Позначка: Економіка

МВФ розгляне кредитну угоду для Києва на $8,1 млрд

Міжнародний валютний фонд (МВФ) планує найближчими днями розглянути нову кредитну програму для України на суму 8,1 млрд доларів США, що була погоджена на рівні персоналу. Це рішення може дозволити спрямувати більшу міжнародну підтримку на допомогу країні. Про це пише Reuters.

Згідно з інформацією ЗМІ, узгоджена програма покликана зміцнити економічну стабільність України та профінансувати ключові державні витрати в умовах тривалої війни з Росією. Якщо програма буде схвалена, вона замінить чинний кредитний механізм МВФ у розмірі 15,5 млрд доларів.

Як повідомила представниця фонду Джулі Козак, Україна виконала всі необхідні умови для розгляду нового кредиту, зокрема представила проєкт закону про трудовий кодекс і затвердила державний бюджет.

Очікується, що це рішення стане важливим сигналом для міжнародних партнерів, стимулюючи подальшу підтримку української економіки. Однак економічна ситуація залишається напруженою – зростання ВВП у 2025 році прогнозується нижче 2%.

Раніше наголошувалося, що фінансування України з боку МВФ перебувало під загрозою через нібито відсутність прогресу за “попередніми заходами” (Prior Actions). Йшлося про нову програму МВФ на 8,2 млрд дол. Це створювало критичні ризики, оскільки до успіху цієї програми прив’язаний безпрецедентний кредит від ЄС у розмірі 90 млрд євро, який має замінити кошти від заморожених російських активів.

МВФ скасував попередні умови програми для України

Нафтогазові доходи РФ у лютому скоротяться вдвоє – ЗМІ

Державні доходи Росії від нафти і газу в лютому скоротяться практично вдвоє в порівнянні з аналогічним місяцем 2025 – до 410 млрд рублів (5,35 млрд доларів). Причинами стали зміцнення рубля та зниження цін на нафту. Про це йдеться у відповідних розрахунках Reuters.
В Москві чекають, що порівняно з січнем щомісячні доходи зростуть на 3,1% завдяки механізму субсидування, відомому як демпферні виплати, що зазвичай перераховуються з бюджету нафтопереробним заводам.
Проте цього місяця нафтові компанії самі виплатять державі 42 млрд рублів у рамках демпферного механізму, оскільки експорт палива став менш вигідним через поточні ціни.
Загальні нафтогазові доходи Росії за січень-лютий становитимуть 800 млрд рублів, що значно нижче за показник перших двох місяців 2025 року (1,56 трлн рублів).
У бюджеті на цей рік закладено доходи від продажу нафти та газу у розмірі 89,2 млрд рублів. Загальні доходи бюджету на 2026 рік прогнозуються лише на рівні 40,283 трлн рублів.
Торік нафтогазові доходи федерального бюджету Росії скоротилися на 24% до 8,48 трлн. рублів, що стало найнижчим показником з 2020 року.

Лукашенко подякував Богові за відсутність ринкової економіки в Білорусі

Білоруський диктатор Олександр Лукашенко подякував Богові за відсутність ринкової економіки в Білорусі, яка його розчарувала. Про це він заявив, приймаючи звіт уряду за минулий рік, повідомило у вівторок, 17 лютого, видання ОНТ.
Лукашенко зазначив, що економічними інструментами досягається мета класичної війни – відібрати ресурси та викликати соціальні протести.
“Я хочу, щоб ви розплющили очі і зрозуміли, як розвивається світ. Господь нас уберіг від цієї страшної незрозумілої ринкової економіки. Пам’ятаєте, нас вчили весь час: ринок все відрегулює. Нічого ми не кинули, терпіли і сьогодні зрозуміли: жодний ринок нічого не регулює”, – заявив він.
Диктатор Білорусі розповів, як, на його думку, влаштовано світову економіку, на прикладі політики президента США Дональда Трампа.
“Кинув око на північ – Гренландія багата – давай її сюди. Навіть Канада, одна з найбільших країн світу, 51-м штатом має бути. Венесуела: схопили президента Який картель, які наркотики? Нафта!”, – сказав Лукашенко.
Він подякував Трампу за те що дав зрозуміти “куди нас тягли”.
Раніше президент Володимир Зеленський зауважив, що у сучасній Білорусі прав у народу менше, ніж у шпіца Лукашенка.
США пропонували Лукашенку в обмін на політв’язнів ліки для схуднення – ЗМІ

