Позначка: Фінансування

Демократи заблокували швидкий вихід США з шатдауну

У США демократи в Палаті представників повідомили Республіканській партії про небажання брати участь у прискореній процедурі ухвалення пакета фінансування уряду. Це помітно ускладнило плани спікера Палати Майка Джонсона, спрямовані на швидке відновлення роботи уряду після часткового шатдауну. Про це в неділю, 1 лютого, пише The Hill.

Як повідомляє видання, республіканська партія планувала провести голосування за спеціальною процедурою, яка пришвидшує ухвалення законів, однак вимагає підтримки двох третин депутатів Палати представників, у тому числі й демократів. Після відмови останніх реалізація цього плану стала неможливою.

Тепер обговорення пакета фінансування, ймовірно, буде організовано за звичайною процедурою, яка займає більше часу. У такому разі республіканцям знадобиться повна внутрішня єдність, враховуючи їхню мінімальну більшість у Палаті представників.

Демократи наголошують, що не погодяться на додаткове фінансування ICE, поки не буде впроваджено зміни до роботи служби. Вони закликають обмежити повноваження відомства після серії інцидентів, зокрема загибелі громадян під час операцій федеральних агентів у Міннеаполісі. Серед пропозицій – заборона використання масок агентами, обов’язкове носіння нагрудних камер та скорочення агресивних патрулювань.

У свою чергу, республіканці звинувачують демократів у політичному маніпулюванні. Конгресмен Чіп Рой стверджує, що ця позиція блокує фінансування уряду, хоча компроміс уже був знайдений.

Раніше повідомлялося, що у США настане частковий шатдаун: через дії агентів Міграційної служби ICE у штаті Міннесота сенатори-демократи провалили голосування за пакет фінансування, необхідний для продовження роботи уряду. Однак передбачалося, що він буде лише частковим і не зупинить повністю роботу уряду, адже низка установ мала погоджений кошторис.

Нагадаємо, 24 січня федеральні агенти імміграційної служби в Міннеаполісі застрелили місцевого жителя. Це вже другий випадок смертельної стрілянини за участі федеральних агентів у Міннеаполісі за останній місяць. Раніше широкий суспільний резонанс викликала справа Рене Гуд, яка також завершилася загибеллю людини.

У Франції люди масово мітингують через недостатнє фінансування поліції

У суботу, 31 січня, в різних регіонах Франції відбулися численні мітинги через недостатнє фінансування правоохоронних органів. Про це повідомило видання RFI.

Організатори акцій вказують, що дефіцит ресурсів, застаріле обладнання та нестача персоналу суттєво ускладнюють виконання поліцейськими їхніх обов’язків. Крім того, частина відділків перебуває у незадовільному стані, а французька національна поліція, за оцінками активістів, значно поступається іншим європейським службам безпеки – приблизно на 30 років.

Як повідомляє ЗМІ, французькі поліцейські стикаються з посиленням злочинності, наркоторгівлі та насильницьких дій, працюючи в умовах недостатнього фінансового забезпечення. Профспілка працівників національної поліції (Alliance Trade Union) повідомляє, що найбільша демонстрація відбулася в Парижі, де зібралося до 20 тисяч громадян. Загальна кількість учасників акцій по всій країні склала близько 45 тисяч осіб.

Протестувальники тримали плакати із закликами на зразок “Усі поліцейські – герої” та “Безкарність породжує злочинців”, а також виконували Марсельєзу.

ЗМІ відзначають присутність деяких політиків крайніх правих сил серед учасників заходів. Серед них були кандидати на місце мера Парижа Сара Кнафо і Тьєррі Маріані, а також Маріон Марешаль, племінниця лідерки французьких правих Марін Ле Пен.

Міністр внутрішніх справ Лоран Нуньєс утримався від участі у протестах, посилаючись на необхідність зберігати нейтральність. Він підкреслив, що з 2017 року силами внутрішньої безпеки створено 12,5 тисяч нових робочих місць, закуплено 19 тисяч автомобілів, а уряд виділив удвічі більше грошей на кредити для поліцейських.

