Категорія: Новини світу

У Волгоградській області РФ уражено склад БК: оголошена евакуація

У ніч на четвер, 12 лютого, в селищі Котлубань Волгоградської області РФ під ракетним ударом опинився військовий об’єкт. Місцеві жителі повідомили про серію потужних вибухів у районі арсеналу Головного ракетно-артилерійського управління (ГРАУ) Міністерства оборони Російської Федерації. Про подію інформували українські моніторингові Telegram-канали Exilenova+ та Supernova+.

Губернатор області Андрій Бочаров підтвердив атаку та пожежу на об’єкті Міноборони, пояснивши це “падінням уламків”. Незважаючи на офіційні заяви про відсутність значних пошкоджень, наслідки залишаються тяжкими. Внаслідок інтенсивного займання розпочалася детонація боєприпасів, через що ситуація стала критичною.

“З метою забезпечення безпеки цивільного населення від загрози детонації під час пожежогасіння оголошено і ведеться евакуація населення прилеглого населеного пункту Котлубань”, – повідомив глава регіону.

Для евакуації було організовано автобусне перевезення, а в районному центрі Городище створено пункти тимчасового розміщення. На місці події працюють загони рятувальників та військові пожежні служби, однак детонація снарядів значно ускладнює гасіння полум’я.

Крім того, цієї ночі російський завод оборонно-промислового комлексу Прогрес, розташований у Мічурінську Тамбовської області, став ціллю для удару дронами. Також Брянська область Росії зазнала масованої атаки безпілотниками.

У ніч на середу, 11 лютого, українські військові уразили важливі об’єкти росіян на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) України та на території РФ. Зокрема, було уражено нафтопереробний завод Волгоградський у російському місті Волгоград, який задіяний у забезпеченні окупаційної армії. Про це повідомив Генштаб ЗСУ.

У Росії підсудному ексзаступнику Шойгу повернули елітний особняк

У Росії Московський міський суд повернув колишньому заступнику міністра оборони Тимуру Іванову елітний особняк із земельною ділянкою на Рубльовці, який раніше був конфіскований у рамках кримінальної справи. Про це в середу, 11 лютого, повідомляє The Moscow Times.

Як зазначає видання, йдеться про триповерховий будинок площею близько 1000 квадратних метрів, розташований у котеджному селищі преміум-класу Роздари-2 на Рубльово-Успенському шосе, приблизно за п’ять кілометрів від МКАД. Побудований в англійському стилі, особняк виконаний з дорогої цегли і міститься на ділянці площею 34 сотки.

У будинку передбачені чотири спальні, п’ять санвузлів, три вітальні, камінний зал, домашній кінотеатр, простора тераса із зоною для барбекю та відкрита веранда. Додатково на території розташований окремий гостьовий будинок. Вказана адреса фігурувала в матеріалах справи як місце проживання Тимура Іванова.

За даними ЗМІ, об’єкт вважається одним із найдорожчих активів ексчиновника і оцінюється у більш ніж мільярд рублів. Крім цього, у нього було виявлено понад сорок земельних ділянок та об’єктів нерухомості, близько двадцяти автомобілів, мотоцикли, колекційну зброю, картини, предмети мистецтва, коштовності та годинник. Також у ході судового розгляду було конфісковано особняк у Чистому провулку вартістю понад 136 мільйонів рублів, зареєстрований на підконтрольну Іванову фірму Дворянське гніздо. При цьому автомобіль Bentley Continental GT залишився у власності його колишньої дружини – машина була подарована їй колишнім чоловіком на честь народження сина.

Нагадаємо, затримання Тимура Іванова відбулося у 2024 році за підозрою в отриманні хабаря в особливо великому розмірі. Влітку 2025 року Московський міський суд засудив його до 13,5 років ув’язнення та наклав штраф у розмірі 100 мільйонів рублів. У листопаді Арбітражний суд Москви визнав колишнього чиновника банкрутом та ініціював процедуру продажу його майна.

В Росії заарештували генерала Міноборони за розкрадання – ЗМІ

У Бельгії продають роботи Бенксі заради українських медиків

У Бельгії, в абатстві Грімберген, місцевий священник отець Карел організував благодійний продаж лімітованої продукції робіт британського вуличного художника Бенксі для збору коштів на допомогу медичним працівникам України. Про це в середу, 11 лютого, повідомляє посольство України в Королівстві Бельгія.

