У Метінвесті пояснили, чому об’єднали три ГЗК

Група Метінвест створила єдину систему управління для трьох гірничо-збагачувальних комбінатів (ГЗК) у Кривому Розі. Про це розповів фінансовий директор об’єднаного ГЗК Андрій Шевцов на Ukrainian CFO Forum 2025 у Києв, повідомила пресслужба компанії у вівторок, 28 жовтня.
За його словами, рішення об’єднати три підприємства в єдину управлінську структуру дало змогу швидше ухвалювати рішення, координувати ресурси і забезпечити стабільну роботу комбінатів, де працює понад 10,5 тисяч працівників.
“Ми хотіли не просто швидко ухвалювати рішення, а так само швидко їх реалізовувати. Об’єднати експертизи, подолати внутрішній супротив і досягти синергії, щоб підвищити якість продукції без зростання собівартості”, – пояснив Шевцов.
Він нагадав, що з початку повномасштабної війни Метінвест втратив частину активів у Маріуполі, Авдіївці та Покровську, а чисельність працівників скоротилася з 110 до 50 тисяч. Але компанія зберегла виробництво та залишилася одним із найбільших корпоративних донорів держави.
Фінансовий директор наголосив: основне завдання об’єднаного ГЗК – зменшити собівартість і підвищити продуктивність за рахунок енергоефективності, синергії та оптимізації витрат.
“Роль CFO сьогодні – бути драйвером змін через людей. Без спільного бачення та прозорої комунікації між службами трансформація не відбудеться”, – зазначив він.
Шевцов розповів, що завдяки єдиному управлінню Метінвест зміг знизити витрати, продовжити строк служби техніки, швидше реалізовувати управлінські рішення та скоротити кадровий дефіцит. Крім того, консолідація процесів спростила взаємодію з банками й аудиторами – тепер усі контакти проходять через єдиний фінансовий центр, що прискорило аудит і роботу з кредитними лініями.
Шевцов також звернув увагу, що кадровий дефіцит залишається серйозним викликом: у компанії відкрито понад 4 тисячі вакансій. За його словами, рішення уряду дозволити виїзд за кордон чоловікам віком 18-22 років лише поглибило проблему, адже система бронювання ключових спеціалістів залишається непрозорою.
Раніше об’єднаний ГЗК Метінвесту відзвітував про суму податків та зборів за I півріччя 2025 року: Північний ГЗК, Центральний ГЗК та Інгулецький ГЗК перерахували до державної скарбниці та міських бюджетів 2,6 млрд грн.

У Метінвесті розповіли, як подолати брак кадрів у промисловості

Дефіцит кадрів у промисловості можна подолати лише в партнерстві бізнесу та держави – адже навіть якщо зарплати будуть вище ринкових, працівники потребуватимуть державних житлових програм та бронювання. Про це сказала директорка зі сталого розвитку і взаємодії з персоналом групи Метінвест Тетяна Петрук на форумі Створення кадрового резерву для ключових галузей економіки України, який відбувся в Києві, повідомила пресслужба компанії у понеділок, 27 жовтня.
За словами Петрук, на підприємствах Метінвесту нині відкрито близько 4 тисяч вакансій, а понад 8 тисяч працівників служать у ЗСУ. Загалом із 2014 року через армію пройшли понад 11 тисяч співробітників компанії, з яких близько тисячі вже повернулися до роботи.
“Ми готові брати на роботу всіх ветеранів. Це не проєкт, а частина нашого сьогодення. Ми відчуваємо нестачу не лише кількісно, а й за якістю спеціалістів”, – зазначила вона.
Наразі Метінвест співпрацює з Міністерством ветеранів у межах програми працевлаштування військових, а також пропонує конкурентну оплату праці – вищу за середню по регіону, розповіла вона. Але цього недостатньо, щоб повернути людей.
“Ми готові навчати за власний кошт, але бізнес не може робити все сам. Потрібні державні програми соціального житла, підтримка у бронюванні кадрів і стабільна освітня політика. Тільки спільно ми створимо win-win ситуацію – для бізнесу, працівників і держави”, – наголосила Петрук.
Метінвест також співпрацює з Міністерством освіти і науки, допомагаючи узгоджувати освітні програми з реальними потребами ринку праці. У компанії вже спланували потребу у фахівцях на п’ять років уперед та сформували корпоративне замовлення для відкритого групою вишу Метінвест Політехніка.
“Ми проаналізували освітні програми й визначили, які спеціальності нам знадобляться для розвитку компанії. Це дозволить готувати фахівців, які відповідатимуть потребам економіки майбутнього”, – заявила Петрук.
Вона розповіла, що підприємства Метінвесту, які працюють у прифронтових регіонах – Запоріжжі, Кривому Розі, Кам’янському – нині працевлаштовують усіх охочих. А планування виробництва тепер залежить не від наявності сировини, а від кількості людей. Тож тепер компанія перебудувала систему підготовки кадрів, скоротивши терміни навчання.

