Категорія: Новини світу

Дрони атакували Краснодарський край: куди поцілили

У ніч із 8 на 9 квітня Краснодарський край Росії зазнав масованої атаки безпілотників. Як повідомляє український Telegram-канал Supernova+, найбільше вибухів сталося поблизу міста Кримськ, де розташований військовий аеродром російських окупантів.

“Атакована авіабаза в/ч 75386 3-й гвардійський винищувальний авіаполк”, – пишуть OSINT-канали. Він входить до складу 1-ї гвардійської змішаної авіаційної дивізії і дислокується саме у Кримську, як йдеться у відкритих джерелах.

За словами очевидців, протягом години передмістя сколихнули щонайменше 20 вибухів. У небі можна було побачити яскраві спалахи, які свідчили про роботу засобів протиповітряної оборони та низькі польоти дронів.

Російська влада підтвердила атаку, хоча офіційно зазначила лише про “падіння уламків” дронів у різних місцях, включно з територією підприємств, полями та кількома адресами у селі Молдаванівське поблизу Кримська. У селищі Саук-Дере уламки дронів пошкодили житловий будинок, що призвело до загибелі місцевого мешканця.

Раніше, у ніч на 4 квітня, аналогічна атака безпілотників відбулася в Самарській області Росії. Основними цілями стали великі промислові об’єкти у місті Тольятті. Жителі регіону чули серію потужних вибухів і звуки моторів над головою. Атака призвела до масштабної пожежі на хімічному заводі Тольяттікаучук, також постраждало сусіднє підприємство КуйбишевАзот.

Раніше, вранці 2 квітня, безпілотники атакували нафтопереробний завод Башнефть-УНПЗ в Уфі (Республіка Башкортостан). Це стратегічний актив компанії Башнефть, яка входить до складу Роснефти. Завод займає ключове місце серед російських нафтопереробних підприємств, працюючи зі сировиною із Західного Сибіру та башкирських нафтових родовищ.

Рютте обговорив із Трампом претензії США до НАТО

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте після зустрічі з Дональдом Трампом заявив, що американський президент висловлює невдоволення рівнем участі деяких союзників у конфлікті з Іраном. Про це в четвер, 9 квітня, повідомляє CNN.

Як зазначив Рютте, розмова пройшла у відвертому ключі. Він зауважив, що розуміє позицію США, але підкреслив, що європейські країни роблять значний внесок іншими шляхами: забезпечуючи логістику, надаючи авіапростір і відкриваючи свої військові бази.

Раніше в адміністрації Білого дому заявили, що деякі союзники НАТО “не виправдали очікувань”, недостатньо підтримавши США та Ізраїль у перші дні військових дій. Це загострило дискусію про можливий вихід Сполучених Штатів із Альянсу. Проте Рютте уникнув чіткої відповіді на запитання про те, чи розглядалася ця загроза під час переговорів. Він підкреслив, що Трамп уважно вислухав його аргументи, і додав, що значна частина європейських країн поділяє прагнення США щодо обмеження іранського впливу.

Тим часом європейські лідери високо оцінили нещодавнє двотижневе перемир’я між Вашингтоном і Тегераном. У спільній заяві вони підтвердили свою готовність сприяти забезпеченню безпеки судноплавства в Ормузькій протоці, яка залишається критично важливим пунктом стабілізації регіону.

Раніше стало відомо, що Дональд Трамп має намір обговорити з Марком Рютте можливий вихід США із НАТО. За словами прессекретарки Білого дому Керолайн Левітт, це питання вже порушувалося раніше і знову опинилося в центрі уваги під час нинішньої зустрічі.

Варто згадати, що адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає варіант покарання окремих країн-членів НАТО через, як вважають у Білому домі, недостатню підтримку з боку цих держав під час військових дій США та Ізраїлю проти Ірану.

