Україна стикається з рекордним дефіцитом зовнішньої торгівлі, що призвело до дефіциту поточного рахунку платіжного балансу. Головний причинник цієї ситуації – структурні зміни в економіці, спричинені війною. Імпорт в Україну перевищує експорт удвічі через специфічні потреби країни у період війни та відновлення. Україна стала економікою споживання імпорту, який фінансується за рахунок західних партнерів. Прогнози на майбутнє показують, що дефіцит може досягти 60 млрд доларів у 2026 році. Ситуація вимагає запуску нових виробництв та зниження безпекових ризиків для інвестицій у промисловість для скорочення дефіциту.
Позначка: Експорт
-
Китай відреагував на плани США контролювати експорт нафти з Венесуели
Країни Латинської Америки і Карибського басейну є суверенними державами і мають право самостійно вибирати торговельних партнерів. Про це заявила речниця МЗС КНР Мао Нін на брифінгу, коментуючи заяву президента Дональда Трампа про наміри США контролювати експорт венесуельської нафти.
Проте вона не відповіла на запитання стосовно того, чи продовжується експорт сирої нафти з Венесуели в Китай та чи зазнають економічних втрат унаслідок дій американської сторони у Венесуелі китайські компанії.
Речниця закликала США відмовитися від будь-яких форм примусу проти Куби.
“Китай закликає Сполучені Штати негайно припинити блокаду, зняти санкції та відмовитися від будь-яких форм примусу щодо Куби, а також вжити заходів, що сприятимуть регіональному миру та стабільності”, – наголосила вона.
Китай з 2000 року, за різними даними, вклав у Венесуелу більш як 100 мільярдів доларів, зокрема, інвестицій у нафтовидобуток, і кредитів місцевому режиму.
Каракас постачає Пекіну нафту, щоб розрахуватися за борги.
Як ми вже писали, президент США, Дональд Трамп пообіцяв “відшкодування від нас або через доходи” нафтовим компаніям у разі інвестування у Венесуелу.
Нафтові компанії США висунули умову Трампу щодо Венесуели – ЗМІ -
Вартість експорту нафти РФ рекордно впала від початку війни – ЗМІ
За даними агентства Bloomberg, вартість експорту російської нафти, яку перевозять морем, впала до найнижчого рівня з початку вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року. Росія відвантажувала нафту у кількості 3,43 мільйона барелів на день протягом чотирьох тижнів до 4 січня, що на 440 000 барелів менше, ніж раніше. Ціни на російську нафту впали після санкцій США проти Роснефті та Лукойла у жовтні. Наприклад, ціни на сиру нафту марки Urals знизилися на 60%. Експортні ціни на нафту також скоротилися, зменшившись приблизно на 1,10 долара за барель. Вартість експорту нафти РФ скоротилася до 960 мільйонів доларів на тиждень протягом 28 днів до 4 січня, що на 10% менше, ніж раніше. Це призвело до найнижчого рівня вартості експорту нафти Росії з початку вторгнення українську територію.
-
Найбільший НПЗ Індії “відхрестився” від нафти з РФ після погроз Трампа
Найбільший індійський холдинг Reliance Industries повідомив, що не очікує поставок російської сирої нафти в січні та не отримував таких вантажів протягом останніх трьох тижнів. Це може призвести до зменшення імпорту російської нафти в Індію до найнижчого рівня за останні роки. Таке рішення було ухвалено після попередження президента США Дональда Трампа щодо можливого підвищення імпортних тарифів для Індії через її закупівлі російської нафти. Індія стала найбільшим покупцем російської нафти зі знижкою після початку війни в Україні в 2022 році, що викликало негативну реакцію західних країн через санкції проти енергетичного сектора Росії. США також підвоїли імпортні мита на індійські товари як покарання за великі закупівлі російської нафти. В даний момент обидві країни перебувають на переговорах щодо можливої торговельної угоди.
-
У Туреччині заявили про рекордний експорт зброї
За підсумками 2025 року Туреччина екпортувала оборонну продукцію на рекордні 10 млрд 54 млн доларів. Про це повідомив голова директорату оборонної промисловості Туреччини Халюк Гьоргюн, інформує Укрінформ у неділю, 4 січня.
За його словами, оборонна та аерокосмічна галузі протягом останніх трьох років демонструють найвищі темпи зростання експорту серед усіх секторів економіки Туреччини.
Так, частка оборонної та аерокосмічної продукції в загальному обсязі експорту країни зросла з 1,7% у 2022 році до 2,1% у 2023 році, 2,7% у 2порт024 році та 3,6% за підсумками 2025 року.
За словами Гьоргюна, у 2024 році експорт у сфері оборони та авіації сягнув 7,1 млрд доларів, що на той момент було рекордним показником. За підсумками 2025 року зростання експорту становило близько 48%. -
Уряд продовжив обмеження експорту лісу та металобрухту на 2026 рік
Уряд продовжив обмеження на експорт окремих видів сировини до кінця 2026 року. Мова про запровадження режиму ліцензування та квот на вивезення ресурсів, які є критично важливими для стабільної роботи економіки в умовах війни. Про це інформує у Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства у середу, 31 грудня.
