Антикор

Позначка: Екологія

  • Збитки довкіллю від війни перевищили ₴6 трильйонів

    Збитки довкіллю від війни перевищили ₴6 трильйонів

    Російська агресія на території України спричинила безпрецедентні руйнування природного середовища, знищення екосистем і масштабне забруднення повітря, ґрунтів та водних ресурсів. Загальна сума завданих довкіллю збитків становить 6,01 трлн грн. Про це повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.
    Це є найбільшими екологічними втратами, зафіксованими в Європі за сучасної історії.
    За підрахунками Держекоінспекції, у загальну суму збитків входять:

  • 1,29 трлн грн – шкода ґрунтам;
  • 967 млрд грн – шкода атмосферному повітрю;
  • 117,8 млрд грн – забруднення та засмічення водних ресурсів;
  • 3,63 трлн грн – руйнування територій природно-заповідного фонду.

    • Пожежі, вибухи та токсичні викиди
    Одними з найбільш руйнівних випадків є пожежі на нафтобазах. Наприклад, після удару по нафтобазі в селі Крячки Київської області токсичні викиди в атмосферу сягнули понад 41 тисячі тонн, а забруднення ґрунтів перевищило допустимі норми у 17 разів. Подібні випадки сталися у Чернігові, Сумській області, Рубіжному та Сєвєродонецьку, де російські ракети влучали у резервуари з аміаком та азотною кислотою, спричиняючи небезпечні хімічні викиди.
    Руйнування водних екосистем
    Руйнування гідроспоруд також має тривалі наслідки. Підрив дамби Каховської ГЕС у 2023 році спричинив масштабний еколого-гідрологічний колапс на півдні України та в Чорноморському регіоні. Знищено природні комплекси, змінено гідрологію, постраждали заповідні території. Аналогічні наслідки мало знищення греблі Оскільського водосховища, де було втрачено 76% об’єму води та знищено водну екосистему.
    Під ударом природоохоронні території
    Загалом від війни постраждали 20% природоохоронних територій України, включаючи 2,9 млн гектарів Смарагдової мережі. Значної шкоди зазнали території Кінбурнська коса, Олешківські піски, Каховське водосховище, Нижній Дніпро, десятки Рамсарських угідь та інші цінні екосистеми. Під окупацією досі залишаються кілька національних парків та заповідників, серед них Асканія-Нова і Чорноморський біосферний заповідник.
    Забруднення ґрунтів
    Також суттєво постраждали українські ґрунти. Через вибухи, пожежі та хімічні речовини змінюється їх структура, зменшується родючість, накопичуються важкі метали та токсичні сполуки. У ґрунтах фіксується підвищений вміст міді, свинцю, нікелю, продуктів горіння, сполук сірки та азоту. Це впливає на якість сільськогосподарської продукції, здоров’я людей та відновлення екосистем.
    Водночас екологічні наслідки війни відчуває не лише Україна. Зафіксований транскордонний вплив – унаслідок російських ударів в атмосферу потрапило близько 3 млн тонн шкідливих речовин, які поширилися територією сусідніх європейських країн. Масштабні пожежі – на нафтопродуктах, критичній інфраструктурі та лісах – спричинили додаткові мільйони тонн токсичних викидів.
    Раніше повідомляли, що внаслідок агресії Росії проти України зафіксовано понад 9000 випадків руйнування довкілля, а сукупні екологічні збитки сягнули 108 мільярдів євро.
    В Україні подали перший позов проти росіян за екологічні збитки

  • У Німеччині екоактивістам присудили рекордний штраф

    У Німеччині екоактивістам присудили рекордний штраф

    У суді в Гамбурзі було прийнято рішення, згідно з яким кліматичні активісти з Останнього покоління повинні виплатити авіакомпанії Lufthansa понад 400 тисяч євро за блокування аеропорту. Це стало першим вироком такого роду для екоактивістів, які вчинили акцію в Гамбурзі 13 липня 2023 року, припинивши роботу аеропорту. У результаті протестів зірвалися 57 рейсів, що призвело до збитків для Lufthansa та її дочірніх компаній. Крім того, активісти також зобов’язані оплатити судові витрати. Це перше таке вирок у Німеччині, де кліматичним активістам доведеться виплатити велику суму грошей. Попередні покарання для цієї групи зазвичай обмежувалися штрафами або короткочасним ув’язненням.

