На Київщині п’ятьом учасникам організованої групи оголосили підозру у незаконному виготовленні та збуті фальсифікованого пального. Про це повідомила обласна прокуратура у понеділок, 9 березня.
“За процесуального керівництва прокурорів Київської обласної прокуратури п’ятьом учасникам організованої групи повідомлено про підозру у незаконному виготовленні та збуті підакцизних товарів за ч. 2, 3 ст. 28, ч. 1, 2 ст. 204 КК України”, – зазначили у повідомленні.
За даними слідства, чоловіки організували діяльність нелегальної нафтобази на території Білоцерківського району, де зберігалося незаконно виготовлене пальне. Надалі його реалізовували через мережу підконтрольних автозаправок.
Як з’ясувалося, АЗС працювали без відповідних сертифікатів якості на пальне та не відображали реалізацію підакцизних товарів у фінансово-господарській звітності.
Під час обшуків правоохоронці вилучили понад 57 тис. літрів бензину, майже 85 тис. літрів дизельного пального та 4,5 тис. літрів скрапленого газу. Орієнтовна вартість вилучених матеріалів – понад 8 млн грн. Також вилучено 29 резервуарів для пального, обладнання для його зберігання, розподілу та транспортування.
Тоді як у помешканнях фігурантів вилучили понад 18 млн грн готівки.
Позначка: Нафта
Війна на Близькому Сході: МВФ закликав готуватися до “немислимого”
Затяжні бойові дії на Близькому Сході можуть ударити по ринках і економіках і спричинити несподівані виклики. Про це заявила керівниця Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва на симпозіумі в Токіо в понеділок, 9 березня, повідомляє інформаційне агентство Bloomberg.
“Якщо новий конфлікт виявиться тривалим, він має чіткий і очевидний потенціал впливати на настрої ринків, зростання та інфляцію, створюючи нові вимоги до політиків”, – сказала посадовиця.
Вона додала, що нові шоки можуть виникнути навіть після завершення конфлікту, що підкреслює перспективу тривалої невизначеності.
“У цьому новому глобальному середовищі думайте про немислиме і готуйтеся до нього”, — сказала вона.
За її словами, країнам слід упорядкувати внутрішню політику, щоб мати “запас міцності”.
Георгієва виступила після того, як у понеділок нафта підскакувала в напрямку 120 доларів за барель, а потім частково втратила зростання на тлі ескалації конфлікту на Близькому Сході, посилення тиску на маршрути нафтових перевезень і глобальну енергетичну інфраструктуру.
Очільниця МВФ заявила, що судноплавний трафік через Ормузьку протоку впав на 90%. Вона додала, що протока забезпечує близько п’ятої частини світових поставок нафти та торгівлі скрапленим газом, включно приблизно з половиною імпорту нафти Азією та чвертю її імпорту скрапленого газу.
Іран завдав удару по НПЗ у Бахрейні
Бахрейнська нафтова держкомпанія BapcoEnergiesповідомила, що оголосила форс-мажор за операціями після удару по її нафтопереробному комплексу, передаєть ЗМІ.
“Bapco оголошує форс-мажор з операцій групи, які постраждали від конфлікту на Близькому Сході і недавньої атаки на НПЗ компанії”, – йдеться в повідомленні компанії.
Компанія зазначила, що всі потреби внутрішнього ринку повністю забезпечені, і перебоїв у внутрішніх постачаннях не буде завдяки заздалегідь підготовленим заходам.
Країни G7 розглядають використання стратегічних резервів нафти – ЗМІ
Міністри фінансів країн “великої сімки” на засіданні в понеділок, 9 березня, обговорять спільне використання стратегічних резервів для стабілізації ситуації. Про це повідомляє американське видання Financial Times, посилаючись на людей, знайомих із ситуацією, включаючи високопосадовця одного з членів G7.
Міністри та виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) Фатіх Бірол проведуть телефонну конференцію, щоб обговорити наслідки війни в Ірані. За словами людей, знайомих із перебігом переговорів, три країни G7, включаючи США, вже підтримали ідею використання стратегічних резервів.
ЗМІ зазначає, що 32 країни, що входять до МЕА, мають резерви більш ніж на 1,2 млрд барелів. За словами одного з джерел FT, деякі американські чиновники вважають за доцільне спільний продаж на ринку 300-400 млн барелів, або 25-30% від сукупних запасів.
Нафта Brent, яка перед початком війни в Ірані коштувала 72,48 доларів за барель, на торгах цього понеділка подорожчала до 118,93 доларів. Таких цін не спостерігалося з часу російського вторгнення в Україну 2022 року.
З часу свого створення у 1974 році МЕА п’ять разів виводило на ринок нафту зі стратегічних резервів, останні два – у 2022 році.
Згідно з підготовленим МЕА документом, з яким ознайомилася FT, вхідні в організацію країни мають 1,24 млрд барелів державних резервів.
