Росія отримала значно більше коштів за експорт енергоносіїв порівняно з тим, що Україна отримала у вигляді допомоги від союзників під час повномасштабної війни. Це стало відомо завдяки даним британського медіа BBC. Енергоносії становлять значну частину доходів Росії, а з початком війни проти неї були запроваджені санкції, зокрема від США, Великої Британії та Євросоюзу. Незважаючи на це, Росія змогла заробити понад 883 мільярди євро від продажу енергоносіїв з лютого 2022 року до травня 2025 року. Більшість цих коштів прийшли від країн-членів ЄС. Хоча частина російської нафти та газу продовжує постачатись до Європи, але є плани повністю припинити імпорт газу з Росії до кінця 2027 року.
Позначка: Експорт
-
Китай припинив продаж дронів Mavic Україні, але постачає їх Росії – ЗМІ
Китай раптово зменшив поставки дронів Mavic та комплектуючих в Україну та країни Заходу, але збільшує їхні експортні обсяги до Росії. Про це повідомляє агентство Bloomberg. Президент України Володимир Зеленський зазначив, що китайські дрони Mavic стали доступні для росіян, але недоступні для українців. Китай припинив продаж дронів Україні та іншим європейським країнам, проте продовжує поставки до Росії. Зеленський також повідомив про докази роботи громадян Китаю на заводах у РФ з виробництва ударних безпілотників. Дрони стали важливим елементом війни в Україні, змінюючи тактику обох сторін на передовій. Китай ймовірно зменшив поставки деяких компонентів для дронів західним покупцям, але збільшив їх до Росії. Керівник ЦПД РНБО підтвердив обмеження щодо дронів Mavic з 2022 року. Mavic – це популярний квадрокоптер, який можна використовувати для аерофотозйомки та військових операцій. Зеленський також згадав про сигнал від Китаю про підтримку припинення вогню в Україні.
-
Росія через дефіцит вперше почала купувати картоплю в Монголії
Росія, стикаючись з дефіцитом та різким підвищенням цін на картоплю, вирішила вперше закупити цю овочеву культуру в Монголії. За останній час до Бурятії було доставлено більше 4000 тонн картоплі з сусідньої країни. Ця новина викликала пригнічення у місцевих жителів, оскільки вони вирощують картоплю вже понад 300 років, у той час як Монголія почала це робити значно пізніше. Російські чиновники скаржаться на те, що в Монголії використовують стару техніку, яку вивезли з їх регіону, та незвичайно швидко почали конкурувати на ринку картоплі.
-
Зерновий експорт впав майже на 9 млн тонн
Україна з початку поточного маркетингового року і до 26 травня відправила за кордон 37,722 мільйони тонн зернових та зернобобових культур. У травні було експортовано 2,454 мільйони тонн. Порівняно з попереднім роком, на цю дату миналого року було відправлено за кордон 46,353 мільйони тонн зерна, з них 4,947 мільйони тонн у травні. Зокрема, експортовано: пшениці – 14,635 мільйони тонн (732 тисячі тонн у травні), кукурудзи – 20,234 мільйони тонн (1,685 мільйони тонн у травні), ячменю – 2,293 мільйони тонн (26 тисяч тонн у травні) і жита – 10,8 тисяч тонн. Також було експортовано 63,7 тисяч тонн борошна, з них 5,1 тисяч тонн у травні. Переважно було експортовано пшеничне борошно – 59,4 тисяч тонн з початку сезону, в тому числі 5 тисяч тонн у травні. Нещодавно стало відомо, що Україна помітно зменшила обсяги експорту зерна. Станом на 14 квітня цього року було відправлено за кордон 33,89 мільйони тонн зернових і зернобобових культур з початку маркетингового року, тоді як у минулому році за цей самий період було експортовано 38,608 мільйонів тонн.
