Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон підтвердив наміри уряду збільшити витрати на оборону до 5% валового внутрішнього продукту. Про це він заявив 12 червня під час спільної пресконференції з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте у Стокгольмі, повідомляє Європейська правда.
“Сьогодні хочу підтвердити, що Швеція досягне нового цільового показника НАТО з витрат на оборону у розмірі 5% ВВП. Щонайменш 3,5% ВВП будуть спрямовані на ключові оборонні потреби задля досягнення нових цілей НАТО зі спроможностей”, – зазначив Крістерссон.
Він нагадав, що уряд ще кілька місяців тому анонсував наймасштабніші оборонні інвестиції з часів Холодної війни.
Офіційне рішення планують ухвалити після саміту НАТО в Гаазі 24-25 червня.
“Ми розуміємо, що безвідносно того, яким буде рішення саміту НАТО, ми маємо специфічне географічне розташування, і ми маємо бути готові до майбутніх загроз з боку Росії. Тлом для цього звісно є загарбницька війна проти України, але також і те, що ми дуже здавна знаємо Росію. Росія є загрозою не лише для України, але усіх країн Європи і Альянсу”, – додав прем’єр.
Раніше Рютте заявив, що більшість європейських країн підвищать видатки на оборону. Він назвав таке збільшення витрат “дуже хорошою новиною” і знову наголосив на необхідності “більш справедливого балансу” зі США.
Позначка: Фінансування
-
Швеція витрачатиме 5% ВВП на оборону через загрозу з боку РФ
-
Уряд виділив регіонам додаткові 1,1 млрд грн на заходи безбар’єрності
Уряд виділив додаткові 1,1 млрд грн регіонам для здійснення заходів безбар’єрності. Ця ініціатива спрямована на відновлення України з урахуванням принципів інклюзивності та безбар’єрності. Гроші підуть на ремонти об’єктів інфраструктури і будівель житлового та громадського призначення з метою забезпечення доступу для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
-
Болгарія збільшить витрати на оборону до 3,5% ВВП
Болгарія має намір поступово підвищити оборонні витрати до 3,5% ВВП до 2032 року. Про це у вівторок, 3 червня, повідомив міністр оборони країни Атанас Запрянов, якого цитує видання Novinite.
За його словами, нинішній рівень фінансування у 2% ВВП, який Болгарія вже виділила цього року, відповідає довгостроковим орієнтирам НАТО. Водночас він визнав, що цього вже недостатньо для повноцінного посилення обороноздатності.
Міністр пояснив, що для успішної модернізації болгарських Сил оборони уряд ухвалив рішення поступово збільшувати витрати на армію до 2,5-3% ВВП, а до кінця десятиліття – досягти 3,5%.
Запрянов також наголосив, що Росія нині становить “найбезпосереднішу і найсерйознішу” загрозу для євроатлантичної безпеки. У зв’язку з цим Болгарія працює над посиленням національної оборони в рамках колективної стратегії НАТО та спільної політики безпеки й оборони ЄС. Особлива увага, за словами міністра, приділяється Чорноморському регіону.
Очікується, що на саміті НАТО в червні у Гаазі країни-члени блоку затвердять новий цільовий показник оборонних витрат – 5% ВВП.
На початку року чинний президент США Дональд Трамп закликав союзників по НАТО збільшити витрати на оборону до 5% від ВВП, зауваживши, що багато держав досі не виконують навіть попередню домовленість про 2%. Він підкреслив, що через це Сполученим Штатам доводиться компенсувати нестачу фінансування, що, на його думку, є “несправедливим”.
Україну запросили на саміт НАТО, котрий відбудеться 24-25 червня у Гаазі. Про це повідомив президент Володимир Зеленський.
Як відомо, саміт відбудеться 24 і 25 червня на Всесвітньому форумі в Гаазі. Його вартість зросла майже вдвічі через безпеку. -
Світовий банк надасть Україні 1 млрд доларів
Міністерство фінансів спільно зі Світовим банком працює над новою угодою про позику на підтримку реформ Development Policy Operation (DPO) обсягом щонайменше 1 млрд доларів. Про це повідомила пресслужба відомства у вівторок, 3 червня.
Упродовж тижня, з 2 по 6 червня, команда експертів Світового банку проводить зустрічі з представниками уряду для погодження умов програми. Позика передбачає пряме надходження коштів до держбюджету після виконання Україною низки умов.
“Ми продовжуємо спільну роботу над новою угодою Development Policy Operation (DPO), завдяки якій ми зможемо не тільки залучити необхідні ресурси на підтримку держбюджету, а й стимулювати відновлення та розвиток економіки”, – зазначила заступниця міністра фінансів Ольга Зикова.
Минулого року в межах DPO Україна отримала близько 3,5 млрд доларів за трьома угодами, що допомогло покрити пріоритетні витрати та реалізувати реформи у податковій, митній, банківській та енергетичній сферах.
Цього року домовленості також включають нові кроки у соціальній політиці. Зокрема, з 1 липня стартує пілотна програма базової соціальної допомоги. Вона об’єднає кілька видів підтримки в одну виплату – базовий розмір складе 4500 гривень.