У сукупності вони можуть покрити майже місячний обсяг загального попиту на нафту у країнах МЕА та понад 140 днів чистого імпорту, йдеться у документі.
Трамп нечемно відповів критикам щодо зростання цін на нафту
Президент США Дональд Трамп прокоментував підвищення цін на нафту, яке спричинене ескалацією конфлікту з Іраном, різко відповівши критикам. У своєму блозі на платформі Truth Social він заявив, що це виправдано з огляду на глобальну безпеку.
За словами Трампа, після ліквідації ядерної загрози з боку Ірану ситуація стабілізується, а ціни на нафту значно знизяться.
“Короткострокові ціни на нафту, які швидко впадуть, коли буде знищена іранська ядерна загроза, – це дуже невелика ціна за безпеку і мир для США та всього світу”, – зауважив Трамп.
Президент також різко відповів своїм критикам, зауваживши: “Тільки дурні можуть думати інакше”.
Нагадаємо, ціни на нафту перевищили позначку $110 за барель через воєнний конфлікт навколо Ірану, що спричинило помітну нестабільність на ринку енергоносіїв. Вище за відмітку $110 Brent не торгувалася з 5 липня 2022 року.
Подорожчання нафти пояснюють труднощами із транспортуванням через Ормузьку протоку – один із ключових маршрутів постачання нафти й газу. Її робота фактично заблокована внаслідок напруженого американо-ізраїльського військового протистояння з Іраном.
Максимум з 2022: ціна нафти вища за $110 за барель
Ціни на нафту перевищили позначку $110 за барель через воєнний конфлікт навколо Ірану, що спричинило помітну нестабільність на ринку енергоносіїв. Цей стрибок цін став першим із 2022 року, коли вартість залишалася нижчою за цей рівень. Про це свідчать дані біржових торгів, повідомляє CNN.
Ф’ючерси на нафту північноморської марки Brent з постачанням у травні на лондонській біржі ICE у понеділок, 9 березня 2026 року, додали 19,8% і сягнули $111,04 за барель. Вище за відмітку $110 Brent не торгувалася з 5 липня 2022 року.
Згідно з публікацією, така динаміка зумовлена побоюваннями інвесторів щодо можливих перебоїв у постачанні нафти з регіону Близького Сходу.
Ситуація ускладнюється ризиками порушення логістики та постачання енергоносіїв через напруженість у Перській затоці, особливо в районі Ормузької протоки, де можуть виникнути обмеження руху суден. Подібні фактори також створили негативний вплив на фондові ринки США, оскільки інвестори остерігаються зростання інфляції через збільшення цін на паливо.
Агентство Reuters також зауважило значне зростання цін на нафту 8 березня: за його інформацією, під час торгів марки Brent і WTI піднімалися вище $110, що стало найвищими показниками з літа 2022 року.
За оцінкою Citigroup, через перебої ринок щодня недоотримує від 7 до 11 млн барелів.
Увечері 8 березня ми повідомляли, що ціни на нафту наближаються до позначки у $100 за барель вперше майже за чотири роки на тлі скорочення видобутку найбільшими виробниками Близького Сходу.
США роздратовані: Віткофф і Кушнер вирушають до Ізраїлю
Спецпредставники президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер планують терміновий візит до Ізраїлю, який призначено на 10 березня. Про це в неділю, 8 березня, повідомляє The Times of Israel.
Цей візит відбудеться на фоні загострення відносин між Сполученими Штатами та Ізраїлем, спричиненого значними ударами ізраїльських військових по нафтовій інфраструктурі Ірану. Інцидент викликав незадоволення у Вашингтоні, оскільки масштаб атак перевершив очікування американської сторони.
Хоча Ізраїль заздалегідь інформував про плани атак на енергетичні об’єкти, у Білому домі припускали, що вони матимуть скоріше символічний характер, а не призведуть до значних руйнувань стратегічних об’єктів.
Зазначимо, що суботні авіаудари, під час яких було знищено близько 30 іранських паливних складів, стали причиною першої серйозної напруги у відносинах між країнами від початку поточної військової кампанії.
Наагадаємо, армія оборони Ізраїлю розпочала нову хвилю авіаударів по столиці Ірану, у результаті чого в східних, південних і північно-західних районах Тегерану було чути потужні вибухи.
Також президент США Дональд Трамп анонсував “серйозний удар” по Ірану в ніч на 8 березня.
Нафта наближається до $100 за баррель
Ціни на нафту наближаються до позначки у $100 за барель вперше майже за чотири роки на тлі скорочення видобутку найбільшими виробниками Близького Сходу. Про це пише Financial Times у неділю, 8 березня.
Аналітики попереджають, що сектор нафти постає перед однією з найбільших криз за історію, адже атаки Ірану на танкери в Ормузькій протоці впливають на країни, котрі забезпечують близько чверті світових постачань.