Пісторіус: РФ вже не зможе довго вести війну

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус вважає, що у Росії вичерпуються ресурси, і вона не зможе підтримувати війну проти України ще тривалий час. Про це Пісторіус сказав у п’ятницю, 13 лютого, в інтерв’ю NTV.
“Було б дуже дивно, якби Росія змогла підтримувати це (війну – ред.) ще дуже, дуже довго”, – сказав Пісторіус.
Він також зазначив, що необхідно унеможливити фінансування воєнної машини Кремля. Для цього потрібно зупинити приплив грошей до РФ від енергоносіїв.
“Ми повинні якомога швидше, остаточно і повністю зупинити приплив грошей від продажу газу і нафти, тому що це джерело фінансування цієї жахливої війни, грошові кошти, які потрібні Росії”, – зазанчив міністр оборони ФРН.

Зрушень в детінізації немає: ЗМІ критикують роботу БЕБ з новим керівником

Бюро економічної безпеки за півроку роботи з новим керівником не показало значущих результатів у боротьбі з тіньовою економікою, які б помітив бізнес і профільні фахівці, стверджує видання Forbes Ukraine.
“Бюро економічної безпеки півроку працює з новим керівником. З серпня 2025 року орган очолює ексдетектив НАБУ Олександр Цивінський. Його кандидатуру активно підтримували під час конкурсу, сподіваючись на посилення протидії економічним злочинам. Втім, очіĸування бізнес-спільноти від Цивінсьĸого не справдились. Адже, за словами учасників ринку, їм потрібні реальні результати у боротьбі з нелегальним сегментом, а не лише комунікації та численні інтерв’ю”, – говориться в публікакції.
При цьому видання вказує, що публічно його співрозмовники у політичних та бізнесових колах говорять, що Цивінському потрібно більше часу, але на умовах анонімності висловлюють критику результатів роботи БЕБ.
“Детінізація, зоĸрема, загальмувала в тютюновій галузі – продаж нелегальної продуĸції після падіння з 25,7% до 12,6% в 2024р. у 2025-му зріс до 17,8%”, – цитує Forbes Ukraine неназваного депутата з еĸономічно-фінансового блоĸу Верховної Ради і додає, що “аналогічна ситуація і на інших ринках”.
За інформацією видання, суттєвих поĸращень в детінізації економіки також не фіксують представники ритейлу.
“Натомість більшість співрозмовників відзначають публічну активність директора Бюро економічної безпеки. Однак ці зміни у взаємодії з БЕБ торĸнулись не всіх”, – пише автор матеріалу, і додає, що “аĸтивної співпраці з бізнес-асоціаціями чомусь немає”, посилаючись на коментар голови Центру захисту бізнесу Спілĸи уĸраїнсьĸих підприємців Анастасію Гурсьĸу.
“Пресслужба Торгово-промислової палати повідомила, що з БЕБ останнім часом не взаємодіяла. А Європейсьĸа бізнес асоціація (ЕВА) взагалі утрималась від ĸоментарів на цю тему”, – пише Forbes Ukraine.
А ось топ-менеджери велиĸих тютюнових ĸомпаній, за даними видання, закликають керівника БЕБ змінити пріоритети та сконцентруватись на боротьбі з сірим тютюновим ринĸом.
“Обмін інформацією і ĸомуніĸація – це добре, але ми хочемо працювати в легальному полі й не ĸонĸурувати з нелегальною продуĸцією”, – цитує Forbes Ukraine представниĸа бізнесу, яĸий попросив не вĸазувати свого імені через чутливість теми.
Своєю чергою, президент Comfy Ігор Хижняĸ в коментарі виданню “висловив сподівання, що підхід БЕБ з часом трансформується у відчутний системний ефеĸт для еĸономіĸи”.