“Базова допомога надаватиметься громадянам України, які відповідатимуть критеріям її отримання. Отримувачі самостійно прийматимуть рішення про перехід на нову систему”, – повідомив заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев.
Окрім цього, Мінфін погодив законопроєкт щодо підтримки сімей та стимулювання народжуваності, запуск якого заплановано на 2026 рік.
Фінальні умови мають бути узгоджені до кінця червня. Україна має виконати їх до жовтня, а остаточне рішення про надання коштів Світовий банк ухвалить у листопаді.
-
ООН скоротить персонал на 20%
Організація Об’єднаних Націй планує скоротити 20% персоналу у своїх офісах та агентствах через фінансову кризу. Це рішення стосується понад 60 підрозділів ООН, включаючи гуманітарні та політичні офіси, а також структури, що працюють у сферах підтримки біженців, гендерної рівності, міжнародної торгівлі, екології та розвитку міст. Ці скорочення відбудуться в рамках реформ генсека ООН Антоніу Гутерріша, який планує зменшити бюджет організації на 15-20%. Це означає звільнення близько 14 тисяч посад. Пропозиції щодо скорочень потрібно подати до 13 червня, а їх врахують у бюджеті на 2026 рік. Деякі країни-члени ООН, зокрема США, не сплатили свої внески в повному обсязі, що призвело до припинення допомоги та фінансування проектів ООН.
-
Фіцо поскаржився на ідею Мерца позбавити Словаччину виплат
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо вважає, що заяви канцлера Німеччини Фрідріха Мерца про можливе позбавлення Словаччини та Угорщини фінансування з фондів Євросоюзу через їхню позицію щодо Росії є абсолютно неприйнятними. Фіцо вважає, що незалежна позиція його країни щодо Росії має свою підставу та базується на інтересах Словаччини. Він також наголосив, що така риторика Мерца є контрпродуктивною та може призвести до подальших проблем у відносинах між країнами Європейського союзу. Канцлер Мерц раніше запропонував позбавити фінансування з єврофондів ті країни, які блокують спільні санкції проти Росії, але Фіцо вважає, що це неправильний шлях до досягнення єдності та співпраці в Європейському союзі.
-
Балтія планує підвищити оборонні витрати до 5% ВВП
Міністри оборони країн Балтії – Естонії, Латвії та Литви – підтвердили свою готовність збільшити видатки на оборону до 5% валового внутрішнього продукту з 2026 року. Вони також обговорили будівництво Балтійської лінії оборони та погодилися про спільний підхід до залучення європейського фінансування для цього проєкту. Особливу увагу приділили діяльності російського тіньового флоту в Балтійському морі, що свідчить про необхідність посиленого моніторингу. Німеччина також підтримує зміцнення східного флангу НАТО, нарощуючи чисельність своєї бойової танкової бригади в Литві до 5000 військовослужбовців до кінця 2027 року.
-
Зеленський: Україна має 2/3 коштів на артилерію
Президент Володимир Зеленський оголосив, що більшість коштів для виробництва артилерійських снарядів вже зібрано. Також український уряд отримає фінансування для створення дронів. Зеленський висловив подяку Міністерству закордонних справ за підтримку. У березні президент повідомив про плани збільшити виробництво зброї в Україні, зокрема дронів, і європейський комісар підтвердив виділення частини коштів на військову підтримку України.
-
На виробництво артилерії залучили 2/3 коштів – Зеленський
Президент Володимир Зеленський розповів, що більшість коштів для виробництва артилерійських снарядів вже зібрано. Також Україна отримає гроші на створення дронів. Зеленський також зазначив, що країна готується до участі у зустрічі “великої сімки” та подякував МЗС. У березні президент заявив про намір збільшити виробництво зброї, зокрема дронів, а єврокомісар Андрюс Кубілюс підтвердив виділення частини коштів з плану ReArm Europe для військової підтримки України.
-
Трамп урізав фінансування науки до найнижчого рівня за 35 років
Національний науковий фонд США (NSF), який фінансує базові дослідження в університетах, знижує темпи видавання нових грантів найповільніше принаймні з 1990 року. У 2025 році фінансування нових наукових проєктів скоротилося більш ніж на $1 млрд у порівнянні з показником за останнє десятиліття. Це призвело до зупинення понад 1600 грантів на суму близько $1,5 млрд. Скорочення вплинули на різні сфери, включаючи комп’ютерні науки, біологію, фізику, інженерію, кліматичні дослідження та STEM-освіту. Критики стверджують, що такі дії загрожують науковому майбутньому країни та можуть завдати економічної шкоди. Молоді вчені, аспіранти та початківці викладачів особливо постраждали від цих скорочень. Фінансування освітніх STEM-програм впало на 80%, а кількість стипендій для аспірантів скоротилася вдвічі. Деякі політики в Конгресі вважають такі дії незаконними та політично мотивованими, але інші підтримують ці скорочення.