  • У Венеції засудили Ґрету Тунберґ через акцію з фарбуванням води

    У Венеції засудили Ґрету Тунберґ через акцію з фарбуванням води

    Знаменита екоактивістка Ґрета Тунберґ разом з групою активістів Extinction Rebellion влаштували протест в італійській Венеції, під час якого вони пофарбували Великий канал у неоново-зелений колір і розгорнули банер Stop Ecocide на мосту Ріальто. Місцева влада засудила акцію, а губернатор регіону вважає її неповагою до міста та його історії. Після закінчення кліматичної конференції COP30 в Бразилії подібні протести відбулися ще в десяти італійських містах. У Венеції активісти в червоних вбраннях пройшли містом. Міська влада заявила, що Ґрета Тунберґ більше не матиме можливості проводити подібні акції у історичному центрі міста.

  • Величезні мазутні плями зафіксували в Керченській протоці – соцмережі

    Величезні мазутні плями зафіксували в Керченській протоці – соцмережі

    У Керченській протоці виявлено кілька великих мазутних плям за допомогою супутникових знімків. Плями розтягнулися на значну площу біля узбережжя, від порту Камиш-Бурун до фортеці Керч. Також були виявлені сліди від мазуту на ділянці між населеними пунктами Набережне і Героївське. Місцеві мешканці помітили птаха, покритого мазутом на березі. Це не перший випадок мазутних забруднень у Чорному морі, останнім часом такі ситуації відбуваються регулярно.

  • На Донеччині обміліла річка Кальміус через дії росіян – ЦВО

    На Донеччині обміліла річка Кальміус через дії росіян – ЦВО

    Річка Кальміус в Донеччині обміліла через дії російських окупантів, які перекидали воду з Павлопільського водосховища в Старокримське. Це може призвести до знищення екосистеми регіону. Старокримське водосховище використовується для водозабезпечення Маріуполя, який також був захоплений окупантами.

  • Під Харковом виявлено масовий скид кісток великої рогатої худоби

    Під Харковом виявлено масовий скид кісток великої рогатої худоби

    Масовий скид кісток великої рогатої худоби виявили в Харківській області поблизу села Мерло. Місцеві жителі скаржаться на сильний сморід. Про це повідомили в прокуратурі Харківської області.
    Масовий скид кісток великої рогатої худоби виявлено на відкритій земельній ділянці коло села Мерло Золочівської громади Богодухівського району. Правоохоронці тепер встановлюють підприємство чи осіб, причетних до незаконного скидання тваринних решток.
    Місцеві жителі скаржаться на сильний сморід та занепокоєні можливими екологічними наслідками.
    На місці події проведено огляд. Найближчим часом фахівці Держпродспоживслужби почнуть роботи з усунення наслідків цього нелегального “кладовища”.
    За процесуального керівництва Богодухівської окружної прокуратури Харківської області розпочато досудове розслідування за фактом Забруднення землі (ч. 1 ст. 239 КК України).
    Прокурори спільно зі слідчими поліції встановлюють підприємство чи осіб, причетних до незаконного скидання тваринних решток.