Нагадаємо, восени близько пів мільйона людей вийшли на вулиці французьких міст, протестуючи проти економічної і соціальної політики уряду, зокрема, намірів скоротити бюджет і соцвиплати. ЗМІ озвучили реальну кількість загиблих в Ірані внаслідок протестів

ЄС офіційно обмежив фінансові операції з Росією

ЄС офіційно включив Росію до “чорного списку” країн із високим ризиком відмивання грошей і фінансування тероризму. Про це свідчать дані офіційного журналу Ради ЄС.
Голова дипломатії ЄС Кая Каллас також оголосила, що Росію включили в так званий чорний список через ризик відмивання грошей.
“Сьогодні ЄС вніс Росію до чорного списку через ризик відмивання грошей. Це уповільнить та збільшить витрати на транзакції з російськими банками”, – заявила вона у четвер в Брюсселі на пресконференції по завершенню засідання Ради ЄС з питань закордонних справ.
Вона додала, що нині триває робота як щодо фінансової допомоги Україні на період 2026-202 роки в розмірі 90 млрд євро та пакетом із 20 санкцій.
Рішення набуло чинності 29 січня і передбачає посилений контроль європейських банків за будь-якими транзакціями, пов’язаними з РФ.
Європейська комісія ухвалила це рішення ще 3 грудня 2025 року, а через 20 днів після публікації, воно набрало сили, оскільки ні Європарламент, ні Рада ЄС не висловили заперечень.
Раніше Росію не внесли до “чорного списку” FATF – міжнародної організації з протидії відмиванню грошей, хоча Україна цього вимагала. Причиною стало заперечення таких країн, як Китай, Індія, Саудівська Аравія та ПАР, через що Росія залишилася поза списком.
Європейська комісія вирішила діяти самостійно та включила РФ до “чорного списку” незалежно від FATF.
Нові правила означають, що будь-які транзакції, пов’язані з РФ, в європейських банках тепер підлягатимуть ретельній перевірці, а фінансові ризики для російських організацій у ЄС будуть значно обмежені.
Членство РФ у FATF було призупинено через грубе порушення нею основних принципів FATF.
Російські фінансові органи заявили, що рішення ЄС є політизованим і не містить конкретних доказів недоліків російської системи протидії відмиванню коштів.

Сектор безпеки отримав 43% ВВП у 2025 році – РНБО

У 2025 році фінансування сектору безпеки і оборони України здійснено в повному обсязі. Загалом на його потреби спрямовано понад 3,8 трлн гривень, що становить 43% ВВП. Про це повідомила Рада національної безпеки і оборони України.
Сума відповідає вимогам закону “Про національну безпеку України”.
Як зазначається, ці ресурси дали змогу в умовах воєнного стану забезпечити ключові потреби суб’єктів сектору безпеки і оборони.
“Апарат РНБО проаналізував стан фінансування сектору безпеки і оборони у 2025 році – воно здійснювалося повністю та відповідно до помісячного розпису”, – додали у повідомленні.
Надходження до спеціального фонду органів сектору безпеки і оборони мали позитивну динаміку – фактичні видатки у 4,8 раза перевищили річні планові показники.
Як відомо, Рада двічі у минулому році збільшила видатки на оборону. Вони зростуть на 324,7 млрд гривень.
Оборонний бюджет США передбачає Україні $400 млн

Топ-менеджера Росатома затримали “за фінансування ЗСУ” – ЗМІ

Російські правоохоронці затримали Михайла Щербака, який є директором з капітального будівництва компанії Атомстройэкспорт, що є частиною Росатому. За інформацією з провладного інформагентства та Telegram-каналу, Щербака підозрюють у фінансуванні української армії. Раніше він працював у федеральному ядерному центрі в Сарові, а потім перейшов до компанії Атомэнергопроект, яка також є підрозділом Росатому. Обидві компанії займаються будівництвом атомних електростанцій.

Швеція витратить майже 440 млн доларів на дрони

Швеція виділить 4 млрд крон (437 млн доларів) на безпілотні системи, що будуть поставлені протягом найближчих двох років. Про це заявив міністр оборони Швеції Пол Юнсон (Йонсон), повідомляє Reuters.
За його словами, на ці кошти його країна купить безпілотні системи, включно з ударними дронами великої дальності, засобами радіоелектронної боротьби та розвідувальними безпілотниками, а також морські дрони для спостереження і розмінування.
“Ніхто не знає, який вигляд матиме наступна війна, але одне зрозуміло: майбутнє поле бою характеризуватиметься безпілотними системами і можливостями великої дальності”, – наголосив Юнсон і додав, що той, хто не розуміє такої тенденції – “або загине, або буде переможений”.
Також міністр звернув увагу, що уряд інвестує 1,3 млрд крон (близько 140 млн доларів) у нові військові супутники.
Шведський уряд також запозичує 300 млрд крон, щоб прискорити закупівлю нового озброєння, включно із системами протиповітряної оборони, підводними човнами і надводними кораблями.
Як ми писали раніше, Швеція витратить 15 млрд шведських крон (близько $1,6 млрд) на системи протиповітряної оборони, насамперед для захисту цивільного населення та об’єктів цивільної інфраструктури.
Швеція оголосила про свій внесок у підтримку миру в Україні