Саудівська Аравія, ОАЕ, Ірак і Кувейт частково скорочують видобуток або закривають родовища, ризикуючи заповнити сховища. Водночас Ірану, чий видобуток вже був обмежений роками санкцій США, різко скоротив експорт протягом минулого тижня.
Додаткові атаки на нафтові родовища та енергетичну інфраструктуру протягом вихідних створюють нову загрозу для ринку, лише через чотири роки після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, яке спричинило останню енергетичну кризу.
Минулого тижня американський еталон WTI показав найбільше тижневе зростання в історії – 36% до $90,90 за барель, тоді як Brent подорожчала до $92,69. На початку січня сорти торгувалися близько $60 за барель.
Аналітики зазначають, що без швидкого покращення ситуації ціни Brent можуть перетнути трицифрову позначку вже на початку наступного тижня. Goldman Sachs прогнозує рекордні ціни на нафту та нафтопродукти, якщо обмеження проходження через Ормузьку протоку триватимуть протягом березня.
РФ втратила майже половину нафтових надходжень
Низькі ціни на нафту та міцний рубль продовжують “з’їдати” сировинну ренту російського бюджету. Про це пише TMT.
У лютому нафтові та газові компанії перерахували до федеральної казни 423,3 млрд рублів – на 44% менше, ніж роком раніше, свідчать дані російського Мінфіну. Подвійне падіння сировинних надходжень уряд фіксує другий місяць поспіль, тоді як накопичений результат за два місяці виявився на 47% нижчим за торішній – 826 млрд рублів проти 1,56 трлн.
Надходження ключового податку на видобуток корисних копалин у лютому виявилися навіть меншими за січневі – 437,7 млрд рублів проти 440,3 млрд, хоча середня ціна російської нафти Urals трохи зросла – з $41 до $45 за барель. Судячи з усього, це результат скорочення видобутку, пояснюють економісти: ще наприкінці минулого року нафтовики почали зменшувати виробництво через проблеми з продажами до Індії.
Як наслідок – дефіцит федерального бюджету у лютому міг становити близько 1,5 трлн рублів, а за два місяці – 3,2 трлн, що близько до плану на весь рік (3,8 трлн рублів), оцінюють аналітики.
Тож нині, наголошують економісти, усі надії російського Мінфіну спрямовані в бік Тегерану. Через війну ціна на нафту Brent зросла на 30% за тиждень і перевищує $90 за барель, тоді як російська марка Urals коштує вже майже $70. Якщо Іран зможе продовжувати опір і перекриття Ормузської протоки триватиме хоча б три місяці, російський бюджет зможе на цьому непогано “підзаробити”.
У березні нафтові та газові доходи можуть зрости до 800-900 млрд рублів при середній ціні Urals $50-60. Проте загальна бюджетна ситуація радикально може й не покращитися, оскільки уряд знову активно витрачає: за два місяці витрати досягли 19% річного плану, а доходи – лише 15%.
“Те, що ціни на російську нафту сильно зросли внаслідок ударів по Ірану та перекриття Ормузської протоки, ніяк не вплине на доходи березня – це знайде своє відображення у доходах квітня”, – пояснюють економісти. Цього місяця, за оцінками, бюджет РФ отримає додатково лише 45-50 млрд рублів, а сумарно за перший квартал – 1,5 трлн, що на 42% нижче торішніх показників.
Ірак скоротив видобуток нафти на 60% – ЗМІ
Видобуток нафти в Іраку скоротився приблизно на 60% через те, що триваюча війна з Іраном ускладнює доступ танкерів і фактично блокує експорт через Ормузську протоку. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на поінформовані джерела.
Так, нині Ірак видобуває близько 1,7-1,8 млн барелів на добу, що значно менше приблизно 4,3 млн барелів на добу до початку конфлікту.
Скорочення відображає зростаючі логістичні проблеми у Перській затоці, де війна різко обмежила кількість танкерів, здатних завантажувати нафту. Через меншу кількість суден, доступних для транспортування, регіональні виробники змушені були зменшити видобуток у міру заповнення сховищ.
Ірак став першим великим виробником нафти у Перській затоці, котрий скоротив видобуток через конфлікт. Згодом ОАЕ та Кувейт наслідували його приклад, зменшивши власний видобуток, оскільки збої поширюються на весь регіон.
Конфлікт фактично зупинив рух через Ормузську протоку – один із ключових світових маршрутів постачання енергоносіїв. Через цю водну артерію проходить близько п’ятої частини світового експорту нафти, що робить будь-які тривалі збої серйозним ризиком для глобальних постачань енергоресурсів.
Через обмежений доступ танкерів та обмежені експортні маршрути нафтовидобувні країни Перської затоки закачують сиру нафту у сховища, проте наявні потужності швидко вичерпуються.