Росстат заявив про падіння майже всіх галузей промисловості

Після двох років військового буму, сплаченого рекордними з радянських часів витратами бюджету на армію, російська економіка дедалі глибше занурюється у болото промислової рецесії. З 28 основних галузей промисловості минулий рік у мінусі завершили 21. Про це свідчать дані Росстату, передає The Moscow Times.
За підсумками року видобуток корисних копалин скоротився на 1,6%, видобуток газу – на 3%, а видобуток нафти відкотився на мінімуми за 16 років.
У несировинному секторі металурги скоротили випуск на 2,1%, фабрики одягу та взуття – на 3,5%; вперше за 15 років упало виробництво продуктів харчування – на 0,5%. Так само зменшився випуск на нафтопереробних заводах, які протягом року десятки разів потрапляли під удари БПЛА.
Загалом промисловість, згідно з Росстатом, залишилася в плюсі ​​- на 1,3%. Однак зростання показали лише сім галузей, і з них три пов’язані з оборонним сектором, зазначає економіст Фінама Ольга Біленька: це виробництво “готових металевих виробів” (+18%), “комп’ютери, електроніка та оптика” (+11,7%), а також “випуск інших транспортних засобів та обладнання” (+32%). Така динаміка відображає тиск, що посилюється, з боку слабкого внутрішнього попиту і високих ставок, пояснює аналітик Freedom Finance Володимир Чернов.
“Модель зростання, заснована на одних лише військових витратах, зламана”, – констатує експерт німецького Інституту проблем міжнародної безпеки Яніс Клюге.
Темпи зростання російського ВВП за підсумками року сповільнився більш ніж у чотири рази, до 1%, а можливості бюджету з грошової накачування економіки наближаються до вичерпання. Через падіння нафтогазових доходів минулого року федеральна скарбниця отримала 5,7 трлн рублів дефіциту, а цього “дірка” може збільшитися до 8-10 трлн.
Уряд визнає, що військовий бум в економіці досяг стелі. Після зростання на десятки відсотків на рік у 2023-25 ​​рр. цього року військові галузі додадуть лише 4-5%, згідно з макропрогнозом Мінекономрозвитку.
“Державні витрати досягли рівнів, які можуть вважатися граничними для нинішнього стану російської економіки”, – говорить Олександр Широв, директор Інституту народно-господарського прогнозування РАН.
Перші оперативні дані за січень вказують на подальше ослаблення економічної активності: в опитуваннях бізнес скаржиться на зростання витрат, погіршення попиту, підвищення податків і дефіцит кадрів, що зберігається. До цього можна додати падіння цін на російську нафту до $40 за барель, посилення санкцій США та ЄС.
За даними The Washington Post, чиновники фінансового блоку уряду вже б’ють на сполох і попереджають Володимира Путіна про неминучу економічну кризу, яка, за їх оцінками, може розпочатися найближчим літом. Вони вважають, що дефіцит бюджету продовжить зростати без подальшого підвищення податків через падіння нафтогазових доходів та проблеми з експортом нафти до Індії.
Як вважають експерти, погіршення умов для експорту російської нафти, ефекти жорсткої грошово-кредитної політики та скорочення бюджетного імпульсу, як очікується, сприятимуть стриманому зростанню російської економіки. За оцінками, ВВП цього року додасть 1-1,2%.