Насамперед це стосується металобрухту, котрий потрібен українським металургійним і машинобудівним підприємствам для виробництва продукції для оборони, відбудови та внутрішнього ринку.
Обмеження також діятимуть щодо експорту необробленої деревини. У відомстві пояснили, що через війну обсяги лісозаготівлі зменшилися, водночас дерево потрібне для опалення, відбудови житла, роботи деревообробних підприємств і забезпечення потреб Збройних Сил України. Тому пріоритет надається внутрішньому використанню цього ресурсу.
Загалом рішення спрямоване на те, щоб зберегти стратегічні ресурси в країні, підтримати українське виробництво та зменшити залежність від імпорту. Це дає змогу стабільно працювати ключовим галузям економіки та забезпечувати потреби держави і громад у складний воєнний період.
Як окремо зауважила глава уряду Юлія Свириденко, продовження обмежень експорту сировини підтримує українське виробництво, зменшує тиск на довкілля та зміцнює енергетичну безпеку громад.
Суд повернув Міноборони 20 тисяч гектарів лісу -
РФ збільшила експорт скрапленого газу до Афганістану
У період з січня по листопад 2025 року Росія значно збільшила експорт скрапленого вуглеводневого газу (LPG) до країн Центральної Азії та Афганістану, майже удвічі, до 1,016 млн тонн. Це сталося через обмеження на імпорт російського LPG в Європу у зв’язку з війною в Україні. LPG використовується як паливо для автомобілів, для опалення та у виробництві петрохімії. Поставки до Афганістану та інших країн Центральної Азії тепер складають близько 36% від усього експорту російського LPG. Росія також збільшила поставки до Афганістану через падіння постачань із Ірану, який перебуває під санкціями США.
-
Торговельний профіцит КНР вперше перевищив $1 трильйон
У цьому році сальдо торгівлі товарами між Китаєм і іншими країнами вперше перевищило 1 трлн доларів США через збільшення експорту, хоча відбувається “митна війна” зі сторони президента США Дональда Трампа. Китай має профіцит у торговельному балансі на суму більше як 1 трлн доларів за перші 11 місяців цього року. Експорт зрос на 5,9% у листопаді після падіння в жовтні, вперше з моменту введення мит Трампом у квітні. Імпорт до Китаю зрос на 1,9% у листопаді, що призвело до профіциту у розмірі 112 млрд доларів за місяць. Хоча експорт до США різко зменшився, експорт до інших регіонів, зокрема до Південно-Східної Азії, швидко зріс. Також Китай дозволив експорт товарів подвійного призначення для оборонки США та закликає інші країни не втручатися в його торговельні відносини з Росією.
-
Китай витісняє РФ з монгольської торгівлі – розвідка
За останні часи Китай активно зміцнює свій вплив на економіку Монголії. Вони значно збільшили закупівлі вугілля та фінансують нові логістичні маршрути в цій країні. Частка Китаю в експорті Монголії вже перевищила 90 %, тоді як Росія, яка раніше була ключовим партнером, практично втратила свою роль. Монголія планує збільшити експорт вугілля до Китаю майже на 20 % цього року. Китай також погодився на будівництво нової залізничної гілки, яка допоможе ще більше збільшити експорт вугілля з Монголії. Це важливо для Китаю, який є найбільшим виробником сталі у світі. Таким чином, Монголія стає все більше залежною від Китаю, а російський вплив в регіоні поступово слабшає.
-
Парламент Швейцарії послабив обмеження на експорт зброї
Швейцарський парламент 4 грудня проголосував за послаблення обмежень на експорт зброї, що має на меті підтримати вітчизняну збройову промисловість без шкоди для традиційного нейтралітету країни. Про це повідомляє Reuters у четвер.
Парламентарі підтримали зміни до закону про військові матеріали 31 голосом проти 12. У майбутньому швейцарським компаніям дозволять експортувати зброю до 25 західних країн, водночас правила, що вимагають згоди на реекспорт швейцарської зброї, будуть пом’якшені. Рішення прийняли після того, як представники промисловості та політики висловили занепокоєння щодо збитків, завданих швейцарському сектору озброєнь, який втрачав замовлення за кордоном через обмеження.
“Вітчизняна збройова промисловість може існувати лише за умови, що вона також може експортувати свою продукцію, водночас в країни, які мають схоий до нашої країни режим експортного контролю. Оскільки наш закон про військове майно має, ймовірно, найсуворіші експортні правила в Європі, наші сусідні країни більше не купують у нас”, – зазначила депутатка Бріджит Габерлі-Коллер.
Зміни до закону ще можуть бути винесені на референдум.
Нині Швейцарія не дозволяє експорт зброї, якщо країна призначення залучена у внутрішній або міжнародний конфлікт, або серйозно порушує права людини. Прямий експорт зброї до України залишиться забороненим згідно зі змінами до законодавства. Раніше президентка Швейцарії Віола Амгерд підтримала перегляд заборони на реекспорт швейцарської зброї для передачі Україні. Швейцарія втратила чверть експорту зброї через блокування постачань Україні