Метінвест: Великий бізнес та кадри – ключ до відродження промисловості

Керівник офісу генерального директора групи Метінвест, Олександр Водовіз, виступив на Київському міжнародному економічному форумі і підкреслив, що відродження української промисловості потребує підтримки великого бізнесу, розвитку кадрів і створення державної індустріальної політики. Він наголосив на необхідності глобальної індустріальної політики, яка б сприяла розвитку промисловості, а також зазначив, що привабливість промисловості для молоді також є важливим аспектом. Водовіз підкреслив проблеми, пов’язані з доступом до фінансування, відтоком кадрів за кордон та непередбачуваністю тарифної політики, і закликав уряд прийняти заходи для підтримки промисловості в Україні.

Метінвест увійшов до топ-10 найбільших платників податків – ЗМІ

Українська компанія Метінвест стала однією з десяти найбільших приватних платників податків у країні за версією Delo.ua. У 2024 році Метінвест сплатив 19,8 млрд гривень податків, а за перше півріччя 2025-го – 9,3 млрд грн. Ця компанія виявилася лідером серед усіх металургійних підприємств за обсягом сплачених податків. Загалом перша сотня найбільших платників податків сплатила понад 503 млрд грн у 2024 році, що становить сьому частину доходів бюджету. У рейтинг також увійшли Philip Morris Україна, BAT Україна, Imperial Brands Україна, JTI Україна, ДТЕК, АТБ, ОККО, WOG та UPG.

Метінвест увійшов до 30 найкращих роботодавців для ветеранів – ЗМІ

Компанія Метінвест увійшла до топ-30 найкращих роботодавців для ветеранів у 2025 році в Україні за версією Forbes Ukraine. У компанії працює близько 1000 демобілізованих співробітників, а бюджет програм підтримки ветеранів становить близько $550 тис. В Метінвесті є можливість навчання в Метінвест Політехніці, а також програми перекваліфікації та професійної адаптації. Компанія також надає психологічну допомогу і організовує літній відпочинок для дітей ветеранів. У Метінвесті є програма психофізичної реабілітації “Ветеранський кемпінг”, де ветерани проходять оздоровчі процедури та спілкуються з психологами та менторами. Компанія також відзначила, що з майже 50 тис. працівників, понад 8000 служать у Силах оборони. Для реінтеграції ветеранів в Метінвесті є координатор у корпоративному центрі та по одному представнику на кожному підприємстві групи.

У Метінвесті розповіли, що потрібно для подвоєння виробництва

Українська промисловість потребує нормальних умов для роботи й доступного капіталу, адже підприємства будуються на десятки років, а цикл експлуатації обладнання становить 30-40 років. Про це сказав начальник управління координації зовнішніх проєктів офісу гендиректора групи Метінвест Сергій Скорбун під час виступу на Західноукраїнському бізнес-форумі в Івано-Франківську, повідомила пресслужба компанії у середу, 8 жовтня.
Вказано, що Скорбун взяв участь у панелі Сильна промисловість – драйвер економічного зростання. Під час виступу він зазначив, що попереду зелена трансформація – декарбонізація виробництва сталі з мінімальними викидами CO₂, що потребує мільярдних інвестицій і переходу на електросталеплавильні технології.
“Для цього потрібні гарантії безпеки та доступний капітал. Потрібне сприяння держави в тому, щоб міжнародні організації фінансували великі українські промислові підприємства, які готові інвестувати”, – сказав Сергій Скорбун.
Він підкреслив, що основа для сильної промисловості – величезні українські запаси залізорудної сировини, якої майже немає в Європі.
“Для зеленого переходу європейцям потрібні DRI-окатки, які ми можемо виробляти, але це потребує сотень мільйонів доларів інвестицій. І потенційно Європа зацікавлена в українській сировині. Це створює сильну синергію між Україною та Європою, яку можна розвивати в майбутньому”, – пояснив він.
Скорбун додав, що стабільна промислова і тарифна політика, залучення міжнародного фінансування та державні гарантії безпеки дадуть змогу подвоїти виробництво і зробити промисловість основою повоєнного економічного відновлення України.
За його словами, один працівник у металургії створює до восьми робочих місць у суміжних секторах – транспорті, енергетиці, машинобудуванні, сервісах. У гірничодобувній галузі цей показник становить 1:4. Тому кожне робоче місце в індустрії – це мультиплікатор економічної стабільності.