Іран тримає світову економіку в заручниках – CNN

Іран захопив світову економіку у свою “енергетичну пастку”, використовуючи Ормузьку протоку як важливий інструмент впливу. Незважаючи на те, що президент США Дональд Трамп назвав двотижневе перемир’я між Вашингтоном і Тегераном “абсолютною перемогою”, детальний аналіз умов угоди свідчить про стратегічну перевагу Ірану, повідомляє CNN.

Головним важелем цього успіху став контроль над Ормузькою протокою – ключовим маршрутом для транспортування світових поставок нафти. Угода щодо відновлення руху суден підтвердила здатність Ірану управляти глобальною економікою без масштабного використання військової сили.

Ринок нафти і газу миттєво відреагував на новини про перемир’я зниженням цін на 15-20%. Однак експерти застерігають: це лише тимчасова ілюзія стабільності, адже доступ до протоки залишається обмеженим.

Іран уже показав свою здатність дестабілізувати світові ринки, коли на шість тижнів заблокував транспортний шлях, через який проходить п’ята частина світових енергоресурсів і третина експорту добрив. Це призвело до криз у азійському секторі енергетики, зростання цін у Європі та подорожчання пального в США. Згідно з аналізом Oxford Economics, Іран перетворив протоку на дієвий інструмент “економічної війни”, забезпечивши стратегічний тиск, що дозволило зберегти режим і домогтися припинення вогню.

Крім геополітичних переваг, Тегеран отримав відчутний фінансовий прибуток. Через дефіцит на ринку іранська нафта, яка зазвичай продавалася зі знижкою, у цей період реалізовувалася за цінами, вищими за Brent. Це навіть змусило Вашингтон тимчасово дозволити експорт 140 млн барелів іранської нафти в рамках заходів для пом’якшення глобальної кризи.

Іран тепер прагне закріпити свою домінацію над Ормузькою протокою в довгостроковій перспективі. Обговорюється впровадження офіційних транзитних зборів за проходження через стратегічний водний шлях – можливе залучення Оману як посередника у зборі цих внесків. За даними сектору морських перевезень Lloyd’s List, вже існують підтверджені випадки, коли окремі судна платять до двох мільйонів доларів за прохід. Враховуючи майже повну відсутність альтернативних маршрутів для транспортування нафти з Перської затоки, перевізники можуть швидше погодитися з новими умовами Ірану, що створить основу для його тривалого фінансового та політичного впливу.

Тим часом Іран планує запровадити плату за прохід нафтових танкерів через Ормузьку протоку, пропонуючи стягувати $1 за барель із оплатою в криптовалюті.
За інформацією CNN, Тегеран може стягувати до 2 млн доларів за проходження одного судна через протоку, однак наразі невідомо, чи погодилися оператори суден сплачувати ці кошти.

Трамп хоче покарати деякі країни НАТО за позицію щодо Ірану

Адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає варіант покарання окремих країн-членів НАТО через, як вважають у Білому домі, недостатню підтримку з боку цих держав під час військових дій США та Ізраїлю проти Ірану. Про це в ніч проти четверга, 9 квітня, повідомляє видання The Wall Street Journal із посиланням на джерела, близькі до адміністрації президента.

За інформацією журналістів, пропозиція передбачає поступове виведення американських військових з території тих країн НАТО, які, на думку Вашингтона, не продемонстрували належної лояльності. Замість цього військові сили планується перекинути до держав, які активніше підтримали операції США на Близькому Сході. WSJ зазначає, що ця ініціатива значно м’якша за попередні заяви Трампа про можливий вихід Сполучених Штатів із НАТО – крок, який президент не може реалізувати без схвалення Конгресу.

Згаданий план наразі перебуває на початковій стадії обговорення і є лише одним із декількох сценаріїв, які розглядає адміністрація. Водночас він підкреслює все більший розрив між позиціями Вашингтона та європейських партнерів після рішення США розпочати бойові дії в Ірані. За даними WSJ, ініціатива вже отримала підтримку серед ключових посадовців адміністрації Трампа.