Держстат оцінив рівень інфляції на початку року

За підсумками січня зростання споживчих цін в Україні прискорилося до 0,7% з 0,2% у грудні та 0,4% у листопаді. Про це повідомив Держстат у вівторок, 10 лютого.
Відомство нагадало, що у січні 2025 року зростання споживчих цін становило 1,2%, тому в річному вимірі інфляція за підсумками січня цього року зменшилася до 7,4% з 8,0% за підсумками грудня та 9,3% за підсумками листопада.
Зазначається, що у січні поточного року базова інфляція також зросла до 0,4% з 0,1% у грудні та 0,3% у листопаді. Але з урахуванням того, що в січні-2025 вона становила 1,3%, у річному вимірі базова інфляція також уповільнилася – до 7,0% з 8,0% за підсумками грудня та 9,3% за підсумками листопада.
На споживчому ринку в січні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 0,8%. Найбільше (на 14,7%) подорожчали овочі. На 2,6-0,6% зросли ціни на продукти переробки зернових, фрукти, рибу та продукти з риби, соняшникову олію, яловичину, молоко та молочні продукти, хліб, безалкогольні напої.
Водночас на 7,7% подешевшали яйця, на 2,2-0,5% знизилися ціни на свинину, масло, м’ясо птиці, цукор, рис, сало.
Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 1,1%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 1,6%.
Одяг і взуття подешевшали на 4,8%, зокрема, одяг – на 5,7%, взуття – на 3,5%.
Ціни на транспорт зросли на 1,2% переважно через подорожчання пального та мастил на 1,4% і проїзду в автодорожньому й залізничному пасажирському транспорті на 1,3% та 1,0% відповідно.
У сфері зв’язку ціни зросли на 4,3%, що пов’язано з підвищенням тарифів на місцевий телефонний зв’язок на 33,0% та мобільний зв’язок на 6,1%.

