Три країни Балтії – Естонія, Латвія та Литва – розробляють плани дій на випадок надзвичайних ситуацій, оскыльки занепокоєні величезними військовими витратами росії після вторгнення в Україну в 2022 році. Там припускають, що сотні тисяч людей почнуть тікати у разі нарощування російської військової міці або нападу. Про це повідомляє інформагенція Reuters.
Росія заявляє, що не планує нападати на НАТО. Проте три країни, анексовані Москвою під час Другої світової війни, подвоїли витрати на оборону після повномасштабного нападу РФ на Україну, що якраз і стався після неодноразових заперечень Кремлем планів нападу.
Сценарії, що обговорюються в місцевих ЗМІ та за їх межами передбачають: диверсії щодо комунікацій чи транспортних комунікацій, масовий приплив мігрантів, громадянські заворушення серед російськомовних меншин чи фейкові новини, які спровокують масовий відтік населення.
В жодній з трьох країн Балтії нема детальних планів переселення людей за межі своїх кордонів, пише видання.
Дві асфальтовані дороги та кілька лісових стежок з’єднують їх із Польщею через Сувалкський коридор – вузьку лісисту частину Польщі між Росією та Білоруссю. Військова техніка, що прибуває, матиме пріоритет перед тими, хто спробує втекти в Польщі, вказує видання.
“Ми повинні враховувати ризик (Сувалкського коридору)”, – заявив Івар Май, радник з масової евакуації рятувального департаменту Естонії, маючи на увазі можливість того, що російські війська спробують відрізати країни Балтії від їхнього єдиного кордону з державою – членом НАТО.
Естонія готує плани щодо переселення десятої частини свого населення в 1,4 мільйона людей у тимчасові притулки, а багато інших, ймовірно, переїдуть до родичів.
Дві третини російськомовного міста Нарва з населенням 50 000 осіб входять до тих, хто, як очікується, переселятиметься, причому уряд надає допомогу щонайменше половині з них.
За оцінками Латвії, третина з 1,9 мільйона жителів країни можуть залишити свої будинки, заявив заступник начальника Державної пожежно-рятувальної служби Латвії Іварс Накуртс.
Позначка: Литва
-
Країни Балтії планують масову евакуацію на випадок нападу Росії – ЗМІ
-
Зеленський зустрівся із прем’єркою Литви
Президент України Володимир Зеленський зустрівся з прем’єр-міністркою Литви Інгою Ругінєнє в Києві. Вони обговорили підтримку Литви України, зокрема військову допомогу. Литва активно допомагає в розмінуванні та участь у різних коаліціях. Зеленський наголосив на важливості підвищення протиповітряної оборони через загрозу російських ударів. Також обговорили підтримку української енергетики перед зимою, спільне виробництво зброї та інвестиції в український ОПК. Литва також зацікавлена у розвитку виробництва українських дронів. Дипломатична робота для досягнення миру та повернення українських дітей, яких викрали Росія, також була на порядку денному. Литва підтримує укриття в школах та дитячих садках в Україні.
-
У Литві затримали шестеро людей через метеокулі з контрабандними цигарками
У Литві затримали шістьох осіб, які спробували перетнути кордон з Білорусію за допомогою метеокуль з контрабандними цигарками. Литовська прикордонна служба повідомила, що після цього інциденту було затримано шістьох осіб, які є громадянами Литви. Речник прикордонної служби пояснив, що контрабанду з Білорусі в країну зараз найчастіше перевозять повітряним шляхом, використовуючи метеокулі та навіть дрони. Він також зазначив, що така ситуація є викликом для Литви і вимагає підготовки до нових методів контрабанди.
-
Нова прем’єрка Литви прибула з першим візитом до Києва
Прем’єр-міністр Литви Інга Ругінене прибула до Києва з візитом, який вона оголосила у соцмережі. Вона відвідала Стіну пам’яті в Києві разом із українським прем’єр-міністром Юлією Свириденко для вшанування загиблих українців, які боронили свою країну. Свириденко подякувала Литві за підтримку України у боротьбі за свободу та інтеграцію в Євросоюз. На брифінгу вона зазначила, що Литва надала майже 1,8 млрд євро допомоги Україні, половина з якої була витрачена на оборонні потреби. Свириденко підкреслила, що за цим показником Литва входить до ТОП-3 країн світу, які підтримують Україну.
-
У Вільнюсі аеропорт припинив роботу через повітряні кулі
У Литві пізно увечері у суботу, 4 жовтня, тимчасово припинив роботу аеропорт Вільнюса через повітряні кулі. Усі рейси спрямували до інших аеропортів. Про це повідомило видання LRT.lt і сервіс Flightradar24.
За словами керівника Національного центру управління кризами (NKVC) Вільмантаса Віткаускаса, літальні об’єкти спостерігалися в районі міста Балтої-Воке. Він зазначив, що перебої в авіасполученні можуть тривати кілька годин.