В Європі на цей момент розміщено близько 84 тисяч американських військових, хоча ці цифри можуть змінюватися залежно від політичної кон’юнктури. Які саме країни можуть залишитися без військової присутності Сполучених Штатів, поки невідомо, але кілька країн уже висловили своє незадоволення кампанією проти Ірану.

Зокрема, Іспанія заборонила використання свого повітряного простору американськими літаками, залученими до цієї операції. Крім того, Німеччина, чия влада відкрито розкритикувала дії США на Близькому Сході, також потрапила у поле зору Вашингтона. Італія заборонила використання своїх авіабаз на Сицилії для військових кампаній проти Ірану, тоді як Франція висунула обмеження: американським силам дозволено використовувати базу на півдні країни лише для літаків, які не беруть участі у бойових операціях на території Ірану.

За інформацією від двох представників адміністрації, окрім передислокації військових сил, план може включати закриття хоча б однієї американської бази в одній із європейських країн, наприклад, в Іспанії або Німеччині.

При цьому вигоду із ситуації, на думку чиновників, можуть отримати так звані “прихильні країни”, серед яких згадуються Польща, Румунія, Литва і Греція. Згідно з планом, збільшення кількості американських військових поблизу російського кордону може викликати негативну реакцію з боку Кремля.

Нагадаємо, президент США Дональд Трамп розглядає можливість виходу США з НАТО та обговорить це питання з генсеком Альянсу Марком Рютте. Про це заявила прес-секретар Білого дому Керолайн Левітт.

У НАТО відреагували на погрози Трампа про членство

Дохід РФ від нафти зріс до максимуму з 2022 року – ЗМІ

Доходи Росії від експорту нафти досягнули найвищого рівня з червня 2022 року на тлі зростання світових цін та збільшення поставок, спричиненого блокуванням Ормузької протоки. Про це 8 квітня повідомило агентство Bloomberg.

Згідно з публікацією, ситуація на Близькому Сході призвела до щоденного блокування понад 12 мільйонів барелів нафти, що експортується через регіон Перської затоки. Це, у свою чергу, сприяло зменшенню обсягів російської нафти, яка через міжнародні санкції зберігалася на танкерах у морі.

Як зазначає Bloomberg, за чотири тижні, що закінчилися 5 квітня, середній валовий дохід Росії від експорту нафти зріс до 2,02 мільярда доларів США на тиждень, порівняно з 1,79 мільярда доларів у період до 29 березня. Це є найвищим показником із середини 2022 року.

Ціни на нафту марки Urals продовжують підніматися п’ятий тиждень поспіль, що стало наслідком загального зростання світових цін. Це дозволило Росії знижувати попередньо надані знижки для ключових клієнтів, зокрема в Китаї.

За даними Argus Media, які наводить Bloomberg, експортні ціни на Urals із Балтійського регіону піднялися приблизно на 12,50 долара і досягли 85,73 долара за барель. Постачання з Чорного моря подорожчали до 84,07 долара за барель. Водночас ціна на нафту ESPO з Тихоокеанського регіону підвищилася на 7,90 долара до середньої позначки в 92,11 долара за барель. Поставки до Індії також подорожчали на 16,10 долара до 113,76 долара за барель.

Однак повністю скористатися високими цінами Росія не в змозі через пошкодження експортної інфраструктури внаслідок ударів безпілотників ЗСУ по об’єктах на узбережжі Балтійського та Чорного морів. Крім того, оголошене 7 квітня двотижневе перемир’я у війні між США, Ізраїлем та Іраном вже призвело до зниження нафтових цін. У разі його продовження та відновлення постачання через Ормузьку протоку російські доходи від експорту можуть суттєво скоротитися.

Російська нафта злетіла до максимуму за 13 років

Порушення перемир’я: Венс відповів на закиди Ірану

Віцепрезидент США Джей Ді Венс відкинув звинувачення з боку іранського спікера парламенту Мохаммада Багера Галібафа, який заявив про порушення Вашингтоном умов перемир’я. Як повідомляє CNN, Венс назвав подібні твердження Ірану необґрунтованими та такими, що суперечать перебігу переговорного процесу.