З нагоди старту триденної виставки і презентації робіт Бенксі, присвячених його муралам в Україні, відбулася пресконференція за участю посла України в Бельгії Ярослава Мельника.

“Ініціативу організувала організація Actie Pater Karel з метою збору коштів на карети швидкої допомоги та медичне обладнання для України. Усі зібрані кошти будуть безпосередньо спрямовані на підтримку українських медичних працівників та порятунок життів під час російської військової агресії проти України”, – йдеться у повідомленні посольства.

На заході були присутні мер Грімбергена Барт Лареманс, посол Бельгії в Україні Люк Якобс, представники духовенства абатства, громадськість і місцеві ЗМІ.

Дивіться фото: У Бельгії продають роботи Бенксі заради українських медиків

Посол України під час пресконференції наголосив, що “солідарність, підкріплена конкретними діями, має особливе значення для України”, а мистецтво стає “не лише символом стійкості, а й інструментом відчутної підтримки, оскільки такі ініціативи перетворюються на додаткові можливості для захисту життя та здоров’я українців”.

Раніше повідромлялося, що менш як за три тижні у межах спільної ініціативи посольства України в Ізраїлі та волонтерської організації Israeli Friends of Ukraine зібрані близько 200 тисяч шекелів (₴2,8 мільйона) для допомоги українцям, постраждалим від російських атак на енергетику.

Нагадаємо, у Чехії волонтери зібрали рекордну суму на генератори для Києва.

У стрілянині в канадській школі підозрюється 18-річна трансгендерка

У Канадській провінції Британська Колумбія у трагічному інциденті зі стріляниною, підозрюють 18-річну трансгендерну дівчину на ім’я Джессі ван Ротселар. Про це повідомили видання CBC та CTV News.

Згідно з оновленими даними, дев’ятеро людей загинули, а 27 отримали поранення. Серед жертв – мати та брат стрільця, тіла яких були виявлені в них вдома, а також вчитель та п’ять учнів віком від 12 до 13 років, знайдені у школі. Сама ван Ротселар також померла, завдавши собі смертельного вогнепального поранення.

Відомо, що Джессі ван Ротселар народилася чоловіком, проте близько шести років тому розпочала процес зміни статі та ідентифікувала себе як жінка. Майже чотири роки тому вона перестала відвідувати школу.

За останні кілька років поліція неодноразово відвідувала будинок ван Ротселар у зв’язку зі зверненнями “щодо проблем із психічним здоров’ям”.

Нагадаємо, у школі канадського містечка Тамблер-Рідж, що у провінції Британська Колумбія, жінка вчинила стрілянину. За попередніми даними, загинули 10 людей, в тому числі й сама нападниця.

В Росії студент улаштував стрілянину в технікумі: є загиблий і потерпілі

Російські Мічурінськ і Брянськ атакували дрони: куди поцілили

У ніч проти четверга, 12 лютого, російський завод оборонно-промислового комлексу Прогрес, розташований у Мічурінську Тамбовської області, став ціллю для удару дронами. Також Брянська область Росії зазнала масованої атаки безпілотниками. Про це повідомили українські OSINT-канали та місцеві пабліки.

За попередніми даними моніторингових каналів, БпЛА уразили оборонний завод росіян Прогрес, розташований у Мічуринську Тамбовської області. Його продукція зокрема активно використовується у літаках, гелікоптерах та ракетних комплексах.

Офіційного підтвердження наразі немає, а в соцмережах активно публікуються кадри з місця подій.

Також повідомляють, що російська ППО влучила в місцеве училище Мічурінська.

Як інформує Telegram-канал Supernova+, у Брянську влучання відбулося в підстанцію або ТЕЦ, що спричинило проблеми з електропостачанням.

За повідомленнями місцевих жителів, на околицях Брянська, а також у містах Дятьково, Фокіно й Сельцо пролунала серія вибухів.

Мешканці зазначають, що вибухи супроводжувалися яскравими спалахами на небі. Внаслідок цього в деяких районах обласного центру виникли перебої зі світлом. Деякі вулиці залишилися без електрики взагалі, а в інших частинах міста спостерігалися різкі перепади напруги. Також повідомлялося про займання, ймовірно спричинене уламками або влучанням.

У регіоні оголосили режим ракетної небезпеки та загрози атак безпілотників. Російські системи протиповітряної оборони намагалися відбити атаку, заявляючи про збиття кількох цілей. Наразі офіційних відомостей про масштаби руйнувань або постраждалих від місцевої влади не надходило.