Економіка РФ на межі прірви

Проблеми в економіці РФ наростають, як сніжний ком. Регіони – в режимі аварійного виживання, банківська криза вже розпочалася, спостерігається скорочення промисловості. Скільки ще може протриматись економіка країни-агресора та як це вплине на хід війни з Україною? “Фінансовий тупик” для російської периферії Опозиційні політики РФ кажуть, що все вказує на те, що 2026 р. стане періодом “фінансового тупика” для російської периферії. У той час як Москва намагається підтримувати ілюзію стабільності, регіони вже стикаються з критичним дефіцитом бюджетів. “Грошей з центру не йде, навіть ніхто їх вже не обіцяє. До прикладу, в якомусь регіоні дефіцит бюджету замість 10 млрд руб. (130 млн дол.) тепер у два рази більше. Що робити? Ну візьмемо кредит, а далі що? Всі просто на автоматі здійснюють дії без жодних стратегічних наслідків. Ніхто не думає, як вибратися з кризи. Путін останніми роками витиснув все думаюче, все рефлексуюче, все, що опиралося. І тепер зіткнеться з ситуацією, коли всім байдуже. Котимося в яму з прискоренням – а що ми можемо зробити?”, – констатував російський опозиційний економіст В’ячеслав Ширяєв в інтерв’ю NV. За його словами, російські регіони від самого початку року опинились в умовах, коли їм необхідно виживати.
Він зазначив, що губернатори деморалізовані і виглядають повністю розгубленими, хоча у 2025 р. “браво заявляли, що зі всім впораються”, а “дві третини регіонів опустили руки і просто пливуть за течією”. Найважча ситуація спостерігається у трьох типах регіонів.
Першими під удар потрапили традиційно депресивні республіки, такі як Калмикія та Марій Ел, де соціальні виплати стали залежати виключно від того, чи надійде черговий транш із Москви.
Друга група – це індустріальні гіганти, зокрема Кемеровська та Іркутська області. Падіння цін на вугілля та метали у поєднанні з логістичною блокадою призвели до того, що великі підприємства опинилися у переддефолтному стані, що вже провокує приховані скорочення та затримки заробітних плат.
Третя категорія – прикордонні Курська та Бєлгородська області. Окрім прямого руйнування інфраструктури, ці регіони фактично втратили інвестиційну привабливість і цивільний сектор економіки, перетворившись на повністю дотаційні зони з надвисокими витратами на безпеку. Промисловість скорочується Промисловість РФ у 2026 р. теж скорочується. Індекс виробничої активності у РФ у січні впав до позначки 49,4.
Головним деструктивним фактором став екстремальний перекіс бюджету: на потреби оборони та безпеки у 2026 р. закладено близько 13 трлн рублів, що становить 38% усіх державних видатків. Це призвело до того, що цивільний сектор фактично фінансує ВПК через механізм високих податків та інфляції, яка у 2025 р. сягала 10%, а у 2026-му утримується вище цільових 4%.
Фінансовий стан підприємств критично погіршився через жорстку монетарну політику. Ключова ставка, що тривалий час перебувала на рівні 21%, була знижена до 16%, проте це не вирішило проблему боргів. Понад 30% російських компаній зараз офіційно збиткові, а дефіцит обігових коштів став основною перешкодою для виробництва. У цивільних галузях спостерігається реальне падіння: виробництво меблів скоротилося на 12%, одягу на 7%, а металургія, яка раніше була експортним локомотивом, просіла на 10%. Навіть у ВПК темпи зростання сповільнилися у 3-5 разів порівняно з піковими показниками минулого року через обмеженість потужностей. Прибутки нафтогазового сектору просідають Є проблеми й у нафтогазовому секторі країни-агресора, якому належить левова доля в поповненні бюджету. Так, доходи Росії від нафти у січні впали на 50%, якщо порівнювати з тим самим місяцем минулого року – після впровадження жорстких санкцій США проти “Роснєфть” і “Лукойл”. Ці обмеження змусили Москву погоджуватися на дедалі більші знижки – понад 20 дол. за барель.
Це разом зі згодою Індії припинити закупівлю російської нафти – може ще більше виснажити ресурси, які необхідні Москві для живлення її воєнної машини.
І це тільки початок. ЄС розглядає можливість запровадження морської заборони на послуги, які необхідні для транспортування російської нафти, зокрема страхування та перевезення.
Така заборона суттєво посилила б санкції проти російської нафти. Банківська криза вже настала Фінансова ситуація в Росії на початок 2026 р. теж виглядає критично. Як повідомляє українська розвідка, банківська криза в Росії вже настала. “Погіршення фінансових показників відбулося на тлі різкого зростання відрахувань у резерви та подорожчання залучення ресурсів, спричинених жорсткою монетарною політикою. Ці фактори свідчать не про циклічне уповільнення, а про початок глибшої системної дисфункції банківського сектору”, – зазначають у СЗРУ. Прибутки банків за останній рік впали на 8% (до 45 млрд дол.), а рентабельність продовжує котитися вниз. Чиновники вже не приховують: доходи бюджету падають, і щоб покрити дірку, доведеться або ще сильніше підвищувати податки, або забирати гроші з банківської системи.
Навіть близькі до Кремля економісти з центру ЦМАКП офіційно визнали крах. “Банківська криза, яку раніше передбачала наша система раннього сповіщення, тепер зафіксована згідно з формальними критеріями, а трохи раніше… була вже зафіксована криза поганих боргів”, – кажуть в ЦМАКП Цифри підтверджують цей діагноз: частка кредитів, які люди та компанії не можуть повернути, підскочила до 11%, а в деяких секторах – до 12%. Це означає, що кожен десятий кредит у країні “завис”, і банки просто не мають чим перекривати ці збитки.
Зараз російська банківська система тримається на “штучному диханні” від ЦБ та масових реструктуризаціях, якими просто маскують реальні втрати.
ЦМАКП прямо пише, що наразі ефект “втечі вкладників” не виникає, бо банківська криза поки що протікає латентно, однак якщо кризові процеси посиляться, вони “вийдуть на поверхню”. “Реакція почнеться з того, що людям перестане вистачати грошей. Їм потрібно буде знімати депозити, щоб вижити. Далі банки почнуть відчувати гострий дефіцит ліквідності. Їм просто нізвідки брати ці гроші, бо їм не повертають кредити, їм доводиться реструктуризувати” – заявив Ширяєв. Вибір між фінансуванням війни та соціальним вибухом Нещодавно американська газета The Washington Post повідомила, що диктатора РФ Володимира Путіна урядовці попередили про настання масштабної економічної кризи в РФ за три-чотири місяці – до початку літа 2026 р.
Посадовці фінансового блоку попереджають, що штучне стимулювання ВВП через військове виробництво більше не може маскувати системну кризу в цивільних галузях та банківському секторі. “Ми можемо малювати будь-які цифри зростання ВВП за рахунок виробництва снарядів, але до початку літа ми зіткнемося з реальністю, де порожні кишені громадян і порожні рахунки підприємств більше не зможуть ігнорувати закони математики”, – сказав виданню на умовах анонімності один з російських високопосадовців. Аналітики видання підкреслюють, що фінансова стійкість, яка трималася на запасах минулих років, практично зникла, і тепер держава змушена обирати між подальшим фінансуванням війни та соціальним вибухом через зубожіння населення.
Вікторія Хаджирадєва