-
ЄС відновить квоти для агропродукції України
Європейський Союз прийняв рішення відновити тимчасові квоти на імпорт певних сільськогосподарських товарів з України. Це рішення було ухвалено після повномасштабного вторгнення Росії. Квоти знову набудуть чинності з 6 червня 2025 року і діятимуть до кінця цього року. Україна зможе експортувати лише частину свого річного обсягу продукції під цим обмеженням. ЄС також працює над переглядом угоди про вільну торгівлю з Україною. Незважаючи на те, що жодна країна-член ЄС не виступила проти цього рішення, деякі країни утрималися від голосування.
-
“Торгівельний безвіз” з ЄС завершується, і ось головні небезпеки
Ключова дата – 5 червня Європейський Союз запровадив механізм автономних торговельних заходів (АТЗ) (“митний” або “Торгівельний безвіз”) для України у червні 2022 року. Ці заходи стали ключовим інструментом підтримки української економіки після початку повномасштабного вторгнення Росії. Вони передбачали тимчасове скасування митних зборів та квот на імпорт українських товарів до ЄС, що значно сприяло зростанню українського експорту.
Дія цих АТЗ триває до 5 червня 2025 року, і подальші умови торговельних відносин між Україною та ЄС обговорювали для останнього. Для України ці пільги допомагали підтримувати економіку, але низка країн, зокрема Польща, Угорщина та Франція, виступали проти їх продовження. Вони заявляли, що український імпорт тисне на ціни та шкодить місцевим фермерам.
Ще в квітні один з європейських посадовців, обізнаний з перебігом перемовин щодо торгівлі, на умовах анонімності повідомив виданню “Європейська правда”, що ЄС не запровадить нових торговельних преференцій для України відразу після завершення дії чинного механізму лібералізації після 5 червня 2025 року. Тобто умови торгівлі повернуться до довоєнних.
Джерело в коментарі ЄП повідомило, що для України закінчаться як торговельні преференції, так і обмежувальні заходи, що нині встановлені проти ряду товарних найменувань, таких як м’ясо курки, яйця, мед і так далі. Посадовець додав, що обговорюється ідея залишити торговельні преференції для деяких найменувань українського експорту в ЄС, таких, як сталь. “Далі Євросоюз продовжить дискусії щодо внесення змін до статті 29 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, щоб розробити максимально вигідні для обох сторін умови торгівлі, та підтримати економіку України, яка потерпає від війни”,- сказав європейський посадовець. Вже 21 травня стало відомо, що з 5 червня Польща скасовує АТМ.А 22 травня європейська комісія ухвалила перелік перехідних заходів щодо українського експорту в ЄС, які наберуть чинності після завершення “торгівельного безвізу”. Про це під час спілкування зі ЗМІ повідомив речник Єврокомісії Балаж Уйварі, пише “Європейська правда”. “Тепер ми не шукаємо щорічного продовження цих заходів, ми шукаємо довгострокове рішення. Саме тому – зосереджуємося на ПВЗВТ, поглибленій та всеохоплюючій угоді про вільну торгівлю, яка існує між Європейським Союзом та Україною з 2016 року. Зараз тривають переговори щодо її перегляду, модернізації та актуалізації. Це наш довгостроковий фокус”, – розповів Балаж Уйварі. “Руйнівні наслідки” Українські чиновники та фермерські асоціації попереджають, що припинення дії нинішніх правил торгівлі з ЄС може призвести до скорочення експорту на 3,3 млрд євро і падіння ВВП на 2,5%. А видання Financial Times пише про “справді руйнівні” наслідки, особливо на тлі невизначеності щодо військової підтримки з боку США.
Загалом, пише Центр економічної стратегії, варто очікувати, що повернення до умов Поглибленої і всеохопної зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) найбільш відчутно вдарить по українських виробниках агропродукції з вищою доданою вартістю, зокрема, виробниках цукру, птиці, яєць, та продуктів переробки рослинництва.
Як зауважила голова комітету з євроінтеграції УКАБ Олександра Авраменко вінтерв’ю Latifundist, українському АПК хотілося вірити, що Україна й надалі матимеме необмежений доступ до ринку ЄС. Хоча, зауважує вона, потрібно було ще рік тому починати готуватися до найгіршого сценарію.