Нагадаємо, російський Волгоград у ніч проти середи, 11 лютого також атакували безпілотники, після чого на нафтопереробному заводі Лукойл сталася видовищна пожежа, за якою спостерігало усе місто.

Також у Бєлгороді вранці 9 лютого внаслідок масштабного блекауту через удари по об’єктах енергетики, сталося аварійне відключення водопостачання. Без води залишилася майже третина городян – 100 000 осіб.

У НАТО оцінили втрати російської армії у 1,3 млн

Втрати Росії від початку повномасштабного вторгнення в Україну становлять 1,3 млн осіб, із них 350 тисяч – загиблими. Про це під час брифінгу повідомив високопосадовець НАТО, передає DW.

Лише у 2025 році ліквідували або поранили 400 тисяч російських військових.

“Ми здивовані часткою загиблих у структурі російських втрат. Росіяни зазнають непропорційно високих втрат, вони несуть надзвичайно тяжкі втрати”, – зазначив представник Альянсу.

Він пов’язав це, зокрема, з низьким рівнем медичної допомоги на полі бою в російській армії.

Заувжимо, у Генштабі відзвітували, що станом на 11 лютого загальні втрати Російської Федерації у війні проти України становили 1 249 380 осіб.

Європарламент схвалив резолюцію про оборону ЄС

Європарламент 11 лютого схвалив резолюцію про стратегічну оборону ЄС та партнерства у сфері безпеки, у якій Україну назвали пріоритетним стратегічним партнером і запропонували формалізувати співпрацю з нею у сфері безпеки та оборони. Про це повідомляє пресслужба Європарламенту.
У резолюції наголошується, що в умовах російської агресії ЄС має поглиблювати партнерство з Україною, зокрема у сфері оборонної промисловості та інновацій.
Євродепутати закликають до сталої військової, промислової та політичної підтримки Києва, надання гарантій безпеки, а також використання заморожених російських активів для відбудови України відповідно до міжнародного права.
Також пропонується формалізувати партнерство з Україною.
Парламент наголошує на важливості вивчити створення офіційного партнерства у сфері безпеки та оборони з Україною, заявляє, що Україна є пріоритетним стратегічним партнером для Європейського Союзу, у той час як вона готується посісти своє місце як держава-член Союзу, – йдеться в резолюції.
Як заявив доповідач, польський євродепутат Міхал Щерба заявив, в інтересах Євросоюзу поглиблювати співпрацю з Україною, зважаючи на її бойовий досвід та розвиток оборонних спроможностей.
Щоб стримувати російський імперіалізм, ЄС не має ціннішого партнера, ніж Україна. Українці не тільки захистили ЄС, але й створили найзагартованішу в битвах, ефективну та інноваційну військову силу в Європі. У фундаментальних інтересах ЄС поглиблювати партнерство з Україною, особливо в галузях оборонної промисловості та інновацій. Підтримка України є основою оборони ЄС, – наголосив він.
У документі також підтверджується ключова роль НАТО як основи колективної оборони Європи. Водночас депутати закликають до посилення європейської оборонної складової, щоб ЄС міг діяти автономно за необхідності.
Європарламент наголошує на розвитку спільних військових можливостей, координації закупівель, стандартизації та узгодженні оборонного планування з НАТО, щоб уникнути дублювання та підвищити готовність.
У резолюції вітається розширення партнерства у сфері безпеки з країнами-однодумцями, зокрема союзниками по НАТО – Норвегією, Великою Британією та Канадою, а також партнерами в Європі та Індо-Тихоокеанському регіоні.
Раніше Європарламент закликав Євросоюз узяти на себе провідну роль у формуванні майбутньої мирної угоди щодо України, забезпечивши довгострокові гарантії безпеки, репараційний механізм на основі заморожених російських активів та повне дотримання принципів суверенітету й територіальної цілісності.
Європарламент схвалив 90 млрд євро для України