Спілкуючись із журналістами, він наголосив, що США неухильно дотримуються досягнутих домовленостей, попри складнощі у забезпеченні режиму припинення вогню. Також він зазначив, що переговори між сторонами тривають, і є прогрес у багатьох аспектах.

Представник Білого дому акцентував увагу на тому, що Сполучені Штати ніколи не погоджувалися включати питання Лівану до чинної угоди. Крім того, однією з головних умов залишається жорстка відмова США визнавати право Ірану на збагачення урану – позиція, яку “послідовно і непохитно відстоює Дональд Трамп”. Венс додав, що претензії Ірану щодо його “прав” не змінюють підходу Вашингтона, який орієнтується виключно на конкретні дії з боку іранського режиму.

Попри ці суперечки, віцепрезидент висловив обережний оптимізм стосовно ходу перемовин, зауваживши, що наявність певних розбіжностей свідчить про значний прогрес у частині інших важливих пунктів.

Пролив закритий, Ліван бомблять. Провал перемирʼя

Через добу після оголошення Дональдом Трампом про двотижневе перемир’я між США та Іраном Ормузька протока і далі залишається фактично закритою, а ізраїльські війська продовжують завдавати ударів по позиціях Хезболли на півдні Лівану. США та Ізраїль заявляють, що угода про перемир’я не поширюється на Ліван. Натомість іранська влада стверджує протилежне і вимагає припинити удари.
Ситуація в протоці
Пройти через Ормузьку протоку в середу вдалося лише кільком суднам, а Корпус вартових Ісламської революції (КВІР) Ірану погрожує знищенням тим, хто спробує пройти без дозволу.
Відкриття протоки є ключовою умовою перемир’я між США та Іраном.
Британський судновий брокер SSY підтвердив журналістам відділу BBC Verify, що судна в Перській затоці отримали таке повідомлення:
“Увага всім суднам у Перській затоці та Оманському морі. Це станція ВМС КВІР. Прохід через Ормузьку протоку залишається закритим, і вам необхідний дозвіл від КВІР перед проходженням через протоку. Будь-яке судно, що намагається вийти в море, буде атаковано і знищеноЭ”.
За словами представниці SSY Клер Грієрсон, екіпажі суден почули це повідомлення на частоті, яка використовується для міжнародних морських сповіщень.
Зупинення руху пов’язують з триваючими атаками Ізраїлю на Ліван. За даними сервісу MarineTraffic, першими через протоку вранці пройшли грецький суховантаж NJ Earth і судно Daytona Beach під ліберійським прапором.
Обстріли Лівану
Ізраїль у середу завдав серію масованих ударів по півдню Лівану — вони почалися через кілька годин після того, як стало відомо про досягнення угоди про припинення вогню на два тижні.
Ізраїльські військові заявляють, що атакують позиції угруповання Хезболла, яке підтримується Іраном. За даними ліванського МОЗ, оприлюдненими ввечері в середу, внаслідок обстрілів загинули понад 100 осіб і понад 800 постраждали.
Корпус вартових Ісламської революції попередив, що вживе заходів у відповідь, якщо Ізраїль не припинить удари по Лівану. “Ми надсилаємо рішуче попередження Сполученим Штатам, які порушують договори, і їхньому сіоністському союзнику, їхньому кату: якщо агресія проти улюбленого Лівану не припиниться негайно, ми виконаємо свій обов’язок і дамо відповідь”, — ідеться в заяві, яку транслювало державне телебачення Ірану.
Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу заявив у вечірньому телезверненні в середу, що Ізраїль і далі готовий протистояти Ірану в разі необхідності. “Дозвольте висловитися ясно: у нас ще є завдання, які необхідно виконати, і ми їх виконаємо — або шляхом досягнення угоди, або відновленням бойових дій, — сказав він. — Ми готові повернутися до бойових дій у будь-який момент, коли це буде потрібно. Наш палець, як і раніше, на спусковому гачку”.
Нетаньягу також заявив, що припинення вогню на Близькому Сході не стосується операцій проти бойовиків Хезболли. За словами прем’єра, вони продовжаться, і він особисто наполягав на тому, щоб перемир’я з Іраном не поширювалося на ліванське угруповання.
Наступні перемовини
У середу стало відомо, що переговори щодо Ірану пройдуть у столиці Пакистану Ісламабаді в суботу. США на них представлятимуть віцепрезидент Джей Ді Венс, а також спецпосланці Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер, повідомила прессекретарка Білого дому Керолайн Левітт.
Прем’єр-міністр Пакистану раніше заявляв, що очікує початку переговорів в Ісламабаді в п’ятницю, 10 квітня.