Економіка Росії повторює сценарій пізнього СРСР – розвідка

Економіка РФ у 2025 році постала перед різким уповільненням промислового зростання, рекордним дефіцитом федерального бюджету та погіршенням фінансового стану приватного сектору, що свідчить про вичерпання моделі державного капіталізму, яка діяла з початку 2000-х років. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України у вівторок, 10 лютого.
Мовиться про вичерпання моделі державного капіталізму, що трималася на масштабних бюджетних вливаннях.
Як зазначається, ключовим сигналом кризи стало практичне зупинення промислового зростання. Якщо у 2023-2024 роках промислове виробництво зростало на 4-6%, то за одинадцять місяців минулого року приріст становив лише 0,8%. Найбільш показовим є спад динаміки в обробній промисловості. Вантажоперевезення РЖД, котре впало до мінімуму за 16 років, говорить як про проблеми з експортом, так і про охолодження внутрішнього ринку.
Фінансовий стан приватних підприємств також швидко погіршується. Окремим фактором нестабільності стала й стрімка деградація бюджетної ситуації. Дефіцит федерального бюджету рф у 2025 році зріс до 5,65 трлн рублів, перевищивши навіть рівень ковідного 2020 року.
Втім, додали у СЗРУ, попри уповільнення темпів зростання витрат, обсяг держвидатків залишається рекордним, що підтримує високу інфляцію і змушує владу РФ підвищувати податкове навантаження.
“Аналітики дедалі частіше порівнюють нинішню ситуацію з відкладеною кризою пізнього срср, коли економічні проблеми тривалий час маскувалися за рахунок боргів. Хоча масштаб нинішніх викликів поки не зіставний із катастрофою 1990-х, Росію неминуче очікує затяжний період економічної турбулентності”, – наголосили у відомстві.

Бюджет Росії у січні показав рекордний дефіцит

Дефіцит федерального бюджету Росії у січні 2026 року зріс на 17% – до 252 мільярди рублів, перевищивши показник січня минулого року. Причиною стали провал доходів від нафти та газу та значні витрати на початку року, пов’язані з авансуванням державного замовлення. Про це повідомляє TMT у понеділок, 9 лютого.

За даними Міністерства фінансів РФ, витрати перевищили доходи на 1,72 трильйона рублів, або 0,7% ВВП, тоді як у січні 2025 року дефіцит становив 1,47 трильйона рублів.

Загальні витрати російського бюджету у січні склали 4,08 трильйона рублів, що на 1,4% менше порівняно з минулим роком. Відтак, за перший місяць Мінфін виконав 9,3% ‍закладеної до бюджету суми на весь рік у 44,1 ‌трильйона рублів.

Доходи РФ зменшилися на 11,6% до 2,36 трильйона рублів через скорочення надходжень від нафти та газу вдвічі – до мінімуму з липня 2020 року. Надходження, не пов’язані з нафтою та газом, навпаки, зросли на 4,5% і становили 1,97 трильйона рублів.

У 2026 році російська влада планує знизити дефіцит бюджету до 3,8 трильйона рублів, або 1,6% ВВП, шляхом чергового підвищення фіскального навантаження на бізнес і населення, насамперед через податок на додану вартість.

Проте ці плани ризикують залишитися лише на папері: ціни на російську нафту залишаються значно нижчими за закладені у бюджет-2026 $59 за барель, рубль суттєво міцніший за середньорічний прогноз 92,2 рубля за долар, окрім того, економісти сумніваються, що зростання ВВП досягне навіть скромних оцінок влади.

За результатами 2025 року бюджетний дефіцит майже в п’ять разів перевищив первинний план і став рекордним з 2020 року у процентному співвідношенні до ВВП – 5,7 трильйона рублів, або 2,6% ВВП.
В Росії попередили про ризик обвалу нафтогазових доходів