіпелагу Нова Земля у Баренцовому морі.

    Чорногорія приєднається до місії НАТО з підтримки України

    Парламент Чорногорії 12 листопада ухвалив рішення про участь Збройних сил країни в місії НАТО з безпекової підтримки та підготовки українських військових (NSATU). Про це повідомляє Radio Slobodna Evropa.

    Рішення підтримали 44 депутати, п’ятеро проголосували проти, ще двоє утрималися.

    Це рішення ґрунтується на пропозиції Ради з оборони та безпеки, яка була затверджена ще 7 лютого. Президент Яков Мілатович, прем’єр-міністр Мілойко Спаїч та голова парламенту Андрія Мандич домовилися, що участь чорногорських військових у NSATU буде обмежена територією країн НАТО. Місія передбачає координацію НАТО у підготовці українських сил безпеки та інші форми допомоги.

    Міністр оборони Драган Крапович підкреслив, що Чорногорія продовжує дотримуватись курсу на підтримку України відповідно до рішень саміту НАТО у Вашингтоні. Він наголосив, що чорногорські військовослужбовці не перебуватимуть в Україні: “Я хочу, щоб це було абсолютно ясно. Я ніколи не підтримаю такого. Усі заходи цієї місії проводяться на території ЄС – у Польщі та Німеччині”.

    Водночас Демократична народна партія (DNP), яка є частиною правлячої коаліції, виступила проти цього кроку. Її представник Владислав Бойович застеріг, що це рішення може ускладнити відносини з Росією, і зазначив, що країна повинна уникати втручання у чужі конфлікти.

    Це вже другий випадок після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, коли Чорногорія вирішує приєднатися до місії підтримки України. Раніше парламент із дев’ятимісячною затримкою схвалив участь у місії ЄС EUMAM з військової допомоги Україні. Тоді документ довго блокував голова парламенту Андрія Мандич, відомий своїми проросійськими поглядами та критикою НАТО.

    Тим часом залишається невизначеною доля довгострокової угоди про десятирічну безпекову співпрацю між Чорногорією та Україною. Ця угода передбачає взаємну підтримку у випадку нападу, інвестиції в оборонну промисловість та участь у відбудові України. Її мають підписати прем’єр Спаїч і президент України Володимир Зеленський, однак документ ще не винесено на розгляд парламенту.

    На цей момент близько 30 країн, переважно членів НАТО, вже уклали подібні угоди з Україною.

    Дев’ять країн підготують бригаду ЗСУ за стандартами НАТО