Перемир’я з Іраном не поширюється на Ліван – Нетаньягу

Перемир’я між США та Іраном ніяк не стосується бойових дій проти Хезболли в Лівані. Про це заявив прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу, повідомляє The Guardian.
За його словами, Ізраїль підтримує зусилля Трампа щодо перемир’я з Іраном, але операція в Лівані триватиме до повного знищення загрози з боку Хезболли.
“Ми готові будь-якої миті знову почати війну, наш палець на спусковому гачку”, – пригрозив ізраїльський урядовець.
Позицію Нетаньягу підтвердив Трамп і заявив, що Ліван не є частиною угоди, назвавши конфлікт там “окремою сутичкою”.
Прем’єр-міністр Пакистану Шехбаз Шариф своєю чергою заявляв, що перемир’я охоплює “всі фронти”.

Орбан пояснив свою пропозицію бути “мишею” Путіна

Премєр-міністр Угорщини Віктор Орбан “не вбачає проблем” у змісті оприлюдненої розмови з російським диктатором Володимиром Путіним. Стиль їхнього спілкування угорський урядовець назвав “звичайним” для міжнародних контактів. Про це повідомляє видання Index.
Віктор Орбан прокоментував ситуацію щодо опублікованого запису розмови з хазяїном Кремля середу, 8 квітня під час ефіру Blikk Talk.
Як відомо, він під час розмови з очільником кремлівського режиму використав алюзію на байку Езопа про мишу і лева. Він заявив, що готовий стати для “лева” Путіна “мишею” і стати йому в пригоді.
Проте Орбан не вважає викладені у ЗМІ деталі компрометуючими та “не бачить підстав для голосних висновків”.
Голова уряду Угорщини запевнив, що подібна манера спілкування між політиками є звичною практикою. За його словами, у відносинах із різними світовими лідерами, включно з президентом США, європейськими партнерами, керівництвом Росії та представниками країн Центральної Азії, буцімто часто використовуються дружні звернення.
Орбан заявив, що в Угорщині не ведеться прослуховування суперників, але додав, що відповідні служби вже з’ясовують, яким чином стенограма розмови з Путіним опинилась у журналістів.

Трамп планує “спільно” з Іраном охороняти Ормузьку протоку

Вашингтон може запропонувати Тегерану створити “спільне підприємство” для охорони Ормузької протоки. Про це заявив президент США Дональд Трамп, повідомляє ABC News.
В нього запитали, чи дозволить він Тегерану стягувати мито за транзит суден через Ормузьку протоку.
“Ми думаємо зробити це у формі спільного підприємства. Це спосіб забезпечити безпеку, а також захистити його від багатьох інших людей”, – відповів Трамп.
Трамп наголосив, що не дозволить Ірану зберегти будь-які можливості для збагачення урану, попри неодноразові запевнення Тегерана, що він не відмовиться від свого права на це.
“Збагачення не буде”, – запевнив лідер США.
Він додав, що американські війська будуть в регіоні для забезпечення виконання будь-якої майбутньої угоди.
Раніше ЗМІ писали, що Дональд Трамп міркує над можливістю фізичного захоплення контролю за нафтовим сектором Ірану.
Трамп анонсував “тісну співпрацю” з Іраном