Представниця державного підприємства Литовські аеропорти (LTOU) зазначила, що рейси наразі перенаправляють до аеропортів Каунаса та Риги.
За даними сайту Flightradar24.com, один рейс із Туреччини було скеровано до Гданського аеропорту. Вільнюський аеропорт наразі з’ясовує причини збоїв, однак припускається, що поблизу летовища могла літати повітряна куля.
Як відомо, 19 вересня російські винищувачі МіГ-31 порушили повітряний простір Естонії і перебували у ньому близько 12 хвилин.
Після цього Туреччина, як член НАТО, направила до Литви літак далекого радіолокаційного виявлення AWACS. -
Не зміг відповісти, чий Крим – глава Мінкульту Литви подав у відставку
Міністр культури Литви Ігнотас Адомавічюс подав у відставку за закликом прем’єр-міністрки Інги Ругінене через зовнішній тиск, який він вважає загрозою для своєї родини. Причиною стало те, що в інтерв’ю він не зміг чітко відповісти на питання щодо України та Криму, звинувативши журналістку у “провокації”. Адомавічюс зазначив, що рішення про відставку було ухвалено заради безпеки своєї родини та для допомоги уряду виконувати роботу. Також він заявив, що передасть заяву про відставку прем’єрці Ругінене. Соціал-демократична партія Литви скликала раду для вирішення питання про наступника. Кандидатура Адомавічюса викликала невдоволення серед культурної спільноти через відсутність фахового досвіду в цій галузі. Нагадаємо, що прем’єр-міністр Литви оголосив про свою відставку раніше.
-
Підпал IKEA у Вільнюсі: українцю загрожує чотири роки тюрми
Українця Данила Бардадима підозрюють у підпалі магазину IKEA у Вільнюсі, Литва. Прокуратура вимагає для нього чотири роки ув’язнення. Його звинувачують у теракті, незаконному зберіганні вибухівки, терористичній підготовці та поїздці з терористичною метою. Хоча прокурор просив суворіше покарання, закон передбачає скорочення терміну через швидкий розгляд справи. Якщо винуватець засудять, йому загрожує до 10 років ув’язнення. Вирок повинні оголосити пізніше цього року.
-
Там, де лікування стає життям: партнерство України та Литви
Україна має понад 936 тисяч ветеранів, які потребують підтримки. Деякі з них отримали неправильну реабілітацію через недостатність ліжок і обладнання. ВОЗ попереджає про зростання потреб у травматології та реабілітації. Литва надає допомогу Україні, модернізуючи центри та навчаючи медичний персонал. Історія ветерана Ярослава показує, як він отримав ефективну реабілітацію в Литві, яка дозволила йому повернутися до активного життя. Литва запустила програму реабілітації для військових постраждалих в Україні, щоб покращити їхнє фізичне та психологічне становище. Програма також включає підтримку сімей військових, щоб забезпечити повернення поранених до повноцінного життя.
-
В Литві спростили для армії процес збиття дронів РФ
Литовський парламент утвердив зміни до законодавства, які дозволять армії країни швидше та ефективніше боротися з дронами, що становлять загрозу. Зміни передбачають, що військові зможуть застосовувати силу проти безпілотників у заборонених зонах. Міністр оборони Литви пояснила, що попередні закони не враховували сучасні загрози. За новими правилами військова сила матиме можливість реагувати на порушення повітряного простору безпілотниками та за потреби вживати військові заходи для їх нейтралізації. Зміни в законодавстві також передбачають механізми активації обмежувальних зон та процедури інформування при порушенні повітряного простору. Поправки були розроблені внаслідок вторгнення російських дронів на територію Литви цього літа.
-
Трамп скоротить поміч трьом членам НАТО – ЗМІ
Сполучені Штати Америки планують припинити надання безпекової допомоги Латвії, Литві та Естонії, країнам-членам НАТО, які межують з Росією. Представник Пентагону Девід Бейкер заявив, що США переключають свою увагу на внутрішні пріоритети, і Європі слід зменшити залежність від них. Європейські дипломати висловлювали стурбованість, що це може спонукати Росію до більшої агресії. ЗМІ нагадують про інциденти з російськими винищувачами, які порушували повітряний простір Естонії та Польщі. Реакція президента США на ці події була прийнята з м’якотілим ставленням, що свідчить про нову тенденцію в американській політиці. Також розглядається можливість закінчення війни в Україні, проте допомога в рамках програми PURL все ще надходить до України. Експерти вважають, що слабка реакція США може спонукати Путіна до подальших агресивних дій. Трамп аргументує відмову від допомоги Європі тим, що країни ЄС фінансують російську воєнну машину, купуючи російську нафту. Також зазначається, що Трамп підкреслював це під час розмови з європейськими партнерами.