  • Викиди CO₂ від викопного палива сягнули рекордних показників

    Викиди CO₂ від викопного палива сягнули рекордних показників

    Світові викиди вуглекислого газу від спалювання викопного палива у 2025 році досягли рекордних 38,1 мільярда тонн. Про це повідомляє Global Carbon Budget.
    За прогнозами, викиди від змін землекористування (наприклад, вирубки лісів) знизяться до 4,1 мільярда тонн у 2025 році, тож загальні викиди CO₂ будуть дещо нижчими, ніж торік.
    Після завершення погодного явища Ель-Ніньйо 2023-2024 років, яке спричиняло спеку та посуху в багатьох регіонах, поглинання CO₂ природними екосистемами (“наземне поглинання”) цього року відновилося до рівня, що передував Ель-Ніньйо.
    Звіт, опублікований разом із новою статтею в журналі Nature, розглядає вплив зміни клімату на наземні та океанічні поглиначі вуглецю. У ньому йдеться, що 8% зростання концентрації CO₂ в атмосфері з 1960 року пояснюється тим, що зміна клімату послабила здатність суші та океанів поглинати вуглець.
    У звіті зазначається, що залишковий вуглецевий бюджет для обмеження глобального потепління до 1,5°C практично вичерпано. Оскільки немає ознак терміново необхідного скорочення глобальних викидів, рівень CO₂ в атмосфері – а разом із ним і небезпечні наслідки глобального потепління – продовжує зростати.
    Дослідницька група включала представників Університету Ексетера, Університету Східної Англії (UEA), Центру міжнародних досліджень клімату CICERO, Мюнхенського університету імені Людвіга-Максиміліана (LMU), Інституту Альфреда Вегенера та понад 90 інших наукових установ по всьому світу.
    Утримати глобальне потепління нижче 1,5°C вже не є реалістичним. Залишковий вуглецевий бюджет для 1,5°C – 170 мільярдів тонн CO₂ – буде вичерпано до 2030 року за поточного рівня викидів. Ми оцінюємо, що зміна клімату вже зменшує сумарне поглинання вуглецю сушею та океаном – це чіткий сигнал від Планети Земля, що нам потрібно радикально скоротити викиди, – заявив професор П’єр Фрідлінгштейн з Інституту глобальних систем Ексетера, який очолював дослідження.
    Професорка Корін Ле Кере з Університету Східної Англії додала, що зусилля для боротьби зі зміною клімату помітні: 35 країн змогли скоротити свої викиди, водночас розвиваючи економіку – удвічі більше, ніж десять років тому, – і значний прогрес досягнуто у зменшенні залежності від викопного палива. Але цей прогрес занадто крихкий, щоб забезпечити стабільне зниження глобальних викидів. Негативний вплив зміни клімату на природні поглиначі вуглецю викликає занепокоєння й підкреслює необхідність термінових дій.
    Зазначається, що викиди Китаю у 2025 році прогнозуються на рівні +0,4% – зростання сповільнюється завдяки помірному підвищенню енергоспоживання та стрімкому розвитку відновлюваної енергетики.
    Викиди Індії зростуть на +1,4% – також нижче за попередні тенденції. Ранній мусон зменшив потребу в охолодженні в найспекотніші місяці, а розвиток ВДЕ призвів до мінімального зростання споживання вугілля.
    США (+1,9%) та ЄС (+0,4%) продемонструють зростання викидів у 2025 році після кількох років спаду через холоднішу погоду та інші фактори.
    Викиди Японії (вперше включені до прогнозу) зменшаться на 2,2%, що відповідає останнім тенденціям.
    Для решти світу прогнозується зростання викидів на 1,1%.
    Зростання викидів CO₂ у 2025 році відбувається з усіх видів палива: вугілля +0,8%, нафта +1%, природний газ +1,3%.
    Викиди від міжнародної авіації зростуть на 6,8% (перевищивши доковідний рівень), а від міжнародного судноплавства залишаться стабільними.
    За період 2015-2024 рр. викиди від постійної вирубки лісів залишаються високими – близько 4 млрд тонн CO₂ на рік, тоді як відновлення лісів компенсує лише половину цих викидів.
    Загальні викиди CO₂ (викопні + зміни землекористування) зростали повільніше в останнє десятиліття (0,3% на рік) порівняно з попереднім (1,9% на рік).
    Залишковий вуглецевий бюджет для 1,5°C практично вичерпано – лише 170 млрд тонн CO₂, що еквівалентно чотирьом рокам за рівнем викидів 2025 року.