Британія виділить $270 млн на підготовку військ до розгортання в Україні

Велика Британія виділить 270 млн доларів на фінансування підготовки до розгортання військ в Україні. Про це пише інформаційне агентство Reuters.
Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі, відвідавши Київ, заявив, що гроші будуть витрачені на модернізацію транспортних засобів і систем зв’язку, а також на захист від дронів і на забезпечення готовності миротворців до розгортання.
“Ми різко збільшуємо інвестиції в підготовку, забезпечуючи готовність британських збройних сил до розгортання… в Україні, оскільки безпека України означає безпеку Великлй Британії”, – прокоментував Гілі.
Заява з’явилася на тлі новин про те, що РФ завдала удару по Україні гіперзвуковою ракетою Орешник. На думку європейських союзників Києва, такий удар був спробою залякати їх і відмовити від підтримки України.
Гілі, який побував на місці прильоту дрона в багатоповерхівку на Дарниці, заявив, що фінансування підготовки миротворців показує, що уряд “нарощує інвестиції” в допомогу Україні.
Британський урядовець також повідомив, що випуск безпілотників-перехоплювачів Восьминіг, створених на базі української розробки, але вироблених у Великій Британії, розпочнеться в січні.

США повернуть всі витрачені на Україну гроші – Трамп

Вашингтон зможе повернути всі або навіть “більше ніж всі” гроші, які були витрачені на Україну за часів Байдена. Про це заявив президент США Дональд Трамп під розмови з журналістами.
Він заявив, що війна в Україні нині нічого не коштує для США. Він також похвалився, що Вашингтон, навпаки, заробляє на ній.
“Ба більше – ми заробляємо гроші, тому що на відміну від Байдена – Байден дав 350 млрд доларів, просто віддав їх”, – заявив президент США.
За його словами, завдяки угоді щодо рідкісноземельних металів Україна повернула США “значну частину витрачених грошей”.
Трамп вважає, що буде ще більше повернень.
“Тепер я повернув значну частину, тому що ми уклали угоду щодо рідкоземельних металів, увійшли у сферу рідкоземельних металів, і ми повернемо багато цих грошей. Можливо, всі гроші, можливо, навіть більше, ніж усі гроші”, – похвалився хазяїн Білого дому.

Умєров заявив про рекордний обсяг міжнародної безпекової допомоги

У 2025 році обсяг міжнародної безпекової допомоги досяг рекордних 45 млрд доларів. Про це повідомив Секретар РНБО України Рустем Умєров у середу, 31 грудня.
“Цей рік був непростим. Він починався з роботи у секторі оборони – з фокусом на посилення фронту, розвиток власного оборонно-промислового комплексу, стабільні постачання та міжнародну підтримку. Інвестиції у виробництво, системна робота з партнерами, формати Рамштайн – усе це давало конкретний результат на полі бою”, – зазначив Умєров.
Він наголосив, що у 2025-му обсяг міжнародної безпекової допомоги досяг 45 млрд доларів – рекордної цифри, починаючи з 2022 року.
“З часом ці завдання природно розширилися і перейшли у ширший контур національної безпеки та стратегічної координації. Уже в межах Ради національної безпеки і оборони ми продовжили роботу з тими самими пріоритетами: безпека, стійкість, узгодженість дій із партнерами. Окремий напрям – переговорний трек і щоденна робота над умовами, які можуть наблизити реальний та стійкий мир”, – додав Умєров.
Він зауважив, що 2025-й ще раз нагадав просту істину: “результат зʼявляється лише там, де є системність, відповідальність і довіра між партнерами”.
“Попереду – 2026 рік. Рік, у якому ми маємо наблизити мир, закласти основу для відновлення і зберегти головне – людей та державу. Дякую всім, хто працював поруч цього року. Дякую нашим воїнам”, – резюмував Секретар РНБО.

Зеленський провів перемовини з головою Єврокомісії

Президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з очільницею Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. Про це глава держави повідомив у Telegram у вівторок, 23 грудня. “Дуже тепла, хороша розмова з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. Я вдячний за всю підтримку, допомогу, максимальну включеність не лише цього року, а й від самого початку повномасштабного російського вторгнення”, – написав він.

Минулого тижня Єврорада ухвалила рішення про 90 мільярдів євро фінансової допомоги Україні на 2026-2027 роки. “Дуже цінуємо, що Євросоюз так підтримує Україну в цей багато в чому вирішальний дипломатичний момент. Зараз тривають перемовини, які можуть змінити ситуацію кардинально, і важливо, щоб був правильний тиск на Росію заради миру – спільний тиск усіх партнерів”, – зазначив Зеленський.

Сторони обговорили важливість підтримки української стійкості та зміцнення позицій за столом переговорів. “Зробимо все для цього. Домовилися також про наші контакти найближчими днями. Хоч зараз увесь світ вже в очікуванні Різдва, ми ні на день не припиняємо працювати заради спільної мети – досягнення миру й гарантування безпеки”, – наголосив президент.