ЄП схвалив резолюцію про оборону ЄС

Європарламент 11 лютого схвалив резолюцію про стратегічну оборону ЄС та партнерства у сфері безпеки, у якій Україну назвали пріоритетним стратегічним партнером і запропонували формалізувати співпрацю з нею у сфері безпеки та оборони. Про це повідомляє пресслужба Європарламенту.
У резолюції наголошується, що в умовах російської агресії ЄС має поглиблювати партнерство з Україною, зокрема у сфері оборонної промисловості та інновацій.
Євродепутати закликають до сталої військової, промислової та політичної підтримки Києва, надання гарантій безпеки, а також використання заморожених російських активів для відбудови України відповідно до міжнародного права.
Також пропонується формалізувати партнерство з Україною.
Парламент наголошує на важливості вивчити створення офіційного партнерства у сфері безпеки та оборони з Україною, заявляє, що Україна є пріоритетним стратегічним партнером для Європейського Союзу, у той час як вона готується посісти своє місце як держава-член Союзу, – йдеться в резолюції.
Як заявив доповідач, польський євродепутат Міхал Щерба заявив, в інтересах Євросоюзу поглиблювати співпрацю з Україною, зважаючи на її бойовий досвід та розвиток оборонних спроможностей.
Щоб стримувати російський імперіалізм, ЄС не має ціннішого партнера, ніж Україна. Українці не тільки захистили ЄС, але й створили найзагартованішу в битвах, ефективну та інноваційну військову силу в Європі. У фундаментальних інтересах ЄС поглиблювати партнерство з Україною, особливо в галузях оборонної промисловості та інновацій. Підтримка України є основою оборони ЄС, – наголосив він.
У документі також підтверджується ключова роль НАТО як основи колективної оборони Європи. Водночас депутати закликають до посилення європейської оборонної складової, щоб ЄС міг діяти автономно за необхідності.
Європарламент наголошує на розвитку спільних військових можливостей, координації закупівель, стандартизації та узгодженні оборонного планування з НАТО, щоб уникнути дублювання та підвищити готовність.
У резолюції вітається розширення партнерства у сфері безпеки з країнами-однодумцями, зокрема союзниками по НАТО – Норвегією, Великою Британією та Канадою, а також партнерами в Європі та Індо-Тихоокеанському регіоні.
Раніше Європарламент закликав Євросоюз узяти на себе провідну роль у формуванні майбутньої мирної угоди щодо України, забезпечивши довгострокові гарантії безпеки, репараційний механізм на основі заморожених російських активів та повне дотримання принципів суверенітету й територіальної цілісності.
Європарламент схвалив 90 млрд євро для України

Справа Епштейна: Рада Європи зняла імунітет з ексгенсека Ягланда

Комітет міністрів Ради Європи скасував імунітет колишнього генерального секретаря Турб’єрна Ягланда після запиту норвезьких правоохоронців про порушення провадження щодо звинувачень у корупції у зв’язку зі справою Джеффрі Епштейна. Про це повідомила пресслужба Ради Європи в середу, 11 лютого.

“Після викриттів у листопаді 2025 року я вжив усіх заходів для захисту цілісності та репутації Ради Європи. Я звернувся з проханням розпочати неофіційне внутрішнє адміністративне розслідування, щоб з’ясувати обставини цієї справи та перевірити, яка інформація була доступна”, – сказав діючий генеральний секретар Ален Берсе.

Він також рекомендував державам-членам РЄ скасувати імунітет Ягланда.

“Це дозволить норвезькій системі правосуддя виконувати свою роботу, а Ягланду, якщо його буде притягнуто до відповідальності, захищатися”, – додав Берсе.

Нагадаємо, у Норвегії після оприлюднення матеріалів у справі американського сексуального злочинця Джеффрі Епштейна почали розслідування щодо колишнього прем’єр-міністра країни Торбйорна Яґланда. Ексчиновника підозрюють у корупційних правопорушеннях. Як повідомлялося, кронпринцеса Норвегії Метте-Маріт перепросила за своє спілкування Епштейном.

Європарламент схвалив 90 млрд євро для України

Європарламент схвалив кредит Україні у розмірі 90 млрд євро. Про це повідомила пресслужба ЄП у середу, 11 лютого.
Так, євродепутати підтримали виділення кредиту на період 2026-2027 років 458 голосами “за”, 140 проголосували “проти”, ще 44 – “утрималися”.
З цієї суми 30 млрд євро буде виділено на макрофінансову допомогу або бюджетну підтримку, що надаватиметься через Механізм ЄС для України.
Ще 60 млрд євро підуть на зміцнення оборонного потенціалу України та підтримку закупівель військового обладнання.
Допомога надаватиметься відповідно до фінансових потреб України, як це визначено у фінансовій стратегії, підготовленій Україною та оціненій Комісією.
Тепер Рада ЄС має формально схвалити пакет, щоб Єврокомісія могла виплатити перший платіж Україні на початку другого кварталу 2026 року.