  • Діяльність росіян в Криму призвела до початку екологічної катастрофи – ЦНС

    Діяльність росіян в Криму призвела до початку екологічної катастрофи – ЦНС

    Понад 600 активних точок викиду метану зафіксовано коло узбережжя тимчасово окупованого Криму. Найбільше – в районі мису Фіолент, Севастопольської бухти і Керченської протоки. Про це повідомляє Центр національного спротиву.
    “Показник… може свідчити про початок масштабної екологічної катастрофи в Чорному морі. Ще 350 таких сипів зафіксовано у прибережній зоні Кавказу”, – сказано в повідомленні.
    Частина викидів зафіксована на глибинах до 725 метрів у формі газогідратів — кристалічних структур, які за певних умов можуть неконтрольовано руйнуватися, вивільняючи гігантські обсяги парникових газів.
    Зростання кількості метанових сипів напряму пов’язане з техногенною діяльністю РФ на тимчасово окупованому півострові, наголосили в ЦНС. Ідеться про буріння шельфу для нафтогазового видобутку, будівництво військових об’єктів на узбережжі та регулярні військово-морські навчання з використанням вибухових пристроїв і важкої техніки.
    “Наукові групи, які фіксували надлишкові викиди, дістали розпорядження “утриматися від публічних коментарів” після того, як частина даних потрапила у відкритий доступ”, – підкреслили в ЦНС.
    Дії росіян призводять до розгерметизації донних шарів, деградації морського дна й неконтрольованого вивільнення метану, який утримує тепло у 25 разів ефективніше, ніж вуглекислий газ. У разі подальшої дестабілізації шарів можливий ланцюговий ефект вибухоподібних викидів, що спричинить зниження рівня кисню у воді та масову загибель морських організмів, пояснили в ЦНС.
    “Фахівці попереджають: якщо процес не зупинити, Чорне море може втратити здатність до природного відновлення. Його глибоководна частина стане мертвою зоною, а хвиля метану, піднята вибухами чи тектонічними зсувами, матиме наслідки навіть для прибережних екосистем Туреччини, Румунії та Болгарії”, – наголосили в ЦНС.

  • В Україні подали перший позов проти росіян за екологічні збитки

    В Україні подали перший позов проти росіян за екологічні збитки

    У Сумській області почався перший судовий процес в Україні щодо стягнення екологічних збитків з військових посадовців Російської Федерації. Державна екологічна інспекція подала позов проти керівного складу російських військ, які брали участь у вторгненні на Сумщину. Серед підозрюваних осіб – генерали та керівники військових підрозділів РФ, які відповідають за бомбардування території Сумської міської громади. Експерти встановили, що в результаті атаки загинуло більше 20 мирних жителів, включаючи дітей, і було зруйновано лісові масиви на території області. Інспекція звернулася до суду з вимогою стягнути з військових злочинців компенсацію за завдані екологічні шкоди.

  • У Метінвесті оцінили вплив вуглецевого мита на економіку України

    У Метінвесті оцінили вплив вуглецевого мита на економіку України

    Керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз висловив занепокоєння тим, що Європейське вуглецеве мито СВАМ, яке почне діяти з 2026 року, може сильно вразити економіку України. Він зазначив, що ця декарбонізація для Євросоюзу є способом захисту внутрішнього ринку, а не лише екологічним питанням. Водовіз підкреслив, що введення цього мита може призвести до значного зменшення ВВП України на 5% у 2026 році та навіть на 10% у 2030 році. Він закликав уряд швидко діяти та звернутися до ЄС з пропозицією відтермінувати введення цього мита через складну економічну ситуацію в Україні. Також було зазначено, що українські підприємства постраждають через відсутність грантів на декарбонізацію, які отримують металургійні компанії Європи. Одним із рішень, які можна розглянути, є створення прозорої системи торгівлі квотами на викиди вуглецю, щоб підтримати українські підприємства у процесі декарбонізації.