У Метінвесті пропонують створити екосистему для розвитку добувної галузі

На першому міжнародному форумі United by Mining в Києві начальник управління координації зовнішніх проєктів Метінвесту Сергій Скорбун висловив думку, що сильна промисловість є важливою для стійкої економіки та надійної оборони України. Він підкреслив необхідність створення нової екосистеми, яка б розглядала добувну галузь як основу виробництва, залучення інвестицій та створення продуктів з високою доданою вартістю. Скорбун також зазначив, що Метінвест сплатив значну суму податків та надав допомогу для оборони, що підтримує ЗСУ сталевими виробами та іншими товарами. Він вважає, що сильний бізнес у добувній галузі сприяє силі України, але відзначив, що сектор потребує підтримки держави у різних аспектах, включаючи податкову політику, торгову дипломатію та доступ до фінансування. Також він висловив занепокоєння щодо ефективності державних монополій у сфері логістики, зокрема Укрзалізниці, і закликав до подолання цих проблем.

У Метінвесті пояснили необхідність відтермінування європейського екомита

Запровадження європейського вуглецевого мита СВАМ з січня 2026 року може призвести до серйозних проблем для українських підприємств. Операційний директор Метінвесту Олександр Мироненко попередив, що це зробить їх менш конкурентоспроможними, а імпортери спробують захопити внутрішній ринок. Щоб уникнути цих проблем, вони спільно з урядом працюють над відтермінуванням введення мита для України. Важливим викликом також стане захист внутрішнього ринку від імпорту після введення мита, оскільки багато виробників втратять пільговий доступ до ринків ЄС. Особливу загрозу для України складає наплив продукції з Туреччини, що може обмежити розвиток українського ринку. Тому важливо захищати вітчизняних виробників і робочі місця, які вони створюють, щоб зберегти галузь у післявоєнний період.

Метінвест відзвітував про падіння продажів і $58 млн збитку

У першому півріччі 2025 року група Метінвест зазнала збитків у розмірі $58 млн, що є значним падінням порівняно з прибутком у $179 млн у попередньому році. Виручка компанії зменшилася на 13%, склавши $3,55 млрд. Головною причиною втрат було припинення роботи Покровської вугільної групи, що призвело до втрати власного коксівного вугілля та послаблення вертикальної інтеграції. Додатковою проблемою стали зупинка Інгулецького ГЗК та спад світових цін на сталь і руду. Найбільше збитків було зафіксовано в Україні, де продажі впали на 16%, до $1,13 млрд. Незважаючи на це, Метінвест зосереджується на оптимізації витрат і скороченні боргового навантаження. Компанія також упереджає про стійкість ключових активів в Україні, хоча фінансова ситуація залишається напруженою.

Метінвест вкладе майже 500 млн у енергонезалежность Північного ГЗК

Метінвест інвестує 473 млн гривень у будівництво власних енергоджерел на Північному гірничозбагачувальному комбінаті (ГЗК) у Кривому Розі. Про це повідомила пресслужба холдингу у середу, 10 вересня.
Вказано, що в межах стратегічної програми із забезпечення енергетичної незалежності підприємств, з липня на Північному ГЗК ввели в роботу два газових генератора електричної енергії. За два місяці експлуатації ці установки згенерували 1040 МВт·год електроенергії, що дозволило отримати економічний ефект у розмірі 2,3 млн грн.
Друга черга цього проєкту передбачає уведення в експлуатацію на Північному ГЗК ще двох подібних установок, які будуть під’єднані до мереж головної понижувальної підстанції. Загалом їх буде чотири.
“Для того, щоб наші підприємства могли забезпечувати стабільний видобуток руди та виробництво товарної ЗРС, ми маємо бути енергетично незалежними і менш чутливими до зовнішніх факторів. Саме для цього ми інвестуємо 473 млн гривень у будівництво власних енергоджерел на Північному ГЗК, зокрема, у впровадження газової генерації”, – розповів начальник відділу енергоменеджменту ГЗК Метінвесту Максим Стрілець.
За його словами, це сприятиме зменшенню витрат на закупівлю електроенергії, забезпечуватиме балансування при обмеженні постачання електричної потужності підприємства, та дозволятиме безаварійно і безпечно для обладнання зупиняти підприємство під час відключень від основного живлення. Усі ці чинники підсилюватимуть життєстійкість ГЗК.